Golosnovinua.com

Позначка: надприбутки

  • Завищені ціни на дрони для армії: хто отримав мільйони

    Завищені ціни на дрони для армії: хто отримав мільйони

    Поки українська армія відчуває гострий дефіцит безпілотників, а волонтери та громадяни збирають кошти буквально «по гривні» для фронту, державні закупівлі БпЛА перетворилися на канал для отримання сотень мільйонів гривень надприбутку.

    За матеріалами розслідування Бюро економічної безпеки, структури, пов’язані з бізнесменом Сеяром Османовичем Куршутовим, постачали дрони для Агентства оборонних закупівель та Держспецзв’язку із завищенням цін у 2,5–3 рази порівняно з ринковими. Ключовою ланкою схеми виступало ТОВ «Євро Таннелс», через яке та афілійовані компанії були укладені контракти на постачання дронів Magura UA на загальну суму понад 720 млн грн. З них приблизно 460 млн грн припадало на Держспецзв’язок, ще 260 млн грн — на Агентство оборонних закупівель. Для легалізації угод у міжнародному контексті до ланцюжка включили польську компанію DEEP MATTER Z.O.O.

    Аналіз закупівель показав, що окремі компоненти дронів продавалися державі за цінами, що в рази перевищують реальну вартість. Лише на двигунах бюджет переплатив близько 28 млн грн, на контролерах — ще 11 млн. Система постачань була побудована на систематичному завищенні цін, а не на спірних методах оцінки.

    Виконавцями контрактів стали компанії, які до 2022 року не мали досвіду роботи в оборонній сфері: ТОВ «Арес», «Коляда КА», «ГЕ Технолоджі» та «Флайтех Україна». Після отримання контрактів вони стали ключовими постачальниками дронів для держави.

    Сеяра Куршутова в 2021 році внесли до санкційного списку РНБО як великого контрабандиста, проте у 2024 році санкції не були продовжені. За даними волонтера Георгія Туки, Куршутов має російський паспорт, виданий у Криму, а його бізнес-активи пов’язані з Росією. Паралельно він керує медіапроєктом «Джокер», який використовувався для тиску на політиків та бізнесменів.

    Фізично бізнесмен проживає у Відні, де його родина володіє компаніями AmbraCosmetics GmbH та Zielinski & Rozen, які платять податки у Росії. Таким чином, одна особа отримує сотні мільйонів гривень із українського оборонного бюджету та водночас веде комерційну діяльність у країні-агресорі.

    Цей випадок із трьохкратним завищенням цін на дрони є симптомом системного провалу оборонних закупівель, де формальні процедури не запобігли масштабним зловживанням, а санкційні та контррозвідувальні механізми залишилися відключеними. Ситуація виходить далеко за межі одного прізвища і ставить під сумнів ефективність державних структур у критично важливій сфері під час війни.

  • Енергетичний скандал: фірми депутатів і бізнесменів отримали $10 млн прибутку

    Енергетичний скандал: фірми депутатів і бізнесменів отримали $10 млн прибутку

    У середині січня «Енергоатом» зазнав багатомільярдних втрат через продаж електроенергії значно нижче ринкової ціни. Лише за 10 діб січня компанія втратила близько 2,8 млрд грн після того, як 14 січня продала 2100 МВт електроенергії по 7600 грн за МВт·год, тоді як ринкова ціна сягала 13 332 грн за МВт·год.

    Як повідомляє блогер Володимир Бондаренко, значну частину цього обсягу — 310 МВт — викупили компанії, пов’язані між собою. Зокрема, ТОВ «Таргет Енерджі» придбало 150 МВт, що у 3,5 раза перевищує їхній звичайний обсяг, «УПС Трейдінг» — 90 МВт (у 4,7 раза більше), а «Енерджі Стор Груп» — 70 МВт (у 3,5 раза більше).

    За підрахунками автора, використання інсайдерської інформації з ланцюга «Енергоатом — НКРЕКП — Міненерго» дозволило цій групі заробити близько 15% від загальних втрат компанії — орієнтовно 430 млн грн, або близько $10 млн.

    Половину компаній контролює бізнесмен і народний депутат від «Батьківщини» Олег Мейдич через свого менеджера Дениса Коника. Інші 50% належать Вадиму Проценку, топменеджеру Олега Бахматюка («Укрлендфармінг»). Згідно з даними, спільником Бахматюка у справах НАБУ є Роман Насіров, а його дружина Катерина Глімбовська також є депутаткою від «Батьківщини».

    Епізод із продажем електроенергії значно нижче ринку виглядає не як управлінська помилка, а як злагоджена схема, унаслідок якої державна компанія втратила мільярди, а пов’язані трейдери отримали надприбутки.

  • В Україні за все платять бідні

    В Україні за все платять бідні

    В Україні готуються до чергового підвищення податків на працю та підприємництво, що викликало хвилю обурення серед бізнесменів та простих громадян. Економіст Олексій Кущ стверджує, що нові податкові заходи могли бути менш болісними для населення, якби уряд звернувся до непопулярних, але ефективних рішень, таких як оподаткування надприбутків банків та розкішних товарів.

    Що краще — 57 млрд грн чи 30 млрд грн?

    Дивлячись, як рахувати.

    У парламенті хочуть проштовхнути новий законопроєкт щодо податків. Усе, як і раніше: збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Плюс 1% збору для ФОП-ів третьої групи. Ну і там по дрібницях: збір із заправок тощо.

    Але знову починається битва за додатковий податок на прибуток банків у розмірі 50%. Щось на кшталт податку на “доходи, надуті вітром” — такі застосовувалися іноді на Заході.

    Цей податок може дати 27 млрд грн, тобто майже стільки ж, скільки й підвищення податків на працю (військовий збір) і підприємництво.

    А якщо подивитися з іншого ракурсу, то підвищивши податок на надприбуток банків, можна взагалі відмовитися від додаткових податків на зарплату і малий бізнес.

    Але нібито не так.

    НБУ і Мінфін виступили категорично ПРОТИ підвищення податків на надприбуток банків.

    Ба більше, пригрозили внести пункт про неможливість такого оподаткування до меморандуму з МВФ (потім це подадуть як вимогу самого фонду — відома практика наших урядовців із камуфлювання своїх негативних рішень під вимоги МВФ).

    Уявляєте рівень цинізму, цей вищий левел безпринципності.

    У країні немає грошей, але є надприбуток банків, надутий за рахунок дотацій НБУ в розмірі 227 млрд грн відсотків за депозитними сертифікатами за час війни. Так цей прибуток не можна навіть оподаткувати за підвищеною ставкою.

    Рентабельність капіталу в банках (ROE) зараз понад 30%, а НБУ з Мінфіном вважають, що якщо її знизити до 15-20%, то банки сильно постраждають.

    Вони що, всіх тримають за ідіотів?

    Про інші джерела наповнення бюджету ніхто навіть не думає: гроші шукають не там, де вони є, а там, де їх простіше взяти.

    Про які реальні джерела йдеться?

    Наприклад, запровадження прогресивного прибуткового податку для фізичних осіб із високими доходами (25% за базової ставки у 18%).

    Мова тут, звісно, не про військових. Адже навіть сам НБУ у своїй аналітиці відзначив зростання прошарку багатих в Україні за час війни з 5% до 8%.

    Прогресивний прибутковий податок дозволив би не запроваджувати підвищений військовий збір на мінімальну зарплату для найбідніших.

    Про такі резерви податків, як підвищений ПДВ на лакшері-товари, скорочення відшкодування ПДВ при експорті сировини та експортні мита на сировину я взагалі мовчу. У сировинній країні мита на експорт приносять…. 500 млн грн на рік, або еквівалент 12 млн дол.

    Там резерви дуже великі. Їх задіяння дало б змогу взагалі відмовитися від зростання податків на доходи простих громадян.

    От тільки кому вони потрібні, ці прості громадяни?

    Мінфін і НБУ дбають про прибутки банків, МВФ слухає, що скаже Мінфін і НБУ, і освячує сказане своїми меморандумами, які для керівників цих відомств важливіші за Конституцію.

    Крім того, здерти податки з простих громадян під час виплати зарплати, особливо з бюджетників, набагато простіше. Ніхто навіть і не писне за якісь там 5%.

    З миру по нитці — багатому сорочка бріоні..

    Олексій Кущ
    Економіст, фінансовий аналітик