Golosnovinua.com

Позначка: надра

  • Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Золото Донбасу за копійки: Росія продала родовище з запасами на сотні мільйонів

    Росія продовжує системно розпродавати українські природні ресурси на тимчасово окупованих територіях, фактично перетворюючи їх на джерело швидкого прибутку. Одним із найяскравіших прикладів стала угода з продажу права на розробку Бобриківського золоторудного родовища на Луганщині.

    За даними розслідування Reuters, ліцензію на видобуток отримала компанія «Алчевськпромгруп», заплативши лише 9,7 млн доларів. Водночас запаси родовища оцінюються приблизно у 1,64 тонни золота, що за поточними ринковими цінами може становити близько 260 млн доларів. Таким чином, вартість угоди виявилася у десятки разів нижчою за потенційну ціну ресурсу.

    До початку війни родовище розробляла австралійська компанія Korab Resources, однак після окупації у 2014 році вона була змушена припинити діяльність. З того часу контроль над об’єктом перейшов до російських структур.

    Журналісти зазначають, що це не поодинокий випадок. Москва активно виставляє на онлайн-аукціони десятки об’єктів на захоплених територіях, включно з шахтами, кар’єрами та сільськогосподарськими землями. Фактично йдеться про цілеспрямовану політику привласнення українських активів.

    У Росії такі території називають «Новоросією» та відкрито заявляють про наміри їхнього розвитку. Володимир Путін характеризує це як «відновлення історичних земель». При цьому, за оцінками, у 2024–2026 роках РФ планує витратити близько 11,8 млрд доларів на розвиток окупованих регіонів — це майже втричі більше, ніж спрямовується на інші регіони країни у межах аналогічних програм.

    Паралельно з розпродажем активів Росія активно вивозить ресурси. За даними журналістів, у період з 2022 по 2025 рік з окупованих територій було експортовано щонайменше 500 тисяч тонн вугілля, яке постачалося до третіх країн.

    Експерти наголошують, що подібні дії порушують міжнародне право та свідчать про спробу Москви закріпити економічний контроль над захопленими регіонами. Йдеться не лише про військову окупацію, а й про довгострокову економічну інтеграцію цих територій у російську систему.

    Українська розвідка водночас підкреслює ключову роль транспортної інфраструктури, зокрема портів Азовського моря та залізниць, які забезпечують вивезення ресурсів. Через Маріуполь і Бердянськ здійснюється експорт вугілля, зерна та інших корисних копалин.

    За словами українського військового з позивним «Орест», навіть диверсійні дії в тилу не здатні суттєво зупинити цей процес через масштаби логістики. Залізнична мережа, яка використовується для транспортування ресурсів, розтягнута на сотні кілометрів.

    Аналітики вважають, що масштабні інвестиції Росії в інфраструктуру окупованих територій свідчать про небажання повертати їх у майбутньому. Окупація дедалі більше набуває економічного виміру, перетворюючись на інструмент отримання прибутку.

    Водночас президент України Володимир Зеленський наголошує, що подібні проєкти є лише «вітриною», яка не покращує життя місцевих жителів і супроводжується подальшою мілітаризацією регіонів.

  • Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    Присяжна суду виграла аукціон на видобуток граніту на Хмельниччині

    В Україні на аукціоні продали 20-річний спеціальний дозвіл на видобуток чарнокіту на Хмельниччині. Переможцем стала компанія, що належить присяжній місцевого суду.

    Державна служба геології та надр провела торги на платформі Prozorro.Продажі. Лот передбачав право на видобування чарнокіту на ділянці №1 Меджибізького родовища.

    Стартова ціна дозволу становила 4,43 мільйона гривень. У торгах взяли участь дві компанії — «Грандкар’єр» і «Криниченька». Перемогу здобуло ТзОВ «Грандкар’єр», запропонувавши 4,53 мільйона гривень. З урахуванням ПДВ остаточна сума платежу перевищить 5,4 мільйона гривень.

    Ділянка площею понад 16 гектарів розташована поблизу села Русанівці Меджибізької громади. Запаси чарнокіту тут оцінюються більш ніж у 5,4 мільйона кубометрів. За розрахунками, при середній річній продуктивності кар’єру у 230 тисяч кубометрів цих запасів вистачить більш ніж на два десятиліття.

    Чарнокіт є різновидом граніту, який широко використовується у будівництві. З нього виробляють щебінь для бетону, дорожніх покриттів, мостів, залізничної інфраструктури, а також застосовують у декоративних цілях.

    Переможець аукціону — ТзОВ «Грандкар’єр» — зареєстроване у Хмельницькому та спеціалізується на видобутку корисних копалин. Згідно з відкритою фінансовою звітністю за 2023 рік, активи компанії становили 809 тисяч гривень, а борги — 561 тисячу гривень, при цьому дані про прибуток і дохід не оприлюднені.

    Єдиною власницею компанії є Оксана Бенькалович — жителька Хмельницького та чинна присяжна Хмельницького міськрайонного суду. Вона також володіє приватним підприємством «Діал Груп. Я.М.», яке працює у сфері медичної практики, фітнес-послуг і оренди майна.

    Раніше бенефіціаром «Грандкар’єру» був її чоловік Ярослав Бенькалович. У 2019 році він працював помічником народного депутата Віктора Бондара, якому згодом оголосили підозру у корупції.

    Крім того, Бенькалович був співвласником видобувних підприємств «Подільський кар’єр» та «Подільські піски», однак пізніше вийшов зі складу бенефіціарів. Після цього він працював інспектором управління стратегічних розслідувань Нацполіції у Вінницькій області, а нині займається підприємницькою діяльністю.

    Факт перемоги компанії, пов’язаної з присяжною суду, у торгах на видобуток корисних копалин уже викликав дискусію щодо потенційного конфлікту інтересів та прозорості таких аукціонів.

  • «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    «Плисецький гранітний кар’єр» підозрюють в ухиленні від податків на десятки мільйонів

    На Київщині підприємство, що видобуває граніт поблизу села Плесецьке, опинилося в центрі одразу кількох гучних історій — від кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків до багаторічного боргу перед державним банком на десятки мільйонів гривень. Йдеться про ТОВ «Плисецький гранітний кар’єр», яке, попри розслідування та фінансові претензії, продовжує працювати й отримувати значні доходи.

    За даними з судового реєстру, правоохоронці розслідують кримінальне провадження №72023110100000005 за ч. 3 ст. 212 КК України — ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах. Слідство перевіряє версію, що службові особи компанії у 2022 році могли занижувати фактичні ціни реалізації граніту, використовуючи реквізити пов’язаних підприємств, зокрема ТОВ «Граніт Мобіл Переробка Плюс».

    У результаті держава, за даними слідства, могла недоотримати понад 3,5 млн грн рентної плати та понад 19,3 млн грн ПДВ.

    Згідно з аналітичною системою YouControl, основний вид діяльності підприємства — добування декоративного та будівельного каменю. Компанія має спеціальний дозвіл на користування надрами №3871, чинний до 2038 року, що дає право на видобуток граніту на Плисецькому родовищі. Кінцевим бенефіціаром є Валентина Дубініна, а директором — Михайло Нестеренко.

    Водночас підприємство неодноразово згадувалося у журналістських розслідуваннях. Ще у 2019 році медіа та профільні асоціації повідомляли про можливі факти незаконного видобутку піску на території кар’єру. За даними активістів, пісок був виявлений у межах родовища, однак окремого дозволу на його видобуток компанія не отримувала.

    Попри ці скандали, фінансові показники підприємства залишаються високими. Лише за перші три квартали 2025 року, згідно з оприлюдненою звітністю, дохід сягнув понад 83 млн грн.

    Окремою проблемою залишається багаторічний борг перед державним «Укргазбанком». Станом на 2020 рік загальна заборгованість компанії перед банком складала майже 92,8 млн грн. У фінустанові повідомляли, що протягом багатьох років намагалися врегулювати ситуацію через мирові угоди та реструктуризацію, однак боржник системно не виконував зобов’язання. Останнє добровільне погашення відбулося ще у 2018 році — лише 200 тисяч гривень.

    Банк був змушений розпочати процедури примусового стягнення через виконавчу службу. Частину активів боржника виставляли на торги СЕТАМ, однак виникали труднощі з фактичним доступом до майна, що ускладнювало реалізацію.

    Також журналісти звертають увагу на можливі бізнес-зв’язки співвласників підприємства з особами з оточення колишнього народного депутата та ексголови Львівської ОДА Василя Горбаля, який є багаторічним почесним президентом «Укргазбанку». Зокрема, один із партнерів фігурантів кар’єру пов’язаний із Сергієм Левадою, якого медіа називали кумом і колишнім помічником Горбаля.

    На тлі війни та постійної потреби держави у коштах на оборону і соціальну підтримку такі історії викликають дедалі більше запитань у суспільстві: чому підприємства з мільйонними оборотами роками не сплачують борги державним банкам, а кримінальні провадження щодо податків та користування надрами тривають без швидких результатів.

    Остаточні висновки у справі мають дати слідство та суд.

  • Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський суд зняв арешти з активів групи Юнігран, пов’язаних з Ігорем Наумцем

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яке кардинально змінює баланс сил у резонансній справі навколо групи «Юнігран» і її підсанкційного бенефіціара Ігоря Наумця. Суд частково скасував арешти з великого масиву майна та спецдозволів на користування надрами, фактично повернувши контроль над ключовими гранітними активами компаніям, що працюють на Житомирщині.

    Йдеться про ТОВ «Юні люкс», ТОВ «Юні сервіс», ТОВ «Юні стоун плент», ТОВ «Будіндустрія-Сервіс ЛТД», а також Коростенську та Малинську видобувні компанії. Саме на ці структури після 2022 року були переоформлені активи групи «Юнігран», коли її власник Ігор Наумець потрапив під санкції і виїхав за кордон.

    Судове рішення фактично скасовує механізм збереження речових доказів через АРМА і дозволяє компаніям не лише володіти, а й повноцінно експлуатувати арештоване раніше майно. Мова йде не про окремі одиниці техніки, а про стратегічні активи, без яких неможливий видобуток граніту в промислових масштабах.

    Зокрема, з-під арешту виведені спецдозволи на користування надрами № 766, 1601, 6136, 634 та 6391. Ці ліцензії дають право на розробку кар’єрів у Житомирській області і є основою всього бізнесу з видобутку та продажу каменю.

    Разом із дозволами суд повернув контроль над десятками одиниць важкої техніки. Серед них навантажувачі Still, Clark, JCB та MST, бурові установки Atlas Copco і Epiroc, а також парк вантажних автомобілів Scania і Volvo, які використовуються для транспортування граніту. Окрім цього, розблоковані виробничі цехи, інфраструктурні комплекси та земельні ділянки у Малинському та Коростенському районах.

    Фактично це рішення нівелює попередні дії слідства, які були спрямовані на збереження активів як речових доказів у кримінальних провадженнях щодо незаконного видобутку, фінансових схем та обходу санкцій. Тепер компанії, які пов’язують зі структурами Сергія Шапрана — бізнес-партнера Наумця в Україні, — можуть знову вести господарську діяльність на майні, законність походження якого є предметом розслідувань.

    На тлі цього Сергій Шапран, якого правоохоронці пов’язують із управлінням активами групи в Україні, вийшов на свободу під заставу у 5 мільйонів гривень, що виглядає символічною сумою порівняно з масштабами бізнесу і потенційними збитками державі. Водночас Ігор Наумець, перебуваючи за межами України, зберігає вплив на свої колишні активи через нові юридичні оболонки.

    Судове рішення вже викликає резонанс у юридичних та антикорупційних колах, оскільки йдеться не лише про долю окремої бізнес-групи, а про прецедент фактичного відновлення контролю над надрами та стратегічними ресурсами країни в інтересах осіб, які перебувають під санкціями.

  • Як «Рудомайн» розширює кар’єри в житловій забудові Кривого Рогу

    Як «Рудомайн» розширює кар’єри в житловій забудові Кривого Рогу

    Кривий Ріг стрімко перетворюється на зону екологічного лиха, де норми закону та державні інтереси відступають перед апетитами приватного бізнесу. У межах житлової забудови, всупереч прямій забороні державних будівельних норм ДБН Б.2.2-12:2019, розростаються гігантські кар’єри ТОВ «Рудомайн». Їхня загальна площа вже перевищила 70 гектарів, і розширення триває.

    Таке масштабне проникнення видобутку у міське середовище стало можливим не випадково. За даними джерел, ключову роль у цьому відіграла злагоджена управлінська вертикаль, на рівні якої ухвалювалися рішення, що відкрили компанії шлях до надр без реальної конкуренції. У цій системі фігурують посадовці Мінекономіки, Держгеонадр та обласної адміністрації, зокрема Олексій Соболев, Остап Семерак, Іванна Смачило, Владислав Гайваненко та Олег Гоцинець.

    Саме за їхньої участі у 2017 та 2021 роках ТОВ «Рудомайн» отримало спеціальні дозволи №6236 та №6511 на розробку ділянки «Кар’єр Південний» і суміжних територій. Дозволи були надані без проведення аукціонів і відкритих торгів, що є ключовим інструментом забезпечення конкуренції та справедливих надходжень до бюджету.

    Замість повноцінного геологічного вивчення надр використовувалася придбана геологічна інформація, а потенційні екологічні ризики прикривалися застарілими висновками оцінки впливу на довкілля. Техніко-економічні показники проєктів, за оцінками фахівців, були штучно занижені щонайменше у сім разів. Лише на стартовому етапі це призвело до втрат бюджету більш як на 25 мільйонів гривень. І це без урахування подальших схем із застосуванням пільгових коефіцієнтів рентної плати.

    Втім, діяльність «Рудомайну» вийшла далеко за межі видобутку корисних копалин. У центрі схеми опинилися активи державного підприємства «Гипрококс», яке володіло стратегічними науковими розробками та патентами. Через створення спільного підприємства ТОВ «СП Гипрококс» держава фактично втратила контрольний пакет, а ключові активи перейшли під контроль структур, пов’язаних із «Рудомайном».

    Більше того, частина цих активів опинилася в руках афілійованої іноземної компанії — чеської Giprokoks Europe S.R.O. Таким чином, стратегічні напрацювання, створені за державний кошт, були виведені з-під прямого контролю України та інтегровані у приватні, у тому числі закордонні, бізнес-структури.

    На тлі цього Кривий Ріг отримує не розвиток, а розростання кар’єрів упритул до житлових кварталів, деградацію довкілля та втрати для бюджету. Водночас механізми державного контролю, які мали б захищати інтереси громади й країни, фактично працюють на обслуговування приватних інтересів.

  • Голова Держкомісії із запасів корисних копалин Паюк подвоїв статки за три роки війни і отримує виплати з Брюсселя

    Голова Держкомісії із запасів корисних копалин Паюк подвоїв статки за три роки війни і отримує виплати з Брюсселя

    Голова Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергій Паюк за три роки повномасштабної війни різко збільшив свої доходи та заощадження. Від моменту обрання на посаду його задекларовані статки фактично подвоїлися, причому основне зростання відбулося коштом державного бюджету.

    Судячи з декларацій, уже у 2022 році Паюк мав стабільно високі доходи: понад 1,2 млн гривень заробітної плати в держпідприємстві «Надра України» та ще близько 1,27 млн гривень у Держкомісії. Його дружина, співробітниця «Укргазвидобування», заробила майже 700 тисяч гривень. На той час родина тримала значні грошові резерви: понад 190 тисяч доларів готівкою та понад пів мільйона гривень на рахунках.

    У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

    Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

    Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

    Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

    Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

  • Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Українські надра під офшорами: хто стоїть за “європейським” газом для України

    Поки уряд готує країну до зими та виділяє мільярди на закупівлю газу з ЄС, українські надра продовжують працювати на приватні кишені. Тисячі кубометрів вітчизняного газу йдуть не в українські домівки, а в Європу — через компанії, пов’язані з утікачами та олігархами.

    За даними журналістів, уряд спрямовує 8,4 мільярда гривень на імпорт газу з Угорщини та Словаччини. Але в цей час власні родовища Полтавщини та Харківщини стоять напівпорожні, попри наявність достатніх запасів. Причина — контроль над ними груп олігархів, які ведуть бізнес через офшори та посередників.

    На перший погляд, імпорт із ЄС виглядає логічно. Проте в дійсності в Україну повертається той самий газ, що був видобутий у наших надрах і проданий до Європи приватними структурами. Таким чином, держава купує власний ресурс утричі дорожче — під офіційною вивіскою “європейського імпорту”.

    Ще один парадокс — половину російського скрапленого газу сьогодні споживає Євросоюз. Виходить, ЄС купує в росіян, Україна купує в ЄС, а українські родовища продовжують працювати на офшорні компанії, пов’язані з колишніми політиками.

    Британська компанія Enwell Energy, що працює на Полтавщині та Харківщині, готова видобути понад 71 мільйон кубометрів газу — це майже мільярд гривень надходжень до бюджету. Але, як повідомляють у галузі, діяльність компанії блокується “щоб звільнити місце для своїх”.

    Під “своїми” розуміють структури, що контролюються через офшори, де кінцевими бенефіціарами виступають Олександр Кацуба, Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов і Віталій Хомутиннік.

    Один із ключових фігурантів — Олександр Кацуба, відомий за справою “вишок Бойка”. Він володіє активами через компанію «Надра-Геоінвест», записану на колишню дружину Тетяну Гузенко.
    Серед офшорних гілок — Кіпр, Сейшели та Беліз, а ключова структура GIL Gold Investment LTD фігурує у витоках Pandora Papers.

    Інша компанія, «Стратум Україна», що раніше належала Олександру Онищенку, опинилася під контролем тієї ж Гузенко. Саме ця фірма мала ліцензії на розробку родовищ у Луганській області та проходила у справі про співпрацю з окупаційними адміністраціями.

    Ще одне стратегічне родовище — Сахалінське на Харківщині, із запасами понад 15 мільярдів кубометрів газу. Формально ним користуються кілька компаній, серед яких «Укрнафтобуріння», JKX Ukraine B.V., DERIPON COMMERCIAL LTD — усі мають зв’язок із колишнім депутатом-регіоналом Віталієм Хомутинніком.

    Хомутиннік є партнером Коломойського та Боголюбова і володіє половиною компанії «Укргаз Інвест». Попри скандали та розслідування, РНБО не вводила санкцій, а фірми продовжують отримувати доступ до українських надр.

    Схема працює просто: газ видобувається в Україні приватними структурами, експортується в ЄС, а держава закуповує “європейський” газ уже за ринковою ціною.
    В результаті — громадяни платять утричі більше, бюджет втрачає мільярди, а прибутки йдуть на рахунки в Монако та на Кіпрі.

    У той час, коли Росія б’є по українській енергетиці ракетами, українські чиновники закривають очі на “енергетичну колонізацію” власної країни, де родовища фактично приватизовані старими кланами.

    Попри відкриті понад десяток кримінальних проваджень, система залишається непорушною. Геонадра, Міндовкілля, а також відповідальні чиновники — Гоцинець і Соболев — поки що не дають відповіді, чому стратегічні ліцензії залишаються у руках осіб, пов’язаних із фігурантами корупційних справ.

    Україна опинилася в “газовій петлі”, коли наша держава імпортує власний газ.
    Поки уряд витрачає мільярди на закупівлі, замість відновлення контролю над родовищами, старі гравці — Кацуба, Хомутиннік, Коломойський і Боголюбов — продовжують заробляти на ресурсі, який мав би забезпечувати українські родини теплом узимку.

  • АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    АМКУ викрив змови на аукціонах надр: спецдозволи можуть скасувати через спотворення торгів

    Антимонопольний комітет України встановив, що учасники п’яти аукціонів Держгеонадр діяли узгоджено та штучно імітували конкуренцію за ліцензії на видобування граніту, бурштину, сапропелю та мінеральних вод. Територіальні відділення АМКУ наклали штрафи й фактично відкрили шлях до судового визнання таких спецдозволів недійсними. Про це повідомляє профільне видання Nadra.Info з посиланням на рішення Східного та Західного міжобласних територіальних відділень АМКУ, ухвалені наприкінці вересня – на початку жовтня 2025 року.

    АМКУ зафіксував одразу кілька схем, у яких компанії не конкурували за право користуватися надрами, а розігрували лоти між «своїми», завищуючи ставки для сторонніх гравців або навпаки імітуючи боротьбу, після чого право на родовище переходило в потрібні руки за заниженою ціною. За підсумками розгляду справ накладено штрафи на учасників п’яти аукціонів, а самі спецдозволи можуть бути скасовані через суд як такі, що отримані з порушенням правил конкуренції.

    Граніт: Наталівське родовище, Запорізька область

    25 вересня 2025 року адміністративна колегія Східного міжобласного територіального відділення АМКУ встановила, що ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр» (йдеться, фактично, про ТОВ «Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та ТОВ «Вектор ЗМ» діяли узгоджено під час аукціону Держгеонадр на видобування граніту на Наталівському родовищі у Запорізькій області. Обидві компанії оштрафовано загалом на 136 тис. грн.

    Торги відбулися ще в грудні 2021 року. Стартова ціна становила 5 852 609 грн. «Мокрянський кам’яний кар’єр №3» запропонував 5 952 609 грн, а «Вектор ЗМ» переміг із символічною перевагою — 5 960 000 грн. Інших учасників не було. Після цього «Вектор ЗМ» отримав спецдозвіл №6612 терміном до 2042 року. АМКУ розслідував можливу змову з 2023 року. Компанії пов’язують із Сергієм Кірюшком («Мокрянський кам’яний кар’єр №3») та Сергієм Ткаченком («Вектор ЗМ»).

    Граніт: Північноплисецька ділянка

    30 вересня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що ТОВ «Далерграніт» і ТОВ «Транском-19» вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які спотворили результати аукціону з продажу дозволу на геологічне вивчення і дослідно-промислову розробку Північноплисецької ділянки граніту. Обидві компанії отримали штрафи на загальну суму 136 тис. грн.

    Схема виглядала так: у жовтні 2021 року торги стартували з 213 873 грн. «Далерграніт» підняв ставку до 1 001 000 грн і формально переміг, але не підписав протокол торгів. У результаті право на лот дісталося «Транском-19» уже за 580 000 грн. Потім ця компанія отримала видобувний дозвіл №6752 на Північноплисецьке родовище і передала його компанії з тієї ж орбіти — ТОВ «Північноплисецьке родовище піску та граніту». Усі ці структури контролюються подружжям Світлани та Валерія Самофал, тобто фактична конкуренція на торгах була відсутня.

    Бурштин: ділянка «Західна перша», Рівненська область

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ встановило змову між ТОВ «Земресурсінвест» та ТОВ «Екоцентрресурс» під час аукціону зі спецдозволу на користування бурштиновими надрами, який відбувся ще у 2020 році. Йшлося про ділянку «Західна перша» в Сарненському районі Рівненщини. Стартова ціна становила 159 800 грн, змагалися троє учасників. Переможець – «Екоцентрресурс» – задекларував ставку 10,2 млн грн, але потім фактично «знявся з дистанції», і спецдозвіл викупило ТОВ «БурПром» за значно нижчу суму — 3,32 млн грн. Загальний штраф для «Екоцентрресурсу» та «Земресурсінвесту» – 69 800 грн.

    За даними Nadra.Info, усі три компанії — «Екоцентрресурс», «Земресурсінвест» і «БурПром» — пов’язані між собою через Олега Богельського та Ольгу Рудьковську. «Земресурсінвест» входить до групи, яку асоціюють з родиною колишнього міністра транспорту та зв’язку Миколи Рудьковського, і вже є одним із найбільших видобувачів бурштину в країні.

    Сапропель: Гривинське родовище

    29 вересня 2025 року Західне МТВ АМКУ також оштрафувало ТОВ «Сивий потік» і ТОВ «Планета комфорт» за змову на аукціоні з продажу спецдозволу на родовище сапропелю Гривинське (торги відбулися у квітні 2023 року). Стартова ціна була 504 308 грн. «Планета комфорт» зробила ставку 560 000 грн, «Сивий потік» запропонував 563 000 грн і став переможцем. Інших учасників не було. Обидві компанії отримали штрафи по 68 000 грн.

    За даними АМКУ, ці ж компанії в той самий день розіграли між собою ще два спецдозволи на інші сапропелеві родовища — Веприк і Тростне — і раніше були єдиними гравцями на торгах за родовище Довге. «Сивий потік», за даними реєстрів, пов’язують з Максимом Бреславським, а «Планету комфорт» — з Андрієм Добросотськовим, бізнес-партнером Ігоря Когута (група FINEX).

    Мінеральні лікувально-столові води: ділянка «Ріна», Вінницька область
    9 жовтня 2025 року Східне МТВ АМКУ визнало, що Українсько-грузинське ТОВ «Чарте» та ФОП Мушкудіані М.Д. діяли узгоджено під час аукціону з продажу дозволу на ділянку надр «Ріна» з мінеральними лікувально-столовими водами у Вінницькій області. Обидва учасники отримали штрафи загальною сумою 20 590 грн.

    Аукціон відбувся ще в липні 2021 року. Стартова ціна становила 225 120 грн. ФОП Мушкудіані запропонувала саме стартову суму і, по суті, просто «підтвердила присутність», тоді як «Чарте» додало лише 10 тис. грн зверху — 235 120 грн — і стало переможцем. Обидва учасники, як з’ясувалося, зареєстровані за тією ж адресою та пов’язані з Владімером Бокучавою.

    Антимонопольний комітет кваліфікує такі «договорняки» як антиконкурентні узгоджені дії, що спотворюють результати торгів. Це не лише штрафи й тимчасова заборона брати участь у публічних закупівлях. Ключове — правові наслідки для самих спецдозволів.

    Суди вже мають практику визнавати недійсними результати аукціонів, укладені договори купівлі-продажу спецдозволів і навіть самі спецдозволи, якщо встановлено, що торги були змовними й фактичної конкуренції не існувало. Таке рішення Господарського суду міста Києва у 2023 році щодо Мурафинської площі (Харківська область) показало, що доведена змова є підставою скасувати дозвіл на надра як угоду, що суперечить інтересам держави та суспільства.

    АМКУ прямо наголошує: встановлення змови між учасниками аукціону створює підстави для судового оскарження й анулювання спецдозволу на користування надрами. Тобто видобувні права, отримані «в дружньому колі», можуть бути відібрані через суд.

    Контекст

    • У більшості описаних випадків торги відбулися ще 2020–2023 року, але рішення по них ухвалюють лише тепер — восени 2025-го. Це означає, що частина дозвілів уже кілька років у роботі, компанії встигли оформити видобувні права або навіть перепродати їх пов’язаним структурам.
    • У низці історій (граніт, бурштин) вказуються сталі групи бенефіціарів, які заходять на торги кількома юрособами і далі переоформлюють спецдозвіл усередині власної мережі.
    • АМКУ публікує такі рішення відкрито, а інформація про змови вноситься до зведених відомостей щодо порушень конкурентного законодавства. Це може стати підставою для недопуску таких компаній до майбутніх закупівель.

    Після встановлення факту змови слово за судами: саме вони можуть визнати результати аукціону недійсними, розірвати договір на користування надрами й анулювати спецдозвіл. Така практика вже застосовувалася раніше, коли суди скасовували дозволи, куплені через узгоджені торги.

    Антикорупційний аспект очевидний: надра — це державний ресурс, а змова на аукціоні означає, що бюджет недоотримав гроші, а право на видобуток отримали «свої» структури під заздалегідь погоджений сценарій. Тепер ці кейси можуть стати підставою не просто для штрафів, а для повернення ділянок у нормальну конкурентну процедуру.

  • Нафтогазові надра Львівщини підуть з молотка у жовтні

    Нафтогазові надра Львівщини підуть з молотка у жовтні

    Державна служба геології та надр України оголосила аукціон з продажу спецдозволу на користування надрами Любинецької площі, що розташована у Стрийському та Дрогобицькому районах Львівської області. Стартова ціна лота — 96,6 млн грн без ПДВ.

    Пропозиції від учасників прийматимуть до 28 жовтня, а торги відбудуться 29 жовтня на електронному майданчику Prozorro.Продажі.

    Площа ділянки становить 83,87 кв. км, з яких 17,35 кв. км винесені за межі через перетин з Довголуцькою площею. Надра містять природний газ, нафту та конденсат, а строк користування за договором складатиме 20 років.

    Любинецька площа входить до Бориславського нафтогазоносного району та межує з кількома діючими родовищами — Стинавським, Південно-Стинавським, Орів-Уличнянським, Мельничинським та Семигинівським. Геологічна модель ділянки підтверджена результатами сейсморозвідки та буріння.

    Ініціатором торгів стало ТОВ «Дарєм-Груп» із Полтавської області, засновником якого є Дмитро Макаров. Раніше Міндовкілля двічі відмовляло у проведенні аукціону через те, що ділянка частково розташована на притоках річки Стрий та на землях лісогосподарського призначення.

    Якщо хочете, можу підготувати аналітичний матеріал про потенціал цього родовища та ймовірний інтерес інвесторів. Це допоможе зрозуміти, чи є шанс, що ціна під час торгів значно зросте.