Позначка: нафта

  • РФ втратила частину нафтових прибутків через атаки на нафтопереробку

    РФ втратила частину нафтових прибутків через атаки на нафтопереробку

    Росія, яка традиційно залишається одним із найбільших світових експортерів нафти та значною мірою фінансує державний бюджет за рахунок продажу енергоносіїв, зіткнулася з новою проблемою: навіть зростання світових цін на нафту вже не гарантує Москві автоматичного збільшення доходів. Значна частина додаткових надходжень від подорожчання нафти сьогодні спрямовується на підтримку нафтопереробної галузі, яка зазнає дедалі більших втрат через українські удари по енергетичній інфраструктурі.

    Як повідомляє агентство Bloomberg, у травні російський уряд виплатив нафтопереробним підприємствам близько 2,8 млрд доларів компенсацій. Це один із найвищих показників за останні два роки та майже у п’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року.

    Такі виплати стали серйозним навантаженням для російського бюджету та фактично зменшили вигоду, яку Кремль міг би отримати від підвищення світових цін на нафту. За оцінками аналітиків, без необхідності фінансувати масштабні субсидії бюджет РФ отримав би значно більше коштів від експорту енергоносіїв.

    Основою цих виплат є так званий демпферний механізм, який діє в Росії вже кілька років. Його головна мета полягає у стримуванні цін на пальне на внутрішньому ринку. Коли світові ціни на нафту та нафтопродукти суттєво зростають, російським виробникам стає вигідніше продавати продукцію за кордон, а не всередині країни. Щоб уникнути дефіциту пального та стрімкого зростання цін для населення, держава компенсує нафтопереробникам частину втраченої вигоди.

    Саме тому кожне значне зростання цін на нафту автоматично збільшує обсяг державних виплат. У травні ситуація додатково ускладнилася через загострення конфлікту на Близькому Сході. Бойові дії між Іраном та Ізраїлем викликали занепокоєння інвесторів щодо стабільності поставок енергоносіїв із регіону, що спричинило зростання котирувань на світових нафтових ринках.

    Для більшості нафтовидобувних країн подорожчання нафти означає додаткові прибутки. Однак для Росії ситуація виявилася значно складнішою. Частина потенційного прибутку була фактично нейтралізована необхідністю збільшувати державну підтримку нафтопереробних підприємств.

    Проблема полягає не лише у зростанні субсидій. Російська нафтопереробна галузь уже тривалий час перебуває під серйозним тиском через систематичні удари українських безпілотників по об’єктах паливно-енергетичного комплексу.

    Починаючи з 2024 року Україна суттєво розширила географію та інтенсивність атак на російські нафтопереробні заводи, нафтобази, насосні станції та інші елементи енергетичної інфраструктури. Удари здійснюються по об’єктах, які відіграють важливу роль у забезпеченні російської армії пальним, а також формують значну частину доходів федерального бюджету.

    Внаслідок цих атак багато підприємств були змушені тимчасово припиняти роботу або скорочувати виробництво для проведення ремонтів. Частина заводів зазнала пошкоджень технологічного обладнання, відновлення якого потребує значних фінансових ресурсів та часу.

    За даними галузевих експертів, обсяги нафтопереробки в Росії вже впали до найнижчого рівня за більш ніж шістнадцять років. Це стало одним із найсерйозніших ударів по російському енергетичному сектору від початку повномасштабної війни проти України.

    Скорочення переробки має низку негативних наслідків для економіки РФ. По-перше, зменшується виробництво бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів, необхідних для внутрішнього ринку. По-друге, Росія втрачає можливість отримувати додатковий прибуток від експорту продукції з високою доданою вартістю.

    Натомість Москва дедалі частіше змушена нарощувати експорт сирої нафти. Хоча це дозволяє частково компенсувати втрати, продаж нафтопродуктів традиційно приносить більше доходів, ніж реалізація необробленої сировини.

    На тлі погіршення ситуації російська влада почала вдаватися до адміністративних заходів. Одним із них стало обмеження експорту бензину для запобігання дефіциту на внутрішньому ринку. Крім того, уряд запровадив тимчасову заборону на експорт авіаційного пального, намагаючись гарантувати стабільне постачання для внутрішніх потреб.

    Подібні рішення свідчать про те, що Кремль дедалі більше занепокоєний ризиком паливної кризи. Якщо раніше проблеми з пальним фіксувалися переважно в окремих регіонах, то тепер ознаки дефіциту починають проявлятися на ширшій території країни.

    Особливо складною ситуація залишається в окупованому Криму та Севастополі, де перебої з постачанням пального фіксувалися ще раніше. Водночас російські медіа та експерти останнім часом повідомляють про зростання проблем із забезпеченням паливом і в інших регіонах, включно з Московською областю.

    Додатковий тиск на паливно-енергетичний комплекс Росії чинять нові українські операції проти нафтової інфраструктури. Зокрема, нещодавно безпілотники Сил спеціальних операцій України завдали ударів по великій виробничо-диспетчерській станції нафтопроводу в Кіровській області та нафтобазі в Ростовській області.

    Подібні об’єкти є важливими елементами системи транспортування та зберігання нафти. Їхнє пошкодження може не лише ускладнювати логістику постачання сировини та пального, а й збільшувати витрати на відновлення інфраструктури.

    Аналітики зазначають, що українська стратегія поступового виснаження російського енергетичного сектору починає приносити відчутні результати. Якщо на початку війни головним джерелом надходжень для Кремля залишався нафтовий експорт, то тепер значна частина цих коштів змушено витрачається на ліквідацію наслідків атак, ремонт пошкоджених об’єктів та компенсацію втрат підприємствам.

    Для російського бюджету це створює додаткові виклики. Війна вже вимагає рекордних витрат на оборону, соціальні виплати військовим та підтримку військово-промислового комплексу. Одночасно зростають витрати на утримання паливного сектору, який раніше сам забезпечував значну частину доходів держави.

    Економісти звертають увагу на те, що нинішня ситуація демонструє зміну балансу в економічній війні між Україною та Росією. Якщо раніше Кремль значною мірою компенсував втрати від санкцій завдяки високим нафтовим доходам, то тепер навіть сприятлива кон’юнктура на світовому ринку не гарантує Москві автоматичного збільшення фінансових ресурсів.

    У результаті Росія опиняється в ситуації, коли зростання цін на нафту більше не означає пропорційного збільшення бюджетних надходжень. Значну частину додаткових прибутків поглинають витрати на підтримку нафтопереробної галузі, яка дедалі більше потерпає від українських ударів.

    Таким чином, атаки на російську енергетичну інфраструктуру поступово перетворюються не лише на військовий, а й на важливий економічний фактор. Вони змушують Кремль витрачати мільярди доларів на підтримку стратегічної галузі та дедалі більше обмежують можливості російської влади отримувати максимальну вигоду від експорту нафти в умовах високих світових цін.

  • Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран поставив США ультиматум і пригрозив Ормузом: переговори зупинені, Близький Схід знову на межі вибуху

    Іран призупинив непрямі переговори зі Сполученими Штатами та припинив обмін повідомленнями через посередників на тлі нового загострення на Близькому Сході. За даними іранського агентства Tasnim, Тегеран не планує повертатися до консультацій, доки Ізраїль не припинить військові операції у Газі та Лівані, а також не виведе свої війська з території Лівану. Про це також повідомили Reuters, Anadolu та низка міжнародних медіа.

    Рішення Ірану стало новим ударом по дипломатичних зусиллях, які мали знизити напругу у регіоні після кількох місяців війни, ударів по іранських об’єктах, атак на американські сили та кризи навколо Ормузької протоки. Іранська сторона заявляє, що перемир’я нібито мало охоплювати всі фронти, зокрема Ліван, а продовження ізраїльських операцій проти підтримуваних Іраном сил у Лівані Тегеран розцінює як порушення домовленостей. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що порушення перемир’я на одному напрямку означає його порушення на всіх фронтах.

    За інформацією Tasnim, іранська переговорна команда вирішила зупинити будь-які контакти зі США через посередників до зміни ситуації в регіоні. Йдеться не лише про паузу в офіційних консультаціях, а й про припинення обміну текстами, пропозиціями та сигналами через третіх учасників переговорного процесу. Це важливо, адже Вашингтон і Тегеран тривалий час комунікували саме непрямо — через посередників, уникаючи прямого політичного діалогу.

    Ключові вимоги Ірану стосуються негайного припинення ізраїльських військових дій у Газі та Лівані. Також Тегеран наполягає на повному виведенні ізраїльських військ із територій Лівану, які Іран називає окупованими. Іранські посадовці стверджують, що без виконання цих умов жодного нового раунду консультацій із США не буде.

    Ситуацію додатково загострюють погрози Ірану та пов’язаних із ним угруповань щодо стратегічних морських маршрутів. За даними Reuters, іранська сторона та так званий «Фронт опору», до якого входять союзні Тегерану сили в Ємені, Лівані та Іраку, розглядають можливість повного блокування Ормузької протоки та активізації дій у районі Баб-ель-Мандебської протоки. Обидва маршрути мають критичне значення для світової торгівлі та транспортування енергоносіїв.

    Ормузька протока є одним із найважливіших нафтових коридорів світу. Через неї проходить значна частина морського експорту нафти з регіону Перської затоки. Будь-яка загроза її блокування миттєво впливає на глобальні ринки, ціни на нафту та страхові ризики для судноплавства. Саме тому заяви Тегерана про можливість тиску на Ормуз та Баб-ель-Мандеб сприймаються не лише як політичний сигнал США та Ізраїлю, а й як потенційний виклик для світової економіки. Reuters зазначає, що конфлікт уже спричинив серйозний вплив на енергетичні ринки.

    Новий виток напруги відбувся після обміну ударами між США та Іраном. Центральне командування США повідомило, що американські сили завдали ударів самооборони по іранських радіолокаційних об’єктах і пунктах управління безпілотниками в районі Горук на півдні Ірану та на острові Кешм у Перській затоці. За даними CENTCOM, ці удари були відповіддю на іранську агресію.

    Іран, зі свого боку, заявив про удар по авіабазі, яку, за твердженням Тегерана, США використовували для атак по південних районах країни. Міжнародні медіа повідомляли, що йдеться про американський військовий об’єкт у Кувейті, де фіксували перехоплення ракет і безпілотників. The Jerusalem Post також писала про удари США по об’єктах у Горук і на острові Кешм та про напружену ситуацію навколо американських сил у регіоні.

    Зупинка переговорів створює ризик подальшого розширення конфлікту. Якщо дипломатичні канали між Вашингтоном і Тегераном залишатимуться замороженими, сторони фактично втратять один із небагатьох механізмів стримування ескалації. Це особливо небезпечно на тлі одночасної напруги у Газі, Лівані, Перській затоці та навколо ключових морських проток.

    Для США ситуація ускладнюється тим, що Вашингтон одночасно намагається утримати військову присутність у регіоні, захистити союзників, не допустити блокади енергетичних маршрутів і водночас уникнути повномасштабної війни з Іраном. Для Тегерана ж переговорна пауза стала способом тиску: Іран демонструє, що готовий пов’язувати будь-який діалог зі США не лише з власними безпековими інтересами, а й з діями Ізраїлю проти союзних йому сил.

    Наразі невідомо, коли переговори можуть відновитися. Іранська сторона прямо пов’язує це з припиненням ізраїльських операцій у Газі та Лівані. США офіційно заявляють про готовність реагувати на загрози своїм силам і об’єктам у регіоні. Отже, найближчі дні можуть стати вирішальними: або сторони повернуться до непрямих контактів через посередників, або Близький Схід увійде в нову фазу військово-політичної ескалації з ризиком удару по глобальній енергетичній безпеці.

  • “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    “Грошей на війну може не вистачити”: Путіна попередили про небезпечну бюджетну кризу через Україну — у Кремлі почалися суперечки

    Російський диктатор Володимир Путін отримав серйозне попередження від власного фінансового блоку щодо наслідків затяжної війни проти України. Міністр фінансів РФ Антон Силуанов та представники Центрального банку Росії заявили керівництву країни про стрімке зростання навантаження на бюджет через рекордні військові витрати. За даними Bloomberg, у Кремлі вже обговорюють можливість скорочення окремих видатків, адже нинішня модель фінансування війни дедалі сильніше вдаряє по російській економіці.

    Як повідомляють джерела, знайомі з внутрішніми дискусіями у владі РФ, Мінфін та Центробанк наполягають на перегляді оборонних витрат і шукають способи зменшення бюджетного дефіциту. Фінансовий блок попереджає, що за нинішніх темпів фінансування війни дефіцит може зрости до критичних показників, а резерви, які раніше допомагали компенсувати нестачу коштів, поступово виснажуються.

    Проблема стала настільки гострою, що обговорення скорочення витрат перетворилося на одну з найнапруженіших економічних дискусій у Кремлі за останні роки. Водночас військове керівництво та частина політичної еліти виступають проти урізання фінансування армії. Вони переконують Путіна, що будь-яке скорочення витрат на оборону може вдарити по військово-промисловому комплексу та поставити під загрозу подальше ведення війни.

    Ознаки серйозних фінансових труднощів у Росії накопичуються вже кілька місяців. Наприкінці травня Financial Times повідомила, що Москва вже перевищила власний військовий бюджет щонайменше на 2 трильйони рублів, а фактичне перевищення до кінця року може зрости до 4 трильйонів. За інформацією видання, Міністерство фінансів Росії вже пропонувало заморозити частину цивільних витрат на суму майже 3 трильйони рублів, щоб компенсувати зростаючі витрати на війну.

    Економічні показники також демонструють погіршення ситуації. Якщо у 2024 році російська економіка офіційно зросла майже на 5%, то у 2025 році темпи зростання впали приблизно до 1%, а вже на початку 2026 року зафіксовано скорочення ВВП. Російська влада пояснює це високими процентними ставками, санкціями Заходу, проблемами з експортом та зміцненням рубля, однак незалежні аналітики наголошують: головним фактором стає саме виснаження воєнної економіки.

    Додатковий удар по російських фінансах завдають українські безпілотники. За оцінками Reuters, регулярні атаки по нафтопереробних заводах, портах, логістичних вузлах та підприємствах оборонного комплексу вже впливають на роботу цілих секторів економіки РФ. Частина російських нафтопереробних потужностей періодично виходить із ладу, що створює ризики навіть для внутрішнього ринку пального.

    Водночас дедалі більше російських регіонів стикаються з бюджетними проблемами. Наприкінці квітня сам Антон Силуанов визнав, що дефіцит регіональних бюджетів може зрости майже на третину. За його словами, понад 20 російських регіонів уже перебувають у складному фінансовому становищі через падіння податкових надходжень та збільшення витрат на війну, виплати військовим і підтримку сімей мобілізованих.

    Ситуацію погіршує і зниження прибутків бізнесу. Bloomberg раніше повідомляв, що у багатьох регіонах Росії підприємства скорочують інвестиції, урізають виробництво та готуються до звільнень. За оцінками джерел агентства, понад половина великих російських компаній завершила 2025 рік із падінням прибутків, а деякі підприємства вже перейшли на скорочений режим роботи.

    На цьому тлі Кремль змушений шукати нові джерела доходів. Російська влада вже підвищує податки, збільшує фіскальне навантаження на бізнес і навіть звертається до найбагатших підприємців країни. За даними західних медіа, Путін особисто просив російських олігархів фінансово підтримати оборонний сектор, оскільки навантаження на бюджет стає дедалі важчим.

    Попри це Кремль поки не демонструє готовності різко скорочувати військові витрати. За різними оцінками, на оборону та безпеку Росія вже витрачає близько 40% усіх бюджетних коштів — це найвищий показник із часів холодної війни. Саме військові замовлення залишаються одним із головних драйверів російської економіки, тому будь-яке урізання фінансування може спричинити ланцюгову реакцію в промисловості та на ринку праці.

    Окремі аналітики вважають, що нинішня дискусія в Кремлі свідчить про появу серйозних суперечностей між економічним і силовим блоками російської влади. Якщо раніше фінансові ризики часто відходили на другий план через пріоритет війни, то тепер навіть чиновники, відповідальні за бюджетну політику, відкрито попереджають про небезпеку подальшого нарощування витрат.

    У червні Путін відкриває черговий Петербурзький міжнародний економічний форум, який у Росії традиційно називають «російським Давосом». Проте цього року головною темою кулуарних обговорень, ймовірно, стане вже не економічне зростання, а питання того, як довго російська економіка здатна витримувати навантаження повномасштабної війни проти України. Аналітики зазначають: хоча Росія поки зберігає можливість фінансувати бойові дії, ознаки виснаження фінансової системи стають дедалі помітнішими, а вибір між війною та економічною стабільністю для Кремля поступово перетворюється на одну з найскладніших дилем за весь період вторгнення.

  • Трамп висунув Ірану ультиматум щодо ядерної програми та Ормузької протоки

    Трамп висунув Ірану ультиматум щодо ядерної програми та Ормузької протоки

    США висунули Ірану масштабний ультиматум, виконання якого, за словами американського президента Дональда Трампа, має стати умовою для повного зняття морської блокади та відновлення нормального судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших енергетичних транспортних коридорів світу. Про це Трамп заявив у своїй публікації в соціальній мережі Truth Social.

    За словами американського лідера, першим і ключовим пунктом є остаточна відмова Ірану від будь-яких спроб створення ядерної зброї. Трамп наголосив, що Іран має публічно та беззастережно підтвердити, що ніколи не матиме ядерної бомби, а всі відповідні програми мають бути згорнуті під міжнародним контролем. Лише після цього, за його словами, можливе повне відновлення свободи судноплавства в Ормузькій протоці.

    Другим елементом ультиматуму є вимога негайного відкриття Ормузької протоки для «безперешкодного руху суден в обох напрямках». Трамп заявив, що жодні додаткові збори, обмеження чи умови не можуть застосовуватися до міжнародного судноплавства. Він також підкреслив, що США не допустять подальшої дестабілізації одного з ключових світових маршрутів постачання нафти та газу.

    Третій пункт стосується ситуації з мінною загрозою у протоці. Американський президент заявив, що США вже залучали спеціалізовані сили, зокрема підводні тральщики, для ліквідації вибухонебезпечних об’єктів у регіоні. За його словами, значну частину мін уже знищено, однак Іран, на думку Вашингтона, має завершити очищення акваторії та усунути решту загроз для міжнародного судноплавства. Трамп назвав ці дії «необхідним кроком для відновлення глобальної торгівлі».

    Четвертий блок вимог стосується іранської ядерної інфраструктури та збагачених матеріалів. Трамп заявив, що залишки ядерної програми, які, за його словами, були заховані глибоко під землею після попередніх військових ударів США, мають бути вилучені та знищені. Він описав ці матеріали як «ядерний пил», який перебуває під завалами гірських порід після руйнувань, спричинених, як стверджує Трамп, ударами американських бомбардувальників B-2.

    Окремо президент США заявив, що Вашингтон володіє унікальними технологічними можливостями для виконання таких операцій, а також натякнув на потенційну координацію з окремими міжнародними партнерами. Він згадав можливу участь Китайської Народної Республіки та співпрацю з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), яке, за його словами, має бути залучене до контролю за процесами демонтажу іранської ядерної інфраструктури.

    Трамп також заявив про тимчасове призупинення будь-яких фінансових розрахунків між США та Іраном до подальших рішень, додавши, що «інші питання вже узгоджені» або перебувають на фінальній стадії погодження. Він не уточнив, які саме домовленості маються на увазі, однак наголосив, що ситуація перебуває під його особистим контролем, а остаточні рішення ухвалюються в ситуаційній кімнаті.

    Офіційний Тегеран наразі не оприлюднював розгорнутої відповіді на заяви Трампа. Водночас напруга навколо Ормузької протоки та іранської ядерної програми залишається однією з ключових точок геополітичного протистояння, оскільки через цей маршрут проходить значна частина світового експорту нафти, зокрема з країн Перської затоки.

    На тлі ескалації риторики та невизначеності щодо майбутнього переговорного процесу між США та Іраном, світові енергетичні ринки демонструють підвищену волатильність. Інвестори реагують на ризики можливих перебоїв постачання енергоносіїв, що вже призводить до коливань цін на нафту та зростання геополітичної премії у вартості сировини.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.

  • Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на газ у Європі падають на тлі очікувань угоди між США та Іраном

    Ціни на природний газ у Європі продовжують знижуватися на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого досягнення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, які можуть стабілізувати ситуацію в районі Ормузької протоки — одного з ключових глобальних маршрутів постачання нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Bloomberg.

    Ринок реагує на сигнали про можливе пом’якшення геополітичної напруги, яка останніми місяцями суттєво впливала на енергетичні котирування в Європі. Додатковим чинником зниження цін стали заяви президента США Дональда Трампа, який повідомив, що Вашингтон і Тегеран “в основному” погодили рамкову мирну угоду. За його словами, така домовленість може сприяти відновленню нормального судноплавства через Ормузьку протоку, через яку проходить значна частина світових енергетичних потоків.

    Після цих заяв ринки вже відреагували різким рухом вниз, а енергетичні ф’ючерси демонстрували падіння приблизно на 6,7%, що стало одним із найбільших короткострокових знижень останнього періоду. Інвестори розцінюють можливу деескалацію як фактор зменшення ризикової премії, яка раніше закладалася в ціни через загрозу перебоїв постачання LNG та нафти.

    Водночас державний секретар США Марко Рубіо заявив, що адміністрація США зберігає “обережний оптимізм” щодо переговорів з Іраном і готова дати дипломатичному процесу додатковий шанс. За його словами, сторони перебувають на етапі, коли потенційні рішення можуть бути оголошені найближчим часом, однак остаточних домовленостей поки що немає, а ситуація залишається нестабільною.

    На європейському ринку ключовий індикатор — нідерландські ф’ючерси TTF з постачанням на наступний місяць — подешевшали майже на 5% і знизилися до рівня 46,32 євро за мегават-годину. Це відображає загальну тенденцію зниження цін на тлі очікувань покращення глобального енергетичного балансу. Водночас аналітики зазначають, що торговельна активність залишається зниженою через святкові дні у Великій Британії та частині країн Європи, що додатково зменшує ліквідність і може посилювати цінові коливання.

    Попри короткострокове зниження котирувань, фундаментальна ситуація на європейському енергоринку залишається напруженою. Рівень заповнення газових сховищ у Європейському Союзі становить приблизно 38%, що значно нижче комфортних показників перед зимовим сезоном. Це змушує країни ЄС активно конкурувати за постачання скрапленого природного газу на світових ринках, зокрема з Азією, де попит також залишається високим.

    Енергетичні компанії, серед яких Equinor, раніше попереджали, що тривала нестабільність у районі Ормузької протоки може створити серйозні ризики для глобальних поставок LNG і нафти. За оцінками галузі, навіть часткові перебої у цьому регіоні здатні швидко вплинути на ціни в Європі, яка значною мірою залежить від імпортного газу.

    Аналітичні звіти також вказують, що ЄС може зіткнутися з труднощами у досягненні цільового рівня заповнення сховищ на рівні 90% перед зимою через обмежену пропозицію на глобальному ринку та високу конкуренцію за вантажі LNG. У таких умовах будь-яке загострення або, навпаки, деескалація в Перській затоці миттєво відображається на котируваннях.

    На цьому тлі ринок залишається надзвичайно чутливим до геополітичних новин. З одного боку, очікування мирної угоди між США та Іраном тимчасово знижують ціни, з іншого — відсутність остаточних домовленостей і збереження ризиків у регіоні не дозволяють говорити про стабільне довгострокове зниження вартості енергоносіїв у Європі.

  • Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Нафта впала на 6% на тлі сигналів про зближення США та Ірану – Reuters

    Світові ціни на нафту в понеділок різко впали приблизно на 6%, оновивши двотижневий мінімум, на тлі зростання оптимізму інвесторів щодо можливого просування переговорів між США та Іраном. Ринок відреагував на заяви про те, що сторони можуть наблизитися до рамкової мирної угоди, яка потенційно здатна змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. Про це повідомляє Reuters.

    За даними агентства, ф’ючерси на нафту марки Brent впали на $5,85, або 5,7%, до $97,69 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на $5,75, або 6%, до $90,85 за барель. Обидва контракти протягом торгової сесії досягали найнижчих значень із 7 травня, що свідчить про різке послаблення “ризикової премії”, яка раніше формувалася через загострення конфлікту на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють падіння цін передусім очікуваннями можливого дипломатичного прориву між Вашингтоном і Тегераном, який може включати поступове зниження напруги в регіоні та відновлення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Саме цей маршрут залишається одним із найважливіших у світі для транспортування енергоносіїв, адже через нього зазвичай проходить близько 20% глобальних поставок нафти та скрапленого природного газу.

    Згідно з ринковими оцінками, навіть незначні сигнали про можливе зниження ризику блокування протоки одразу призводять до падіння цін, оскільки трейдери закладають у вартість бареля менші геополітичні ризики.

    Додатковим фактором стала заява президента Дональда Трампа, який у суботу повідомив, що США та Іран “переважно узгодили” базові параметри можливої угоди. За його словами, домовленість могла б сприяти стабілізації регіону та відновленню повноцінного руху суден через Ормузьку протоку. Водночас він наголосив, що остаточні рішення ще не ухвалені, а переговори залишаються складними.

    Ринок відреагував на ці сигнали миттєво, однак аналітики застерігають, що ситуація залишається вкрай нестабільною. Будь-яке нове загострення або зрив переговорів може швидко повернути ціни до попередніх максимумів. Учасники ринку також враховують, що попередні дипломатичні ініціативи між США та Іраном неодноразово зривалися вже після перших ознак прогресу.

    Керівник стратегії сировинних ринків ING Воррен Паттерсон зазначив, що ринок може реагувати обережніше, ніж раніше, оскільки інвестори вже стикалися з ситуаціями, коли переговори зривалися після короткострокового оптимізму. На його думку, нинішнє зниження цін є радше “реакцією на очікування”, ніж підтвердженням реальних змін у балансі постачання.

    Водночас енергетичний аналітик MST Marquee Саул Кавонік зазначив, що попри всі ризики, на ринку з’явилося “обережне світло в кінці тунелю”, яке може забезпечити короткострокове полегшення для цін на нафту. Однак він також наголосив, що ситуація залишається далекою від стабільності.

    Окрему роль у формуванні ринкових очікувань відіграє Ормузька протока. До ескалації конфлікту вона залишалася головним маршрутом для експорту енергоносіїв із Перської затоки. Будь-які ризики її блокування одразу призводили до стрибків цін на нафту і СПГ, а також до зростання страхових тарифів для танкерів. Саме тому навіть чутки про можливе відновлення нормального руху через протоку здатні суттєво впливати на котирування.

    Експерти наголошують, що навіть у разі досягнення мирної угоди повне відновлення стабільного постачання енергоносіїв може зайняти місяці. Це пов’язано з необхідністю відновлення безпечних маршрутів судноплавства, розблокування частини суден, що залишалися у регіоні, а також поступового відновлення роботи інфраструктури, яка могла бути пошкоджена під час конфлікту.

    Раніше повідомлялося, що затяжне блокування Ормузької протоки створювало ризики глобального економічного спаду, який у найгірших сценаріях порівнювали з фінансовою кризою 2008 року. Саме тому будь-які сигнали про деескалацію одразу викликають сильні коливання на енергетичних ринках.

    Аналітики підкреслюють, що ринок нафти зараз перебуває в стані високої чутливості до геополітичних новин, а будь-яка заява сторін переговорів між США та Іраном може в найближчі дні знову різко змінити цінову динаміку.

  • З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    З Ормузької протоки відновився вихід танкерів з нафтою та СПГ – Reuters

    Після майже тримісячної паузи в одному з найважливіших морських енергетичних коридорів світу почалося поступове відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Танкери зі скрапленим природним газом (СПГ) та сирою нафтою знову виходять із Перської затоки та прямують до азійських ринків, зокрема до Китаю та Пакистану.

    Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані компаній з відстеження суден LSEG та Kpler.

    За даними агентства, відновлення руху відбувається після майже трьох місяців фактичного блокування або різкого скорочення транзиту через загострення безпекової ситуації в регіоні. Причиною стали наслідки збройного конфлікту на Близькому Сході, зокрема американо-ізраїльської операції проти Ірану, яка розпочалася 28 лютого і різко підвищила ризики для цивільного судноплавства.

    Ормузька протока залишається критично важливою точкою глобальної енергетичної логістики. Через неї зазвичай проходить приблизно п’ята частина світових поставок нафти та скрапленого природного газу. Будь-яке обмеження руху в цьому районі одразу впливає на світові ціни на енергоносії, страхові тарифи для суден і маршрути постачання для Азії та Європи.

    Після відновлення руху першими у протоку почали виходити газовози, які тривалий час залишалися у режимі очікування або були змушені затримати розвантаження.

    Одним із ключових суден став танкер СПГ Fuwairit під прапором Багамських Островів. Він перетнув Ормузьку протоку в понеділок після завантаження у катарському порту Рас-Лаффан наприкінці березня. Судно рухається до Пакистану, де його розвантаження очікується 26 травня. Експерти зазначають, що такі поставки мають критичне значення для енергосистеми країни, яка значною мірою залежить від імпорту СПГ.

    Інший газовоз, Al Rayyan, також успішно залишив район Перської затоки та прямує до Китаю. Його прибуття очікується наприкінці червня. Китай залишається одним із найбільших імпортерів скрапленого газу у світі, тому відновлення регулярних поставок через протоку є для нього стратегічно важливим.

    Паралельно з газовим сегментом активізувався і нафтовий експорт. Супертанкер Eagle Verona вийшов із Ормузької протоки в суботу та взяв курс на китайський порт Нінбо. Очікується, що судно прибуде 12 червня. Танкер ходить під прапором Сінгапуру та зафрахтований трейдинговою компанією Unipec, що входить до структури найбільшого нафтопереробного концерну Азії Sinopec.

    За даними Reuters, судно перевозить близько 2 мільйонів барелів іракської сирої нафти сорту Basrah. Вантаж було завантажено ще 26 лютого, але подальший рух затримався через різке погіршення безпекової ситуації в регіоні.

    Eagle Verona також входив до групи танкерів, для яких раніше Малайзія зверталася до Ірану з проханням дозволити транзит. З цієї групи п’ять суден уже залишили Перську затоку, тоді як ще два залишаються заблокованими в регіоні та очікують дозволу на вихід.

    Окремо повідомляється, що минулого тижня ще три великотоннажні нафтові танкери (VLCC) змогли покинути Перську затоку та вирушили до Китаю і Південної Кореї, маючи на борту приблизно 6 мільйонів барелів сирої нафти.

    До початку ескалації ситуації в регіоні судноплавний трафік через Ормузьку протоку становив у середньому від 125 до 140 проходжень суден на добу. Після загострення конфлікту значна частина цього потоку була зупинена або перенаправлена, що спричинило накопичення сотень суден у Перській затоці.

    За оцінками галузевих аналітиків, нині близько 20 тисяч моряків залишаються фактично заблокованими на бортах суден у регіоні, очікуючи дозволу на вихід або зміну маршруту.

    Фахівці попереджають, що навіть часткове відновлення руху не означає повної стабілізації. Страхові ставки для суден у регіоні залишаються високими, а судновласники продовжують враховувати ризики раптової ескалації. Водночас поступове відкриття протоки може знизити тиск на світові ціни на нафту та СПГ, які різко зросли під час блокування.

    Аналітики підкреслюють, що Ормузька протока залишається одним із найбільш чутливих стратегічних вузлів світової енергетичної системи, де будь-які політичні або військові загострення миттєво трансформуються у глобальні економічні наслідки.

  • Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Московське паливне кільце РФ стало новою ціллю України: чому удари по ньому можуть змінити хід війни

    Удари України по російській нафтовій інфраструктурі дедалі більше виходять за межі атак лише на нафтопереробні заводи. Основною ціллю стає вся система паливного забезпечення російської армії — від видобутку й переробки нафти до логістики, транспортування та постачання пального для військ, авіації та промисловості.

    Про це у своїй колонці для Еспресо пише директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

    За його словами, особливе значення мають удари по так званому московському кільцю нафтопродуктопроводів — замкненій системі трубопроводів довжиною понад 400 кілометрів навколо Московського регіону.

    Йдеться не про одну трубу, а про цілу систему транспортування пального, яка складається з окремих ліній для бензину, дизельного пального та авіаційного гасу. Система пов’язана з Московським, Рязанським та Нижньогородським нафтопереробними заводами.

    У відкритих джерелах уже згадувалися удари по ключових вузлах цієї інфраструктури — зокрема по нафтопродуктоперекачувальній станції «Володарська» та наливній станції «Сонячногірська».

    Як пояснює Омельченко, саме такі об’єкти мають критичне значення, адже вони відповідають не за виробництво пального, а за його рух, накопичення та розподіл.

    «Удар по логістиці може бути не менш болючим, ніж удар по самому НПЗ», — наголошує експерт.

    За оцінками, які раніше наводили українські медіа з посиланням на ГУР, річна спроможність московського «паливного кільця» могла становити до 3 мільйонів тонн авіапального, 2,8 мільйона тонн дизеля та 1,6 мільйона тонн бензину.

    Хоча ці дані не підтверджені повною технічною документацією у відкритому доступі, вони демонструють масштаби інфраструктури, яка забезпечує паливну стійкість Московського регіону та значної частини військової логістики РФ.

    Омельченко зазначає, що удари по Московському НПЗ, Рязанському НПЗ та вузлах нафтопродуктопроводів уже створюють для Росії серйозні проблеми.

    Російська влада змушена перекидати потоки пального, збільшувати використання залізничних цистерн і автотранспорту, посилювати протиповітряну оборону та охорону об’єктів, а також пояснювати населенню, чому «глибокий тил» більше не є безпечним.

    На думку експерта, це має особливе значення напередодні нового опалювального сезону.

    Омельченко наголошує, що Росія майже напевно спробує повторити масовані удари по українській енергетиці взимку 2026–2027 років.

    Саме тому Україні важливо або завершити війну до початку нового зимового сезону, або суттєво підвищити для Росії ціну її продовження.

    «Ураження системи нафтопродуктозабезпечення московського регіону — один з інструментів такого тиску», — зазначає експерт.

    Водночас він підкреслює, що найбільше значення мають не лише удари по внутрішніх НПЗ, а й атаки на експортну нафтову інфраструктуру Росії.

    Йдеться про нафтові термінали, магістральні перекачувальні вузли та логістичні маршрути, через які Кремль отримує валютні надходження для фінансування війни.

    Саме експорт нафти та нафтопродуктів, за словами Омельченка, забезпечує федеральний бюджет РФ, закупівлю компонентів, військові витрати та можливість вести затяжну війну.

    «Удари по НПЗ і паливному кільцю створюють дефіцит гнучкості всередині РФ, а тиск на експортні термінали б’є по грошовому потоку війни», — пояснює експерт.

    На його думку, саме поєднання паливного та фінансового тиску може суттєво послабити здатність Росії продовжувати війну у нинішніх масштабах.

    Омельченко називає це сучасною енергетичною війною, де головною метою є не символічні удари чи пожежі, а системне руйнування можливостей агресора фінансувати, забезпечувати та підтримувати бойові дії.

  • Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Трамп заявив про майже узгоджену мирну угоду з Іраном: США анонсували відкриття Ормузької протоки

    Президент США Дональд Трамп заявив, що меморандум про взаєморозуміння щодо мирної угоди між США та Іраном «здебільшого узгоджений». За його словами, документ передбачає відкриття Ормузької протоки та поступове зниження напруги на Близькому Сході.

    Про це Трамп повідомив у своїй соцмережі Truth Social. Інформацію також поширили Al Jazeera, The New York Times та Clash Report із посиланням на іранське агентство Fars.

    За словами Трампа, він провів серію телефонних переговорів із лідерами мусульманських країн, зокрема Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Пакистану, Туреччини, Єгипту, Йорданії та Бахрейну. Також американський президент окремо поспілкувався з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу.

    «Остаточні аспекти та деталі угоди наразі обговорюються і будуть оголошені найближчим часом. Окрім багатьох інших елементів угоди, буде відкрито Ормузьку протоку», — заявив Трамп.

    За даними медіа, проєкт мирної угоди передбачає припинення бойових дій у регіоні, зокрема деескалацію конфлікту в Лівані. Документ також містить положення про розморожування приблизно 25 мільярдів доларів іранських активів в обмін на стабілізацію безпекової ситуації.

    Крім цього, план нібито передбачає скорочення присутності ВМС США в районі Ормузької протоки та відведення частини американських військ далі від іранських кордонів.

    За інформацією західних медіа, після підписання меморандуму сторони матимуть 30 днів для остаточного погодження параметрів нової ядерної угоди. Паралельно Іран та Оман мають узгодити технічні умови транзиту суден і контролю над судноплавством в Ормузькій протоці.

    Ормузька протока є одним із найважливіших морських маршрутів у світі. Через неї проходить значна частина глобального експорту нафти та скрапленого газу. Будь-яке загострення ситуації навколо протоки традиційно впливає на світові ціни на нафту та міжнародні ринки.

    Водночас у Тегерані вже поставили під сумнів частину заяв Трампа. Іранська сторона назвала неправдивими слова президента США про «повернення до нормального стану» в Ормузькій протоці.

    У Тегерані наголосили, що навіть у разі пожвавлення судноплавства Іран продовжить повністю контролювати протоку, включно з маршрутами руху, дозволами на проходження та графіками суден.

    Крім того, іранська влада заявила, що питання ядерних зобов’язань у нинішніх переговорах нібито не обговорювалося, а частина заяв Трампа розрахована насамперед на внутрішню американську аудиторію.

    Напередодні Трамп також заявляв, що планує зустрітися зі своїми переговірниками, щоб обговорити останню пропозицію Ірану та вирішити, чи будуть США відновлювати активну фазу конфлікту.

    На тлі цих заяв міжнародні ринки уважно стежать за ситуацією в районі Перської затоки. Раніше через загрозу блокування Ормузької протоки та ризики ескалації конфлікту між США та Іраном світові ціни на нафту різко зростали.