Golosnovinua.com

Позначка: нафтобази

  • Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

    За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

    Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

    Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

    Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

    Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

    У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

    Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

    Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

    Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

    Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

    Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

    Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

    У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

    Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

    У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

    Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

    Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

    Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

    Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

    При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

    СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

    Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

    У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

    Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

  • Україна завдала удару по “тіньовому флоту” РФ

    Україна завдала удару по “тіньовому флоту” РФ

    Українські сили продовжують завдавати ударів по військово-економічній інфраструктурі Росії. Цього разу ціллю спецоперації Служби безпеки України став танкер “тіньового флоту” РФ Avero у Чорному морі, а також три нафтобази у Ставропольському краї. Внаслідок атак на об’єктах виникли масштабні пожежі, а робота важливої для російської економіки інфраструктури була порушена.

    Як повідомили у СБУ, спецоперації проводилися в межах виконання завдань, поставлених президентом України Володимиром Зеленським, щодо зниження воєнно-економічного потенціалу держави-агресора.

    У спецслужбі зазначили, що танкер Avero використовувався Росією для транспортування сирої нафти в обхід міжнародних санкцій, запроваджених країнами G7 та Європейського Союзу. Судно перебуває під українськими санкціями та забезпечувало експорт російської нафти, зокрема до Китаю та Індії, допомагаючи Кремлю отримувати валютні надходження для фінансування війни.

    За даними СБУ, удар по танкеру було завдано за допомогою морського безпілотника “Мамай”. У спецслужбі наголосили, що саме судна так званого “тіньового флоту” дозволяють Росії обходити міжнародні обмеження та продовжувати продаж енергоносіїв на світових ринках.

    У Службі безпеки також повідомили, що Avero став уже четвертим танкером класу Suezmax, який українські сили уразили за останні десять днів. Такі операції, за оцінкою відомства, суттєво ускладнюють російський експорт нафти та завдають удару по одному з ключових джерел фінансування війни.

    Окрім морської операції, українські безпілотники атакували три нафтобази у Ставропольському краї Росії. Відстань до цілей від державного кордону України становила близько 600 кілометрів. За інформацією СБУ, після влучань на всіх трьох об’єктах пролунали вибухи, спалахнули резервуари з паливно-мастильними матеріалами та виникли масштабні пожежі.

    У спецслужбі підкреслили, що системні удари по нафтовій інфраструктурі Росії мають на меті не лише скоротити експортні можливості країни-агресора, а й обмежити постачання пального для російських окупаційних військ.

    Нагадаємо, у ніч на 19 липня Сили оборони України також завдали ударів по низці інших військових об’єктів РФ. За даними Генерального штабу ЗСУ, було уражено два російські танкери в акваторії Чорного моря, плавучий кран в Азовському морі, зенітний ракетний комплекс “Бук” поблизу Зеленопілля Запорізької області, а також автомобільний міст у районі Новоекономічного Донецької області, який російські війська використовували для забезпечення військової логістики. Це стало черговим етапом кампанії зі знищення критично важливих військових та економічних об’єктів держави-агресора.

  • Крим сідає на паливну “дієту”: бензин лише по талонах, каністри заборонені, на АЗС — черги

    Крим сідає на паливну “дієту”: бензин лише по талонах, каністри заборонені, на АЗС — черги

    На тимчасово окупованому Кримському півострові різко загострилася паливна криза. З 31 травня окупаційна адміністрація запровадила нові обмеження на продаж бензину: А-95 відпускатимуть переважно за талонами, а А-92 продаватимуть не більше ніж по 20 літрів на один транспортний засіб. Окремо заборонено заправляти пальне у каністри, що фактично унеможливлює створення приватних запасів бензину.

    Про нові правила повідомив призначений Росією керівник окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов. За його словами, бензин марки А-95 відтепер у пріоритетному порядку спрямовуватимуть для комунального та соціального транспорту. На частині заправних станцій, зокрема мереж АТАН і ТЕС, продаж А-95 здійснюватиметься лише за талонами. Формально обмежень за обсягом для талонів не встановлено, однак для звичайних автомобілістів доступ до пального суттєво ускладнюється.

    Для бензину А-92 окупаційна влада ввела ліміт — не більше 20 літрів на один автомобіль. При цьому заправка в каністри повністю заборонена. Такі заходи пояснюють «обмеженим запасом» пального на півострові та необхідністю стабілізувати ситуацію на ринку.

    Аксьонов пообіцяв, що ситуацію з постачанням бензину нібито вдасться нормалізувати протягом 30 днів. Водночас у соціальних мережах жителі окупованого Криму повідомляють про довгі черги на автозаправках, відсутність пального на багатьох АЗС та неможливість придбати бензин навіть із урахуванням запроваджених лімітів.

    Ситуація на АЗС в окупованому Криму (30.05.2026), фото: соцмережі

    За повідомленнями місцевих каналів, на частині заправок табло з цінами не працюють або не відображають наявність пального. На тих АЗС, де бензин ще є, водії шикуються у великі черги. Люди скаржаться, що обмеження запроваджуються вже після того, як паливо фактично зникло з вільного продажу.

    Перші жорсткі ліміти окупаційна адміністрація запровадила ще 30 травня. Тоді йшлося про обмеження продажу бензину А-95 до 20 літрів в одні руки один раз на добу. Уже наступного дня правила змінили: А-95 почали переводити на талонну систему, а 20-літровий ліміт залишили для А-92. Це свідчить, що паливна ситуація на півострові погіршилася швидше, ніж окупаційна влада намагалася показати публічно.

    Українські джерела та частина місцевих жителів пов’язують дефіцит із проблемами російської логістики на південному напрямку. Зокрема, йдеться про те, що сухопутний маршрут постачання через окуповані території — напрямок Таганрог — Джанкой — став значно небезпечнішим для паливних колон через активність українських дронів і вогневий контроль Сил оборони України над окремими ділянками логістичних шляхів.

    Саме цим маршрутом після початку повномасштабної війни Росія активно перекидала до Криму пальне, військові вантажі, техніку та інші ресурси. Якщо рух бензовозів і вантажівок цим шляхом ускладнений або частково паралізований, окупований півострів швидко відчуває дефіцит, адже Крим значною мірою залежить від зовнішніх поставок.

    Раніше автомобільне пальне до Криму могло надходити кількома основними шляхами: сухопутним коридором через окуповані території півдня України, поромними переправами та Кримським мостом. Однак кожен із цих маршрутів має свої ризики. Поромне сполучення неодноразово ставало ціллю українських ударів, а незаконно збудований Кримський міст залишається об’єктом підвищеної уваги через його військово-логістичне значення.

    Окремим фактором є регулярні удари по нафтобазах та паливній інфраструктурі на окупованому півострові. Українські сили вже неодноразово уражали об’єкти, які Росія використовувала для накопичення та розподілу пального. Такі атаки поступово зменшують запаси, які окупанти можуть використовувати як для цивільних потреб, так і для забезпечення військового угруповання.

    Паливна криза в Криму має не лише побутове, а й військово-економічне значення. Дефіцит бензину ускладнює роботу транспорту, комунальних служб, малого бізнесу, логістики та окупаційних адміністрацій. Для російських військових це також створює додаткові проблеми, адже пальне є критично важливим ресурсом для переміщення техніки, підвезення боєприпасів, роботи генераторів і забезпечення тилових підрозділів.

    Попри заклики Аксьонова «зберігати спокій», ситуація виглядає напруженою. Місцеві мешканці дедалі частіше звинувачують окупаційну владу в нездатності гарантувати базове забезпечення півострова. У соцмережах кримчанам радять запасатися не лише пальним, а й продуктами, павербанками, свічками та іншими речами на випадок подальшого погіршення логістики.

    Офіційно окупаційна адміністрація пояснює обмеження тимчасовими труднощами з постачанням. Проте сам факт переходу до талонної системи, заборони каністр і лімітів у 20 літрів свідчить, що проблема є значно глибшою, ніж звичайний збій у постачанні.

    Якщо логістичний тиск на маршрути до Криму триватиме, паливна криза може стати одним із найвідчутніших наслідків ізоляції окупованого півострова. А для Росії це означатиме нові витрати, складніші маршрути постачання та дедалі більшу вразливість кримського напрямку.