Golosnovinua.com

Позначка: Нафтогаз

  • Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Українцям зафіксували ціну на газ на зиму: скільки коштуватиме кубометр

    Кабінет Міністрів продовжив дію спеціальних обов’язків на ринку природного газу до 31 березня 2027 року. Це означає, що протягом осінньо-зимового періоду ціна газу для населення залишатиметься незмінною.

    Про рішення повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль. За його словами, нинішня вартість газу для побутових споживачів становить 7,96 грн за кубометр без урахування плати за розподіл.

    Продовження ПСО також має зберегти пільгові умови постачання газу для підприємств теплопостачання, операторів газорозподільних систем та когенераційних установок на прифронтових територіях.

    Шмигаль пояснив рішення необхідністю забезпечити стабільність газового ринку та роботу теплових об’єктів під час війни. Раніше уряд уже використовував механізм ПСО для фіксації цін на газ для населення та виробників теплової енергії в опалювальний період.

    До нового опалювального сезону Україна також сформувала необхідні запаси газу за базовим сценарієм. Станом на кінець серпня в підземних сховищах було 14,6 млрд кубометрів, а цільового показника вдалося досягти приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Таким чином, щонайменше до кінця березня 2027 року підвищення базової ціни газу для населення не передбачається. Водночас рахунок споживача складається не лише з вартості самого газу — окремо сплачується його розподіл.

  • Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Дипломатична відлига з нафтовим присмаком: Будапешт залагодив суперечку довкола «Карпатської вісімки», але відмовив Україні у стратегічних сховищах

    Складні та сповнені протиріч відносини між Києвом та Будапештом демонструють перші ознаки прагматичного потепління після зміни влади в Угорщині, проте ключові стратегічні розбіжності в енергетичній сфері залишаються непохитними. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявила про повне врегулювання непорозумінь навколо нового регіонального об’єднання «Карпатська вісімка». Досягти дипломатичного компромісу вдалося під час насиченого тижня зустрічей високого рівня на Генеральній Асамблеї ООН, де очільниця угорського зовнішньополітичного відомства провела серію результативних перемовин зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою. Поки публічний простір та соціальні мережі спостерігали за резонансними суперечками, за лаштунками дипломатичних кабінетів тривала інтенсивна робота, яка дозволила суттєво знизити градус напруги між двома державами та відкрити шлях до розблокування сусідського діалогу.

    Важливим кроком на шляху до нормалізації контактів став щоденний робочий діалог між угорським міністерством та віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволодом Ченцовим. Головним предметом цих консультацій залишається узгодження нового законопроєкту щодо забезпечення прав угорської національної меншини в освітній сфері Закарпаття, який базується на укладеній у червні двосторонній угоді. Офіційне внесення документа на розгляд Верховної Ради очікується вже в жовтні, що має стати якісним проривом у розв’язанні багаторічних гуманітарних претензій Будапешта. Ба більше, угорська сторона вже не виключає власного повноцінного приєднання до «Карпатської вісімки» у майбутньому, якщо відповідний формат співпраці гарантуватиме захист національних інтересів країни. Водночас попри зміну уряду та прихід прем’єра Петера Мадяра, сусідня держава досі не відмовилася від закупівлі російського викопного палива та продовжує використовувати чутливе питання прав меншин як політичний інструмент під час обговорення вступу України до Європейського Союзу.

    Проте у питаннях прямої енергетичної безпеки Будапешт зайняв жорстку та непоступливу позицію, навідріз відмовившись від розміщення на своїй суверенній території стратегічних паливних хабів для потреб нашої держави. Керівництво угорського уряду підтвердило свій категоричний намір за жодних умов не створювати потужності для зберігання нафтопродуктів для українського ринку. Це вето залишається чинним навіть попри те, що угорський нафтогазовий концерн MOL та український державний Нафтогаз раніше уклали офіційний меморандум про спільну підготовку та реалізацію подібного проєкту. В умовах безупинних ракетних та дронових атак агресора по вітчизняній паливній інфраструктурі диверсифікація маршрутів і винесення складських резервуарів за межі зони обстрілів є питанням стабільності всього українського ринку, однак небажання Будапешта йти назустріч змушує Київ шукати надійніші альтернативи серед інших сусідів по східноєвропейському регіону.

  • Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Тінь Орбана над Будапештом: чому новий уряд Угорщини зриває Карпатську вісімку та блокує спільні нафтосховища з Україною

    Українсько-угорські відносини знову опинилися в зоні високої дипломатичної турбулентності через несподівану та деструктивну позицію офіційного Будапешта, яка звела нанівець перші паростки конструктивного діалогу після тривалої кризи. Офіційний Київ висловив глибоке здивування та відверте розчарування через демонстративну відмову Угорщини від участі у перспективній регіональній ініціативі «Карпатська вісімка», а також через блокування масштабного спільного проєкту з будівництва стратегічного нафтосховища. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із жорсткою та принциповою заявою, прямо порівнявши антиукраїнську риторику нинішнього угорського прем’єр-міністра Петера Мадяра з токсичною лінією його попередника Віктора Орбана. Попри зміну прізвищ у владних кабінетах Угорщини, сусідня держава знову обирає шлях штучної конфронтації, ставлячи під сумнів взаємовигідну співпрацю та стабільність усього регіону.

    Зрив участі в Карпатській інтеграційній ініціативі став справжнім ударом по багатосторонній дипломатії в Центрально-Східній Європі. Цей амбітний формат створювався як практичний майданчик для економічного зростання, посилення транспортного взаємозв’язку та реалізації спільних інфраструктурних задумів для восьми держав карпатського ареалу. Українська сторона наголошує, що безпідставно агресивні та категоричні заяви угорського лідера на адресу нашої країни залишають Київ спантеличеним, адже справжні мотиви раптового демаршу Будапешта залишаються незрозумілими. Замість об’єднання зусиль перед спільними викликами угорська влада знову демонструє схильність до політичного демаршу, який завдає шкоди передусім інтересам самого угорського народу.

    Не менш тривожним сигналом для Києва стала спроба угорського уряду торпедувати критично важливі енергетичні домовленості між бізнесовими структурами двох країн. Буквально за кілька днів до демаршу українська національна група «Нафтогаз» та угорський енергетичний гігант MOL офіційно уклали меморандум щодо будівництва нових потужностей для зберігання нафтопродуктів поблизу спільного кордону на території Угорщини. В умовах невпинних варварських ударів держави-агресора по вітчизняних нафтобазах і паливних складах цей проєкт мав фундаментальне оборонне та економічне значення. Створення безпечних резервуарів за межами зони досяжності російського вогню покликане забезпечити диверсифікацію постачань та врятувати весь внутрішній ринок пального від катастрофічного дефіциту. Проте політичне втручання Будапешта у прагматичну взаємодію енергокомпаній знову створило штучні перепони на шляху взаємовигідного партнерства.

    Підсумовуючи останні сигнали з Будапешта, глава української дипломатії з гіркотою констатував очевидну спадкоємність деструктивного курсу. Хоча Віктор Орбан формально відійшов від керма влади, його фірмова політика шантажу, регіонального блокування та штучного ізоляціонізму продовжує квітнути під новим керівництвом. Так званий «орбанізм» за багато років не приніс жодної користі ані самій Угорщині, ані європейській спільноті, і тим більше не матиме успіху в майбутньому. Попри всі провокаційні заяви та штучні перепони, офіційний Київ укотре підтверджує свою непохитну готовність розвивати прагматичні, взаємоповажні та добросусідські взаємини з Будапештом, сподіваючись, що здоровий глузд і стратегічна вигода врешті-решт переможуть політичний популізм.

  • Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Енергетичний тил у Європі: «Нафтогаз» та угорська MOL збудують стратегічне нафтосховище за межами зони російських обстрілів

    Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» разом із провідною угорською нафтогазовою корпорацією MOL розпочинають реалізацію стратегічного інфраструктурного проєкту, покликаного гарантувати безперебійне забезпечення паливом української економіки та сил безпеки в умовах триваючих бойових дій. Сторони підписали двосторонній меморандум про взаєморозуміння, що передбачає спорудження сучасного комплексу для зберігання нафтопродуктів безпосередньо поблизу спільного кордону на суверенній території Угорщини. Це рішення є фундаментальним етапом створення надійного енергетичного резерву, недосяжного для регулярних ворожих ударів крилатими ракетами та далекобійними дронами-камікадзе.

    З початку повномасштабної агресії російські війська методично та цілеспрямовано завдають ударів по вітчизняних нафтобазах, нафтопереробних потужностях та логістичних вузлах розподілу світлих нафтопродуктів. У зв’язку з цим перенесення частини стратегічних резервів за межі досяжності ворожої авіації та ракетних систем стає питанням виживання внутрішнього ринку. Як зазначив виконувач обов’язків голови правління державної групи компаній «Нафтогаз України» Сергій Федоренко, в умовах постійних російських атак диверсифікація логістичних шляхів та створення додаткових потужностей зберігання поза зоною обстрілів є головним чинником стабільності всієї енергетичної системи держави. За його словами, розгортання спільної інфраструктури не лише підніме надійність постачання пального для українських споживачів, але й відкриє шлях до взаємовигідного розвитку транскордонних енергетичних коридорів між Києвом і Будапештом.

    Укладення цієї інвестиційної угоди стало одним із головних практичних результатів Карпатського економічного форуму, що відбувся в межах саміту «Карпатської вісімки» C8. Домовленість набула особливого геополітичного значення на тлі недавніх політичних трансформацій у самій Угорщині. У травні в сусідній країні відбулася зміна уряду: після тривалого домінування проросійського курсу Віктора Орбана кабінет міністрів очолив Петер Мадяр. Попри зміну керівництва, зовнішньополітична лінія Будапешта залишається прагматичною та подекуди суперечливою. Угорська сторона досі повністю не відмовилася від закупівлі російських енергоресурсів і продовжує активно експлуатувати питання прав угорської національної меншини Закарпаття у переговорному процесі щодо інтеграції України до Європейського Союзу.

    Тим не менш, пряма прагматична співпраця у паливній галузі демонструє, що спільні комерційні та безпекові інтереси здатні долати політичні розбіжності. Будівництво паливного хабу на прикордонній угорській території дозволить «Нафтогазу» оперативно акумулювати великі обсяги бензину та дизеля, які імпортуються з європейського ринку, мінімізуючи ризики їхнього фізичного знищення. У разі дефіциту ресурсів пальне можна буде екстрено залізничним або автомобільним транспортом доправити до прикордонних українських регіонів, гарантуючи стійкість роботи аграрного сектору, муніципального транспорту та логістичних ланцюгів у будь-який кризовий момент.

  • Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Російські удари змусили змінити паливну логістику: для України збудують сховища в Угорщині

    Україна готує новий елемент захисту паливного ринку від російських атак. Група «Нафтогаз» домовилася з угорською MOL Group про створення потужностей для зберігання нафтопродуктів на території Угорщини поблизу українського кордону. Ідея полягає в тому, щоб частина запасів пального перебувала поза зоною російських ударів і за потреби могла швидко постачатися українським споживачам.

    Меморандум про співпрацю сторони підписали в межах Карпатського економічного форуму. Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління «Нафтогазу» Сергій Федоренко.

    За його словами, постійні російські удари по українській паливній інфраструктурі змушують країну не лише диверсифікувати маршрути імпорту, а й шукати безпечніші місця для створення резервів. Майбутні потужності планують розташувати саме поблизу кордону з Україною, що має скоротити логістичне плече в разі необхідності швидкого перекидання пального.

    При цьому конкретні параметри проєкту поки не оприлюднені. Невідомо, який саме обсяг нафтопродуктів зможуть зберігати нові об’єкти, скільки резервуарів планують побудувати, якою буде вартість інвестицій та коли сховища мають запрацювати. Підписаний документ наразі є меморандумом, тобто фіксує намір сторін розвивати проєкт, але не означає, що будівництво вже розпочалося.

    Саме тому говорити про готовий «стратегічний запас» ще зарано. Водночас сам напрямок співпраці демонструє, як Україна перебудовує паливну логістику під умови тривалої війни.

    За словами Федоренка, створення резервних потужностей поза зоною обстрілів має підвищити стабільність усього українського ринку та зменшити залежність від окремих складів, нафтобаз і маршрутів усередині країни.

    Це питання стало особливо актуальним через регулярні російські атаки на паливну та логістичну інфраструктуру. У 2026 році ударами неодноразово пошкоджувалися нафтобази, АЗС, склади, залізничні об’єкти та маршрути постачання. Водночас навіть за умов цінових стрибків фізичного дефіциту пального влітку вдалося уникнути.

    У липневому огляді українського енергетичного сектору Центр Разумкова зазначав, що попри різке подорожчання бензину й особливо дизеля, імпорт пального продовжувався, широких обмежень продажу або системного дефіциту не виникало. Аналітики наголошували, що ринок переживав насамперед ціновий шок, спричинений дорожчим імпортом, логістикою та зовнішньою кон’юнктурою.

    Проте стійкість такого ринку напряму залежить від того, наскільки швидко трейдери та державні компанії можуть змінювати маршрути у разі пошкодження інфраструктури. Саме тут сховища за межами України можуть стати додатковою страховкою.

    Якщо резерв пального зберігається безпосередньо в Україні, він залишається потенційною ціллю для ракет або дронів. Якщо ж частину ресурсу тримати за кордоном, а логістичний маршрут до українського споживача буде коротким, паливо можна буде заводити у країну вже після виникнення потреби.

    Особливо важливим є розташування таких потужностей поблизу кордону. Воно дозволяє уникнути ситуації, коли паливо формально є в ЄС, але його потрібно транспортувати через пів континенту.

    Чому партнером стала саме MOL

    MOL Group — одна з найбільших нафтогазових груп Центральної Європи. Її переробний бізнес базується на трьох великих НПЗ в Угорщині, Словаччині та Хорватії. Компанія виробляє широкий спектр нафтопродуктів, серед яких бензин, дизель, авіаційне пальне, LPG, мастила та бітум. Значна частина продукції реалізується через власну роздрібну та оптову мережу.

    Угорський та словацький напрямки MOL також безпосередньо інтегровані в регіональну трубопровідну систему. У 2026 році через південну гілку нафтопроводу «Дружба» Україна продовжувала транспортувати нафту до НПЗ MOL у Словаччині та Угорщині. За оцінкою Центру Разумкова, у червні обсяги такого транзиту становили приблизно 26–30 тисяч тонн на добу.

    Тому MOL для України — не новий гравець, а компанія, вже тісно включена у паливну інфраструктуру регіону.

    Разом із тим сама компанія у звіті за 2025 рік визнавала, що угорські та словацькі НПЗ все ще значною мірою залежать від російської трубопровідної нафти, хоча MOL поступово розширює альтернативні морські маршрути постачання та декларує курс на диверсифікацію.

    На цьому тлі створення окремої інфраструктури для українських потреб може стати ще одним напрямком регіональної співпраці, уже не пов’язаним безпосередньо з транзитом російської сировини.

    Угорщина важлива для української енергетики

    Співпраця між двома країнами в енергетиці ширша за нафтовий сектор. У липні 2026 року саме Угорщина була найбільшим джерелом імпортної електроенергії для України — на неї припадало близько 40% українського імпорту електроенергії, тоді як на Словаччину — близько 26%.

    Це робить угорський напрямок одним із ключових для української енергетичної логістики, незалежно від політичних суперечностей між урядами двох країн.

    Нові паливні резерви можуть доповнити цю систему ще одним елементом — запасами нафтопродуктів, які фізично перебуватимуть на території ЄС, але будуть орієнтовані на потреби українського ринку.

    Проєкт став частиною ширшої Карпатської ініціативи

    Меморандум «Нафтогазу» та MOL підписали під час Карпатського економічного форуму, який проходив у межах нового регіонального формату C8 — «Карпатської вісімки».

    До ініціативи увійшли Україна, Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Чехія, Австрія та Сербія.

    Учасники форуму представили спільний інвестиційний портфель приблизно зі 95 проєктів загальною вартістю близько €40 млрд. Йдеться про енергетику, транспорт, логістику, інфраструктуру та інші транскордонні напрями.

    Саме в цю логіку вписується і проєкт паливних сховищ: не просто купувати нафтопродукти у сусідніх країн, а створювати спільну інфраструктуру, яка працюватиме на стійкість цілого регіону.

    Для України така модель особливо важлива через війну. Будь-яка велика нафтобаза всередині країни може бути пошкоджена за одну ніч, тому класична модель централізованого зберігання поступово доповнюється розосередженими резервами, альтернативними маршрутами і закордонними потужностями.

    Схожу логіку Україна застосовує і в газовому секторі. Нещодавно було оголошено, що країна матиме гарантований доступ до потужностей нового LNG-термінала в литовській Клайпеді, що також має розширити число можливих джерел постачання енергоресурсів.

    Що це дасть українським водіям

    Прямого й миттєвого впливу на ціну бензину чи дизеля меморандум із MOL не має. Нові сховища самі по собі не зроблять пальне дешевшим.

    Їхнє завдання інше — зменшити ризик фізичного дефіциту, якщо російські атаки пошкодять українські склади, залізницю, нафтобази або інші маршрути.

    Раніше Nenka.info писала, що у вересні дизель на окремих українських АЗС уже перетнув психологічну позначку у 100 грн за літр. При цьому головною проблемою ринку залишалася не відсутність пального як такого, а різке зростання світових котирувань і вартості імпорту.

    Створення додаткового резерву в Угорщині не прибере зовнішні цінові фактори, зате може допомогти уникнути ситуації, коли до високої ціни додається ще й реальна нестача ресурсу.

    Саме в цьому й полягає стратегічний сенс нового проєкту.

    Україна намагається зробити паливний ринок таким, щоб удар по одній нафтобазі або транспортному вузлу більше не міг створити критичну проблему для значної частини країни.

    І якщо домовленість із MOL перейде від меморандуму до реального будівництва, частина українського паливного резерву фактично отримає захищений тил — уже за кордоном Європейського Союзу.

  • Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Дві київські АЗС сьогодні зазнали ударів «Шахедів»

    Уранці 10 вересня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що в Голосіївському районі безпілотник упав на територію автозаправки. Пожежу та загоряння однієї машини загасили швидко. Троє людей постраждали, медики працюють на місці. Пізніше мер уточнив: постраждалих четверо, трьох госпіталізували. У соцмережах удар пов’язують із районом ТРЦ Respublika Park — це зона кільцевої дороги.

    Це вже не випадковий уламок над житловим кварталом. Із весни Росія б’є по роздрібних АЗС так само методично, як раніше била по енерговузлах. Think tank і галузеві оцінки сходяться: системна кампанія проти українських АЗС пішла з квітня, і до кінця літа по країні нарахували близько 200–250 ударів і влучань — від верифікованих атак CIR до підрахунку «НафтоРинку» щонайменше по 246 станціях. У липні верифікована цифра Центру інформаційної стійкості зросла до 114 влучань за місяць — проти 66 у червні. Спершу це були прифронтові області. До літа географія пішла вглиб — Полтавщина, Київська область, самі київські траси.

    Державна «Укрнафта» в цій кампанії — не випадкова жертва. 5–6 вересня компанія сама зафіксувала чотири удари за добу: об’єкт у Київській області з пожежею та серйозним пошкодженням обладнання, два АЗК у Запоріжжі, ще один — у Дніпропетровській області. Люди, за словами голови правління Богдана Кукури, не постраждали. «Жодної військової мети в таких ударах немає. Це терор проти мирного населення», — сказав він тоді. За сім місяців 2026-го в мережі вже були десятки зруйнованих станцій, частину відновили, частину ні.

    Сьогодні вже було два удари по заправках із переліку АЗС, які, за інформацією нашого джерела, могли стати цілями російських дронів. Йдеться про станції на Столичному шосе та кільцевій дорозі. За словами джерела, щонайменше ці дві заправки були серед можливих цілей. Водночас офіційно підтвердити влучання у другу АЗС поки неможливо. Міська влада повідомляла про удар по заправці в Голосіївському районі.

    Мова не про випадкові колонки на околиці. Це точки державної мережі на основних в’їздах і кільці столиці. Частина з них роками працювала ще й як «пункти незламності»: генератор, вода, зв’язок, коли місто сидить без світла. Ударити по такій площадці — означає бити не лише по пальному, а й по запасній цивільній інфраструктурі.

    Ринок поки тримається. 10 вересня «Укрнафта» й надалі в нижньому ціновому поясі: А-95 близько 81,9 грн/л проти 86–87 у ОККО, WOG і SOCAR. Великі мережі ремонтують станції, частина ємностей під землею. Але кожна вибита точка на в’їзді в Київ — це черга на сусідній, ризик локального ажіотажу і ще один аргумент для тих, хто торгує з каністр біля узбіччя після великої нічної атаки. На початку липня мережа WOG на ніч закрила заправки в Києві та області — з 23:00 1 липня до 07:00 2 липня — через ризик масованого обстрілу.

    Після сьогоднішніх ударів питання вже не в тому, чи можуть київські АЗС опинитися серед цілей. За словами джерела, окремі станції вже фігурують у відповідному переліку, а дві з них сьогодні зазнали ударів. Тепер ключове питання — наскільки довго ця географія залишатиметься обмеженою окремими точками і чи пошириться атака на інші АЗС столиці.

  • Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Чи вистачить Україні газу взимку: Шмигаль зробив важливу заяву перед початком осені

    Україна достроково сформувала запас природного газу, необхідний для базового сценарію проходження опалювального сезону 2026/2027 років. У підземних сховищах уже накопичено 14,6 млрд кубометрів газу — саме такий обсяг уряд раніше визначив цільовим на початок холодного сезону. Виконати план вдалося приблизно на місяць раніше запланованого терміну.

    Про це повідомив перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.

    За його словами, у частині формування запасів природного газу Україна вже готова до осінньо-зимового періоду 2026/2027 років.

    «Україна накопичила газ, необхідний для базового сценарію проходження зими. В українських підземних сховищах наразі 14,6 млрд куб. м газу. Ми досягли цільового показника наповненості ПСГ на місяць раніше від плану», — повідомив Шмигаль.

    Міністр подякував українським видобувним компаніям, Оператору газотранспортної системи України, «Нафтогазу» та працівникам паливно-енергетичного комплексу, які забезпечили накопичення необхідного ресурсу.

    Водночас заява про сформований запас газу не означає, що Україна повністю завершила підготовку до майбутньої зими або що опалювальний сезон гарантовано мине без проблем.

    Шмигаль наголосив, що необхідні роботи за іншими напрямами продовжуються.

    Цифра у 14,6 млрд кубометрів з’явилася не випадково. Ще навесні уряд затвердив прогнозний баланс надходження та розподілу природного газу на 2026/2027 рік.

    Відповідно до базового сценарію саме 14,6 млрд кубометрів газу планувалося накопичити у підземних сховищах до початку опалювального сезону.

    Тоді ж Міненерго визначило ще один важливий показник — 13,2 млрд кубометрів.

    Цей обсяг уряд назвав критично необхідним мінімумом природного газу, який повинен перебувати у сховищах на старті опалювального сезону.

    За оцінкою Міненерго, запас у 13,2 млрд кубометрів має дозволити стабільно пройти зиму навіть за низьких температур та масованих російських атак.

    Натомість 14,6 млрд кубометрів — це вже цільовий показник базового сценарію, якого Україна тепер досягла достроково.

    Темпи накопичення газу протягом останніх тижнів залишалися високими. Ще 21 серпня Шмигаль повідомляв, що в українських підземних сховищах знаходиться 14,3 млрд кубометрів природного газу.

    Отже, менш ніж за тиждень запаси збільшилися ще приблизно на 300 млн кубометрів і досягли запланованої урядом позначки.

    Важливою складовою підготовки став імпорт. Станом на 21 серпня «Нафтогаз» уже законтрактував понад 2,09 млрд кубометрів імпортного газу. Приблизно 2 млрд кубометрів із цього обсягу фізично надійшли в Україну протягом січня-липня.

    Водночас Україна має значний технічний потенціал для подальшого імпорту у разі необхідності.

    За даними, які раніше озвучував Шмигаль, сукупний потенціал постачання природного газу через Польщу, Словаччину, Угорщину та Румунію оцінюється приблизно у 20 млрд кубометрів на рік.

    Це не означає, що Україні необхідно імпортувати весь цей обсяг. Йдеться про доступні потужності маршрутів, які можуть бути використані залежно від ситуації.

    Саме диверсифікацію маршрутів імпорту Міненерго раніше називало одним із ключових завдань підготовки до опалювального сезону.

    Ще одним завданням є закупівля газу в періоди найбільш сприятливих ринкових цін.

    Необхідність значних запасів особливо важлива через воєнні ризики.

    Росія систематично атакує українську енергетичну інфраструктуру, причому під ударами опиняються не лише електростанції та підстанції, а й об’єкти газовидобутку та газової інфраструктури.

    Саме тому базовий прогноз на зиму може коригуватися залежно від інтенсивності російських атак, температури повітря, рівня споживання та стану енергетичних об’єктів.

    Ще у квітні Шмигаль попереджав, що майбутня зима, ймовірно, проходитиме у таких самих складних обставинах, як попередня.

    Тому накопичення 14,6 млрд кубометрів газу є важливим елементом підготовки, але не єдиним.

    Паралельно Україна проводить масштабні ремонти генеруючих потужностей.

    За останніми даними Міненерго, які Шмигаль озвучував у Верховній Раді, в Україні вже відремонтовано близько 4,8 ГВт генеруючих потужностей.

    Ще приблизно 4 ГВт перебувають у ремонті. Загалом протягом 2026 року планується відновити та побудувати понад 10 ГВт потужностей. Окремим напрямом стала розподілена генерація.

    Україна намагається створити так звану систему «енергетичних сот» — мережу невеликих генеруючих об’єктів, які можуть працювати автономно та зменшувати залежність окремих територій від великих енергетичних вузлів.

    Станом на серпень уже працює приблизно 1,8 ГВт розподіленої газової генерації. До кінця 2026 року уряд вважає реалістичним додатково запустити ще близько 800 МВт. Понад 280 відповідних установок перебувають на стадії монтажу або будівництва.

    Крім того, стартував конкурс на спорудження 1,5 ГВт нової високоманеврової газової генерації. Не менш важливим питанням залишається фізичний захист енергетичних об’єктів. За даними Міненерго, станом на кінець серпня завершено будівництво приблизно 200 споруд другого рівня захисту.

    У регіонах також реалізуються комплексні плани стійкості. На відповідні заходи уряд уже спрямував на місця понад 35 млрд гривень. Кошти мають використовуватися, зокрема, для підвищення захищеності енергетичної та критичної інфраструктури.

    Підготовка стосується не лише газу.

    Запаси вугілля на українських електростанціях, за даними Міненерго, також перевищують планові показники. Разом із запланованими поставками уряд оцінює наявний ресурс як достатній для проходження опалювального сезону за базовим сценарієм.

    При цьому в Міненерго не приховують головного ризику — нових масованих російських атак. Енергосистема станом на кінець серпня працює стабільно, планові відключення електроенергії не застосовуються. Проте Шмигаль прямо попереджав, що ситуація може змінюватися залежно від інтенсивності російських ударів.

    Саме тому повідомлення про накопичення 14,6 млрд кубометрів газу варто розглядати передусім як виконання одного з ключових пунктів підготовки до зими.

    Україна достроково виконала базовий план із наповнення підземних сховищ і вже перевищила визначений раніше критично необхідний мінімум у 13,2 млрд кубометрів.

    Водночас підготовка до опалювального сезону триває: ремонтується генерація, будується розподілена газова генерація, створюється фізичний захист енергетичних об’єктів, накопичується вугілля та зберігаються можливості для додаткового імпорту газу.

    Тому головний висновок заяви Міненерго обережно позитивний: необхідний для базового сценарію запас газу Україна вже сформувала, причому раніше запланованого. Але остаточний сценарій проходження зими залежатиме не лише від кількості газу в сховищах, а й від температури, рівня споживання та, насамперед, від масштабів російських атак на українську енергетику.

  • Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    Росія завдала одного з наймасованіших ударів по «Укрнафті»: пошкоджено сім об’єктів видобутку

    У ніч проти 7 серпня російські війська здійснили одну з наймасованіших атак на об’єкти АТ «Укрнафта». Під ударами опинилися одразу сім активів компанії на сході України, які забезпечували видобуток нафти та природного газу.

    Про наслідки атаки повідомила Група «Нафтогаз», до складу якої входить «Укрнафта».

    За даними компанії, внаслідок ударів було зруйновано критично важливе обладнання. Через пошкодження роботу низки об’єктів довелося зупинити, що призвело до втрати суттєвих обсягів видобутку.

    Водночас серед працівників підприємств загиблих чи постраждалих немає.

    Під ударом опинилися й автозаправні комплекси

    Російські атаки на інфраструктуру «Укрнафти» не обмежилися видобувними об’єктами. За минулу добу противник також атакував чотири автозаправні комплекси UKRNAFTA у Запорізькій та Дніпропетровській областях.

    Працівники та клієнти АЗК не постраждали.

    Масований удар відбувся на тлі систематичного посилення атак РФ на українську енергетичну інфраструктуру. За інформацією Групи «Нафтогаз», лише від початку 2026 року російські війська вже 287 разів атакували її об’єкти. Це більше, ніж за весь 2025 рік.

    Раніше повідомлялося, що від початку року внаслідок російських атак було зруйновано 37 автозаправних станцій «Нафтогазу».

    Атаки створюють ризики для видобутку

    Особливо небезпечними для енергетичної системи є удари по об’єктах, безпосередньо пов’язаних із видобутком нафти та газу. Пошкодження технологічного обладнання може призводити не лише до тимчасової зупинки окремих потужностей, а й до скорочення доступних обсягів власного видобутку.

    Нинішня атака стала особливо масштабною через одночасне ураження семи активів. У «Нафтогазі» наголошують, що постійне посилення російських ударів збільшує потребу компанії у фінансовій підтримці.

    Атаки відбуваються напередодні осінньо-зимового періоду, коли стабільність української нафтогазової інфраструктури набуває особливого значення для проходження опалювального сезону.

  • Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    За інформацією наших джерел, після відставки Юлія Свириденко планує перейти до НАК “Нафтогаз України” та підтримує контакти з екс-главою ОП Андрієм Єрмаком.

    “Свириденко справді хоче потрапити в “Нафтогаз”, і це її влаштовує.

    Багато розказує про інвестиції та якісь міжнародні проекти, але це все далеко від реальності. Ну і, крім того, їй хтось підказує.

    Водночас, ні вона, ні Мілованов не відмовилися від контактів з Андрієм Єрмаком, який “мріє про реванш”.

    До речі, у даному контексті можуть початись медійні атаки на Кіма, який є людиною Давида Арахамії.”- зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Рустему Умерову шукають гідне місце замість посади глави РНБО, на прохання його “турецьких друзів”.

     

  • Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    НАК «Нафтогаз України» отримала нового керівника. 17 липня незалежна наглядова рада компанії призначила тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління Сергія Федоренка, який до цього працював комерційним директором групи. Його призначення відбулося після переходу попереднього керівника Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та в умовах, коли енергетична система країни продовжує перебувати під постійними російськими ударами, а підготовка до нового опалювального сезону стала одним із головних державних пріоритетів.

    Про кадрове рішення повідомив президент Володимир Зеленський після наради з новопризначеним прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. За словами глави держави, саме питання підготовки до осінньо-зимового періоду стало центральною темою зустрічі. Президент зазначив, що наглядова рада «Нафтогазу» ухвалила злагоджене рішення тимчасово доручити керівництво компанією Сергію Федоренку, якого він назвав професіоналом із великим практичним досвідом у галузі.

    Зеленський наголосив, що Федоренко працював разом із Корецьким під час трансформації «Укрнафти». За словами президента, саме тоді вдалося очистити внутрішні процеси компанії від олігархічного впливу, підвищити ефективність управління та зробити підприємство одним із найприбутковіших серед державних компаній України. Президент висловив сподівання, що цей досвід стане корисним і для роботи найбільшої газової компанії країни.

    Окремо Зеленський повідомив, що під час наради обговорювали наслідки нової російської атаки по об’єктах газової інфраструктури. За його словами, удари завдали відчутних пошкоджень, однак уряд і «Нафтогаз» мають забезпечити виконання всіх запланованих заходів із підготовки до зими, попри постійні обстріли.

    Хто такий Сергій Федоренко

    Для широкої аудиторії ім’я Сергія Федоренка досі було менш відомим, ніж його попередника. Водночас у професійному середовищі він працює вже понад десять років і вважається одним із менеджерів, які спеціалізуються саме на комерційному напрямі нафтогазового бізнесу.

    У липні 2025 року Федоренко був призначений комерційним директором Групи «Нафтогаз». Він відповідав за координацію закупівель і продажу природного газу, міжнародні комерційні контракти, трейдинг енергоресурсів та інші ключові бізнес-процеси компанії. Уже за кілька днів після призначення його також ввели до складу правління НАК «Нафтогаз України».

    До переходу в «Нафтогаз» Федоренко працював комерційним директором ПАТ «Укрнафта». Там він курував закупівлю та реалізацію нафтопродуктів, логістику постачання, трейдинг газу й електроенергії, розвиток мережі автозаправних комплексів та корпоративні продажі пального.

    Ще раніше, у 2015–2023 роках, він був директором із комерційних питань АТ «Укргазвидобування» та входив до складу правління компанії. Паралельно у 2019–2022 роках очолював підприємство «Нафтогаз Oil Trading», яке займалося торгівлею нафтопродуктами.

    Окремим етапом його біографії стала військова служба. У 2022–2023 роках Сергій Федоренко добровольцем служив у Збройних силах України, після чого повернувся до роботи в енергетичному секторі.

    Чому зміна керівника відбулася саме зараз

    Кадрові зміни безпосередньо пов’язані із масштабним оновленням уряду. Після того як Сергія Корецького було призначено прем’єр-міністром України, посада керівника «Нафтогазу» залишилася вакантною.

    За інформацією українських медіа, наглядова рада розглядала кількох кандидатів на тимчасове керівництво компанією. Серед них називали Сергія Федоренка та голову АТ «Укргазвидобування» Юрія Ткачука. За даними джерел «Економічної правди», ще напередодні фаворитом вважався саме Ткачук, однак остаточне рішення було ухвалене на користь Федоренка. Він виконуватиме обов’язки керівника до завершення відкритого конкурсного відбору нового голови правління.

    Чому це призначення має особливе значення

    Керівництво «Нафтогазу» змінюється у надзвичайно складний для української енергетики період. Росія продовжує регулярно атакувати газовидобувну, газотранспортну та іншу критичну інфраструктуру. Одночасно компанія має забезпечити накопичення достатніх запасів природного газу до початку опалювального сезону, організувати ремонт пошкоджених об’єктів і виконати міжнародні контракти.

    Саме тому президент окремо підкреслив, що питання підготовки до зими залишається абсолютним пріоритетом уряду. Від роботи «Нафтогазу» залежатиме стабільність проходження опалювального сезону як для населення, так і для промисловості, лікарень, шкіл та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Не менш важливим напрямом залишаються закупівлі природного газу. Через втрати власного видобутку після російських ударів Україні доводиться активніше працювати на європейському ринку, залучати міжнародне фінансування та збільшувати імпорт енергоресурсу.

    Що буде далі

    Поки Сергій Федоренко працюватиме у статусі тимчасового виконувача обов’язків. Остаточного керівника компанії визначать після проведення конкурсної процедури, яку організовуватиме наглядова рада.

    Нинішній склад наглядової ради «Нафтогазу» був оновлений навесні 2026 року після завершення відкритого міжнародного конкурсу. До нього входять чотири незалежні директори та один представник держави, а саме ця рада відповідно до корпоративної моделі управління ухвалює рішення щодо призначення керівництва компанії.

    Попередник Федоренка — Сергій Корецький — очолював «Нафтогаз» із травня 2025 року після роботи в «Укрнафті» та «Укртатнафті». Саме за його керівництва до топменеджменту компанії запросили Федоренка, який відповідав за комерційний напрям трансформації групи.

    Таким чином, призначення Сергія Федоренка не означає кардинальної зміни курсу «Нафтогазу», а скоріше забезпечує управлінську наступність після переходу Сергія Корецького до Кабінету Міністрів. Головними завданнями нового виконувача обов’язків стануть підготовка країни до опалювального сезону, відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури після російських атак, забезпечення стабільного постачання газу та продовження реформ корпоративного управління найбільшої державної енергетичної компанії України.