Російська нафта марки Urals у перші 13 днів квітня 2026 року подорожчала в середньому до 106,3 долара за барель у західних портах, що на 42% більше порівняно з березнем. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на ринкові дані.
Стрімке зростання вартості відбувається на тлі загального ускладнення ситуації на світовому енергетичному ринку. Аналітики пов’язують цю динаміку з дефіцитом пропозиції нафти, який сформувався через перебої у постачанні з ключових регіонів видобутку. Зокрема, напруженість у країнах Близького Сходу призвела до обмеження стабільності експорту енергоносіїв, що вплинуло на глобальні торговельні потоки та баланс попиту і пропозиції.
У результаті на ринку виник додатковий попит на альтернативні джерела постачання, серед яких залишається і російська нафта. Попри санкційний тиск та обмеження, Urals продовжує постачатися на зовнішні ринки, хоча й через складніші логістичні маршрути та з урахуванням підвищених страхових і транспортних витрат.
Окремо аналітики відзначають, що зростання вартості нафти супроводжується підвищенням витрат на її транспортування морським шляхом. Через геополітичні ризики зростають страхові премії для танкерів, а також загальна вартість фрахту, що додатково підсилює кінцеву ціну Urals у портах постачання.
Важливим фактором є також різниця між поточними ринковими цінами та бюджетними параметрами Росії. За офіційними розрахунками, у 2026 році базовий орієнтир для російського бюджету становить близько 59 доларів за барель. Поточні ринкові котирування суттєво перевищують цей рівень, що потенційно створює умови для додаткових бюджетних надходжень.
Втім, економісти підкреслюють, що ефект від зростання цін не є миттєвим. У російській системі оподаткування нафтогазового сектору діє механізм розрахунків із часовим лагом, тому підвищення доходів бюджету може проявитися із затримкою в кілька тижнів або навіть місяців.
Крім того, на фінансові результати впливає не лише ціна, а й обсяги експорту. Російський нафтовий експорт продовжує залежати від обмеженого кола покупців, серед яких ключову роль відіграють Китай, Індія та Туреччина. Саме ці країни забезпечують основний попит на російську нафту на морських ринках, попри загальну санкційну політику Заходу.
Аналітики також звертають увагу на посилення фрагментації світового нафтового ринку. Ланцюги постачання стають менш прозорими, зростає кількість перевантажень та змін маршрутів танкерів, що ускладнює точне відстеження кінцевих покупців. Це створює додаткову невизначеність у глобальній енергетичній статистиці.
Загалом ринок нафти у квітні залишається високоволатильним і чутливим до будь-яких геополітичних подій. Навіть локальні зміни у постачанні або логістиці можуть спричиняти різкі коливання цін, що вже неодноразово спостерігалося протягом останніх місяців.
У разі збереження поточного цінового рівня Urals Росія може отримати суттєве збільшення валютних надходжень від експорту енергоносіїв. Однак експерти наголошують, що довгострокова стабільність цих доходів залишається під питанням через залежність від зовнішніх ринкових і політичних факторів.