Golosnovinua.com

Позначка: нафтопереробний завод

  • Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    Пожежу на російському НПЗ видно з космосу: з’явилися супутникові знімки після удару дронів

    У Росії після нічної атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на Новокуйбишевському нафтопереробному заводі в Самарській області. Супутники зафіксували густу хмару чорного диму над підприємством, яке виробляє, зокрема, реактивне паливо для російської військової авіації. Через сильне задимлення наразі неможливо встановити точні масштаби руйнувань.

    Про це 30 жовтня повідомили журналісти проєкту «Схеми» Радіо Свобода, які оприлюднили супутникові знімки компанії Planet Labs.

    На фотографіях із космосу видно, що значну частину території Новокуйбишевського НПЗ накрила щільна хмара чорного диму. Це свідчить про масштабну пожежу, яка тривала на момент супутникової зйомки.

    Водночас дим закриває промислові установки та інші об’єкти підприємства, тому журналісти поки не можуть визначити, які саме виробничі ділянки зазнали пошкоджень.

    Наразі також немає підтверджених даних про знищення конкретного обладнання, обсяги втрат або повну зупинку роботи заводу.

    Перші повідомлення про атаку на Новокуйбишевськ з’явилися вранці 30 жовтня.

    Місцеві жителі розповідали про вибухи та роботу російської протиповітряної оборони. Згодом у соціальних мережах почали поширювати фотографії й відеозаписи великих стовпів диму над промисловою зоною міста.

    Про пожежу на території нафтопереробного заводу повідомляли російський незалежний ресурс ASTRA та українські моніторингові канали Exilenova+ і Supernova+.

    За даними відкритих джерел, у Самарській області оголосили загрозу атаки безпілотників, а роботу місцевого аеропорту тимчасово обмежували.

    Згодом інформацію про масштабне займання підтвердили супутникові знімки Planet Labs.

    Окремо українська компанія Fire Point заявила, що атаку на підприємство здійснили Сили оборони України із застосуванням її безпілотників.

    Водночас на момент появи супутникових фотографій офіційного повідомлення українського військового командування з детальними результатами удару не було.

    Новокуйбишевський нафтопереробний завод є одним із великих підприємств нафтової галузі Росії. Він розташований у Самарській області та входить до структури державної нафтової компанії «Роснефть».

    Його проєктна потужність становить приблизно 8,8 мільйона тонн переробки нафти на рік.

    Підприємство виготовляє широкий асортимент нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин, дизельне паливо, бітум, нафтовий кокс та авіаційне пальне.

    Особливе значення має виробництво реактивного палива, яке може використовуватися російською військовою авіацією.

    Саме тому нафтопереробна інфраструктура залишається важливим об’єктом у контексті забезпечення російських збройних сил паливом.

    Пошкодження виробничих установок або систем транспортування нафти потенційно може впливати на обсяги переробки та постачання нафтопродуктів.

    Проте конкретний вплив нинішнього удару на роботу Новокуйбишевського НПЗ поки оцінити неможливо.

    Для встановлення масштабів пошкоджень необхідні додаткові супутникові знімки після завершення пожежі та розсіювання диму.

    Це дозволить порівняти стан промислових об’єктів до й після атаки, визначити можливі осередки ураження та оцінити характер руйнувань.

    Російські нафтопереробні підприємства неодноразово ставали цілями атак безпілотників на тлі повномасштабної війни проти України.

    Подібні удари можуть впливати не лише на виробництво пального, а й на логістику, ремонтні витрати та стабільність роботи окремих підприємств.

    Водночас поява масштабної пожежі не обов’язково означає, що завод повністю припинив виробництво. Це залежить від того, які саме установки постраждали та наскільки серйозними виявилися пошкодження.

    Станом на 30 жовтня супутникові знімки підтверджують масштабну пожежу та сильне задимлення Новокуйбишевського НПЗ після нічної атаки дронів. Проте точні місця ураження, розмір збитків та наслідки для виробництва реактивного палива ще залишаються невідомими.

  • Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    У Росії ніч проти 17 вересня минула під звуки вибухів та роботу протиповітряної оборони від південних областей до регіонів у центральній частині країни. Російське Міністерство оборони заявило про надзвичайно масштабну атаку безпілотників: за версією відомства, протягом ночі російська ППО нібито перехопила і знищила 641 безпілотний літальний апарат. Дрони, як стверджує Москва, фіксували над більш ніж 20 регіонами РФ, тимчасово окупованим Кримом, а також над Чорним, Азовським і Каспійським морями. Незалежного підтвердження заявленої російською стороною кількості збитих апаратів наразі немає.

    За переліком, оприлюдненим російським оборонним відомством, безпілотники були зафіксовані над Астраханською, Бєлгородською, Брянською, Володимирською, Воронезькою, Калузькою, Костромською, Курською, Липецькою, Нижньогородською, Орловською, Ростовською, Рязанською, Смоленською, Тамбовською, Тверською, Тульською та Ярославською областями. Також росіяни заявили про атаку над Краснодарським краєм, Московським регіоном і тимчасово окупованим Кримом. Окремі безпілотники, за версією Міноборони РФ, перехоплювали над акваторіями трьох морів.

    Одні з найпомітніших наслідків нічної атаки зафіксували у Ростові-на-Дону та Ярославлі. У Ростові після серії вибухів виникла велика пожежа в районі військового аеродрому «Ростов-на-Дону — Центральний». Місцеві жителі почали повідомляти про потужні вибухи приблизно після першої години ночі. У соціальних мережах з’явилися численні відео з яскравою загравою над містом та звуками повторних вибухів.

    Моніторингові та OSINT-ресурси, які аналізували відео очевидців, дійшли висновку, що один із осередків займання міг розташовуватися безпосередньо на території ростовського військового аеродрому — поблизу стоянки літаків. Після перших вибухів на об’єкті також фіксували звуки, схожі на вторинну детонацію. Українські офіційні відомства на момент підготовки матеріалу детально не повідомляли про результати саме цього удару, тому остаточні масштаби пошкоджень військового об’єкта залишаються невідомими.

    Дані про пожежу в районі аеродрому підкріплюються і супутниковими спостереженнями. За повідомленнями українських медіа, які аналізували інформацію NASA FIRMS, вранці 17 вересня на території ростовського військового об’єкта фіксували значні теплові аномалії. Водночас російська влада не повідомляла про можливе ураження військового аеродрому та не розкривала інформацію про стан розташованої там техніки.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар підтвердив масштабну атаку безпілотників, однак заявив лише про локальні наслідки. За його словами, російська ППО нібито знищила понад 50 дронів над Ростовом, Батайськом, Каменськом-Шахтинським, Таганрогом та низкою районів області. Він також визнав виникнення пожежі, але не уточнив, на якому саме об’єкті вона сталася.

    Водночас наслідки атаки відчули мешканці самого Ростова. За даними російської влади, уламками була пошкоджена трансформаторна підстанція. Через це перебої з електропостачанням виникли у Ворошиловському, Ленінському, Октябрському та Кіровському районах міста. Також росіяни повідомляли про пошкодження вікон, покрівель та скління шести приватних будинків і господарських споруд. За офіційною версією місцевої влади, загиблих та поранених у Ростовській області внаслідок нічної атаки немає.

    Ще одна гучна історія цієї ночі розгорталася приблизно за тисячу кілометрів від українського кордону — у Ярославлі. Там після атаки безпілотників спалахнула масштабна пожежа на нафтопереробному заводі «Славнефть-ЯНОС». Геолокацію оприлюднених у мережі кадрів аналізували OSINT-дослідники, а сам факт пошкодження підприємства згодом підтвердив губернатор Ярославської області Михайло Євраєв.

    За словами російського чиновника, над регіоном нібито збили 65 безпілотників, але частина атаки все ж мала наслідки: на території НПЗ виникла пожежа. Євраєв заявив, що її вдалося ліквідувати. Уночі через ситуацію також перекривали ділянку траси М-8 на виїзді з Ярославля в напрямку Москви та змінювали маршрути громадського транспорту.

    «Славнефть-ЯНОС» має особливе значення для російської нафтопереробної галузі. Завод переробляє близько 15 мільйонів тонн нафти на рік та належить до найбільших НПЗ у Росії. Підприємство випускає автомобільний бензин, дизельне пальне, авіаційний гас, реактивне паливо, мастила, бітум, мазут, скраплені гази та іншу нафтову продукцію. Майже весь пакет акцій «Славнефти», ключовим активом якої є Ярославський НПЗ, контролюють російські державні енергетичні гіганти «Роснефть» і «Газпром».

    Це не перша атака на Ярославський нафтопереробний завод. Зокрема, 6 липня 2026 року Головне управління розвідки Міноборони України офіційно повідомляло про ураження «Славнефть-ЯНОС» у межах спільної deep strike-операції ГУР, Сил безпілотних систем, СБУ та Держприкордонслужби. Тоді українська розвідка також називала підприємство одним із найбільших НПЗ Росії.

    Російські медіа повідомляли і про наслідки нічної атаки в інших регіонах. Зокрема, у Володимирі уламками дрона, за словами губернатора області Олександра Авдєєва, було пошкоджене скління багатоквартирного житлового будинку та автомобілі, припарковані поруч. Російська влада заявила, що потерпілих там немає.

    Через масову появу безпілотників Росавіація також тимчасово обмежувала роботу низки російських аеропортів. Обмеження вводили, зокрема, в Сочі, Ярославлі, Геленджику, Іваново, Казані, Чебоксарах та Махачкалі. Пізніше більшість із них повернулися до штатного режиму роботи. Мер Москви Сергій Собянін також заявляв про дрони, які летіли у напрямку російської столиці. За його словами, після опівночі ППО нібито збила щонайменше шість апаратів на підльоті до Москви.

    Таким чином, нічна атака 17 вересня охопила територію від південних регіонів Росії до центральної частини країни і Поволжя. Найбільш помітними підтвердженими наслідками наразі залишаються пожежа та пошкодження Ярославського НПЗ, перебої з електропостачанням у Ростові та масштабне займання в районі ростовського військового аеродрому. Водночас твердження російського Міноборони про 641 нібито збитий дрон неможливо незалежно перевірити.

    На момент підготовки матеріалу українські Сили оборони не оприлюднювали повного офіційного звіту, який би підтверджував загальну кількість застосованих у нічній операції безпілотників та всі названі російською стороною регіони. Тому дані про 641 БпЛА слід розглядати саме як заяву Міністерства оборони РФ.

     

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.

  • Безпілотники масовано атакували Татарстан: під ударом один із найбільших нафтопереробних вузлів Росії

    Безпілотники масовано атакували Татарстан: під ударом один із найбільших нафтопереробних вузлів Росії

    Уранці 10 серпня безпілотники атакували російську Республіку Татарстан. Основною ціллю став промисловий район Нижньокамська, де розташований один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних комплексів Росії. Після появи перших повідомлень про вибухи та стовпи диму влада Татарстану підтвердила атаку безпілотників і заявила про загиблих, водночас традиційно звинувативши в ударі Україну.

    Про атаку першими повідомили російські Telegram-канали, моніторингові ресурси Exilenova+, ASTRA та NEXTA. За їхніми даними, жителі Нижньокамська та сусіднього Чистополя вранці чули вибухи, а в небі спостерігали велику кількість безпілотників. У соціальних мережах почали поширюватися фото й відео, на яких видно дрони, що пролітають над містом, а також густий дим у районі промислової зони.

    Спочатку російська влада не коментувала події. Однак згодом офіційна влада Татарстану підтвердила, що республіка зазнала масованої атаки безпілотників. У повідомленні зазначалося, що наліт був спрямований як на виробничі, так і на цивільні об’єкти Нижньокамська. Також російська сторона заявила про наявність загиблих, не уточнивши їхню кількість та обставини загибелі. Незалежного підтвердження цієї інформації наразі немає.

    Офіційно не повідомляється, які саме підприємства були уражені. Водночас OSINT-аналітики ASTRA та низка російських моніторингових ресурсів звернули увагу, що осередок задимлення знаходився саме в промисловій зоні Нижньокамська, де розташовані ключові підприємства паливно-енергетичного комплексу Росії. Серед них — нафтопереробний комплекс ТАНЕКО, завод ТАІФ-НК та один із найбільших нафтохімічних комбінатів Європи «Нижньокамськнефтехім», що входить до групи «Сібур».

    Комплекс ТАНЕКО, який належить компанії «Татнефть», вважається одним із найсучасніших нафтопереробних заводів Росії. Його проєктна потужність перевищує 16 мільйонів тонн нафти на рік, а глибина переробки сягає майже 99%, що дозволяє максимально ефективно виробляти бензин, дизельне паливо, авіаційний керосин та інші нафтопродукти. Саме цей завод є одним із ключових елементів паливного забезпечення російської економіки та військово-промислового комплексу.

    Поруч із ним працює підприємство ТАІФ-НК — другий за величиною нафтопереробний завод Нижньокамська. Його виробничі потужності дозволяють переробляти до 8,5 млн тонн нафти на рік. Завод спеціалізується, зокрема, на глибокій переробці важких нафтових залишків і випуску широкого спектра паливної продукції. У цій самій промисловій зоні розташований і «Нижньокамськнефтехім», який виробляє синтетичні каучуки, пластики, полімери та іншу продукцію, що використовується в різних галузях промисловості.

    Для України цей промисловий вузол має стратегічне значення, адже підприємства забезпечують Росію паливом, мастильними матеріалами та нафтохімічною продукцією, частина якої використовується оборонною промисловістю. Саме тому об’єкти в Нижньокамську вже неодноразово ставали цілями атак українських далекобійних безпілотників.

    Зокрема, у червні та липні 2026 року українські Сили оборони вже завдавали ударів по ТАНЕКО та ТАІФ-НК. Тоді Генеральний штаб ЗСУ та Сили спеціальних операцій повідомляли про влучання по обох нафтопереробних підприємствах із підтвердженими пожежами. Російська влада визнавала пошкодження промислових об’єктів, однак не розкривала масштаби збитків.

    Нижньокамськ розташований приблизно за 1 300–1 400 кілометрів від території, контрольованої Україною. Це свідчить про значну дальність польоту безпілотників, які використовуються для ударів по стратегічній інфраструктурі Росії. Ще у 2024 році атака на ТАНЕКО стала однією з найглибших операцій українських безпілотників у тилу РФ, а згодом такі удари стали регулярними.

    Російська сторона поки не повідомила, чи призвела нинішня атака до зупинки роботи підприємств або обмеження виробництва. Також відсутня офіційна інформація про масштаби пошкоджень технологічного обладнання. Водночас оприлюднені очевидцями фото та відео свідчать про задимлення у промисловій зоні, однак незалежно підтвердити наслідки удару наразі неможливо.

    Від початку 2026 року Україна значно активізувала удари по російських нафтопереробних заводах, нафтобазах, паливних терміналах та інших об’єктах енергетичної інфраструктури. Такі операції мають на меті знизити можливості Росії забезпечувати свої війська паливом, а також створити додатковий економічний тиск на російський військово-промисловий комплекс. За оцінками міжнародних аналітиків, систематичні атаки вже неодноразово призводили до тимчасових зупинок роботи окремих підприємств та логістичних труднощів у паливному секторі РФ.

    Наразі офіційного підтвердження з українського боку щодо причетності до ранкової атаки на Нижньокамськ не оприлюднено. Інформація про точні наслідки удару, масштаби пошкоджень та кількість постраждалих продовжує уточнюватися.

  • Нічна атака на НПЗ у Росії: у двох регіонах спалахнули масштабні пожежі

    Нічна атака на НПЗ у Росії: у двох регіонах спалахнули масштабні пожежі

    У ніч на 8 серпня Краснодарський край та Самарську область Росії атакували безпілотники. Під удар, за повідомленнями російських джерел та місцевої влади, могли потрапити два нафтопереробні заводи — Ільський НПЗ у Краснодарському краї та Сизранський НПЗ у Самарській області. Після атаки очевидці повідомляли про пожежі, густий дим та масштабне загоряння на території промислових підприємств.

    Про атаку повідомляють російські OSINT-канали. Водночас інформацію про удари по промислових об’єктах частково підтвердила російська влада.

    Одним із головних об’єктів атаки став Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області. У нічний час місцеві жителі повідомляли про вибухи та безпілотники в районі підприємства. Пізніше у мережі почали з’являтися відео з території НПЗ, на яких видно сильне загоряння, червоне зарево та густий чорний дим.

    Російські Telegram-канали стверджували, що безпілотники могли атакувати район установки атмосферно-вакуумної перегонки нафти та резервуарів із нафтопродуктами. Однак точний характер пошкоджень та масштаби наслідків атаки наразі офіційно не розкриті.

    Факт атаки на одне з промислових підприємств Самарської області підтвердив губернатор регіону В’ячеслав Федорищев. За його словами, вночі підприємство зазнало атаки безпілотників.

    «Одне з промислових підприємств Самарської області сьогодні вночі зазнало атаки ворожих безпілотників. Наразі триває ліквідація наслідків. Оперативні служби працюють на місці падіння безпілотників. Інформація щодо постраждалих уточнюється», — повідомив російський губернатор.

    При цьому російська влада традиційно не уточнила, які саме пошкодження отримало підприємство. Водночас оприлюднені місцевими пабліками кадри свідчать про масштабну пожежу в районі НПЗ.

    Другим об’єктом, який зазнав пошкоджень унаслідок нічної атаки, став Ільський нафтопереробний завод у Краснодарському краї. Місцевий оперативний штаб повідомив про падіння уламків безпілотників на території підприємства.

    За офіційною інформацією, після падіння уламків на території Ільського НПЗ виникло загоряння. На оприлюднених відео видно вогонь та густий дим, а також роботу російських екстрених служб, які намагалися ліквідувати наслідки інциденту.

    Таким чином, протягом однієї ночі повідомлення про ураження одразу двох нафтопереробних підприємств з’явилися у двох віддалених регіонах Росії. Відстань між Краснодарським краєм та Самарською областю становить сотні кілометрів, що свідчить про масштаб географії нічної атаки.

    Наразі немає підтверджених даних про точну кількість безпілотників, які брали участь в атаці, а також про остаточний обсяг пошкоджень на обох підприємствах. Не встановлено і те, чи зупинялися виробничі потужності НПЗ повністю або частково після ударів.

    Атаки на російські нафтопереробні підприємства останніми місяцями стали одним із ключових напрямків ударів українських безпілотників по військово-промисловій та енергетичній інфраструктурі РФ. НПЗ мають стратегічне значення для Росії, оскільки забезпечують виробництво бензину, дизельного пального, авіаційного пального та інших нафтопродуктів.

    Пошкодження таких підприємств створює проблеми не лише для нафтової галузі, а й для внутрішнього паливного ринку Росії. Якщо частина потужностей тимчасово припиняє роботу, це може скорочувати обсяги виробництва нафтопродуктів та ускладнювати їх постачання в окремі регіони.

    Російський паливний сектор уже стикається з дефіцитом бензину. В окремих регіонах РФ водії повідомляють про черги на автозаправних станціях, перебої з поставками та зростання вартості пального. На цьому тлі нові удари по НПЗ можуть посилити тиск на внутрішній ринок.

    Одним із останніх об’єктів атаки став Ярославський нафтопереробний завод. Українська сторона повідомляла про ураження підприємства, яке має важливе значення для виробництва та постачання нафтопродуктів у центральній частині Росії.

    Проблеми російської нафтопереробки вже змушують Москву шукати альтернативні джерела постачання пального. Зокрема, Росія збільшує імпорт нафтопродуктів та використовує поставки з Білорусі для компенсації дефіциту на внутрішньому ринку.

    Водночас масштаби впливу кожної окремої атаки на загальний паливний баланс Росії залежать від характеру пошкоджень. Якщо уражено окремі установки, підприємство може продовжити роботу частково. У випадку серйозних пошкоджень відновлення може тривати значно довше та потребувати складного ремонту.

    Наразі російські служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки. Інформація про можливих постраждалих та остаточні збитки уточнюється. Українська сторона офіційно не брала на себе відповідальність за удари по Сизранському та Ільському НПЗ.

    Нічна атака стала черговим епізодом кампанії ударів по російській енергетичній інфраструктурі. На тлі проблем із виробництвом і постачанням пального нові пожежі на НПЗ можуть створити для російської влади додаткові труднощі з підтриманням стабільності паливного ринку.

  • Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Українські дрони вдарили по складу Wildberries і Саратовському НПЗ

    Україна продовжує завдавати ударів по логістичній та паливній інфраструктурі в тилових регіонах Росії. Цього разу під атаку безпілотників потрапили логістичний центр маркетплейса Wildberries у Самарській області та Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших підприємств російської нафтопереробної галузі.

    Про це повідомила українська компанія Fire Point у Telegram.

    За її даними, удар по логістичному хабу Wildberries у селищі Новосемейкіно Самарської області завдали українські безпілотники FP-1. Зазначається, що цей комплекс виконує функції зберігання, сортування та розподілу товарів і є одним із важливих елементів логістичної мережі найбільшого російського маркетплейса.

    У Fire Point наголосили, що виведення з ладу подібних логістичних об’єктів здатне впливати на безперебійність поставок товарів, створювати додаткове навантаження на транспортну систему та змушувати компанії перебудовувати свої логістичні маршрути.

    Крім цього, під удар потрапив Саратовський нафтопереробний завод. Це підприємство вважається одним із ключових об’єктів паливної інфраструктури Росії та має потужність переробки близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    На заводі виробляють бензин, дизельне пальне, авіаційний керосин та інші нафтопродукти, які використовуються як для цивільних потреб, так і для забезпечення транспортної та промислової інфраструктури.

    У компанії Fire Point зазначили, що систематичні удари по нафтопереробній і логістичній інфраструктурі Росії мають комплексний ефект. На їхню думку, такі атаки посилюють економічний тиск на країну-агресора, ускладнюють функціонування логістичних ланцюгів, збільшують витрати на ремонт і захист критично важливих об’єктів, а також змушують російську владу перекидати додаткові ресурси на оборону тилових регіонів.

    Як повідомляється, наслідки попередніх атак на логістичні центри Wildberries вже відобразилися на роботі маркетплейса. За інформацією The Moscow Times, після ударів по складах ціни на окремі категорії товарів у Росії зросли на 10–30%, а строки доставки в низці регіонів збільшилися у кілька разів.

    Крім того, продавці повідомляли про дефіцит окремих товарів і скаржилися на недостатній рівень компенсацій за продукцію, втраченої внаслідок пошкодження складських приміщень.

    На тлі регулярних атак безпілотників компанія Wildberries, за даними російських ЗМІ, почала шукати альтернативні логістичні потужності за межами Росії. Зокрема, розглядається можливість розширення інфраструктури в Казахстані, щоб вивести частину логістичних операцій із зон потенційного ризику та забезпечити стабільність постачання.

    Останніми місяцями Україна регулярно завдає ударів по об’єктах паливної, транспортної та логістичної інфраструктури на території Росії. Основними цілями стають нафтопереробні заводи, нафтобази, військові аеродроми, склади та логістичні центри. Українська сторона розглядає такі удари як спосіб послаблення ресурсної бази Росії та ускладнення забезпечення її військової машини. Водночас незалежного підтвердження заявлених наслідків ударів по логістичному центру Wildberries та Саратовському НПЗ наразі немає.

  • Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    Волгоград у вогні: під ударом могли опинитися стратегічний НПЗ та логістичний центр Wildberries

    У ніч на 31 липня російський Волгоград зазнав масштабної атаки, внаслідок якої виникли пожежі на кількох об’єктах. За попередніми даними, під удар міг потрапити один із найбільших нафтопереробних заводів Росії – «Лукойл-Волгограднефтепереработка», а також великий логістичний центр маркетплейсу Wildberries. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень наразі немає, однак у мережі вже поширюються численні відео з густим димом та осередками займання.

    Про атаку першими повідомили російські та українські OSINT-спільноти, зокрема Exilenova+, які геолокували місця пожеж за відеозаписами очевидців. За їхніми оцінками, вибухи пролунали одразу в кількох районах міста, а серед можливих цілей опинилися стратегічні об’єкти паливної та логістичної інфраструктури. Водночас незалежно підтвердити всі повідомлення поки що неможливо.

    Під ударом міг опинитися стратегічний НПЗ

    Однією з головних ймовірних цілей став завод «Лукойл-Волгограднефтепереработка». Це один із найбільших нафтопереробних комплексів Росії, який здатний переробляти близько 15 млн тонн нафти щороку, що становить приблизно 5% усіх російських нафтопереробних потужностей. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас, мастильні матеріали та іншу продукцію, необхідну як цивільному сектору, так і військовій логістиці.

    У мережі з’явилися відео, на яких видно масштабну пожежу в районі підприємства. Російські Telegram-канали також повідомляли про загоряння на території паливно-енергетичного комплексу після нічної атаки. Однак офіційної інформації про характер пошкоджень чи зупинку виробництва поки не оприлюднено.

    Волгоградський НПЗ вже неодноразово ставав ціллю ударів упродовж 2025–2026 років. Зокрема, наприкінці травня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про успішне ураження цього підприємства, після чого було пошкоджено кілька технологічних установок первинної та вторинної переробки нафти, а виробництво тимчасово зупинялося.

    Wildberries також міг зазнати удару

    Другим об’єктом, який, за даними OSINT-аналітиків, міг опинитися під атакою, став логістичний центр Wildberries.

    Йдеться про сучасний складський комплекс площею близько 44 тисяч квадратних метрів, який обслуговує Волгоградську, Астраханську та частину сусідніх областей РФ. Саме через цей центр проходять значні обсяги товарів найбільшого російського маркетплейсу.

    У соціальних мережах поширюються кадри великої пожежі, а очевидці повідомляють про густу чорну хмару диму, яка була помітна над значною частиною міста. Незалежного підтвердження масштабів руйнувань наразі немає.

    Wildberries дедалі частіше стає ціллю атак

    Останніми тижнями логістична мережа Wildberries неодноразово зазнавала ударів.

    Лише у липні було атаковано низку логістичних центрів компанії у Краснодарському краї, Ставропольському краї, Ленінградській області, Пензі, Рязані, Удмуртії та інших регіонах Росії. Через масштабні пожежі компанія була змушена евакуйовувати персонал, тимчасово зупиняти роботу окремих складів і шукати альтернативні логістичні маршрути.

    За інформацією Reuters, унаслідок серії атак було пошкоджено приблизно десяту частину складських потужностей компанії. Wildberries вже розпочала компенсацію збитків продавцям, товари яких були знищені або пошкоджені, а також розглядає можливість перенесення частини логістичних операцій до Казахстану.

    Українська сторона раніше заявляла, що окремі логістичні центри Wildberries можуть використовуватися для постачання комплектуючих подвійного призначення та іншої продукції, яка застосовується російським військово-промисловим комплексом. У Кремлі ці твердження заперечують.

    Деталі атаки ще уточнюються

    На момент публікації матеріалу офіційної інформації про тип засобів ураження немає. Російська влада традиційно повідомляє про роботу засобів протиповітряної оборони, тоді як OSINT-аналітики зазначають, що в районі Волгограда могли діяти ударні безпілотники.

    Також відсутні підтверджені дані щодо кількості постраждалих чи масштабу матеріальних збитків. Інформація про наслідки атаки продовжує уточнюватися.

    Кампанія ударів по російській інфраструктурі триває

    Атака на Волгоград відбулася на тлі серії ударів по російських нафтопереробних підприємствах, військових об’єктах та логістичних центрах, які тривають протягом останніх місяців.

    За оцінками низки аналітиків, такі удари спрямовані на зниження можливостей Росії забезпечувати паливом військову техніку та підтримувати роботу стратегічної логістики. Останнім часом під атаки регулярно потрапляють не лише об’єкти паливно-енергетичного комплексу, а й великі розподільчі центри, які забезпечують перевезення товарів територією РФ.

  • ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ через переробку російської нафти

    ЄС запровадив санкції проти грузинського НПЗ через переробку російської нафти

    Європейський Союз включив грузинський нафтопереробний завод «Кулеві» до 21-го пакета санкцій проти Росії через переробку російської нафти. Це перший випадок, коли під європейські обмеження потрапила велика грузинська компанія. Про це повідомляє Reuters.

    Рішення було ухвалене в межах нового санкційного пакета, запровадженого у відповідь на повномасштабну агресію Росії проти України. ЄС заборонив здійснювати будь-які фінансові транзакції з підприємством «Кулеві». Водночас санкції набудуть чинності через шість місяців, що залишає компанії час для зміни моделі роботи.

    Нафтопереробний завод, розташований на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинився в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомило, що російська компанія «Русснефть» розпочала постачання туди сирої нафти, яка надалі перероблялася на підприємстві.

    Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі офіційно не прокоментувала рішення Брюсселя. Водночас Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та запевнило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територія не використовувалася для обходу міжнародних обмежень.

    «Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію», — заявили у грузинському зовнішньополітичному відомстві.

    Раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже у серпні-вересні повністю припинить переробку російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану і Казахстану. За словами високопосадовця ЄС, Брюссель продовжує консультації з компанією. Якщо підприємство виконає свої зобов’язання та остаточно відмовиться від російської сировини, Єврокомісія може запропонувати державам-членам виключити завод із санкційного списку.

    «Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку», — зазначив представник ЄС.

    Нафтопереробний завод «Кулеві» розпочав роботу у жовтні 2025 року з проєктною потужністю 1,2 млн тонн нафти на рік. За перші шість місяців 2026 року підприємство переробило понад 650 тисяч тонн сировини.

    За даними аналітичного центру CREA, з жовтня 2025 року по травень 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. Водночас вироблені нафтопродукти експортувалися до країн Європейського Союзу, зокрема до Іспанії та Болгарії. Також аналітики підрахували, що з лютого 2023 року по лютий 2026 року країни ЄС і США імпортували через порт Кулеві 1,46 млн тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 млн євро.

    Нагадаємо, 23 липня Рада Європейського Союзу офіційно затвердила 21-й пакет санкцій проти Росії. За словами високої представниці ЄС із закордонних справ Каї Каллас, він став найбільшим за останні чотири роки та включає 218 нових санкційних позицій.

  • Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Дістали за 2 500 км: Україна вдарила по найбільшому НПЗ Росії

    Підрозділи Сил спеціальних операцій Збройних сил України уразили Омський нафтопереробний завод у Росії, розташований майже за 2 500 кілометрів від державного кордону України. Це один із найпотужніших НПЗ Росії та ключове підприємство компанії «Газпром нафта». У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили удар і повідомили, що на території заводу зафіксовано влучання з подальшою пожежею.

    За попередніми даними Генштабу, унаслідок атаки могла бути уражена установка первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-11. Її проєктна потужність становить 8,4 млн тонн нафти на рік. Саме такі установки є критично важливими для роботи НПЗ, адже з них фактично починається технологічний процес переробки сирої нафти на паливо та інші нафтопродукти. Ступінь пошкоджень підприємства наразі уточнюється.

    У Генштабі зазначили, що Омський НПЗ був задіяний у забезпеченні російської окупаційної армії. Крім того, це останній із 11 найбільших виробників бензину в РФ, який був уражений українськими військовими. Таким чином кампанія далекобійних ударів по російській нафтопереробці вийшла на новий рівень — географічно й технологічно.

    Омський НПЗ вважається найбільшим нафтопереробним заводом Росії. За відкритими даними, його потужність перевищує 21 млн тонн нафти на рік. Підприємство спеціалізується на виробництві автомобільних бензинів, дизельного пального, авіаційного гасу, мастил, нафтохімічної продукції та інших видів пального. Завод має один із найвищих показників глибини переробки в РФ — близько 99–100%, а також виробляє десятки видів нафтопродуктів.

    Саме через масштаби виробництва удар по Омському НПЗ має особливе значення. Це не регіональна нафтобаза і не невеликий завод, а один із головних центрів російської паливної системи. Підприємство забезпечує внутрішній ринок РФ, постачає пальне та інші нафтопродукти, а також має значення для логістики й промисловості. У 2024 році Reuters повідомляв, що Омський НПЗ переробив понад 21 млн тонн нафти і виробив понад 5 млн тонн автомобільного бензину, що становило суттєву частку російського виробництва.

    Перші повідомлення про атаку на Омський НПЗ з’явилися вдень 6 липня. Російська влада традиційно заявила про роботу ППО. Губернатор Омської області Віталій Хоценко повідомив, що в регіоні нібито збивали безпілотники, але водночас визнав падіння кількох дронів на території «промислового вузла». Український Генштаб згодом підтвердив, що удар був завданий саме по Омському НПЗ.

    За даними українських і OSINT-джерел, після удару на території заводу спалахнула пожежа. Окремі аналітики повідомляли, що удар міг припасти по технологічних колонах установки ЕЛОУ-АВТ-11, однак офіційно масштаб пошкоджень ще не підтверджений. Українська сторона наразі говорить про попереднє ураження установки та уточнення наслідків.

    Атака на Омський НПЗ стала частиною ширшої операції Сил оборони в ніч проти 6 липня. За повідомленням Генштабу, українські військові також завдали ударів по ще двох російських нафтопереробних заводах, пункту дислокації ракетної бригади та терміналу перевалки нафтопродуктів у тимчасово окупованому Криму. Це свідчить про комплексний характер ударів по російській військовій та паливній інфраструктурі.

    Останніми місяцями Україна значно наростила інтенсивність далекобійних атак по нафтопереробних підприємствах РФ. За оцінками західних медіа та українських джерел, удари по НПЗ уже спричинили перебої у роботі частини російських заводів, ремонтні простої та додатковий тиск на паливний ринок. Раніше Financial Times повідомляла, що з початку 2026 року кількість ударів по російських НПЗ різко зросла, а сама кампанія стала значно ефективнішою завдяки кращому плануванню, збільшенню виробництва далекобійних дронів та розвідувальній підтримці партнерів.

    Стратегічна логіка таких атак очевидна: нафтопереробка є одним із ключових елементів російської воєнної економіки. Заводи виробляють дизель, бензин, авіаційне пальне та інші продукти, необхідні для транспорту, промисловості й армії. Навіть часткове виведення з ладу окремих установок може змусити РФ переналаштовувати логістику, перекидати запаси, скорочувати експорт або ремонтувати обладнання, яке важко швидко замінити через санкції.

    Удар по Омському НПЗ також демонструє збільшення дальності українських можливостей. Відстань майже 2 500 км означає, що під загрозою опиняються не лише об’єкти у прикордонних чи західних регіонах РФ, а й стратегічна інфраструктура в глибокому тилу. Для Росії це створює додаткову проблему: захистити всі ключові НПЗ, нафтобази, термінали та військові об’єкти на такій території практично неможливо без розосередження систем ППО.

    Поки що остаточні наслідки удару по Омському НПЗ невідомі. Офіційно підтверджено влучання, пожежу та попереднє ураження установки ЕЛОУ-АВТ-11. Подальший вплив на виробництво залежатиме від масштабу пошкоджень, тривалості ремонту та можливості заводу швидко компенсувати втрати іншими технологічними лініями.

    Однак сам факт ураження найбільшого НПЗ Росії за тисячі кілометрів від України вже став важливим сигналом: українські Сили оборони продовжують переносити війну на російську військово-промислову та паливну інфраструктуру, яка забезпечує агресію проти України.

  • США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    США допомагають Україні бити по НПЗ РФ: FT розкрило нові деталі

    Американська розвідка надає Україні інформацію, яка допомагає ефективніше планувати маршрути польоту далекобійних безпілотників і обходити російські системи протиповітряної оборони під час ударів по нафтопереробних заводах. Саме цей фактор, поряд зі стрімким нарощуванням виробництва українських дронів та вдосконаленням тактики їхнього застосування, став однією з причин рекордного зростання кількості успішних атак на російську енергетичну інфраструктуру. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на високопоставлених українських посадовців.

    За даними видання, з початку 2026 року українські далекобійні безпілотники завдали щонайменше 194 успішних ударів по російських нафтопереробних заводах. Це приблизно в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Аналітики Rochan Consulting зазначають, що лише у травні було зафіксовано рекордні 16 успішних атак на НПЗ, що стало найвищим місячним показником від початку повномасштабної війни.

    Як пише FT, американська підтримка полягає не у безпосередній участі в ударах, а в наданні розвідувальної інформації, яка дозволяє українським силам визначати найбільш безпечні маршрути польоту дронів, обходити райони щільного прикриття російської ППО та підвищувати ймовірність досягнення цілі. Водночас офіційно Вашингтон таку співпрацю не коментував.

    Окрім американської допомоги, джерела Financial Times називають ще кілька причин підвищення ефективності української кампанії. Йдеться про різке збільшення виробництва далекобійних ударних безпілотників, покращення системи планування операцій, удосконалення програмного забезпечення для навігації та координації ударів, а також накопичений бойовий досвід українських операторів.

    Результати цієї кампанії вже відчутні всередині Росії. За даними FT, регулярні атаки по об’єктах паливної інфраструктури поглибили найбільшу паливну кризу в РФ за останні десятиліття. Понад половина російських регіонів уже запровадила різні обмеження на продаж бензину й дизельного пального, а на окремих автозаправних станціях фіксуються довгі черги через дефіцит.

    Особливу увагу Україна приділяє ударам по великих підприємствах, які мають стратегічне значення для російської економіки та забезпечення армії паливом. У червні під удар кілька разів потрапив Московський нафтопереробний завод — єдиний великий НПЗ, що забезпечує паливом російську столицю. Після атак там виникали масштабні пожежі, а густий дим був помітний у різних районах Москви.

    За інформацією Міністерства оборони України, лише протягом червня українські Сили оборони завдали ударів по 11 російських нафтопереробних заводах, а також низці підприємств оборонно-промислового комплексу, логістичних вузлів, складів пального та об’єктів військового зв’язку. Деякі підприємства були змушені повністю або частково зупинити виробництво через пошкодження технологічного обладнання.

    Аналітики зазначають, що нинішня кампанія вже давно вийшла за межі виключно ударів по нафтопереробці. Українські безпілотники дедалі частіше атакують експортні термінали, резервуарні парки, паливні бази, логістичні центри, підприємства військово-промислового комплексу та транспортну інфраструктуру, що забезпечує російську армію. Мета таких ударів — не лише скорочення доходів Росії від експорту нафтопродуктів, а й ускладнення забезпечення військ паливом і технікою.

    Попри заяви російського Міністерства оборони про тисячі нібито збитих українських безпілотників, статистика успішних ударів свідчить, що українські дрони дедалі частіше досягають стратегічних об’єктів. Саме це, на думку FT, змушує Кремль витрачати дедалі більше ресурсів на захист критичної інфраструктури всередині країни.

    Експерти також наголошують, що удари по енергетичній інфраструктурі мають не лише економічний, а й військовий ефект. Зменшення обсягів переробки нафти, перебої з постачанням пального та необхідність ремонту пошкоджених підприємств створюють додатковий тиск на російську економіку й логістику армії, одночасно змушуючи владу перекидати системи ППО з інших напрямків для захисту об’єктів у глибокому тилу.

    При цьому Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки по території України. Лише в ніч на 6 липня окупанти застосували понад 400 засобів повітряного нападу, а головною ціллю став Київ. На цьому тлі питання посилення української протиповітряної оборони залишається одним із ключових на міжнародному порядку денному напередодні саміту НАТО.