Golosnovinua.com

Позначка: нафтопровід

  • Загроза втрати 4% світових постачань: зупинка головного нафтопроводу Саудівської Аравії після атаки дронів загрожує глобальному ринку

    Загроза втрати 4% світових постачань: зупинка головного нафтопроводу Саудівської Аравії після атаки дронів загрожує глобальному ринку

    Тривалий простій стратегічного нафтопроводу «Схід – Захід» внаслідок повітряної атаки безпілотників може призвести до скорочення світових постачань нафти на чотири відсотки. Якщо офіційний Ер-Ріяд не відновить прокачування сировини найближчими днями, королівство ризикує зіткнутися з гострим браком експортних запасів, що здатне спровокувати черговий ціновий шок на світових енергетичних біржах.

    Удар по артерії та невизначені терміни відновлення

    Влада Саудівської Аравії наразі утримується від розкриття повних масштабів руйнувань і точного графіку відновлювальних робіт. Транспортування нафти трубопроводом було повністю зупинено 11 вересня. У Міністерстві енергетики країни цей крок назвали «запобіжним заходом» після того, як ударні дрони, запущені з території Іраку, атакували об’єкти в провінціях Ер-Ріяд та Медіна.

    Оцінки тривалості ремонту серед учасників ринку суттєво різняться:

    Окремі джерела припускають, що ліквідація пошкоджень може затягнутися на 5–6 тижнів;

    Інші аналітики вважають, що ремонт вдасться завершити оперативніше або частково відновити прокачування ще до фінального завершення технічних робіт.

    Стратегічний обхід Ормузької протоки

    Нафтопровід «Схід – Захід» протяжністю 1200 кілометрів відіграє критичну роль у глобальній енергетичній логістиці, з’єднуючи основні родовища східної частини країни з терміналами порту Янбу на узбережжі Червоного моря. Цей маршрут дозволяє Ер-Ріяду відвантажувати мільйони барелів на добу в обхід Ормузької протоки, судноплавство якою регулярно обмежує та блокує Іран.

    На тлі загострення протистояння з Тегераном значення цього коридору різко зросло: за даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), до червня поточного року обсяги перекачування досягали рекордних майже 8 мільйонів барелів на добу.

    Падіння експорту через загрози у Червоному морі

    Водночас останніми тижнями навантаження на альтернативний маршрут уже відчутно скорочувалося через системні атаки єменських хуситів на нафтові танкери в акваторії Червоного моря. У серпні обсяги експорту через порт Янбу впали приблизно до 2,5 мільйона барелів на добу, що стало найнижчим місячним показником із 2013 року.

    У квітні нафтопровід уже зазнавав ворожих ударів, проте тоді державній нафтовій корпорації Saudi Aramco вдалося відновити його роботу у стислі терміни. Нинішня зупинка на тлі загального напруження на Близькому Сході створює серйозний ризик довгострокового дефіциту сировини на міжнародних ринках.

  • €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    €90 млрд для України розблоковано, але шлях до ЄС під загрозою: що змінилося після відходу Орбан

    Після тривалого політичного протистояння Європейський Союз нарешті ухвалив рішення про виділення Україні масштабного пакета фінансової допомоги обсягом 90 млрд євро, а також затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. Це стало можливим 23 квітня під час неформального саміту лідерів ЄС на Кіпрі, у якому особисто взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Рішення, яке ще донедавна виглядало заблокованим, було розблоковане після того, як прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який програв вибори та йде у відставку, а також глава уряду Словаччини Роберт Фіцо зняли свої вето. Однак, попри цей політичний прорив, ключові проблеми, що стосуються членства України в ЄС, залишаються невирішеними.

    Формальним приводом для зміни позиції Будапешта та Братислави стало відновлення роботи нафтопроводу Дружба, який проходить через територію України. Його функціонування було порушено після російського ракетного удару поблизу Бродів, але українська сторона оперативно провела ремонт і відновила прокачування російської нафти до Угорщини та Словаччини. Саме цей крок фактично став неформальною умовою для розблокування фінансової допомоги Україні. Така ситуація оголила складний баланс інтересів у ЄС, де політична підтримка України нерідко стикається з енергетичною залежністю окремих країн-членів.

    У підсумку Україна отримала доступ до значного фінансового ресурсу, який має критичне значення для стабільності держави в умовах війни. За словами Володимир Зеленський, перший транш очікується вже наприкінці травня або на початку червня. Загалом програма розрахована на 2026–2027 роки. Приблизно 60 млрд євро планується спрямувати на оборону — зокрема розвиток виробництва дронів, систем радіоелектронної боротьби та іншого високотехнологічного озброєння. Ще 30 млрд євро підуть на покриття бюджетних витрат. У контексті того, що Україна у 2026 році потребує щонайменше $52 млрд зовнішнього фінансування, ця допомога фактично дозволяє уникнути серйозної фінансової кризи.

    Паралельно з фінансовим рішенням ЄС затвердив 20-й пакет санкцій проти Росії. До нього увійшли понад 120 індивідуальних обмежень, санкції проти російського військово-промислового комплексу та нові інструменти боротьби з обходом санкцій. Зокрема, було обмежено експорт високотехнологічного обладнання до третіх країн, які можуть використовуватися для реекспорту в Росію. Водночас цей пакет не передбачає повної заборони на морські перевезення російської нафти, що викликає критику з боку експертів. Умови глобального енергетичного ринку, зокрема напруженість на Близькому Сході, не дозволяють ЄС діяти більш жорстко без ризику для власної економіки.

    Попри фінансовий та санкційний прорив, головне питання — вступ України до ЄС — залишається відкритим. Відхід Віктор Орбан формально усуває одного з головних опонентів розширення, однак не змінює загального настрою в Євросоюзі. Серед ключових держав, таких як Франція та Німеччина, зберігається обережність щодо швидкого прийняття України до складу ЄС. Замість цього пропонуються компромісні моделі — «асоційоване членство» або статус «інтегрованої держави», які передбачають обмежений доступ до бюджету ЄС і відсутність права голосу на початковому етапі.

    Українська влада сприймає такі пропозиції стримано. У Києві наголошують, що країна не може погодитися на «символічне членство», особливо з огляду на свою роль у забезпеченні безпеки Європи. Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна вже заплатила високу ціну за європейський вибір і очікує не декларацій, а конкретних рішень.

    Причини обережності ЄС мають комплексний характер. По-перше, це економічний фактор: інтеграція України потребуватиме значних фінансових ресурсів. По-друге, політичні ризики, пов’язані з можливим загостренням відносин із Росією. По-третє, внутрішні розбіжності серед держав-членів, які мають різні інтереси та пріоритети. І нарешті, сам Євросоюз потребує інституційних реформ, щоб бути готовим до такого масштабного розширення.

    У результаті навіть після розблокування фінансової допомоги та санкцій Україна опинилася в ситуації, коли стратегічне партнерство з ЄС посилюється, але перспективи повноцінного членства залишаються невизначеними. Дипломати говорять про «перезавантаження атмосфери» після політичних змін в Угорщині, однак визнають, що системні бар’єри нікуди не зникли.

    Події 23 квітня стали важливим, але не остаточним кроком. Україна отримала фінансову підтримку, яка дозволить зміцнити оборону та стабілізувати економіку, проте питання інтеграції до ЄС залишається відкритим і залежить від політичної волі європейських столиць. Для Києва це означає продовження складного шляху — одночасно на фронті та на дипломатичному рівні.

  • Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Фіцо заявив про «підірвану довіру» з Україною

    Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що довіра між Україною та Словаччиною «серйозно підірвана» через ситуацію навколо нафтопроводу «Дружба» та політичні процеси в Європейському Союзі щодо фінансової підтримки України. Про це він сказав у відеозверненні, опублікованому на його сторінці у Facebook.

    У своїй заяві Фіцо пов’язав стабільність енергопостачання регіону з політичними домовленостями в ЄС. За його словами, нафтопровід «Дружба» залишається критично важливим маршрутом постачання нафти для Словаччини, і будь-які перебої в його роботі можуть мати прямі економічні наслідки для країни.

    Він припустив, що навіть після можливого розблокування кредиту ЄС для України у розмірі 90 млрд євро ситуація з «Дружбою» може знову змінитися.

    «Я не здивуюся, якщо після розблокування цієї позики через короткий час знову буде припинення поставок», — заявив прем’єр Словаччини.

    Фіцо наголосив, що йдеться не лише про політику, а й про енергетичну стабільність усього регіону Центральної Європи, де ціни на пальне та доступ до нафтопродуктів залишаються чутливим питанням для урядів.

    Глава словацького уряду підтвердив, що Братислава не підтримує кредит для України, однак визнав, що рішення було ухвалене на рівні Європейського Союзу відповідно до встановлених процедур.

    Водночас він підкреслив, що Словаччина, як і Угорщина та Чехія, не бере участі у фінансуванні цієї ініціативи.

    Фіцо також звернув увагу на те, що рішення ЄС щодо фінансової допомоги Україні та санкцій проти Росії ухвалюються паралельно з енергетичними переговорами, що, на його думку, створює додаткову політичну напругу.

    За словами прем’єра Словаччини, технічні служби повідомляють про випробування нафтопроводу під тиском та проведення підготовчих робіт. Це, на його думку, може свідчити про поступове відновлення його функціонування.

    Водночас він не уточнив, коли саме можливе повне відновлення стабільного транзиту.

    Фіцо наголосив, що енергетична інфраструктура такого масштабу є «фактором стабільності або нестабільності» для всієї Центральної Європи, а будь-які перебої можуть впливати на внутрішні ціни на паливо, промисловість та транспорт.

    Окремо словацький прем’єр різко висловився щодо рівня політичної довіри між країнами.

    «Довіра між Словаччиною та Україною дуже порушена, підірвана, що стосується здатності виконувати обіцянки, які хтось дає», — заявив він.

    Фіцо фактично поставив під сумнів стабільність домовленостей у сфері енергетики, натякаючи на ризики повторення ситуацій із перебоями постачання.

    На тлі цих заяв у ЄС триває письмова процедура ухвалення пакета рішень щодо України. Комітет постійних представників ЄС запустив процес погодження змін до багаторічного бюджету ЄС 2021–2027 років, які передбачають кредит на 90 млрд євро для України, а також 20-й пакет санкцій проти Росії.

    Процедура триватиме до 23 квітня, якщо всі 27 держав-членів ЄС не підпишуть документи раніше.

    За даними європейських дипломатичних джерел, політичне схвалення вже отримано на рівні послів, однак формальне затвердження залежить від фінальних підписів держав-членів.

    Президент України Володимир Зеленський привітав просування фінансового та санкційного рішень у ЄС, наголосивши на необхідності швидкої реалізації домовленостей.

    У Європейській комісії підкреслюють, що підтримка України та санкційний тиск на Росію залишаються взаємопов’язаними елементами європейської безпеки.

    Водночас у дипломатичних колах визнають, що питання енергетичних маршрутів, зокрема «Дружби», продовжує залишатися одним із найбільш політично чутливих у відносинах між окремими країнами ЄС, Україною та Росією.

  • Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання нафти “Дружбою” до Угорщини можуть відновити наступного тижня — Мадяр

    Постачання російської нафти до Угорщини трубопроводом “Дружба”, який проходить через територію України, може бути відновлено вже наступного тижня після тривалої перерви. Про це заявив майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр, посилаючись на керівництво угорської нафтопереробної компанії MOL, повідомляє Bloomberg.

    За словами Мадяра, він отримав відповідну інформацію від голови MOL Жолта Хернаді. Той, як зазначається, повідомив про можливе відновлення поставок і планує наступного тижня відвідати Росію для подальших переговорів щодо умов транспортування нафти та стабілізації постачань.

    “Недостатньо просто запустити ‘Дружбу’. Потрібно ще й нафту туди доставляти”, — наголосив Мадяр, коментуючи перспективи відновлення роботи трубопровідної системи.

    Нафтопровід “Дружба” є одним із ключових маршрутів постачання нафти з Росії до країн Центральної Європи. Його південна гілка проходить через територію України та забезпечує постачання сировини, зокрема до Угорщини, Словаччини та частково Чехії. Саме ця інфраструктура традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні енергетичної безпеки регіону.

    Постачання через “Дружбу” були зупинені у січні після інциденту, коли трубопровід зазнав пошкоджень унаслідок атаки російського безпілотника. Відтоді транспортування нафти було призупинено, що спричинило необхідність пошуку альтернативних маршрутів і тимчасових рішень для угорських нафтопереробних підприємств.

    Ситуація навколо відновлення постачань стала також предметом політичних дискусій у самій Угорщині. Під час передвиборчої кампанії чинний прем’єр-міністр Віктор Орбан звинувачував Україну у нібито затягуванні ремонту інфраструктури з політичних мотивів. Водночас українська сторона публічно заявляла, що питання відновлення постачань залежить від технічних та безпекових факторів.

    Мадяр, зі свого боку, заявив, що очікує політичних рішень, які дозволять пришвидшити відновлення транзиту. Він також припустив, що Орбан може змінити свою позицію та зняти вето після стабілізації постачань нафти.

    Важливо, що питання енергетичної залежності Угорщини від російської нафти вже тривалий час залишається одним із ключових у відносинах між Будапештом, Брюсселем та Києвом. Попри заклики ЄС до диверсифікації джерел постачання енергоносіїв, Угорщина зберігає значну залежність від трубопровідних поставок.

    За інформацією з регіону, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що відновлення постачання через “Дружбу” може стати можливим до кінця квітня за умови технічної готовності та узгодження всіх сторін.

    На тлі цих заяв Угорщина паралельно продовжує обговорення диверсифікації енергопостачання. Зокрема, під час майбутніх міжнародних контактів, включно з візитами американських посадовців, Будапешт розглядає можливість розширення імпорту нафти з альтернативних джерел, включно зі США.

    Таким чином, перспектива відновлення роботи нафтопроводу “Дружба” залишається залежною від технічних умов, політичних рішень і загальної ситуації у сфері енергетичної безпеки Центральної Європи.

  • Удар по Новоросійську спричинив дипломатичну напругу між Києвом і Вашингтоном

    Удар по Новоросійську спричинив дипломатичну напругу між Києвом і Вашингтоном

    Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно звернулася до України з дипломатичним демаршем після атаки на російський нафтовий об’єкт у районі Новоросійська. Про це повідомила посол України у США Ольга Стефанішина під час брифінгу, коментуючи реакцію американської сторони.

    За словами дипломата, Державний департамент висловив занепокоєння тим, що удари по інфраструктурі в районі Новоросійська вплинули на американські економічні інтереси, пов’язані з транзитом казахстанської нафти. Йдеться не про заборону атак на російські військові об’єкти в цілому, а саме про ризики для бізнес-інтересів США в регіоні.

    Посол уточнила, що українська сторона взяла сигнал до уваги. Водночас вона наголосила: Україна діє в умовах повномасштабної війни, де кожен логістичний та енергетичний вузол противника розглядається як елемент воєнної інфраструктури.

    Наприкінці листопада українські безпілотники завдали удару по портовій інфраструктурі Новоросійська. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти, зокрема трубопровід, через який транспортується казахстанська нафта до Чорного моря. Після цього експортні обсяги суттєво скоротилися, що зачепило компанії з американським капіталом.

    У Вашингтоні підкреслили, що мають вагомі економічні інтереси в Казахстані, тоді як в Україні подібних масштабів інвестицій наразі немає. Стефанішина зауважила, що за понад три десятиліття незалежності Україна так і не стала настільки ж привабливою для великого американського бізнесу, і це, на її думку, стратегічна проблема.

    Ситуація розгортається на тлі затяжної війни та складних переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту. Мирний трек за участі США поки не продемонстрував прориву, а бойові дії тривають.

    Українська сторона також наполягає на посиленні санкційного тиску на Росію. Представники Києва неодноразово заявляли, що недостатня швидкість рішень у Конгресі США може сприйматися Кремлем як сигнал слабкості.

    У свою чергу президент України Володимир Зеленський у коментарях американським медіа наголосив, що розраховує на збереження стратегічної підтримки з боку Сполучених Штатів та більш рішучі кроки щодо стримування Москви.

    Дипломатичний демарш став ще одним маркером того, що війна в Україні дедалі частіше перетинається з глобальними економічними інтересами, створюючи додаткові виклики для партнерських відносин.

  • Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    Після атаки на «Дружбу» Угорщина та Словаччина оголосили надзвичайний стан і звинуватили Україну

    20 лютого уряд Угорщини заявив про намір блокувати виділення Україні кредиту ЄС у розмірі 90 млрд євро, доки не буде відновлено поставки російської нафти через нафтопровід «Дружба». Ця заява стала черговим епізодом політичного тиску з боку Будапешта, який разом зі словацьким урядом раніше вже погрожував обмеженням експорту нафтопродуктів та електроенергії до України.

    На тлі російської атаки на західноукраїнський нафтовий вузол у Бродах і пошкодження інфраструктури «Дружби» уряди Словаччини та Угорщини синхронно оголосили надзвичайний стан на ринку нафтопродуктів. Колишній міністр економіки Словаччини Карел Хірман назвав це провалом енергетичної політики, орієнтованої на російський імпорт.

    За його словами, ані Чехія, ані Польща, ані Австрія не були змушені вводити спеціальні режими через зупинку «Дружби», оскільки давно диверсифікували постачання. Ситуація оголила стратегічний прорахунок угорської компанії MOL, яка володіє нафтопереробними заводами в Угорщині та братиславським Slovnaft і продовжувала робити ставку на російську сировину.

    Російська атака підтвердила ризики транзиту через Україну в умовах війни. Водночас припинення постачання призвело до тимчасового обмеження експорту нафтопродуктів, у тому числі до України. Проте, як зазначає Хірман, для Києва це не стане критичним — обсяги можуть бути замінені з інших джерел. Натомість MOL ризикує втратити ринки й зазнати фінансових збитків, що позначиться і на податкових надходженнях у Словаччині та Угорщині.

    Ключовим стало підтвердження існування альтернативного маршруту. Хорватський термінал на острові Крк і нафтопровід Adria після модернізації мають достатню пропускну спроможність для забезпечення обох НПЗ MOL. Ба більше, керівництво Slovnaft уже заявило про закупівлю танкерів із нафтою від різних постачальників, які мають надійти наприкінці березня. До того часу завод працюватиме в обмеженому режимі, використовуючи державні резерви.

    Попри це, Будапешт і Братислава продовжують наполягати на необхідності відновлення постачання саме російської нафти й навіть критикують Хорватію. При цьому одночасні заяви про нібито недостатню пропускну спроможність Adria та прохання допустити транзит російської танкерної нафти виглядають суперечливими.

    Окремо виникають питання щодо комунікації навколо самої атаки на Броди. Понад два тижні офіційні структури мовчали про факт пошкодження та зупинку транспортування. Згодом Фіцо й Орбан почали звинувачувати Україну у нібито навмисному небажанні відновити прокачування, а також ставити під сумнів характер пошкоджень.

    Водночас зупинка «Дружби» означає припинення не лише російських, а й українських поставок нафти для заводів MOL, які розпочалися наприкінці осені як відповідь на удари по українських НПЗ. Таким чином компанія втратила обидва джерела сировини.

    На цьому тлі заяви про можливе припинення експорту електроенергії чи газу до України виглядають не лише політичними, а й економічно невигідними для самих Словаччини та Угорщини, оскільки значну частину операцій здійснюють приватні компанії, що отримують дохід від транзиту.

    Криза навколо «Дружби» продемонструвала: твердження про безальтернативність російської нафти більше не витримують критики. Питання полягає вже не в технічних можливостях, а в політичному виборі.

  • Суд повернув державі нафтопровід Медведчука на Закарпатті

    Суд повернув державі нафтопровід Медведчука на Закарпатті

    Українська держава повернула контроль над стратегічним об’єктом — частиною магістрального нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок», що знаходиться на Закарпатті. Відповідне рішення ухвалив Господарський суд Закарпатської області.

    Позов подавав Фонд державного майна України. Відповідачами у справі були три компанії: швейцарська International Trading Partners AG, українське ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та Південно-Західне акціонерне товариство трубопровідного транспорту нафтопродуктів, зареєстроване в Росії. Відомо, що справу пов’язують з оточенням проросійського політика Віктора Медведчука.

    Суд визнав недійсним договір купівлі-продажу, укладений 4 жовтня 2018 року між ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та швейцарською компанією, та зобов’язав повернути у власність держави все майно, що підпадає під цей договір.

    Йдеться про технологічний комплекс трубопроводу, розташований у селі Росош Свалявського району. У перелік переданого майна входять, зокрема, промблоки, насосні станції, резервуари, озонаторна, технологічні колодязі, шлаконакопичувач та підземні стальні резервуари.

    Це рішення є важливим кроком до відновлення контролю над ключовою інфраструктурою, яку раніше контролювали приватні компанії, пов’язані з російськими або офшорними структурами. За оцінками експертів, повернення цього активу є не лише юридичною перемогою, а й значним посиленням енергетичної безпеки України.

    Фонд держмайна продовжує юридичну роботу для повернення інших об’єктів, які раніше могли опинитися під контролем осіб, наближених до проросійських сил.