Golosnovinua.com

Позначка: нафтова інфраструктура РФ

  • Ростов охопило полум’я після атаки дронів: горить нафтовий термінал, повідомляють про пошкодження мосту

    Ростов охопило полум’я після атаки дронів: горить нафтовий термінал, повідомляють про пошкодження мосту

    У ніч проти 10 жовтня російський Ростов-на-Дону зазнав масованої атаки безпілотників. Після серії потужних вибухів у місті спалахнула масштабна пожежа. За інформацією OSINT-аналітиків, імовірною ціллю став нафтоналивний термінал, який використовують для зберігання та перевалки російських нафтопродуктів. Російська влада підтвердила повітряну атаку та займання, однак офіційно не назвала пошкоджений об’єкт.

    Про це повідомляють «Цензор.НЕТ», ZN.UA та OSINT-проєкт ASTRA.

    Перші повідомлення про вибухи в Ростові-на-Дону почали надходити вночі. Місцеві жителі розповідали про роботу російської протиповітряної оборони та численні звуки вибухів.

    Невдовзі в одному з районів міста спалахнула велика пожежа. У соціальних мережах з’явилися відеозаписи, на яких видно високе полум’я та густий дим над промисловою територією.

    За результатами аналізу відео ASTRA припустила, що пожежа виникла на території нафтоналивного термінала «Юг Руси» в Залізничному районі Ростова-на-Дону.

    Водночас OSINT-канал Exilenova+ повідомив про можливе ураження термінала Ростовської філії Новошахтинського заводу нафтопродуктів.

    Точну назву та належність пошкодженого об’єкта офіційно поки не підтверджено.

    Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар визнав факт атаки та повідомив про пожежу в обласному центрі.

    За його словами, від вечора 9 жовтня російські сили протиповітряної оборони нібито перехопили понад 50 безпілотників.

    Водночас незалежного підтвердження кількості знищених апаратів немає.

    Слюсар заявив, що в самому Ростові внаслідок пожежі постраждалих немає, а на місці працюють екстрені служби.

    Нафтоналивний термінал, який називають імовірною ціллю атаки, відіграє важливу роль у транспортуванні російських нафтопродуктів.

    За даними ASTRA, об’єкт «Юг Руси» призначений для зберігання та перевалки пального, зокрема для подальшого експорту. Його проєктна потужність становить близько 2,5 млн тонн нафтопродуктів на рік.

    У разі підтвердження пошкоджень термінала це може вплинути на роботу окремих ланок паливної логістики Росії. Однак наразі невідомо, які саме резервуари або технологічні установки могли постраждати та чи призупинив об’єкт свою діяльність.

    Крім пожежі на промисловій території, російські джерела повідомляли про пошкодження житлових будинків у Ростові та сусідньому Батайську.

    Також з’явилася інформація про пошкодження залізничного мосту та тимчасове припинення руху поїздів. Ці повідомлення потребують додаткової перевірки.

    За даними «Цензор.НЕТ», у Батайську повідомляли про влучання безпілотника в незаселений багатоповерховий будинок. Російська влада також повідомляла про одного пораненого внаслідок нічної атаки в регіоні.

    Атака на Ростовщину відбулася на тлі регулярних ударів безпілотників по російській нафтовій інфраструктурі.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабну пожежу на нафтовому хабі «Самара», а також про атаку на Волгоградський НПЗ та об’єкти паливної інфраструктури Самарської області.

    Такі об’єкти забезпечують перероблення, зберігання та транспортування нафтопродуктів, які використовуються як у цивільній економіці, так і у військовій логістиці РФ.

    Станом на ранок 10 жовтня підтверджено атаку безпілотників і масштабну пожежу в Ростові-на-Дону. Водночас остаточні масштаби пошкоджень нафтового термінала, кількість уражених об’єктів та наслідки для постачання пального залишаються невідомими.

    Українська сторона на момент перших повідомлень офіційно не підтвердила причетності до атаки та її результатів.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.

  • Україна змінює правила війни: Хмара пояснив, чому удари дронами коштують Росії у десятки разів дорожче

    Україна змінює правила війни: Хмара пояснив, чому удари дронами коштують Росії у десятки разів дорожче

    Україна робить ставку не на симетричну відповідь Росії, а на високоточні операції, які завдають противнику значно більших економічних збитків, ніж коштує їхнє проведення. Саме така стратегія, за словами виконувача обов’язків міністра оборони України Євгенія Хмари, дозволяє ефективно послаблювати військовий потенціал країни-агресора навіть за умов нерівності ресурсів.

    Про це Хмара розповів в інтерв’ю американській блогерці Лорі Лумер.

    За його словами, Україна не може дозволити собі воювати з Росією за принципом “удар у відповідь на удар”, адже перевага ворога в кількості озброєння та людського ресурсу вимагає інших підходів. Саме тому Київ використовує асиметричну модель ведення війни, яка поєднує сучасні технології, далекобійні безпілотники та удари по стратегічно важливих об’єктах.

    “Ми не можемо відповідати ударом на удар. Ми маємо діяти асиметрично”, – наголосив Хмара.

    Він пояснив, що головною метою далекобійних атак є створення для Росії максимально високої ціни війни. Насамперед це стосується ударів по нафтовій інфраструктурі, логістичних об’єктах та інших підприємствах, які забезпечують функціонування російської економіки й оборонного комплексу.

    За словами виконувача обов’язків міністра, українська сторона прагне досягти такого співвідношення, за якого вартість проведення операції становитиме лише близько 2% від тих економічних збитків, яких зазнає Росія внаслідок атаки. Такий підхід має не лише зменшувати фінансові можливості Кремля для продовження війни, а й змушувати Москву витрачати значні ресурси на захист власної території.

    Хмара також згадав одну з найрезонансніших українських спецоперацій – “Павутину”. Йдеться про масштабну атаку безпілотників на російський парк стратегічної авіації, яку здійснив підрозділ, яким він раніше командував. За його словами, саме такі операції демонструють ефективність нової моделі ведення війни, коли відносно недорогі технологічні рішення здатні завдати противнику багатомільярдних втрат.

    Окремо керівник оборонного відомства окреслив свої пріоритети на новій посаді. За його словами, одним із головних напрямків роботи є захист військової логістики від атак російських безпілотників, забезпечення підрозділів необхідним обладнанням та оперативне постачання ресурсів українським військовим.

    Хмара наголосив, що його багаторічний бойовий досвід дозволяє добре розуміти реальні потреби військових на фронті.

    “У мене в голові є реальна картина того, що використовується, що можна використати проти ворога і що може бути найефективнішим у подальшій перспективі”, – зазначив він.

    За словами посадовця, одним із ключових принципів його роботи залишається взаємна довіра між командуванням і військовослужбовцями.

    “Ми граємо за одними й тими самими правилами. Я довіряю їм, і вони довіряють мені”, – підкреслив Хмара.

    Він додав, що ще під час служби у спецпідрозділі “Альфа” СБУ засвоїв правило, якого дотримується й сьогодні: командир не має права відправляти людей на завдання, яке сам не готовий виконати.

    “Не відправляй когось туди, куди сам не готовий піти”, – наголосив він.

    Хмара запевнив, що українські військові знають: він ніколи не вимагатиме від них ризикувати життям там, де не був би готовий ризикувати сам. Саме тому свою нинішню роботу в Міністерстві оборони він розглядає як продовження служби, головною метою якої є забезпечення української армії всім необхідним, підтримка захисників на передовій та турбота про їхні родини.

    Варто зазначити, що інтерв’ю було записане для американської блогерки Лори Лумер, яка останнім часом заявляла, що змінила власне бачення російсько-української війни після ознайомлення з додатковою інформацією про події в Україні.

  • Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Дрони дістали за 700 км: Зеленський підтвердив удар по Саратовському НПЗ і серію “далекобійних санкцій” по Росії

    Президент України Володимир Зеленський підтвердив успішне ураження Саратовського нафтопереробного заводу в Росії, який розташований приблизно за 700 кілометрів від лінії фронту. Удар став частиною української кампанії так званих «далекобійних санкцій» — системних атак по об’єктах, які забезпечують військову економіку та логістику держави-агресора.

    За словами глави держави, у ніч проти 31 травня українські воїни відпрацювали по низці важливих цілей на території Росії. Серед підтверджених результатів — ураження об’єктів у Саратовському, Ростовському та Кіровському регіонах, а також військового пункту базування на Каспійському морі.

    Зеленський наголосив, що Сили оборони України виконують далекобійні завдання відповідно до затверджених пріоритетів. За його словами, такі удари є відповіддю на російський терор проти українських міст і спрямовані на зниження воєнно-економічного потенціалу РФ.

    Президент також повідомив, що лише протягом тижня українські цілі були досягнуті у Ярославському, Рязанському, Воронезькому, Волгоградському, Ростовському, Новгородському, Нижньогородському та Краснодарському регіонах Росії. Йдеться про відстані від 300 до 1200 кілометрів від державного кордону України.

    Окремо Зеленський подякував Збройним силам України, Службі безпеки України та українським розвідкам за результативність і точність.

    Найбільшу увагу цього разу привернув удар по Саратовському НПЗ. Раніше Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що в ніч на 31 травня підрозділи Сил оборони України уразили нафтопереробний завод «Саратовський» у Росії. На території підприємства після атаки виникла масштабна пожежа.

    Саратовський НПЗ є одним із ключових підприємств нафтопереробки у Поволжі та входить до структури російської компанії «Роснєфть». Його проєктна потужність становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік. Завод виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та інші нафтопродукти, частина яких може використовуватися для забезпечення потреб російської військової логістики.

    За даними Генштабу, цілями Сил оборони стали не лише нафтопереробні потужності. Українські військові також уразили лінійну виробничо-диспетчерську станцію «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є елементом магістральної нафтотранспортної інфраструктури РФ і пов’язаний із перекачуванням сировини трубопроводом «Сургут — Горький — Полоцьк».

    Крім того, під ударом опинився склад паливно-мастильних матеріалів у районі Матвєєвого Кургану Ростовської області. За інформацією українського командування, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських військ на Донецькому напрямку.

    Також повідомлялося про удари по командно-спостережному пункту противника в Курській області, пунктах управління безпілотниками у Бєлгородській області та на Донеччині, майстерні з виробництва і ремонту БпЛА в Донецьку, а також районах зосередження живої сили та техніки російських військ.

    Атака на Саратовський НПЗ стала продовженням серії ударів по російській нафтовій інфраструктурі. За останні місяці українські сили неодноразово били по НПЗ, нафтобазах, паливних складах і логістичних вузлах у різних регіонах РФ. Зокрема, Саратовський завод уже раніше потрапляв під атаки, а Генштаб повідомляв про його ураження і в попередні періоди війни.

    Такі операції мають не лише військове, а й економічне значення. Нафтопереробні заводи та паливні бази забезпечують російську армію пальним, а також залишаються важливою частиною економіки РФ. Удари по цих об’єктах змушують Москву перекидати ресурси на ремонт, посилювати охорону інфраструктури та перебудовувати логістичні маршрути.

    Напередодні Зеленський також повідомляв про успішне ураження об’єкта російської нафтової галузі в Армавірі Краснодарського краю, розташованого приблизно за 500 кілометрів від українського кордону. Тоді президент наголосив, що Україна поєднує юридичні санкції з практичними далекобійними діями по об’єктах, які працюють на війну.

    За словами Зеленського, усі типи тиску на Росію — дипломатичний, економічний, санкційний і військовий — мають працювати на наближення миру. Українська влада розглядає далекобійні удари як відповідь на постійні російські атаки по цивільній інфраструктурі, містах, енергетиці та логістичних об’єктах України.

    У ніч на 31 травня Росія також здійснила масштабну дронову атаку по Україні, застосувавши 229 безпілотників різних типів. Українські сили ППО збили або подавили більшість повітряних цілей, однак частина дронів досягла об’єктів у різних регіонах. Саме на цьому тлі Київ продовжує наполягати: удари по воєнно-економічному потенціалу РФ є відповіддю на російський терор.

    Наразі масштаби пошкоджень на Саратовському НПЗ та інших уражених об’єктах уточнюються. Російська влада традиційно намагається применшувати наслідки таких атак, однак повідомлення про пожежі, вибухи та збої у роботі підприємств регулярно з’являються у місцевих Telegram-каналах і підтверджуються супутниковими або моніторинговими даними.

    Українське командування заявляє, що операції зі зниження військово-економічного потенціалу Росії триватимуть і надалі.

  • Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Україна вдарила по серцю нафтової логістики РФ: Генштаб підтвердив атаку на Саратовський НПЗ та стратегічний вузол «Лазарєво»

    Сили оборони України продовжують системно завдавати ударів по критично важливих об’єктах військової та паливної інфраструктури Російської Федерації. У ніч на 31 травня українські безпілотники та ракетні підрозділи провели масштабну операцію, у результаті якої були уражені Саратовський нафтопереробний завод, стратегічна нафтотранспортна станція «Лазарєво» у Кіровській області, а також низка військових об’єктів ворога на території Росії та окупованих районів України.

    Інформацію про результати операції офіційно підтвердив Генеральний штаб Збройних сил України. За даними військового командування, атака стала частиною стратегії зі зниження військово-економічного потенціалу країни-агресора та порушення логістики забезпечення російської армії.

    Одним із головних об’єктів удару стало ПАТ «Саратовський нафтопереробний завод», розташований у Саратовській області Росії. Це підприємство входить до структури російської державної нафтової компанії «Роснєфть» і є одним із ключових нафтопереробних центрів Поволжя. Проєктна потужність заводу становить близько 7 мільйонів тонн нафти на рік.

    За повідомленнями російських джерел та місцевих жителів, після атаки на території підприємства спалахнула масштабна пожежа. У мережі почали з’являтися відеозаписи із густим димом та вогнем на території виробничого комплексу. Російські служби були змушені екстрено реагувати на наслідки удару, а працівники підприємства проводили аварійне скидання тиску з технологічних систем для запобігання більш серйозним наслідкам.

    Військові експерти зазначають, що Саратовський НПЗ має важливе значення не лише для цивільної економіки Росії. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне та інші нафтопродукти, частина яких використовується для забезпечення російських військових підрозділів. Порушення його роботи може вплинути як на регіональний паливний ринок, так і на військову логістику окупаційних сил.

    Ще більш стратегічного значення набув удар по лінійній виробничо-диспетчерській станції «Лазарєво» у Кіровській області. Цей об’єкт є важливим вузлом магістрального нафтопроводу Сургут – Горький – Полоцьк, який використовується для транспортування нафти із Західного Сибіру до нафтопереробних підприємств та експортних напрямків.

    Станція забезпечує підтримку тиску в трубопроводі та безперервність транспортування сировини. Саме через такі вузли проходять значні обсяги російської нафти, яка надалі експортується через порти Балтійського моря або використовується всередині країни. Виведення подібного об’єкта з ладу може створити серйозні труднощі для логістики нафтової галузі РФ та призвести до тимчасового скорочення поставок.

    Окрім ударів по паливній інфраструктурі, Сили оборони України продовжили ураження військових об’єктів ворога. У Ростовській області Росії було атаковано склад паливно-мастильних матеріалів поблизу населеного пункту Матвєєв Курган. За даними Генштабу, цей об’єкт використовувався для забезпечення російських підрозділів, які ведуть бойові дії на Донецькому напрямку.

    Також українські військові завдали ударів по системі управління російських військ. У Курській області зафіксовано ураження командно-спостережного пункту противника в районі населеного пункту Бегоща. Подібні об’єкти відіграють важливу роль у координації бойових дій, передачі наказів та управлінні військовими підрозділами.

    Додатково були атаковані пункти управління безпілотними літальними апаратами в районах Графовки Бєлгородської області та Калинового на тимчасово окупованій території Донецької області. Останнім часом саме безпілотники стали одним із головних інструментів російської армії на фронті, тому знищення відповідної інфраструктури має важливе оперативне значення.

    Ще однією ціллю стала велика майстерня з виробництва та ремонту безпілотників у Донецьку. Такі об’єкти забезпечують технічне обслуговування ударних і розвідувальних БпЛА, які активно використовуються російськими військами проти українських позицій та цивільних об’єктів.

    Генштаб також повідомив про успішні удари по районах концентрації особового складу та військової техніки противника в Донецьку та районі селища Желанне. Деталі щодо втрат російської сторони наразі уточнюються.

    Останні місяці демонструють зміну підходів українських Сил оборони до ведення війни на великій відстані. Якщо раніше основними цілями ставали військові аеродроми, склади боєприпасів та бази зберігання техніки, то нині дедалі більше уваги приділяється паливній та транспортній інфраструктурі Росії. Саме нафта і нафтопродукти залишаються одним із головних джерел доходів російського бюджету та фінансування війни проти України.

    Аналітики наголошують, що систематичні удари по НПЗ, нафтобазах, насосних станціях та логістичних вузлах можуть мати накопичувальний ефект. Навіть якщо окремі об’єкти відновлюються відносно швидко, постійна загроза атак змушує Росію витрачати значні ресурси на захист критичної інфраструктури та ремонт пошкоджених об’єктів.

    У Генеральному штабі наголосили, що операції зі знищення військово-економічного потенціалу держави-агресора триватимуть і надалі. Українські військові підкреслюють, що всі уражені об’єкти прямо або опосередковано працюють на забезпечення російської армії, а тому є законними військовими цілями в умовах збройного конфлікту.

    Наразі результати ударів уточнюються, однак уже відомо, що нічна атака стала однією з наймасштабніших операцій останнього часу проти паливної інфраструктури та системи військового управління Російської Федерації.