Golosnovinua.com

Позначка: нафтові санкції

  • Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Поки Україну обстрілюють, до США прямує танкер із російського порту

    Танкер MINERVA ZEN, який, за повідомленнями медіа, перевозить близько 38 тисяч тонн російського дизельного пального, може прибути до Сполучених Штатів уже 10–12 жовтня. Найбільшу увагу привернула дата відправлення судна: воно залишило Санкт-Петербург ще 22 вересня — за 17 днів до того, як президент США Дональд Трамп публічно оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо постачання російського дизеля.

    Про можливе прибуття танкера повідомило видання «Апостроф» із посиланням на платформу моніторингу морських перевезень Live-AIS.com.

    За оприлюдненою інформацією, MINERVA ZEN прямує до східного узбережжя США. У повідомленні як пункт призначення називають порт Саванна.

    Водночас інформація різних сервісів відстеження суден відрізняється.

    Зокрема, VesselFinder вказував американський порт Вілмінгтон у Північній Кароліні з орієнтовною датою прибуття 11 жовтня. Інша платформа, TankerMap, зазначала порт Лейк-Чарльз у штаті Луїзіана.

    Тому остаточний порт розвантаження наразі потребує уточнення. Крім того, останні доступні навігаційні повідомлення не дозволяють незалежно підтвердити фактичне прибуття танкера.

    Найбільш резонансна деталь цієї історії — час виходу судна з російського порту.

    За даними суднового моніторингу, MINERVA ZEN вирушив із Санкт-Петербурга 22 вересня, тоді як про нові домовленості з Кремлем Трамп заявив лише 9 жовтня.

    Таким чином, судно розпочало рейс ще до офіційного оголошення про послаблення американських обмежень щодо російського дизельного пального.

    Ця обставина породила припущення, що підготовка постачань могла розпочатися задовго до публічних заяв Вашингтона.

    Однак сам маршрут танкера не доводить, що його рейс був частиною саме нової домовленості Трампа з Путіним. Для підтвердження такого зв’язку необхідні документи щодо власника вантажу, покупця, дати укладення контракту та його умов.

    За повідомленнями медіа, на борту може перебувати приблизно 38 тисяч тонн дизельного пального. Водночас незалежного документального підтвердження точного обсягу, походження та кінцевого отримувача вантажу поки немає.

    Нагадаємо, 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про домовленість із російським президентом щодо збільшення поставок дизельного пального на американський та міжнародний ринки.

    За словами американського лідера, найближчим часом Росія має забезпечити постачання понад 300 тисяч тонн дизеля, ще 500 тисяч тонн — у листопаді, а згодом обсяги можуть зрости до мільйона тонн.

    Вашингтон пояснює рішення необхідністю стабілізації цін на пальне.

    Американське Міністерство фінансів також дозволило окремі операції з російським дизельним пальним до 7 квітня 2027 року. При цьому йдеться про спеціальний дозвіл, а не про повне скасування санкцій проти Росії.

    Рішення адміністрації Трампа викликало критику в Україні та серед європейських партнерів.

    Президент Володимир Зеленський заявив, що послаблення обмежень на експорт російських нафтопродуктів може принести Кремлю додаткові доходи, які Росія використовуватиме для продовження війни.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля на тлі суперечки між Києвом і Вашингтоном через удари по російських нафтопереробних заводах.

    Також видання писало, що Зеленський розкритикував американську угоду з Кремлем, заявивши, що українські переговорники не були належним чином попереджені про підготовку відповідного рішення.

    На тлі цих подій додаткову увагу привертає маршрут MINERVA ZEN.

    Питання про точну дату прибуття, місце розвантаження та зв’язок конкретної партії пального з домовленістю між Вашингтоном і Москвою залишаються відкритими.

  • США взяли на абордаж підсанкційне судно в Індійському океані

    США взяли на абордаж підсанкційне судно в Індійському океані

    Американські військові провели нічну операцію в Індійському океані та висадилися на підсанкційне судно M/T DAVINA, яке, за даними США, пересувалося без прапора і могло бути частиною мережі, що надає матеріальну підтримку Ірану. Перехоплення відбулося в зоні відповідальності Індо-Тихоокеанського командування Збройних сил США.

    У командуванні заявили, що американські сили здійснили морське перехоплення та висадку на борт судна без державної належності. Операцію назвали частиною глобальних дій із забезпечення дотримання морського права та боротьби з незаконними мережами, які використовують міжнародні води для обходу санкцій.

    M/T DAVINA перебуває під санкціями США. За даними санкційних реєстрів, судно пов’язують із перевезенням іранської нафти до Китаю. Обмеження проти нього були запроваджені в межах розширення санкцій проти нафтового та нафтохімічного секторів Ірану. Також під санкції потрапила компанія Davina Shipping Inc, з якою пов’язують це судно.

    У США наголосили, що міжнародні води не можуть бути безпечним прикриттям для підсанкційних суден. Американські військові заявили, що й надалі перешкоджатимуть вільному пересуванню кораблів, які, на думку Вашингтона, залучені до незаконної діяльності або допомагають Ірану обходити санкційний тиск.

    Наразі не повідомляється, чи було на борту судна вилучено вантаж, чи затримували екіпаж, а також куди саме прямувало M/T DAVINA в момент перехоплення. Водночас сама операція стала черговим сигналом, що США посилюють контроль за морськими маршрутами, якими Іран може транспортувати нафту, паливо або інші вантажі попри міжнародні обмеження.

    Операція в Індійському океані стала не першою подібною дією американських військових за останні місяці. Раніше США вже перехоплювали в цьому регіоні підсанкційні танкери, які пов’язували з перевезенням іранської нафти. Серед таких суден називали M/T Tifani та M/T Majestic X. Американська сторона тоді також заявляла, що йдеться про боротьбу з тіньовим флотом та незаконними схемами транспортування енергоносіїв.

    Іран, своєю чергою, різко реагує на такі дії США. Тегеран звинувачує Вашингтон у тиску на морську торгівлю та перешкоджанні судноплавству. На тлі нових перехоплень напруга в регіоні знову зростає, особливо навколо стратегічних морських маршрутів, зокрема поблизу Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світових поставок нафти.

    Для США перехоплення M/T DAVINA має не лише санкційне, а й політичне значення. Вашингтон демонструє, що готовий діяти проти підсанкційних суден не лише поблизу Близького Сходу, а й у віддалених районах Світового океану. Така тактика має ускладнити роботу тіньового флоту, який часто змінює прапори, власників, маршрути та документи, щоб приховати походження вантажів.

    Особливу увагу в цій справі привертає статус судна без прапора. У міжнародній практиці такі кораблі вважаються особливо ризикованими, адже відсутність чіткої державної реєстрації ускладнює юридичну відповідальність і контроль за їхньою діяльністю. Саме тому подібні судна часто потрапляють у фокус морських операцій із протидії контрабанді, санкційним порушенням та незаконному транспортуванню вантажів.

    Операція проти M/T DAVINA вкладається у ширшу стратегію США щодо посилення тиску на Іран. Вашингтон намагається обмежити можливості Тегерана отримувати доходи від продажу нафти, які можуть використовуватися для фінансування військових програм, підтримки проксі-сил та дестабілізаційної активності в регіоні.

    Водночас такі дії можуть ще більше загострити протистояння між США та Іраном на морі. Останні місяці вже показали, що санкційна боротьба виходить далеко за межі дипломатичних заяв і дедалі частіше переходить у площину реальних військово-морських операцій.

    Перехоплення M/T DAVINA стало черговим прикладом того, як глобальна боротьба за контроль над енергетичними потоками, санкціями та морськими маршрутами перетворюється на одну з найгарячіших точок міжнародної безпеки. Індійський океан, який раніше здавався віддаленим від головних політичних конфліктів, тепер дедалі частіше стає ареною операцій проти тіньового флоту та незаконних схем перевезення нафти.

  • Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Конгресмени США розкритикували послаблення нафтових санкцій проти РФ: “Це лише збагачує Росію”

    Американські конгресмени Джим Гаймс та Річард Блюменталь заявили, що послаблення нафтових санкцій США проти Росії не дало очікуваного ефекту для американської економіки, але водночас дозволило Кремлю заробити додаткові мільярди на експорті енергоносіїв.

    Про це політики заявили під час брифінгу у Києві.

    За словами конгресмена-демократа Джима Гаймса, адміністрація США розраховувала, що тимчасові винятки із санкцій допоможуть стримати зростання цін на пальне у Сполучених Штатах, однак цього не сталося.

    “Це не мало жодного відчутного впливу на ціну нафти. Все, що відбулося, — Росія отримала додаткові прибутки, а Китай зміг збільшити закупівлі російської нафти”, — наголосив Гаймс.

    Він додав, що разом із сенатором Річардом Блюменталем планує звернутися до міністра фінансів США Скотта Бессента після повернення до Вашингтона, аби переконати адміністрацію переглянути політику послаблення санкцій.

    “Ми скажемо прямо: це лише збагачує Росію та дозволяє Китаю накопичувати енергоресурси”, — заявив конгресмен.

    Сенатор Річард Блюменталь також різко розкритикував механізм винятків із санкцій, який Вашингтон запровадив навесні 2026 року. За його словами, Конгрес може ініціювати окремий законопроєкт, який заборонятиме адміністрації надалі пом’якшувати нафтові обмеження щодо Росії.

    Крім того, Блюменталь виступив за введення санкцій проти країн, які продовжують активно купувати російські енергоносії.

    “Я хочу бачити санкції проти покупців російської нафти та газу — насамперед Індії та Китаю”, — підкреслив сенатор.

    Послаблення санкцій проти російської нафти США запровадили після загострення ситуації на Близькому Сході. Наприкінці лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали військову операцію проти Ірану, після чого Тегеран перекрив Ормузьку протоку — ключовий маршрут для світового нафтового експорту.

    На цьому тлі ціни на нафту різко зросли. Вартість Brent піднімалася до близько 100 доларів за барель, а ціни на бензин у США перевищили 4,5 долара за галон.

    Саме для стабілізації ринку адміністрація США дозволила частині російської нафти залишатися на світовому ринку, попри санкційний режим. Виняток із санкцій діє 30 днів і вже двічі продовжувався — у квітні та травні.

    Втім, критики такого підходу переконані: економічний ефект для США виявився мінімальним, тоді як Росія отримала можливість наростити нафтовий експорт та збільшити валютні надходження в умовах війни проти України.

    За даними аналітиків, додаткові прибутки від експорту енергоносіїв допомагають Кремлю фінансувати військові витрати та компенсувати частину втрат від міжнародних санкцій.

    Тим часом у США дедалі активніше обговорюють необхідність жорсткішого контролю за обходом санкцій, зокрема через треті країни та “тіньовий флот”, який використовується для транспортування російської нафти.