Позначка: нафтовий ринок

  • Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Трамп домовився з Путіним про російський дизель після відмови Зеленського зупинити удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп домовився з російським диктатором Володимиром Путіним про постачання дизельного пального та послаблення американських санкцій проти російського паливного сектору. За інформацією Axios, рішення американського лідера було пов’язане з відмовою України в односторонньому порядку припинити удари по російських нафтопереробних заводах. У Вашингтоні стверджують, що Зеленський проігнорував щонайменше шість відповідних прохань, хоча українська сторона пропонувала взаємне припинення атак на енергетику.

    Про це 10 жовтня повідомило американське видання Axios із посиланням на високопоставленого посадовця США, безпосередньо обізнаного з перебігом переговорів.

    За словами співрозмовника журналістів, Білий дім протягом останніх місяців неодноразово звертався до українського керівництва з вимогою зменшити або повністю припинити атаки на нафтопереробні підприємства Росії.

    Американська адміністрація пояснювала свою позицію ситуацією на міжнародному ринку пального. Через пошкодження російських НПЗ скоротилися обсяги виробництва нафтопродуктів, що додатково посилило дефіцит дизеля на тлі енергетичних потрясінь, пов’язаних із війною на Близькому Сході.

    Зокрема, Трамп вважає, що українські атаки на російські заводи негативно впливають на ціни для американських споживачів.

    Водночас Зеленський не погодився припиняти удари без аналогічних кроків із боку Москви.

    Україна запропонувала взаємне енергетичне перемир’я: Київ припиняє удари по російських НПЗ, якщо Росія зупиняє атаки на українські електростанції та іншу енергетичну інфраструктуру.

    Однак, за словами американського чиновника, Трамп наполягав саме на односторонньому рішенні України.

    У Білому домі не вважали українські удари по російських нафтопереробних підприємствах рівноцінними атакам РФ на українську енергосистему.

    Саме ця розбіжність стала одним із ключових джерел нової напруженості у відносинах Києва та Вашингтона.

    Американський посадовець також стверджував, що продовження українських ударів може негативно позначитися на політичній атмосфері між президентами двох країн.

    Нагадаємо, раніше «Ненька інфо» повідомляла про заклик Трампа зупинити удари по виробництву дизельного пального в Росії. Уже у вересні американський президент відкрито пов’язував проблеми світового паливного ринку з українськими атаками.

    Пізніше він знову повернувся до цієї теми. Як писала «Ненька інфо», наприкінці вересня Трамп заявив, що особисто просив Зеленського зменшити інтенсивність ударів по російських НПЗ.

    Тепер стало відомо, що питання нафтопереробних заводів було одним із найгостріших у закритих переговорах між представниками США та України.

    Особливо напруженою ситуація стала 9 жовтня під час зустрічі української та американської делегацій у Маямі.

    Переговори тривали приблизно вісім годин. Спеціальні представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер повідомили українцям, що американський президент планує провести розмову з Путіним та послабити санкції, які обмежували експорт російського дизельного пального.

    За даними Axios, американська сторона пояснила таке рішення небажанням Києва виконувати прохання щодо припинення ударів по російських НПЗ.

    Один з українських посадовців також заявив журналістам, що під час переговорів представники США нібито погрожували припинити передачу американських розвідувальних даних, якщо Україна продовжить атакувати російські нафтопереробні підприємства.

    Водночас американський посадовець категорично заперечив, що такі погрози лунали.

    За його словами, Віткофф і Кушнер лише наголосили, що Сполучені Штати залишаються важливим партнером України, забезпечують її боєприпасами та розвідувальною підтримкою, а тому очікують врахування американських економічних інтересів.

    Таким чином, версії української та американської сторін щодо характеру переговорів суттєво відрізняються.

    Того ж дня Дональд Трамп оголосив про домовленість із Володимиром Путіним щодо масштабних постачань російського дизельного пального.

    За повідомленням Reuters, президент США заявив, що Росія готова негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизеля. Надалі обсяги експорту мають збільшуватися.

    Трамп також анонсував постачання додаткових 500 тисяч тонн у листопаді, а згодом — ще більшої кількості пального.

    Для реалізації домовленостей американська сторона вирішила тимчасово послабити частину санкційних обмежень щодо російського дизеля.

    Це рішення стало різкою зміною попередньої американської політики, спрямованої на обмеження нафтових доходів Росії через її повномасштабне вторгнення в Україну.

    За інформацією Associated Press, Міністерство фінансів США видало шестимісячний дозвіл, який створює можливість для відповідних операцій із російським пальним.

    Водночас експерти сумніваються, що додаткові постачання дизеля з Росії зможуть суттєво знизити ціни на американському ринку.

    Однією з причин залишається загальна напруженість на світовому енергетичному ринку, пов’язана з військовими конфліктами та перебоями в постачанні нафтопродуктів.

    На тлі цих подій українська влада різко розкритикувала рішення Вашингтона.

    Володимир Зеленський у коментарі Axios назвав домовленість несправедливою та заявив, що вона стала несподіванкою для української сторони.

    Президент України порівняв це рішення з подарунком Путіну до дня народження та попередив, що послаблення санкцій може забезпечити Росію додатковими доходами для фінансування війни.

    Київ наголошує, що удари по російських НПЗ є одним із засобів послаблення економічних та логістичних можливостей російської армії.

    Адже нафтопереробна галузь забезпечує не лише цивільних споживачів, а й військову техніку, транспорт і логістику російських збройних сил.

    Ефективність таких атак останніми місяцями зросла. За оцінками української сторони, значна частина російських нафтопереробних потужностей зазнала пошкоджень або була тимчасово виведена з експлуатації.

    Це спричинило перебої з виробництвом пального всередині РФ та змусило російську владу обмежувати його експорт.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про удари по Куйбишевському НПЗ у Самарській області, одному з підприємств російської нафтопереробної промисловості.

    Однак адміністрація Трампа розглядає ситуацію також через призму внутрішніх економічних проблем США.

    Подорожчання дизельного пального впливає на транспортні перевезення, сільське господарство, логістику та собівартість товарів. Через це високі ціни на пальне стали чутливим питанням для американської влади напередодні проміжних виборів до Конгресу.

    На цьому тлі Вашингтон сподівається, що енергетичні домовленості з Москвою допоможуть не лише стабілізувати ринок, а й створити додаткові можливості для переговорів щодо завершення російсько-української війни.

    Під час зустрічі в Маямі американські представники також обговорювали з українськими та європейськими дипломатами майбутні гарантії безпеки для України, післявоєнне відновлення держави та можливі умови дипломатичного врегулювання.

    За інформацією Axios, Віткофф і Кушнер представили ідеї економічного відновлення України, фінансування її оборонних потреб, а також перспективи подальшої інтеграції до Європейського Союзу.

    Окремо розглядалися потенційні енергетичні угоди з Росією, які американська адміністрація сподівається використати як інструмент для досягнення поступок із боку Кремля.

    Однак поки що немає підтверджень, що Путін погодився на конкретні кроки для завершення війни в обмін на послаблення санкцій.

    Навпаки, після телефонної розмови з Трампом російська сторона не підтвердила готовності негайно відновити мирні переговори.

    За словами помічника президента РФ Юрія Ушакова, Кремль пов’язує можливість поновлення переговорного процесу зі своїми оцінками подій та військової ситуації.

    Таким чином, нова домовленість Вашингтона і Москви поки стосується насамперед енергетичного співробітництва, а не погодженого плану припинення бойових дій.

    Для України головна суперечність залишається незмінною: США наполягають на зменшенні ударів по російській нафтопереробній галузі, тоді як Київ готовий обговорювати такі обмеження лише за умови припинення російських атак на українську енергетику.

    На цьому тлі рішення Трампа відкрити шлях для постачань російського дизеля стало новим джерелом розбіжностей між союзниками та поставило додаткові питання щодо подальшої санкційної політики США.

    Чи зможе Вашингтон перетворити енергетичну домовленість із Кремлем на реальний прогрес у мирних переговорах, наразі невідомо. Поки що підтверджено лише оголошення паливної угоди, послаблення частини санкцій та суттєві розбіжності між американською та українською сторонами щодо ударів по російських НПЗ.

  • Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія вперше почала завозити бензин з Індії: українські удари вдарили по паливному ринку РФ

    Росія почала імпортувати бензин з Індії на тлі дефіциту пального, який виник через проблеми з роботою російських нафтопереробних заводів після серії українських ударів. Про це повідомляє Bloomberg.

    За інформацією видання, перша партія індійського бензину прибула до Росії 5 серпня. Постачальником стала індійська компанія Nayara Energy, одним із акціонерів якої є російська «Роснефть». Сам факт появи індійського бензину на російському ринку свідчить про те, що внутрішніх ресурсів для стабільного забезпечення попиту може не вистачати.

    Паливо доставляють до Росії складним маршрутом. За даними Bloomberg, продукцію транспортували пов’язаними з Росією танкерами, використовуючи перевалку біля узбережжя Єгипту. Така схема дозволяє організовувати постачання через проміжні порти та судна, не доставляючи вантаж безпосередньо з Індії до російських портів.

    Один із зафіксованих Bloomberg маршрутів передбачав завантаження значної партії бензину на індійському нафтопереробному заводі у Вадінарі. За даними видання, 18 червня російський танкер завантажив там близько 42 тисяч тонн бензину.

    Після цього вантаж доставили до єгипетського порту Дамієтта. Там бензин перевантажили на інше судно, після чого паливо вирушило до Росії.

    Аналітична компанія Kpler також зафіксувала кілька подібних поставок. Це може свідчити про те, що імпорт індійського бензину до Росії не обмежився однією партією, а схема постачання продовжує працювати.

    Для російського паливного ринку це важливий сигнал. Росія традиційно є великим виробником нафтопродуктів і має значні потужності з переробки сирої нафти. Тому необхідність закуповувати бензин за кордоном свідчить про серйозний дисбаланс між виробництвом та внутрішнім попитом.

    За оцінкою EA Analytics, у липні російські нафтопереробні заводи переробляли близько 3,6 млн барелів сирої нафти на добу. Це приблизно на третину менше за сезонну норму.

    Ситуацію додатково погіршили українські удари по російській нафтовій інфраструктурі. За даними Bloomberg, минулого тижня під атаками опинилися п’ять російських нафтопереробних підприємств, а цього тижня — щонайменше два.

    Через пошкодження НПЗ російські підприємства змушені скорочувати обсяги переробки, що безпосередньо впливає на виробництво бензину та дизельного пального. Водночас потреба внутрішнього ринку в паливі залишається високою.

    На тлі дефіциту Москва вже запровадила обмеження на експорт бензину та дизельного пального. Російська влада намагається таким чином залишити більшу частину виробленого пального всередині країни та не допустити подальшого скорочення внутрішньої пропозиції.

    Однак заборона експорту не вирішує проблему з виробництвом. Якщо нафтопереробні заводи не можуть працювати на повну потужність через пошкодження, внутрішній ринок все одно стикається з нестачею готових нафтопродуктів. Саме в такій ситуації Росія була змушена звернутися до імпорту.

    При цьому Індія є особливо важливим напрямом для російських закупівель. Країна має масштабний нафтопереробний сектор, а Nayara Energy пов’язана з російською «Роснефтью». Це створює додаткові можливості для організації поставок російського пального через індійську інфраструктуру.

    Про проблеми Росії з бензином стало відомо ще раніше. У липні повідомлялося, що великі російські енергетичні компанії зверталися до індійських нафтопереробників із проханням збільшити постачання бензину. Причиною називали наслідки українських атак по російських НПЗ.

    Таким чином, нинішні поставки можуть бути продовженням переговорів, які російські компанії вели з індійськими партнерами ще кілька тижнів тому.

    Українські далекобійні удари стали одним із факторів, що суттєво вплинули на російську нафтову галузь. За оцінками, вони вивели з ладу близько 43% потужностей російських НПЗ. Це не означає повної зупинки всієї галузі, однак пошкодження значної частини переробних потужностей створює проблеми з виробництвом бензину, дизеля та інших нафтопродуктів.

    Для Кремля ситуація створює одразу кілька проблем. З одного боку, влада повинна забезпечувати пальним цивільний транспорт, промисловість та аграрний сектор. З іншого — Росії необхідно підтримувати величезні потреби військової машини у паливі. Додаткове навантаження створює сезонний попит, який улітку традиційно зростає.

    Імпорт бензину з Індії також демонструє, наскільки складними стають логістичні ланцюги російського паливного ринку. Використання кількох танкерів і перевалки в третій країні збільшує тривалість та складність доставки. Водночас наявність кількох зафіксованих Kpler поставок свідчить, що Росія готова використовувати такі маршрути для компенсації дефіциту.

    Якщо атаки на російські НПЗ продовжаться, потреба Москви в імпорті готових нафтопродуктів може зростати. У такому разі Росія, яка є одним із найбільших виробників та експортерів нафти у світі, може дедалі частіше змушена буде закуповувати за кордоном паливо для власного внутрішнього ринку.

    Водночас масштаби подальшого імпорту та його вплив на російські ціни на бензин залежатимуть від тривалості простою НПЗ, можливості відновлення пошкоджених підприємств і здатності російської влади компенсувати дефіцит за рахунок внутрішніх резервів та поставок із сусідніх держав.

  • Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Трамп оголосив про «100% контроль» над Ормузькою протокою: що насправді відбувається з головною нафтовою артерією світу

    Президент США Дональд Трамп заявив, що американські військово-морські сили фактично встановили повний контроль над Ормузькою протокою та очистили стратегічний водний шлях від мін, передає CNN.  За його словами, протока тепер відкрита для судноплавства, а саме ВМС США є силою, яка контролює ситуацію в районі одного з найважливіших енергетичних маршрутів планети. Водночас дані про рух комерційних суден та заяви Ірану свідчать, що говорити про повне повернення Ормузу до нормальної роботи поки зарано.

    Гучну заяву Трамп зробив 10 серпня під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті Білого дому. Американський президент стверджує, що Сполучені Штати провели масштабну операцію з пошуку та знешкодження мін, встановлених у районі протоки.

    «Єдиний, хто зараз контролює Ормузьку протоку, — це ВМС США», — заявив Трамп, додавши, що американські сили контролюють водний шлях «на 100%».

    За словами американського президента, загроза мінування все ще може виникати: окремі міни можуть з’являтися у воді, однак американські військові їх виявляють та знешкоджують. Трамп при цьому заявив, що США «прочистили всю протоку».

    Однак саме формулювання президента про повне відкриття Ормузу потребує обережності. За даними ЗМІ, які відстежують ситуацію із судноплавством, рух через стратегічний маршрут усе ще не повернувся до довоєнного режиму. Тому слова Трампа наразі передусім відображають позицію американської адміністрації щодо військового контролю над водним шляхом, а не остаточне політичне врегулювання статусу протоки.

    Чому Ормузька протока настільки важлива

    Ормуз — вузький морський прохід між Іраном та Оманом, який з’єднує Перську затоку з Оманською затокою та далі з Індійським океаном. У найвужчій частині протока має приблизно 30 кілометрів завширшки.

    У нормальних умовах через цей маршрут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та значні обсяги скрапленого природного газу. Саме тому будь-яка загроза блокування Ормузу практично миттєво стає проблемою не лише для країн Перської затоки, а й для глобальної економіки.

    Через протоку проходять танкери, що перевозять енергоресурси з Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та інших держав регіону. Тривале порушення судноплавства здатне впливати на ціни на нафту, страхування танкерів, вартість фрахту та зрештою — на ціни енергоносіїв далеко за межами Близького Сходу.

    Саме контроль над Ормузом став одним із головних важелів Тегерана у протистоянні зі США. Європейський Союз ще навесні розширив санкційний механізм, щоб отримати можливість запроваджувати обмеження проти осіб та структур, причетних до перешкоджання свободі судноплавства в регіоні. ЄС прямо заявляв, що дії проти суден у протоці суперечать міжнародному праву.

    У червні Євросоюз також запровадив санкції проти командування ВМС Корпусу вартових ісламської революції в провінції Хормозган. За даними Ради ЄС, іранська сторона запроваджувала систему контролю, за якої судна мали передавати інформацію про себе, вантаж і пункт призначення, після чого вирішувалося питання щодо їхнього проходження.

    Розмінування Ормузу триває не перший місяць

    Американська операція в районі протоки розпочалася значно раніше за нинішню заяву Трампа. Ще у квітні Центральне командування США повідомляло про підготовку умов для розмінування Ормузу та прокладання безпечних маршрутів для комерційного судноплавства.

    До операції залучалися американські військові кораблі та спеціалізовані засоби, включно з безпілотними підводними системами. Вашингтон заявляв, що після визначення безпечних маршрутів відповідну інформацію передаватимуть судноплавній галузі.

    Сам Трамп тоді визнавав, що у воді можуть залишатися міни, які необхідно знайти та ліквідувати.

    Тепер президент США стверджує, що ця робота фактично завершена.

    Але Іран не відмовився від претензій на контроль

    Ключова проблема полягає в тому, що фізичне розмінування протоки не означає автоматичного політичного врегулювання.

    Іран раніше наполягав, що судна повинні використовувати маршрути, схвалені Тегераном. Корпус вартових ісламської революції також вимагав від кораблів підтримувати зв’язок з іранськими військово-морськими силами під час проходження Ормузу.

    Ситуацію додатково ускладнила спроба Оману запропонувати альтернативний механізм. Маскат виступив за регіональне управління протокою та добровільні платежі за певні послуги замість моделі, за якої Іран фактично контролював би водний шлях і стягував плату за його використання. За інформацією Reuters від 28 липня, саме питання контролю над Ормузом залишалося одним із головних каменів спотикання в процесі врегулювання американсько-іранського конфлікту.

    Раніше досягнуті домовленості передбачали тимчасове безкоштовне проходження комерційних суден протягом 60 днів та проведення операцій із розмінування. Водночас остаточна модель управління протокою після завершення цього періоду залишилася невизначеною.

    Тегеран висунув Вашингтону додаткові умови

    Ще одна проблема для заявленого Трампом «відкриття» Ормузу — позиція самого Ірану.

    Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявляв, що домовленості між Тегераном та Маскатом щодо маршруту недостатньо для повного відновлення роботи стратегічного водного шляху. Іран пов’язує остаточне врегулювання з ширшим комплексом питань у відносинах зі Сполученими Штатами.

    Таким чином, навіть після заяви Вашингтона про завершення розмінування залишається принципова суперечність: США наполягають на свободі проходу міжнародною протокою, тоді як Тегеран прагне зберегти значний вплив на правила судноплавства.

    Вашингтон раніше прямо відкидав можливість обов’язкової плати за прохід. Держсекретар США Марко Рубіо заявляв, що жодна держава не може одноосібно претендувати на міжнародний водний шлях або вимагати плату лише за право його використання.

    Заява Трампа може бути сигналом не лише Ірану

    Твердження президента США про «100% контроль» має також політичне та економічне значення. Для Вашингтона критично важливо переконати судноплавні компанії та енергетичні ринки у тому, що Ормуз поступово стає безпечнішим.

    Трамп уже використовував подібну риторику раніше. У березні він закликав нафтові компанії відновлювати перевезення через протоку, стверджуючи, що американські сили суттєво послабили можливості Ірану загрожувати судноплавству. Водночас уже тоді залишалися питання щодо реального масштабу розмінування та готовності комерційних перевізників повернутися на маршрут.

    Нинішня заява є значно категоричнішою: Трамп уже не говорить про часткове відновлення безпеки, а заявляє про повний контроль американського флоту.

    Проте остаточним тестом стане не політична заява Білого дому, а фактичне повернення танкерів і торговельних суден до нормального режиму роботи. Поки цього не сталося, ситуація навколо Ормузької протоки залишається частиною ширшого протистояння США та Ірану.

    Фактично зараз існують дві паралельні реальності. Вашингтон заявляє, що військова загроза мінування значною мірою усунена і протока перебуває під контролем ВМС США. Тегеран, своєю чергою, не відмовляється від претензій на участь у визначенні правил проходу суден та пов’язує повне відкриття Ормузу з ширшими політичними домовленостями.

    Тому слова Трампа про «100% контроль» можуть означати важливий військовий перелом навколо Ормузу, але ще не ставлять крапку в боротьбі за один із найважливіших морських маршрутів світу.

  • Нафта знову дорожчає: ринки відреагували на новий виток конфлікту між США та Іраном

    Світові ціни на нафту продовжили зростання в середу, 15 липня, на тлі нового загострення ситуації на Близькому Сході. Ринки відреагували на рішення президента США Дональда Трампа повторно запровадити морську блокаду іранських портів, а також на повідомлення про удари Ірану по американській інфраструктурі в регіоні. Інвестори дедалі більше побоюються можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв, що вже позначилося на вартості нафти. Про це повідомляє Reuters.

    За даними біржових торгів, ф’ючерси на нафту марки Brent подорожчали на 99 центів, або 1,2%, і досягли 85,72 долара за барель. Водночас американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла в ціні на 64 центи, або 0,8%, до 79,98 долара за барель.

    Напередодні, 14 липня, обидва ключові нафтові еталони вже продемонстрували майже двовідсоткове зростання, досягнувши найвищих показників за останній місяць. Таким чином, ринок продовжує реагувати на ескалацію конфлікту між США та Іраном, яка дедалі сильніше впливає на глобальні енергетичні поставки.

    Однією з головних причин подорожчання стало загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. До початку нинішнього загострення саме через Ормузьку протоку проходило близько п’ятої частини світового експорту нафти та скрапленого природного газу. Будь-які ризики для судноплавства в цьому регіоні миттєво відображаються на міжнародних ринках.

    Старший аналітик компанії Phillip Nova Пріянка Сачдева зазначила, що фізичний ринок нафти поки що залишається достатньо забезпеченим ресурсами, однак інвестори уважно стежать за розвитком подій.

    За її словами, подальша ескалація ситуації в Ормузькій протоці або запровадження нових санкцій проти іранського нафтового експорту можуть різко посилити нервозність на ринку та спричинити подальше зростання так званої премії за ризик, яку трейдери закладають у вартість енергоносіїв.

    Експерти також не виключають, що за несприятливого сценарію ціна на нафту може найближчим часом знову досягти психологічної позначки 100 доларів за барель. Такий розвиток подій можливий у разі подальшого розширення бойових дій або пошкодження критично важливої енергетичної інфраструктури держав Перської затоки.

    Водночас аналітики наголошують, що за умови стабілізації безпекової ситуації та відновлення безперешкодного судноплавства через Ормузьку протоку ціни можуть повернутися до більш звичного діапазону — 75–80 доларів за барель Brent.

    Нинішній стрибок вартості нафти став наслідком нового витка протистояння між Вашингтоном і Тегераном. За повідомленнями американської сторони, 15 липня Центральне командування Збройних сил США завдало нової серії ударів по цілях на території Ірану та одночасно відновило морську блокаду іранських портів і прибережних районів.

    Перед цим, у ніч на 12 липня, Іран оголосив про повне закриття Ормузької протоки, звинувативши кілька суден у порушенні встановленого маршруту. Під час інциденту іранські військові атакували контейнеровоз, після чого США здійснили серію ударів по іранських об’єктах.

    Попри заяви Тегерана, Центральне командування США (CENTCOM) запевнило, що Ормузька протока залишається відкритою для міжнародного судноплавства, хоча безпекова ситуація в регіоні залишається напруженою.

    Раніше президент США Дональд Трамп також заявляв, що Сполучені Штати повинні отримувати компенсацію за забезпечення безпеки торговельного судноплавства через Ормузьку протоку. Втім, після переговорів із лідерами країн Перської затоки американська адміністрація відмовилася від ідеї запровадження спеціального 20-відсоткового збору за прохід суден і зробила ставку на розвиток нових торговельних та інвестиційних домовленостей із державами регіону.

    Напруженість у Перській затоці вже неодноразово призводила до атак на цивільні судна. Зокрема, раніше повідомлялося, що Іран завдав ракетного удару по двох танкерах Об’єднаних Арабських Еміратів в Ормузькій протоці. Унаслідок атаки загинув один член екіпажу, ще кілька людей отримали поранення, серед них були двоє громадян України.

  • Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Нафта дорожчає через конфлікт США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжили зростання у п’ятницю, 10 липня, та готуються завершити тиждень упевненим підвищенням на тлі різкого загострення конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном. Основним фактором, який підтримує ринок, стала майже повна зупинка судноплавства через Ормузьку протоку після взаємних військових ударів двох країн. Інвестори побоюються, що подальша ескалація може призвести до серйозних перебоїв із постачанням нафти на світові ринки, що вже відобразилося на вартості енергоносіїв.

    Про це повідомляє Reuters.

    Згідно з біржовими даними, ф’ючерси на нафту марки Brent у п’ятницю подорожчали на 19 центів, або на 0,25%, до 76,49 долара за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) також додала 19 центів, або 0,26%, і торгувалася на рівні 72,27 долара за барель.

    Попри те, що денне зростання було відносно помірним, обидва еталонні сорти нафти демонструють значне підвищення у тижневому вимірі. Якщо торги завершаться на поточних рівнях, Brent за підсумками тижня подорожчає приблизно на 6%, тоді як WTI додасть близько 5%. Це стане одним із найпомітніших тижневих стрибків цін за останній період.

    Аналітики пояснюють, що нинішня ситуація на нафтовому ринку формується насамперед під впливом геополітичних ризиків. Інвестори уважно стежать за розвитком подій на Близькому Сході, оскільки будь-які бойові дії у цьому регіоні безпосередньо впливають на глобальне постачання енергоносіїв.

    Особливе занепокоєння викликає ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських транспортних коридорів світу. Через неї проходить приблизно п’ята частина світового експорту нафти та значна частина поставок скрапленого природного газу. Саме через цей вузький морський шлях транспортується сировина із Саудівської Аравії, Іраку, Кувейту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару та Ірану до міжнародних ринків.

    Після нової хвилі військового протистояння між Вашингтоном і Тегераном рух нафтових танкерів через Ормузьку протоку практично припинився. Судноплавні компанії почали відкладати проходження маршруту через різке підвищення рівня небезпеки та побоювання нових атак на цивільні судна.

    Саме це, за оцінками експертів, стало ключовим фактором нинішнього зростання нафтових котирувань.

    Засновниця аналітичної компанії Vanda Insights Вандана Харі зазначила, що ринок уже відійшов від пікових значень, зафіксованих у середині тижня, однак так звана “премія за ризик” залишається дуже високою.

    За її словами, інвестори продовжують закладати у вартість нафти потенційні перебої з поставками через майже повну зупинку руху через Ормузьку протоку. При цьому експерти поки не бачать ознак того, що ситуація із судноплавством найближчим часом нормалізується.

    Аналітики зазначають, що ринок традиційно дуже чутливо реагує на будь-які ризики, пов’язані з Ормузькою протокою. Навіть короткочасні перебої у її роботі можуть вплинути на світовий баланс попиту та пропозиції, оскільки альтернативні маршрути транспортування нафти мають значно меншу пропускну спроможність.

    Попри це, подальше стрімке зростання цін наразі стримується очікуваннями можливого повернення США та Ірану до дипломатичних переговорів. Частина учасників ринку вважає, що навіть після взаємних ударів сторони можуть спробувати уникнути масштабного військового конфлікту.

    Напередодні американська адміністрація заявила, що технічні переговори між США та Іраном щодо остаточної мирної угоди тривають, хоча президент Дональд Трамп раніше зазначив, що рамкова домовленість про припинення бойових дій фактично втратила чинність через останні дії Тегерана.

    Однак саме військова ескалація залишається головним чинником, який визначає настрої на ринку.

    У четвер іранські сили завдали ударів по американських військових об’єктах у країнах Перської затоки. Ці атаки стали відповіддю на масштабні удари США по десятках цілей на території Ірану, які американська сторона здійснила у вівторок і середу.

    Вашингтон заявив, що його операція була відповіддю на серію нападів на міжнародні комерційні судна поблизу Ормузької протоки, відповідальність за які США покладають на Іран.

    Таким чином, бойові дії між двома країнами фактично поставили під загрозу режим припинення вогню, про який сторони домовилися лише три тижні тому.

    Додаткову тривогу на світових ринках викликали повідомлення іранських засобів масової інформації про вибухи у південних районах країни. Зокрема, повідомлялося про інциденти поблизу міста Бушер, де розташована єдина діюча атомна електростанція Ірану. Офіційного підтвердження причин вибухів або інформації про можливі пошкодження ядерного об’єкта наразі не надходило.

    Фінансові ринки уважно стежать за розвитком ситуації, адже будь-яке подальше загострення може не лише вплинути на нафтові котирування, а й позначитися на глобальній економіці.

    Експерти наголошують, що тривале порушення судноплавства через Ормузьку протоку може призвести до скорочення світових поставок нафти, збільшення транспортних витрат, зростання цін на пальне та посилення інфляційного тиску в багатьох країнах.

    Особливо вразливими до подібних змін залишаються держави, економіка яких значною мірою залежить від імпорту нафти та нафтопродуктів. Крім того, подорожчання сировини може негативно вплинути на промисловість, транспортний сектор і світову торгівлю загалом.

    Водночас аналітики зазначають, що ситуація може швидко змінитися залежно від політичних рішень Вашингтона та Тегерана. Якщо сторонам вдасться відновити повноцінний переговорний процес і знизити рівень військової напруги, ціни можуть стабілізуватися. Якщо ж бойові дії продовжаться, а рух танкерів через Ормузьку протоку залишатиметься обмеженим, ринок, імовірно, відреагує новою хвилею подорожчання нафти.

    Саме тому найближчими днями увага інвесторів буде прикута не лише до біржових торгів, а й до будь-яких заяв офіційних представників США та Ірану, які можуть вплинути на розвиток конфлікту та визначити подальший напрямок світового нафтового ринку.

  • Напруга повернулася: через конфлікт США та Ірану трейдери знову скуповують нафту

    Напруга повернулася: через конфлікт США та Ірану трейдери знову скуповують нафту

    Світові ціни на нафту у понеділок, 29 червня, повернулися до зростання після нового витка напруженості між США та Іраном. Причиною стали взаємні удари сторін, які знову поставили під загрозу стабільність судноплавства в Ормузькій протоці — одному з найважливіших транспортних коридорів для світового експорту нафти. Інвестори оперативно відреагували на загострення ситуації, що призвело до подорожчання еталонних сортів нафти Brent і West Texas Intermediate (WTI).

    Станом на ранок понеділка ф’ючерси на нафту марки Brent піднялися на 0,8% — до 72,57 долара за барель. Американська нафта WTI подорожчала ще сильніше — на 1,3%, до 70,11 долара за барель. Таким чином ринок частково відіграв падіння попереднього тижня, коли Brent втратила понад 10% вартості через очікування швидкого відновлення постачань через Перську затоку.

    Нове зростання стало наслідком різкого погіршення безпекової ситуації навколо Ормузької протоки. За інформацією міжнародних агентств, останніми днями було зафіксовано нові атаки на цивільні судна, серед яких опинився танкер, пов’язаний із Катаром. Інциденти змусили частину судновласників тимчасово змінити маршрути або знизити інтенсивність проходження протокою, що відразу викликало побоювання щодо можливих перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Ормузька протока має критичне значення для світової енергетики. Саме через неї щодоби транспортується значна частина світового експорту сирої нафти та зрідженого природного газу. Будь-яке порушення судноплавства миттєво впливає на біржові котирування, адже трейдери закладають у ціни ризики можливого скорочення поставок.

    Аналітики зазначають, що навіть короткострокове зниження обсягів перевезень через Ормузьку протоку здатне спричинити додатковий дефіцит на світовому ринку. Особливо чутливо на такі події реагують азійські країни, які значною мірою залежать від поставок близькосхідної нафти.

    Попри це, різкого стрибка котирувань поки вдалося уникнути. Причиною стала інформація про те, що Вашингтон і Тегеран погодилися тимчасово утриматися від нових атак та відновити переговори щодо безпеки судноплавства у Перській затоці. За словами американських посадовців, сторони досягли попереднього порозуміння про припинення бойових дій на час технічних консультацій. Саме ця новина дещо охолодила ринок і не дозволила нафті продемонструвати ще стрімкіше зростання.

    Експерти ING вважають, що ринок наразі перебуває між двома протилежними факторами. З одного боку, існують високі геополітичні ризики, які традиційно підтримують ціни. З іншого — поступове відновлення експорту через Ормузьку протоку та збільшення видобутку окремими країнами можуть знову створити профіцит пропозиції вже найближчими місяцями.

    Додатковий вплив на ринок має й політика країн ОПЕК+, які продовжують поступово нарощувати видобуток. Проте більшість цих обсягів також проходить саме через Ормузьку протоку, а тому будь-яке нове загострення автоматично ставить під сумнів стабільність поставок.

    Аналітики наголошують, що сьогодні головним фактором ціноутворення залишаються не фундаментальні показники попиту та пропозиції, а геополітичні ризики. Саме тому будь-які новини із Близького Сходу здатні за кілька годин суттєво змінити ситуацію на біржах.

    Окрему увагу ринки приділяють дипломатичним переговорам між США та Іраном. Якщо сторонам вдасться зберегти режим тимчасового припинення атак та гарантувати безпечне проходження суден через Ормузьку протоку, тиск на нафтові котирування може послабитися. У разі ж нового загострення конфлікту експерти не виключають подальшого подорожчання енергоносіїв.

    Паралельно інвестори стежать за макроекономічними показниками найбільших економік світу, адже темпи економічного зростання напряму впливають на попит на нафту. Водночас саме ситуація на Близькому Сході залишається головним чинником, який визначатиме поведінку нафтового ринку найближчими днями.

    Фінансові аналітики прогнозують, що висока волатильність може зберігатися щонайменше до завершення переговорів між Вашингтоном і Тегераном. Якщо домовленості будуть виконуватися, ціни можуть стабілізуватися. В іншому випадку нові інциденти в районі Ормузької протоки здатні знову різко підняти світові котирування нафти та вплинути на вартість пального у багатьох країнах світу.

  • Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світові резерви тануть: війна США та Ірану спричинила найбільший нафтовий дефіцит за десятиліття

    Світовий нафтовий ринок переживає наслідки однієї з найбільших енергетичних криз сучасності. За оцінками аналітичної компанії Kpler, через майже чотиримісячне припинення постачань із Близького Сходу світ недоотримав близько 1,15 мільярда барелів нафти. Навіть попри відновлення судноплавства через Ормузьку протоку після укладення домовленостей між Сполученими Штатами та Іраном, експерти попереджають: наслідки кризи можуть відчуватися ще багато місяців, а ризик нового стрибка цін на енергоносії залишається високим. Про це повідомляє CNN.

    Ормузька протока вважається одним із найважливіших транспортних коридорів світової енергетики. Через неї традиційно проходить значна частина експорту нафти та зрідженого природного газу з країн Перської затоки. Після початку масштабного конфлікту між США та Іраном судноплавство в регіоні фактично було паралізоване, що призвело до різкого скорочення світових поставок енергоносіїв. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у піковий період конфлікту було заблоковано понад 14 мільйонів барелів нафти на добу, що становило близько 14% світового попиту.

    Наслідки цієї ситуації виявилися значно серйознішими, ніж очікували багато аналітиків на початку конфлікту. Загальні втрати ринку перевищили 1,15 мільярда барелів нафти, а стратегічні резерви багатьох країн опинилися на мінімальних рівнях за останні десятиліття. Зокрема, стратегічні запаси держав-членів Міжнародного енергетичного агентства впали до найнижчого рівня з 1990 року. У США стратегічний нафтовий резерв скоротився до найнижчої позначки за останні 43 роки, а комерційні запаси наблизилися до так званого рівня операційного стресу.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 заявив, що за наявних темпів споживання наявних запасів могло б вистачити приблизно на чотири тижні. Хоча ця оцінка викликала дискусії серед експертів, вона продемонструвала масштаби проблеми, з якою зіткнулася світова економіка.

    Після підписання меморандуму між Вашингтоном і Тегераном та відкриття Ормузької протоки ринок відреагував стрімким падінням цін. Якщо в розпал конфлікту вартість нафти марки Brent перевищувала 126 доларів за барель, то після повідомлень про відновлення судноплавства ціни опустилися нижче позначки 80 доларів. Проте фахівці застерігають, що це може бути передчасний оптимізм.

    За словами керівниці глобальної сировинної стратегії RBC Capital Markets Геліми Крофт, ринок фактично випередив реальний розвиток подій. Вона наголосила, що відкриття протоки не означає автоматичного повернення до довоєнної ситуації. Для повного відновлення поставок необхідно провести розмінування морських шляхів, повернути танкерний флот до регіону, відновити видобуток нафти та перезапустити логістичні ланцюги. Цей процес може тривати місяцями.

    Додатковою проблемою стали пошкодження нафтопереробних і газових об’єктів. За оцінками галузевих експертів, під час конфлікту було виведено з ладу понад 3,5 мільйона барелів на добу нафтопереробних потужностей. Частина підприємств зазнала прямих пошкоджень, а деякі були зупинені з міркувань безпеки. Відновлення окремих об’єктів може тривати роками та потребуватиме десятків мільярдів доларів інвестицій.

    Попри поступове повернення поставок, міжнародні експерти попереджають про тривалий «ефект похмілля» для нафтового ринку. За оцінками інвестиційної компанії Ninety One, глобальні запаси сирої нафти скоротилися більш ніж на один мільярд барелів, і на їх відновлення можуть знадобитися роки. Це означає, що будь-які нові геополітичні потрясіння або перебої з поставками можуть знову спричинити різке зростання цін.

    Водночас Міжнародне енергетичне агентство прогнозує, що вже у 2027 році світовий ринок може перейти до значного профіциту. За його оцінками, після повного відновлення експорту з Близького Сходу пропозиція нафти може перевищити попит більш ніж на 5 мільйонів барелів на добу. Це дозволить поступово поповнити виснажені резерви та створити нові стратегічні запаси. Однак до цього моменту ринок ще має пройти складний етап відновлення.

    Частина аналітиків налаштована менш песимістично. Вони зазначають, що хоча запаси й скоротилися, вони все ще перебувають поблизу рівнів минулого року, а ринок поступово адаптується до нових умов. Проте навіть ці експерти визнають, що повне повернення до стабільності потребуватиме часу та залежатиме від того, наскільки успішно виконуватимуться домовленості між США та Іраном.

    Таким чином, відкриття Ормузької протоки стало лише першим кроком до подолання найбільшої нафтової кризи останніх років. Світовий ринок уже втратив понад мільярд барелів нафти, стратегічні резерви скоротилися до багаторічних мінімумів, а відновлення повноцінних поставок може розтягнутися на тривалий період. Саме тому багато експертів вважають, що енергетичні наслідки війни на Близькому Сході світ відчуватиме ще не один рік.

  • Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Ормузька протока відкривається? Ціни на нафту різко обвалилися після заяв США та Ірану

    Світові ціни на нафту продовжують стрімко знижуватися після новин про досягнення рамкової угоди між Сполученими Штатами та Іраном щодо деескалації конфлікту на Близькому Сході. Інвестори позитивно сприйняли повідомлення про можливе відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку, яка є одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі.

    Про це повідомляє CNBC із посиланням на дані міжнародних бірж.

    Станом на ранок 16 червня серпневі ф’ючерси на нафту марки Brent знизилися на 1,25% і торгувалися на рівні 82,13 долара за барель. Вже вдень падіння продовжилося, і котирування опустилися до 80,96 долара за барель.

    Ще помітніше дешевшала американська нафта WTI. Липневі ф’ючерси втратили 1,4%, знизившись до 79,67 долара за барель. У другій половині дня ціна впала до 78,41 долара.

    Таким чином обидва ключові нафтові еталони досягли найнижчих показників із початку березня 2026 року.

    Експерти пояснюють падіння цін різкою зміною настроїв на ринку після кількох тижнів напруження навколо ситуації в Ормузькій протоці. Саме через цей вузький морський коридор проходить приблизно 20% світового експорту нафти. Будь-які загрози для навігації традиційно провокують стрибок цін, тоді як сигнали про стабілізацію ситуації миттєво спричиняють зворотну реакцію.

    Ключовим фактором для ринку стали повідомлення про домовленості між Вашингтоном і Тегераном. За даними західних медіа, сторони погодили продовження режиму перемир’я на 60 днів та відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства.

    Президент США Дональд Трамп під час саміту G7 у французькому Евіан-ле-Бені заявив, що рамкову угоду вже підписано, а остаточне відкриття маршруту для нафтових танкерів очікується найближчими днями.

    За його словами, офіційна церемонія підписання повного пакета домовленостей має відбутися 19 червня у Женеві.

    Новина миттєво вплинула на поведінку трейдерів. Ринок почав закладати у вартість нафти зменшення геополітичних ризиків, через що ціни стрімко пішли вниз.

    Позитивно на перспективи відновлення руху через Ормузьку протоку відреагувала і світова судноплавна галузь.

    У німецькій компанії Hapag-Lloyd заявили, що припинення бойових дій у регіоні стане позитивним сигналом як для міжнародних перевізників, так і для їхніх клієнтів. Компанія висловила сподівання, що вже найближчим часом її судна зможуть повернутися до звичних маршрутів через Перську затоку.

    Втім, не всі представники галузі поділяють надмірний оптимізм.

    Генеральний директор найбільшого у світі танкерного оператора Mitsui OSK Lines Джотаро Тамура в інтерв’ю Financial Times застеріг, що навіть після політичних домовленостей судноплавним компаніям може знадобитися кілька тижнів для повернення до нормальної роботи.

    За його словами, бізнес повинен переконатися, що ризики для екіпажів та суден справді усунуті.

    «Одних лише політичних заяв недостатньо. Необхідно побачити, що ситуація реально стабілізувалася і проходження протоки є безпечним», – зазначив Тамура.

    Аналітики звертають увагу, що нинішня реакція ринку може стати лише початком більш масштабної корекції цін на нафту. Якщо домовленості між США та Іраном будуть реалізовані повністю, а судноплавство через Ормузьку протоку відновиться без обмежень, світовий ринок отримає додаткові обсяги постачання енергоносіїв.

    У такому разі тиск на котирування може зберігатися ще кілька тижнів.

    Водночас низка експертів закликає не поспішати з висновками. Близький Схід залишається одним із найбільш нестабільних регіонів світу, а будь-яке загострення ситуації здатне миттєво розвернути нафтовий ринок у протилежний бік.

    Для України здешевлення нафти традиційно має змішаний ефект. З одного боку, це позитивно впливає на світові ціни на паливо та може стримувати подорожчання бензину й дизеля. З іншого — дешевша нафта означає зменшення доходів Росії від експорту енергоресурсів, які залишаються одним із головних джерел фінансування війни проти України.

    Саме тому нинішнє падіння котирувань уважно відстежують не лише інвестори та трейдери, а й уряди багатьох країн.

    Поки що ринки очікують нових подробиць майбутньої угоди між США та Іраном, а також офіційного відкриття Ормузької протоки. Саме ці фактори визначатимуть подальший напрямок руху нафтових цін найближчими днями.

    Якщо домовленості будуть реалізовані без зривів, нафтовий ринок може отримати найбільший сигнал до стабілізації за останні кілька місяців. Якщо ж ситуація знову загостриться, котирування здатні швидко повернутися до зростання.

  • Трамп анонсував історичну угоду з Іраном: підписання може відбутися вже за кілька годин

    Трамп анонсував історичну угоду з Іраном: підписання може відбутися вже за кілька годин

    Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати та Іран можуть підписати меморандум про взаєморозуміння вже найближчими двома-трьома годинами. За словами американського лідера, сторони перебувають на фінальній стадії погодження рамкової угоди, яка має стати основою для подальших переговорів щодо припинення конфлікту та нормалізації відносин між Вашингтоном і Тегераном.

    Про це Трамп повідомив під час телефонних інтерв’ю журналісту Axios Бараку Равіду та кореспонденту Fox News Трею Інгсту. Попри нове загострення ситуації на Близькому Сході, президент США висловив упевненість, що домовленість між двома країнами все ще може бути досягнута вже сьогодні.

    За словами Трампа, він був украй незадоволений нещодавнім ударом Ізраїлю по Бейруту, який, на його думку, міг поставити під загрозу переговорний процес із Тегераном. Американський президент заявив, що особисто доніс свою позицію до прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу.

    «Навіщо Бібі потрібно було влаштовувати цю атаку? Я був дуже злий. Я дав йому це зрозуміти. У нього немає ні краплі здорового глузду», – цитують Трампа американські журналісти.

    Глава Білого дому наголосив, що нинішній момент є надзвичайно важливим для дипломатичних зусиль. На його переконання, сторони наблизилися до історичної домовленості, яка може знизити напруження на Близькому Сході та створити передумови для довгострокового врегулювання багаторічного протистояння між США та Іраном.

    Водночас Трамп повідомив, що планує закликати Тегеран утриматися від будь-яких ударів у відповідь по Ізраїлю. На його думку, нова ескалація може поставити під сумнів досягнення компромісу та зірвати підготовлений меморандум.

    За словами президента США, підписання документа відбудеться в онлайн-форматі. Водночас уже через тиждень сторони можуть провести окрему урочисту церемонію в Європі за особистої участі представників Вашингтона та Тегерана.

    Трамп також заявив, що після підписання меморандуму готовий негайно розпочати процедуру зняття блокади іранських портів. Цей крок може стати одним із перших практичних результатів майбутньої угоди та сигналом про початок поступового відновлення економічних відносин між країнами.

    Очікується, що меморандум стане проміжною рамковою угодою, яка дозволить продовжити режим перемир’я на 60 днів. Саме цей період сторони планують використати для узгодження повноцінної мирної угоди та врегулювання найскладніших суперечок.

    Одним із ключових елементів домовленостей може стати відкриття Ормузької протоки для міжнародного судноплавства. Цей маршрут є критично важливим для світового енергетичного ринку, адже через нього проходить значна частина глобального експорту нафти.

    Крім того, за даними міжнародних ЗМІ, майбутня угода може передбачати поступове послаблення санкційного режиму щодо Ірану. Зокрема, США можуть відмовитися від запровадження нових санкцій на період переговорів, а після підписання фінального документа — розпочати процес скасування частини чинних обмежень.

    Також обговорюється можливість розблокування значної частини іранських активів, які були заморожені через міжнародні санкції. За попередніми даними, мова може йти про десятки мільярдів доларів, які Тегеран зможе використати для стабілізації економіки та фінансування відновлювальних програм.

    Окремий блок переговорів стосується ядерної програми Ірану. За інформацією джерел, Тегеран готовий офіційно підтвердити відмову від розробки та придбання ядерної зброї. Натомість питання мирного використання ядерних технологій та подальшого контролю за іранськими ядерними об’єктами мають бути остаточно врегульовані протягом наступних двох місяців.

    Попри оптимістичні заяви Трампа, офіційний Тегеран поки не підтверджує готовність підписати меморандум саме 14 червня. Напередодні Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що переговори тривають, а конкретна дата укладення угоди ще не визначена.

    Додатковим фактором ризику залишається ситуація в регіоні. Останні удари Ізраїлю по Лівану та можливість відповіді з боку проіранських сил можуть вплинути на переговорний процес і змінити політичні розрахунки сторін.

    Втім, якщо меморандум буде підписаний найближчими годинами, це стане однією з найгучніших дипломатичних подій року. Аналітики вже називають потенційну угоду першим реальним кроком до масштабного перезавантаження відносин між США та Іраном після багатьох років конфронтації, санкційного тиску та взаємних звинувачень.

  • Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Мінус 5% за день: ціни на нафту впали після несподіваного розвороту США щодо Ірану

    Світові ціни на нафту різко впали до мінімальних рівнів за останні місяці після заяв президента США Дональда Трампа про те, що Вашингтон і Тегеран нібито наблизилися до укладення угоди, яка може зупинити новий виток конфлікту на Близькому Сході та відновити повноцінне судноплавство через Ормузьку протоку.

    На тлі цих сигналів нафта сорту Brent подешевшала приблизно на 5% — до 85,8 долара за барель. Американська WTI також втратила близько 5% і опустилася до 83,2 долара за барель. Для ринку це стало різким розворотом після періоду тривожного зростання, спричиненого ризиком нової війни США з Іраном та загрозою блокування одного з найважливіших нафтових маршрутів світу, пише FT.

    Ключовим тригером для падіння котирувань стала заява Трампа про те, що фінальні умови домовленості з Іраном уже майже погоджені. Американський президент дав зрозуміти, що Вашингтон відмовився від планів негайних ударів по Ірану після прогресу в переговорах. Ще напередодні він погрожував «дуже сильним ударом» по Тегерану, однак згодом заявив, що військового сценарію наразі вдалося уникнути.

    За даними іранських медіа, сторони обговорюють 14-пунктний меморандум про врегулювання конфлікту. Серед його ключових положень — повне припинення бойових дій, відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, часткове послаблення санкцій проти Ірану, доступ до частини заморожених іранських активів та запуск окремого переговорного процесу щодо ядерної програми.

    Саме пункт про Ормузьку протоку став найбільш важливим для нафтового ринку. Через цю вузьку морську артерію проходить значна частина світових поставок нафти та скрапленого газу. Будь-які погрози її закриття традиційно призводять до стрибків цін, адже ринок одразу закладає у вартість ризик перебоїв із постачанням енергоносіїв.

    Останніми тижнями саме ситуація навколо Ормузу тримала трейдерів у напрузі. Іран погрожував обмежити або заблокувати рух суден у відповідь на дії США та їхніх союзників. У разі повної зупинки судноплавства світовий ринок міг би зіткнутися з різким дефіцитом поставок, що потенційно штовхнуло б нафту до значно вищих цінових рівнів.

    Однак новини про можливе дипломатичне врегулювання різко змінили настрої інвесторів. Ринок відреагував миттєво: премія за геополітичний ризик почала зникати з цін, а трейдери стали закладати сценарій поступової нормалізації поставок.

    Аналітики попереджають, що нинішнє падіння цін ще не означає повного завершення кризи. Іран, за даними місцевих джерел, остаточно не затвердив текст угоди та не готовий поступатися власними «червоними лініями». До того ж питання ракетної програми Ірану та підтримки союзних Тегерану сил у регіоні, за повідомленнями медіа, не включені до проєкту меморандуму. Це означає, що навіть після можливого підписання документа ризики нового загострення збережуться.

    Водночас фінансові ринки вже почали відігравати сценарій деескалації. Європейські та американські фондові індекси пішли вгору. Загальноєвропейський Stoxx Europe 600 зріс, британський FTSE 100 також додав у ціні. У США індекси S&P 500 та Nasdaq продовжили зростання після сильного підйому напередодні.

    Позитивна реакція була помітна і в Азії. Південнокорейський Kospi та японський Nikkei 225 продемонстрували суттєве зростання, додатково підтримане інтересом інвесторів до виробників мікрочипів та компаній, пов’язаних із розвитком інфраструктури штучного інтелекту.

    Падіння нафтових цін також вплинуло на очікування щодо політики центральних банків. Інвестори почали менше закладати ризик швидкого підвищення ставок, адже дешевша нафта може знизити інфляційний тиск. Ринки деривативів тепер очікують, що Федеральна резервна система США може перейти до підвищення ставки пізніше, ніж прогнозувалося раніше.

    Для споживачів нижчі ціни на нафту потенційно можуть означати послаблення тиску на вартість пального, транспортування та логістики. Водночас для нафтовидобувних країн падіння котирувань створює нові бюджетні ризики, особливо якщо тенденція збережеться.

    Окрему увагу ситуація має і для України. Нижчі світові ціни на нафту можуть послабити енергетичні доходи Росії, яка продовжує фінансувати війну за рахунок експорту сировини. Проте ефект залежатиме від того, наскільки довго триватиме зниження цін і чи не повернеться ринок до зростання у разі зриву переговорів між США та Іраном.

    Поки що інвестори отримали сигнал, на який чекали: ризик великої війни на Близькому Сході зменшився, а перспектива відкриття Ормузької протоки стала реальнішою. Але остаточна розв’язка ще попереду. Якщо угоду буде підписано, нафтовий ринок може отримати новий імпульс до стабілізації. Якщо ж переговори зірвуться, ціни здатні швидко повернутися до зростання.