Golosnovinua.com

Позначка: НАК “Нафтогаз України”

  • Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    Екс-прем’єр Юлія Свириденко планує перейти в Нафтогаз та підтримує контакти з Андрієм Єрмаком. Джерела

    За інформацією наших джерел, після відставки Юлія Свириденко планує перейти до НАК “Нафтогаз України” та підтримує контакти з екс-главою ОП Андрієм Єрмаком.

    “Свириденко справді хоче потрапити в “Нафтогаз”, і це її влаштовує.

    Багато розказує про інвестиції та якісь міжнародні проекти, але це все далеко від реальності. Ну і, крім того, їй хтось підказує.

    Водночас, ні вона, ні Мілованов не відмовилися від контактів з Андрієм Єрмаком, який “мріє про реванш”.

    До речі, у даному контексті можуть початись медійні атаки на Кіма, який є людиною Давида Арахамії.”- зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що Рустему Умерову шукають гідне місце замість посади глави РНБО, на прохання його “турецьких друзів”.

     

  • Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    Зеленський назвав нового керівника «Нафтогазу»: хто замінив Корецького і чому це критично перед зимою

    НАК «Нафтогаз України» отримала нового керівника. 17 липня незалежна наглядова рада компанії призначила тимчасовим виконувачем обов’язків голови правління Сергія Федоренка, який до цього працював комерційним директором групи. Його призначення відбулося після переходу попереднього керівника Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та в умовах, коли енергетична система країни продовжує перебувати під постійними російськими ударами, а підготовка до нового опалювального сезону стала одним із головних державних пріоритетів.

    Про кадрове рішення повідомив президент Володимир Зеленський після наради з новопризначеним прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. За словами глави держави, саме питання підготовки до осінньо-зимового періоду стало центральною темою зустрічі. Президент зазначив, що наглядова рада «Нафтогазу» ухвалила злагоджене рішення тимчасово доручити керівництво компанією Сергію Федоренку, якого він назвав професіоналом із великим практичним досвідом у галузі.

    Зеленський наголосив, що Федоренко працював разом із Корецьким під час трансформації «Укрнафти». За словами президента, саме тоді вдалося очистити внутрішні процеси компанії від олігархічного впливу, підвищити ефективність управління та зробити підприємство одним із найприбутковіших серед державних компаній України. Президент висловив сподівання, що цей досвід стане корисним і для роботи найбільшої газової компанії країни.

    Окремо Зеленський повідомив, що під час наради обговорювали наслідки нової російської атаки по об’єктах газової інфраструктури. За його словами, удари завдали відчутних пошкоджень, однак уряд і «Нафтогаз» мають забезпечити виконання всіх запланованих заходів із підготовки до зими, попри постійні обстріли.

    Хто такий Сергій Федоренко

    Для широкої аудиторії ім’я Сергія Федоренка досі було менш відомим, ніж його попередника. Водночас у професійному середовищі він працює вже понад десять років і вважається одним із менеджерів, які спеціалізуються саме на комерційному напрямі нафтогазового бізнесу.

    У липні 2025 року Федоренко був призначений комерційним директором Групи «Нафтогаз». Він відповідав за координацію закупівель і продажу природного газу, міжнародні комерційні контракти, трейдинг енергоресурсів та інші ключові бізнес-процеси компанії. Уже за кілька днів після призначення його також ввели до складу правління НАК «Нафтогаз України».

    До переходу в «Нафтогаз» Федоренко працював комерційним директором ПАТ «Укрнафта». Там він курував закупівлю та реалізацію нафтопродуктів, логістику постачання, трейдинг газу й електроенергії, розвиток мережі автозаправних комплексів та корпоративні продажі пального.

    Ще раніше, у 2015–2023 роках, він був директором із комерційних питань АТ «Укргазвидобування» та входив до складу правління компанії. Паралельно у 2019–2022 роках очолював підприємство «Нафтогаз Oil Trading», яке займалося торгівлею нафтопродуктами.

    Окремим етапом його біографії стала військова служба. У 2022–2023 роках Сергій Федоренко добровольцем служив у Збройних силах України, після чого повернувся до роботи в енергетичному секторі.

    Чому зміна керівника відбулася саме зараз

    Кадрові зміни безпосередньо пов’язані із масштабним оновленням уряду. Після того як Сергія Корецького було призначено прем’єр-міністром України, посада керівника «Нафтогазу» залишилася вакантною.

    За інформацією українських медіа, наглядова рада розглядала кількох кандидатів на тимчасове керівництво компанією. Серед них називали Сергія Федоренка та голову АТ «Укргазвидобування» Юрія Ткачука. За даними джерел «Економічної правди», ще напередодні фаворитом вважався саме Ткачук, однак остаточне рішення було ухвалене на користь Федоренка. Він виконуватиме обов’язки керівника до завершення відкритого конкурсного відбору нового голови правління.

    Чому це призначення має особливе значення

    Керівництво «Нафтогазу» змінюється у надзвичайно складний для української енергетики період. Росія продовжує регулярно атакувати газовидобувну, газотранспортну та іншу критичну інфраструктуру. Одночасно компанія має забезпечити накопичення достатніх запасів природного газу до початку опалювального сезону, організувати ремонт пошкоджених об’єктів і виконати міжнародні контракти.

    Саме тому президент окремо підкреслив, що питання підготовки до зими залишається абсолютним пріоритетом уряду. Від роботи «Нафтогазу» залежатиме стабільність проходження опалювального сезону як для населення, так і для промисловості, лікарень, шкіл та інших об’єктів критичної інфраструктури.

    Не менш важливим напрямом залишаються закупівлі природного газу. Через втрати власного видобутку після російських ударів Україні доводиться активніше працювати на європейському ринку, залучати міжнародне фінансування та збільшувати імпорт енергоресурсу.

    Що буде далі

    Поки Сергій Федоренко працюватиме у статусі тимчасового виконувача обов’язків. Остаточного керівника компанії визначать після проведення конкурсної процедури, яку організовуватиме наглядова рада.

    Нинішній склад наглядової ради «Нафтогазу» був оновлений навесні 2026 року після завершення відкритого міжнародного конкурсу. До нього входять чотири незалежні директори та один представник держави, а саме ця рада відповідно до корпоративної моделі управління ухвалює рішення щодо призначення керівництва компанії.

    Попередник Федоренка — Сергій Корецький — очолював «Нафтогаз» із травня 2025 року після роботи в «Укрнафті» та «Укртатнафті». Саме за його керівництва до топменеджменту компанії запросили Федоренка, який відповідав за комерційний напрям трансформації групи.

    Таким чином, призначення Сергія Федоренка не означає кардинальної зміни курсу «Нафтогазу», а скоріше забезпечує управлінську наступність після переходу Сергія Корецького до Кабінету Міністрів. Головними завданнями нового виконувача обов’язків стануть підготовка країни до опалювального сезону, відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури після російських атак, забезпечення стабільного постачання газу та продовження реформ корпоративного управління найбільшої державної енергетичної компанії України.

  • Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Газова бомба сповільненої дії? ЗМІ заявили про ризики в «Нафтогазі» та падіння прибутку

    Державна компанія НАК «Нафтогаз України» опинилася в центрі нової хвилі дискусій щодо ефективності корпоративного управління після публікації матеріалу, в якому журналісти звернули увагу на низку фінансових та управлінських ризиків. На думку авторів розслідування, сукупність проблем може мати наслідки не лише для самої компанії, а й для всієї енергетичної системи країни в умовах війни та підготовки до майбутніх опалювальних сезонів.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію «Українських Новин», де ситуацію навколо «Нафтогазу» назвали одним із найважливіших тестів для держави у сфері управління стратегічними активами.

    У центрі уваги журналістів опинилися кілька факторів: різке скорочення прибутку компанії, закупівлі імпортного газу за високими цінами, конфлікти з підприємствами теплокомуненерго, блокування рахунків окремих постачальників тепла, а також питання прозорості окремих фінансових процесів.

    Найбільший резонанс викликали фінансові результати компанії за 2025 рік. Згідно з офіційно затвердженою урядом фінансовою звітністю, консолідований чистий прибуток групи «Нафтогаз» за підсумками року становив 5,83 млрд грн. Для порівняння, у 2024 році цей показник перевищував 37,9 млрд грн. Таким чином, прибуток скоротився більш ніж у шість разів. Водночас загальний дохід групи зріс до 270,9 млрд грн проти 256,4 млрд грн роком раніше.

    Уряд уже затвердив результати діяльності компанії та розподіл прибутку. Зокрема, майже 970 млн грн буде спрямовано до державного бюджету у вигляді дивідендів, а решта коштів використовуватиметься для виконання статутних завдань компанії. Аудитором фінансової звітності виступила компанія KPMG Audit.

    Однак саме різке падіння прибутковості стало однією з головних тем для обговорення серед експертів та журналістів. У публікації зазначається, що особливу увагу слід звернути на закупівлі імпортного газу наприкінці зимового періоду 2025 року. За даними авторів матеріалу, компанія закуповувала близько 150 млн кубометрів газу за ціною приблизно 28 тисяч гривень за тисячу кубометрів без ПДВ. Журналісти вважають, що вартість закупівлі виявилася помітно вищою за ціни, які спостерігалися в літній період, коли ресурс можна було придбати дешевше.

    Ще одним напрямом критики стали взаємини «Нафтогазу» з підприємствами теплокомуненерго. За даними, наведеними в публікації, станом на кінець квітня 2026 року через судові процеси щодо стягнення боргів за газ були заблоковані рахунки 69 підприємств ТКЕ. Автори матеріалу наголошують, що формально компанія діє в межах законодавства та намагається забезпечити платіжну дисципліну, однак такі кроки можуть створювати додаткові ризики для функціонування критичної інфраструктури громад під час війни.

    Проблема заборгованості теплокомуненерго перед газопостачальниками залишається однією з найгостріших у галузі вже багато років. За оцінками урядовців, загальна сума боргів підприємств теплопостачання перед «Нафтогазом» перевищує 150 млрд грн. Саме тому питання пошуку балансу між стягненням боргів та забезпеченням безперебійного теплопостачання продовжує залишатися актуальним для держави.

    У матеріалі також згадується питання концентрації функцій на газовому ринку та необхідності посилення контролю за діяльністю стратегічної компанії. На думку авторів, накопичення кількох проблем одночасно може перетворити внутрішньокорпоративні виклики на фактор загальнодержавного масштабу.

    Водночас варто зазначити, що «Нафтогаз» залишається одним із найбільших платників податків в Україні та ключовим елементом енергетичної безпеки держави. Лише за перше півріччя 2025 року підприємства групи перерахували до бюджетів усіх рівнів 44,4 млрд грн податків, що становило майже 7% усіх податкових надходжень країни за відповідний період.

    Крім того, компанія продовжує працювати над диверсифікацією постачання газу. Зокрема, у межах співпраці з польською компанією ORLEN до України у 2025 році було поставлено близько 600 млн кубометрів американського зрідженого природного газу через термінали в Польщі та Литві.

    Окрему увагу журналісти приділили репутаційному аспекту діяльності компанії. У матеріалі зазначається, що через високу публічність керівництва «Нафтогазу» та його участь у заходах за участю представників української влади будь-які успіхи або невдачі компанії можуть безпосередньо впливати на сприйняття роботи державних інституцій загалом.

    Автори публікації дійшли висновку, що уряду, профільному міністерству та контролюючим органам варто уважніше моніторити ситуацію навколо найбільшої енергетичної компанії країни. На їхню думку, питання закупівель газу, роботи з боржниками, фінансової ефективності та прозорості окремих напрямів діяльності потребують додаткової уваги, щоб уникнути потенційних системних ризиків для енергетичного сектору.

    Наразі офіційних заяв від «Нафтогазу» щодо висновків, викладених у згаданому журналістському матеріалі, не оприлюднювалося. Водночас оприлюднена фінансова звітність свідчить, що компанія зберігає прибутковість, хоча її фінансові результати виявилися значно слабшими, ніж роком раніше.

  • Службу безпеки Укртранснафти очолить протеже Татарова – Сергій Перхун

    Службу безпеки Укртранснафти очолить протеже Татарова – Сергій Перхун

    За інформацією наших джерел, Службу безпеки оператора системи магістральних нафтопроводів України, АТ “Укртранснафта” очолить протеже Олега Татарова – екс-беповець Сергій Перхун.

    Нагадаємо, за минулий рік Сергій Перхун придбав квартиру в Дніпрі вартістю 2,3 млн грн, його дружина за три роки війни купила 52 види криптовалют.

    Крім того, родина Перхуна володіє кількома об’єктами нерухомості: у його дружини та сина є квартира в Києві та квартира в Кривому Розі. На початку війни Сергій Перхун придбав автомобіль VOLVO V90CC 2017 року за 920 тис. гривень, а його дружина користується HONDA CRV 2018 року.

    Особливу увагу привертає активність дружини колишнього в.о. директора БЕБ у криптовалютному ринку. Вона почала купувати цифрові активи у 2022 році та за три роки придбала 52 види криптовалют, продовжуючи поповнювати портфель торік. При цьому дружина ніде не працює, а всі фінансові надходження родини походять із доходів Перхуна та продажу нерухомості.

    Згідно з декларацією, заробітна плата Сергія Перхуна за минулий рік склала 1,8 млн гривень, а ще 2,5 млн гривень він отримав від продажу нерухомості. Крім того, колишній керівник БЕБ застрахував життя своїх двох синів.

    Довідково:

    Акціонерне товариство “Укртранснафта” – українське підприємство, оператор системи магістральних нафтопроводів України, другий за величиною у Європі. Засновником і єдиним акціонером компанії є НАК “Нафтогаз України”.

    Більше інсайдів в режимі реального часу читайте на нашому Telegram-каналі Ненька інфо | Новини | Україна

  • Колишньому топменеджеру Нафтогазу повідомили про підозру у збитках на 26 млн грн

    Колишньому топменеджеру Нафтогазу повідомили про підозру у збитках на 26 млн грн

    ДБР та Офіс Генпрокурора повідомили про підозру колишньому директору з енергоефективності та управління майном Групи НАК «Нафтогаз України» Віталію Щербенку. Слідчі встановили, що він завдав компанії понад 26 млн грн збитків, уклавши договір оренди адмінбудівлі, яка майже три місяці була непридатною до використання.

    Цей епізод став лише одним із проявів системних практик, що діяли в «Нафтогазі» за керівництва Олексія Чернишова.

    Розслідування вказують, що за часів Чернишова в компанії створювалися фіктивні посади з зарплатами понад 300 тис. грн, через які «бронювали» працівників від мобілізації. Фінансові потоки між «Нафтогазом» і оператором ГТС залишалися непрозорими, а закупівлі та оренда майна відбувалися без належного контролю. Частина схем була зав’язана на осіб, наближених до уряду, що фактично блокувало будь-які спроби аудиту чи антикорупційного втручання.

    Формально компанія демонструвала зростання: лише у першому кварталі 2025 року «Укргазвидобування» пробурило понад 107 тис. метрів свердловин. Але це супроводжувалося масштабними екологічними порушеннями. Буровий шлам — токсичні відходи видобутку — зливався на поля та у водойми поблизу сіл.

    Для прикриття створювалися «фіктивні полігони», які отримували дозволи від Міндовкілля, але не мали жодної інфраструктури для безпечного зберігання. Серед таких структур — ТОВ «ЕКОПРОМ ЕНЕРДЖІ ІНВЕСТ» та ТОВ «ВТОРМАГ», що використовувалися для ухилення від податків і маскування реального стану справ.

    Ключову роль у цих схемах відігравав саме Олексій Чернишов, який централізував контроль і забезпечував «кришування» через урядові структури. У публічних звітах «Нафтогаз» показував рекордні цифри видобутку та заявляв про кроки до енергонезалежності. Насправді ж фінансові та екологічні ризики залишалися поза увагою держави, а вигоду отримувало вузьке коло осіб.

    Таким чином, за фасадом офіційних успіхів ховається системна корупція, яка шкодить як державному бюджету, так і довкіллю.

  • Бурові на $150 мільйонів: як Кацуби уникли покарання за аферу з “Чорноморнафтогазом”

    Бурові на $150 мільйонів: як Кацуби уникли покарання за аферу з “Чорноморнафтогазом”

    Закупівля бурових установок для “Чорноморнафтогазу” у 2011–2013 роках стала однією з найбільших корупційних афер в історії українського енергетичного сектору. Через мережу офшорів та фіктивних компаній держава переплатила понад $150 мільйонів. І хоча схему давно викрили, її організатори — брати Сергій і Олександр Кацуби — досі уникають реального покарання.

    На момент реалізації схеми Кацуби мали доступ до фінансових потоків через “Нафтогаз” та структури, пов’язані з Юрієм Бойком і Дмитром Фірташем. Молодший з братів, Олександр Кацуба, обіймав посаду заступника голови НАК “Нафтогаз України” і безпосередньо відповідав за рух коштів і укладення угод з офшорними структурами.

    У 2017 році Кацуба визнав свою вину, провів 8 місяців у СІЗО та вийшов на волю за “законом Савченко”. Судимість так і не була знята — через тяжкість вчинених злочинів. Але це не завадило йому зберегти контроль над бізнесом.

    Після формального розлучення з дружиною Тетяною Гузенко більшість активів було переоформлено на неї. За даними Pandora Papers, подружжя володіє офшорною компанією GIL Gold Investment LTD, через яку контролює українські газовидобувні фірми: “Надра-Геоінвест”, “Стратум Україна”, “АльфаГаз” та “І.Б.К. Девелопмент”.

    Ба більше, пов’язані з родиною Кацуб державні підрядники активно беруть участь у проєктах з “відбудови” Київської та Харківської областей. Видобуток корисних копалин продовжується навіть у прикордонних із Росією районах через підприємства на кшталт Новоселівського гірничо-збагачувального комбінату.

    Нещодавно розслідувачі виявили нові обставини у справі Кацуб. Відповідні матеріали вже скеровано до правоохоронних і антикорупційних органів. Однак дотепер будь-які спроби притягнути братів до реальної відповідальності наштовхуються на мовчання прокуратури та небажання судової системи розглядати ці справи по суті.

    Очевидно одне — безкарність лише підживлює апетити старих корупціонерів. І якщо державна система не відреагує належним чином, нові афери — лише питання часу.

  • Земельна афера на мільярд: НАБУ викрило схему з квартирами для чиновників

    Земельна афера на мільярд: НАБУ викрило схему з квартирами для чиновників

    Національне антикорупційне бюро України спільно зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою повідомили про масштабну корупційну схему у сфері будівництва в Києві, до якої виявилися причетними топчиновники, ексдиректори державних підприємств і представники девелоперського бізнесу.

    Фігурантам справи інкримінують зловживання службовим становищем, а також одержання і надання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі (ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України).

    За даними слідства, забудовник за підтримки колишніх і чинних посадовців організував незаконне переоформлення землі в столиці з метою зведення житлового комплексу. Земельну ділянку перевели на баланс підконтрольного державного підприємства, яке згодом уклало інвестиційний договір із будівельною компанією, визначеною заздалегідь.

    Згідно з умовами договору, забудовник мав передати державі частину квартир — пропорційно до вартості отриманої землі. Але, як встановили детективи НАБУ, оціночна вартість землі та будівель на ній була штучно занижена в п’ять разів. Унаслідок цього держава могла втратити майна на понад 1 мільярд гривень.

    Завдяки втручанню НАБУ та САП реалізацію схеми вдалося зупинити. Земельну ділянку арештовано за рішенням суду.

    Окрім махінацій з державною нерухомістю, слідство встановило факти надання неправомірної вигоди посадовцям та пов’язаним із ними особам. Зокрема, забудовник пропонував квартири у вже збудованих житлових комплексах за ціною від 1 до 8 тисяч гривень за квадратний метр при ринковій вартості близько 30 тисяч. Загальний обсяг “знижок” сягнув 16,8 млн гривень.

    На переважну більшість цих об’єктів наразі накладено арешт.

    Повідомлення про підозру отримали:

    • колишній державний секретар Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, який зараз обіймає посаду в правлінні НАК “Нафтогаз України”;

    • колишній радник міністра;

    • колишня директорка державного підприємства;

    • представник забудовника, який організував схему;

    • посадова особа будівельної компанії.

    Цікаво, що троє з цих осіб вже проходять обвинуваченими в іншому провадженні НАБУ і САП — у справі про спробу підкупу високопосадовця Міністерства відновлення.

    У НАБУ підкреслюють, що викриття цієї схеми стало можливим завдяки взаємодії з іншими правоохоронними структурами, а також завдяки арешту ключових активів, що дозволив запобігти реалізації шахрайської оборудки.

  • Підрядник із російським слідом продав “Газмережам” неякісні укриття

    Підрядник із російським слідом продав “Газмережам” неякісні укриття

    Журналісти видання “Західний інформаційний фронт” оприлюднили розслідування, яке викриває чергову корупційну схему — цього разу у структурі НАК “Нафтогаз України”. Мова про ТОВ “Газорозподільні мережі України”, де ключові посади обіймають люди з оточення покійного мера Харкова Геннадія Кернеса.

    Головним фігурантом у скандалі став Олексій Калина — колишній прокурор і чиновник Кернеса, а нині – впливовий функціонер “Нафтогазу”. Саме з його приходом у “Газмережі” почали призначати колишніх харківських “перевірених кадрів”, зокрема Володимира Рожанського — ексчиновника Держпраці, який раніше був помічником проросійського нардепа Дмитра Святаша.

    У центрі скандалу — закупівля захисних споруд для працівників філій компанії в регіонах. Тендери проводились на десятки мільйонів гривень і вигравали їх компанії з сумнівною репутацією. Наприклад, ТОВ “Л7”, зареєстроване незадовго до тендеру, де керівником є Костянтин Рева — комерційний директор фірми “Хоббіт Хаус”, яку пов’язують з російськими бізнесменами та ФСБ.

    Попри це, департамент охорони праці, який очолює Рожанський, не побачив порушень. Тендер на 18,7 млн грн віддали “Л7” за спрощеною процедурою без конкуренції. Ще один підрозділ — Чернігівська філія — замовила споруди в тієї ж фірми на 7,8 млн грн. При цьому ціни на ті самі укриття в різних філіях відрізняються на сотні тисяч гривень, що може свідчити про відкатну схему.

    За вимогами ДБН, товщина стін укриттів має бути не менше 330 мм. Проте, як встановили журналісти, фактично вона становила лише 300 мм. Це означає, що конструкції не здатні захистити працівників у разі удару — ані від уламків, ані від вибухової хвилі.

    Усі документи, включно з техпаспортами, сертифікатами та характеристиками, свідчать, що “Л7” постачає саме продукцію “Хоббіт Хаус”. А це — вже питання не лише економічне, а й національної безпеки, адже йдеться про можливі зв’язки з країною-агресором.

    Рожанський відомий своїм стрімким кар’єрним злетом і розкішним стилем життя. За час державної служби він зібрав цілу нерухомість-імперію: 15 земельних ділянок, 7 квартир, будинки, бані, автопарк з люксовими авто, гідроциклами і колекцією швейцарських годинників.

    Його призначення у “Газмережі” стало продовженням схеми “потрібних людей на потрібних посадах”. Усе це — за мовчазної згоди вищого керівництва “Нафтогазу”.

    Журналісти закликають СБУ та НАБУ звернути увагу на діяльність Рожанського, Калини та компаній-постачальників. Адже мова йде не лише про ймовірне розкрадання бюджетних коштів, а й про прямий ризик для життя людей — працівників, які мають покладатись на ці укриття.

  • Обшук у дружини Коболєва: ДБР вилучило техніку без рішення суду

    Обшук у дружини Коболєва: ДБР вилучило техніку без рішення суду

    У середу зранку слідчі Державного бюро розслідувань провели обшук у юристки Світлани Панаіотіді — колишньої заступниці міністра економіки та ексдержуповноваженої Антимонопольного комітету України. Про це повідомив її чоловік, ексочільник НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв.

    За словами Коболєва, силовики прибули о 6:30 ранку та залишили помешкання лише після обіду. Під час обшуку вилучили робочий комп’ютер Панаіотіді, два мобільні телефони (один із яких належить самому Коболєву), а також два старі пристрої без паролів.

    Коболєв заявив, що слідчі діяли без ухвали суду і без участі представника Ради адвокатів, що прямо порушує Кримінальний процесуальний кодекс України.

    Як стало відомо зі слів адвоката Панаіотіді Тараса Пошиванюка, обшук стосується справи 2015 року — тодішнього дозволу Антимонопольного комітету на придбання трубопроводу “Самара – Західний напрямок” швейцарською компанією International Trading Partners.

    У соцмережах згадали про можливу належність юристки до кола наближених до Бориса Ложкіна. Зокрема, блогер Володимир Бондаренко пише, що Панаіотіді могла бути наближеною до архітектора схем так званого “Великого крадівництва”, а також афілійованою з рядом осіб із “ложкінського пулу”, серед яких — Юрій Голік, Олександр Кубраков, Олена Шуляк, Валентин Резніченко, Кирило Тимошенко та Катерина Рожкова.

    На цей момент правоохоронці офіційно не коментували обшук. Сам Коболєв назвав події спробою тиску та порушенням прав адвокатів.

  • Ексчиновники часів Януковича перетворили партію Шарія на власний політичний актив

    Ексчиновники часів Януковича перетворили партію Шарія на власний політичний актив

    Попри публічне мовчання і гучні скандали у минулому, прізвище Кацуб знову спливає у новинах. Цього разу — через неформальний союз з проросійським блогером Анатолієм Шарієм та його політичною партією. Як з’ясувалось, родина колишніх чиновників часів Януковича не лише фінансово підтримувала «Партію Шарія», а й активно просувала у її списки своїх наближених.

    Родина Кацуб — це політична династія, яка здобула популярність за часів Віктора Януковича. Володимир Кацуба — колишній народний депутат від Партії регіонів, знаний за скандали з кнопкодавством та «гречкосійством». Його син Сергій Кацуба — ексзаступник голови НАК «Нафтогаз України», фігурант справи про закупівлю бурових установок, відомих як «вишки Бойка». Інший син, Олександр Кацуба, також працював заступником голови «Нафтогазу» і був фігурантом так званої «бензинової справи» Курченка. Його було затримано, але згодом звільнено після угоди зі слідством.

    У 2019 році 83% фінансування «Партії Шарія» надходили від осіб, зареєстрованих у Харкові та області. Частина цих «донорів» має зв’язок із бізнес-структурами Кацуб — родини, чиї представники були помічені у справах «вишок Бойка» і «бензинової схеми» Курченка. Серед них — Наталія Гордієнко, ексдружина Володимира Кацуби, яка очолила харківський осередок партії і публічно визнавала дружбу сина Олександра з Анатолієм Шарієм.

    Гордієнко увійшла до парламентського списку «Партії Шарія» під №14, а дружина Олександра Кацуби Тетяна Гузенко — під №11. Обидві позиціонувались як «громадські діячки», але їхній зв’язок із родиною Кацуб не викликає сумнівів. Ще один фігурант — Олександр В’юник, перший заступник голови партії, — у 2012 році працював помічником Сергія Кацуби у Верховній Раді.

    Щоб обійти вимогу про п’ятирічне проживання в Україні для кандидатів, низка осіб зі списку Шарія та ОПЗЖ надала медичні довідки від німецької компанії Med Cologne. Документи підтверджували начебто перебування на лікуванні. Але суд з’ясував: Сергій Кацуба у вказані дати був в Україні, а сама фірма не є клінікою.

    Попри це, ЦВК зареєструвала кандидатів від «Партії Шарія» з такими ж довідками. Виняток — Кацуба, якому було відмовлено. Решта пройшла.

    Розлучена з Володимиром Кацубою Наталія Гордієнко залишається комерційним директором фірм, що входять до бізнес-групи Кацуб. Вона, як і раніше, має тісний зв’язок із родиною. У соцмережах — спільні фото, лайки й коментарі. А сама партія, схоже, стала інструментом не для просування ідей, а для політичного камбеку старої гвардії.

    Аналітики вважають, що родина Кацуб могла використати партію Шарія як трамплін для повернення до публічного впливу. Серед інструментів — фінансування, участь у виборах, формування регіональних осередків і розмиті джерела доходів.

    Для Шарія така співпраця була шансом отримати ресурс. Для Кацуб — можливість тримати ногу в політиці під чужим брендом.