Golosnovinua.com

Позначка: наслідки обстрілів

  • «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    «Тотальне знищення мережі»: після ударів по трьох містах спалахнув «Епіцентр» у Полтаві

    Російські війська 25 жовтня завдали удару безпілотником по торговельному центру «Епіцентр» у Полтаві. Після влучання в будівлі спалахнула пожежа, а 52-річна жінка отримала травми. Атака стала частиною серії ударів по об’єктах відомої української торговельної мережі: менш ніж за добу компанія повідомила про пошкодження своїх магазинів одразу в чотирьох містах — Харкові, Запоріжжі, Вінниці та Полтаві.

    Про наслідки обстрілу повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич. Інформацію про удар також підтвердила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

    Російський безпілотник атакував місто вранці в неділю, 25 жовтня. Повітряну тривогу в Полтавському районі оголосили приблизно о 09:55, а вже близько 10:01 місцеві жителі почули вибух.

    Спочатку обласна влада повідомила про влучання в будівлю торговельного комплексу без уточнення назви. Згодом Дяківнич підтвердив, що йдеться саме про «Епіцентр».

    Після удару на території торговельного об’єкта виникла пожежа. До ліквідації наслідків залучили рятувальників та інші екстрені служби.

    За попередніми даними, травми отримала 52-річна жінка. Інформацію про її стан, необхідність госпіталізації та характер ушкоджень на момент перших повідомлень не деталізували.

    Масштаби руйнувань будівлі також продовжують уточнювати.

    Про атаку та роботу рятувальників повідомило Суспільне Полтава.

    Однак найгучніша заява пролунала від самої компанії «Епіцентр».

    Керівниця департаменту зі зв’язків із громадськістю Юлія Чудновець повідомила, що протягом менш ніж доби російських атак зазнали торговельні об’єкти мережі у чотирьох українських містах.

    «Харків, Запоріжжя, Вінниця, Полтава. Знову менш ніж за добу», — написала представниця компанії.

    У пресслужбі мережі охарактеризували ситуацію словами «тотальне знищення мережі».

    Про це також повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

    Зокрема, в ніч проти 25 жовтня російські війська атакували торговельний об’єкт у Харкові. На місці удару виникла пожежа, під час ліквідації наслідків постраждали рятувальники.

    У Запоріжжі російський удар також спричинив займання торговельного об’єкта. Рятувальникам вдалося локалізувати пожежу, а за попередніми даними, обійшлося без постраждалих.

    У Вінниці компанія підтвердила пошкодження свого торговельного центру внаслідок нічної атаки.

    За інформацією Суспільного Вінниця, пошкоджень зазнав відділ меблів, а площа пожежі становила приблизно 150 квадратних метрів. Ці відомості видання отримало від джерел у правоохоронних органах.

    Серія ударів стала продовженням атак на торговельну та складську інфраструктуру мережі.

    Раніше російські війська вже неодноразово обстрілювали магазини «Епіцентр» у різних областях України.

    Зокрема, у серпні 2026 року під повторний удар потрапив торговельний центр у Запоріжжі.

    Як раніше повідомляла «Ненька інфо», російські безпілотники повторно атакували об’єкт 15 серпня, лише через три дні після попереднього влучання. На території вже пошкодженого торговельного центру знову виникла пожежа.

    Атаки на великі торговельні мережі мають наслідки не лише для власників нерухомості. Пошкодження магазинів і складів порушує постачання товарів, спричиняє втрати обладнання та запасів і створює ризики для працівників та відвідувачів.

    Раніше «Ненька інфо» писала про плани держави надати бізнесу доступ до складських приміщень після російських ударів. Серед компаній, які втрачали логістичну інфраструктуру, згадувався й «Епіцентр».

    Наразі у Полтаві триває ліквідація наслідків удару. Попередньо підтверджено травмування однієї жінки, а остаточну площу пожежі та розміри збитків ще встановлюють.

    Водночас інформація про атаки одразу в чотирьох містах свідчить про масштаб проблем, із якими сьогодні стикається українська торговельна інфраструктура. Чи були ці об’єкти цілеспрямовано обрані як єдина серія цілей, офіційно не встановлено.

  • Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Дрони РФ вдарили по промисловості, Вінниця частково без світла

    Російські війська в ніч проти 25 жовтня здійснили чергову атаку безпілотниками на Вінницю та Вінницьку область. У регіоні зафіксували пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Через попередні удари по енергетичній інфраструктурі виникли аварійні відключення електроенергії, а вранці жителі кількох районів обласного центру також повідомляли про відсутність світла.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна.

    За її словами, російські безпілотники завдали ударів по території області, внаслідок чого постраждали об’єкти цивільної інфраструктури.

    «Наразі внаслідок атаки ворога є пошкодження цивільного промислового об’єкта та приватного домоволодіння. Інформація про постраждалих не надходила», — зазначила очільниця ОВА в ранковому повідомленні.

    На місцях влучань розпочали роботу підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій та інші відповідальні служби. Вони ліквідовують наслідки обстрілів і встановлюють масштаби пошкоджень.

    За повідомленнями Повітряних сил ЗСУ, протягом ночі російські безпілотники неодноразово рухалися в напрямку Вінниці. Над містом лунали вибухи.

    Місцеві інформаційні ресурси також повідомляли про зникнення електроенергії в окремих районах обласного центру. Водночас точна кількість знеструмлених споживачів та остаточні терміни відновлення електропостачання на момент перших повідомлень залишалися невідомими.

    Ситуацію ускладнює те, що російські війська атакують енергетичну інфраструктуру Вінниччини вже не першу добу.

    Зокрема, увечері 24 жовтня окупанти завдали удару по одному з енергетичних об’єктів області. За інформацією Наталі Заболотної, влучання спричинило аварійне відключення електропостачання в одному з районів регіону.

    Рятувальники та енергетики працювали над ліквідацією наслідків атаки і відновленням пошкоджених мереж.

    Жителів області закликали ощадливо використовувати електроенергію, щоб уникнути додаткового навантаження на енергосистему після відновлення живлення.

    Під ударом російських військ Вінниччина опинялася і протягом попереднього тижня.

    Так, 20 жовтня російські безпілотники атакували об’єкти енергетичної інфраструктури області. Тоді частина Вінниччини та обласного центру залишилася без електро- і водопостачання.

    За повідомленням Укрінформу, енергетики ліквідовували наслідки ударів, поки в регіоні тривала повітряна загроза.

    Того самого дня внаслідок чергової атаки на одному з об’єктів критичної інфраструктури виникла пожежа.

    Уже 22 жовтня російські війська знову здійснили масований удар по Вінницькій області. Тоді зафіксували пошкодження промислових підприємств, енергетичної інфраструктури, приватних будинків та господарських споруд.

    Про ці наслідки повідомляло Суспільне з посиланням на керівництво обласної військової адміністрації.

    Таким чином, остання атака стала продовженням серії ударів по промисловості та енергетичній системі Вінниччини.

    Повторні пошкодження інфраструктури ускладнюють відновлювальні роботи, оскільки енергетикам доводиться ремонтувати мережі в умовах постійної загрози нових обстрілів.

    Станом на ранок 25 жовтня офіційної інформації про постраждалих унаслідок останньої нічної атаки не надходило.

    Аварійні служби продовжують працювати на місцях пошкоджень. Остаточні масштаби руйнувань, кількість споживачів без електроенергії та строки відновлення електропостачання мають уточнити відповідальні служби.

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • До 9 годин затримки: після нічного обстрілу Росії збився графік десятків поїздів

    До 9 годин затримки: після нічного обстрілу Росії збився графік десятків поїздів

    Після масованої комбінованої атаки Росії на Україну в ніч проти 2 липня рух десятків пасажирських поїздів Укрзалізниці відбувається зі значними затримками. Станом на ранок компанія повідомила про масштабне відхилення від графіка руху як внутрішніх, так і міжнародних рейсів. Частина поїздів запізнюється на кілька хвилин, однак окремі маршрути прибувають із затримкою понад дев’ять годин. Основними причинами стали наслідки російських обстрілів та затримки на прикордонних переходах міжнародних сполучень.

    За даними Укрзалізниці, найбільше запізнення зафіксовано у поїзда №773/774 сполученням Конотоп — Жмеринка, який відстає від графіка на 9 годин 13 хвилин. Майже на вісім годин затримується поїзд №17/18 Харків — Ужгород (+8:09), а також поїзди №1/2 Харків — Рахів і №123/124 Харків — Чернівці, кожен із яких відстає від графіка на 7 годин 29 хвилин. Поїзд №133/134 Київ — Кам’янець-Подільський запізнюється на 6 годин 53 хвилини, №63/64 Перемишль — Харків — на 6 годин 49 хвилин, а міжнародний рейс №93/94 Харків — Хелм — на 6 годин 14 хвилин.

    Суттєві затримки також спостерігаються на багатьох популярних внутрішніх маршрутах. Зокрема, поїзд №127/128 Запоріжжя — Львів відстає майже на шість годин, №7/8 Харків — Одеса — майже на п’ять годин, №21/22 Харків — Львів — більш ніж на чотири години, а швидкісний поїзд №765/766 Одеса — Київ запізнюється приблизно на чотири години. Також із затримками курсують рейси між Києвом, Ужгородом, Мукачевом, Черкасами, Дніпром, Полтавою, Кременчуком, Львовом, Ясінею та іншими містами України.

    Проблеми торкнулися і міжнародних маршрутів. Із запізненням курсують поїзди до Перемишля, Хелма та Відня. Як пояснюють у компанії, окрім наслідків бойових дій, на графік міжнародних перевезень впливають затримки під час проходження прикордонних процедур, що традиційно відображається на русі поїздів між Україною та країнами Європейського Союзу.

    Укрзалізниця наголошує, що перелік затримок є оперативним і може змінюватися протягом дня. Фахівці компанії працюють над стабілізацією руху та поступовим поверненням поїздів до графіка. Пасажирам рекомендують перед поїздкою перевіряти актуальний статус свого рейсу через офіційний сайт, мобільний застосунок або інформаційні канали перевізника.

    Масові затримки стали наслідком однієї з наймасштабніших повітряних атак Росії за останній час. У ніч проти 2 липня російські війська застосували 74 ракети різних типів та 496 ударних безпілотників, головною ціллю яких був Київ. Попри успішну роботу української протиповітряної оборони, у столиці та низці інших регіонів було пошкоджено об’єкти транспортної та енергетичної інфраструктури, що вплинуло на роботу залізниці.

    Укрзалізниця традиційно продовжує здійснювати пасажирські перевезення навіть в умовах масованих обстрілів, однак компанія наголошує, що безпека пасажирів і працівників залишається головним пріоритетом. Через необхідність перевірки інфраструктури після атак, а також відновлення пошкоджених ділянок і систем електроживлення окремі рейси можуть тимчасово вибиватися з графіка. Після завершення всіх перевірок рух поступово повертається до штатного режиму.

     

  • Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Кривава ніч на Дніпропетровщині: росіяни вбили жінку, десятки ударів накрили одразу кілька районів області

    Російські війська в ніч проти 5 червня здійснили масовану атаку на Дніпропетровську область, завдавши понад 15 ударів безпілотниками та артилерією. Під вогнем опинилися Павлоградський, Нікопольський, Синельниківський, Самарівський та Дніпровський райони. Внаслідок чергового російського терору загинула мирна жителька, ще двоє чоловіків отримали поранення. Крім того, пошкоджені житлові будинки, підприємства, автозаправна станція, автомобілі та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Найбільш трагічні наслідки зафіксовані у Павлоградському районі. Російські окупанти спрямували ударні безпілотники по Павлограду та Троїцькій громаді. Про це повідомив голова ОВА Олександр Ганжа в Telegram. Внаслідок атаки загинула жінка. Ще двоє чоловіків постраждали. За даними обласної військової адміністрації, 74-річного чоловіка госпіталізували до лікарні у стані середньої тяжкості, тоді як 48-річний потерпілий проходитиме лікування амбулаторно.

    У Павлограді після ударів спалахнули пожежі. Вогонь охопив два приватні будинки, нежитлову будівлю та понад десяток автомобілів. Також пошкоджено місцеве підприємство та житлову забудову. У Троїцькій громаді внаслідок атаки загорівся приватний будинок.

    Не менш напруженою була ситуація у Синельниківському районі. Російські безпілотники атакували Шахтарську та Миколаївську громади. У Шахтарській громаді сталися пожежі, пошкоджено два багатоквартирні будинки, шість автомобілів та інші об’єкти інфраструктури. У Миколаївській громаді під удар потрапила автозаправна станція.

    Під обстрілами також перебував Самарівський район. Російські війська атакували Перещепинську громаду, де пошкоджено приватний житловий будинок. Про постраждалих у цьому районі наразі не повідомляється.

    Тривали атаки і на Нікопольщину. Ворог застосовував як артилерію, так і дрони. Під ударами опинилися Нікополь, Марганецька, Червоногригорівська та Покровська громади. Остаточні масштаби руйнувань уточнюються, однак відомо, що ворожі обстріли вкотре були спрямовані по цивільній інфраструктурі та житловому сектору.

    Окремо повідомляється про атаку на Підгороднянську громаду Дніпровського району. Наразі інформація про наслідки цього удару уточнюється.

    Попри інтенсивність повітряного нападу, українським захисникам вдалося суттєво зменшити масштаби руйнувань. Упродовж ночі сили протиповітряної оборони збили над Дніпропетровською областю 22 російські безпілотники. Це дозволило уникнути ще більшої кількості жертв та пошкоджень.

    Останні дні Дніпропетровщина залишається однією з головних цілей російських атак. Лише напередодні область також пережила масштабні обстріли. Ворог атакував Нікопольський, Синельниківський, Криворізький та Дніпровський райони. Тоді загинула одна людина, ще п’ятеро отримали поранення. Крім того, російські війська завдавали ударів по Дніпровському району тричі поспіль, унаслідок чого постраждали шестеро людей, частина з яких перебувала у важкому стані.

    Особливо складною залишається ситуація на Нікопольщині, яка вже тривалий час потерпає від щоденних артилерійських та дронових атак з боку російських військ. Постійних ударів зазнають Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська та Червоногригорівська громади. Через близькість до тимчасово окупованого лівого берега Дніпра ворог регулярно використовує артилерію, реактивні системи залпового вогню та FPV-дрони.

    Останнім часом окупанти дедалі активніше застосовують ударні безпілотники для атак по тилових районах області. Під ударами регулярно опиняються Павлоградський, Самарівський та Дніпровський райони. Метою російських атак стають підприємства, логістичні об’єкти, житлові квартали та критична інфраструктура.

    Військові експерти зазначають, що російська армія намагається виснажити українську систему протиповітряної оборони та створити постійну атмосферу небезпеки для цивільного населення. Водночас українські сили ППО демонструють високу ефективність, щоденно знищуючи значну частину ворожих повітряних цілей.

    Місцева влада закликає мешканців області не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та негайно прямувати до укриттів під час загрози. Рятувальники та комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки нічної атаки, а правоохоронці документують чергові воєнні злочини Росії проти мирного населення України.

    Черговий удар по Дніпропетровщині вкотре продемонстрував, що російська армія продовжує цілеспрямований терор цивільного населення, завдаючи ударів по житлових будинках, підприємствах та об’єктах, які не мають жодного військового значення. Ціна цих атак знову вимірюється людськими життями та понівеченими долями мирних українців.