Golosnovinua.com

Позначка: настрій

  • Весняна втома і апатія: як організм реагує на зміну сезонів

    Весняна втома і апатія: як організм реагує на зміну сезонів

    Березень традиційно асоціюється з потеплінням, сонцем і початком нового етапу після зими. Проте для багатьох людей цей період супроводжується різкими перепадами настрою, втомою та підвищеною дратівливістю. Фахівці пояснюють: так зване «весняне загострення» є природною реакцією організму на сезонні зміни.

    Однією з головних причин такого стану медики називають перебудову гормональної системи. Узимку організм працює в умовах короткого світлового дня, через що виробляється більше мелатоніну — гормону сну. Водночас рівень серотоніну, який відповідає за гарний настрій, залишається нижчим.

    Коли світловий день починає швидко збільшуватися, організму потрібен час, щоб пристосуватися до нового режиму. У цей період люди можуть відчувати апатію, тривожність або емоційну нестабільність.

    Ще один фактор — дефіцит вітамінів після зимового періоду. Нестача вітаміну D, магнію та заліза може впливати на рівень енергії, концентрацію та загальне самопочуття. Саме тому навесні багато людей скаржаться на втому навіть після повноцінного відпочинку.

    На стан організму також впливають погодні коливання. Часті зміни температури, атмосферного тиску та режиму дня можуть навантажувати нервову систему. Особливо чутливо на такі зміни реагують люди з хронічним стресом або серцево-судинними захворюваннями.

    Психологи звертають увагу й на так званий «ефект очікувань». Весна часто сприймається як час нових починань і змін. Коли реальність не відповідає цим очікуванням, це може викликати відчуття розчарування або внутрішньої напруги.

    Щоб легше пережити період сезонної адаптації, фахівці радять дотримуватися стабільного режиму дня, більше часу проводити на свіжому повітрі та не перевантажувати організм надмірною роботою.

    Також корисними можуть бути легка фізична активність, збалансоване харчування, достатня кількість води та обмеження інформаційного навантаження.

    Якщо ж перепади настрою тривають тривалий час або супроводжуються тривожними симптомами, медики радять звернутися до лікаря.

    Весняний період — це час адаптації для організму, тому важливо дати собі можливість поступово пристосуватися до змін.

  • Їжа і тривожність: які звички роблять нас більш нервовими

    Їжа і тривожність: які звички роблять нас більш нервовими

    Психологи та дієтологи наголошують: наш емоційний стан тісно пов’язаний з тим, що ми їмо щодня. Деякі продукти можуть майже непомітно підсилювати тривожність, дратівливість і відчуття виснаження, хоч зовні здаються абсолютно безпечними.

    Найчастіше фахівці звертають увагу на кофеїн. Надлишок кави, міцного чаю чи енергетичних напоїв підвищує рівень кортизолу — гормону стресу. У результаті з’являються нервозність, прискорене серцебиття, тремтіння в тілі, проблеми зі сном. Для людей, схильних до тривоги або панічних атак, це може стати додатковим провокуючим фактором.

    Свою роль відіграють і солодощі, а також продукти з високим глікемічним індексом. Торти, солодкі напої, випічка з білого борошна спричиняють різкі скачки рівня глюкози в крові. Спочатку людина відчуває приплив енергії та збудження, але дуже швидко настає спад сил, роздратованість, відчуття «виснаження» й емоційна нестабільність. Чим частіше повторюється цей цикл, тим важче організму утримувати стабільний настрій.

    Окрему увагу експерти приділяють фастфуду, готовим соусам і продуктам з високим вмістом трансжирів. Такі страви негативно впливають і на травну систему, і на роботу мозку. Вони погіршують концентрацію, сприяють хронічній втомі та можуть посилювати відчуття внутрішнього напруження. Нерідко люди помічають: після «важкого» перекусу стає складніше зібратися, з’являється апатія або, навпаки, безпричинна злість.

    Психологи радять не лише обмежувати такі продукти, а й свідомо замінювати їх на ті, що підтримують нервову систему. До заспокійливих умовно відносять банани, горіхи, індичку, вівсянку та інші страви, багаті на триптофан, магній і повільні вуглеводи. Вони допомагають організму стабільніше виробляти нейромедіатори, відповідальні за відчуття спокою та задоволення.

    Важливу роль відіграє й режим харчування. Регулярні невеликі прийоми їжі впродовж дня допомагають уникнути різких стрибків глюкози та енергії. Коли між їжею проходить занадто багато часу, рівень цукру падає, з’являються дратівливість, тривога, відчуття, що «все не так», і навіть легкі запаморочення — усе це лише посилює загальний стрес.

    Водночас фахівці підкреслюють: харчування саме по собі не вилікує від тривожних розладів і не замінить психотерапію чи медичну допомогу. Однак раціон без надлишку кофеїну, цукру та фастфуду робить організм більш стійким до стресу, допомагає м’якше переживати емоційні навантаження та менше «розгойдуватися» між підйомами й спадами настрою.

    Якщо тривожність заважає спати, працювати або жити звичним життям, експерти радять звертатися до лікаря чи психолога. А контроль за тим, що на тарілці, у такому разі стає важливим додатковим кроком до більш стабільного самопочуття.

  • Психологи розповіли, як впоратися з осіннім смутком

    Психологи розповіли, як впоратися з осіннім смутком

    З настанням осені й скороченням світлового дня багато людей починають відчувати втому, апатію, сонливість і пригнічений настрій. Цей стан фахівці називають сезонною депресією. Він пов’язаний зі зниженням рівня серотоніну — гормону щастя, який організм виробляє під дією сонячного світла.

    Клінічна психологиня Амані Сама в інтерв’ю для The Mirror поділилася простими порадами, які допоможуть впоратися з цим станом і повернути собі енергію.

    Фахівчиня радить встановити стабільний режим сну, харчування та відпочинку. Регулярність допомагає організму адаптуватися до змін сезону і не збивати внутрішній біоритм.

    «Не змінюйте свої звички лише через темряву за вікном. Прокидайтеся в один і той самий час, виконуйте звичні ранкові ритуали», — зазначає Сама.

    Фізична активність — природний антидепресант. Вона стимулює вироблення ендорфінів і допомагає мозку підтримувати баланс нейромедіаторів.
    «Депресія не любить рухому ціль. Продовжуйте рухатися, навіть коли вам не хочеться», — наголошує експертка.

    Сезонна депресія часто супроводжується бажанням ізолюватися. Але спілкування з друзями чи родиною допомагає подолати відчуття самотності.

    «Людські стосунки — це потужна підтримка для емоційного стану. Не замикайтеся у собі», — радить психологиня.

    Навіть у похмурі дні варто прагнути до природного освітлення — частіше виходити на прогулянки, відкривати штори, використовувати лампи денного світла. Це сприяє підвищенню рівня серотоніну та покращує настрій.

    Дотримуючись цих простих правил, можна суттєво зменшити вплив сезонної депресії та зберегти внутрішній баланс протягом холодних місяців.

  • Як почати день правильно: поради сертифікованого тренера

    Як почати день правильно: поради сертифікованого тренера

    Сертифікований тренер Джаррод Ноббе стверджує: те, як ми розпочинаємо свій ранок, впливає на увесь день. Належна ранкова рутина допомагає не лише прокинутися, а й покращує обмін речовин, заряджає енергією та піднімає настрій. У коментарі для Eat This, Not That він поділився п’ятьма простими звичками, які варто впровадити вже з завтрашнього ранку.

    1. Вийдіть на світло: прокиньтеся разом із сонцем
    Навіть кілька хвилин під природним світлом зранку можуть зробити різницю. Сонячне світло регулює циркадний ритм — внутрішній годинник організму, який впливає на сон, рівень енергії та метаболізм. Денне світло також підвищує рівень серотоніну — «гормону щастя», що покращує настрій. Якщо немає можливості вийти надвір, проведіть кілька хвилин біля вікна.

    2. Рухайтесь одразу після пробудження
    Ранкова фізична активність — це не обов’язково тренування в спортзалі. Легка розтяжка, кілька асан з йоги чи коротка прогулянка пробуджують тіло, покращують кровообіг і підтримують гнучкість. Достатньо 5 хвилин руху, щоб активізувати м’язи і зняти ранкову скутість.

    3. Почніть з води, а не з кави
    Після нічного сну організм зневоднений, тож перше, що йому потрібно, — це вода. Склянка води допомагає «запустити» метаболізм, покращує циркуляцію крові, сприяє травленню та навіть позитивно впливає на шкіру. Щоб урізноманітнити смак, додайте лимон або кілька ягід.

    4. Дихайте усвідомлено
    Глибоке дихання — швидкий спосіб зняти стрес і заспокоїти розум. Ноббе радить просту техніку: вдихайте на 4 секунди, затримуйте дихання на 4, видихайте на 4 і знову затримуйте на 4 секунди. Це допоможе зосередитися, знизити рівень тривоги й налаштуватися на продуктивний день.

    5. Плануйте свій день
    Щоденна мотивація починається з простого плану. Це може бути короткий список справ, щоденна афірмація або одна конкретна мета. Фіксуючи це письмово або проговорюючи вголос, ви сприяєте ясності думок і підвищуєте свою впевненість.

  • Менше телефону – більше щастя? Як обмеження екранного часу покращує життя

    Менше телефону – більше щастя? Як обмеження екранного часу покращує життя

    Чи може скорочення часу в смартфоні справді стати щасливішими? Вчені з австрійського університету Кремса провели дослідження, яке доводить: скоротити користування смартфоном до двох годин на день, можна, якщо значно підвищити настрій, знизити рівень стресу та ще більше підвищити якість сну.

    Про це пише Закон і Бізнес.

    В експерименті брало участь понад 100 студентів, середній вік яких становив 23 роки. Їх розділили на дві групи: одна група проводила з телефоном не більше двох годин на день, а друга продовжувала користуватися гаджетами як завжди — у середньому 4,5 години на день. Вчені вимірювали рівень стресу, симптоми депресії, якість сну та загальне самопочуття за допомогою опитувальників.

    Через три тижні у тих, хто менше користувався телефоном, самопочуття покращало: симптоми депресії зменшилися

    на 27%, стрес знизився на 16%, а сон став кращим на 18%. Також учасники зауважили, що їхній настрій покращився на 14%.

    Проте повернення до старих моделей поведінки швидко призвело до погіршення ментального здоров’я.

    Щоденний час використання смартфона різко зріс останніми роками і сьогодні в середньому по світу становить 3 години 46 хвилин. За даними дослідження ВООЗ 2022 року, в Австрії 38% підлітків сидять у телефоні не менше 5 годин на день.

  • МОЗ України: щодня потрібно вживати 400 грамів овочів і фруктів для підтримки здоров’я

    МОЗ України: щодня потрібно вживати 400 грамів овочів і фруктів для підтримки здоров’я

    Міністерство охорони здоров’я України (МОЗ) звернуло увагу на важливість споживання овочів у повсякденному раціоні, підтвердивши рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Відповідно до них, дорослим слід споживати не менше 400 грамів овочів і фруктів щодня, що відповідає приблизно п’яти порціям.

    Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує споживати щодня не менше 400 грамів або п’ять порцій овочів і фруктів.

    Порція овочів для дорослої людини приблизно відповідає розміру долоні, що означає, що обсяги порцій варіюються залежно від віку та фізичних характеристик. Регулярне вживання овочів підтримує імунну систему, покращує фізичний стан та психічне благополуччя.

    Дослідження вказують на те, що вживання овочів може зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань, цукрового діабету II типу та деяких видів раку, а також позитивно впливати на функції мозку, знижувати стрес і покращувати настрій.

    Експерти рекомендують кілька простих способів додати більше овочів у раціон. Наприклад, можна замінити частину м’яса чи сиру в стравах на овочі, що не лише знизить калорійність, але й збагатить смак. Вечерю можна зробити легшою, замінивши рис або макарони на броколі, кабачки чи перець.

    Крім того, тарілка повинна містити переважно овочі та цільнозернові продукти. Заміна частини м’яса або хліба на печені чи варені овочі дозволить зберегти їхні корисні властивості. Здорові перекуси, такі як морква, селеру чи болгарський перець з хумусом, також можуть стати хорошою альтернативою чипсам і солодощам.

    Дотримуючись цих простих рекомендацій, ви зможете споживати три порції овочів щодня, покращуючи своє харчування і загальний стан здоров’я.