Golosnovinua.com

Позначка: наступ росії

  • Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Росіяни потрапили у власну пастку під Куп’янськом

    Українські військові під час масштабної підземної операції «Велес» на Харківщині зірвали спроби російської армії перекидати підкріплення до північної частини Куп’янська через систему газопроводів. Сили оборони пройшли понад 15 кілометрів підземними комунікаціями, вийшли до позицій противника та позбавили окупантів одного з ключових прихованих маршрутів проникнення до міста. За даними української сторони, втрати росіян унаслідок операції перевищили 100 військовослужбовців, ще понад 30 загарбників потрапили в полон.

    Про результати операції йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 28 жовтня. Аналітики зазначають, що українська операція не дозволила російським військам продовжити ефективне перекидання особового складу підземними маршрутами до північних районів Куп’янська. Водночас у місті залишаються невеликі групи російських військових, які проникли туди раніше, тому говорити про повне очищення Куп’янська від окупантів наразі передчасно.

    Операція «Велес» стала одним із найбільш незвичних прикладів використання підземної інфраструктури в сучасній війні. Українські військові не просто заблокували газопровід, який противник використовував для прихованого пересування, а фактично застосували проти російської армії її власну тактику. Дії під землею поєднувалися з ударами безпілотників, наземними операціями та роботою спеціально підготовлених підрозділів.

    Ще 27 жовтня президент Володимир Зеленський розповів про перші результати операції після доповіді військового командування. За словами глави держави, російські війська раніше намагалися використовувати підземні газові комунікації для обходу українських позицій та проведення штурмових дій. Однак українським захисникам вдалося перехопити ініціативу й використати ту саму інфраструктуру для удару по противнику.

    До реалізації операції залучили військовослужбовців 2-го корпусу Національної гвардії України «Хартія» та інші підрозділи Сил оборони. Командир корпусу Ігор Оболєнський пояснював, що підготовка потребувала ретельного вивчення підземних маршрутів, особливостей пересування противника та способів ведення бойових дій у надзвичайно обмеженому просторі.

    Особливістю «Велеса» стало те, що українські військові діяли в трубах діаметром приблизно 1–1,2 метра, розташованих на глибині від двох до чотирьох метрів. У деяких випадках бійцям доводилося вести стрілецькі бої безпосередньо всередині газопроводу. Такі умови ускладнювали пересування, евакуацію поранених, організацію зв’язку та використання звичайного озброєння.

    Окремі деталі підземного протистояння раніше описувало видання «Ненька інфо» у матеріалі про використання росіянами старих газопроводів під Куп’янськом. Зокрема, йшлося про облаштування противником барикад, укріплених позицій і підземних проходів, які мали допомогти російським штурмовикам непомітно просуватися в український тил. Саме такі маршрути становили серйозну загрозу обороні міста, оскільки дозволяли пересувати особовий склад без використання відкритої місцевості.

    За даними журналістів «Радіо Свобода», які поспілкувалися з учасниками операції, українські військові поетапно просувалися підземними комунікаціями, блокували окремі відрізки газопроводу та знищували позиції противника. Для цього застосовували FPV-дрони, важкі безпілотники та інші засоби ураження.

    Один із командирів підрозділу «Хартії» з позивним «Друїд» розповів, що російські військові намагалися облаштовувати додаткові виходи з газопроводу, щоб зберегти можливість пересування навіть після втрати основних маршрутів. Однак українські бійці заздалегідь виявляли частину таких спроб і готували засідки. Завдяки цьому вдалося поступово позбавити противника головної підземної логістичної артерії.

    Водночас військові наголошують, що знищення одного маршруту не означає повного припинення російських спроб проникнення до Куп’янська. Противник продовжує шукати інші можливості для перекидання невеликих штурмових груп, зокрема через забудову, лісосмуги та райони поблизу річки Оскіл.

    За словами речника Угруповання об’єднаних сил Віктора Трегубова, до проведення «Велеса» росіянам вдалося переправити до північних районів Куп’янська кілька десятків військовослужбовців. Частина окупантів проникла через район Голубівки, де противник намагався створити так звану сіру зону та закріпитися в житловій забудові.

    Однак після проведення української операції нових ефективних проникнень російських підрозділів у напрямку міста не фіксували. Це означає, що російське командування втратило можливість безперешкодно використовувати газопровід для постачання підкріплень. Водночас раніше перекинуті окупанти залишаються на окремих позиціях у північній частині міста.

    Як пояснив Трегубов в ефірі телемарафону, характер міської забудови Куп’янська також впливає на перебіг бойових дій. На відміну від майже повністю зруйнованого Вовчанська, у Куп’янську збереглися капітальні будівлі, які можуть використовуватися військовими як укриття та оборонні позиції. Саме тому витіснення невеликих російських груп залишається складним завданням навіть після перекриття маршрутів постачання.

    Важливу роль у бойових діях на Куп’янському напрямку відіграє річка Оскіл, яка розділяє район протистояння на дві частини. На східному березі російські війська намагаються ліквідувати українські позиції та розвивати наступ від Подолів і Куп’янська-Вузлового. Натомість на західному березі українські підрозділи здійснюють заходи з витіснення противника, тоді як окупанти намагаються утримати або відновити позиції поблизу Радьківки та Голубівки.

    Як повідомляло «Суспільне Харків» із посиланням на Трегубова, ліквідація прихованого підземного маршруту має ускладнити росіянам перекидання особового складу до північних районів міста. Водночас на Великобурлуцькому напрямку противник продовжує накопичувати сили, що може свідчити про підготовку до подальших наступальних дій.

    Американські аналітики також звернули увагу на ситуацію на інших ділянках фронту. Зокрема, протягом 27–28 жовтня російська армія продовжувала наступальні дії на півночі Сумської області, однак підтверджених територіальних просувань зафіксовано не було.

    Міністерство оборони РФ заявляло про нібито захоплення населеного пункту Барилівка на Сумщині, однак українське військове командування спростувало цю інформацію. За даними 8-го корпусу ЗСУ, населений пункт залишався під контролем Сил оборони.

    Водночас російське командування продовжує намагатися сформувати вздовж державного кордону буферну зону, яку окупанти могли б використовувати для утримання оборонних позицій і подальшого тиску на українські підрозділи. Українські військові, зі свого боку, завдають ударів по об’єктах противника на прикордонних територіях Росії.

    Зокрема, Генеральний штаб ЗСУ повідомляв про ураження російського зенітного ракетного комплексу «Тор-М2» поблизу Ржави та радіолокаційної станції неподалік Малого Городкова в Курській області. Також українські військові атакували станцію радіоелектронної боротьби поблизу Сем’ячок у Брянській області. Такі удари спрямовані на зниження можливостей противника контролювати повітряний простір і забезпечувати роботу власних військових систем.

    На північний схід від Харкова російські підрозділи здійснювали спроби проникнення поблизу Малої Вовчі. Геолоковані відеоматеріали, оприлюднені 27 жовтня, зафіксували удари українських військових по позиціях противника на південь від цього населеного пункту.

    Міноборони РФ також заявляло про захоплення Алісівки, однак незалежного підтвердження російського просування на цій ділянці американські аналітики не виявили.

    Напруженою залишається ситуація на Лиманському напрямку. Російські війська продовжують спроби проникнення на українські позиції з півночі та намагаються реалізувати план охоплення української оборонної лінії з північного заходу. Одними з головних завдань противника залишаються захоплення Лимана та створення умов для форсування Сіверського Дінця.

    Крім того, 27–28 жовтня окупанти продовжували локальні наступальні дії на схід від Слов’янська та Краматорська, однак, за оцінкою ISW, не досягли підтверджених успіхів. Російське командування намагається посилити тиск на українську оборону в Донецькій області, розвиваючи наступ у напрямку Слов’янська, Краматорська та Дружківки.

    Таким чином, операція «Велес» має значення не лише для оборони окремих кварталів Куп’янська. Її результати демонструють, наскільки важливим у сучасній війні стало протистояння за приховані логістичні маршрути та використання інженерної інфраструктури для проведення бойових дій.

    Утім, попри значні втрати російської армії та перекриття одного з основних підземних шляхів, ситуація в місті залишається складною. Окремі групи окупантів продовжують утримувати позиції, а російське командування не відмовляється від спроб наступу на Харківщині.

    За оцінкою ISW та повідомленнями українського військового командування, головним результатом «Велеса» стало припинення ефективного використання газопроводу для перекидання російських військових до північних районів Куп’янська. Чи дозволить це українським захисникам остаточно витіснити противника з міста, залежатиме від подальшого розвитку бойових дій.

  • Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російський наступ буксує під Костянтинівкою: ЗСУ контратакують, а плани Кремля щодо Донбасу тріщать по швах

    Російська армія продовжує весняно-літній наступ на Донеччині, однак темпи просування окупантів залишаються значно нижчими від очікувань Кремля. На ключових ділянках фронту українські Сили оборони не лише стримують штурми, а й проводять контратаки, змушуючи російські підрозділи зупинятися або перегруповуватися. Особливо складною для росіян залишається ситуація на Костянтинівському та Слов’янському напрямках, які Москва розглядає як критично важливі для подальшої спроби захоплення всієї Донеччини.

    Про це йдеться у новому звіті американського аналітичного центру Institute for the Study of War (ISW).

    За даними аналітиків, українські військові нещодавно просунулися до центральної частини села Закітне, розташованого на північний схід від Слов’янська. Геолокаційні кадри, оприлюднені 13 травня, свідчать про успішні дії Сил оборони в районі, який російські війська намагаються використати як один із плацдармів для подальшого тиску на Слов’янсько-Краматорську агломерацію.

    Водночас російські сили активізували атаки в районі Рай-Олександрівки, Миколаївки та Оріхуватки. Російські військові блогери, пов’язані з Кремлем, відкрито визнають, що без захоплення Рай-Олександрівки просування у напрямку Слов’янська практично неможливе. Саме цей населений пункт окупанти вважають важливим українським укріпрайоном, який перекриває подальший шлях до великої міської агломерації Донбасу.

    Аналітики ISW зазначають, що російські війська намагаються бити по українській логістиці поблизу каналу Сіверський Донець – Донбас, використовуючи артилерію, авіацію та дрони. Проте навіть за умов значної концентрації сил Москва не змогла досягти швидких проривів.

    Окрему увагу у звіті приділено Костянтинівському напрямку, який російське командування визначило одним із головних пріоритетів кампанії 2026 року. Саме Костянтинівка є важливим логістичним вузлом і частиною так званого «поясу фортець» Донеччини — системи міст, які формують основу української оборони на сході.

    Попри інтенсивні штурми, окупанти не можуть закріпити успіх. Геолокаційні матеріали за 13 травня показують, як українські військові завдають ударів по російських позиціях у західній частині Костянтинівки. За словами українського військового оглядача Костянтин Машовець, Росія стягнула значні сили для захоплення Костянтинівсько-Дружківської агломерації, однак більшість російських підрозділів досі залишаються за межами міста.

    Машовець зазначає, що окупанти використовують тактику малих штурмових груп, намагаючись проникати в місто дрібними підрозділами. Водночас під контролем росіян перебуває менш ніж 10% території Костянтинівки. За його словами, українські контратаки в районах Іллінівки, Берестка та поблизу Часового Яру фактично зірвали попередню спробу ворога прорватися до центральної та західної частин міста.

    Навіть російські воєнні блогери визнають, що українські сили ефективно знищують скупчення російських військ поблизу Костянтинівки та завдають серйозних втрат штурмовим підрозділам. Це суттєво уповільнює темпи російського наступу. За оцінкою Машовця, російські війська на цьому напрямку вже понад місяць просуваються максимум на один кілометр за тиждень.

    В ISW вважають, що нинішні темпи просування росіян і складний рельєф Донеччини ставлять під сумнів здатність Москви захопити всю область військовим шляхом навіть у середньостроковій перспективі. Аналітики наголошують, що Кремль намагається створити інформаційне враження одночасного наступу на багатьох напрямках, однак реальні результати залишаються обмеженими.

    Складною для росіян залишається й ситуація на Куп’янському напрямку. Українські оператори безпілотників продовжують полювання на російських дронщиків та логістичні маршрути ворога. За словами представників українських підрозділів, Сили оборони поступово розширюють так звану «зону ураження» в російському тилу, що ускладнює перекидання резервів і забезпечення окупаційних військ.

    На Покровському напрямку російські війська також не змогли досягти помітного просування. Український 7-й корпус швидкого реагування Десантно-штурмових військ повідомив про успішний удар по скупченню особового складу 51-ї загальновійськової армії РФ поблизу Рівного на схід від Покровська. За попередніми даними, російська армія втратила щонайменше 30 військових.

    Крім того, українські військові фіксують зміну російської тактики. Якщо раніше окупанти активно використовували механізовані штурми, то зараз дедалі частіше застосовують невеликі мобільні групи, мотоцикли та дрони. Причиною цього є великі втрати бронетехніки та ефективна робота українських FPV-дронів.

    Речниця 56-та окрема мотопіхотна Маріупольська бригада Ольга Косенко заявила, що російське командування поставило своїм військам завдання вийти на околиці Краматорська до 30 травня. Втім, у Силах оборони називають ці плани нереалістичними. За словами Косенко, подібні накази Кремль віддає регулярно, однак реальні темпи просування окупантів не відповідають масштабам поставлених цілей.

    Військовий експерт Роман Світан вважає, що навіть за умови концентрації значних ресурсів Росії знадобляться щонайменше кілька масштабних військових кампаній, аби спробувати захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію. За його словами, йдеться не про окремі міста, а про глибоку систему оборони, до якої входять Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка та інші населені пункти Донеччини.

    Світан наголошує, що Слов’янськ залишається ключовим вузлом усієї оборони сходу України. Саме тому російські війська намагаються тиснути на цей напрямок не лише військово, а й інформаційно та психологічно, прагнучи виснажити українську оборону та змусити Київ піти на поступки.

    На думку експерта, нинішні темпи наступу Росії свідчать про те, що навіть до кінця 2026 року Кремль навряд чи зможе повністю захопити Донеччину військовим шляхом без колосальних втрат і нової масштабної мобілізації.

  • Росіяни намагаються прорватися до Покровська і Мирнограда та закріпитися там до зими

    Росіяни намагаються прорватися до Покровська і Мирнограда та закріпитися там до зими

    Російські війська до зими намагатимуться прорватися та закріпитися в районі Покровська й Мирнограда Донецької області, суттєво нарощуючи сили на цьому напрямку. Про це в етері телеканалу «Київ24» заявив начальник штабу 4-го батальйону оперативного призначення «Сила свободи» бригади «Рубіж» молодший лейтенант Микола Гриценко (позивний «Одеса»).

    За його словами, зараз значна частина російських підрозділів на цій ділянці фронту зосереджена в лісистій місцевості. Водночас український офіцер наголосив, що з настанням стійких морозів вибити ворога з таких позицій буде простіше.

    «Та кількість піхоти, яку вони направляють зараз, величезна. Її менше не стає», – підкреслив він.

    Гриценко зазначив, що щодня на цьому напрямку знищуються сотні окупантів, але росіяни постійно підтягують нові сили. За його словами, йдеться, зокрема, про засуджених, яких масово вербують, а також про нові полки та підрозділи морської піхоти.

    «Постійно приїжджають зеки різного роду, нові полки заходять. Морська піхота почала більше активничати саме на Покровському, Мирноградському, Добропільському виступі. Ми бачимо, як противник намагається залучити якомога більше ресурсів, щоб пройти якомога глибше, закріпитися до зими, дійти до населених пунктів», – наголосив офіцер.

    За оцінкою Гриценка, мета російських військ – до початку зими максимально просунутися вперед, вийти безпосередньо до населених пунктів і закріпитися в урбанізованій зоні, де їх буде важче вибивати, ніж із промерзлого лісу чи відкритих позицій.

    Водночас українські підрозділи, за його словами, продовжують завдавати ворогу значних втрат і готуються до зміни умов боїв із приходом зимової погоди.

  • Перекидання військ під Покровськ послабило оборону ЗСУ в Куп’янську

    Перекидання військ під Покровськ послабило оборону ЗСУ в Куп’янську

    Наше джерело у Генеральному штабі повідомило, що основною причиною успіхів російських військ у Куп’янську стало перекидання українських підрозділів під Покровськ. Саме ця ротація створила брак сил на харківському напрямку, яким скористався противник.

    За словами співрозмовника, зараз бої точаться безпосередньо за центр Куп’янська. Командувач ЗСУ Олександр Сирський терміново намагається переламати ситуацію, направляючи додаткові підрозділи з Харківщини. Водночас виконати це складно через значну кількість мирного населення у місті. Евакуація не була організована завчасно, що серйозно ускладнює оборону.

    Таким чином, ЗСУ доводиться одночасно вести важкі бої та уникати жертв серед цивільних. У Генштабі визнають: стратегічні рішення з перекидання військ під Покровськ мали критичний вплив на баланс сил у Куп’янську.

  • Сирський просить знизити мобілізаційний вік до 23 років і скоротити бронювання

    Сирський просить знизити мобілізаційний вік до 23 років і скоротити бронювання

    За інформацією наших джерел у Генштабі, Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський звернувся до Офісу Президента з вимогою переглянути правила мобілізації. Йдеться про зниження віку призову до 23 років та скорочення кількості бронювань, якими користуються підприємства.

    За словами військового керівництва, армія перебуває у критичному стані. Війська не можуть одночасно утримувати кілька ділянок фронту, де противник намагається прорвати оборону. Основний тягар зараз несуть мобільні резерви, яких постійно перекидають із напрямку на напрямок. Така тактика дозволяє втримувати позиції, однак виснажує війська і створює системний дефіцит сил.

    Головнокомандувач повідомив керівнику ОП Андрію Єрмаку, що ситуація погіршується. Генштаб очікує нового масштабного наступу російських військ восени, і для його відбиття потрібне поповнення особового складу.

    На думку військових, нинішній рівень мобілізації та обсяг «броньованих» працівників не відповідає реальним потребам фронту. Без залучення нових категорій мобілізованих та зменшення корпоративних бронювань українська армія ризикує втратити здатність ефективно реагувати на дії противника.