Golosnovinua.com

Позначка: наступ з Білорусі

  • Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Путін готує новий плацдарм для ударів? ISW попереджає про небезпечний сценарій через Білорусь і загрозу трасам із Польщі

    Росія може активізувати використання території Білорусі для нової фази війни проти України — не для масштабного наземного вторгнення, а для ударів дронами по стратегічній інфраструктурі та логістичних маршрутах на заході країни. Про це йдеться у новому аналітичному звіті Institute for the Study of War (ISW), де американські фахівці попереджають про формування Москвою та Мінськом інформаційного підґрунтя для потенційної ескалації.

    Поштовхом до нової хвилі занепокоєння стали заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича. Він стверджував, що білоруські військові нібито зафіксували 116 випадків перетину кордону українськими безпілотниками лише за останній тиждень. За словами чиновника, деякі дрони буцімто навіть намагалися атакувати прикордонну інфраструктуру Білорусі.

    В ISW наголошують: подібні заяви можуть бути частиною ширшої інформаційної кампанії, спрямованої на виправдання майбутнього використання білоруської території для російських атак по Україні. Аналітики звертають увагу, що останнім часом українська влада також попереджала про тиск Кремля на режим Олександра Лукашенка з метою втягнення Білорусі у нові військові сценарії.

    Водночас експерти не бачать ознак підготовки нового масштабного наступу з півночі за сценарієм 2022 року. За оцінками ISW, наразі немає підтвердженого накопичення достатніх сил на білорусько-українському кордоні, яке могло б свідчити про готовність до повноцінного вторгнення. Крім того, Росія, яка продовжує активні бойові дії на сході та півдні України, не має достатнього резерву військ для підтримки білоруської армії у разі нового наступу.

    Однак загроза може полягати в іншому. За оцінками американських аналітиків, Кремль здатен використати Білорусь як платформу для масованих ударів дронами по критично важливих об’єктах у західних регіонах України. Йдеться передусім про логістичні маршрути, якими до країни надходить західна військова допомога, пальне, техніка та інше забезпечення.

    Особливу увагу ISW приділяє автомагістралі М-06 Київ — Чоп, яка проходить через Житомирську, Рівненську та Львівську області й фактично є однією з головних транспортних артерій між Україною та Польщею. Саме ці маршрути, за оцінками аналітиків, можуть опинитися під прицілом у разі запуску російських безпілотників безпосередньо з білоруської території.

    У звіті наголошується, що запуск дронів із Білорусі значно розширить можливості російської армії. Якщо зараз більшість ударних БпЛА летять із території РФ або тимчасово окупованого Криму, то новий напрямок дозволить скоротити дистанцію до цілей на заході України. Це дасть змогу використовувати дистанційно керовані дрони типу «Шахед» та «Молнія» ефективніше — з вищою точністю та більшою здатністю вражати рухомі об’єкти.

    Фактично йдеться про потенційну спробу порушити транспортні ланцюги між Україною та країнами НАТО. Західні області досі залишалися відносно безпечнішими для логістики порівняно зі східними регіонами, однак новий сценарій може змінити ситуацію.

    Аналітики також згадують інцидент, про який українська сторона повідомляла ще наприкінці 2025 року. За даними українських чиновників, 22 грудня російський оператор БпЛА, який перебував на території Білорусі, здійснив атаку керованим FPV-дроном типу «Шахед» по українському вантажному потягу поблизу Коростеня на Житомирщині. Це приблизно за 50 кілометрів від білоруського кордону. Тоді інцидент не отримав широкого міжнародного резонансу, однак нині в ISW розглядають його як можливий тест нового формату атак.

    Окрему увагу експерти звертають на інформаційну складову. У звіті зазначається, що заяви білоруських чиновників про “українські дрони” можуть бути частиною підготовки громадської думки всередині Білорусі та Росії до подальшої військової співпраці проти України. Подібна риторика вже використовувалася Кремлем перед вторгненням у 2022 році, коли Москва звинувачувала Київ у нібито “провокаціях” та “загрозах”.

    Українська влада наразі реагує стримано, але уважно відстежує ситуацію на північному напрямку. У Державній прикордонній службі України раніше назвали заяви Мінська про “атаки українських дронів” абсурдними. У Києві нагадують, що саме Росія регулярно використовує територію Білорусі для запуску ракет і прольоту ударних безпілотників по українських містах.

    На тлі цих подій в Україні продовжується укріплення північного кордону. Зокрема, у Волинській та Житомирській областях посилюють інженерні споруди, системи спостереження та протидроновий захист. Військові не виключають, що Росія може спробувати використати білоруський напрямок для відволікання українських сил або створення постійної загрози тиловим регіонам.

    Резонансною стала і заява командувача Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, який повідомив, що українські військові вже визначили перші 500 потенційних цілей на території Білорусі у випадку прямого втручання режиму Лукашенка у війну. Це стало одним із найжорсткіших публічних сигналів Києва щодо можливих наслідків для Мінська.

    Попри тривожні прогнози, аналітики наголошують: наразі йдеться не про неминучий наступ, а про створення нової моделі війни — із розширенням повітряної загрози та ударами по логістиці. Саме тому захід України, який донедавна сприймався як відносно глибокий тил, може опинитися у зоні підвищеного ризику вже найближчими місяцями.

  • «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    Україна й надалі розглядає Білорусь як потенційну військову загрозу, допоки в Мінську зберігається режим, лояльний до російського правителя Володимира Путіна. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю телеканалу «24 Канал». Його слова прозвучали на тлі нових дискусій про можливість повторного наступу російських військ із північного напрямку та посилення військової активності Білорусі поблизу українського кордону.

    Паліса наголосив, що Київ не може ігнорувати білоруський фактор після подій 2022 року, коли Росія використала територію Білорусі як плацдарм для наступу на Київську, Чернігівську та Сумську області.

    «Насамперед хотів би зазначити, що до того моменту, поки у Білорусі зберігатиметься лояльний до Путіна режим, ми завжди розглядатимемо Білорусь як потенційну загрозу», — заявив Паліса.

    Він також нагадав про заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка напередодні повномасштабного вторгнення РФ, коли Мінськ запевняв, що не братиме участі у війні проти України.

    «Ми всі пам’ятаємо події напередодні повномасштабного вторгнення, коли так званий лідер Білорусі заявив про те, що Білорусь ніколи не нападе на Україну. Результат ми всі пам’ятаємо», — сказав заступник голови ОП.

    За словами Паліси, українське військово-політичне керівництво постійно оцінює ризики з боку північного напрямку та реагує на будь-які потенційні загрози відповідним посиленням оборони.

    Останніми днями тема можливої нової активізації Білорусі знову опинилася в центрі уваги після рішення Мінська обмежити відвідування лісів одразу у 19 районах країни. Особливу увагу привернуло те, що 12 із цих районів розташовані поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою.

    Офіційно білоруська влада пояснила обмеження високою пожежною небезпекою, однак частина українських військових експертів припускає, що йдеться про підготовку до прихованих військових заходів. Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун заявив, що закриття прикордонних лісових зон може використовуватися для переміщення військ, розгортання логістики та приховування військової активності від цивільного населення і розвідки.

    За його словами, особливу загрозу становить Брестський напрямок, оскільки потенційні дії російських або білоруських сил у цьому районі можуть створити ризики для ключових логістичних маршрутів постачання західної допомоги Україні через Волинь. Також серед потенційних цілей експерти називають напрямок Сарни — Рівне — Вараш, де розташована Рівненська атомна електростанція.

    Саме через постійну небезпеку з півночі Україна змушена утримувати значні резерви на кордоні з Білоруссю, навіть попри надзвичайно складну ситуацію на східному та південному фронтах.

    Водночас частина військових аналітиків вважає, що наразі ані Росія, ані Білорусь не мають достатніх ресурсів для нового масштабного наступу на Київ. Таку думку висловив генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

    На його переконання, активне поширення інформації про можливий повторний наступ із Білорусі насамперед вигідне Кремлю як елемент психологічного та інформаційного тиску на Україну. Москва, за словами Романенка, зацікавлена у відкритті додаткового фронту, щоб змусити Україну розосереджувати сили та полегшити ситуацію для російської армії на сході.

    Втім, експерт вважає, що зараз у Росії та Білорусі немає необхідного військового потенціалу для повторення сценарію лютого 2022 року. Особливо з огляду на те, що Україна за ці роки суттєво укріпила північний кордон, побудувала фортифікації та посилила систему спостереження.

    Окремо Романенко звернув увагу на інший ризик — можливу гібридну ескалацію проти країн НАТО. На його думку, Білорусь може використовуватися Росією не лише як інструмент тиску на Україну, а й для провокацій на східному фланзі Альянсу, зокрема щодо Польщі та країн Балтії.

    Додаткову тривогу викликали і спільні російсько-білоруські навчання із відпрацюванням застосування ядерної зброї, які стартували напередодні. Українська влада вже закликала міжнародну спільноту жорстко реагувати на подібні дії Москви та Мінська, наголошуючи, що Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм Кремля поблизу кордонів НАТО та України.

    Попри це, українські військові та політичні керівники публічно підкреслюють: ситуація на північному кордоні перебуває під постійним контролем. Україна уважно відстежує будь-які переміщення техніки та військ на території Білорусі, а також враховує досвід перших місяців великої війни, коли саме з білоруського напрямку російська армія намагалася швидко захопити Київ.

  • Навіщо Білорусь концентрує свою війська на кордоні з Україною

    Навіщо Білорусь концентрує свою війська на кордоні з Україною

    Останніми днями почали активно поширюватися повідомлення про скупчення білоруських військових підрозділів біля українського кордону. Згідно з інформацією, яку надає військовий оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко, серед техніки, яка була помічена в прикордонній зоні, зафіксували наявність маркування у вигляді літери «B». Ця літера викликала безліч здогадок і домислів: чи то це натяк на «Belarus», чи це частина символіки ПВК «Вагнер», а може, просто знак для внутрішнього користування.

    Невизначеність і тривога серед населення зростають на тлі заяв українського МЗС, яке попередило Мінськ про неприпустимість провокацій чи актів агресії. Втім, Коваленко підкреслює, що подібні заяви – звична практика міністерства в умовах подібних ситуацій. Будь-яке скупчення додаткових військ у прикордонній зоні вимагає відповідної реакції з боку держави, незалежно від ступеня загрози.

    Нещодавно відомий білоруський моніторинговий проект «Беларускі Гаюн» повідомив, що техніка з маркуванням «B», про яку йде мова, належить 6-й механізованій бригаді, що базується в Гродно. За даними цього ж джерела, значна частина цієї техніки використовувалася під час навчань у серпні на полігоні «Гозький», що знаходиться в Гродненській області.

    Коваленко звертає увагу на важливий аспект: наразі немає ознак формування на території Білорусі ударного угруповання, що могло б загрожувати Україні. За його словами, на 1084-кілометровій лінії кордону між двома країнами розміщено близько трьох тисяч білоруських військових, які складаються з п’яти батальйонів і трьох підрозділів до роти. Цього недостатньо для початку будь-якої серйозної військової операції, не кажучи вже про наступ на Київ.

  • Прикордонники розповіли чи буде наступ з Білорусі

    Прикордонники розповіли чи буде наступ з Білорусі

    Незважаючи на відсутність безпосереднього переміщення військової техніки та особового складу поблизу українського кордону, напрямок з Білоруссю залишається потенційно загрозливим. Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час ефіру на телемарафоні.

    Демченко підкреслив, що ситуація на кордоні з Білоруссю залишається стабільною. Сили оборони України повністю контролюють лінію кордону, і на даний момент не зафіксовано жодних нестандартних ситуацій безпосередньо на держрубежі. За його словами, розвідка постійно стежить за тим, що відбувається вглиб території Білорусі, щоб оперативно реагувати на можливі зміни та бути готовими до будь-яких дій з білоруської сторони.

    “В безпосередній близькості до нашого кордону ми не відмічаємо і не спостерігаємо ні переміщення техніки, ні особового складу”, – зазначив Демченко. Проте він також додав, що цей напрямок залишається загрозливим через продовження впливу Росії на Білорусь.

    Демченко наголосив, що Росія може чинити тиск на Білорусь з метою залучення її до війни більш масштабно. Українська сторона активно укріплює кордон та фортифікаційні споруди, щоб забезпечити готовність до можливих атак з території Білорусі, незалежно від того, чи ці атаки будуть здійснені білоруськими підрозділами, чи російськими силами.

    Важливо відзначити, що на цей момент Росія не має достатнього угруповання сил на території Білорусі для можливого вторгнення на територію України, що підкреслив Демченко.

    Однак, за інформацією Міністерства закордонних справ України, яка базується на даних розвідки, в Білорусі відбувається зосередження великої кількості особового складу, зокрема Сил спеціальних операцій, озброєння та військової техніки на кордоні з Україною. Це відбувається під виглядом навчань, проте викликає занепокоєння.

    МЗС повідомляє, що в Гомельській області Білорусь розмістила танки, артилерію, РСЗВ, засоби ППО та інженерну техніку поблизу північних кордонів України. Крім того, зафіксована присутність найманців колишньої ПВК “Вагнер”, що додатково загострює ситуацію.

  • МЗС Білорусі погрожує закриттям українського посольства через інцидент із дронами

    МЗС Білорусі погрожує закриттям українського посольства через інцидент із дронами

    Білоруське Міністерство закордонних справ викликало тимчасову повірену у справах України Ольгу Тимуш та висловило їй рішучий протест у зв’язку з нібито порушенням білоруського кордону українськими безпілотниками. У відповідь на ці події Білорусь заявила, що може порушити питання про доцільність подальшої присутності українського дипломатичного представництва в Мінську.

    Як повідомляє державне агентство Белта, дипломатична нота була передана українському дипломату на тлі заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Лукашенко звинуватив Україну у порушенні повітряного простору Білорусі, стверджуючи, що білоруська система ППО збила кілька українських дронів, які були зафіксовані ввечері 9 серпня.

    У своїй заяві білоруське МЗС наголосило, що якщо українське дипломатичне представництво не зможе впливати на запобігання таким інцидентам, Білорусь розгляне питання про необхідність подальшого функціонування посольства України в Мінську.

    Передумови

    Ці події розпочалися 10 серпня, коли Олександр Лукашенко публічно звинуватив Україну в порушенні повітряного простору Білорусі, заявивши, що білоруська ППО збила кілька українських безпілотників. Лукашенко також повідомив про підвищення бойової готовності військово-повітряних сил та протиповітряної оборони країни.

    У відповідь на цей інцидент Лукашенко наказав посилити угруповання військ Білорусі на тактичних напрямках біля українського кордону, зокрема на Гомельському та Мозирському. Туди будуть відправлені ракетні комплекси “Полонез” та “Іскандер”, що підвищує напруженість у регіоні.