Позначка: науковці

  • Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Росія “знайшла біолабораторію”: у Києві після атаки загорівся Інститут біохімії НАН України

    Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти 2 липня постраждала будівля Інституту біохімії імені О. В. Палладіна Національної академії наук України — одного з провідних науково-дослідних центрів країни. У приміщеннях установи виникла масштабна пожежа, частину корпусів пошкодили вогонь, вибухова хвиля та вода, якою рятувальники гасили займання. Постраждалих серед співробітників і студентів немає.

    Про пошкодження Інститут повідомив на своїй офіційній сторінці. За даними установи, після удару в будівлі спалахнула пожежа, яка зачепила приміщення наукового центру. Частина кабінетів і лабораторій зазнала руйнувань, у будівлі вибиті вікна, пошкоджені робочі зони, а окремі приміщення залило водою під час ліквідації вогню.

    Попри це, в Інституті наголосили на найважливішому: люди не постраждали. Також науковці повідомили, що морозильні камери з науковими матеріалами продовжують працювати. Це критично важливо, адже в таких сховищах можуть зберігатися зразки, реагенти та матеріали багаторічних досліджень. Їхня втрата могла б означати не лише матеріальні збитки, а й удар по науковій роботі, яка тривала роками.

    Уже вранці 2 липня працівники Інституту, студенти та небайдужі люди почали прибирати наслідки атаки. Замість звичної роботи в лабораторіях науковці розбирали уламки, виносили пошкоджені речі, прибирали скло, воду та залишки зруйнованих конструкцій. В установі підкреслили, що Інститут — це насамперед люди, знання й наукова спільнота, а не лише стіни та обладнання.

    Інститут біохімії імені О. В. Палладіна є однією з найвідоміших наукових установ України. Він працює у структурі Національної академії наук і спеціалізується на фундаментальних та прикладних дослідженнях у сфері біохімії, молекулярної біології, клітинної біології, біотехнологій та суміжних напрямів. Саме тому удар по такій установі — це не просто пошкодження будівлі, а атака по українській науці, освіті та дослідницькій інфраструктурі.

    Науковий центр носить ім’я Олександра Палладіна — видатного українського біохіміка, академіка, одного з організаторів української біохімічної науки. Інститут має давню історію й відіграє важливу роль у підготовці науковців, виконанні досліджень та збереженні наукових шкіл. Саме тому пошкодження лабораторій, обладнання й матеріалів після російського удару може мати довготривалі наслідки для дослідницьких програм.

    Пожежа в Інституті стала частиною наслідків однієї з наймасштабніших атак Росії на Київ за останній час. У ніч проти 2 липня російські війська атакували столицю ракетами та ударними безпілотниками. За даними української влади та рятувальників, у місті були пошкоджені житлові будинки, медичні заклади, наукові установи, готелі, бізнес-об’єкти та інша цивільна інфраструктура.

    Станом на ранок 2 липня повідомлялося про 13 загиблих та 86 постраждалих у Києві, згодом кількість жертв зростала. Основні руйнування були зафіксовані у житлових районах столиці, зокрема у Дарницькому, Шевченківському, Голосіївському, Печерському та інших районах. Рятувальники працювали на численних локаціях, гасили пожежі, розбирали завали та шукали людей під уламками будинків.

    Під удар потрапили не лише житлові будинки. У Києві також повідомляли про пошкодження підстанції швидкої медичної допомоги, дитячих садків, шкіл, бізнес-центрів, складів, готелів і наукових установ. Серед об’єктів, які згадували медіа після атаки, був саме Інститут біохімії імені Палладіна.

    Історія з пошкодженням Інституту біохімії особливо символічна на тлі багаторічної російської пропаганди про нібито “біолабораторії” в Україні. Москва неодноразово використовувала цю тему для інформаційних атак, однак реальність виявилася іншою: російські ракети й дрони б’ють по реальних українських наукових установах, де працюють дослідники, викладачі, студенти та технічний персонал.

    В Інституті після атаки заявили, що спроби знищити приміщення не здатні знищити знання, гідність і волю продовжувати роботу. Науковці наголосили, що вистоять завдяки єдності, взаємній підтримці та незламності. Ця реакція стала ще одним прикладом того, як українські установи навіть після обстрілів намагаються швидко повертатися до роботи й зберігати безперервність своєї діяльності.

    Наразі триває оцінка збитків, завданих Інституту біохімії. Попереду — відновлення приміщень, перевірка стану лабораторного обладнання, наукових матеріалів і документації. Водночас головне, що внаслідок пожежі вдалося уникнути людських жертв, а критично важливі наукові матеріали, за повідомленням установи, залишаються у збереженні.

    Російський удар по Інституту біохімії імені Палладіна ще раз показав, що під прицілом РФ перебувають не лише військові об’єкти, а й усе, що формує українське життя: будинки, лікарні, школи, наукові центри, культурні та релігійні установи. У цьому випадку удар припав по українській науці — але відповіддю стала не паніка, а толока, взаємодопомога і готовність продовжувати роботу.

  • У столичному університеті продавали посади «науковців» для уникнення мобілізації

    У столичному університеті продавали посади «науковців» для уникнення мобілізації

    У Києві правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації, в рамках якої чоловіків за гроші оформлювали на фіктивні посади наукових співробітників державного університету.

    За даними слідства, до організації схеми були причетні двоє підприємців та посадовець одного зі столичних вишів. Вони пропонували клієнтам оформлення на посади науковців, що входили до складу колективу, який нібито працював над проєктом зі створення безпілотних літальних апаратів.

    Вартість таких «послуг» становила від 1500 до 4000 доларів. Після оформлення на посаду чоловіки отримували підстави для відстрочки від мобілізації.

    Серед тих, кого оформлювали як науковців, були люди різних професій, які не мали жодного стосунку до наукової діяльності. Зокрема, агроном, стоматолог, працівник станції технічного обслуговування та інші.

    За інформацією правоохоронців, лише за пів року організатори схеми встигли оформити щонайменше 14 таких «науковців».

    Наразі всіх причетних до організації незаконної схеми затримано. Правоохоронці встановлюють інших можливих учасників та обставини оборудки.

  • Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Вчені КАІ серед найвпливовіших мирових науковців за версією Scopus

    Сім викладачів Державного університету «Київський авіаційний інститут» потрапили до рейтингу двох відсотків найцитованіших науковців світу за версією Elsevier та Стенфордського університету. Рейтинг складається на основі даних бази Scopus і вважається одним із найавторитетніших показників наукового впливу у світі. Потрапляння до нього означає, що роботи науковців активно цитують колеги з усього світу, визнаючи їхню значущість і актуальність.

    До рейтингу увійшли представники факультету аеронавігації, електроніки та телекомунікацій: Віктор Синєглазов, Іван Остроумов, Олександр Соломенцев, Ольга Сущенко, Наталія Кузьменко, Максим Заліський та Юлія Авер’янова. Серед них – доктори технічних наук та докторка філософії, професори і старші наукові співробітники кафедр авіаційних систем, телекомунікацій та радіоелектроніки.

    Університет зазначає, що це визнання не лише особистих досягнень учених, а й потужності наукової школи КАІ. Науковці працюють над безпекою польотів, розвитком штучного інтелекту в авіації, телекомунікаційними та навігаційними системами, радіолокацією, формуючи майбутнє української науки.

    Попри міжнародне визнання, викладачі КАІ продовжують активно розвивати освіту, підвищуючи кваліфікацію студентів і залучаючи їх до передових наукових досліджень.

  • Мікропластик у нашій їжі: науковці пояснили, як цього уникнути

    Мікропластик у нашій їжі: науковці пояснили, як цього уникнути

    Мікропластик — це сотні невидимих частинок, які щодня потрапляють у наш організм разом із їжею та напоями. Він просочується у страви з кухонного посуду, упаковки та навіть із води, яку ми п’ємо. Сьогодні мікропластик знаходять усюди: у м’ясі, рибі, овочах, яйцях, меді, хлібі та солі. Але попри безконтрольну присутність у довкіллі, існують способи зменшити його споживання.

    Дослідження показують, що приготування їжі на пластикових поверхнях або в посуді з антипригарним покриттям вивільняє мікрочастинки пластику, які під дією тепла проникають у продукти. Схожа ситуація відбувається з пластиком у пляшках — кожне закручування кришки створює сотні частинок, які потрапляють у воду.

    Особливу загрозу становлять ультраоброблені продукти — чим складніший виробничий процес, тим більше контакту з пластиком і тим більша ймовірність забруднення. Дослідження у 109 країнах показало: сьогодні ми споживаємо мікропластику у шість разів більше, ніж у 1990 році.

    Вода з-під крану не є винятком — у всіх зразках водопровідної води фіксується мікропластик. Але використання фільтрів, зокрема вугільних, може зменшити його кількість до 90%. Що гірше — додавання чаю в пластиковому пакетику може «збагатити» напій мільярдами частинок пластику.

    Побут на кухні також відіграє роль: пластикові дошки, посуд, губки, блендери — усе це джерела невидимих фрагментів, які з часом зношуються та потрапляють у їжу. Навіть силікон, який вважається безпечнішим, при високих температурах здатний виділяти мікропластик.

    Хоча мікропластик виявляють навіть у крові, плаценті та мозку людини, наука ще не має однозначних відповідей щодо його впливу. Ймовірно, частина частинок виводиться з організму, але їхня накопичувальна дія залишається під питанням.

    Що можна зробити вже сьогодні:
    – відмовлятися від пошкодженого пластикового посуду;
    – використовувати скло, сталь або кераміку;
    – промивати продукти, коли це можливо;
    – уникати ультраоброблених страв;
    – використовувати фільтри для води.

    Мікропластик уже став частиною нашого життя, але його присутність у нашому раціоні можна зменшити простими рішеннями — і саме з них починається контроль над невидимою загрозою.

  • Наукове дослідження: люди з психічними розладами дедалі частіше обирають партнерів із подібними проблемами

    Наукове дослідження: люди з психічними розладами дедалі частіше обирають партнерів із подібними проблемами

    Люди з психічними розладами часто обирають партнерів із подібними проблемами, і ця закономірність посилюється з покоління в покоління. Такі дані наводить масштабне міжнародне дослідження, опубліковане в журналі Nature Human Behaviour.

    Вчені проаналізували інформацію про понад 14,8 мільйона людей у Тайвані, Данії та Швеції. Учасників розділили на групи за десятиліттям народження — від 1930-х до 1990-х років. Результати показали, що з часом ймовірність створення пари з однаковими психічними проблемами суттєво зростає.

    Цей феномен має важливі наслідки для наступних поколінь. Адже діти таких пар отримують підвищений ризик успадкувати схильність до аналогічних розладів, що може впливати на їхнє психічне здоров’я у майбутньому.

    Раніше науковці вже фіксували подібну тенденцію у скандинавських країнах, проте це дослідження вперше показало, що вона характерна й для інших частин світу.

    Автори роботи наголошують: результати мають велике значення для медицини, психології та суспільної політики, адже підкреслюють важливість ранньої діагностики та підтримки сімей, де наявні психічні розлади.

  • Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

    Вчені вперше знайшли прямий зв’язок між бактеріями ротової порожнини та інфарктом

    Фінські науковці з Університету Тампере виявили, що бактерії, які мешкають у ротовій порожнині людини, можуть бути безпосередньо пов’язані з виникненням серцевих нападів. Про це повідомляє видання Science Alert.

    Генетичні сліди бактерій у бляшках

    Дослідники дослідили понад 200 зразків атеросклеротичних бляшок у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та вперше виявили у них генетичний матеріал бактерій ротової порожнини. Це підтвердило гіпотезу, що мікроорганізми можуть брати участь у формуванні небезпечних відкладень в артеріях.

    Атеросклероз виникає внаслідок накопичення жирових і холестеринових бляшок на стінках артерій, що призводить до звуження судин та може блокувати кровотік до серця. Саме розрив таких бляшок часто стає причиною серцевого нападу.

    Стрептококи та ризик смерті

    У 42% зразків, відібраних як у померлих раптово пацієнтів, так і у тих, хто переніс операцію, вчені виявили бактеріальні біоплівки. Найчастіше це були зеленуваті стрептококи — мікроорганізми, відомі як мешканці ротової порожнини.

    Їхня присутність виявилася пов’язаною з тяжкими формами атеросклерозу та підвищеним ризиком смерті від серцевих захворювань. У випадку запалення ці бактерії можуть сприяти розриву бляшки, що запускає механізм серцевого нападу.

    Чому важлива гігієна ротової порожнини

    Науковці наголошують: хоча потрібні додаткові дослідження, вже зараз зрозуміло, що стан зубів і ясен напряму впливає на здоров’я серця. Регулярна гігієна ротової порожнини та своєчасне лікування стоматологічних проблем можуть знизити ризик серцево-судинних хвороб.

    Це відкриття додає ще один аргумент на користь комплексного підходу до профілактики інфарктів — поряд із фізичною активністю, правильним харчуванням та контролем рівня холестерину.

  • Науковці створили вакцину, яка омолоджує організм на 7 років

    Науковці створили вакцину, яка омолоджує організм на 7 років

    Китайські вчені зробили прорив у боротьбі зі старінням: вони розробили вакцину, яка здатна омолоджувати організм на клітинному рівні приблизно на 7 років.

    Експерименти проводилися на макаках протягом 12-тижневого курсу терапії. За цей час у тварин помітно покращився стан шкіри та шерсті, сповільнилася атрофія м’язів, а також знизилася швидкість старіння мозку та внутрішніх органів.

    Якщо ефективність та безпека вакцини будуть підтверджені в клінічних випробуваннях на людях, це відкриє нові горизонти у боротьбі зі старінням та продовженні молодості людини.

    Вчені відзначають, що перед впровадженням у практику необхідно ретельно дослідити можливі побічні ефекти та тривалість дії препарату.

  • Вчені: самотні люди частіше звертаються до лікарів

    Вчені: самотні люди частіше звертаються до лікарів

    Самотність — одна з найпоширеніших проблем сучасного суспільства, яка не лише впливає на якість життя людей, а й суттєво позначається на витратах систем охорони здоров’я. Дослідження британських учених, опубліковане в журналі PLOS One, показало, що люди, які часто відчувають самотність, обходяться Національній службі охорони здоров’я Великої Британії (NHS) на 885 фунтів стерлінгів на рік дорожче за своїх товариських однолітків.

    У дослідженні взяли участь понад 23 тисяч британців, опитаних у 2021–2023 роках щодо самопочуття, рівня самотності та відвідувань медичних закладів. Виявилося, що 8% респондентів часто відчувають самотність, а ще 32% — іноді. Самотність асоціюється з погіршенням психічного і фізичного здоров’я, а також з підвищеною кількістю візитів до лікарів загальної практики та клінік.

    За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, соціальна ізоляція і самотність вважаються серйозною загрозою для здоров’я населення планети. Вони підвищують ризик серцево-судинних захворювань, діабету II типу, депресії та тривожних розладів.

    Дослідники відзначають, що найбільше витрати на медицину зростають у самотніх людей молодого та похилого віку, тоді як у середньому віці ця різниця зменшується.

    Багато країн, включно з Великою Британією, вже впроваджують національні програми боротьби із самотністю. Вони спрямовані на розвиток соціальних та онлайн-зв’язків, особливо серед людей, які перебувають у групі ризику, таких як особи похилого віку. Експерти вважають, що такі програми не лише підвищують якість життя, а й допомагають знизити витрати на охорону здоров’я.

  • Природа сильніша за прогнози: що відбувається на місці Каховського водосховища

    Природа сильніша за прогнози: що відбувається на місці Каховського водосховища

    Руйнування Каховської дамби стало однією з найбільших екологічних катастроф в історії України. Та попри похмурі прогнози, природа демонструє дивовижну здатність до відновлення.

    Ліс на дні водосховища

    На місці колишнього дна Каховського водосховища за короткий час виріс найбільший у Європі вербово-тополевий масив. За словами ботаніка Анни Куземко, вже через три тижні після трагедії дослідники побачили перші саджанці, які згодом можуть вирости до семи метрів. Сьогодні третина колишніх видів флори та фауни повернулася до цих територій, а річка Кам’янка знову живить Національний парк «Кам’янська Січ».

    Риби повертаються

    Особливо вражає рибний ренесанс. Іхтіолог Віктор Демченко повідомив про повернення осетра в районі острова Хортиця. Без штучної перешкоди у вигляді дамби риба вільно мігрує до своїх історичних місць нересту, відновлюючи популяції, зниклі понад сім десятиліть тому.

    Токсини під контролем

    Раніше вчені попереджали про загрозу «токсичної бомби» — важких металів і хімічних відходів, накопичених за роки роботи ГЕС. Проте новий ліс виконує роль природного фільтра. Верби та інші рослини-акумулятори вже поглинають значну частину небезпечних речовин. Водночас науковці застерігають: якщо ці насадження знищити або територію знову затопити, токсини повернуться у довкілля.

    Моніторинг попри небезпеку

    Попри постійні обстріли й ризики атак дронів, експедиції тривають. Науковці збирають дані, щоб дослідити, як саме змінюється екосистема та чи зможе вона відновитися повністю.

    Катастрофа, що загрожувала регіону знищенням, стала початком нового етапу: природа довела, що здатна до відродження навіть у найскладніших умовах.

  • Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

    Вчені: час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя

    Міжнародна група вчених, серед яких фахівці Манчестерського університету та Гарварду, дійшла висновку, що час першого прийому їжі може впливати на тривалість життя. Дослідження показало, що відкладений сніданок підвищує ризик смерті серед людей похилого віку.

    Дослідження тривало понад три десятиліття та охопило 2945 осіб у Великій Британії. Результати свідчать: кожна година відтермінування ранкової трапези збільшує ризик смертності на 8%. При цьому враховувалися соціально-економічні фактори та спосіб життя учасників.

    Науковці зазначають, що з віком люди мають тенденцію відкладати сніданок і скорочувати своє «вікно харчування», що може бути пов’язано з проблемами зі здоров’ям, включно з депресією, хронічною втомою або порушенням апетиту.

    Водночас дослідники підкреслюють: пізній сніданок не є прямою причиною хвороб чи смерті, але може слугувати простим і доступним маркером загального стану здоров’я. Регулярне харчування, узгоджене з циркадними ритмами, сприяє здоровішому старінню та знижує ризик розвитку хронічних захворювань.