Golosnovinua.com

Позначка: навчальний рік

  • Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Очний навчальний рік та вибори мера, позиції Кличка у Києві слабшають

    Київ входить у навчальний рік без запасного плану. Столичні школи готуються до повноцінного очного формату з укороченими зимовими канікулами — лише два тижні. Відповідний наказ, за наявною у редакції інформацією, мають підписати протягом найближчого тижня. Рішення ухвалюється на тлі стійких ризиків для енергосистеми та вже накопиченого невдоволення роботою міської влади.

    Офіційно Міністерство освіти і науки України орієнтує регіони на початок занять 1 вересня 2026 року та завершення навчального року не пізніше 30 червня 2027-го. У Києві, як і на більшості підконтрольних територій, пріоритет віддається очному навчанню. За даними міністерства, серед закладів загальної середньої освіти по країні понад вісім тисяч планують працювати очно. У столиці паралельно триває відновлення пошкоджених будівель: станом на середину серпня ремонт не встигали завершити у п’яти школах, де заняття розпочнуться у змішаному режимі.

    Проблема, однак, лежить глибше за терміни ремонту. Міська влада збільшує кількість опорних шкіл з автономним тепло- і електропостачанням — до ста по всьому місту. Готуються додаткові потужності генерації та пункти обігріву. Водночас енергетики та незалежні експерти попереджають: зима може виявитися важкою. Після попередніх ударів по київських ТЕЦ повне відновлення до попередніх обсягів малоймовірне. У гіршому сценарії температура в квартирах може опускатися до 12–15 градусів, а відключення — тривати годинами. Минула зима вже продемонструвала, як швидко такі умови призводять до продовження канікул: у січні 2026 року заняття в столиці фактично зупиняли до лютого.

    Саме відсутність резервного сценарію стає ключовою. Якщо тепла і електрики не буде, заняття можуть просто скасувати. Кожній школі доведеться самостійно вирішувати — продовжувати навчальний рік чи скорочувати програму. Такий підхід уже закладений у загальну логіку воєнного часу: навчальні заклади отримали широку автономію у визначенні конкретних дат канікул і форматів. Але ціна цієї автономії може виявитися високою. Переривання освітнього процесу безпосередньо впливає на нарахування зарплат учителям. В умовах, коли частина педагогів і так працює на межі виснаження, будь-які збої з виплатами здатні посилити соціальне напруження.

    Це напруження вже має політичний вимір. Рейтинг мера Віталія Кличка в столиці помітно просів. Згідно із закритими соціологічними даними, які циркулюють у політичних колах, у разі виборів він виходить у другий тур, але програє там будь-якому більш-менш серйозному конкуренту. Його політична сила в найкращому разі посідає п’яте місце в майбутній Київраді і ледве долає прохідний бар’єр. Відкриті опитування останніх місяців фіксують від’ємний баланс довіри до Кличка на загальноукраїнському рівні. У Києві він досі лідирує в гіпотетичних мерських рейтингах, проте розрив із потенційними суперниками скоротився, а рівень незадоволеності роботою міської влади залишається високим.

    Зв’язок між шкільним питанням і політичними позиціями мера не випадковий. Освіта та комунальна інфраструктура — дві сфери, де наслідки рішень відчуваються найшвидше. Якщо взимку заняття справді почнуть масово зриватися, відповідальність неминуче ляже на міську владу. Особливо на тлі того, що центральні органи вже демонстрували готовність втручатися: у січні саме урядове рішення та позиція Ради оборони Києва визначили продовження канікул.

    Поки міська адміністрація робить ставку на те, що підготовка до зими дозволить уникнути найгіршого сценарію. Але запасного варіанту, який гарантував би безперервність навчального процесу незалежно від стану енергосистеми, немає. Це означає, що в найближчі місяці школи Києва опиняться не лише освітніми закладами, а й одним із найбільш чутливих індикаторів того, наскільки міська влада здатна керувати кризою.

  • Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Росія знищила понад 410 тисяч шкільних підручників: коли учні отримають нові книги

    Російський масований удар по Україні 19 липня знищив понад 410 тисяч шкільних підручників, які мали надійти до українських шкіл перед початком нового навчального року. Через втрату накладу книги доведеться друкувати повторно, а їхнє постачання до навчальних закладів відкладуть щонайменше на кілька місяців.

    Про це повідомив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.

    За словами очільника МОН, попередню оцінку наслідків уже провели Міністерство освіти і науки, Інститут модернізації змісту освіти та українські видавництва. Встановлено, що внаслідок російського удару було повністю втрачено понад 260 тисяч підручників для учнів 9-х класів, а також близько 150 тисяч підручників для 4-х класів, які перебували на різних етапах друку та підготовки до відправлення.

    Міністр зазначив, що значну частину книжок уже було надруковано, запаковано та підготовлено до доставки в заклади освіти, аби школярі отримали їх до 1 вересня. Однак увесь цей наклад був знищений внаслідок російської атаки.

    За словами Бутенка, тепер видавництвам доведеться повторно друкувати весь втрачений тираж. Через це доставка нових підручників до українських шкіл затримається щонайменше на кілька місяців. Наразі Міністерство освіти вже працює разом із видавцями над тим, щоб максимально скоротити строки повторного виробництва та компенсувати втрачений час.

    Поки триває повторний друк, навчальний процес не зупинятиметься. За необхідності учні користуватимуться електронними версіями підручників, які залишаються доступними для закладів освіти.

    У Міністерстві освіти наголосили, що знищені книги становлять лише частину загального державного замовлення на новий навчальний рік. Попри втрати, забезпечення українських шкіл підручниками триває. Станом на 22 липня до навчальних закладів уже доставили понад 1,4 мільйона примірників різних навчальних видань.

    Бутенко також звернув увагу, що це не перший випадок, коли російські війська атакують друкарні, склади та підприємства, пов’язані з виробництвом українських підручників. За його словами, такими ударами Росія намагається завдати шкоди не лише інфраструктурі, а й українській освіті та можливості дітей повноцінно навчатися.

    Нагадаємо, в ніч на 19 липня Росія здійснила одну з наймасштабніших комбінованих атак по Україні, застосувавши 41 ракету та 125 ударних безпілотників. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, гуртожиток, торговельний центр, офісні приміщення та інші об’єкти цивільної інфраструктури. Внаслідок атаки одна людина загинула, ще вісім отримали поранення.

  • Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Безкоштовні гарячі обіди для всіх: з 1 вересня Україна запускає масштабну реформу шкільного харчування

    Із 1 вересня 2026 року в Україні стартує новий масштабний етап реформи шкільного харчування. Від початку нового навчального року безоплатне гаряче харчування отримуватимуть усі учні комунальних закладів загальної середньої освіти, які навчаються в очному або змішаному форматі. Таким чином державна програма вперше охопить школярів усіх класів – від першого до одинадцятого (дванадцятого), а не лише учнів молодшої школи чи окремі пільгові категорії дітей.

    Про це повідомило Міністерство освіти і науки України.

    Відповідне рішення вже ухвалив Кабінет міністрів України. Для забезпечення реалізації програми уряд спрямує місцевим бюджетам понад 7,4 мільярда гривень державної субвенції лише на період із вересня по листопад 2026 року. Кошти мають надійти до громад завчасно, щоб вони встигли організувати харчування ще до початку нового навчального року.

    За інформацією Міністерства освіти і науки, після розширення програми безкоштовне гаряче харчування отримуватимуть близько трьох мільйонів українських школярів. Це стане одним із найбільших соціальних проєктів у системі освіти за останні роки та важливою складовою державної політики підтримки сімей із дітьми в умовах повномасштабної війни.

    Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що держава заздалегідь забезпечує громади необхідними фінансовими ресурсами, аби вже з першого дня навчального року кожна школа могла організувати безкоштовне гаряче харчування для всіх дітей, які відвідують заняття очно або навчаються у змішаному форматі.

    За словами міністра, головною метою програми є забезпечення рівного доступу всіх школярів до якісного харчування незалежно від того, у якому регіоні вони проживають, якими є фінансові можливості місцевої громади або соціальний статус родини. Держава прагне, щоб кожна дитина мала можливість щодня отримувати повноцінний гарячий обід, який відповідає сучасним стандартам здорового харчування.

    Фінансування здійснюватиметься за єдиними нормативами по всій країні. Для учнів початкової школи держава компенсуватиме вартість одного гарячого прийому їжі з розрахунку 50 гривень на день. Для учнів базової та старшої школи норматив становитиме 60 гривень на день. Такий підхід застосовуватиметься незалежно від регіону, кількості учнів чи моделі організації харчування у конкретному навчальному закладі.

    Водночас уряд передбачив окремий механізм для територій, де продовжує працювати Всесвітня продовольча програма Організації Об’єднаних Націй. Насамперед це стосується окремих прифронтових областей, які найбільше постраждали від війни. Там фінансування здійснюватиметься за змішаною схемою: 35 гривень на одного учня забезпечуватиме державна субвенція, ще 15 гривень покриватиме міжнародна гуманітарна програма.

    У Міністерстві освіти пояснили, що під час розрахунку обсягів фінансування враховували реальну кількість дітей, які навчаються очно або змішано, кількість навчальних днів, середній рівень відвідуваності закладів освіти, вартість продуктів, а також особливості організації харчування у кожній територіальній громаді.

    Одночасно уряд ухвалив зміни до правил організації харчування в школах під час дії воєнного стану. Вони мають забезпечити безперервне харчування дітей навіть у складних безпекових умовах.

    Відтепер, якщо шкільна їдальня не може одночасно прийняти всіх учнів через обмежену площу або інші причини, адміністрація закладу освіти зможе організовувати прийом їжі в інших безпечних приміщеннях школи. Йдеться про навчальні кабінети, рекреаційні зони, актові зали, а також укриття, якщо під час обіду буде оголошено повітряну тривогу.

    У Міністерстві наголошують, що незалежно від місця прийому їжі всі санітарні та гігієнічні вимоги залишаються обов’язковими. Школи повинні забезпечити можливість миття рук, належне прибирання та провітрювання приміщень, безпечне транспортування готових страв, правильне зберігання продуктів і суворе дотримання графіків харчування.

    Запровадження нової програми є лише одним із напрямків комплексної реформи шкільного харчування, яка триває в Україні вже кілька років. За цей час у країні активно модернізують харчоблоки, закуповують сучасне кухонне обладнання, оновлюють меню відповідно до рекомендацій фахівців зі здорового харчування та проводять навчання кухарів за новими стандартами.

    За даними Міністерства освіти і науки, наразі вже модернізовано близько 20% усіх шкільних харчоблоків, які потребували оновлення. Завдяки державній субвенції сучасне обладнання отримали 157 закладів освіти, ще 84 проєкти перебувають на різних етапах реалізації. Крім того, понад півтори тисячі шкільних їдалень вдалося оновити за рахунок коштів місцевих бюджетів та фінансової підтримки міжнародних партнерів.

    У МОН зазначають, що модернізація матеріально-технічної бази залишається одним із ключових завдань реформи. Сучасні харчоблоки повинні відповідати європейським стандартам безпеки, енергоефективності та якості приготування їжі.

    Окрему увагу держава приділяє цифровізації системи харчування. За підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) створюється спеціальна цифрова платформа, яка дозволить ефективніше контролювати закупівлі продуктів, оптимізувати витрати бюджетних коштів, здійснювати моніторинг якості харчування та прогнозувати реальні потреби навчальних закладів.

    Очікується, що впровадження цифрових інструментів допоможе громадам зменшити вартість продуктів і послуг без погіршення якості харчування, зробить використання бюджетних коштів більш прозорим, а також дозволить оперативніше реагувати на потреби шкіл.

    Уряд також продовжує реалізацію інших складових реформи. Зокрема, триває будівництво сучасних фабрик-кухонь, які забезпечуватимуть централізоване приготування страв для кількох навчальних закладів одночасно, оновлюються технологічні процеси, а кухарі проходять професійну перепідготовку відповідно до сучасних вимог.

    У Міністерстві освіти наголошують, що реформа має не лише соціальне, а й стратегічне значення. Забезпечення дітей повноцінним збалансованим харчуванням позитивно впливає на їхній фізичний розвиток, успішність у навчанні, концентрацію уваги та загальний стан здоров’я. Крім того, безкоштовне гаряче харчування допоможе суттєво зменшити фінансове навантаження на українські родини, які вже кілька років живуть в умовах повномасштабної війни, економічної нестабільності та постійного зростання вартості життя.

    Запуск оновленої програми з 1 вересня 2026 року стане найбільшим розширенням державної системи шкільного харчування за всю історію незалежної України та охопить практично всіх учнів комунальних закладів загальної середньої освіти, які продовжують навчатися у звичному форматі попри воєнні виклики.

  • Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027

    Кабінет Міністрів України затвердив тривалість та особливості організації навчального року 2026/2027 у закладах загальної середньої освіти. Він традиційно розпочнеться 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027 року. Водночас фактичну дату завершення навчальних занять, проведення останнього дзвоника та тривалість літніх канікул кожна школа зможе визначати самостійно — з урахуванням безпекової ситуації, потреб учнів і рішень педагогічної ради. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    За словами очільниці уряду, рішення ухвалили з урахуванням умов воєнного стану, коли ситуація в регіонах може суттєво відрізнятися. Обласні військові адміністрації та Київська міська військова адміністрація разом із засновниками закладів освіти визначатимуть, у якому форматі стартуватиме навчання в кожній громаді. Тобто в одних школах діти можуть розпочати рік очно, в інших — дистанційно або у змішаному форматі, залежно від наявності укриттів, рівня загроз і рішень місцевої влади.

    Свириденко наголосила, що такий підхід має забезпечити баланс між безпекою та безперервністю навчання. Громади отримують можливість гнучко організовувати освітній процес, не чекаючи єдиного рішення для всієї країни. Це особливо важливо для прифронтових регіонів, де навчання часто залежить від оперативної ситуації, інтенсивності обстрілів та доступу до безпечних приміщень.

    Формально навчальний рік триватиме до 30 червня 2027 року, однак це не означає, що всі українські школярі обов’язково навчатимуться до цієї дати. Педагогічні ради шкіл зможуть самостійно визначати, коли саме завершити заняття, коли провести останній дзвоник і скільки триватимуть літні канікули. Через це дати завершення навчання можуть відрізнятися навіть у межах одного регіону.

    У Міністерстві освіти і науки пояснили, що червень школи можуть використовувати не лише для звичайних уроків. Заклади освіти матимуть право проводити консультації, індивідуальні заняття, підсумкові активності або заходи для подолання освітніх втрат. Водночас такі заняття не є обов’язком для всіх шкіл — рішення ухвалюватиме сам заклад освіти.

    Освітні втрати залишаються однією з головних проблем української школи під час війни. Через повітряні тривоги, обстріли, вимушені переїзди, відключення світла та дистанційне навчання частина учнів має прогалини у знаннях. Саме тому можливість використати червень для консультацій і додаткових занять може стати важливою для тих шкіл, які бачать потребу у надолуженні матеріалу.

    Водночас урядове рішення не скасовує автономію закладів освіти у плануванні канікул. Школи й надалі можуть самостійно формувати структуру навчального року: визначати тривалість семестрів, канікул і додаткових навчальних періодів, якщо це не суперечить законодавству та враховує необхідну кількість навчального часу.

    Минулого року Кабмін також визначав, що навчальний рік 2025/2026 у школах триватиме з 1 вересня до 30 червня. Тож нинішнє рішення фактично продовжує практику воєнного часу, коли уряд задає загальні рамки, а школи та громади адаптують їх до реальних умов на місцях.

    Для батьків це означає, що точні дати останнього дзвоника і літніх канікул варто уточнювати безпосередньо у своїй школі. У різних громадах вони можуть відрізнятися залежно від формату навчання, кількості пропущених занять, безпекової ситуації та рішень педагогічної ради.

    Головна логіка нового рішення Кабміну — не уніфікувати всі школи під один календар, а дати їм інструмент для гнучкої роботи. Уряд визначив загальні часові межі навчального року, але залишив закладам освіти простір для рішень, які найкраще відповідають умовам конкретної громади.

  • Школи отримали орієнтовний календар канікул на 2025–2026 рік — коли відпочиватимуть діти

    Школи отримали орієнтовний календар канікул на 2025–2026 рік — коли відпочиватимуть діти

    Канікули в жовтні 2025 року орієнтовно заплановані з 27 жовтня по 2 листопада — таких дат дотримується рекомендаційний календар, оприлюднений для 2025–2026 навчального року.

    Навчальний рік 2025/2026, за постановою Кабміну, розпочався 1 вересня 2025 року і має тривати до 30 червня 2026 року; водночас Кабінет Міністрів оприлюднив рекомендований графік канікул, який школи можуть коригувати відповідно до рішень педагогічних рад.

    За рекомендаціями, орієнтовні дати канікул у школах такі: осінні — з 27 жовтня по 2 листопада 2025 року; зимові — з 27 грудня 2025 року по 11 січня 2026 року (деякі школи можуть відпочивати довше); весняні — з 23 по 29 березня 2026 року; літні — орієнтовно з 1 червня 2026 року до початку нового навчального року. Остаточний графік і тривалість затверджує педагогічна рада кожного навчального закладу.

    Дати можуть змінюватися залежно від регіональної епідемічної та безпекової ситуації. Місцеві департаменти освіти разом із школами мають право переносити або продовжувати канікули, якщо того вимагатимуть умови (наприклад, спалах захворювань або карантинні обмеження). Батькам радять слідкувати за офіційними повідомленнями своєї школи та місцевого управління освіти.

  • МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    МОН затвердило дату завершення навчального року 2025

    Міністерство освіти та науки України затвердило дату завершення навчального року — 30 червня 2025 року. Відповідне рішення закріплене постановою Кабінету міністрів № 841 від 23 липня 2024 року.

    Останній дзвоник для більшості учнів пролунає 30 травня. Проте червень залишиться робочим: у цей період діти зможуть завершити навчальну програму, підтягнути знання, закрити академічні заборгованості або підготуватися до державної підсумкової атестації.

    Цьогоріч весняні канікули в частині шкіл були зсунуті на квітень — з 16 по 23 число, через календарне співпадіння з Великоднем. Інші навчальні заклади залишили звичні березневі вихідні, або скоротили канікулярний період через необхідність наздогнати навчальні плани.

    Повноцінні літні канікули триватимуть з 1 липня по 31 серпня, а вже 1 вересня школярі знову повернуться до шкільних занять.

  • 300 тисяч дітей виїхали з України напередодні навчального року — Ніна Южаніна

    300 тисяч дітей виїхали з України напередодні навчального року — Ніна Южаніна

    За даними народного депутата Ніни Южаніної, понад 300 тисяч дітей залишили Україну напередодні нового навчального року. Ця статистика підкреслює наслідки війни, яка триває в країні, та її вплив на освітній процес.

    За її словами, це свідчить про те, що громадяни не отримують чітких сигналів від влади щодо планів на майбутнє – особливо щодо осінньо-зимового періоду та військових можливостей країни.

    Депутатка додала, що багато хто продає своє майно і залишає країну, переважно виїжджаючи до Польщі.

    Раніше міністр освіти Лісовий також говорив про масовий від’їзд школярів 10-11 класів.