Golosnovinua.com

Позначка: навчання

  • Масштабні маневри на тлі напруженості: Південна Корея розпочала щорічні військові навчання «Хогук» за участю сил США

    Масштабні маневри на тлі напруженості: Південна Корея розпочала щорічні військові навчання «Хогук» за участю сил США

    Збройні сили Республіки Корея 19 жовтня розпочали проведення щорічних масштабних військових навчань «Хогук» (Hoguk), до яких традиційно залучаються підрозділи армії США. Комплексні маневри триватимуть до 30 жовтня і включатимуть відпрацювання спільних операцій на суходолі, на морі та в повітряному просторі по всій території країни.

    Як заявив начальник штабу стратегічного планування Об’єднаного комітету начальників штабів Кан Дон Гу, навчання «Хогук-2026» є невіддільною частиною оборонного планування як для мирного, так і для воєнного часу. Основний акцент маневрів спрямовано на вдосконалення злагодженості та оперативного потенціалу загальновійськових з’єднань під час ведення інтенсивних бойових дій.

    Важливою особливістю цьогорічного етапу є необхідність надолужити тренувальні завдання, зірвані під час попередніх навчань. Зокрема, у межах «Хогук» планують відпрацювати дві із семи навчальних програм, які не відбулися через дострокове припинення спільних серпневих маневрів Ulchi Freedom Shield за особистою ініціативою президента США Дональда Трампа. Решту п’ять незавершених елементів бойової підготовки південнокорейські та американські сили мають намір реалізувати окремо до кінця поточного року.

    Військове командування Південної Кореї попередило цивільне населення про ймовірні ускладнення дорожнього руху та суттєвий рівень шуму через масштабне переміщення колон важкої бронетехніки, артилерії та авіації між навчальними центрами й полігонами.

  • Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Влада німецького міста-землі Гамбург має намір офіційно включити українську мову до списку навчальних дисциплін, які школярі зможуть обирати для складання підсумкових іспитів. Про це повідомляє впливове німецьке видання Der Spiegel. У разі остаточного впровадження це рішення стане унікальним прецедентом для регіональної системи освіти ФРН: раніше подібного офіційного іспитового статусу в місцевих школах не мали навіть турецька, китайська чи російська мови.

    Парламент Гамбурга вже ухвалив відповідне рішення та офіційно доручив міському уряду розробити спеціальну навчальну програму, затвердити критерії оцінювання й забезпечити інтеграцію курсу в загальноосвітніх закладах регіону. Така ініціатива покликана не лише полегшити інтеграцію та підтвердження знань для тисяч українських учнів, які опинилися в Німеччині через війну, а й закріпити статус української як повноцінної мови академічного вивчення на рівні державних освітніх стандартів федеральної землі.

  • Військові маневри біля кордонів: Росія та країни ОДКБ розпочали спільні армійські навчання в Білорусі

    Військові маневри біля кордонів: Росія та країни ОДКБ розпочали спільні армійські навчання в Білорусі

    У понеділок, 12 жовтня, на території Республіки Білорусь стартували масштабні спільні військові навчання держав-учасниць Організації Договору про колективну безпеку під назвами «Непорушне братерство-2026» та «Бар’єр-2026». До тренувань залучено збройні контингенти з Росії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану та Таджикистану. Військові маневри триватимуть до 16 жовтня, ставши черговим етапом демонстрації сили та узгодження дій союзних контингентів поблизу східного флангу Північноатлантичного альянсу та українського кордону.

    Окрім регулярних армійських формувань, до операцій залучили внутрішні війська, підрозділи поліції та національної гвардії, а також оперативні групи Об’єднаного штабу та Секретаріату військово-політичного блоку. Основу ударного російського угруповання сформували бійці та техніка загальновійськової армії Центрального військового округу РФ. Керівництво військового блоку заявило про розгортання значних людських і технічних резервів для відпрацювання спільних тактичних завдань у польових умовах.

    «У навчаннях беруть участь контингенти військ (колективних сил) ОДКБ Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Російської Федерації та Республіки Таджикистан. Серед них – військові контингенти, підрозділи органів внутрішніх справ (поліції) та національної гвардії, а також оперативні групи Об’єднаного штабу і Секретаріату ОДКБ. Основу російського військового контингенту становлять підрозділи загальновійськової армії Центрального військового округу», – йдеться в офіційному повідомленні військового союзу.

    Загалом у межах тренувань задіяно понад півтори тисячі військовослужбовців, понад триста одиниць бронетехніки й спеціальних машин, а також близько вісімдесяти безпілотних літальних апаратів різного призначення. Основними локаціями для розгортання сил визначено білоруські військові полігони «Лосвідо» та «Стародорозький». Офіційно командування декларує відпрацювання нібито завдань з підтримки миру та ліквідації небезпечних джерел біологічних загроз, прикриваючи агресивну мілітаризацію нейтральною риторикою.

    Нинішнє стягування сил відбувається на тлі постійного нагнітання напруженості та використання білоруської території Москвою для геополітичного тиску. Раніше білоруське оборонне відомство вже оголошувало про проведення маневрів із бойового використання тактичної ядерної зброї у тісній взаємодії з російськими розрахунками. Постійні тренування іноземних військових контингентів на білоруських полігонах свідчать про тотальне поглинання безпекового сектору Мінська Кремлем та зберігають стійку загрозу для стабільності в усьому східноєвропейському регіоні.

  • КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    КНУ продовжив дистанційне навчання до 15 жовтня, раніше наша редакція повідомляла про такий сценарій

    Київський національний університет імені Тараса Шевченка з 29 вересня до 16 жовтня перевів освітній процес і роботу частини працівників у дистанційний формат через погіршення безпекової ситуації в столиці. Про це повідомив університет.

    Водночас 23 вересня наша редакція повідомляла, що після нової хвилі ударів столичні університети розглядають можливість продовження дистанційного навчання щонайменше до 15 жовтня. На той момент офіційних наказів ще не було, а остаточні рішення мали ухвалювати ректорати окремих вишів. Тепер КНУ визначив 16 жовтня датою завершення запровадженого дистанційного режиму. В університеті пояснили рішення необхідністю забезпечити безпеку студентів і працівників на тлі погіршення ситуації в Києві.

    Схожі рішення ухвалюють і в інших столичних вишах. КПІ імені Ігоря Сікорського розпорядженням від 28 вересня перевів освітній процес у дистанційний режим з 28 вересня до 11 жовтня. У документі прямо зазначено, що рішення пов’язане з підвищенням рівня загроз ракетних і дронових атак на цивільну інфраструктуру Києва. КНУБА також тимчасово посилив дистанційний компонент освітнього процесу з 24 вересня, посилаючись на безпекову ситуацію в столиці.

    Таким чином, рішення КНУ відповідає сценарію, про який наша редакція повідомляла 23 вересня: столичні університети розглядали продовження дистанційного навчання щонайменше до середини жовтня.

    Водночас конкретний строк у КНУ виявився на день довшим — до 16 жовтня. Чи повернуться студенти до аудиторій після цієї дати, наразі невідомо. Подальший формат навчання залежатиме від безпекової ситуації в Києві.

     

  • Від окопів до владних кабінетів: в Одесі відкрили унікальну Школу публічної політики для ветеранів війни

    Від окопів до владних кабінетів: в Одесі відкрили унікальну Школу публічної політики для ветеранів війни

    В Одесі відбулося урочисте відкриття інноваційної Школи публічної політики та управління, створеної спеціально для українських ветеранів, які прагнуть розбудовувати власні громади, втілювати лідерський потенціал та брати безпосередню участь у державотворенні. Ця масштабна ініціатива покликана стати дієвим соціальним ліфтом для захисників, допомагаючи їм трансформувати здобутий у боях авторитет і дисципліну у фахові навички сучасного публічного менеджера. Навчальний процес організовано за гнучким гібридним форматом, що поєднує очні сесії з інтерактивними дистанційними модулями, дозволяючи залучити до програми широке коло вмотивованих учасників із різних куточків країни.

    Комплексна навчальна програма структурована у вісім насичених блоків, які триватимуть протягом жовтня та листопада. Освітній трек зосереджений на розборі реальних прикладних кейсів, активному нетворкінгу, вивченні вітчизняного законодавства, засвоєнні фундаментальних засад державного управління та стратегічного розвитку територіальних громад. Слухачі курсу матимуть змогу перейняти передовий досвід практиків, навчитися ефективно взаємодіяти з громадським сектором, залучати ресурси та вдосконалювати роботу органів влади. На фініші підготовки учасників очікує іспит, успішне складання якого підтверджуватиметься відповідними сертифікатами професійного зразка.

    Організатори школи акцентують увагу на безпрецедентно високому рівні суспільної довіри, яким сьогодні користуються військові та ветерани в українському суспільстві. Проте для того, щоб виправдати ці колосальні очікування та ефективно закривати потреби місцевого самоврядування, критично необхідні системні знання та практичні інструменти публічного менеджменту. Проєкт реалізується за всебічної підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні спільно з громадською організацією «Інститут психології політики і суспільства» у тісній взаємодії з одеським муніципалітетом.

    Важливість такої трансформації відзначають і представники сектору безпеки. Зокрема, представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов переконаний, що унікальний управлінський гарт, набутий на передовій, має стати фундаментом для нової хвилі українського державотворення. «На фронті від кожного рішення буквально залежить доля людей. Від такого рівня відповідальності волосся сивіє швидше, але ти вчишся дивитися на речі набагато тверезіше, оцінювати ризики і приймати ефективні рішення. Це унікальний досвід, який неможливо отримати в жодному університеті. А окремі підрозділи щодня демонструють чудеса ефективності в управлінні. Уміння досягати результату всупереч обмеженням і застарілим протоколам – саме те, що сьогодні вкрай необхідно цивільному сектору та органам влади», – підкреслив він. Завдяки подібним ініціативам держава залучає до управління загартованих та принципових лідерів, здатних вивести розвиток громад на якісно новий рівень.

  • Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання

    Київські школи входять у новий навчальний рік із кількома сценаріями організації занять через тривалі повітряні тривоги та постійну загрозу російських ракетних і дронових атак. Перший тиждень 2026/2027 навчального року у столиці планують розпочати в очно-дистанційному форматі, однак у КМДА попереджають: за потреби школи повинні бути готовими буквально на ходу перебудувати навчальний процес. Серед варіантів — уроки безпосередньо в укриттях, поєднання очних та онлайн-занять, повна дистанційка і навіть робота у дві зміни. Остаточну модель кожен заклад визначатиме з урахуванням безпекової ситуації та власних можливостей.

    Про нові підходи 31 серпня розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. За його словами, останні дні показали, наскільки сильно тривалі повітряні тривоги можуть впливати на звичайний шкільний розклад. Як приклад він навів 28 серпня, коли сигнали повітряної тривоги у Києві сумарно тривали 158 хвилин. За звичайного шестигодинного розкладу це приблизно дорівнює тривалості чотирьох уроків, а отже традиційна схема «перервали заняття — спустилися в укриття — повернулися до класу» за багатогодинної небезпеки може фактично зупиняти навчання на значну частину дня.

    Саме тому місто готується до більш гнучкого підходу. Для молодших школярів одним із варіантів може бути продовження очних занять безпосередньо в обладнаному укритті, якщо його умови дозволяють організувати там повноцінний освітній процес. Водночас учні середніх і старших класів у тій самій школі за необхідності можуть під час тривоги переходити на онлайн-навчання. У КМДА наголошують, що це не універсальна схема для всіх столичних шкіл, а лише один із варіантів, який заклади зможуть адаптувати під свої приміщення, кількість дітей та місткість захисних споруд.

    Ще одним сценарієм є повне або часткове дистанційне навчання у дні, коли безпекова ситуація фактично не дозволяє нормально проводити очні уроки. Також у столиці розглядають можливість організації другої зміни, якщо це допоможе розподілити потоки школярів і забезпечити достатню кількість місць в укриттях. Мондриївський підкреслив, що такі рішення можуть бути тимчасовими і змінюватися залежно від рівня дроново-ракетної загрози. Головним критерієм у місті називають не збереження звичного розкладу будь-якою ціною, а безпеку дітей і працівників закладів освіти.

    Важливу роль у виборі формату матимуть і батьки. У Департаменті освіти і науки КМДА заявили, що родини зможуть обирати доступний для конкретної ситуації варіант навчання, але в межах моделей, які реально може забезпечити певна школа. Директорка департаменту Олена Фіданян пояснила, що можливості закладів у Києві відрізняються: десь укриття дозволяє розмістити значну кількість учнів і продовжувати заняття, а десь його ресурсів вистачає лише для безпечного перебування дітей під час тривоги. Тому єдиного обов’язкового формату для всіх шкіл міста запроваджувати не планують.

    Кожен заклад освіти при цьому вже має індивідуальний алгоритм дій у разі надзвичайної ситуації, який погоджується та затверджується педагогічною радою. Йдеться не лише про ракетну чи дронову загрозу, а й про повідомлення щодо можливого мінування та інші небезпечні ситуації. У КМДА нагадують, що у вересні минулого року повідомлення про замінування надходили до столичних закладів освіти практично щодня. Через це батьків перед початком навчання закликають окремо проговорити з дітьми, що робити у разі тривоги в школі, де знаходиться укриття та як діяти, якщо сигнал застав дитину дорогою на заняття.

    Посилення вимог до безпеки помітне і в підготовці самого 1 вересня. Міністерство освіти і науки рекомендувало школам уникати масових скупчень під час урочистостей до Дня знань. Якщо святковий захід проводять на подвір’ї або в актовій залі, кількість учасників не повинна перевищувати розрахункову місткість укриття, а під час оголошення тривоги захід необхідно негайно припинити та організовано перевести людей у захисну споруду. Як альтернативу традиційним лінійкам МОН пропонує проводити заходи окремо для різних класів, залишити урочистості лише для першокласників і випускників або замінити їх тематичним першим уроком.

    Новий навчальний рік в Україні офіційно розпочинається 1 вересня 2026 року і триватиме до 30 червня 2027-го. Водночас урядове рішення не означає, що всі школи повинні проводити звичайні уроки до останнього дня червня: формат і фактичну організацію освітнього процесу визначають з урахуванням місцевих умов. Для Києва рекомендовано завершити класно-урочну роботу 28 травня, а період із 31 травня до 30 червня використовувати для консультацій, компенсаторних занять, подолання освітніх втрат, навчальних екскурсій та інших освітніх активностей.

    Столичний Департамент освіти рекомендував провести перший семестр із 1 вересня до 23 грудня 2026 року, а другий — з 11 січня до 28 травня 2027-го. Осінні канікули пропонують організувати з 26 жовтня до 1 листопада, зимові — з 24 грудня до 10 січня, весняні — з 22 до 28 березня. Для першокласників передбачили додатковий тиждень відпочинку з 15 до 21 лютого. Водночас КМДА одразу застерігає, що і структура року, і форма навчання можуть коригуватися, якщо цього вимагатиме безпекова ситуація.

    Місто паралельно продовжує збільшувати можливості освітніх укриттів. За даними КМДА, лише за останні два роки фонд укриттів у столичних закладах освіти збільшили на 62,7 тисячі місць. Однак реальні можливості шкіл залишаються різними, що і є однією з причин відмови від єдиної жорсткої моделі для всього Києва. До того ж російські атаки продовжують безпосередньо впливати на освітню інфраструктуру: після удару по столиці 27 серпня одну з гімназій у Шевченківському районі пошкодило настільки, що понад 300 її учнів вирішили розмістити у сусідніх закладах на початку навчального року.

    1 вересня у Києві вже не означатиме автоматичного повернення всіх учнів до звичного довоєнного розкладу. Місто фактично переходить до моделі, за якої формат занять може змінюватися залежно від тривалості тривог, характеру загрози, можливостей конкретного укриття і ситуації в районі. Якщо повітряна тривога триває десятки хвилин, школа може працювати за звичним алгоритмом із переходом до укриття, але багатогодинна небезпека може вимагати онлайн-занять, уроків у захисній споруді або іншого розподілу дітей. Головне завдання міської влади — зробити так, щоб тривоги не залишали школярів без значної частини навчального дня, але водночас жодне освітнє рішення не ставило навчання вище за безпеку.

  • Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів

    В Україні 1 вересня офіційно розпочинається новий навчальний рік 2026/2027, який триватиме щонайдовше до 30 липня в умовах масштабного оновлення освітніх стандартів та безпрецедентного посилення вимог до безпеки учнів. Міністерство освіти і науки України затвердило комплекс фундаментальних нововведень, що кардинально змінюють організацію освітнього процесу в умовах воєнного стану, функціонування захисних споруд, правила протидії цькуванню в дитячих колективах та підготовку до запуску трирічної профільної старшої школи.

    Традиційний перший урок для українських школярів цього року буде присвячений темі «Мова гідності». Освітянам офіційно рекомендовано зосередитися на формуванні взаємоповаги, психологічної безпеки та рівності серед дітей.

    «Особливу увагу доцільно приділити ролі мови у створенні безпечного, інклюзивного й дружнього освітнього середовища, у якому кожна людина, незалежно від віку, статі, стану здоров’я, інвалідності, етнічного походження, мови спілкування чи інших ознак, почувається прийнятою, почутою та має рівні можливості для навчання, розвитку й самореалізації», – наголосили в профільному відомстві.

    Суворі нормативи для сховищ та мобільні укриття на фронтирі

    Ключовою умовою для проведення занять в очному форматі залишається виключно фактор фізичної безпеки. Навчання безпосередньо у приміщеннях шкіл дозволятиметься лише за наявності належно облаштованого захисного об’єкта, розташованого на відстані не більше 100 метрів від будівлі закладу. До приміщень укриттів висунуто суворі стандарти: температурний режим повинен стабільно триматися в межах 17–21 °C, показники вологості мають становити 40–60%, рівень освітлення – не менше 400 люксів, а гарантований запас питної та технічної води повинен бути не меншим ніж п’ять літрів на одну особу.

    Окрему увагу держава приділила найбільш вразливим регіонам. У 49 прифронтових громадах заплановано встановлення 840 мобільних сховищ, що дозволить зберегти доступ до навчання навіть в умовах підвищеної загрози ворожих обстрілів.

    Реформа 12-річної освіти, українознавчий блок та боротьба з цькуванням

    Паралельно профільне міністерство прискорює реалізацію реформи старшої школи для 10–12 класів перед її масштабним запуском у 2027 році. Кількість експериментальних ліцеїв у межах пілотного проєкту суттєво розширили – з 30 до 150 закладів. На закупівлю сучасного обладнання, створення спеціалізованих лабораторій та переобладнання просторів держава виділила 1,2 мільярда гривень.

    Суттєві оновлення відбулися й у навчальних планах. У середніх класах на дві години на тиждень збільшили вивчення історії України. Для школярів, які тимчасово перебувають за кордоном, запроваджено скорочений обов’язковий українознавчий блок із перезарахуванням оцінок з інших предметів із місцевих іноземних шкіл.

    Також введено жорсткі часові нормативи протидії булінгу. Відтепер керівництво шкіл зобов’язане офіційно повідомляти органи поліції про кожен виявлений випадок цькування або насильства не пізніше ніж протягом трьох годин.

  • Українці можуть безкоштовно опанувати нову професію

    Українці можуть безкоштовно опанувати нову професію

    В Україні розпочався набір учасників на програму розвитку професійних навичок TVET, яка реалізується в межах міжнародного проєкту REMARKET. Ініціатива відкриває можливість для сотень українців безкоштовно пройти професійну перепідготовку, опанувати нову спеціальність або підвищити кваліфікацію відповідно до сучасних потреб ринку праці. Програма насамперед орієнтована на ветеранів, внутрішньо переміщених осіб, людей, які повернулися з-за кордону, а також інших громадян, які прагнуть знайти нову роботу або змінити професію. Загалом у межах проєкту планують навчити до 800 учасників із восьми областей України.

    Про це повідомляє платформа “Ветеран”.

    Організатори наголошують, що проєкт TVET є одним із напрямків підтримки українців, які через повномасштабну війну втратили роботу, були змушені змінити місце проживання або потребують нових професійних навичок для працевлаштування. Програма покликана допомогти людям швидше адаптуватися до нових економічних умов та отримати спеціальності, які нині користуються найбільшим попитом серед роботодавців.

    До участі запрошують жителів восьми областей України: Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Івано-Франківської та Львівської. Саме у цих регіонах працюватимуть навчальні заклади та партнери проєкту, які проводитимуть підготовку майбутніх слухачів.

    Подати заявку можуть одразу кілька категорій громадян. Насамперед це внутрішньо переміщені особи, які були змушені покинути свої домівки через бойові дії. Також учасниками можуть стати українці, які повернулися додому після перебування за кордоном, місцеві мешканці громад, де реалізовується проєкт, ветерани війни, а також люди, які вже мають роботу, але хочуть опанувати нову професію чи змінити сферу діяльності.

    Водночас організатори повідомляють, що під час відбору перевагу надаватимуть представникам соціально вразливих категорій населення. Йдеться про жінок, людей з інвалідністю, молодь віком від 18 до 25 років, яка ще не має достатнього професійного досвіду, осіб віком понад 50 років, ветеранів, а також представників етнічних меншин. Такий підхід має забезпечити рівний доступ до освіти для тих категорій населення, які найчастіше стикаються зі складнощами під час пошуку роботи.

    Організатори звертають увагу, що скористатися можливістю навчання в межах програми можна лише один раз. Це дозволить надати шанс отримати нову професію максимально широкому колу українців.

    Програма TVET побудована таким чином, щоб навчання максимально відповідало сучасним потребам економіки та роботодавців. Саме тому основна увага приділяється спеціальностям, на які сьогодні спостерігається стабільно високий попит як у приватному секторі, так і на підприємствах, що працюють у сфері виробництва, послуг та аграрного комплексу.

    Серед базових напрямків навчання — швейне виробництво, пекарська справа та бджільництво. Ці професії залишаються затребуваними у багатьох регіонах країни та відкривають можливості як для офіційного працевлаштування, так і для започаткування власної справи.

    Однак перелік доступних спеціальностей цим не обмежується. Для учасників індивідуальних курсів передбачено значно ширший вибір напрямків підготовки. Залежно від потреб регіону та власних професійних планів можна обрати навчання у сферах будівництва, логістики, маркетингу, технічного обслуговування, ремонту обладнання, професійних сервісів, виробництва, торгівлі та інших галузях.

    Організатори зазначають, що навчальні програми формуються з урахуванням реального попиту роботодавців, тому після завершення курсів випускники матимуть значно більше шансів знайти роботу або розпочати власну професійну діяльність.

    Програма передбачає два формати участі. Перший — групові курси TVET, які повністю фінансуються організаторами. Для слухачів таке навчання є безкоштовним. Воно проходитиме на базі закладів професійної освіти, а його тривалість залежатиме від обраної спеціальності — від двох тижнів до чотирьох місяців.

    Другий формат — індивідуальні курси. У цьому випадку учасник самостійно обирає навчальний заклад або освітнього провайдера, який найбільше відповідає його професійним потребам. Програма компенсує значну частину вартості такого навчання, однак власний внесок слухача повинен становити щонайменше 25% від загальної ціни курсу. Тривалість індивідуального навчання може коливатися від 10 академічних годин до шести місяців.

    Навчальний процес проходитиме в очному або змішаному форматі залежно від спеціальності та можливостей конкретного навчального закладу. При цьому обов’язковою складовою курсів стане практична підготовка. Учасники не лише вивчатимуть теорію, а й виконуватимуть практичні завдання, працюватимуть із професійним обладнанням та набуватимуть реальних навичок, які можна буде використовувати вже після завершення навчання.

    Після успішного проходження програми кожен учасник отримає документ, що підтверджує здобуту кваліфікацію. Це може бути сертифікат або диплом, залежно від виду навчання та освітньої програми.

    Організатори наголошують, що головною метою проєкту є не лише навчання новим професіям, а й сприяння економічному відновленню українських громад. Підготовка кваліфікованих кадрів має допомогти підприємствам швидше знаходити працівників, а українцям — отримувати стабільну роботу та підвищувати власний рівень доходів.

    Особливе значення програма має для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб, які після повернення до цивільного життя часто потребують нових професійних навичок або змушені повністю змінювати сферу діяльності. Аналогічна підтримка є важливою і для українців, які повернулися з-за кордону та прагнуть швидше інтегруватися у вітчизняний ринок праці.

    Для участі необхідно звернутися до представництва програми у своєму регіоні. Реєстрація вже відкрита для жителів Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Івано-Франківської та Львівської областей. Саме там учасники зможуть отримати консультацію, дізнатися про доступні спеціальності, умови навчання та подати заявку на участь.

    Проєкт REMARKET реалізується міжнародними організаціями Caritas Switzerland, Карітас Україна, Карітас-Спес Україна та SPARK. Ініціатива є частиною ширшої програми підтримки економічного відновлення України, розвитку професійної освіти та підготовки кваліфікованих фахівців для відбудови країни в умовах війни та післявоєнної реконструкції.

  • НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    НМТ до 22:00 і без їжі: скандал на Одещині обурив омбудсмена

    8 червня на Одещині стався випадок, який уже викликав широкий суспільний резонанс та реакцію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця. Через багаторазові повітряні тривоги учасники Національного мультипредметного тесту були змушені складати іспит майже 13 годин. Частина випускників перебувала в екзаменаційному центрі з ранку до пізнього вечора, а завершити тестування змогла лише близько 22:00.

    За інформацією омбудсмена, упродовж дня повітряна тривога на Одещині оголошувалася кілька разів. Кожного разу процедуру тестування доводилося переривати, а учасники разом з інструкторами спускалися до укриття. У результаті стандартна процедура, яка зазвичай триває близько чотирьох годин, перетворилася на багатогодинний марафон.

    Батьки учасників повідомляли у соціальних мережах, що їхні діти повернулися додому лише пізно ввечері. Деякі випускники провели в екзаменаційному центрі понад половину доби. За словами Дмитра Лубінця, значну частину цього часу школярі перебували саме в укриттях.

    Особливе занепокоєння викликали умови перебування дітей під час тривалих перерв. За словами омбудсмена, пункт тестування виявився недостатньо підготовленим до роботи в умовах воєнного стану. Учасникам не одразу забезпечили доступ до питної води та харчування. У багатьох випадках їжу та перекуси довелося передавати через батьків або педагогів. При цьому комунікація з рідними була суттєво обмежена правилами проведення тестування.

    Окремо Дмитро Лубінець звернув увагу на ситуацію дітей-сиріт та тих учасників, які перебували без супроводу близьких. За його словами, вони фактично залишилися без додаткової підтримки під час тривалого перебування в укриттях. Це викликало додаткові питання щодо організації безпечних і комфортних умов проходження тестування в регіонах, які регулярно зазнають повітряних атак.

    Після завершення НМТ частина учасників скаржилася на сильну втому, емоційне виснаження та труднощі з концентрацією уваги. Деякі блоки завдань випускникам довелося виконувати вже ввечері після багатогодинного перебування в укриттях. Саме цей фактор викликав дискусію щодо рівності умов для всіх вступників, адже результати тесту безпосередньо впливають на можливість вступу до закладів вищої освіти.

    У відповідь на ситуацію учасникам запропонували скористатися додатковою сесією НМТ. Однак, як зазначив омбудсмен, конкретних гарантій щодо того, що аналогічна ситуація не повториться, наразі немає. Також залишаються відкритими питання щодо дат проведення повторного тестування та організаційних умов для вступників.

    Сама проблема не є новою для української системи освіти воєнного часу. Ще під час запуску НМТ Міністерство освіти та науки передбачило механізм зупинки тестування у випадку повітряної тривоги. Згідно з чинними правилами, учасники повинні негайно переходити до укриття, а після завершення небезпеки продовжувати роботу з того місця, де її було перервано. Якщо ж тривога триває надто довго, вступникам може бути запропонована участь у додатковій сесії.

    Втім, випадок на Одещині продемонстрував, що формальне дотримання процедур не завжди гарантує комфортні умови для дітей. Саме на це звернув увагу Дмитро Лубінець, який останніми тижнями вже критикував окремі аспекти організації НМТ та підготовки до вступної кампанії. Наприкінці травня омбудсмен також заявляв про необхідність удосконалення системи проведення тестування в укриттях та забезпечення рівних умов для вступників у всіх регіонах країни.

    Національний мультипредметний тест залишається головним інструментом вступу до українських закладів вищої освіти. Основна сесія НМТ-2026 стартувала 20 травня та триватиме до 25 червня. Цього року на тестування зареєструвалися понад 355 тисяч учасників, що на 43 тисячі більше, ніж торік. Попередні результати випускники отримують одразу після завершення тесту, а офіційні бали мають бути оприлюднені до початку липня.

    Скандал на Одещині вже став одним із найгучніших епізодів нинішньої вступної кампанії. Він вкотре порушив питання про те, як забезпечити справедливі умови оцінювання знань в умовах повномасштабної війни. Адже для багатьох випускників результат НМТ визначає не лише майбутній університет, а й подальший професійний шлях. Саме тому експерти наголошують: безпечні укриття, доступ до води, харчування та психологічна підтримка під час тривалих тривог мають стати не винятком, а обов’язковим стандартом для всіх екзаменаційних центрів України.

  • Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Українці проти НАТО в кібернавчаннях: перемогу визначив мінімальний розрив

    Під час масштабних багатоденних навчань із моделювання гібридних загроз, які включали кібератаки, інформаційні операції та кризове управління, команда НАТО з невеликим відривом здобула перемогу над українськими учасниками, які в межах сценарію виступали у ролі держави-агресора. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організаторів і учасників симуляції.

    Навчання були частиною серії тестувань готовності країн-членів Альянсу до протидії сучасним формам дезінформації та гібридних атак, які дедалі частіше використовуються у реальних конфліктах. Особливістю цього сценарію стало те, що українська команда брала участь не в традиційній оборонній ролі, а моделювала дії сторони, яка веде кібератаки та інформаційний тиск на іншу державу.

    Симуляція проходила у Центрі кібербезпеки НАТО в польському Бидгощі — унікальній структурі, де спільно працюють представники Альянсу та українські фахівці. Саме там було розгорнуто складний сценарій вигаданої геополітичної кризи, у якій держава Перанца зіткнулася з серією взаємопов’язаних атак і катастроф.

    За умовами моделі, Перанца опинилася в умовах повного енергетичного блекауту після масштабної кібератаки на її критичну інфраструктуру. Вимкнення електроенергії спричинило ланцюгову кризу: збої у транспорті, комунікаціях і роботі державних установ. На цьому тлі паралельно розгорталися інші кризові події, включно з великою повінню та атакою хакерів на фінансову систему, що дозволило протестувати здатність сторін одночасно управляти кількома надзвичайними ситуаціями.

    Українська команда, яка в рамках сценарію представляла умовну державу Карті, зосередилася на інформаційних операціях і масованому впливі через цифрові платформи. Учасники активно використовували інструменти штучного інтелекту для створення великої кількості контенту, спрямованого на формування суспільних настроїв у країні-супротивнику, посилення недовіри до влади та розкручування тем неефективності державного управління.

    У межах симуляції в соціальних мережах поширювалися повідомлення, які апелювали до емоцій населення, підкреслювали слабкість урядових структур і водночас пропонували альтернативні джерела допомоги. В одному з таких змодельованих повідомлень фігурувала теза про те, що “Перанца не може допомогти, а Карті — може”, що відображало класичну логіку інформаційного протистояння в умовах кризи.

    Команда Перанци, у свою чергу, будувала комунікацію навколо теми національної єдності, стабільності та контролю ситуації. Основний акцент робився на запобіганні паніці, протидії чуткам і дезінформації, а також збереженні довіри до державних інституцій у момент одночасного виникнення кількох криз.

    За підсумками триденного моделювання міжнародне журі, до складу якого увійшли експерти з кібербезпеки, науковці та фахівці з інформаційних операцій, оцінило дії обох команд як надзвичайно близькі за ефективністю. НАТО у підсумку отримало перемогу, однак із мінімальною різницею в балах, а в окремих сценаріях відрив між сторонами був практично відсутній.

    Окремо експерти відзначили, що українська команда продемонструвала високий рівень адаптивності, швидкість реагування та креативний підхід до використання сучасних цифрових інструментів, зокрема технологій штучного інтелекту. Водночас представники журі звернули увагу на те, що в деяких етапах симуляції українські учасники змінювали інформаційні акценти надто динамічно, що ускладнювало формування єдиної довгострокової комунікаційної стратегії.

    У відповідь українські учасники зазначили, що у реальних умовах гібридної війни інформаційне середовище змінюється надзвичайно швидко, а здатність оперативно коригувати повідомлення є ключовою перевагою. Вони наголосили, що сучасні інформаційні операції не можуть будуватися за статичними правилами, оскільки суспільні настрої та інформаційні потоки перебувають у постійній динаміці.

    Симуляція в Бидгощі стала черговим етапом поглиблення співпраці між Україною та НАТО у сфері кібербезпеки та протидії гібридним загрозам. Вона також продемонструвала, що інформаційні війни сьогодні є повноцінним фронтом сучасних конфліктів, де боротьба ведеться не лише за території, а й за суспільну свідомість, довіру та контроль над інформаційним простором.

    Нагадаємо, раніше міжнародні ЗМІ повідомляли про інші навчання з участю українських військових, під час яких вони демонстрували високу ефективність у використанні безпілотних технологій, зокрема у змодельованих бойових сценаріях проти сил НАТО.