Golosnovinua.com

Позначка: НБУ

  • НБУ рекомендував українським банкам виявити серед своїх співробітників колаборантів

    НБУ рекомендував українським банкам виявити серед своїх співробітників колаборантів

    Нацбанк хоче, щоб керівництво українських банків ретельніше перевіряло персонал своїх структур на предмет потенційних “інсайдерів і колаборантів” і підвищило захист у частині кібербезпеки.

    Про це йдеться в рекомендаціях НБУ “Щодо посилення кібербезпеки банківської системи”, які розіслав регулятор.

    У ньому чиновники посилаються на почастішання хакерських атак на банківські структури.

    “Систематичні комплексні атаки на інформаційні системи об’єктів критичної інфраструктури та організацій, що забезпечують їхнє функціонування, з метою здійснення кібершпигунства (крадіжки даних) і кібертероризму (DDoS і знищення інфраструктури)”, – буквально йдеться в документі.

    У ньому викладено сім напрямків, які фінансисти мають посилити для боротьби зі зламами і крадіжкою даних. А перший пункт цих рекомендацій – це перевірка власних працівників.

    “Звертати увагу на потенційних інсайдерів і колаборантів усередині організації”, – зазначає Нацбанк.

    Регулятор не уточнив, кого саме до них потрібно відносити, але можна припустити, що будь-якого працівника банку, який розголошує внутрішню інформацію третім особам на стороні.

    Решта приписів регулятора більше мають технічний характер. Якщо узагальнити ключові рекомендації, то вийде такий перелік:

    1. Щодо віддаленого доступу до мереж: прибрати непотрібні внутрішні сервіси з мережевого периметра, використовувати VPN або інші спеціалізовані рішення з MFA (багатофакторною аутентифікацією), мінімізувати доступ і підвищити контроль доступу до мережі.

    2 Відпрацювати сценарії відмови в обслуговуванні провайдером зв’язку або в разі компрометації його сервісів.

    3. Підвищити контроль за діями привілейованих користувачів, ізолювати та організувати жорсткий контроль доступу до систем управління інфраструктурою. А також застосовувати жорсткі правила фільтрації (egress rules) для надання доступу інформаційних систем до мережі інтернет (використання білих списків).

  • Фактори, що найбільше впливають на курс долара, за стратегії НБУ

    Фактори, що найбільше впливають на курс долара, за стратегії НБУ

    На фінансовому ринку зараз діє режим керованої гнучкості, зазначивши, що регулятор, хоча і не встановлює курс, але контролює його завдяки своєчасним втручанням.

    Тарас Лєсовий, банкір, пояснив, що курсові зміни значною мірою будуть залежати від співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку. Він також наголосив, що зараз відсутні будь-які потенційно загрозливі обставини, які могли б радикально змінити кон’юнктуру ринку.

    Лєсовий зауважив, що можливі зміни курсу будуть скоріше ситуативними, особливо зниження курсу через досягнення балансу між попитом і пропозицією.

    Щодо прогнозів, Лєсовий вважає, що зміни на міжбанку не перевищать 0,2 гривні, а на готівковому ринку — 0,5 гривні. Він також передбачає, що різниця між курсами купівлі та продажу буде на рівні 0,1 гривні на міжбанку, 0,5 гривні в комерційних банках і 1 гривні в обмінниках.

    Курс, відповідно до прогнозу Лєсового, буде таким: на міжбанку — 38,5 – 39,25 гривні за долар та 41,5 – 43 гривні за євро; на готівковому ринку — 38,8 – 39,9 гривні за долар та 41 – 43 гривні за євро.

  • Австрія відмовила в екстрадиції екс-глави НБУ Кирила Шевченка

    Австрія відмовила в екстрадиції екс-глави НБУ Кирила Шевченка

    Суд у Австрії відмовився у видачі екс-глави Національного банку України Кирила Шевченка в Україну, де його підозрюють у причетності до втрати понад 200 мільйонів гривень у “Укргазбанку”. Раніше він звертався за притулком у цій європейській країні, стверджуючи, що справа проти нього має політичний характер.

    За словами Шевченка, українська влада переслідує його через його “непохитну боротьбу” на посаді голови Нацбанку, оскільки він відмовився проводити емісію гривні та знижувати облікову ставку у перший рік повномасштабного вторгнення Росії.

    У коментарі для Der Standard Шевченко зауважив, що у разі повернення в Україну він не має надії на справедливий судовий процес, згадуючи, що всі його клопотання захисту – понад 50 заяв – були відхилені судом.

    “Кирило Шевченко розраховує на справедливість австрійської влади, враховуючи очевидні порушення його прав на справедливий суд і звіт недержавної організації ‘Харківська правозахисна група’, яка опублікувала докази політичного переслідування у його справі”, – додає видання.

    Національне антикорупційне бюро висунуло підозру Кирилу Шевченку у розтраті коштів “Укргазбанку”. Нагадаємо, що він залишив Україну ще тоді, коли очолював Національний банк. Згідно з повідомленням, наприкінці жовтня 2022 року НАБУ оголосило у розшук трьох посадовців АБ “Укргазбанк”, серед яких був і Шевченко. За версією слідства, він у своєму попередньому статусі першого заступника, а потім голови правління “Укргазбанку”, володів інформацією про укладені з великими клієнтами договори банківського обслуговування і використав це для розкрадання грошей. Правоохоронці стверджують, що з цією метою службовці банку забезпечили укладення фіктивних договорів із фізичними та юридичними особами, які нібито були “агентами” банку та залучили до нього великих клієнтів. За такі “агентські послуги” банк щомісячно незаконно виплачував “винагороду” цим людям.

  • НБУ розкриває свої плани стосовно фіксованого курсу долара в Україні

    НБУ розкриває свої плани стосовно фіксованого курсу долара в Україні

    Упереджено відповідаючи на коливання валютного ринку на початку 2024 року, заступник голови Національного банку України (НБУ) Сергій Ніколайчук розкрив думку щодо можливості повернення до фіксованого курсу долара.

    Наголосивши на тому, що всі зміни на валютному ринку під час режиму гнучкості є нормальним явищем, посадовець НБУ визначив, що регулятор не має наміру повертатися до фіксованого курсу долара, і це було свідомим вибором.

    “НБУ вірно дотримується обіцянки щодо гнучкості курсу, який може змінюватися в залежності від ситуації на ринку. Це вже спостерігалося у жовтні та першій половині листопада 2023 року”, – зауважив представник НБУ.

    Зазначивши, що завдяки успішному адаптуванню валютного ринку до управління гнучкістю, Нацбанк планує посилити амплітуду курсових коливань. Однак він впевнено висловив, що завдяки створеним передумовам, ці коливання не представляють загрози.

    Наголосивши на тому, що повернення до фіксованого курсу наразі не розглядається, Сергій Ніколайчук нагадав, що НБУ свідомо відмовився від цього підходу та визначив певні умови для вибору нового режиму гнучкості курсу. Він залишився впевненим, що поточна ситуація на валютному ринку не є неординарною і не завдасть ушкоджень здійсненню важливих завдань, зокрема, збереженню привабливості гривневих інструментів, таких як депозити та облігації внутрішніх державних позичок (ОВДП).

  • Нацбанк наложив штрафи на п’ять банків на суму понад 66 млн грн

    Нацбанк наложив штрафи на п’ять банків на суму понад 66 млн грн

    У грудні Національний банк України (НБУ) наложив штрафи на п’ять банків, зазначаючи загальну суму понад 66,74 млн грн. Специфічно, Оксі Банк отримав найвищий штраф у розмірі 20,05 млн грн за порушення в проведенні перевірок клієнтів, фінансового моніторингу, валютного контролю та невикористання ризик-орієнтованого підходу.

    Акордбанк повинен сплатити 18,84 млн грн за неналежну систему управління ризиками та невірну перевірку платника коштів, а також надання регулятору недостовірної інформації та порушення валютного законодавства.

    Універсал Банк отримав штраф в розмірі 10,45 млн грн за неправильні перевірки клієнтів, недостатній онлайн-моніторинг та невикористання ризик-орієнтованого підходу.

    МТБ Банк був оштрафований на 10,40 млн грн за аналогічні порушення.

    Комінбанк отримав штраф у розмірі 10 млн грн через несвоєчасне та неповне подання регулятору документів, що стосуються дотримання банком законодавства у сфері запобігання легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом.

  • Курс наближається до 40 гривень за долар: аналіз ситуації та прогнози на майбутнє

    Курс наближається до 40 гривень за долар: аналіз ситуації та прогнози на майбутнє

    В кінці 2023 року в Україні спостерігається зниження курсу гривні до долара, що продовжується і на початку нового року. Національний банк України вже висвітлив цю ситуацію, пояснивши її “сезонними чинниками” та закликавши громадян не хвилюватися.

    За період з кінця листопада до початку січня офіційний курс долара зріс на дві гривні, піднявшись з 36,01 грн до 38,12 грн за долар. Рекордним вважається 30 грудня, коли в обмінних пунктах долар коштував 39,63 грн. У перші дні січня курс трошки коливався, і 5 січня його ціни становили в середньому 39,05 грн за купівлю та 39,20 грн за продаж.

    Також варто зазначити, що євро в обмінниках подорожчало: купували його за 42,60 грн, а продавали за 42,85 грн.

    Питання щодо тенденції послаблення гривні залишається відкритим. Хоча Національний банк пояснив зміни сезонними чинниками, прогнози на майбутнє залишаються невизначеними, і вони можуть залежати від різних факторів, що впливають на економіку країни.

    “Сезонне зниження курсу? Не тільки,” – зазначив заступник голови Національного банку України, Сергій Ніколайчук, під час телевізійного ефіру національного телемарафону. Він пояснив, що в умовах, коли курс валют не фіксований, а формується в режимі “керованої гнучкості”, коливання в обидва боки є природним явищем.

    “У грудні ми спостерігали значний попит на валюту, що призвело до послаблення гривні. Така динаміка обумовлена сезонними факторами, збільшенням попиту на валюту через рекордні видатки бюджету. Крім того, традиційно наприкінці року попит на валюту з боку населення також зростає”, – пояснив заступник голови НБУ.

    Однак на сезонні коливання впливає також і війна, яка робить долар практично єдиною доступною формою захисту власних доходів від інфляції, девальвації і просто “чорного дня”.

    Згідно з інформацією центрального банку, у грудні 2023 року українці виявили надзвичайний інтерес до валюти, купивши рекордні обсяги. Комерційні банки здійснили загальний обіг у сумі 2,596 млрд доларів, з яких фізичні особи придбали 1,026 млрд доларів.

    Такий великий попит востаннє зафіксований 11 років тому, у листопаді 2012 року. Економіст і колишній член ради Національного банку, Віталій Шапран, вказує, що грудень визначається збільшенням витрат, особливо в державному секторі.

    “На кінець минулого року цю ‘традицію’ підтримало і Міністерство оборони, вирішивши виплатити частково зарплату за січень 2024 року в грудні 2023 року. Умови війни негативно впливають на довіру до національної валюти, що призвело до ліквідності та девальвації гривні”, – розповів Віталій Шапран у коментарі для ВВС Україна.

    Експерт також вказав, що Національний банк мав можливість зупинити ці процеси, оскільки станом на 1 січня його міжнародні резерви досягли 40,508 млрд доларів.

    “Тобто, НБУ мав достатньо ресурсів для стримування сезонної девальвації, але так і не вжив необхідних заходів, навіть з урахуванням того, що в жовтні 2023 року Україна перейшла на плаваючий курс. Рішення про накопичення золотовалютних резервів досягнення нового історичного рекорду, призвело до децентралізованої девальвації гривні”, – додав фінансовий експерт у своєму коментарі для ВВС Україна.

    Прогнози та ризики економічного розвитку України стають предметом уваги, як заступник керівника Національного банку Сергій Ніколайчук підкреслює, в рамках “режиму керованої гнучкості”, який введено кілька місяців тому, гривня може і далі втрачати свою вартість або навпаки, зміцнюватися.

    Експерти вважають, що подібні коливання є вірогідними і у майбутньому, та наголошують, що 39 гривень за долар – це ще не межа.

    Кілька місяців тому прогнозувалося послаблення гривні у 2024 році до середньорічного курсу близько 41 гривні за долар, згідно з міністерством фінансів та представниками бізнесу. Проте в цій ситуації велика роль гратиме отримання Україною міжнародної допомоги, очікуваної на рівні 37 млрд доларів. Однак транші від основних донорів, США та Євросоюзу, ще не отримали остаточного затвердження.

    За словами Національного банку, при наявності фінансування на рівні минулого року, курс буде утримуватися відповідно до поточних показників.

    Однак експерти вказують на неоднозначність ситуації, оскільки девальвація гривні може збільшити доходи бюджету, але одночасно призвести до зростання зовнішнього боргу та витрат на його обслуговування.

    Важливим аспектом є рішення, прийняте в грудні 2023 року, щодо призупинення виплат за офіційним боргом з країнами G7 до березня 2027 року, що, за словами фінансового експерта Віталія Шапрана, надає певну свободу Міністерству фінансів.

    Проте існує і зворотний бік медалі: слабкість гривні може зменшити здатність української економіки засвоювати зовнішню допомогу без наслідків для внутрішньої інфляції.

    Віталій Шапран вважає малоймовірним радикальне штучне послаблення гривні, схоже на те, що сталося у 2022 році. Національний банк вже відповів на такі опаски, стверджуючи, що він має достатньо можливостей для забезпечення стабільності курсу в майбутньому.

  • НБУ вніс зміни до вимог щодо структури капіталу банків

    НБУ вніс зміни до вимог щодо структури капіталу банків

    Національний банк України (НБУ) оновив вимоги до структури капіталу банків відповідно до законодавчих змін, визначених Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи” (№1587-ІХ від 30 червня 2021 року), повідомляє пресслужба НБУ.

    Згідно з новими нормами, банки зобов’язані впровадити нову (трирівневу) структуру капіталу з 5 серпня 2024 року.

    Положення визначає порядок розрахунку основного капіталу І рівня, додаткового капіталу І рівня, капіталу ІІ рівня та визначає вимоги до їх складових. Також встановлено порядок та умови отримання банком дозволу або погодження Національного банку щодо включення окремих складових до капіталу.

    Зазначено, що впровадження нових вимог буде здійснено поетапно:

    • до 1 квітня 2024 року банки повинні розробити внутрішні положення щодо визначення розміру регулятивного капіталу;
    • з 1 квітня до 1 липня 2024 року провести тестові розрахунки та повідомити про їх результати НБУ;
    • з 5 серпня 2024 року розпочати розрахунок регулятивного капіталу згідно з новими вимогами.

    Зазначається, що цей крок є частиною зусиль Національного банку для наближення нормативно-правових актів у сфері регулювання банківської діяльності до стандартів Європейського Союзу. Відповідність капіталу встановленим вимогам має забезпечити його здатність ефективно поглинати збитки, виниклі внаслідок ризиків банківської діяльності.

  • Національний банк України представив пам’ятну срібну монету, присвячену Києво-Володимирському собору

    Національний банк України представив пам’ятну срібну монету, присвячену Києво-Володимирському собору

    Національний банк України оголосив про введення в обіг нового набору пам’ятних монет, присвяченого Володимирському собору у Києві. Про це повідомила пресслужба НБУ.

    Новий набір складається з двох монет номіналом 10 гривень кожна і виготовлений зі срібла 925 проби. Загальний тираж становить 2 500 штук.

    На аверсі монет розміщено напис “УКРАЇНА” угорі, малий Державний Герб України, номінал монети 10 гривень, графічний знак гривні ₴ та рік карбування 2023. У центрі представлено фрагменти центральних воріт собору, на яких зображено княгиню Ольгу та князя Володимира. Ліворуч і праворуч від них розташовані зображення серафимів, які прикрашають центральний купол собору.

    На реверсі монет видно центральний образ Володимирського собору з образом Богоматері з немовлям над іконостасом (лазерне матування). По обидва боки розміщені фрагменти розпису колон і арок собору. Унизу монети вказано написи “ВОЛОДИМИРСЬКИЙ / СОБОР / 1862–1882”.

    Нагадаємо, Національний банк України є сучасною незалежною державною інституцією, яка забезпечує цінову та фінансову стабільність у державі та сприяє економічному зростанню. Банк активно підтримує свою роль як лідера розвитку фінансової екосистеми, демонструючи інноваційний підхід та інтеграцію в європейську спільноту центральних банків, заслуживши довіру суспільства та міжнародних партнерів.

  • НБУ працює над наближенням українського ринку страхування до стандартів ЄС

    НБУ працює над наближенням українського ринку страхування до стандартів ЄС

    Національний банк України вніс зміни до ряду нормативно-правових актів, пов’язаних із реєстрацією та функціонуванням учасників страхового ринку, з метою впровадження нових вимог, передбачених Законами України “Про фінансові послуги та фінансові компанії” та “Про страхування”. Зазначені зміни набудуть чинності з 1 січня 2024 року. Про це повідомила пресслужба Національного банку України.

    Оновлені законодавчі акти спрямовані на удосконалення регулювання ринку небанківських фінансових послуг у відповідності до стандартів Європейського Союзу з метою підвищення його стійкості. Серед ключових змін варто відзначити впровадження ризик-орієнтованого нагляду, посилення захисту прав споживачів та встановлення чітких вимог до корпоративного управління і внутрішнього контролю.

    Положення, що стосуються характеристик та класифікаційних ознак класів страхування, а також інші нормативні документи, пов’язані із сектором страхування, були затверджені Національним банком України. Вони передбачають перехід від видів страхування до класів і встановлюють порядок переоформлення чинних ліцензій страховиків, а також визначають вимоги до укладання та виконання договорів страхування залежно від групи класів страхування.

    Оновлені норми визначають кваліфікаційні вимоги до фахівців та встановлюють нові терміни для реєстрації та відповідності вимогам, враховуючи перехідні періоди для страхових компаній.

  • НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    НБУ знижує відсоткові ставки: що очікує українську економіку?

    Національний банк України (НБУ) прийняв рішення про зниження облікової ставки з 16% до 15% з 15 грудня, як повідомлено на брифінгу НБУ. Рішення було прийнято в контексті сповільнення інфляції та поліпшення інфляційних очікувань.

    Глава Нацбанку, Андрій Пишний, пояснив, що зниження облікової ставки сприятиме збереженню привабливості гривневих інструментів для заощаджень. Інфляція в листопаді зменшилася до 5,1%, що виявилося швидше, ніж очікувалося.

    Причинами сповільнення інфляції були розширення пропозиції продуктів харчування з нового врожаю та покращення очікувань на тлі міцнішого курсу гривні. Нацбанк зауважив, що ризики пришвидшення інфляції залишаються через логістичні труднощі на західних кордонах та можливе вичерпання ефектів від урожаїв.

    Прогнозується, що показники інфляції в грудні залишатимуться стабільними, але існують ризики пришвидшення через зазначені фактори. Голова НБУ підкреслив, що зниження облікової ставки не створить ризиків для привабливості заощаджень у гривні, і, ураховуючи позитивні тенденції, НБУ продовжить цикл пом’якшення процентної політики.

    З 15 грудня 2023 року ставка обліку та інші ключові ставки будуть знижені, що може вплинути на різноманітні сектори фінансового ринку, такі як депозити та кредитування.