Golosnovinua.com

Позначка: нейробіолог

  • Пізній сніданок захищає серце і знижує ризик діабету — думка експертки

    Пізній сніданок захищає серце і знижує ризик діабету — думка експертки

    Виявляється, проста зміна в режимі харчування може стати ключем до довголіття. За словами нейробіологині Джулії Джонс, яка виступила в етері ITV у програмі “This Morning”, звичка снідати після 11:00 ранку допоможе не лише уникнути серйозних хвороб, а й прожити на десятиліття довше.

    Авторка книги F-Bomb Longevity Made Easy стверджує: організм потребує періодичного відпочинку від їжі, щоб активізувати процеси відновлення. Найефективнішим методом вона вважає режим інтервального голодування 16:8 — коли 16 годин людина нічого не їсть (включаючи нічний сон), а впродовж решти восьми — харчується в звичному ритмі.

    «Багато досліджень показують, що ми просто їмо занадто часто», — зауважує Джонс. За її словами, коли ми даємо травній системі достатньо часу для “перезавантаження”, організм починає активніше боротися із запаленням, покращується стан клітин, а ризики розвитку діабету ІІ типу та серцево-судинних хвороб значно знижуються.

    У клініці Mayo Clinic підтверджують ефективність такого підходу. Протягом восьмигодинного вікна дозволено харчуватися як зазвичай, без суворих обмежень. Це робить інтервальне голодування доступним і стійким варіантом навіть для тих, хто раніше не дотримувався дієт.

    Тож якщо ви хочете підтримати здоров’я, зберегти енергію й, можливо, додати собі кілька десятків років життя — можливо, варто просто трохи почекати зі сніданком.

  • У людей з авторитарними поглядами виявили зміни в мозку

    У людей з авторитарними поглядами виявили зміни в мозку

    Іспанські нейробіологи виявили, що в людей із крайніми авторитарними поглядами — як лівими, так і правими — спостерігаються помітні анатомічні відмінності в структурах мозку. Дослідження оприлюднене у виданні Futurism, базується на даних МРТ-сканування сотні здорових молодих добровольців і стало першим, яке порівнює лівий і правий авторитаризм окремо, а не об’єднує їх в одну категорію.

    Університет Сарагоси залучив до експерименту 100 осіб віком від 18 до 30 років — 63 жінки та 37 чоловіків. Жоден з учасників не мав психіатричних діагнозів. Після проходження психологічного тестування, яке виявляло рівень авторитарності, тривожності, емоційності та імпульсивності, учасників відправили на МРТ головного мозку.

    Люди з вираженими правими авторитарними переконаннями мали менший об’єм сірої речовини в дорсомедіальній префронтальній корі — зоні, яка відповідає за здатність розуміти думки та погляди інших. Це може пояснювати низьку емпатійність і схильність до жорстких норм та покарань, що властиво прихильникам жорсткої ієрархії та традиційних цінностей.

    У лівих авторитарних респондентів виявили меншу товщину кори у правій передній острівцевій частці, яка пов’язана з емоційною обробкою інформації, відчуттям моральної огиди та глибшою емоційною регуляцією. Ці особливості можуть впливати на сприйняття несправедливості, гніву до структур влади та схильність до радикальних дій.

    Психологічні анкети показали, що і ліві, і праві авторитаристи схильні до імпульсивних реакцій у ситуаціях емоційного дискомфорту. Водночас ліві демонструють вищий рівень тривожності.

    «Це дослідження дозволяє поглянути на авторитаризм не лише як на політичну позицію, а як на психологічний і навіть нейробіологічний феномен», — прокоментував автор роботи Хесус Адріан-Вентура, член дослідницької групи PseudoLab.

    На думку науковців, результати дослідження можуть допомогти краще зрозуміти природу екстремістських переконань, які набувають популярності у світі. Це також дає підстави для глибшої дискусії про те, як формуються політичні переконання, і яку роль у цьому відіграє не лише соціальне середовище, а й нейрофізіологія.