Golosnovinua.com

Позначка: нерозповсюдження ядерної зброї

  • Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Трамп відкрив Саудівській Аравії шлях до збагачення урану: чим небезпечна нова ядерна угода

    Президент США Дональд Трамп схвалив угоду про цивільне ядерне співробітництво із Саудівською Аравією, яка може відкрити королівству шлях до створення власних потужностей зі збагачення урану. Домовленість розрахована на 30 років, передбачає участь американських компаній у розвитку саудівської атомної енергетики та найближчим часом має бути передана на розгляд Конгресу США.

    Про рішення американського президента повідомило агентство Associated Press із посиланням на двох поінформованих співрозмовників. Вони не мали повноважень публічно обговорювати документ, який на момент появи повідомлення ще не був офіційно представлений Білим домом. За інформацією агентства, угоду можуть оголосити найближчим часом.

    Одним із найбільш суперечливих положень є можливість спорудження на території Саудівської Аравії підприємства зі збагачення урану. Таке рішення мають ухвалювати після проведення спільного американо-саудівського дослідження. При цьому домовленість не означає, що завод почнуть будувати автоматично, однак уперше створює для Ер-Ріяда правову й технологічну основу для розвитку відповідних потужностей.

    Навіщо Саудівській Аравії атомна енергетика

    Саудівська влада офіційно пояснює інтерес до ядерної енергетики економічною модернізацією та бажанням зменшити залежність внутрішнього енергоспоживання від нафти.

    Королівство залишається одним із найбільших виробників і експортерів нафти у світі, однак значну частину сировини використовує для виробництва електроенергії. Перехід на атомну енергетику може дозволити Саудівській Аравії спрямовувати більше нафти на експорт, диверсифікувати енергетичний баланс і підтримати реалізацію програми економічної трансформації Vision 2030.

    Угода також відкриває перед американськими компаніями можливість отримати багатомільярдні контракти на будівництво реакторів, постачання обладнання, ядерного палива та обслуговування енергетичної інфраструктури.

    За оцінками американських медіа, серед потенційних учасників проєкту може бути компанія Westinghouse. Для Вашингтона це можливість зміцнити позиції американської атомної промисловості та не допустити, щоб саудівські замовлення отримали компанії з Китаю, Росії, Франції чи Південної Кореї.

    Чому збагачення урану викликає тривогу

    Збагачення урану використовується для виробництва палива для атомних електростанцій, однак та сама технологічна база може застосовуватися для поступового отримання матеріалу значно вищого рівня збагачення.

    Саме тому держави, які прагнуть отримати американські ядерні технології, часто погоджуються на додаткові обмеження щодо самостійного збагачення урану та переробки відпрацьованого ядерного палива.

    Найвідомішим прикладом є угода США з Об’єднаними Арабськими Еміратами. Вона отримала назву «золотого стандарту», оскільки Абу-Дабі добровільно відмовився від збагачення урану та переробки палива на власній території. У випадку із Саудівською Аравією такої прямої відмови, за даними американських медіа, немає.

    Це викликає занепокоєння у частини американських законодавців і фахівців із нерозповсюдження ядерної зброї. Вони побоюються, що створена за цивільною програмою інфраструктура за певних політичних обставин може бути використана для військових цілей.

    Додаткової гостроти дискусії надають попередні заяви спадкового принца Саудівської Аравії Мохаммеда бін Салмана. Він публічно допускав, що королівство намагатиметься отримати ядерну зброю, якщо її створить Іран.

    Угода може не передбачати Додаткового протоколу МАГАТЕ

    Ще одним суперечливим моментом є відсутність у домовленості зобов’язання Саудівської Аравії приєднатися до Додаткового протоколу Міжнародного агентства з атомної енергії.

    Додатковий протокол не замінює стандартну угоду про гарантії, а розширює можливості МАГАТЕ перевіряти, чи не веде держава незадекларованої ядерної діяльності. Він надає інспекторам більше інформації, ширший доступ до об’єктів і додаткові інструменти для перевірки мирного характеру ядерної програми.

    Саудівська Аравія є учасницею Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та формально зобов’язалася не створювати атомну бомбу. Водночас американська сторона традиційно намагалася закріпити у двосторонніх ядерних угодах додаткові гарантії, які виходять за межі базових міжнародних зобов’язань.

    За інформацією AP і Reuters, нинішній проєкт не містить частини захисних положень, на яких раніше наполягали США. Зокрема, не очікується включення вимоги про обов’язкове застосування Додаткового протоколу МАГАТЕ.

    Угоду розглядатиме Конгрес

    Перед набуттям чинності документ мають подати до Конгресу США відповідно до процедури, передбаченої розділом 123 американського Закону про атомну енергію.

    Такі домовленості створюють правові умови для передачі іншим державам американських ядерних технологій, обладнання та матеріалів. Після внесення документа Конгрес отримує визначений період для його розгляду. За попередньою інформацією, Палата представників і Сенат матимуть 90 днів, щоб спробувати заблокувати угоду.

    Водночас зупинити домовленість буде непросто. Американським законодавцям доведеться ухвалити відповідні резолюції, а для подолання ймовірного президентського вето може знадобитися підтримка двох третин обох палат.

    Очікується, що головними питаннями під час розгляду стануть умови збагачення урану, можливість переробки відпрацьованого палива, механізми американського контролю та відсутність розширених інспекцій МАГАТЕ.

    Чому рішення виглядає суперечливим на тлі Ірану

    Угоду схвалено на тлі гострого протистояння США та Ірану, в центрі якого вже багато років перебуває саме питання збагачення урану.

    Вашингтон звинувачує Тегеран у розвитку потенціалу, який може бути використаний для створення ядерної зброї. Іран наполягає, що його програма має мирний характер і спрямована на енергетику та наукові дослідження.

    Дозвіл Саудівській Аравії розвивати власні збагачувальні потужності може викликати звинувачення у подвійних стандартах: США жорстко обмежують іранське збагачення, але готові допустити подібні можливості у свого стратегічного партнера.

    Критики також попереджають, що ядерні можливості Ер-Ріяда можуть підштовхнути інші держави регіону до перегляду власної політики. Це створює ризик нової технологічної та військово-політичної конкуренції на Близькому Сході.

    Окреме занепокоєння викликає оборонна співпраця Саудівської Аравії з Пакистаном, який уже володіє ядерною зброєю. Хоча підтверджень передачі саудитам військових ядерних технологій немає, сама наявність тісних безпекових зв’язків посилює побоювання щодо майбутнього регіонального балансу.

    Що змінює рішення Трампа

    Для Саудівської Аравії домовленість означає великий дипломатичний успіх. Королівство протягом років відмовлялося погоджуватися на повну заборону збагачення урану й домагалося права самостійно розвивати паливний цикл.

    Попередні американські адміністрації також намагалися пов’язати ядерну угоду з нормалізацією відносин між Саудівською Аравією та Ізраїлем. Нинішня домовленість, за інформацією американських медіа, може не містити такої обов’язкової умови.

    Адміністрація Трампа, ймовірно, розглядає угоду як спосіб утримати Саудівську Аравію в орбіті американського впливу, підтримати власну атомну промисловість і не допустити посилення Китаю чи Росії на саудівському енергетичному ринку.

    Проте остаточні умови стануть відомі лише після офіційного оприлюднення документа. Поки що ключові подробиці ґрунтуються на повідомленнях джерел AP, Reuters та інших американських медіа. Білий дім на момент появи перших публікацій офіційно не представив повного тексту угоди.

    Саме від положень щодо рівня збагачення, контролю за ядерними матеріалами, інспекцій і можливості припинення співпраці залежатиме, чи стане нове партнерство звичайним енергетичним проєктом, чи створить небезпечний прецедент для подальшого поширення чутливих ядерних технологій на Близькому Сході.

  • Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Ядерна угода Трампа із Саудівською Аравією викликала занепокоєння

    Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії збагачувати уран без застосування стандартних міжнародних гарантій нерозповсюдження ядерної зброї. Така умова може стати безпрецедентною для американської практики укладання подібних угод і вже викликала дискусії серед американських законодавців та експертів із міжнародної безпеки. Про це повідомляє CNN.

    Йдеться про масштабну угоду щодо цивільної ядерної співпраці між Вашингтоном та Ер-Ріядом, переговори щодо якої фактично завершилися ще у жовтні 2025 року. Попри це документ досі не підписаний президентом США. За інформацією джерел, затримка пов’язана одразу з кількома чинниками. Одним із них стала війна з Іраном, яку, за словами самого Дональда Трампа, було розпочато для того, щоб не допустити використання Тегераном збагаченого урану для створення ядерної зброї. На цьому тлі погодження окремих винятків для Саудівської Аравії виглядає особливо чутливим питанням як для американських політиків, так і для міжнародної спільноти.

    Ще однією причиною затягування процесу називають політичні ризики всередині США. Частина членів Конгресу переконана, що адміністрація навмисно не виносить документ на фінальне затвердження, щоб уникнути двопартійної резолюції несхвалення, яка могла б фактично заблокувати укладення угоди.

    Білий дім офіційно не коментує подробиці домовленостей. У відповідь на запити журналістів адміністрація лише переадресувала до заяви міністра енергетики США Кріса Райта, зробленої ще восени 2025 року. Тоді він повідомив, що сторони досягли домовленостей щодо цивільної ядерної співпраці, яка має сприяти розвитку стратегічного партнерства між двома країнами, просуванню американських ядерних технологій у Саудівській Аравії та водночас забезпечити відданість принципам нерозповсюдження ядерної зброї.

    Втім, саме зміст майбутньої угоди викликає найбільше запитань. За словами джерел CNN, ще на початку року адміністрація Трампа провела закриті консультації з окремими членами Конгресу, під час яких представила основні положення документа. Уже тоді стало відомо, що угода може містити спеціальний пункт, який дозволить Саудівській Аравії здійснювати певний рівень внутрішнього збагачення урану або переробки плутонію. Експерти називають таке рішення безпрецедентним, адже подібних умов у попередніх американських ядерних угодах практично не було.

    Відомо, що майбутня домовленість все ж передбачає певні обмеження, встановлені Сполученими Штатами, однак конкретні параметри цих обмежень наразі не розголошуються. Саме відсутність прозорості щодо механізмів контролю викликає найбільшу стурбованість серед прихильників жорсткого режиму нерозповсюдження ядерної зброї.

    Особливу увагу привертає і той факт, що проєкт угоди не зобов’язує Саудівську Аравію приєднатися до так званого Додаткового протоколу МАГАТЕ, який передбачає розширені можливості міжнародних інспекторів для контролю над ядерними програмами держав. Натомість контрольні механізми планують оформити у вигляді окремої двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, без застосування стандартних міжнародних процедур.

    Такий підхід суттєво відрізняється від угоди, яку США уклали з Об’єднаними Арабськими Еміратами у 2009 році. Тоді Емірати погодилися не лише на посилений контроль МАГАТЕ, а й повністю відмовилися від збагачення урану та переробки плутонію на своїй території, що стало своєрідним міжнародним стандартом для подібних домовленостей.

    Переговори щодо ядерної співпраці є частиною ширшої стратегії адміністрації Дональда Трампа із поглиблення відносин із державами Перської затоки. Саме цей регіон став одним із ключових напрямків американської зовнішньої політики. Під час попередніх візитів до регіону президент США оголосив про масштабні економічні та оборонні домовленості. Зокрема, Об’єднані Арабські Емірати уклали зі США угоди на суму понад 200 мільярдів доларів, тоді як Саудівська Аравія заявила про намір інвестувати в американську економіку 600 мільярдів доларів. Окрім цього, Вашингтон погодив продаж Ер-Ріяду озброєння на 142 мільярди доларів.

    Паралельно Дональд Трамп неодноразово заявляв про прогрес у переговорах із Тегераном щодо окремої ядерної угоди, стверджуючи, що Іран нібито “певною мірою” погодився з її умовами. Саме тому можливе надання Саудівській Аравії права на обмежене збагачення урану без стандартного міжнародного контролю може стати одним із найрезонансніших рішень американської адміністрації у сфері глобальної ядерної безпеки та вплинути на баланс сил на Близькому Сході.

  • НАТО попереджає про ядерні ризики: заява щодо Росії та Китаю

    НАТО попереджає про ядерні ризики: заява щодо Росії та Китаю

    Країни НАТО заявили про посилення занепокоєння ядерною політикою Росії та Китаю, звинувативши обидві держави у дестабілізації глобальної системи безпеки та недостатній прозорості у сфері озброєнь. Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву Північноатлантичної ради напередодні конференції ООН з контролю над озброєннями.

    В Альянсі наголосили, що держави-члени НАТО залишаються повністю відданими Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), який з 1970 року є ключовою основою міжнародної системи ядерної безпеки. Водночас у заяві підкреслюється, що сучасні дії Росії та Китаю створюють додаткові виклики для збереження стратегічної стабільності у світі.

    Окремо НАТО звинуватило Російську Федерацію у порушенні низки зобов’язань у сфері контролю над озброєннями. У заяві зазначається, що Москва вийшла з низки ключових міжнародних угод, які обмежували розробку та розміщення стратегічних озброєнь, а також активно використовує ядерну риторику як інструмент політичного тиску.

    Заступник генерального секретаря НАТО Борис Руге заявив, що Росія продовжує розвивати нові системи доставки ядерної зброї та одночасно веде найбільшу військову кампанію в Європі з часів Другої світової війни. Окрему увагу він звернув на застосування Росією балістичної ракети середньої дальності «Орешник», яка, за оцінками, може бути носієм ядерного заряду.

    «Ми маємо справу з державою, яка не лише вийшла з ключових угод про контроль над озброєннями, а й активно нарощує свій військовий потенціал», — зазначив Руге, підкресливши, що такі дії підвищують ризики ескалації.

    У НАТО також заявили, що Альянс залишається виключно оборонною організацією і не використовує ядерні загрози як інструмент політичного впливу. Там наголосили на важливості збереження міжнародних механізмів контролю над озброєннями навіть в умовах зростання напруженості.

    Водночас Китай також став об’єктом критики з боку Альянсу. У НАТО зазначили, що Пекін стрімко розширює та модернізує свій ядерний арсенал, не забезпечуючи належного рівня прозорості щодо масштабів і темпів цього процесу. Це, на думку Альянсу, ускладнює оцінку глобального балансу сил і підвищує рівень невизначеності у сфері безпеки.

    Китайська сторона у відповідь відкинула ці звинувачення. Речник Міністерства закордонних справ КНР заявив, що країна дотримується оборонної ядерної стратегії та утримує свій потенціал на мінімальному рівні, необхідному для забезпечення національної безпеки. Пекін також підкреслив, що не має наміру брати участь у новій гонці ядерних озброєнь.

    «Китай завжди підтримує свою ядерну потужність на мінімальному рівні, необхідному для самозахисту», — заявили в МЗС КНР.

    За оцінками міжнародних експертів, найбільші ядерні арсенали у світі залишаються у Росії та США. Далі за потужністю йдуть Китай, Франція та Велика Британія. Аналітики при цьому застерігають, що модернізація ядерних програм провідними державами може призвести до нового витка стратегічної конкуренції.

    У НАТО висловили сподівання, що майбутня конференція ООН дозволить досягти прогресу у питаннях прозорості, зниження ризиків та стратегічної стабільності. Водночас в Альянсі визнали, що попередні спроби ухвалити узгоджені рішення щодо контролю над озброєннями завершувалися безрезультатно через політичні розбіжності між ключовими гравцями.

    Окремо наголошується, що збереження чинності ДНЯЗ залишається критично важливим для глобальної безпеки, особливо в умовах зростання геополітичної напруги та технологічного оновлення ядерних арсеналів у світі.