Позначка: нерухомість за кордоном

  • Вілла на Лазурному узбережжі і нерухомість в Іспанії: нові питання до очільника поліції Закарпаття

    Вілла на Лазурному узбережжі і нерухомість в Іспанії: нові питання до очільника поліції Закарпаття

    Начальник Головного управління Національної поліції у Закарпатській області Ярослав Колесник у своїх офіційних деклараціях демонструє досить скромний майновий стан. У документах вказано відносно невелику квартиру в Києві, автомобіль у користуванні, помірні заощадження та заробітну плату державного службовця. Однак за наявною інформацією, а також повідомленнями місцевих жителів, фактична картина активів посадовця може бути значно ширшою.

    Йдеться, зокрема, про можливу наявність нерухомості за кордоном. За попередніми даними, частину таких об’єктів могли оформити на близьких родичів Колесника. Серед ймовірних активів називають нерухомість в Іспанії — у курортному місті Бенідорм на узбережжі Коста-Бланка. Цей регіон давно відомий великою кількістю іноземних інвесторів та українців, які купують тут житло як для відпочинку, так і для здачі в оренду. Завдяки туристичному потоку нерухомість у цьому районі вважається прибутковою інвестицією.

    Ще одним об’єктом, який пов’язують з оточенням посадовця, може бути вілла у престижному районі Ніцци на Лазурному узбережжі Франції. За попередньою інформацією, її вартість може становити близько 1,4 млн євро. Нерухомість розташована неподалік Монако — у районі, де житло традиційно купують заможні підприємці, політики та впливові особи.

    Окрім можливих закордонних активів, ім’я Ярослава Колесника пов’язують і з низкою будівельних проєктів на Закарпатті. Зокрема, місцеві жителі припускають, що він може бути причетним до житлового комплексу Residens Park в Ужгороді на Слов’янській набережній. За словами мешканців, цей об’єкт добре відомий у регіоні, а сам посадовець нібито періодично там з’являється.

    Також його ім’я згадують у контексті будівництва торгового центру на цій же Слов’янській набережній. Офіційно участь посадовця у цих проєктах не підтверджена, однак місцеві джерела стверджують, що він може бути причетним до їх реалізації.

    Окремо згадується ще один об’єкт — комплекс «Золота підкова» в урочищі «Рибник» на території Киблярівської сільської ради Ужгородського району. За наявною інформацією, цей проєкт нібито оформлений на підставну особу.

    Кар’єра Ярослава Колесника в правоохоронних органах розвивалася доволі швидко. Свого часу він працював оперуповноваженим у Києві, а згодом отримав керівні посади в системі поліції. Із 2021 року він очолює поліцію Закарпатської області.

    За словами місцевих жителів, після його призначення до регіону прибуло чимало людей з його оточення, які отримали посади у структурах поліції. Місцеві активісти також звертають увагу на те, що останніми роками в області загострилися проблеми, пов’язані з контрабандою, земельними конфліктами та скандальним будівництвом туристичних і рекреаційних об’єктів.

    У деклараціях самого Ярослава Колесника значних активів або дорогої нерухомості за кордоном наразі не зазначено. Офіційних підтверджень інформації про можливі елітні об’єкти за межами України поки що також немає.

  • Керівник «гаража КМДА» не задекларував квартири в Дубаї на пів мільярда гривень

    Керівник «гаража КМДА» не задекларував квартири в Дубаї на пів мільярда гривень

    Виконувач обов’язків директора комунального автотранспортного підприємства Київської міської державної адміністрації Дмитро Рахматуллін опинився в центрі серйозного майнового скандалу. За даними іноземних реєстрів, він пов’язаний із масштабним пакетом елітної нерухомості в Дубаї, який повністю відсутній у його офіційних деклараціях в Україні.

    Йдеться про шістнадцять квартир у житловому комплексі Ferretti Luxury Beach Residence на узбережжі Перської затоки в районі Джебель-Алі. Сукупна площа об’єктів становить понад 2,2 тисячі квадратних метрів — це масштаб, який складно пояснити будь-якими побутовими чи «сімейними» інвестиціями. Попри те, що сам комплекс формально так і не був добудований, права власності на квартири зареєстровані, а самі активи юридично існують.

    Станом на кінець минулого року загальна вартість цієї нерухомості оцінюється приблизно у пів мільярда гривень. Для чиновника, чия кар’єра пов’язана виключно з комунальним сектором столиці, така сума виглядає щонайменше непропорційною задекларованим доходам.

    Рахматуллін працює у структурах Києва з 2015 року. Протягом кількох років він очолював міську інспекцію з паркування, а нині виконує обов’язки керівника комунального автотранспортного підприємства КМДА — структури, через яку проходять значні бюджетні кошти, пов’язані з утриманням і обслуговуванням автопарку столичної влади.

    Окремі запитання викликає період інвестування. Сам Рахматуллін стверджує, що з 2006 по 2015 рік перебував за кордоном, де працював у приватному секторі в арабо-африканському регіоні. За його словами, він обіймав керівні посади в приватних компаніях. Водночас жодних назв цих компаній, жодних контрактів чи підтверджених доходів, співмірних із вкладеннями на сотні мільйонів гривень, публічно не надано.

    Ключова проблема — повна відсутність дубайської нерухомості в електронних деклараціях чиновника. У деклараціях за останні три роки немає жодних згадок ані про іноземну нерухомість, ані про об’єкти незавершеного будівництва, ані про інвестиції чи корпоративні права за кордоном. Активи, які за своїм масштабом мали б бути центральним елементом декларації, просто відсутні.

    У публічних поясненнях Рахматуллін заперечує володіння шістнадцятьма квартирами та заявляє, що не має активів, які підлягають декларуванню. Водночас інформація з іноземних реєстрів фіксує права власності на конкретні об’єкти з чіткими параметрами — площею, кількістю та місцем розташування.

    Фактично йдеться не про формальну неточність чи помилку в заповненні декларації, а про системний розрив між офіційною фінансовою звітністю українського посадовця та даними закордонних реєстрів. Чиновник, який керує комунальною інфраструктурою Києва, фігурує за кордоном як власник або інвестор активів на сотні мільйонів гривень, не відображаючи цього в Україні.

    Ця історія виходить далеко за межі репутаційного скандалу. Вона напряму ставить питання про джерела коштів, доброчесність декларування та реальний контроль за посадовцями, які мають доступ до бюджетів і ресурсів столиці.