Позначка: нерухомість

  • Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрєєв Андрій наразі робить ремонт у двох елітних будинках у Конча-Заспі по 1,5 млн доларів кожний

    Прокурор Офісу Генерального прокурора Андрєєв Андрій наразі робить ремонт у двох елітних будинках у Конча-Заспі по 1,5 млн доларів кожний

    Ці будинки належать йому та його родині.

    Цікаво те, як саме сім’я прокурора придбала таку нерухомість (будинки розташовані на території дитячого оздоровчого комплексу всупереч містобудівній документації) і хто саме з колег йому в цьому допоміг і допомагає далі.

    У київській поліції перебуває кримінальне провадження щодо обставин захоплення та забудови елітними дачними котеджами території дитячого оздоровчого комплексу, розташованого в Києві за адресою Столичне шосе, № 149 у Голосіївському районі (та сама Конча-Заспа). Кваліфікація – за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу шахрайство в особливо великих розмірах, що є особливо тяжким злочином.

    У рамках уп було встановлено, що стосовно першочергового власника дитячого оздоровчого комплексу ЗАТ “Київгума” було порушено справу про банкрутство. Призначено управителя Кудляка, який вчасно поквапився і почав незаконно відчужувати землю та недобудовані об’єкти на цій території (Столичне шосе, 149), яка тепер має вигляд елітного котеджного містечка.

    Прикривав це все заступник начальника Департаменту нагляду за дотриманням законів Національною поліцією України та органами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу генерального прокурора Андрєєв Андрій Васильович, за що був винагороджений двома будиночками (на кшталт купив, але щоправда, за суттєво заниженою ціною, а не за 1,5 млн доларів кожен).

    Поліція намагалася розслідувати справу, на ці ділянки навіть було накладено судовий арешт, але процесуальний керівник прокурор Київської місцевої прокуратури Власов (а нині прокурори Печерського району столиці) вирішили допомогти колезі Андрєєву і не клопотати про передачу майна до Арми, а натомість Андрєєв із дружиною робить ремонт у заарештованих будинках і дякує за це друзям із Київської місцевої прокуратури.

    Не хотілося б затьмарювати очікування новосілля для Андрєєва і його друзів-прокурорів, але, наскільки мені відомо, НАЗК уже проводить перевірку можливого незаконного збагачення з його боку.

    І до речі, ДБР відкрило провадження за фактом незаконного збагачення і недостовірного декларування Андрєєвим. Тож скоро буде підозра, а не запрошення на новосілля.

  • Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Протягом періоду з 2020 по 2023 рік, родина Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України (АМКУ),  придбала нерухомості та автомобілів на суму понад 70 мільйонів гривень.

    Це включає великий маєток із двома земельними ділянками під Києвом, офісні приміщення обсягом 200 квадратних метрів у столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями у престижних житлових комплексах Києва та чотири апартаменти в Ужгороді.

    Розслідування, проведене журналістами «Схем», виявило, що більшість цього майна була зареєстрована на родичів дружини Кириленка (батьків та бабусю), і придбана за час, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію, перш ніж був переведений на посаду голови АМКУ у Києві у 2023 році. Проте, ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів, які могли б підтримати такі великі покупки, недостатньо, щоб їх здійснити, зазначається у розслідуванні.

    В коментарі для «Схем» Кириленко заявив, що джерело статків його родини – це стартовий капітал, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Однак офіційного підтвердження цим операціям журналістам не вдалося знайти.

    Родичі Кириленка також не могли підтвердити документально цю версію походження сімейного майна, стверджуючи, що “все залишилося в окупованій Горлівці”.

    У квітні 2020 року, коли Павло Кириленко вже майже 9 місяців очолював Донецьку облдержадміністрацію, його тесть, Олександр Матієнко, придбав у котеджному містечку на Київщині земельну ділянку площею 25 соток та будинок у 228 квадратних метрів. Згідно з отриманим договором купівлі-продажу, вартість цієї нерухомості для Матієнка склала 4 мільйони гривень. Проте, за архівним оголошенням про продаж цього будинку, опублікованим на одному з інтернет-порталів, у 2020 році він коштував більше. Його ціна становила 430 тисяч доларів (еквівалентно 10 мільйонів гривень за той період).

    Олександр Матієнко, коментуючи для журналістів, стверджував, що справді придбав майно значно дешевше, ніж та ціна, що вказана в оголошенні. “Він (продавець – ред.) продавав це майно 4-5 років. Я думаю, якби він не продав, я б не купив, так?”, – зазначив Матієнко.

    У січні 2021 року мати Павла Кириленка опублікувала фотографії з ним та дітьми у цьому маєтку. У квітні 2021 року тесть Кириленка, Олександр Матієнко, додатково придбав 25 соток землі в тому ж котеджному містечку за 1,8 мільйона гривень, згідно з договором купівлі-продажу. Наразі на цій території можна побачити фундамент майбутньої будівлі.

    Журналісти також встановили, що родина Кириленка продовжувала розширювати своє майно навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії. У серпні 2022 року Матієнко придбав майнові права на апартаменти у престижному житловому комплексі “Residents Park” в Ужгороді. На той момент Павло Кириленко вже очолював Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію, переїхавши на схід саме з Ужгорода, де протягом двох років очолював військову прокуратуру.

    Згідно з договорами купівлі-продажу, які маються в розпорядженні «Схем», тесть Кириленка придбав майнові права на квартири у житловому комплексі, з площами 90 та 74 квадратних метри за 800 та 640 тисяч гривень відповідно. За відомостями журналістів, на момент покупки ринкові ціни на цю нерухомість становили суттєво більше – 7 та 6 мільйонів гривень відповідно.

    У квітні 2023 року тесть Кириленка додатково придбав майнові права на ще одну квартиру у ужгородському житловому комплексі, площею 77 квадратних метрів за майже 670 тисяч гривень. За даними інформаційного ресурсу з нерухомості, ринкова вартість цієї квартири становила майже 6 мільйонів гривень на той момент.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, у той же період також придбала майнові права на квартиру у комплексі “Residents Park” площею 80 квадратних метрів, за суму понад 670 тисяч гривень. Ринкова вартість апартаментів на той момент становила приблизно 6 мільйонів гривень. Крім квартир, подружжя Матієнків у період з 2022 по 2023 рік стали власниками чотирьох паркомісць у ужгородському житловому комплексі, сукупна ринкова вартість яких перевищує два з половиною мільйони гривень.

    Отже, загальна ринкова вартість майна, що належить подружжю Матієнків у Ужгороді, становить 27 мільйонів гривень.

    У березні 2023 року теща Кириленка стала власницею двох квартир у Києві, у житловому комплексі “Obolon Plaza”, кожна з яких має площу майже 90 квадратних метрів. Загальна вартість цього майна, за даними договорів купівлі-продажу, становить 9,5 мільйонів гривень. Оплата за ці апартаменти була здійснена у 2021 році.

    У тому ж місяці, тесть Павла Кириленка придбав два паркомісця у комплексі Obolon Plaza за загальну суму, відповідно до ринкових цін, від 80 до 100 тисяч доларів.

    За даними, зібраними журналістами, у цьому ж столичному житловому комплексі у травні 2023 року мати дружини Павла Кириленка, Наталія Матієнко, стала власницею офісного приміщення площею майже 200 квадратних метрів. Вона отримала цю нерухомість у подарунок від своєї матері, Альбіни Віннікової. Віннікова, яка є прабабусею дітей Павла Кириленка, внесла майже 12 мільйонів гривень за це приміщення у 2021 році, що підтверджується договором купівлі-продажу.

    Крім того, тесть Павла Кириленка володіє Volkswagen Tiguan 2020 року випуску, а теща – розкішним кросовером BMW X3, на якому, за встановленими “Схемами”, пересувається сама дружина голови Антимонопольного комітету України, Алла Кириленко.

    У коментарі для “Схем”, Павло Кириленко заявив, що у родини його дружини було достатньо заощаджень, щоб придбати всю цю нерухомість.

    “Вони мали активи, включаючи акції, сертифікати підприємства ‘Стирол’. І вони реалізовувалися залежно від їх ціни. Альбіна Віннікова – це прабабуся моїх дітей, вона працювала і реалізовувала акції”, – зазначив Кириленко.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, розповіла, що її батьки продали акції заводу в 1997 році і заробили на цьому 40 тисяч доларів.

    “Постійно працювали гроші. Вони у нас ніколи не лежали без діла”, – додала Матієнко.

    Вона також зазначила, що частину грошей вона отримала від родички в Росії, яка померла.

    Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, в коментарі для “Схем”, заявив, що протягом усього життя працював, тому міг заощадити на це майно.

    “Хіба за 40 років я не міг заробити? Я будував, купував квартиру, робив ремонт, продав. Переїхав в іншу, зробив ремонт і пожив там. Мені допомагали батьки жінки, у нас велика і дружна сім’я, якщо люди так живуть, то це можна тільки аплодувати”, – сказав Матієнко.

    Проте, відповідно до даних з офіційних реєстрів фізичних та юридичних осіб, Наталія Матієнко ніколи не мала власного бізнесу. За даними “Схем”, доступ до яких було отримано з баз даних про офіційні доходи, вона отримувала лише соціальні виплати та незначну суму від приватного підприємства в 2003 році. Її чоловік, Олександр Матієнко, переважно працював у ДАІ, а за період з 2005 по 2015 рік він отримав зарплату у розмірі 223 тисяч гривень. Наразі обидва є пенсіонерами.

    Дружина Алла Кириленко, за даними її декларацій, офіційно не мала достатніх коштів, щоб допомогти батькам у придбанні численної нерухомості та автомобілів. Це саме стосується і самого голови Антимонопольного комітету, якій, за його заробітною платою та заявленими заощадженнями, не могли забезпечити такі великі придбання.

    Бабуся дружини Кириленка, 77-річна Альбіна Віннікова, за останні двадцять п’ять років отримала лише 16 гривень від «Приватбанку» у 2013-му році. За даними податкової з 2015 по 2017 рік, вона отримувала соціальні виплати на суму трохи більше однієї тисячі гривень як внутрішньо переміщена особа.

    Невдачею завершилася спроба журналістів знайти офіційні підтвердження операцій з акціями. У Фонді держмайна надали лише частину архівних даних, а Національний депозитарій не мав інформації щодо реєстру акціонерів заводу за ті роки.

    Самі родичі Кириленка не мали можливості нагадати деталі стосовно кількості та вартості акцій заводу, які володіли. Вони тільки згадали про суму в 40 тисяч доларів, яку, за їх словами, отримали від продажу акцій. Проте, документальні підтвердження цієї версії не були надані.

    «Вся ця історія залишилася в Горлівці. Якщо б це було інакше, ми показали б вам всі ці документи, які залишилися там. Всі квитанції, розписки та інше», – сказала Наталія Матієнко.

    Юристи вважають, що наявність значного майна у родині голови Антимонопольного комітету України може бути ознакою незаконного збагачення, особливо якщо це майно не відповідає офіційно заявленим доходам.

    “Це може бути актив, що знаходиться на ім’я інших осіб, але було придбане за кошти або за дорученням особи, яка декларує свої доходи. Або це може бути майно, щодо якого він залишає за собою право розпоряджатись, продавати або визначати юридичний статус. Якщо різниця між законними доходами і цими активами перевищує 8,5 мільйонів гривень (на 2022 рік), це може бути ознакою незаконного збагачення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна”, – пояснює юрист “Центру протидії корупції” Вадим Валько.

    Павло Кириленко був призначений головою Антимонопольного комітету в вересні 2023 року за пропозицією президента України Володимира Зеленського. З 2019 року до осені 2023 року він очолював Донецький регіон. Кар’єру розпочав як прокурор, працюючи спочатку у Донецькій області, потім в Генеральній прокуратурі у Києві, і пізніше як військовий прокурор на Закарпатті, очолюючи військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.

  • Власний музей, 2 млн доларів та нерухомість в окупації: що задекларував Сергій Тарута

    Власний музей, 2 млн доларів та нерухомість в окупації: що задекларував Сергій Тарута

    У своїй декларації за 2022 рік Сергій Тарута оголосив про наявність значних фінансових активів та нерухомості в своїй власності. Зокрема, у його розпорядженні знаходиться 1 мільйон 972 тисячі 517 доларів, 430 тисяч євро, та 20 тисяч фунтів стерлінгів у готівковій формі. Також він вказав на наявність 1 мільйона 279 тисяч 688 гривень, 37 тисяч 564 доларів, 22 тисяч 387 євро, та 5 фунтів стерлінгів на банківських рахунках.

    Крім того, Тарута заявив про володіння понад 10 тисячами різноманітних предметів розкоші, мистецтва та антикварних виробів. Між ними — різноманітні ікони, картини, скульптури, старовинні мапи, амфори, годинники, посуд, а також колекції монет і багато іншого. Не дивно, що він є співвласником музею “ПЛАТАР”, де зберігаються тисячі історичних артефактів, представляючи різні епохи і культури.

    Між найцікавішими експонатами особистої колекції Тарути можна відзначити скульптури відомого Родена, картини Рубенса та Брейгеля-старшого, колекцію давньогрецьких македонських монет, ювелірні вироби, такі як сережки з діамантами та сапфірами, а також шпильку Фаберже та інші цінності. Також він володіє значною нерухомістю, включаючи будинки та квартири у різних регіонах України та Криму.

    Зазначено, що стан фінансових засобів Тарути зазнав значних змін з моменту окупації Криму та частини Донеччини у 2014 році. Не зважаючи на це, він продовжує зберігати та розширювати своє майно, включаючи унікальні артефакти та цінності, які представляють значення для культурної спадщини України.

    Сергій Тарута, український політик, володіє імпозантною колекцією годинників, які він може носити на своїй руці. Серед них — Breguet AUTOMATIC (виготовлений з 18 каратів жовтого золота), Vacheron Constantin Patrimony (з 18 каратів рожевого золота), Blancpain Villeret (з білим золотом), Tag Heuer Calibre 16 Automatic Chronograph (із 18 каратами золота), Parmigiani Fleurier (виготовлений з 18 каратів білого золота) та Chopard L.U.C. XP (з рожевим золотом). Його дружина також має свою колекцію дорогоцінних аксесуарів, серед яких годинник з білим золотом та діамантами, сережки та кільця з різноманітними коштовностями.

    У 2022 році Сергій Тарута отримав у парламенті 380 тисяч 801 гривню як заробітну плату (порівняно з 480 тисячами 22 гривнями у 2021 році). Він також отримав пенсію у розмірі 212 тисяч 902 гривні. Подарунки від своїх доньок політик оцінив у 690 тисяч 444 гривні. Дружина Сергія Тарути також отримала пенсію, проценти від вкладів у банку та подарунки на суму 74 тисяч 386 гривень.

    Народний депутат задекларував значні фінансові активи та нерухомість. У його розпорядженні є значні суми готівки в різних валютах, а також позичка компанії “Айвазовське” на суму 3 мільйони 541 тисячу 758 гривень, яку російські окупанти у Криму вилучили. Дружина депутата також має значні грошові активи та нерухомість.

    Крім того, у Тарути є різна нерухомість як у Україні, так і на тимчасово окупованих територіях, включаючи кілька будинків і квартир у різних регіонах. Деяка з цієї нерухомості можливо була конфіскована окупаційною владою.

    Сергій Тарута володіє різноманітними активами та участь у багатьох компаніях і організаціях. Він користується автомобілем Lexus GS 430 2006 року, який придбав за 382 тисячі 956 гривень, тоді як його дружина володіє автомобілем Lexus GX 470 2008 року, придбаним за 149 тисяч гривень.

    Політик є власником ряду акцій та часток у різних компаніях, включаючи Дніпровський металургійний комбінат, кіпрські офшорні компанії ARROWCREST LIMITED та DARGAMO HOLDINGS LIMITED, а також українські підприємства, такі як “Футбольний клуб Металург”, “Хокейний клуб Сокіл Київ”, “Азовморсервіс” та інші. Також він є кінцевим (спів)власником численних офшорних компаній, зокрема з Кіпру, Британських Віргінських островів, Кюросао та Ангільї.

    Політик також заявив про свою участь у керівних органах різних громадських організацій, таких як “Міжнародний республіканський клуб”, “Український форум”, “Колегіум Анни Ярославни Схід”, “Спортивний клуб ІСД”, “Асоціація народних депутатів України” та благодійний фонд “Платар. Пам’яті Сергія Платонова”.

    Сергій Тарута народився у 1955 році у селі Виноградне поблизу Маріуполя на Донеччині. Отримав освіту інженера-механіка в тоді ще Жданівському металургійному інституті (сьогодні відомому як Приазовський державний технічний університет) та менеджера зовнішньоекономічної діяльності у Донецькій державній академії управління. Починав свою кар’єру на заводі “Азовсталь”.

    У 1995 році Тарута став одним із засновників корпорації “Індустріальний союз Донбасу” (ІСД) разом з Олегом Мкртчяном та Віталієм Гайдуком. Корпорація спеціалізувалася на металургійному бізнесі та фінансуванні футбольних клубів. Тарута також працював депутатом Донецької обласної ради від 1998 до 2006 року.

    У березні-жовтні 2014 року Тарута очолював Донецьку обласну державну адміністрацію. Під час його управління вдалося значно зменшити площу території, яка перебувала під контролем бойовиків з “ДНР”. Також у 2014 році Тарута обрався народним депутатом України, працюючи у цій посаді до 2019 року. У 2019 році він балотувався на посаду Президента України від партії “Основа”, але зняв свою кандидатуру та підтримав Юлію Тимошенко. На даний момент Тарута є депутатом Верховної Ради від ВО “Батьківщина” та першим заступником голови Комітету з питань економічного розвитку.