У 2023 році в Україні народилося понад 187 тисяч новонароджених, що стало найменшим показником за період незалежності країни, повідомило Міністерство юстиції України.
Лідерами за кількістю народжень стали такі області, як Київ (близько 20 тисяч), Львівська (майже 17 тисяч), Дніпропетровська (понад 14 тисяч), Одеська (близько 14 тисяч), Київська (майже 11 тисяч), Рівненська (майже 10 тисяч) та Закарпатська (понад 9 тисяч) області.
У порівнянні з попереднім роком, у 2022 році в Україні було зафіксовано майже 207 тисяч народжень. Це значний спад у порівнянні з попередніми роками, зокрема, у 2012 році, до подій анексії Криму та війни на Донбасі, кількість новонароджених становила 520 тисяч. У 2019 році, перед початком пандемії коронавірусу, цей показник склав 309 тисяч, а у 2021 році – 278 тисяч.
Також варто відзначити, що у 2023 році в Україні зареєстрували 186 тисяч шлюбів, найбільше з яких відбулося в Києві, Дніпропетровській та Одеській областях. У той же період було зафіксовано лише 24 тисячі розлучень, що становить вісім разів менше за кількість укладених шлюбів.
За словами старшої наукової співробітниці Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, Світлани Аксьонової, кількість новонароджених, яка склала 187 тисяч у 2023 році, представляє собою досить позитивний показник для другого року повномасштабної війни.
“Я очікувала, що цей показник буде меншим. Тим не менше, він все ще істотно нижчий, ніж необхідно для забезпечення приросту населення”, – наголошує вона.
За словами демографині, в умовах війни Україна не може розраховувати на ті самі показники, які характерні для періоду миру, оскільки жоден регіон не може бути вважаним повністю безпечним.
“Найбільш поширеною практикою серед сімей зараз є відкладання народження дітей у очікуванні сприятливого періоду для цього. Такий підхід до рішення про народження дитини дійсно визначається логікою відповідального ставлення до своєї ролі матері чи батька”, – роз’яснює вона.
Аксьонова відзначає, що значна кількість сімей почала відкладати народження дітей ще в період пандемії коронавірусу. Крім того, родинам стає все складніше приймати рішення про народження ще одного малюка після народження першоплідного через вплив війни, соціальних і економічних труднощів.
Ще одним фактором, що призводить до зменшення народжуваності, є розділення сімей через війну, коли жінка перебуває за кордоном, а чоловік в Україні, або навпаки, коли жінка залишається в Україні, а її чоловік перебуває на фронті.
“Що триває війна довше, то більше втрат, які неможливо відновити. Ті втрати народжуваності, що вже відбулися, ймовірно, залишаться без компенсації в майбутньому”, – вважає Аксьонова.
За її думкою, в Україні надто багато сподівань пов’язано з так званим компенсаційним ефектом – ідеєю, що відстрочені плани щодо народження дітей призведуть до різкого зростання народжуваності в подальшому.
“Тривале відкладання може призвести до того, що родини відмовляться від ідеї про народження дітей. Наші сусіди не зникнуть, і в будь-який момент може статися щось несподіване, таке як ракетний удар чи інша небезпека”, – підкреслює демографиня.
У той самий час, кількість в 187 тисяч новонароджених на рік може видатися не дуже вражаючою, проте це може служити промінчиком надії на відновлення.
Світлана Аксьонова також рекомендує не звертати занадто багато уваги на кількість укладених шлюбів.
“Для багатьох людей цей документ не завжди вважається важливим для того, щоб бути разом, іноді приймаються спонтанні рішення. Статистика в цьому плані дещо непостійна і не завжди потребує пояснень, на відміну від статистики народжуваності”, – пояснює вона.
Крім того, слід враховувати, що як статистика народжуваності, так і статистика укладених шлюбів не враховує ситуації на окупованих територіях.
