Golosnovinua.com

Позначка: Нікушор Дан

  • Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Румунія заявила, що російський дрон у Галаці міг змінити курс через українську ППО

    Президент Румунії Нікушор Дан озвучив нові деталі інциденту з російським безпілотником, який у ніч на 29 травня впав на житловий будинок у місті Галац, спричинивши пожежу та поранення цивільних. Про це він повідомив під час візиту до постраждалих мешканців, передає Stirile ProTV.

    За словами глави держави, дрон був частиною великої групи з 43 російських безпілотників, запущених у напрямку України під час масованої атаки. Політ цих апаратів, як зазначив президент, проходив у безпосередній близькості до румунського кордону — приблизно за 20–30 кілометрів на північ від Дунаю, на території України.

    Нікушор Дан пояснив, що частину безпілотників під час атаки було знищено українськими силами протиповітряної оборони. Один із дронів, за попередніми оцінками, міг зазнати кінетичного ураження над українським містом Рені або в його околицях. Саме це, за словами президента Румунії, могло спричинити втрату керованості та зміну траєкторії польоту.

    У результаті пошкоджений безпілотник, імовірно, вийшов за межі запланованого маршруту та перетнув кордон, після чого влучив у багатоповерховий житловий будинок у Галаці. Внаслідок удару виникла пожежа на 10-му поверсі, двоє людей отримали травми та були госпіталізовані.

    Водночас президент Румунії наголосив, що остаточні висновки щодо причин відхилення дрона від курсу ще не зроблені. Наразі триває технічний аналіз уламків і маршруту польоту, який має встановити, чи зміна траєкторії стала наслідком випадкового пошкодження, чи результатом прямого впливу засобів ППО.

    Окремо Нікушор Дан прокоментував питання посилення оборони повітряного простору Румунії. Він зазначив, що використання засобів протидії безпілотникам є складним технічним і безпековим завданням, адже будь-яке перехоплення має мінімізувати ризики для цивільного населення як Румунії, так і прикордонних територій України.

    За його словами, навіть застосування авіації або ракетних систем проти дронів потребує точного розрахунку траєкторій, щоб уникнути падіння уламків у населених пунктах або непередбачуваних наслідків на території сусідніх держав.

    Паралельно радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Володимир Зеленський провів розмову з румунським колегою щодо інциденту. Сторони, за його словами, погодилися координувати дії для посилення захисту повітряного простору та обміну інформацією щодо російських атак.

    Президент України підтвердив факт переговорів і наголосив, що Україна готова надавати підтримку Румунії в питаннях безпеки на тлі зростання загрози російських ударних дронів у прикордонних регіонах.

    Інцидент стався під час масштабної атаки Росії на Україну. За даними Міністерства оборони Румунії, у житловий будинок у Галаці влучив російський дрон типу «Герань-2». Внаслідок удару виникла пожежа, а будівля зазнала пошкоджень.

    Румунські військові зазначили, що через дуже короткий час реагування — близько чотирьох хвилин від моменту виявлення до падіння — перехопити безпілотник не вдалося. Румунія вже заявила про посилення моніторингу повітряного простору та консультації з союзниками по НАТО щодо додаткових засобів протидії таким інцидентам.

  • Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Румунія закриває консульство РФ і висилає дипломата після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан після екстреного засідання Вищої ради національної оборони оголосив про радикальні дипломатичні кроки у відповідь на інцидент із російським безпілотником, який упав на території країни. Зокрема, Бухарест вирішив закрити генеральне консульство Російської Федерації в Констанці та оголосити російського консула персоною нон ґрата з подальшою висилкою з Румунії.

    Рішення ухвалили після подій у місті Галац, де в ніч проти 29 травня під час чергової російської атаки на Україну один із безпілотників типу “Герань-2” врізався у житловий багатоповерховий будинок. Внаслідок удару в 10-поверховій будівлі виник вибух і масштабна пожежа у квартирі на верхніх поверхах, кілька людей отримали поранення, а близько 70 мешканців були евакуйовані. Інцидент викликав широкий суспільний резонанс у Румунії та став підставою для скликання Ради національної безпеки.

    Після засідання Нікушор Дан заявив, що вся відповідальність за подію лежить на Російській Федерації, оскільки безпілотник є частиною її військових дій проти України, які мають транскордонні наслідки для безпеки країн НАТО. Він наголосив, що інцидент у Галаці є одним із найсерйозніших випадків порушення безпеки на території Румунії з початку повномасштабної війни.

    Окремо президент підкреслив, що питання цивільного захисту та реагування на подібні загрози вже було розглянуте на рівні уряду та силових структур. Міністерство внутрішніх справ, за його словами, оперативно збільшило присутність служб реагування в потенційно небезпечних районах і посилило заходи безпеки для цивільного населення.

    Румунська влада також повідомила про координацію дій із НАТО. Президент зазначив, що провів переговори з генеральним секретарем Альянсу Марк Рютте, який висловив повну солідарність із Румунією та підтвердив готовність НАТО захищати територію всіх країн-членів. У Бухаресті підкреслили, що інцидент став черговим сигналом про ризики ескалації війни поблизу кордонів Альянсу.

    Паралельно виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан заявив, що уряд розглядає додаткові заходи у відповідь, включно з можливими санкціями щодо російських дипломатів. Міністерство закордонних справ Румунії раніше вже назвало падіння дрона на житловий будинок у Галаці серйозною ескалацією з боку Росії та викликало російського посла для пояснень.

    У Румунії нагадують, що це не поодинокий випадок: від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на території країни вже десятки разів фіксували уламки або фрагменти безпілотників. Однак інцидент у Галаці став першим, коли російський дрон безпосередньо пошкодив житлову багатоповерхівку, що й призвело до найжорсткішої дипломатичної реакції з боку Бухареста за останні роки.

  • Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Румунія скликає Раду нацбезпеки після падіння дрона в Галаці

    Президент Румунії Нікушор Дан скликав засідання Вищої ради національної оборони після інциденту з падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац, що стався в ніч під час масованої атаки Росії по території України. Подія вже викликала різку реакцію в Бухаресті, а також на рівні європейських партнерів, які висловили солідарність Румунії та підтримали її право на відповідь у межах міжнародного права та союзницьких механізмів безпеки.

    Як повідомила міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою, вона офіційно викликала посла Російської Федерації до МЗС, щоб довести до його відома позицію Бухареста та перелік дипломатичних заходів, які Румунія планує вжити у відповідь на інцидент. За її словами, ситуація є надзвичайно серйозною, оскільки йдеться про влучання військового об’єкта на територію житлової забудови країни-члена ЄС і НАТО.

    У своєму виступі в ефірі TVR Info Цою наголосила, що падіння дрона є неприйнятним та становить загрозу для цивільного населення, навіть якщо інцидент стався внаслідок бойових дій за межами Румунії. Вона підкреслила, що уряд уже координує дії з союзниками по Європейському Союзу та НАТО, які, за її словами, оперативно відреагували на подію та підтвердили підтримку Румунії.

    “Сьогодні в другій половині дня я викликала посла Російської Федерації до Міністерства закордонних справ. Йому будуть повідомлені заходи, яких Румунія вживатиме на дипломатичному рівні у відповідь на цей інцидент”, – заявила міністерка, додавши, що Бухарест розглядає різні варіанти реагування в межах міжнародного права та союзницьких процедур.

    Окремо Оана Цою зазначила, що інцидент із падінням російського дрона може відповідати критеріям для застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає консультації між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній територіальній цілісності, політичній незалежності або безпеці. Вона наголосила, що Румунія не діє самостійно, а координує свої кроки з партнерами по Альянсу, оскільки “жодна країна не може протистояти таким ризикам поодинці”.

    Президент Нікушор Дан, своєю чергою, повідомив, що скликав засідання Вищої ради національної оборони Румунії (CSAT), щоб терміново оцінити наслідки інциденту та виробити комплексну державну позицію. Він назвав подію найсерйознішим випадком порушення безпеки на території Румунії від початку повномасштабної війни Росії проти України.

    У своєму дописі в соціальній мережі X президент заявив, що відповідальність за інцидент повністю лежить на Російській Федерації. Він наголосив, що Румунія відповість “пропорційно, рішуче та скоординовано” як на національному рівні, так і разом із союзниками в ЄС і НАТО. За його словами, характер події є безпрецедентним і потребує швидкої та системної реакції міжнародної спільноти.

    “Ми вживатимемо пропорційних заходів щодо Російської Федерації. Безпрецедентний характер події вимагає рішучої, скоординованої та адекватної відповіді”, – підкреслив Дан.

    За попередніми даними румунських та міжнародних медіа, у ніч на 29 травня під час чергової масованої атаки Росії по Україні безпілотник типу “Герань-2” (російське маркування іранських дронів-камікадзе Shahed) збився з курсу або був відхилений засобами РЕБ і влучив у 10-поверховий житловий будинок у місті Галац, що розташоване неподалік кордону з Україною. Внаслідок удару було госпіталізовано щонайменше двох людей, ще близько 70 мешканців будинку евакуйовано, а частина будівлі зазнала серйозних пошкоджень.

    Інцидент викликав значний резонанс у Румунії, оскільки це один із найсерйозніших випадків, коли наслідки російських атак на Україну безпосередньо зачепили територію країни-члена НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії неодноразово фіксувалися падіння уламків дронів на території Румунії, однак пряме влучання у житловий будинок із постраждалими розглядається як ескалаційний сигнал.

    У політичних колах Румунії вже лунають заклики до посилення систем протиповітряної оборони в прикордонних регіонах та перегляду процедур реагування НАТО на подібні інциденти. Експерти зазначають, що випадок у Галаці може стати підставою для активнішого використання консультаційного механізму НАТО, передбаченого статтею 4, а також для посилення військової присутності Альянсу в регіоні Чорного моря.

    На цьому тлі Бухарест опинився в ситуації, коли необхідно одночасно демонструвати стриманість і рішучість: з одного боку, уникати прямої ескалації з Росією, з іншого — забезпечити безпеку власної території та громадян. Очікується, що найближчим часом Рада нацбезпеки Румунії ухвалить низку рішень щодо посилення оборонних заходів і координації з союзниками по НАТО.

  • Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Румунія може застосувати статтю 4 НАТО через падіння російського дрона в Галаці

    Міністерка закордонних справ Румунії Оана Цою заявила, що інцидент із падінням російського безпілотника на житловий будинок у місті Галац є достатньо серйозним приводом для розгляду можливості застосування статті 4 Північноатлантичного договору, яка передбачає проведення консультацій між державами-членами НАТО у разі виникнення загрози їхній безпеці. За її словами, ситуація, що склалася, належить до категорії подій, які вимагають не лише внутрішньої оцінки ризиків, але й широкого обговорення на рівні союзників, оскільки йдеться про потенційне розширення наслідків війни Росії проти України на територію країни-члена Альянсу.

    Як повідомляє видання Digi24, румунська міністерка наголосила, що стаття 4 НАТО не є автоматичним механізмом реагування, а радше політичним інструментом, який дозволяє державам-членам ініціювати консультації, коли вони вважають, що їхня територіальна цілісність, політична незалежність або безпека перебувають під загрозою. Вона підкреслила, що остаточне рішення щодо активації цього механізму ухвалюється спільно, після обговорення всередині Альянсу, і наразі відповідні консультації вже перебувають у фокусі переговорів між Румунією та її союзниками.

    Інцидент у Галаці стався вночі 29 травня під час чергової масованої російської атаки на Україну, коли безпілотник, за даними румунської влади, вийшов за межі українського повітряного простору та врізався у багатоповерховий житловий будинок у прикордонному румунському місті. Унаслідок удару було пошкоджено будівлю, двох людей госпіталізували з пораненнями, ще близько сімдесяти мешканців довелося евакуювати з міркувань безпеки. Подія викликала значний резонанс у країні та стала одним із найсерйозніших інцидентів такого типу на території держави-члена НАТО з початку повномасштабної війни.

    Румунська влада кваліфікувала падіння безпілотника як серйозну ескалацію, пов’язану з діями Російської Федерації, та заявила про посилення моніторингу повітряного простору в прикордонних регіонах. Водночас Міністерство оборони Румунії раніше повідомляло, що від початку російського вторгнення в Україну на території країни вже десятки разів фіксувалися уламки безпілотних літальних апаратів, що неодноразово викликало занепокоєння щодо безпеки цивільного населення в районах поблизу кордону.

    У Бухаресті також зазначають, що ситуація перебуває під постійним контролем на найвищому політичному та військовому рівні. Президент Румунії Нікушор Дан, за словами очільниці МЗС, має ухвалити рішення щодо можливого скликання Ради національної безпеки, а також визначити формат подальшого інформування суспільства про кроки держави у відповідь на інцидент. Вона додала, що уряд перебуває у постійному контакті з керівництвом НАТО, включно з генеральним секретарем Альянсу, якому вже передано всю необхідну інформацію щодо події.

    Окремо міністерка повідомила, що російського посла в Румунії вже викликали до Міністерства закордонних справ у зв’язку з попередніми заявами Москви щодо військової ситуації в регіоні. Вона також не виключила подальших дипломатичних кроків у відповідь на інцидент із безпілотником, зазначивши, що відповідні рішення можуть бути ухвалені найближчим часом після завершення внутрішніх консультацій.

    На тлі цього інциденту в НАТО підтверджують, що перебувають у постійному контакті з румунською стороною для координації дій та оцінки ризиків, пов’язаних із безпекою повітряного простору країн-членів Альянсу поблизу зони бойових дій. Ситуація в Галаці стала черговим сигналом про зростання напруженості в регіоні та потенційні ризики розширення наслідків війни за межі території України.

  • Уряд хитається, але не падає: політична криза в Румунії загострюється і відкриває шлях ультраправим

    Уряд хитається, але не падає: політична криза в Румунії загострюється і відкриває шлях ультраправим

    Румунія входить у нову фазу політичної нестабільності після того, як Соціал-демократична партія (PSD) оголосила про вихід своїх міністрів з уряду прем’єра Іліє Боложана. Це рішення не призвело до автоматичної відставки кабінету, однак фактично зруйнувало баланс сил у правлячій коаліції та поставило під сумнів подальшу керованість держави в умовах економічного тиску та зростання популярності радикальних політичних сил.

    Коаліція, сформована після парламентських виборів 2024 року, об’єднала політичні сили з різною ідеологією, але зі спільною метою — не допустити приходу до влади ультраправих. До неї входили соціал-демократи, ліберали, реформісти з Союзу порятунку Румунії та представники угорської меншини. Важливою частиною домовленості була ротаційна модель прем’єрства: Іліє Боложан мав очолювати уряд до 2027 року, після чого посаду мав отримати представник PSD. Вихід соціал-демократів фактично означає відмову від цієї політичної угоди.

    Причини кризи лежать у площині економіки. Румунія зіткнулася з одним із найвищих бюджетних дефіцитів у Європейському Союзі — близько 7,9% ВВП за підсумками 2025 року. Європейські інституції наполягають на скороченні витрат і фіскальній дисципліні, адже саме від цього залежить доступ країни до фінансування в межах європейських програм, зокрема Національного плану відновлення та стійкості. Уряд Боложана, реагуючи на ці виклики, розпочав політику жорсткої економії: підвищення податків, скорочення державного апарату, аудит держкомпаній, обмеження соціальних витрат і перегляд бюджетних привілеїв.

    Саме ці кроки стали неприйнятними для PSD, яка традиційно орієнтується на виборців, пов’язаних із державним сектором і соціальними програмами. Для партії підтримка таких реформ означала б політичні втрати, тому вона вирішила дистанціюватися від уряду. Водночас цей крок створив додаткову нестабільність у момент, коли країна потребує максимальної фінансової дисципліни.

    Президент Румунії Нікушор Дан, реагуючи на ситуацію, підписав заяви про відставку міністрів від PSD та призначив тимчасових виконувачів обов’язків. Паралельно він розпочав консультації з проєвропейськими силами, намагаючись зберегти керованість держави та виконання ключових зобов’язань перед ЄС. Йдеться не лише про економічні програми, а й про оборонні ініціативи, що мають стратегічне значення на тлі безпекової ситуації в регіоні.

    Прем’єр Іліє Боложан також не демонструє наміру залишати посаду. Він заявив про готовність продовжувати роботу навіть у форматі уряду меншості, спираючись на підтримку Націонал-ліберальної партії та ситуативні голоси в парламенті. Такий сценарій є реалістичним, однак значно ускладнює ухвалення рішень і робить уряд залежним від політичних компромісів.

    Важливо, що вихід PSD сам по собі не означає падіння уряду. Для цього необхідний вотум недовіри, який має підтримати більшість парламенту — 233 депутати та сенатори. Наразі у опозиції немає гарантованої кількості голосів. Навіть у разі об’єднання PSD з ультраправою партією AUR та іншими меншими силами їм бракує підтримки. Крім того, частина малих партій і позафракційних депутатів не завжди діє узгоджено, що робить результат голосування непередбачуваним.

    Попередній досвід парламентських голосувань свідчить, що навіть опозиційні сили іноді підтримують урядові рішення з прагматичних міркувань. Зокрема, бюджет на 2026 рік був ухвалений не лише голосами коаліції, а й завдяки підтримці частини депутатів, які критично ставляться до уряду, але не хочуть блокування державних процесів. Це підтверджує, що політична ситуація в країні складна, але не однозначно кризова.

    Однак найбільший ризик пов’язаний не з негайним падінням уряду, а зі зміною політичної динаміки. Ультраправа партія AUR отримує шанс посилити свої позиції, використовуючи кризу як доказ неспроможності традиційних політичних сил. Її лідер Джордже Сіміон уже заявив про намір ініціювати вотум недовіри та просуває тезу про необхідність “нової більшості”.

    Соціологічні тенденції показують, що підтримка ультраправих останніми місяцями дещо знижувалася, однак політична нестабільність може змінити цей тренд. У разі дострокових виборів AUR має високі шанси стати однією з ключових політичних сил, що ускладнить формування проєвропейського уряду.

    Серед можливих сценаріїв розвитку подій — продовження роботи уряду меншості, спроба опозиції провести вотум недовіри, затягування процесу через конституційні процедури або навіть дострокові вибори. Останній варіант вважається найбільш ризикованим, адже може призвести до переформатування всієї політичної системи країни.

    Для Європейського Союзу ця криза має важливе значення, оскільки Румунія є ключовим партнером у регіоні, зокрема у питаннях безпеки, енергетики та підтримки України. Будь-яка нестабільність у Бухаресті може вплинути на виконання спільних програм і загальну політичну рівновагу в Європі.

    Нинішня ситуація в Румунії є не лише внутрішньою політичною кризою, а й фактором ширшої геополітичної ваги. Уряд поки що зберігає контроль, але його позиції ослаблені. Подальший розвиток подій залежатиме від здатності політичних сил домовлятися та утримувати баланс між економічною необхідністю і політичною доцільністю.