Позначка: Німеччина

  • Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Уряд Німеччини знижує податок на пальне: ціни мають впасти на тлі енергетичної кризи

    Урядова коаліція Німеччини оголосила про тимчасове зниження цін на пальне для населення та бізнесу у відповідь на різке подорожчання нафтопродуктів, яке було спричинене загостренням ситуації на Близькому Сході.

    Як повідомляє Die Welt, під час пресконференції в Берліні канцлер Фрідріх Мерц заявив про запровадження тимчасового зниження енергетичного податку на бензин і дизельне пальне. За словами уряду, мова йде про зменшення податкового навантаження приблизно на 17 центів за літр строком на два місяці.

    Загальний обсяг урядової підтримки оцінюється приблизно у 1,6 млрд євро. У Берліні розраховують, що цей крок дозволить швидко стабілізувати роздрібні ціни на АЗС і зменшити тиск на домогосподарства, транспортний сектор і малий бізнес.

    У коаліції підкреслюють, що ефективність заходу напряму залежить від того, як швидко ринок відреагує на податкові зміни. В уряді очікують, що нафтова галузь і оператори автозаправних станцій передадуть податкову економію безпосередньо споживачам.

    «Ми очікуємо, що нафтова промисловість передасть цю економію безпосередньо споживачам», — йдеться у спільному документі коаліційних партій.

    Водночас у Німеччині вже діє правило, яке обмежує частоту зміни цін на заправках — не більше одного разу на день. Його запровадили як антикризовий механізм для зменшення цінових спекуляцій, однак, за оцінками уряду, він не зміг зупинити загальне зростання вартості пального.

    Рішення про податкове зниження стало результатом інтенсивних переговорів між трьома коаліційними силами — Християнсько-демократичним союзом, Соціал-демократичною партією Німеччини та Християнсько-соціальним союзом.

    У консультаціях брали участь канцлер Фрідріх Мерц, лідер СДПН Ларс Клінгбайль, Бербель Бас та глава ХСС Маркус Зьодер. Переговори тривали протягом вихідних і відбувалися на тлі зростаючого політичного тиску через підвищення цін на енергоносії.

    За даними німецьких медіа, всередині коаліції також виникали суперечки щодо того, наскільки активно уряд має втручатися у ринкове ціноутворення, а також щодо ризиків для державного бюджету.

    Різке подорожчання пального в Німеччині пов’язують із глобальними енергетичними коливаннями, які посилилися після загострення конфлікту на Близькому Сході, зокрема війни в Ірані.

    Це призвело до нестабільності на світових ринках нафти, що одразу відобразилося на європейських цінах на паливо. Німеччина, як одна з найбільших економік ЄС, особливо чутлива до таких коливань через високий рівень залежності від імпорту енергоносіїв.

    Урядовий пакет підтримки спрямований насамперед на зниження витрат для транспортного сектору, логістики та приватних автомобілістів, які найбільше відчули подорожчання.

    Економісти зазначають, що короткострокове зниження податків може тимчасово зменшити навантаження на споживачів, однак не усуває структурні причини зростання цін — залежність від глобального нафтового ринку та геополітичних ризиків.

    Також наголошується, що після завершення двомісячного терміну дії пільги уряд може повернутися до питання додаткових механізмів стабілізації ринку, якщо ціни знову підуть угору.

  • Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Рютте назвав країни, які гальмують вступ України до НАТО

    Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що просування України до членства в Альянсі стримують позиції окремих держав, зокрема Німеччини, Словаччини, Угорщини та США.

    Про це він сказав під час перебування у США, коментуючи перспективи інтеграції України до Північноатлантичного альянсу.

    Рютте нагадав, що на саміті НАТО у Вашингтоні, присвяченому 75-річчю Альянсу, союзники погодилися із формулюванням про «незворотний шлях» України до членства. Водночас він зазначив, що політичного консенсусу щодо конкретних строків вступу наразі немає.

    «Є декілька країн, які стримують цей процес — Німеччина, Словаччина, Угорщина та США. Не думаю, що це питання зараз на столі», — заявив генсек.

    За його словами, у короткостроковій перспективі рішення про членство України не буде ухвалене на колективному рівні, і це є «чесною оцінкою» поточної ситуації всередині Альянсу.

    Фактором, який впливає на позиції союзників, залишається повномасштабна війна Росії проти України. Частина країн НАТО виступає проти формального запрошення України до Альянсу під час активної фази бойових дій, побоюючись прямого втягнення у конфлікт.

    Окрему роль відіграють внутрішньополітичні позиції держав-членів. Угорщина та Словаччина неодноразово виступали з критикою розширення підтримки України, а також блокували окремі рішення на рівні ЄС і НАТО. Німеччина, попри військову допомогу Києву, займає обережну позицію щодо швидкого розширення Альянсу.

    Позиція США також залишається ключовою. Вашингтон підтримує євроатлантичний курс України, однак наголошує на необхідності виконання умов та досягнення стабільності у сфері безпеки перед можливим членством.

    Напередодні заяви Рютте провів зустріч у Білому домі з президентом США Дональдом Трампом, під час якої обговорювалися питання глобальної безпеки, зокрема роль НАТО в конфліктах за межами Європи.

  • Відбитки пальців і нові перевірки: що зміниться для українців у Німеччині

    Відбитки пальців і нові перевірки: що зміниться для українців у Німеччині

    У Німеччині з квітня запроваджують нові правила, які вплинуть на українців. Йдеться як про посилення контролю на кордоні, так і про зміни у фінансовій сфері.

    Одним із ключових нововведень стане повноцінний запуск системи в’їзду/виїзду EES. Вона передбачає автоматизований облік іноземців, які перетинають кордони Шенгенської зони.

    Для громадян третіх країн, зокрема українців, це означає обов’язкову здачу біометричних даних під час проходження контролю. Зокрема, необхідно буде залишити відбитки пальців та зробити фото обличчя.

    Зібрані дані зберігатимуться у системі протягом трьох років. Основна мета нововведення — посилення безпеки та контроль за перебуванням іноземців у країнах ЄС.

    Водночас нова система може вплинути на швидкість проходження кордону. Через додаткові процедури очікується збільшення часу перевірок, особливо у великих транспортних вузлах, таких як аеропорти Франкфурта та Мюнхена.

    Українцям радять планувати подорожі з урахуванням можливих затримок, щоб уникнути запізнень на рейси.

    Зміни торкнуться і банківської сфери. У Німеччині закривається популярна бонусна програма Miles & More для клієнтів Deutsche Kreditbank, яка дозволяла накопичувати милі за перельоти.

    До кінця квітня 2026 року ця програма буде повністю передана до Deutsche Bank. Для продовження користування нею клієнтам доведеться відкрити рахунок у новому банку, пройти перевірку кредитоспроможності та підтвердити доходи.

    Після цього необхідно оформити нову банківську картку. Для частини українців це може створити додаткові труднощі, особливо за відсутності стабільного офіційного доходу.

    Таким чином, нові правила одночасно ускладнять як перетин кордону, так і користування фінансовими послугами для українців у Німеччині.

  • Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Меркель заявила що Мінські угоди дали Україні час підготуватися до війни

    Колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель заявила, що Мінські домовленості 2015 року були необхідним кроком у той момент, коли Україна не могла повноцінно протистояти Росії. За її словами, ці угоди дали Києву час підготуватися до масштабної війни.

    Меркель наголосила, що на той період ситуація була критичною. Україна перебувала у значно слабшій позиції, а міжнародна спільнота не була готова до рішучого стримування Росії. Вона прямо зазначила, що тоді російський президент Володимир Путін міг значно швидше просунутися вглиб української території.

    За словами ексканцлерки, саме Мінські угоди дозволили відтермінувати розвиток подій і виграти час для зміцнення держави. Україна змогла реформувати армію, посилити обороноздатність і краще підготуватися до можливого повномасштабного вторгнення.

    Меркель також підкреслила, що попри всі труднощі Україна змогла вистояти у війні, яка почалася у 2022 році, і зберегти свою державність. Вона висловила сподівання, що країна і надалі залишатиметься суверенною та самостійною у прийнятті рішень.

    Це інтерв’ю стало першим великим публічним виступом Меркель у 2026 році і одразу викликало нову хвилю дискусій щодо ролі Мінських домовленостей. Частина експертів раніше критикувала їх за те, що вони лише відтермінували конфлікт, однак сама Меркель фактично підтвердила іншу логіку — угоди були вимушеною паузою, яка дала Україні шанс зміцнитися.

    Водночас вона прокоментувала і попередні суперечливі заяви щодо ролі країн Східної Європи напередодні вторгнення. За її словами, її позицію було неправильно витлумачено, і вона не звинувачувала Польщу чи країни Балтії у початку війни.

    Таким чином, заява ексканцлерки додає нового виміру до оцінки подій 2015 року. Мінські домовленості у її трактуванні постають не як інструмент миру, а як стратегічне рішення, яке дозволило Україні виграти час у протистоянні з Росією.

  • Дружина заступника Кличка придбала елітний електрокар і отримує допомогу в Німеччині

    Дружина заступника Кличка придбала елітний електрокар і отримує допомогу в Німеччині

    Дружина заступника голови Київської міської державної адміністрації Володимира Прокопіва наприкінці 2024 року придбала новий електромобіль Audi S6 Avant e-tron 2025 року випуску. Вартість автівки, згідно з декларацією посадовця, становить 4,05 мільйона гривень.

    Про це пише видання МедіаХаб

    Як зазначено у фінансових документах, частину коштів на купівлю — 1,96 мільйона гривень — було залучено у вигляді кредиту в одному з українських банків. Іншу частину, ймовірно, сформували за рахунок продажу попереднього автомобіля Audi e-tron 2019 року, від якого задекларовано дохід у розмірі майже 2 мільйонів гривень, або ж інших доходів родини.

    Згідно з відкритими даними автомобільних платформ, Audi S6 Avant e-tron належить до преміального сегмента електрокарів і відзначається високою продуктивністю, швидкою зарядкою та значним запасом ходу. Модель також має розширений комфорт — зокрема, чотиризональний клімат-контроль, вентиляцію та підігрів сидінь, а також функцію масажу для передніх пасажирів.

    Окрім цього, у декларації вказано ще один автомобіль — BMW X5 2022 року випуску, який оформлений на компанію «ВП Груп», що, за даними документів, контролюється дружиною посадовця.

    Водночас у декларації фігурують доходи Віри Прокопів із-за кордону. З 2022 року вона отримує допомогу як біженка від Федерального агентства з працевлаштування Німеччини. Загальна сума таких виплат за останні роки склала 1,39 мільйона гривень.

    Крім того, від початку повномасштабної війни дружина чиновника задекларувала понад 6 мільйонів гривень доходу у вигляді заробітної плати від німецької служби амбулаторної допомоги.

    Відомо також, що родина Прокопіва — дружина та троє дітей — із 2022 року проживає в Німеччині, де користується житлом.

    На цьому тлі варто згадати, що у квітні 2025 року Володимиру Прокопіву було вручено підозру у справі щодо організації незаконного переправлення військовозобов’язаних за кордон. Пізніше суд скасував запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а вже наприкінці 2024 року посадовець повернувся до виконання своїх обов’язків у КМДА.

    Раніше журналісти також повідомляли про придбання родиною та оточенням Прокопіва нерухомості у Києві, частина якої, за даними розслідувань, могла переходити у приватну власність за заниженими цінами.

  • Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Німеччина не планує передавати Україні ракети TAURUS: Мерц пояснив позицію

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що наразі не вважає доцільним постачання Україні крилатих ракет TAURUS. Про це він повідомив під час виступу в Бундестазі, відповідаючи на запитання депутатів щодо своєї попередньої позиції.

    За словами Мерца, раніше він допускав можливість передачі ракет за умови достатньої кількості боєздатного озброєння у Бундесвері. Однак ситуація змінилася. Канцлер наголосив, що Україна вже має у своєму розпорядженні власне далекобійне озброєння, частково створене за підтримки партнерів, яке, за його оцінкою, є більш ефективним, ніж обмежена кількість ракет TAURUS, яку могла б надати Німеччина.

    Він також підкреслив, що на сьогодні Україна є краще озброєною, ніж раніше, однак стикається з серйозними фінансовими труднощами. Саме тому, на думку Мерца, подальше збільшення поставок озброєння не вирішить ключових проблем.

    Окремо канцлер прокоментував ситуацію із заблокованим пакетом фінансової допомоги Європейського Союзу для України на суму 90 мільярдів євро. Він висловив сподівання, що це питання вдасться вирішити у середньостроковій перспективі, але визнав, що переговори залишаються складними.

    При цьому Мерц не озвучив альтернативних варіантів фінансової підтримки на випадок, якщо позиція Угорщини залишиться незмінною після парламентських виборів.

  • Стало відомо, скільки українців залишаться за кордоном після війни

    Стало відомо, скільки українців залишаться за кордоном після війни

    Станом на початок 2026 року за межами України перебувають 5,6 мільйона українських біженців. Такі дані наводить Центр економічної стратегії у п’ятій хвилі свого дослідження. Головний висновок аналітиків полягає в тому, що, попри збереження намірів частини громадян повернутися, значна кількість українців уже почала будувати нове життя за кордоном.

    За даними дослідження, 4 мільйони з 5,6 мільйона громадян виїхали з України через західні кордони. Загалом від початку повномасштабної війни і до кінця 2025 року кордон на виїзд перетнули 60,4 мільйона разів, тоді як на в’їзд — 56,3 мільйона. Саме ця різниця відображає кількість людей, які виїхали і не повернулися. Водночас аналітики наголошують, що ці дані не враховують тих українців, які залишали країну через Росію або Білорусь.

    У 2025 році темпи виїзду почали сповільнюватися. Різниця між виїздами і поверненнями виявилася на 34% меншою, ніж роком раніше. Це, на думку дослідників, означає, що масова панічна хвиля міграції вже позаду. Натомість рішення про переїзд дедалі частіше ухвалюють не через миттєву загрозу, а з міркувань безпеки, роботи та довгострокових життєвих перспектив.

    Помітно змінився і портрет українських біженців. Серед них зростає частка молодих людей. Нині 56% українців за кордоном — це люди до 35 років, а дві третини становлять особи працездатного віку. Натомість частка людей старше 45 років скоротилася, що може свідчити про їх часткове повернення додому. Окремо аналітики звертають увагу на те, що діти становлять майже третину всіх українських біженців, а жінки — 56%.

    У дослідженні підкреслюється, що українські біженці не є однорідною групою. Серед них виділяють щонайменше чотири основні типи. Частина є класичними воєнними біженцями, які виїхали через безпосередню загрозу і зберігають високу готовність повернутися. Інші мають сильний зв’язок з Україною, але ще не визначилися остаточно. Водночас дедалі більше людей уже формують нову життєву траєкторію за кордоном, поступово інтегруючись у нові суспільства. Окремо є економічно вразлива група, для якої вибір між поверненням і залишенням залежить насамперед від обставин, а не від бажання.

    Найбільшу готовність повернутися демонструють саме класичні воєнні біженці. За даними ЦЕС, 63% представників цієї групи заявили, що точно або скоріше планують повернутися. Однак загальна картина залишається стриманою. Станом на зараз лише 43% українців за кордоном розглядають повернення, тоді як 36% не планують цього.

    При цьому ключовою умовою для повернення залишається безпека. Майже 80% тих, хто допускає повернення, готові зробити це лише після остаточного завершення війни. Причому йдеться не просто про зниження інтенсивності бойових дій, а про підписання документа, який гарантує стабільність і дозволить, зокрема, відновити польоти цивільної авіації над Україною.

    Аналітики ЦЕС змоделювали три сценарії розвитку подій після завершення війни. За песимістичним варіантом, до України повернуться лише 1,3 мільйона осіб, а 3 мільйони залишаться за кордоном. За базовим сценарієм, повернуться 1,6 мільйона, а 2,7 мільйона залишаться за межами країни. За оптимістичним варіантом, додому можуть повернутися 2,2 мільйона українців. У будь-якому з цих сценаріїв значна частина громадян залишиться за кордоном.

    Окремий фактор — завершення режиму тимчасового захисту в ЄС у 2027 році. Як свідчить дослідження, автоматичного масового повернення це не означатиме. Навпаки, 21% українців уже мають інші підстави для проживання за кордоном, ще 26% планують їх отримати, і лише 23% готові повернутися в Україну. Ще 27% мають намір шукати інші можливості залишитися за межами країни.

    Дослідження також спростовує поширену тезу про те, що українські біженці живуть переважно на соціальні виплати. Насправді головним джерелом доходів для них уже є робота: 50% доходів формуються із зарплати або бізнесу, тоді як соціальна допомога становить лише 17%. Це свідчить про дедалі глибшу інтеграцію українців у ринки праці країн перебування.

    Найбільше українських біженців нині проживають у Німеччині — 23%, а також у Польщі — 19,5%. При цьому молодші українці частіше обирають Німеччину, тоді як люди середнього віку частіше зупиняються в Польщі. Це свідчить про формування різних моделей життя за кордоном — від тимчасового перебування до фактичної еміграції.

    У підсумку аналітики доходять висновку: після завершення війни Україні доведеться не просто чекати на повернення своїх громадян, а реально конкурувати за них. Безпека, робота, житло, освіта для дітей і відчуття стабільності стануть вирішальними факторами. Інакше значна частина нинішніх біженців може перетворитися на нову постійну українську діаспору.

    Нагадаємо, раніше ми писали, що у ЄС вперше змінилася структура українських біженців — повнолітні чоловіки почали переважати серед нових отримувачів тимчасового захисту, що свідчить про зміну хвилі міграції.

  • Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    Тіло українки знайшли в лісі в Німеччині: підозрюваний — 17-річний мігрант

    У Німеччині правоохоронці розслідують загибель 19-річної громадянки України, тіло якої виявили у лісовій місцевості неподалік міста Мангайм. Про інцидент повідомило видання Der Tagesspiegel.

    За попередніми даними слідства, йдеться про насильницьку смерть. Обставини трагедії наразі встановлюються, однак правоохоронці вже затримали підозрюваного.

    Ним виявився 17-річний мігрант сирійського походження, який проживав неподалік місця події. За інформацією слідчих, між ним і загиблою тривалий час існували особисті стосунки — імовірно, понад рік.

    Слідство розглядає версію, що трагедія могла статися на тлі конфлікту між молодими людьми. Наразі встановлюються всі деталі події, а також мотиви й обставини, що передували інциденту.

    Правоохоронні органи Німеччини продовжують досудове розслідування.

  • У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    У ЄС пропонують відкласти членство України на 20 років

    Деякі країни Європейського Союзу пропонують Україні відкласти повноправне членство на період від 10 до 20 років, щоб переконатися у незворотності проведених реформ. Про це віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка заявив в інтерв’ю «РБК-Україна».

    За його словами, такий тривалий період очікування є неприйнятним для Києва. Водночас, зазначив він, існують інші механізми контролю, які можуть задовольнити партнерів у Євросоюзі.

    «Ми можемо швидко рухатись. Все, що від нас просять — це реалістичні речі, це вимагає нормальної роботи Верховної Ради, уряду, інших інституцій. А далі Україна і 27 держав-членів ЄС сідають разом, створюється робоча група по написанню договору про умови вступу в Європейський Союз. І ось там все визначається: які перехідні періоди, що діє, що не діє. Ми скорочуємо шлях таким чином, щоб вже в 27-му році було можливим підписати сам договір про вступ», — пояснив Качка.

    Віцепрем’єр зазначив, що деякі впливові країни ЄС, зокрема Німеччина, ставлять на перше місце фактор довіри до державних інституцій. Європейські партнери прагнуть бачити не лише ухвалення законів, а й їхню стабільну роботу протягом тривалого часу.

    За даними Bloomberg, Європейський Союз також розглядає кілька варіантів, які можуть закріпити членство України у майбутній мирній угоді. Серед можливих рішень — надання Києву гарантій, пов’язаних із членством у ЄС, а також доступ до частини прав держав-членів ще до повноцінного вступу.

    Повідомляється, що проєкт мирного плану з 20 пунктів, над яким Україна працює переважно разом зі США, передбачає можливість вступу до Євросоюзу у 2027 році. До цього часу Україна може отримати окремі переваги членства.

    Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Київ прагне приєднатися до ЄС якнайшвидше, оскільки членство розглядається як одна з ключових гарантій безпеки для держави.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії. Наприкінці 2023 року ЄС схвалив початок переговорів про вступ, а формальний переговорний процес стартував у 2024 році. Водночас просування цього процесу ускладнюється позицією окремих держав-членів, зокрема Угорщини.

    Водночас стало відомо, що Україна вже отримала повний пакет умов для вступу до ЄС.

  • Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    Кількість українських чоловіків призовного віку в Німеччині зросла попри заборону виїзду

    У Німеччині за рік суттєво збільшилася кількість українських чоловіків віком 18–63 років серед біженців, попри діючу заборону на виїзд для призовників. За даними Центрального реєстру іноземців, станом на 9 березня 2026 року в Німеччині перебувало 1 340 362 українці, які втекли через війну.

    Серед них 349 520 чоловіків та 500 393 жінки віком від 18 до 63 років. Кількість чоловіків призовного віку зросла приблизно на 52 000 за рік, тоді як жінок – на майже 24 000.

    Аналіз Федерального агентства зайнятості показав, що частка чоловіків серед біженців тепер становить 41%, тоді як у травні 2022 року вона була лише 26%.

    Після оголошення загальної мобілізації чоловіки віком 18–60 років не мали права залишати Україну. У серпні 2025 року виїжджати дозволили особам до 22 років, і ця можливість активно використовувалася.

    У лютому 2026 року Німеччина зареєструвала 8 783 українських шукачів притулку, з яких 4 392 були чоловіки, включно з неповнолітніми.

    Експертка Лівої партії Клара Бюнґер зазначила, що багато українців рятуються від війни втечею і це зрозуміло. Водночас критика надходить від керівної коаліції ХДС/ХСС. Представник партії Александр Тром заявив, що юнакам призовного віку з України не місце в німецькій системі соціального забезпечення та закликав до справедливого розподілу біженців у Європі.