Golosnovinua.com

Позначка: Німеччина

  • Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Чорнобиль знову потребує сотень мільйонів: після атаки РФ захисну арку мають відновити до 2030 року

    Країни «Великої сімки» (G7) оголосили про намір виділити 260 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської атомної електростанції, який зазнав серйозних пошкоджень унаслідок російського удару в лютому 2025 року. Загальна вартість ремонту становитиме щонайменше 500 мільйонів євро. Водночас міжнародні експерти попереджають: повноцінну роботу захисної споруди необхідно відновити до 2030 року, інакше процес руйнування сталевої конструкції може суттєво ускладнити ремонт та створити додаткові ризики ядерній безпеці.

    Про нові фінансові зобов’язання міжнародних партнерів повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Інформацію також офіційно підтвердив Європейський банк реконструкції та розвитку, який координує міжнародні зусилля з відновлення об’єкта.

    За словами Шмигаля, фінансування G7 дозволить перейти до масштабнішого відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок російської атаки.

    Особливу роль у залученні міжнародної допомоги відіграла Франція. Міністр подякував своєму французькому колезі Ролану Лескюру за сприяння мобілізації коштів.

    Однак оголошених 260 мільйонів євро наразі недостатньо для завершення всіх необхідних ремонтних робіт.

    За попередніми оцінками ЄБРР, загальна потреба становить щонайменше 500 мільйонів євро. Отже, міжнародним партнерам потрібно залучити ще приблизно 240 мільйонів євро, якщо виходити з оголошеної мінімальної вартості.

    Для цього 9 листопада 2026 року в Парижі заплановано спеціальну донорську конференцію під спільним головуванням України, Франції та ЄБРР.

    Що насправді пошкодив російський дрон

    14 лютого 2025 року російський безпілотник влучив у Новий безпечний конфайнмент — величезну сталеву арку, яка накриває зруйнований четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.

    Споруда створена для ізоляції радіоактивних матеріалів і забезпечення безпечного демонтажу старого саркофага, збудованого після катастрофи 1986 року.

    Унаслідок удару виникла пожежа, яка пошкодила зовнішню та внутрішню оболонки конструкції.

    Згідно з технічними даними ЄБРР, у захисній оболонці утворився отвір площею близько 15 квадратних метрів, а загальна площа пошкоджених панелей досягла приблизно 200 квадратних метрів.

    Однак найбільшою проблемою виявилися не лише фізичні пошкодження покриття.

    Російський удар порушив герметичність конфайнменту, а також вплинув на роботу внутрішніх технологічних систем, зокрема вентиляції, кліматичного контролю та кранового обладнання.

    Саме ці системи необхідні для підтримання безпечних умов усередині захисної споруди й майбутнього демонтажу старого саркофага.

    Через пошкодження герметичної оболонки виникла загроза потрапляння вологи всередину конструкції.

    Чому ремонт потрібно завершити до 2030 року

    Новий безпечний конфайнмент проєктували з розрахунком на 100 років експлуатації.

    Арку встановили над четвертим енергоблоком у 2016 році, а повністю ввели в експлуатацію у 2019-му.

    Однак російська атака поставила під загрозу запланований термін служби цієї конструкції.

    За оцінками ЄБРР, порушення роботи систем вентиляції та кліматичного контролю підвищує ризик корозії основних сталевих елементів.

    Якщо повноцінну функціональність конфайнменту не відновити до 2030 року, подальше погіршення стану металоконструкцій може значно збільшити вартість ремонту.

    Банк попереджає, що затягування робіт здатне створити додаткові технічні ризики, а також ускладнити забезпечення безпечних умов навколо зруйнованого реактора.

    Водночас пошкодження конфайнменту не означає автоматичного радіаційного викиду або нової ядерної аварії.

    Після удару 14 лютого 2025 року Міжнародне агентство з атомної енергії повідомляло, що радіаційні показники на об’єкті та за його межами залишалися в межах норми.

    Проте МАГАТЕ наголошувало, що атака спричинила серйозне пошкодження інфраструктури ядерної безпеки, яка потребує відновлення.

    Роботи вже почали готувати

    Важливо, що міжнародні партнери не обмежуються лише оголошенням фінансування.

    16 вересня 2026 року Чорнобильська АЕС та консорціум NOVARKA 2 підписали контракт, який запускає перший етап інженерних робіт.

    До консорціуму входять компанії, пов’язані з початковим проєктуванням і будівництвом захисної арки.

    На підготовчі заходи донори вже погодили виділення 30 мільйонів євро.

    Програма передбачає технічне обстеження, підготовку інженерних рішень, розроблення загальної стратегії ремонту та необхідної документації.

    Окремо міжнародні фахівці мають визначити оптимальні способи відновлення оболонки й критично важливих систем усередині конфайнменту.

    Хто допомагає Україні відновлювати ЧАЕС

    Раніше Велика Британія заявила про додаткове фінансування ремонту захисної споруди.

    Німеччина також оголосила про намір надати до 50 мільйонів євро.

    Європейський Союз і Франція беруть участь у міжнародних програмах, які координує ЄБРР.

    Для акумулювання ресурсів використовується Міжнародний рахунок співробітництва щодо Чорнобиля — спеціальний механізм фінансування проєктів ядерної безпеки.

    Водночас окремі раніше оголошені внески вже можуть входити до чинних міжнародних програм, тому їх не можна автоматично додавати до нових 260 мільйонів євро без уточнення структури фінансування.

    ЄБРР залишається одним із ключових міжнародних партнерів Чорнобильської АЕС.

    Починаючи з 1995 року банк допоміг залучити понад 2,5 мільярда євро міжнародного фінансування для забезпечення безпеки об’єкта та сам надав понад 700 мільйонів євро.

    Чому відновлення ЧАЕС важливе для Європи

    Чорнобильська атомна електростанція залишається об’єктом міжнародного значення навіть після остаточного припинення виробництва електроенергії.

    Усередині зруйнованого четвертого енергоблока зберігаються радіоактивні матеріали, які необхідно ізолювати від навколишнього середовища.

    Новий безпечний конфайнмент створений саме для того, щоб мінімізувати ризики поширення радіоактивного забруднення та забезпечити контрольоване проведення робіт із демонтажу аварійних конструкцій.

    Тому відновлення пошкодженої споруди має значення не лише для України, а й для сусідніх держав.

    Міжнародні партнери розраховують повернути конфайнменту повну функціональність до 2030 року.

    Однак остаточні терміни реалізації проєкту залежатимуть від результатів технічних обстежень, повноти фінансування та безпекової ситуації.

    Оголошені G7 260 мільйонів євро стали важливим кроком до відновлення захисної арки, проте остаточне розв’язання проблеми потребуватиме додаткових коштів і кількох років складних інженерних робіт.

  • Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Освітній прецедент у Німеччині: у Гамбурзі планують додати українську мову до переліку шкільних випускних іспитів

    Влада німецького міста-землі Гамбург має намір офіційно включити українську мову до списку навчальних дисциплін, які школярі зможуть обирати для складання підсумкових іспитів. Про це повідомляє впливове німецьке видання Der Spiegel. У разі остаточного впровадження це рішення стане унікальним прецедентом для регіональної системи освіти ФРН: раніше подібного офіційного іспитового статусу в місцевих школах не мали навіть турецька, китайська чи російська мови.

    Парламент Гамбурга вже ухвалив відповідне рішення та офіційно доручив міському уряду розробити спеціальну навчальну програму, затвердити критерії оцінювання й забезпечити інтеграцію курсу в загальноосвітніх закладах регіону. Така ініціатива покликана не лише полегшити інтеграцію та підтвердження знань для тисяч українських учнів, які опинилися в Німеччині через війну, а й закріпити статус української як повноцінної мови академічного вивчення на рівні державних освітніх стандартів федеральної землі.

  • Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    Диверсія чи військова ціль: у Німеччині почався резонансний суд над українським офіцером через підрив «Північних потоків»

    У Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга розпочався судовий процес над 50-річним колишнім офіцером Збройних сил України Сергієм Кузнєцовим, якого Федеральна прокуратура ФРН звинувачує в організації та координації підриву газопроводів «Північний потік» та «Північний потік – 2» у вересні 2022 року поблизу данського острова Борнгольм. Слідство стверджує, що підсудний керував групою українських військових і цивільних спеціалістів, які орендували вітрильну яхту на сході Німеччини та заклали вибухівку на підводні нитки газопроводу. Кузнєцова затримали у серпні 2025 року під час відпочинку в Італії та згодом екстрадували до Німеччини. Ключовим і найбільш суперечливим пунктом 140-сторінкового обвинувального акта стала кваліфікація інциденту як «воєнного злочину» через пошкодження цивільних об’єктів у зв’язку з міжнародним збройним конфліктом.

    Перше засідання, під час якого ексвійськовий лише підтвердив анкетні дані, тривало близько двох годин і завершилося вимогою захисту повністю закрити судовий розгляд. Команда адвокатів із двох німецьких та одного італійського фахівців обрала наступальну стратегію, піддавши критиці дії сторони обвинувачення. Зокрема, італійський юрист Нікола Канестріні звинуватив німецьку прокуратуру в нечесній грі, вказавши, що пункту про «воєнний злочин» не було в первинному запиті на екстрадицію з Італії. Захист стверджує, що цей пункт додали штучно з метою позбавити українця «функціонального імунітету», який традиційно захищає військових від переслідування за виконання наказів командування, але не діє щодо воєнних злочинів. Крім того, адвокати оскаржують законність передачі прослуханих в Італії телефонних розмов і наголошують, що обвинувачений позбавлений можливості повноцінно виправдовуватися в суді без дозволу українського командування, тобто вимушений захищатися з фактично «зв’язаними руками».

    Окремим вагомим аргументом захисту стала повна відсутність прямих доказів особистої участі Кузнєцова у фізичній операції: на борту судна експерти не виявили ані слідів його ДНК, ані відбитків пальців чи свідчень очевидців. До висновку про керівну роль українця слідство дійшло суто методом виключення, встановивши, що він не володів навичками підривника, водолаза чи штурмана. Водночас юристи наполягають, що сам газопровід був абсолютно законною військовою ціллю. На користь цього наводяться факти, що російський концерн «Газпром» створював і спонсорував власні збройні формування для війни проти України, доходи від палива йшли на фінансування агресії, а прокачування газу трубами на момент інциденту було повністю зупинене самою Москвою для енергетичного шантажу Європи.

    Процес супроводжується гострими політичними баталіями та викликав широкий суспільний резонанс. Під будівлею суду проводили пікет представники проросійської німецької партії BSW, які вимагали політичного розслідування та покарання замовників, тоді як інші активісти прийшли підтримати українця з плакатами про невідповідність звинувачень реаліям війни. Офіційний Київ послідовно відкидає будь-яку причетність державних органів до цієї атаки. Адвокат Нікола Канестріні назвав ситуацію гірким парадоксом правосуддя, наголосивши, що після звірств у Бучі, Маріуполі та численних убивств цивільних першим, кого німецька юстиція притягнула до суду за воєнний злочин у межах російсько-української війни, виявився не російський окупант, а громадянин країни, яка зазнала неспровокованого нападу.

  • Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    У Німеччині розпочався один із найрезонансніших судових процесів останніх років — у справі про підрив російських газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». На лаві підсудних опинився український військовий Сергій Кузнєцов, якого німецька прокуратура вважає одним з організаторів диверсії в Балтійському морі. Справу супроводжують звинувачення у воєнному злочині, суперечки навколо ролі українських державних структур і питання про можливі наслідки для відносин Києва та Берліна.

    14 жовтня у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга стартував перший кримінальний процес щодо вибухів на газопроводах Nord Stream, які сталися у вересні 2022 року. Через чотири роки після масштабної диверсії, яка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів між Росією та Німеччиною, німецькі правоохоронці вперше представляють свої докази в межах відкритого судового розгляду.

    Як повідомляють Associated Press та Reuters, обвинуваченим є Сергій Кузнєцов, якого німецьке правосуддя офіційно називає Сергієм К. Прокуратура вважає, що українець координував групу, яка встановила вибухівку на підводних газопроводах поблизу данського острова Борнхольм.

    Кузнєцов заперечує свою причетність до диверсії. Його захист наполягає на необґрунтованості обвинувачень, а українська влада відкидає твердження про державну відповідальність за підрив. Водночас німецьке слідство стверджує, що операція могла бути здійснена за дорученням українських державних структур. Ці твердження поки що залишаються позицією обвинувачення, а не встановленими судом фактами.

    Від затримання в Італії до суду в Гамбурзі

    Історія затримання Сергія Кузнєцова розпочалася 21 серпня 2025 року. Українця заарештували в Італії, неподалік курортного міста Ріміні, де він перебував разом із родиною. Підставою став європейський ордер на арешт, виданий на запит німецьких правоохоронців.

    Після затримання почалася тривала юридична процедура екстрадиції. Захист намагався оскаржити видачу, однак 27 листопада 2025 року Кузнєцова передали Німеччині. Відтоді він перебуває під вартою.

    До початку судового процесу 14 жовтня 2026 року від моменту його затримання минуло майже 14 місяців. Адвокати українця неодноразово порушували питання щодо умов утримання та можливого психологічного тиску. За інформацією ТСН, сторона захисту переконана, що від Кузнєцова намагаються домогтися зізнання, хоча сам він провину заперечує.

    Німецька прокуратура інкримінує українцю низку тяжких правопорушень, зокрема організацію вибухів, пошкодження інфраструктури, порушення роботи об’єктів життєзабезпечення та співучасть у воєнному злочині, пов’язаному з нападом на цивільні об’єкти.

    При цьому відкриття провадження не означає визнання вини підсудного. Суд має перевірити докази прокуратури, аргументи захисту та встановити, чи відповідають інкриміновані дії складу конкретних злочинів.

    За інформацією німецького мовника NDR, до 17 грудня 2026 року призначено 16 судових засідань. Подальші слухання заплановані на січень і лютий 2027 року.

    Таємниці яхти «Андромеда»: як слідство реконструювало диверсію

    Ключовим елементом версії німецької прокуратури стала вітрильна яхта «Андромеда», яку, за матеріалами розслідування, використовувала група ймовірних диверсантів.

    За версією слідчих, до операції були залучені сім осіб, серед яких водолази та фахівець із вибухівки. Учасники групи нібито використовували підроблені документи для оренди яхти, після чого вирушили в Балтійське море.

    Поблизу острова Борнхольм водолази, як вважає прокуратура, спустилися на значну глибину та встановили вибухові пристрої з механізмами відкладеної детонації.

    26 вересня 2022 року в районі газопроводів зафіксували потужні вибухи. Внаслідок пошкоджень газ почав виходити на поверхню моря. Кадри величезних ділянок води, вкритих бульбашками, облетіли світові медіа та стали одним із символів енергетичного протистояння Росії і Заходу.

    За даними The Guardian, німецьке обвинувачення стверджує, що встановлення вибухівки було частиною спланованої операції з позбавлення Росії доходів від експорту газу.

    Важливо, що подробиці підготовки, склад групи та роль конкретних осіб на цьому етапі є версією слідства. Їхню достовірність суд перевірятиме під час розгляду доказів.

    Чому Німеччина вважає підрив воєнним злочином

    Одне з найскладніших питань процесу — юридична кваліфікація вибухів.

    Німецька прокуратура розглядає газопроводи як цивільні об’єкти інфраструктури. Саме тому в матеріалах обвинувачення йдеться не лише про пошкодження майна та організацію вибухів, а й про застосування заборонених методів ведення війни.

    Однак захист має можливість оспорювати як сам факт участі Кузнєцова в операції, так і правову оцінку її можливих цілей.

    Газопроводи «Північний потік» десятиліттями мали важливе економічне й політичне значення для Росії та Німеччини. Москва отримувала від експорту енергоносіїв значні доходи, а Берлін тривалий час покладався на російський газ.

    Тому питання, чи могли такі об’єкти мати військове значення в умовах повномасштабної російської агресії, потенційно стане однією з ключових тем юридичної дискусії.

    Проте можливе економічне значення газопроводів для фінансування російської війни саме собою не доводить, що вони були законною військовою ціллю відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    Як зазначає ZDF, справа порушує фундаментальне питання: чи можна кваліфікувати дії військовослужбовця як воєнний злочин за обставин, які сторона захисту може пов’язувати з протидією державі-агресору.

    Остаточну правову відповідь має дати суд, а не політичні заяви чи припущення.

    Ще один українець у справі: затримання в Хорватії та боротьба проти екстрадиції

    Окремий напрямок розслідування стосується українця Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у безпосередній участі в підводній операції.

    За версією слідства, Журавльов є професійним водолазом, який міг входити до групи, що встановлювала вибухівку на трубопроводах.

    Історія його затримання також набула міжнародного розголосу. Раніше польський суд відмовив Німеччині у видачі підозрюваного. Згодом, у серпні 2026 року, Журавльова затримали в хорватському місті Пула за європейським ордером.

    24 вересня видання «Ненька інфо» повідомляло, що окружний суд Пули дозволив його екстрадицію. Захист українця заявив про намір оскаржити відповідне рішення, а сам Журавльов подав заяву про надання притулку в Хорватії.

    Цікаво, що, за повідомленнями медіа, затримання відбулося під час роботи українця консультантом над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого також пов’язаний із диверсією на «Північних потоках».

    Про це детальніше йдеться в матеріалі «Ненька інфо» — «Українця у справі „Північних потоків“ вирішили видати Німеччині».

    Російські газові компанії отримали відмову суду

    Ще до початку слухань у Гамбурзі відбулося важливе юридичне рішення, яке безпосередньо стосується фінансових інтересів Росії.

    Компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, пов’язані з російським газовим концерном «Газпром», намагалися долучитися до процесу як додаткові обвинувачі, однак німецький суд відхилив їхні заяви.

    Як повідомив 2 жовтня німецький мовник NDR, судді не побачили достатніх юридичних підстав для такого процесуального статусу компаній. Зокрема, суд не визнав доведеним, що наслідки вибухів завдали підприємствам шкоди, яка загрожувала їхньому існуванню.

    Це рішення не означає, що власники газопроводів не зазнали збитків або втратили можливість звертатися з майновими претензіями в інших правових процедурах.

    Проте воно означає, що компанії не отримали бажаного статусу в цьому кримінальному процесі.

    Загальна вартість газопровідних проєктів оцінювалася в мільярди євро, а потенційна вартість ремонту пошкоджених ділянок також може бути значною.

    Водночас твердження, що обвинувальний вирок Сергію Кузнєцову автоматично змусить Україну виплатити Росії сотні мільярдів євро, не має підтверджених правових підстав. Для державної відповідальності та присудження будь-якої компенсації знадобилися б окремі юридичні підстави, встановлення відповідальних суб’єктів і відповідна процедура.

    Україна заперечує державну причетність, а в розслідуванні залишається російський слід

    Офіційний Київ неодноразово заперечував причетність української держави до диверсії.

    Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не організовувала операцію з підриву газопроводів. В Офісі генерального прокурора також заявляли про відсутність встановлених українським слідством фактів, які б підтверджували відповідні накази або координацію з боку державних органів.

    Водночас у німецькому медіапросторі продовжують обговорювати й альтернативні версії подій.

    Зокрема, увагу журналістів привернула інформація про перебування російського спеціального судна SS-750 поблизу острова Борнхольм незадовго до вибухів.

    Данські військові раніше підтверджували, що 22 вересня 2022 року, за чотири дні до диверсії, сфотографували російське судно у відповідному районі Балтійського моря.

    SS-750 має обладнання для проведення складних підводних операцій. Однак його перебування неподалік місця майбутньої диверсії саме по собі не доводить причетність Росії до вибухів.

    Про ці суперечності та альтернативні версії раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі «Український слід тріщить по швах: у справі „Північних потоків“ знову заговорили про Росію».

    Політичний удар по Берліну: чому справа вигідна ультраправим

    Судовий процес відбувається на тлі гострих суперечок щодо майбутньої енергетичної політики Німеччини.

    До повномасштабного російського вторгнення німецька економіка значною мірою залежала від постачання енергоносіїв із Росії. Газопроводи Nord Stream були символом цього співробітництва.

    Після початку великої війни Берлін був змушений кардинально переглянути свою енергетичну політику. Постачання російського газу скоротилося, а Німеччина почала активніше шукати альтернативні джерела енергії.

    На цьому тлі ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» продовжує використовувати питання російського газу в політичній боротьбі.

    Представники AfD виступають за відновлення економічних зв’язків із Москвою та критикують масштаби німецької допомоги Україні.

    Тепер судова справа щодо «Північних потоків» може надати противникам підтримки Києва ще один інформаційний привід для критики уряду.

    Проте сам факт судового розгляду не означає, що Берлін переглядатиме відносини з Україною. Німецька влада наголошує на незалежності судочинства, а міжнародні оглядачі звертають увагу, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України.

    Що буде далі та чому за процесом стежитиме вся Європа

    Суд над Сергієм Кузнєцовим має відповісти на низку принципових питань. Передусім — чи справді обвинувачений брав участь в організації підриву, наскільки переконливими є докази прокуратури та чи можна юридично кваліфікувати інкриміновані дії як воєнний злочин.

    Не менш важливо, чи вдасться слідству обґрунтувати твердження про причетність українських державних структур. Поки що ці припущення не можна вважати доведеними.

    Навіть якщо суд встановить причетність конкретної особи, це автоматично не означатиме доведення відповідальності української держави.

    Перші 16 засідань заплановані до середини грудня, а слухання можуть тривати щонайменше до лютого 2027 року.

    Для України цей процес стане не лише юридичним випробуванням, а й важливою подією в інформаційному та дипломатичному просторі. Для Німеччини — спробою отримати судову відповідь на запитання про один із найгучніших актів саботажу в Європі.

    Головна інтрига полягає в тому, чи зможе прокуратура не просто викласти власну реконструкцію подій у Балтійському морі, а довести її в суді.

    Поки що ж справа залишається відкритою, Сергій Кузнєцов не визнає провини, а остаточну відповідь щодо його відповідальності має дати незалежний суд.

  • Удар по глобальній кіберзлочинності: Німеччина проникла в мережу хакерського угруповання Qilin та домоглася екстрадиції його ватажка з Японії

    Удар по глобальній кіберзлочинності: Німеччина проникла в мережу хакерського угруповання Qilin та домоглася екстрадиції його ватажка з Японії

    Правоохоронні органи Німеччини провели одну з наймасштабніших спецоперацій у сфері протидії кіберзлочинності, завдавши відчутного удару по інфраструктурі транснаціонального хакерського синдикату Qilin. 28-річного громадянина Російської Федерації Володимира К., відомого в цифровому підпіллі під псевдонімом snake і визнаного одним із ватажків угруповання, було затримано на території Японії та передано німецькому правосуддю. За рівнем небезпеки та агресивності вимагання Qilin належить до провідних глобальних кіберзагроз сучасності: починаючи з 2024 року група атакувала майже 4000 комерційних підприємств і державних установ по всьому світу, вимагаючи викупів на астрономічну суму близько 3 мільярдів доларів, з яких постраждалі компанії виплатили понад 140 мільйонів.

    Успішній нейтралізації одного з лідерів синдикату передувала безпрецедентна операція кіберрозвідки, яку впродовж кількох місяців вели слідчі федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. Німецькі фахівці змогли таємно інфільтруватися в закриту мережу хакерів, встановити повний моніторинг цифрових слідів і відстежувати рух викрадених фінансових коштів у криптовалютах. Фахівці отримали негласний віддалений доступ до робочих комп’ютерів зловмисників і в режимі реального часу відстежували їхнє внутрішнє спілкування. Саме перехоплення приватного листування дозволило з’ясувати плани росіянина вирушити у спільну туристичну поїздку з дівчиною до Японії. Завдяки миттєвій координації дій із японськими партнерами підозрюваного затримали в Осаці, а на початку жовтня доправили під вартою до ФРН, попри те, що між державами немає формальної двосторонньої угоди про екстрадицію.

    Безпосередньою підставою для кримінального переслідування стала масштабна кібератака на велику німецьку логістичну компанію восени 2024 року, під час якої хакери заблокували корпоративні сервери та вимагали понад 165 тисяч доларів викупу. Загалом лише на території Німеччини від програм-вимагачів Qilin постраждало близько 150 організацій. Хоча слідчим вдалося ідентифікувати особи ще трьох ключових фігурантів мережі, вони продовжують переховуватися на території РФ, де традиційно користуються негласним імунітетом від переслідування за атаки проти західних цілей.

    Цей прецедент вкотре засвідчив, що кіберзлочинність стала невіддільним елементом гібридної експансії Москви проти міжнародної безпеки. В умовах повномасштабної агресії проти України кібератаки використовуються Кремлем як повноцінна зброя для дестабілізації критичної інфраструктури, енергетичних систем, банківських установ і військових ланцюгів управління — з 2022 року українські сили нейтралізували вже понад 16 тисяч ворожих кіберінцидентів. Затримання та екстрадиція впливового російського хакера продемонстрували, що транскордонна співпраця демократичних держав здатна долати складні юридичні бар’єри та притягувати організаторів цифрового терору до відповідальності навіть за межами їхніх традиційних юрисдикцій.

     

  • Проросійський демарш у ландтазі: ультраправі та популісти Німеччини готують резолюцію про скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні

    Проросійський демарш у ландтазі: ультраправі та популісти Німеччини готують резолюцію про скасування санкцій проти Москви та припинення допомоги Україні

    У німецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт правопопулістська партія «Альтернатива для Німеччини» (AfD) та лівопопулістський «Альянс Сари Вагенкнехт» (BSW) ініціюють спільну резолюцію в регіональному парламенті. Документ містить прямий заклик до повного припинення фінансової та оборонної підтримки України, а також до негайного скасування всіх економічних санкцій, запроваджених проти Російської Федерації. Для розгляду та ухвалення цієї суперечливої ініціативи політичні сили наполягають на скликанні спеціального засідання ландтагу.

    У проєкті рішення стверджується, що європейська та федеральна політика санкційного тиску на Росію зазнала краху, а постачання західного озброєння та виділення багатомільярдних пакетів допомоги Києву нібито виявилися неефективними. Автори документа вимагають від земельного уряду Саксонії-Ангальт використати всі наявні механізми, зокрема виступити з відповідною офіційною ініціативою в Бундесраті (палаті федеральних земель Німеччини), заради зміни зовнішньополітичного курсу країни. Головний акцент резолюції зроблено на вимозі негайного припинення бойових дій, запуску прямих дипломатичних перемовин із Кремлем та швидкому поверненні до повномасштабних взаємовигідних торгово-економічних відносин із Москвою.

    Політичні лідери обох сил відкрито використовують антиукраїнську риторику для внутрішньої передвиборчої мобілізації. Представник «Альтернативи для Німеччини» Ульріх Зігмунд, який планує балотуватися на посаду прем’єр-міністра землі вже у грудні, стверджує, що регіональні парламенти мають чинити тиск на Берлін, аби німецькі податки витрачалися виключно на внутрішні потреби громадян, а не на постачання військової техніки на фронт. Своєю чергою, лідерка альянсу Сара Вагенкнехт піддала гострій критиці консервативних політиків, зокрема лідера ХДС Фрідріха Мерца за його візити до Києва з фінансовими пакетами, заявивши про неприпустимість дій, які, на її переконання, наближають Німеччину до прямого зіткнення з РФ.

    Водночас навіть потенційне голосування за цей документ матиме переважно декларативний і символічний характер. Законодавство Федеративної Республіки Німеччина чітко закріплює зовнішню політику, визначення оборонної стратегії та запровадження міжнародних обмежувальних заходів за федеральним урядом у Берліні та спільними інституціями Європейського Союзу в Брюсселі. Регіональні ландтаги не мають правових повноважень скасовувати чи переглядати міжнародні зобов’язання держави, тому спільна резолюція крайніх сил розглядається насамперед як спроба розколоти суспільний консенсус щодо непохитної солідарності Німеччини з Україною.

  • Прорив у ППО: Німеччина профінансує постачання новітніх дрон-перехоплювачів SPYS

    Прорив у ППО: Німеччина профінансує постачання новітніх дрон-перехоплювачів SPYS

    Німеччина готується передати Україні тисячі швидкісних безпілотників-перехоплювачів SPYS у межах масштабного пакета підтримки для протидії реактивним ударним дронам типу «Герань».

    Комплекс є спільною розробкою німецької компанії Quantum Systems та українського виробника WIY Drones. Проєкт спрямований на серійне масштабування виробництва із залученням інвестицій для захисту критичної інфраструктури та військових позицій.

    Ключові технічні характеристики SPYS:

    • Швидкість: Розвиває максимальну швидкість до 480 км/год, що робить його одним із найшвидших засобів для перехоплення маневрених повітряних цілей.
    • Дальність: Тактична дальність застосування становить до 15 км, а максимальна відстань польоту — до 30 км.
    • Автономність: Система оснащена елементами штучного інтелекту для автоматичного наведення на ціль на кінцевій ділянці польоту.
    • Ефективність: Бойова частина вагою 300 грамів розрахована на знищення швидкісних повітряних об’єктів у повітрі.

     

  • Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Танки замість поїздів: збройовий гігант Rheinmetall поглинає історичний завод у Німеччині для масового випуску бронетехніки

    Німецький оборонний концерн Rheinmetall офіційно розширює свої промислові потужності, поглинаючи великий завод із виробництва залізничної техніки в місті Кассель. Підприємство, яке досі належало французькому машинобудівному гіганту Alstom і тривалий час спеціалізувалося на випуску локомотивів, невдовзі буде повністю перепрофільоване під потреби оборонно-промислового комплексу. Цей безпрецедентний крок знаменує собою масштабну трансформацію європейської індустрії, де мирні виробничі майданчики масово адаптуються для задоволення колосального попиту на важке озброєння.

    Угода передбачає кардинальну зміну профілю історичного підприємства, яке має майже 180-річну традицію машинобудування. Раніше тут базувалися заводи компанії Henschel. Очікується, що близько семисот п’ятдесяти висококваліфікованих працівників заводу перейдуть на роботу до профільного підрозділу Rheinmetall Landsysteme. Це дозволить оборонному концерну миттєво отримати не лише масивні виробничі цехи, ідеально пристосовані для важкого машинобудування, складного зварювання та фінального складання габаритних об’єктів, а й готовий штат інженерів та робітників. Цікаво, що для цього заводу виробництво зброї не є чимось принципово новим: у часи Другої світової війни саме тут випускали артилерійські системи та сумнозвісні німецькі важкі танки. Через таке військове минуле підприємство неодноразово ставало мішенню для нищівних бомбардувань авіації союзників. Тепер, після багатьох десятиліть мирної роботи над залізничним транспортом, конвеєри знову будуть налаштовані на випуск сучасної гусеничної та колісної бронетехніки.

    Французький концерн Alstom, який володів цими потужностями з дві тисячі двадцять першого року, випускав у Касселі популярну європейську лінійку електровозів Traxx. Керівництво компанії вже запевнило, що продовжить виготовляти локомотиви на інших своїх майданчиках та гарантовано виконає всі багатомільйонні контрактні зобов’язання перед замовниками. Натомість для німецького оборонного гіганта місто Кассель перетворюється на ключовий стратегічний вузол. Наприкінці літа збройовий концерн анонсував зведення велетенського логістичного центру площею понад тридцять тисяч квадратних метрів поблизу місцевого аеропорту, вклавши у проєкт тризначну суму в мільйонах євро. Інтеграція нового заводу дозволить об’єднати наявні виробничі та складські активи в єдиний надпотужний кластер із випуску, ремонту та логістичного забезпечення сучасних бойових машин.

    Перехід цивільного заводу до рук військово-промислового комплексу є яскравим індикатором глобальних змін на континенті, спричинених руйнуванням системи безпеки. Усвідомлюючи реальність довготривалої російської загрози, провідні європейські виробники зброї вимушені вдаватися до нетипових кроків для екстреного нарощування випуску броні, оскільки наявних оборонних потужностей вже катастрофічно не вистачає. Купівля діючих цивільних підприємств разом із підготовленим персоналом дає змогу зекономити дорогоцінні роки, які інакше пішли б на проєктування, екологічні узгодження та зведення нових цехів у чистому полі. Таким чином, мілітаризація європейської економіки набуває максимально конкретних обрисів, перетворюючи колишні мирні індустріальні гіганти на міцні форпости збройового виробництва.

  • Шпигунський землетрус у Берліні: екскерівника розвідки Німеччини заарештували за злив тисяч таємних документів

    Шпигунський землетрус у Берліні: екскерівника розвідки Німеччини заарештували за злив тисяч таємних документів

    Федеральну розвідувальну службу Німеччини сколихнув колосальний шпигунський скандал, що завдав нищівного удару по вищому керівництву спецслужб країни. Вранці 6 жовтня силовики провели блискавичну спецоперацію та заарештували колишнього очільника зовнішньої розвідки Августа Ханнінга за підозрою у роботі на іноземну державу. Разом із багаторічним керівником секретного відомства правоохоронці затримали його високопосадового спільника Манфреда Д., якого підозрюють у систематичній передачі закритої інформації в обмін на щедру грошову винагороду.

    Спецпризначенці затримали Ханнінга в його власному будинку в місті Нордвальде біля Мюнстера, тоді як Манфреда Д. схопили на території Баварії. Одночасно слідчі провели масштабні обшуки в помешканнях фігурантів та на пов’язаних об’єктах у Берліні. За даними прокуратури, підозрювані уклали таємну угоду про співпрацю ще у 2010 році. Манфред Д. з 2012 по березень 2026 року обіймав посаду начальника штабу наступників Ханнінга у відомстві, отримавши практично безконтрольний доступ до найбільш охоронюваних державних секретів.

    Масштаби витоку даних виявилися катастрофічними для безпеки країни. Слідчі з’ясували, що Манфред Д. безперешкодно постачав дані своєму колишньому шефу щонайменше до середини 2022 року. За цей час він передав колосальний обсяг аналітики та оперативних матеріалів. «За наявними даними, протягом багатьох років Манфред Д. передав Ханнінгу близько 2000 документів, багато з яких містили секретну інформацію, призначену виключно для внутрішнього використання Федеральною розвідувальною службою», – наголосили у відомстві. Наразі діючому посадовцю штабу вже висунули підозру у «сприянні та пособництві у спробі державної зради та шпигунстві на користь іноземної держави».

    Отримані матеріали колишній головний розвідник використовував не лише для приватної консалтингової діяльності, а й зливав третім сторонам. Ханнінг очолював Федеральну розвідувальну службу з грудня 1998 по листопад 2005 року, після чого до листопада 2009 року працював державним секретарем Федерального міністерства внутрішніх справ. Слідство прямо звинувачує його в тому, що він «підтримував тісні контакти з представником іншої іноземної розвідувальної служби, якому протягом кількох років передавав політичну інформацію, частково отриману з матеріалів, наданих Манфредом Д.». Яка саме іноземна країна стояла за цим вербуванням, прокурори наразі не розголошують.

    Злив настільки критичних та чутливих звітів поставив під безпосередню загрозу національну безпеку всієї Німеччини. Фахівці констатують, що підривна діяльність посадовців повністю викрила внутрішні можливості німецької розвідки, розкрила таємні механізми збору даних та завдала непоправної шкоди партнерським відносинам із ключовими союзниками по блоку НАТО.

  • Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна створила малу ракету проти реактивних «Шахедів»: що відомо про «Ніку» і «Спис»

    Україна переходить до нового етапу боротьби з російськими реактивними ударними безпілотниками. Найближчим часом мають розпочатися випробування нової малої ракети «Ніка», створеної для перехоплення швидкісних дронів типу Shahed. Водночас інший перспективний засіб — українсько-німецький перехоплювач SPYS, або «Спис», — уже пройшов тестування з позитивним результатом.

    Про нові розробки президент Володимир Зеленський розповів 4 жовтня під час спілкування з журналістами. Глава держави прямо пов’язав їхню появу з необхідністю протидіяти реактивним версіям російських ударних БПЛА, які стали значно складнішою ціллю для традиційних засобів протиповітряної оборони.

    За словами Зеленського, в Україні з’являється нова мала ракета «Ніка», призначена саме для боротьби з реактивними «Шахедами».

    Президент повідомив, що попереду її випробування. При цьому українська та німецька сторони, за його словами, позитивно оцінюють перспективи цієї розробки. Детальні технічні характеристики «Ніки» — її дальність, швидкість, тип наведення або вартість одного перехоплення — наразі офіційно не розголошуються.

    «Спис» уже пройшов успішний тест

    Паралельно Україна працює над іншим засобом боротьби з реактивними дронами — перехоплювачем SPYS, який у частині українських повідомлень називають «Спис».

    Зеленський заявив, що тест нової системи завершився позитивно.

    За даними Укрінформу, йдеться про німецько-український швидкісний дрон-перехоплювач SPYS. Президент подякував за результат компанії Quantum Systems, яка бере участь у проєкті.

    Таким чином, Україна фактично випробовує одразу два різні підходи до нової повітряної загрози: швидкісний дрон-перехоплювач і компактну ракету.

    Такий підхід має особливе значення через різке збільшення кількості реактивних російських безпілотників.

    Реактивні «Шахеди» стали серйознішою проблемою

    Звичайні дрони типу Shahed мають відносно невелику швидкість, що дозволяє застосовувати проти них мобільні вогневі групи, кулемети, зенітну артилерію та дрони-перехоплювачі.

    Реактивні модифікації змінюють ситуацію.

    Вони проходять маршрут значно швидше, скорочують час на виявлення та реакцію і можуть бути складнішими цілями для дешевих засобів перехоплення.

    Зеленський раніше повідомляв, що українські сили знищують приблизно 85–90% звичайних ударних безпілотників, тоді як ефективність проти реактивних дронів становить близько 57%. Україна паралельно тестує кілька моделей швидкісних перехоплювачів.

    «Ненька інфо» раніше писала, що наприкінці вересня президент називав показник перехоплення реактивних «Шахедів» на рівні близько 55% та попереджав про плани Росії різко масштабувати цей напрям.

    Росія хоче різко наростити виробництво

    Проблема може стати ще гострішою протягом найближчих місяців.

    За даними, які президент озвучував із посиланням на українську розвідку, Росія може у 2027 році витратити близько 12 млрд доларів на виробництво реактивних безпілотників і баражуючих боєприпасів.

    ГУР раніше також повідомляло, що РФ планує збільшити частку реактивних «Шахедів» приблизно до 50% від загального виробництва ударних безпілотників цього сімейства.

    За оцінками розвідки, російська промисловість уже перейшла до серійного виробництва реактивних апаратів типу «Герань-4» і «Герань-5». ГУР: Росія планує довести частку реактивних «Шахедів» до 50%

    За одну атаку Росія запускала десятки реактивних дронів

    Масштаб проблеми став особливо помітним у вересні.

    Під час атаки в ніч на 23 вересня Повітряні сили зафіксували 161 повітряну ціль, серед яких було одразу 82 реактивні «Шахеди».

    Тобто реактивні модифікації становили більше половини ударних засобів, використаних Росією в межах тієї атаки. 161 ціль і 82 реактивні «Шахеди»: Росія всю ніч накривала Україну дронами

    Кількома днями раніше під час ще одного нічного удару приблизно половину зі 138 російських дронів також становили реактивні модифікації.

    Це означає, що Україна вже зіткнулася не з експериментальним використанням одиничних апаратів, а з поступовим переходом Росії до їхнього масового застосування.

    Роботи над новим перехопленням прискорили ще у вересні

    Поява назв «Ніка» та «Спис» стала фактично продовженням роботи, про яку українська влада говорила протягом попереднього місяця.

    Ще 3 вересня Зеленський після засідання Ставки заявив, що українські виробники вже мають прототипи швидкісних дронів-перехоплювачів.

    Головним завданням президент тоді назвав доведення цих систем до необхідного рівня ефективності та подальший перехід до серійного виробництва. Прототипи вже є: Зеленський наказав прискорити нову зброю проти реактивних «Шахедів»

    Вже 7 вересня президент повідомляв, що над засобами масового перехоплення реактивних БПЛА в Україні працюють десятки компаній і кілька виробників демонструють практичні результати. Ненька

    Україна посилює співпрацю з Німеччиною

    Нові системи з’являються на тлі значного розширення українсько-німецької оборонної співпраці.

    4 жовтня Зеленський і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц взяли участь в Українсько-німецькому бізнес-форумі. За повідомленням Офісу президента, сторони підписали домовленості у сфері ППО, дронів-перехоплювачів, оборонного виробництва та енергетики.

    Зеленський також заявив, що Київ і Берлін працюватимуть над збільшенням виробництва ракет для систем Patriot у Німеччині.

    Окремо очікується контракт із німецькою компанією Flensburger Fahrzeugbau Gesellschaft (FFG). Президент оцінював можливу вартість майбутнього контракту приблизно у 2 млрд — валюту в цій конкретній цитаті він не уточнив, тому додавати її без офіційного підтвердження некоректно.

    Також у межах українсько-німецьких домовленостей обговорюється розвиток перехоплювачів і малих ракет проти реактивних «Шахедів», збільшення виробництва ракет до Patriot і подальше посилення ППО.

    Для України це може стати новим ешелоном ППО

    Головна проблема боротьби з масовими дроновими атаками — не лише здатність збити ціль, а й вартість одного перехоплення.

    Використовувати дорогі зенітні ракети великої дальності проти сотень відносно дешевих БПЛА економічно складно. Саме тому Україна паралельно розвиває мобільні групи, зенітні дрони, авіаційне перехоплення та компактні ракети.

    «Ніка» потенційно має зайняти саме цю нішу — однак говорити про її фактичну ефективність поки зарано, оскільки Зеленський лише анонсував майбутні випробування.

    У випадку зі «Списом» ситуація вже просунулася далі: президент підтвердив позитивний результат тесту, хоча детальні характеристики системи та строки її можливого серійного розгортання офіційно не називалися.

    Саме тому найближчий етап стане ключовим: «Ніка» має пройти випробування, а успішний прототип «Списа» — перейти від тестування до масштабування, якщо військові підтвердять необхідні характеристики.

    На тлі того, що Росія дедалі активніше використовує реактивні безпілотники та планує нарощувати їхнє виробництво, створення дешевих і масових засобів перехоплення стає одним із головних напрямів розвитку української протиповітряної оборони.