Golosnovinua.com

Позначка: Nord Stream

  • Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Трамп хоче повернути газ Путіна до Європи через Україну

    Адміністрація президента США Дональда Трампа розглядає можливість відновлення транзиту російського природного газу через Україну до європейських країн як один з елементів майбутньої мирної угоди. За інформацією американського видання The New York Times, спеціальний представник Білого дому Стів Віткофф і зять американського президента Джаред Кушнер уже порушували це питання під час переговорів із Володимиром Зеленським та європейськими посадовцями. У Вашингтоні вважають, що повернення російського газу на європейський ринок може стати економічним стимулом для Москви погодитися на припинення війни. Однак у Європі ініціатива викликала серйозні заперечення: повернення до закупівель у «Газпрому» може відновити залежність від Кремля, якої Євросоюз намагається позбутися з 2022 року.

    Про американську пропозицію повідомила The New York Times, посилаючись на співрозмовників, ознайомлених із перебігом переговорів.

    Подробиці публікації також передали Deutsche Welle та РБК-Україна.

    За інформацією журналістів, американські представники обговорювали можливість відновлення закупівель російського газу на початку жовтня під час переговорів у Маямі.

    Аналогічна ідея, за даними NYT, пролунала і під час вересневої зустрічі Віткоффа та Кушнера з президентом України Володимиром Зеленським у Києві.

    Пропозиція передбачає повернення економічних зв’язків між Росією та Європою в обмін на можливий прогрес у переговорах про завершення війни.

    Водночас наразі немає підтвердження, що українська влада погодилася відновити транспортування російського газу.

    Російський газ як інструмент мирної угоди

    За інформацією The New York Times, команда Трампа розглядає енергетичну співпрацю як один із механізмів досягнення політичних домовленостей.

    Американські переговорники припускають, що повернення російського газу до Європи може створити для Москви фінансовий стимул погодитися на припинення бойових дій.

    Йдеться про відновлення доходів Росії від експорту енергоносіїв, які залишаються важливим джерелом надходжень для її економіки.

    Україна, за такою логікою, могла б отримувати плату за використання власної газотранспортної системи.

    До початку 2025 року українські магістральні газопроводи забезпечували транспортування значних обсягів російського газу до європейських споживачів.

    Після припинення транзиту Україна втратила відповідне джерело доходів.

    За окремими оцінками, раніше транспортування російського газу забезпечувало близько одного мільярда доларів надходжень на рік.

    Однак можливі майбутні доходи залежали б від обсягів постачання, тарифів та умов нових контрактів.

    Тому навіть у разі відновлення транзиту немає гарантії, що Україна отримуватиме ті самі суми, що й до завершення попереднього договору.

    Крім того, повернення російського газу до Європи суперечить нинішньому курсу Євросоюзу на скорочення енергетичної залежності від Москви.

    Що саме пропонували Віткофф і Кушнер Зеленському

    Американські переговорники, за інформацією NYT, розглядали відновлення газових поставок не як окрему комерційну операцію, а як частину ширшого пакета домовленостей.

    До нього можуть входити питання безпеки України, майбутніх відносин Росії з НАТО та територіального врегулювання.

    Вашингтон прагне використати економічні стимули для просування переговорів із Москвою.

    Водночас частина європейських і українських посадовців побоюється, що економічні поступки Росії можуть бути запропоновані раніше, ніж Москва погодиться на реальні кроки для припинення агресії.

    У Білому домі пояснюють свій підхід прагненням створити взаємну економічну зацікавленість у мирі.

    Проте офіційного документа, який визначав би конкретні умови відновлення транзиту, поки не оприлюднено.

    Також невідомо, хто саме мав би укладати нові газові контракти, які компанії відповідали б за продаж ресурсу та яку роль могли б отримати американські інвестори.

    США можуть заробляти на російському газі

    Окремою інтригою переговорів є можлива участь американського капіталу в газових проєктах Росії.

    Ще 8 жовтня агентство Reuters повідомило про переговори між представниками США та Росії щодо можливого залучення американського інвестора до газопроводів «Північного потоку».

    За інформацією п’яти співрозмовників агентства, серед учасників контактів були Джаред Кушнер і представник російського керівництва Кирило Дмитрієв.

    Обговорення стосувалися можливого майбутнього бізнесу, пов’язаного з транспортуванням російського газу до Європи.

    За такого сценарію американські інвестори могли б отримувати частину доходів від енергетичних операцій.

    Водночас Reuters наголосило, що реальне відновлення роботи газопроводів стикається із серйозними політичними та юридичними перешкодами.

    У Білому домі заявили, що останнім часом переговори безпосередньо про «Північний потік» не проводилися.

    Таким чином, інформація про можливі американські прибутки залишається повідомленням джерел, а не підтвердженою домовленістю.

    Чи можуть запустити «Північний потік-2»

    У публікації NYT також ідеться про можливе повернення до експлуатації газопроводу «Північний потік-2».

    Його будували для транспортування російського газу до Німеччини через Балтійське море.

    Однак газопровід так і не розпочав повноцінної комерційної роботи.

    У вересні 2022 року внаслідок підводних вибухів було пошкоджено кілька ниток газопроводів системи «Північний потік».

    Водночас одна нитка «Північного потоку-2» залишилася неушкодженою.

    Попри це відновлення транспортування газу через Балтику потребувало б не лише технічних, а й політичних рішень.

    За даними Reuters, американські та європейські санкції наразі перешкоджають відновленню відповідних операцій.

    Крім того, будь-який перезапуск вимагав би погодження німецької влади.

    Отже, навіть якщо Вашингтон і Москва домовляться про економічне співробітництво, цього буде недостатньо для автоматичного відновлення роботи «Північного потоку-2».

    Німеччина виступила проти повернення російського газу

    Одним із головних противників американської ініціативи стала Німеччина.

    До початку повномасштабного вторгнення Росії ця держава була одним із найбільших покупців російських енергоносіїв.

    Значна частина німецької промисловості використовувала газ із РФ.

    Однак після 2022 року Берлін почав прискорено перебудовувати систему енергопостачання.

    Країна інвестувала в інфраструктуру приймання зрідженого природного газу та диверсифікацію постачальників.

    За інформацією The New York Times, радник канцлера Фрідріха Мерца з питань національної безпеки Гюнтер Заутер під час переговорів у Флориді висловив заперечення проти повернення до російських газових поставок.

    У німецькому уряді побоюються, що відновлення великих закупівель у Росії знову створить залежність від Кремля.

    Колишній міністр економіки Німеччини Роберт Габек також заявив, що європейські країни не повинні повторювати помилки минулого.

    На його думку, використання посередників або зміна комерційної схеми не змінює походження російського газу.

    Водночас усередині Німеччини існують політичні сили, які підтримують повернення до закупівель російських енергоносіїв.

    Зокрема, представники партії «Альтернатива для Німеччини» виступають за відновлення газової співпраці, аргументуючи це необхідністю зниження цін на енергію.

    Євросоюз уже ухвалив закон про відмову від російського газу

    Американська ініціатива виникла на тлі принципових змін у європейському енергетичному законодавстві.

    26 січня 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила регламент щодо поступової відмови від російського природного газу.

    Відповідно до регламенту ЄС № 2026/261, імпорт російського газу має бути припинений поетапно.

    Для довгострокових контрактів на зріджений природний газ заборона почне застосовуватися з 1 січня 2027 року.

    Для довгострокових контрактів на трубопровідний газ основний термін становить 30 вересня 2027 року.

    За окремих умов, пов’язаних із заповненням газосховищ, його можуть перенести до 1 листопада 2027 року.

    Короткострокові контракти вже підпадають під обмеження, запроваджені протягом весни та літа 2026 року.

    Це означає, що масштабне відновлення російського газового транзиту до Євросоюзу потребувало б вирішення питання відповідності чинному європейському законодавству.

    Україна сама не може ухвалити рішення, яке дозволить європейським країнам ігнорувати імпортні обмеження ЄС.

    Чому Україна припинила транзит газу 2025 року

    Транзит російського природного газу через українську газотранспортну систему припинився 1 січня 2025 року.

    Причиною стало завершення п’ятирічної угоди між українським оператором газотранспортної системи та російським «Газпромом».

    Українська сторона вирішила не продовжувати договір.

    Це рішення стало частиною політики скорочення економічної залежності від Росії на тлі повномасштабної війни.

    Попри припинення транзиту, Україна зберегла працездатність газотранспортної системи та можливість отримувати газ із європейського напрямку.

    Важливо розрізняти транспортування російського газу територією України до ЄС та імпорт газу самою Україною.

    Нині українські компанії можуть закуповувати природний газ на європейських ринках, використовуючи доступні маршрути міждержавного сполучення.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала питання постачання газу через Угорщину та Словаччину, зокрема ризики непрямої присутності російського ресурсу на європейському газовому ринку.

    Водночас купівля газу в європейського постачальника не обов’язково означає укладання прямого договору з російським «Газпромом».

    Чому Трамп повернувся до енергетичних угод із Росією

    Нова газова пропозиція з’явилася невдовзі після іншої суперечливої домовленості Вашингтона з Москвою.

    У жовтні адміністрація Дональда Трампа підтримала механізм, який дозволяє збільшити постачання російського дизельного пального на міжнародний ринок.

    У Вашингтоні пояснювали цей крок необхідністю стримати зростання цін на паливо.

    Проте рішення викликало невдоволення частини американських сенаторів і критичну реакцію української влади.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про домовленість Трампа з Путіним щодо російського дизеля.

    Наступним кроком стало рішення Білого дому призупинити застосування частини санкцій, передбачених законом Грема.

    Про наслідки цього рішення «Ненька інфо» писала в окремому матеріалі про відтермінування економічних обмежень проти Кремля.

    Таким чином, пропозиція щодо відновлення газових поставок не є ізольованою ініціативою.

    Вона вписується у ширший підхід адміністрації Трампа, яка намагається використати економічні домовленості як інструмент переговорів із Росією.

    Кремль уже заговорив про нові спільні проєкти зі США

    Представник російського президента з економічних питань Кирило Дмитрієв позитивно оцінює перспективи нового діалогу між Москвою та Вашингтоном.

    Після домовленостей щодо дизельного пального він заявляв про можливість появи додаткових економічних ініціатив.

    Серед потенційних напрямків співпраці російська сторона називала енергетичні проєкти, інфраструктуру центрів обробки даних і використання атомної енергії.

    Також обговорювалися можливості американської участі в російських енергетичних активах.

    Зокрема, Reuters повідомляло про переговори, пов’язані з майбутнім міжнародного бізнесу російської нафтової компанії «Лукойл».

    Однак значна частина цих ідей залишається на рівні попередніх консультацій.

    Факт обговорення не означає, що угоди вже укладені або що відповідні санкційні обмеження скасовані.

    Чи погодиться Зеленський відновити газовий транзит

    Офіційної згоди України на відновлення транспортування російського газу до Європи наразі немає.

    Так само відсутній оприлюднений проєкт домовленості, у якому були б визначені обсяги постачання, майбутні транзитні тарифи та юридичні зобов’язання сторін.

    Для Києва це питання пов’язане не лише з потенційними доходами, а й із національною безпекою.

    Повернення російського газу на європейський ринок може забезпечити Москві додаткові валютні надходження.

    Водночас Україна продовжує вимагати посилення міжнародного економічного тиску на Росію та захисту власної енергетичної інфраструктури від обстрілів.

    Тому можливість укладання такої угоди залежатиме від ширших переговорів щодо припинення війни, позиції Європейського Союзу та конкретних гарантій безпеки.

    Станом на 18 жовтня 2026 року відновлення транзиту російського газу через Україну залишається переговорною пропозицією, а не погодженим рішенням.

    Адміністрація Трампа розглядає газову співпрацю як можливий економічний стимул для досягнення миру, тоді як частина європейських урядів побоюється нового посилення залежності від Кремля.

    Найближчі переговори покажуть, чи здатен Вашингтон перетворити цю ініціативу на конкретний план і чи матиме такий план підтримку України та Євросоюзу.

  • Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    Суд над офіцером ЗСУ сколихнув Німеччину: хто наказав підірвати «Північні потоки» і чим це загрожує Україні

    У Німеччині розпочався один із найрезонансніших судових процесів останніх років — у справі про підрив російських газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2». На лаві підсудних опинився український військовий Сергій Кузнєцов, якого німецька прокуратура вважає одним з організаторів диверсії в Балтійському морі. Справу супроводжують звинувачення у воєнному злочині, суперечки навколо ролі українських державних структур і питання про можливі наслідки для відносин Києва та Берліна.

    14 жовтня у Ганзейському вищому земельному суді Гамбурга стартував перший кримінальний процес щодо вибухів на газопроводах Nord Stream, які сталися у вересні 2022 року. Через чотири роки після масштабної диверсії, яка пошкодила три з чотирьох ниток газопроводів між Росією та Німеччиною, німецькі правоохоронці вперше представляють свої докази в межах відкритого судового розгляду.

    Як повідомляють Associated Press та Reuters, обвинуваченим є Сергій Кузнєцов, якого німецьке правосуддя офіційно називає Сергієм К. Прокуратура вважає, що українець координував групу, яка встановила вибухівку на підводних газопроводах поблизу данського острова Борнхольм.

    Кузнєцов заперечує свою причетність до диверсії. Його захист наполягає на необґрунтованості обвинувачень, а українська влада відкидає твердження про державну відповідальність за підрив. Водночас німецьке слідство стверджує, що операція могла бути здійснена за дорученням українських державних структур. Ці твердження поки що залишаються позицією обвинувачення, а не встановленими судом фактами.

    Від затримання в Італії до суду в Гамбурзі

    Історія затримання Сергія Кузнєцова розпочалася 21 серпня 2025 року. Українця заарештували в Італії, неподалік курортного міста Ріміні, де він перебував разом із родиною. Підставою став європейський ордер на арешт, виданий на запит німецьких правоохоронців.

    Після затримання почалася тривала юридична процедура екстрадиції. Захист намагався оскаржити видачу, однак 27 листопада 2025 року Кузнєцова передали Німеччині. Відтоді він перебуває під вартою.

    До початку судового процесу 14 жовтня 2026 року від моменту його затримання минуло майже 14 місяців. Адвокати українця неодноразово порушували питання щодо умов утримання та можливого психологічного тиску. За інформацією ТСН, сторона захисту переконана, що від Кузнєцова намагаються домогтися зізнання, хоча сам він провину заперечує.

    Німецька прокуратура інкримінує українцю низку тяжких правопорушень, зокрема організацію вибухів, пошкодження інфраструктури, порушення роботи об’єктів життєзабезпечення та співучасть у воєнному злочині, пов’язаному з нападом на цивільні об’єкти.

    При цьому відкриття провадження не означає визнання вини підсудного. Суд має перевірити докази прокуратури, аргументи захисту та встановити, чи відповідають інкриміновані дії складу конкретних злочинів.

    За інформацією німецького мовника NDR, до 17 грудня 2026 року призначено 16 судових засідань. Подальші слухання заплановані на січень і лютий 2027 року.

    Таємниці яхти «Андромеда»: як слідство реконструювало диверсію

    Ключовим елементом версії німецької прокуратури стала вітрильна яхта «Андромеда», яку, за матеріалами розслідування, використовувала група ймовірних диверсантів.

    За версією слідчих, до операції були залучені сім осіб, серед яких водолази та фахівець із вибухівки. Учасники групи нібито використовували підроблені документи для оренди яхти, після чого вирушили в Балтійське море.

    Поблизу острова Борнхольм водолази, як вважає прокуратура, спустилися на значну глибину та встановили вибухові пристрої з механізмами відкладеної детонації.

    26 вересня 2022 року в районі газопроводів зафіксували потужні вибухи. Внаслідок пошкоджень газ почав виходити на поверхню моря. Кадри величезних ділянок води, вкритих бульбашками, облетіли світові медіа та стали одним із символів енергетичного протистояння Росії і Заходу.

    За даними The Guardian, німецьке обвинувачення стверджує, що встановлення вибухівки було частиною спланованої операції з позбавлення Росії доходів від експорту газу.

    Важливо, що подробиці підготовки, склад групи та роль конкретних осіб на цьому етапі є версією слідства. Їхню достовірність суд перевірятиме під час розгляду доказів.

    Чому Німеччина вважає підрив воєнним злочином

    Одне з найскладніших питань процесу — юридична кваліфікація вибухів.

    Німецька прокуратура розглядає газопроводи як цивільні об’єкти інфраструктури. Саме тому в матеріалах обвинувачення йдеться не лише про пошкодження майна та організацію вибухів, а й про застосування заборонених методів ведення війни.

    Однак захист має можливість оспорювати як сам факт участі Кузнєцова в операції, так і правову оцінку її можливих цілей.

    Газопроводи «Північний потік» десятиліттями мали важливе економічне й політичне значення для Росії та Німеччини. Москва отримувала від експорту енергоносіїв значні доходи, а Берлін тривалий час покладався на російський газ.

    Тому питання, чи могли такі об’єкти мати військове значення в умовах повномасштабної російської агресії, потенційно стане однією з ключових тем юридичної дискусії.

    Проте можливе економічне значення газопроводів для фінансування російської війни саме собою не доводить, що вони були законною військовою ціллю відповідно до міжнародного гуманітарного права.

    Як зазначає ZDF, справа порушує фундаментальне питання: чи можна кваліфікувати дії військовослужбовця як воєнний злочин за обставин, які сторона захисту може пов’язувати з протидією державі-агресору.

    Остаточну правову відповідь має дати суд, а не політичні заяви чи припущення.

    Ще один українець у справі: затримання в Хорватії та боротьба проти екстрадиції

    Окремий напрямок розслідування стосується українця Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у безпосередній участі в підводній операції.

    За версією слідства, Журавльов є професійним водолазом, який міг входити до групи, що встановлювала вибухівку на трубопроводах.

    Історія його затримання також набула міжнародного розголосу. Раніше польський суд відмовив Німеччині у видачі підозрюваного. Згодом, у серпні 2026 року, Журавльова затримали в хорватському місті Пула за європейським ордером.

    24 вересня видання «Ненька інфо» повідомляло, що окружний суд Пули дозволив його екстрадицію. Захист українця заявив про намір оскаржити відповідне рішення, а сам Журавльов подав заяву про надання притулку в Хорватії.

    Цікаво, що, за повідомленнями медіа, затримання відбулося під час роботи українця консультантом над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого також пов’язаний із диверсією на «Північних потоках».

    Про це детальніше йдеться в матеріалі «Ненька інфо» — «Українця у справі „Північних потоків“ вирішили видати Німеччині».

    Російські газові компанії отримали відмову суду

    Ще до початку слухань у Гамбурзі відбулося важливе юридичне рішення, яке безпосередньо стосується фінансових інтересів Росії.

    Компанії Nord Stream AG та Nord Stream 2 AG, пов’язані з російським газовим концерном «Газпром», намагалися долучитися до процесу як додаткові обвинувачі, однак німецький суд відхилив їхні заяви.

    Як повідомив 2 жовтня німецький мовник NDR, судді не побачили достатніх юридичних підстав для такого процесуального статусу компаній. Зокрема, суд не визнав доведеним, що наслідки вибухів завдали підприємствам шкоди, яка загрожувала їхньому існуванню.

    Це рішення не означає, що власники газопроводів не зазнали збитків або втратили можливість звертатися з майновими претензіями в інших правових процедурах.

    Проте воно означає, що компанії не отримали бажаного статусу в цьому кримінальному процесі.

    Загальна вартість газопровідних проєктів оцінювалася в мільярди євро, а потенційна вартість ремонту пошкоджених ділянок також може бути значною.

    Водночас твердження, що обвинувальний вирок Сергію Кузнєцову автоматично змусить Україну виплатити Росії сотні мільярдів євро, не має підтверджених правових підстав. Для державної відповідальності та присудження будь-якої компенсації знадобилися б окремі юридичні підстави, встановлення відповідальних суб’єктів і відповідна процедура.

    Україна заперечує державну причетність, а в розслідуванні залишається російський слід

    Офіційний Київ неодноразово заперечував причетність української держави до диверсії.

    Президент Володимир Зеленський наголошував, що Україна не організовувала операцію з підриву газопроводів. В Офісі генерального прокурора також заявляли про відсутність встановлених українським слідством фактів, які б підтверджували відповідні накази або координацію з боку державних органів.

    Водночас у німецькому медіапросторі продовжують обговорювати й альтернативні версії подій.

    Зокрема, увагу журналістів привернула інформація про перебування російського спеціального судна SS-750 поблизу острова Борнхольм незадовго до вибухів.

    Данські військові раніше підтверджували, що 22 вересня 2022 року, за чотири дні до диверсії, сфотографували російське судно у відповідному районі Балтійського моря.

    SS-750 має обладнання для проведення складних підводних операцій. Однак його перебування неподалік місця майбутньої диверсії саме по собі не доводить причетність Росії до вибухів.

    Про ці суперечності та альтернативні версії раніше писала «Ненька інфо» у матеріалі «Український слід тріщить по швах: у справі „Північних потоків“ знову заговорили про Росію».

    Політичний удар по Берліну: чому справа вигідна ультраправим

    Судовий процес відбувається на тлі гострих суперечок щодо майбутньої енергетичної політики Німеччини.

    До повномасштабного російського вторгнення німецька економіка значною мірою залежала від постачання енергоносіїв із Росії. Газопроводи Nord Stream були символом цього співробітництва.

    Після початку великої війни Берлін був змушений кардинально переглянути свою енергетичну політику. Постачання російського газу скоротилося, а Німеччина почала активніше шукати альтернативні джерела енергії.

    На цьому тлі ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» продовжує використовувати питання російського газу в політичній боротьбі.

    Представники AfD виступають за відновлення економічних зв’язків із Москвою та критикують масштаби німецької допомоги Україні.

    Тепер судова справа щодо «Північних потоків» може надати противникам підтримки Києва ще один інформаційний привід для критики уряду.

    Проте сам факт судового розгляду не означає, що Берлін переглядатиме відносини з Україною. Німецька влада наголошує на незалежності судочинства, а міжнародні оглядачі звертають увагу, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України.

    Що буде далі та чому за процесом стежитиме вся Європа

    Суд над Сергієм Кузнєцовим має відповісти на низку принципових питань. Передусім — чи справді обвинувачений брав участь в організації підриву, наскільки переконливими є докази прокуратури та чи можна юридично кваліфікувати інкриміновані дії як воєнний злочин.

    Не менш важливо, чи вдасться слідству обґрунтувати твердження про причетність українських державних структур. Поки що ці припущення не можна вважати доведеними.

    Навіть якщо суд встановить причетність конкретної особи, це автоматично не означатиме доведення відповідальності української держави.

    Перші 16 засідань заплановані до середини грудня, а слухання можуть тривати щонайменше до лютого 2027 року.

    Для України цей процес стане не лише юридичним випробуванням, а й важливою подією в інформаційному та дипломатичному просторі. Для Німеччини — спробою отримати судову відповідь на запитання про один із найгучніших актів саботажу в Європі.

    Головна інтрига полягає в тому, чи зможе прокуратура не просто викласти власну реконструкцію подій у Балтійському морі, а довести її в суді.

    Поки що ж справа залишається відкритою, Сергій Кузнєцов не визнає провини, а остаточну відповідь щодо його відповідальності має дати незалежний суд.

  • Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Українця у справі «Північних потоків» вирішили видати Німеччині

    Окружний суд хорватського міста Пула дозволив екстрадувати до Німеччини громадянина України Володимира Журавльова, якого німецькі правоохоронці підозрюють у причетності до підриву газопроводів «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі. Рішення судді ухвалили ще 18 вересня, а письмово повідомили про нього через п’ять днів.

    Після набрання рішенням законної сили хорватська влада має передати Журавльова компетентним органам Німеччини. Водночас захист уже заявив, що планує оскаржувати екстрадицію.

    Особливого резонансу цій історії додають обставини затримання українця. У серпні його затримали в Хорватії під час роботи над голлівудським фільмом Snake Island, сюжет якого якраз пов’язаний із підривом «Північних потоків». За даними медіа, Журавльов працював консультантом стрічки. У фільмі, який знімає режисер Даг Лайман, заявлені Едрієн Броуді та Шон Пенн.

    «Ненька інфо» вже писала про цей майже кінематографічний збіг — коли підозрюваного у справі про диверсію затримали прямо під час створення фільму про цю ж операцію.

    «Північний потік» іде до Голлівуду: у Загребі знімають фільм з Броуді та Пенном, а консультанта стрічки заарештувала поліція

    Німецькі слідчі вважають Журавльова професійним водолазом, який міг брати участь у встановленні вибухівки на трубопроводах. Сам він свою причетність заперечує. Раніше він уже уникав арешту та передачі Німеччині, а польський суд свого часу відмовив у його екстрадиції.

    На початку вересня німецька сторона також оновила європейський ордер на його арешт, додавши нову кваліфікацію — «воєнний злочин». Саме через це одне із засідань у Хорватії переносили.

    У Німеччині вже перебуває під вартою інший фігурант справи — українець Сергій Кузнєцов, якого раніше затримали в Італії та передали німецьким правоохоронцям. Німецька прокуратура стверджує, що група використовувала орендовану яхту, водолазне спорядження та вибухівку для атаки на газопроводи у вересні 2022 року.

    Українська влада офіційно заперечує причетність держави до підриву «Північних потоків». У липні Офіс генпрокурора заявляв, що українське розслідування не встановило фактів, які підтверджували б наказ або координацію диверсії з боку державних органів України.

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву «Північних потоків»: Генпрокуратура поставила крапку

    Тепер ключове питання — чи набуде рішення хорватського суду чинності після апеляції захисту. До остаточного завершення процедури Журавльов залишається під вартою в Хорватії, а німецьке слідство продовжує формувати справу про одну з найрезонансніших диверсій останніх років.

  • «Український слід» тріщить по швах: у справі «Північних потоків» знову заговорили про Росію

    «Український слід» тріщить по швах: у справі «Північних потоків» знову заговорили про Росію

    Версія про те, що газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2» у Балтійському морі у вересні 2022 року підірвала група українців на орендованій яхті Andromeda, знову опинилася під серйозними питаннями. Німецька Frankfurter Allgemeine Sonntagszeitung звернула увагу на низку обставин, які можуть підтримувати альтернативну версію: диверсія могла бути операцією під «чужим прапором», а справжні виконавці могли бути пов’язані з Росією.

    Йдеться не про доведену причетність Москви. Німецькі правоохоронці наразі офіційно рухаються саме за версією про українську групу, а один із підозрюваних уже отримав обвинувачення у Німеччині. Однак паралельно існують факти, які досі не отримали вичерпного пояснення. Один із найважливіших — присутність російського спеціального корабля SS-750 неподалік від місця майбутніх вибухів лише за чотири дні до диверсії.

    26 вересня 2022 року на газопроводах Nord Stream 1 та Nord Stream 2 сталися потужні підводні вибухи. У Балтійське море почав витікати газ, а слідчі Данії, Швеції та Німеччини згодом дійшли висновку, що йдеться про навмисний саботаж. Данія та Швеція пізніше закрили власні кримінальні розслідування, не назвавши винних, тоді як Німеччина продовжила справу.

    Саме німецьке слідство в останні роки сформувало найбільш конкретну версію подій. Центральне місце в ній займає орендована яхта Andromeda, яка вийшла з німецького порту перед вибухами. Слідчі виявили на судні сліди вибухових речовин, а маршрут яхти проходив через район Балтійського моря, де були пошкоджені трубопроводи. Німецькі правоохоронці вважають, що група водолазів могла транспортувати вибухівку на яхті, встановити заряди на трубах і підірвати їх.

    У липні 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини зробила ще один серйозний крок — висунула обвинувачення колишньому українському військовому Сергію К. За версією прокурорів, він був одним із координаторів операції та діяв від імені неназваних українських державних структур. Німецька сторона стверджує, що команда перевезла вибухівку військового типу на яхті, а потім встановила її на трубопроводах у міжнародних водах. Сам обвинувачений причетність заперечує.

    Президент України Володимир Зеленський публічно відкинув причетність української держави до диверсії. 24 серпня він знову заявив, що Україна не проводила операцій проти «Північних потоків» і співпрацює з німецьким слідством. Аналогічну позицію раніше висловлював український генеральний прокурор, наголошуючи, що Київ не має даних, які підтверджували б причетність української влади або державних органів.

    Але тепер увага знову переключилася на деталі, відомі ще з перших місяців розслідування, — насамперед на активність російського флоту поблизу майбутнього місця диверсії.

    Данські військові підтвердили, що 22 вересня 2022 року, тобто за чотири дні до вибухів, патрульне судно ВМС Данії сфотографувало російський спеціальний корабель SS-750 у районі на схід від острова Борнгольм. Саме неподалік від Борнгольма згодом були підірвані газопроводи. Данська сторона зробила щонайменше 26 фотографій судна.

    Ця деталь принципова через можливості SS-750. Судно призначене для складних підводних операцій і несе глибоководний апарат типу AS-26 Priz. Такий мініпідводний човен здатний працювати на значній глибині, а сам корабель оснащений обладнанням для проведення операцій на морському дні.

    Ще у 2023 році колишній співробітник данської військової розвідки Якоб Каарсбо звертав увагу, що перебування саме такого російського корабля поблизу трубопроводів є важливою обставиною. За його словами, судно технічно було спроможне брати участь в операції подібного типу. Водночас сама присутність корабля не є доказом того, що саме його екіпаж встановив вибухівку.

    Це розмежування принципове. У відкритих джерелах є підтвердження перебування SS-750 поблизу району вибухів за кілька днів до саботажу, але немає публічного доказу того, що мінісубмарина спускалася до газопроводів або встановлювала вибухові пристрої.

    Саме тому новий матеріал FAZ варто трактувати не як «доказ, що Росія підірвала Nord Stream», а як повернення до альтернативної гіпотези, яка досі не була спростована остаточно.

    Ще один блок запитань стосується самої Andromeda.

    Німецькі слідчі справді знайшли на яхті сліди вибухівки, що є одним із найсерйозніших аргументів офіційної версії. За даними німецьких медіа, судно також пов’язали з маршрутом підозрюваної групи і людьми, яких нині розшукує або переслідує німецька прокуратура.

    Але критики цієї версії звертають увагу на її незвичну «видимість». Якщо йшлося про високорівневу секретну операцію, залишені на судні відбитки, вибухові сліди та інші ознаки могли виглядати надто очевидними. Саме звідси походить гіпотеза про «false flag» — операцію, навмисно організовану так, щоб слідство вийшло на іншу країну.

    FAZ, за переказом українських медіа, також звертає увагу на можливі проросійські зв’язки жінки, компанія якої могла бути причетна до оренди Andromeda. Однак ця частина історії наразі значно слабше підтверджена незалежними джерелами, ніж сам факт присутності SS-750, тому подавати її як встановлений факт було б неправильно.

    Існує й інша проблема: технічна складність самої операції.

    Газопроводи лежать на дні Балтійського моря на значній глибині. Для встановлення достатньо потужної кількості вибухівки потрібні досвідчені водолази, точна навігація, спорядження, декомпресійні процедури та можливість працювати непомітно. Німецьке слідство вважає, що українська група могла здійснити таку операцію саме з Andromeda, однак із самого початку експерти сперечалися, наскільки практично це було зробити з відносно невеликої цивільної яхти.

    Водночас це теж не спростовує німецьку версію. Слідчі вважають, що встановили яхту, частину екіпажу та логістику операції достатньо точно, щоб видавати європейські ордери на арешт і висувати кримінальні обвинувачення.

    Саме тут справа перетворюється на складний клубок двох паралельних наборів фактів.

    З одного боку — Andromeda, сліди вибухівки, встановлені особи підозрюваних, ордери на арешт і позиція німецької прокуратури.

    З іншого — російські військові кораблі біля майбутнього місця вибухів, зокрема спеціалізоване судно з мінісубмариною, здатною працювати на морському дні.

    До того ж за останні роки європейські спецслужби неодноразово звинувачували Росію в проведенні диверсійних і гібридних операцій у країнах ЄС. Німецькі суди вже розглядали окремі справи, де виконавцями російських операцій ставали громадяни України або інших держав — тобто сама національність виконавця не обов’язково вказує на замовника. У серпні 2026 року, наприклад, суд у Штутгарті встановив, що один українець був залучений до диверсійної схеми, яку, за висновком суду, організувала російська державна структура.

    Це не означає, що той випадок має прямий зв’язок із Nord Stream. Але він демонструє, чому у контррозвідувальних операціях недостатньо автоматично прирівнювати громадянство виконавця до держави-організатора.

    Паралельно країни Балтійського регіону дедалі серйозніше ставляться до загрози диверсій проти критичної підводної інфраструктури. 28 серпня Німеччина повідомила про намір створити разом із державами Балтійського моря спільну групу з протидії безпілотним і гібридним загрозам. Причиною стали численні інциденти з трубопроводами, кабелями та іншими об’єктами після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Тому історія Nord Stream залишається не просто кримінальною загадкою чотирирічної давності. Вона напряму впливає на сучасну європейську дискусію про безпеку Балтійського моря, російські гібридні операції та можливість атак під чужим прапором.

    Станом на 30 серпня 2026 року юридична картина все ж залишається однозначнішою за політичні версії: ні німецький суд, ні міжнародний трибунал не встановили, що Росія організувала вибухи на Nord Stream. Німецька прокуратура наразі переслідує українських підозрюваних і вже висунула одному з них обвинувачення.

    Але так само некоректно говорити, що всі питання щодо російського сліду закриті. Присутність SS-750 біля майбутнього місця диверсії підтверджена данською стороною, а судно мало технічні можливості для підводних робіт. Що саме воно робило поблизу Борнгольма за чотири дні до вибухів — досі залишається одним із найбільш інтригуючих невирішених питань цієї справи.

    Тож новий виток дискусії навколо «Північних потоків» не скасовує німецьку версію — але суттєво ускладнює її. І поки слідство не дасть переконливої відповіді на питання про російські військові кораблі, можливості мінісубмарини та всі обставини маршруту Andromeda, остаточно поставити крапку в одній із найзагадковіших диверсій у Європі XXI століття буде складно.

  • Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Україна зробила офіційну заяву щодо підриву “Північних потоків”: Генпрокуратура поставила крапку

    Офіс Генерального прокурора України заявив, що за результатами проведених слідчих дій не встановлено жодних фактів, які б свідчили про причетність держави Україна, її органів влади чи посадових осіб до підриву газопроводів Nord Stream 1 та Nord Stream 2 у Балтійському морі восени 2022 року. Водночас українські правоохоронці наголосили, що кримінальне провадження триває, а для повного встановлення всіх обставин Київ має намір запропонувати Німеччині створення спільної слідчої групи.

    Заява Генпрокуратури пролунала через тиждень після того, як Федеральна прокуратура Німеччини повідомила про направлення обвинувального акта до суду щодо громадянина України Сергія К., якого німецькі слідчі підозрюють у причетності до диверсії на газопроводах. За версією німецького слідства, підозрюваний на момент подій був військовослужбовцем України. Водночас українська сторона наголошує, що проведене нею розслідування не підтвердило участі державних органів України або надання будь-яких наказів чи доручень щодо організації підриву.

    Що заявили в Офісі Генерального прокурора

    У відомстві повідомили, що після відкриття кримінального провадження було проведено комплекс процесуальних дій та аналіз отриманої інформації.

    За офіційною позицією прокуратури:

    • не встановлено фактів причетності держави Україна до організації вибухів;
    • відсутні докази того, що українські державні органи чи посадові особи видавали накази або координували підрив газопроводів;
    • слідство триває, збір доказів продовжується;
    • Україна планує звернутися до компетентних органів Німеччини із пропозицією створити спільну міжнародну слідчу групу для обміну матеріалами та координації розслідування.

    У прокуратурі наголосили, що взяли до уваги рішення Федеральної прокуратури Німеччини про передачу обвинувального акта до суду та мають намір детально вивчити матеріали, які можуть бути передані в рамках міжнародної правової допомоги.

    Чому справа знову опинилася в центрі уваги

    Новий етап міжнародного розслідування розпочався після того, як 2 липня Федеральна прокуратура Німеччини підтвердила передачу до суду обвинувального акта щодо колишнього українського військовослужбовця Сергія К. Йому інкримінують участь у диверсії проти цивільної енергетичної інфраструктури, організацію вибуху та інші злочини. За даними німецьких слідчих, підозрюваний був екстрадований із Італії до Німеччини наприкінці 2025 року.

    У матеріалах німецького слідства стверджується, що диверсійна група діяла з використанням орендованої яхти та спеціального водолазного обладнання. Прокуратура Німеччини також заявила, що, за її версією, підозрюваний міг діяти “за дорученням державних органів України”. Саме ця теза викликала широкий міжнародний резонанс.

    Водночас українська Генпрокуратура наголошує, що власне досудове розслідування не підтвердило існування доказів, які б свідчили про участь української держави або її представників у плануванні чи виконанні цієї операції.

    Що відомо про вибухи на Nord Stream

    Вибухи на газопроводах Nord Stream 1 і Nord Stream 2 сталися 26 вересня 2022 року в акваторії Балтійського моря неподалік острова Борнгольм.

    Унаслідок кількох потужних підводних вибухів були пошкоджені три з чотирьох ниток газопроводів. Nord Stream 1 на той момент уже не здійснював постачання газу через різке загострення відносин між Росією та країнами Європейського Союзу після повномасштабного вторгнення РФ в Україну, тоді як Nord Stream 2 так і не був введений в експлуатацію через рішення Німеччини призупинити його сертифікацію.

    Після вибухів розслідування розпочали Німеччина, Данія та Швеція. Згодом Данія і Швеція припинили власні кримінальні провадження, тоді як основне розслідування продовжила Федеральна прокуратура Німеччини.

    Україна пропонує співпрацю

    На тлі нових процесуальних рішень Берліна українська сторона заявила про готовність до максимально відкритої співпраці.

    Створення спільної слідчої групи, за задумом Генпрокуратури, має дати змогу оперативно обмінюватися доказами, координувати міжнародні процесуальні дії та забезпечити повне встановлення всіх обставин вибухів.

    Водночас українські правоохоронці наголошують, що остаточні висновки можуть бути зроблені лише після завершення всіх слідчих дій та оцінки доказової бази, яка наразі продовжує формуватися.

    Таким чином, справа про підрив газопроводів Nord Stream залишається однією з найрезонансніших міжнародних кримінальних справ останніх років. Поки німецьке правосуддя готується до судового процесу щодо одного з підозрюваних, Україна офіційно заявляє про відсутність встановлених доказів причетності держави до диверсії та виступає за подальше міжнародне співробітництво у розслідуванні.