Golosnovinua.com

Позначка: «Нова пошта»

  • Хакери атакують «Нову пошту»: можливі проблеми із сервісами

    Хакери атакують «Нову пошту»: можливі проблеми із сервісами

    На інформаційні системи «Нової пошти» 1 жовтня здійснюється DDoS-атака. Компанія попередила клієнтів, що через це окремі цифрові сервіси можуть тимчасово працювати нестабільно, однак запевняє: ситуація залишається під контролем.

    Про атаку компанія повідомила у своєму офіційному Telegram-каналі. У «Новій пошті» зазначили, що ІТ-фахівці вже залучили резервні схеми роботи та продовжують протидіяти навантаженню на системи.

    Компанія не повідомляє про повну зупинку мережі чи доставки. Також наразі немає інформації про компрометацію персональних даних клієнтів або проникнення зловмисників у внутрішні системи. Офіційно йдеться саме про DDoS-атаку, основна мета якої — перевантажити онлайн-ресурс великою кількістю запитів і зробити його тимчасово недоступним або повільним.

    У повідомленні «Нової пошти» йдеться, що можливі лише незначні тимчасові складнощі в роботі сервісів, а компанія вже задіяла резервну інфраструктуру.

    Що може працювати нестабільно

    У компанії поки не деталізували, які саме сервіси зазнали найбільшого навантаження.

    Теоретично під час DDoS-атаки користувачі можуть стикатися з труднощами під час входу в застосунок або на сайт, створення електронних накладних, відстеження посилок чи роботи окремих онлайн-функцій. Водночас сама «Нова пошта» не заявляла, що всі ці сервіси обов’язково недоступні, тому говорити про масовий збій наразі підстав немає.

    Фізична робота відділень, поштоматів і логістичної мережі також офіційно не зупинена.

    Що таке DDoS-атака

    DDoS — це атака типу distributed denial of service, або «розподілена відмова в обслуговуванні».

    У такій схемі зловмисники одночасно надсилають до серверів величезну кількість запитів із багатьох пристроїв або мереж. Якщо навантаження перевищує можливості системи, легальні користувачі починають бачити помилки, затримки або взагалі не можуть отримати доступ до сервісу.

    При цьому DDoS сам по собі не означає, що хакери отримали доступ до баз даних чи викрали інформацію. Його головна ціль — порушення доступності сервісу.

    Саме тому компанії зазвичай використовують резервні сервери, балансування трафіку та системи фільтрації шкідливих запитів. «Нова пошта» повідомляє, що її ІТ-команда вже активувала резервні схеми.

    Компанія останнім часом пережила і фізичні атаки

    Кібератака відбулася на тлі серії російських ударів по логістичній інфраструктурі «Нової пошти».

    Останніми місяцями російські безпілотники неодноразово атакували відділення та сортувальні центри компанії. Зокрема, було пошкоджено або знищено об’єкти у Слов’янську, Дніпрі, Запоріжжі, Сумах та інших містах. Компанія в таких випадках переводила маршрути на резервні логістичні схеми, щоб уникати масових затримок.

    Окремо «Нова пошта» повідомляла про знищення частини Київського інноваційного термінала внаслідок російського удару. За даними компанії, було пошкоджено частину будівлі, сортувальне обладнання та вантажі, однак працівники перебували в укриттях і не постраждали. Після атаки логістику також перевели на резервні маршрути.

    Тобто компанія одночасно змушена захищати як фізичну інфраструктуру, так і цифрові системи.

    Це не перший цифровий збій

    Раніше «Нова пошта» вже повідомляла про тимчасову недоступність частини сервісів через технічні проблеми, а також попереджала клієнтів про фішингові кампанії, коли шахраї надсилали SMS нібито від імені компанії.

    В одному з таких випадків користувачам надсилали повідомлення про начебто неправильний поштовий індекс і пропонували перейти за посиланням. Насправді сторінки використовували для збору особистих та банківських даних. Компанія закликала не переходити за такими посиланнями й не передавати платіжну інформацію.

    Нинішній випадок відрізняється: «Нова пошта» офіційно називає його саме DDoS-атакою, тобто спробою перевантажити системи.

    Хто стоїть за атакою — невідомо

    Станом на момент публікації компанія не повідомила, хто може бути організатором кібератаки.

    Немає також офіційної інформації про її походження, масштаби ботнету чи тривалість атаки. Тому пов’язувати інцидент із конкретною державою, хакерським угрупованням або іншими атаками без підтвердження наразі некоректно.

    Відомо лише, що атака триває, системи компанії залишаються під навантаженням, а ІТ-команда працює над стабілізацією сервісів.

    Для клієнтів головне наразі — враховувати можливі тимчасові затримки в роботі онлайн-функцій і перевіряти інформацію тільки через офіційні канали «Нової пошти».

    Сама компанія в Telegram запевняє, що ситуація контрольована, а резервні схеми вже працюють.

  • «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Між співвласником «Нової пошти» Володимиром Поперешнюком та засновником книгарні Readeat Дмитром Феліксовим виникла публічна суперечка через можливе підвищення податків для фінансування страхування бізнесу від наслідків російських атак. Поштовхом стала заява Поперешнюка проти ідеї збільшити ПДВ із 20% до 21%.

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Бізнесмен заявив, що підвищувати податки заради допомоги підприємцям — це фактично змушувати сам бізнес оплачувати власну підтримку. На його думку, держава мала б діяти навпаки: надавати податкові знижки постраждалим компаніям, проводити дерегуляцію, скорочувати державні витрати та кількість чиновників.

    На допис Поперешнюка відреагував Дмитро Феліксов. Він нагадав про російський удар по терміналу «Нової пошти», де розміщувався склад Readeat із книжками сотень українських видавництв. Після атаки «Нова пошта», за словами підприємця, заявила про готовність компенсувати втрати, однак остаточний механізм виплат досі узгоджується.

    «Бізнес усе одно платить»: між Readeat і «Новою поштою» спалахнула публічна суперечка

    Водночас Феліксов стверджує, що після цього Readeat зіткнувся зі зростанням вартості послуг «Нової пошти» та скасуванням частини знижок, які залежали від обсягів співпраці.

    Саме тут підприємець побачив суперечність із позицією Поперешнюка.

    «І я от читаю цей допис та думаю: а чим економічно така модель відрізняється від описаної вами?» — звернувся Феліксов до співвласника «Нової пошти». За його логікою, Readeat постраждав від російського удару, очікує компенсації, але паралельно змушений більше платити за послуги компанії, яка цю компенсацію обіцяє.

    Феліксов назвав це «певним дисонансом»: частину наслідків війни бізнес зрештою все одно оплачує сам — лише не через податок, а через збільшення своїх операційних витрат. Це оцінка засновника Readeat; у наведеному матеріалі відповіді «Нової пошти» на його конкретні претензії щодо тарифів немає.

    Сам Поперешнюк і раніше закликав уряд не збільшувати податковий та регуляторний тиск на компанії, які потерпають від російських атак. Він пропонував запроваджувати для таких підприємств податкові послаблення та мораторій на підвищення податків.

    Для Readeat суперечка відбувається на тлі непростого року. У 2026-му Феліксов відмовився від масштабування мережі та намагався продати книгарні біля «Арсенальної» та у ЖК «Комфорт Таун». Покупців не знайшли, тому обидві точки у вересні закрили. За словами підприємця, вони давали лише 3% і 2% загального виторгу та працювали на межі збитковості.

    Таким чином, дискусія про один додатковий відсоток ПДВ переросла у значно ширше питання: хто зрештою має оплачувати ризики війни для бізнесу — держава, споживачі чи самі підприємці через податки й тарифи.

  • «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    «Хтось відкрив скриньку Пандори»: Путін назвав удари по Україні «відповіддю» і пригрозив їх продовженням

    Президент РФ Володимир Путін 3 вересня вкотре спробував представити російські удари по Україні як нібито відповідь на дії Києва. Коментуючи взаємні атаки на об’єкти в тилу, він заявив, що Росія завдає ударів, «щоб не кортіло нам шкодити», а також використав метафору про «скриньку Пандори», яку, за його версією, нібито відкрила інша сторона.

    За словами Путіна, російська «відповідь» на українські удари має бути достатньо відчутною для тих, хто, як він висловився, відкрив цю «скриньку Пандори». При цьому глава Кремля не згадав, що саме Росія у лютому 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, а російські ракети та безпілотники відтоді систематично атакують українські міста, енергетичну, транспортну та іншу інфраструктуру.

    Риторика про «відповідні удари» у виступах Путіна звучить не вперше. Ще 1 вересня він погрожував новими масштабними атаками на українську енергетику, пов’язуючи їх з ударами України по російських нафтопереробних заводах. Російський президент тоді фактично дав зрозуміти, що Москва розглядає енергетичну інфраструктуру України як одну з можливих цілей для подальших атак.

    Такі заяви пролунали на тлі активізації українських далекобійних ударів по об’єктах на території Росії. Київ пояснює ці операції необхідністю послаблювати російський воєнний потенціал, зокрема уражати підприємства, паливну та логістичну інфраструктуру, яка забезпечує російську армію. Росія, своєю чергою, дедалі частіше намагається використовувати ці удари як інформаційне обґрунтування власних масованих атак.

    Напередодні Путін також різко відреагував на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що російський повітряний простір стає дедалі небезпечнішим через війну. Після саміту Шанхайської організації співробітництва російський президент назвав такі слова «заявкою на державний тероризм». Водночас Зеленський наголошував, що Україна не ставить за мету атакувати цивільну авіацію, а попередження стосується ризиків, які створює продовження війни та робота українських далекобійних засобів по військових цілях у РФ.

    Саме на цьому тлі вислів Путіна про «скриньку Пандори» фактично продовжує лінію Кремля, за якою нинішню ескалацію намагаються пояснювати українськими ударами вглиб Росії. Однак хронологічно повномасштабна війна та масовані удари по українських містах почалися задовго до того, як Україна отримала можливість регулярно уражати об’єкти на значній відстані від кордону.

    Особливо показовими слова російського президента стали саме 3 вересня, коли в Україні знову повідомляли про загиблих і поранених унаслідок російських атак.

    Вдень російський удар припав на Дніпро. Унаслідок атаки були знищені депо та відділення «Нової пошти». Компанія повідомила про загибель одного свого працівника. Ще п’ятеро співробітників отримали осколкові поранення різного ступеня тяжкості. Один із постраждалих, 20-річний чоловік, був госпіталізований у важкому стані.

    Після удару «Нова пошта» запустила резервну логістичну схему, щоб зменшити затримки доставки. Масштаб пошкодження або знищення відправлень ще встановлювався. Компанія заявила, що у випадку втрати посилки внаслідок атаки компенсуватиме клієнтам її оголошену вартість.

    У ніч проти 3 вересня під російськими атаками перебувала й Хмельницька область. За даними місцевої влади, після падіння уламків збитого ударного безпілотника загорілися складські приміщення одного з підприємств. Площа пожежі сягнула близько 200 квадратних метрів. Під час іншої атаки постраждав водій вантажівки — у нього діагностували уламкові поранення спини та плеча.

    Також у ніч на 3 вересня російська атака спричинила серйозні руйнування на Київщині. У Бориспільському районі були пошкоджені складські приміщення, адміністративна будівля, магазин та інші об’єкти. Згодом стало відомо, що під удар потрапив, зокрема, великий фармацевтичний логістичний комплекс «Біокон».

    Тобто буквально в той день, коли Путін публічно пояснював російські удари бажанням дати Україні «значущу відповідь», наслідками атак РФ знову стали загиблі, поранені та руйнування цивільної інфраструктури.

    Заяви Кремля про нібито виключно «відповідний» характер ударів також не пояснюють багаторічних російських атак на Україну. Масовані ракетні та дронові удари Росія проводить з перших місяців повномасштабного вторгнення, а цілями неодноразово ставали житлові будинки, електростанції, лікарні, транспортні об’єкти, підприємства й логістичні центри.

    Водночас останнім часом Москва дедалі частіше акцентує саме на українських ударах по російській нафтовій та промисловій інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що Україна нарощує власні далекобійні можливості й регулярно атакує НПЗ, склади пального, військові виробництва та інші об’єкти, які мають значення для забезпечення російської армії.

    Київ наголошує, що такі удари є частиною самооборони держави, яка протистоїть російській агресії. Українська влада також заявляє про намір надалі розвивати далекобійні засоби та збільшувати частку озброєння власного виробництва.

    Путін натомість намагається представити нову реальність, коли російська територія дедалі частіше опиняється під ударами, як певну межу, яку нібито перейшла Україна. Саме в такому контексті він і використав метафору зі «скринькою Пандори».

    Однак війна на територію Росії у вигляді регулярних ударів почала повертатися вже після багатьох років російських атак на Україну. Тому слова Путіна про те, що Москва лише «відповідає», залишають поза контекстом саму першопричину нинішньої війни — рішення Кремля розпочати повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.

    Водночас нові погрози російського президента можуть свідчити, що Кремль і надалі намагатиметься обґрунтовувати удари по українській інфраструктурі атаками Києва на російські об’єкти. Путін уже окремо згадував українські удари по НПЗ і натякав на можливу масштабну відповідь по українській енергетиці.

    На практиці це означає збереження високої загрози нових ракетних і дронових атак по Україні. Російська сторона не демонструє відмови від далекобійних ударів, попри паралельні публічні заяви Кремля про можливість переговорів і завершення війни.

    Таким чином, слова про «скриньку Пандори» стали ще одним елементом російської риторики, яка намагається поміняти місцями причину й наслідок війни. Путін представляє удари РФ як реакцію на дії України, тоді як сама необхідність українських атак по військовому та економічному потенціалу Росії виникла вже після початку російської агресії та багаторічних обстрілів української території.

  • Експансія за океан: Nova Post вийшла на ринок Канади та запустила швидку доставку від п’яти днів

    Експансія за океан: Nova Post вийшла на ринок Канади та запустила швидку доставку від п’яти днів

    Український логістичний оператор Nova Post, що входить до групи компаній Nova, офіційно розпочав роботу на ринку Канади. Відтепер клієнти можуть надсилати й отримувати документи та посилки вагою до 30 кілограмів між Україною та Канадою. Запуск сервісу покликаний спростити приватні поштові відправлення та полегшити вихід українських підприємців на канадський ринок.

    Умови відправки та тарифікація

    Оформити відправлення з Канади можна онлайн через офіційний сайт або мобільний застосунок Nova Post, після чого передати вантаж кур’єру чи залишити в одному з 1100 партнерських пунктів мережі UPS Store. Заявлений термін доставки між країнами становить від п’яти днів.

    Базова вартість послуг розподілена за ваговими категоріями:

    • документи та посилки вагою до 1 кг — 37 канадських доларів (орієнтовно 1185 грн);
    • відправлення до 2 кг — 47 канадських доларів (1505 грн);
    • посилки до 10 кг — 99 канадських доларів (3171 грн);
    • вантажі вагою до 30 кг — 215 канадських доларів (6886 грн).

    Митні правила та масштабування мережі

    Завдяки чинній двосторонній угоді про вільну торгівлю відправлення з України до Канади не обкладаються ввізним митом. Для більшості посилок застосовується лише податок із продажу (HST), який відправник має змогу сплатити безпосередньо під час оформлення, а відправлення вартістю до 20 канадських доларів (приблизно 625 грн) взагалі звільнені від оподаткування.

    Канада стала вже 18-ю країною присутності Nova Post. Наразі компанія також успішно працює у США, Великій Британії, Польщі, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, країнах Балтії та інших державах Європи.

  • Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Росія вдарила по складах COMFY і «Будинку Іграшок»: ще дві великі мережі втратили ключову логістику

    Російська атака 27 серпня знову вдарила по цивільній логістиці українського бізнесу. Цього разу під ударом опинилися розподільчий центр мережі COMFY на Київщині та логістичний центр «Будинку Іграшок». Працівники обох компаній не постраждали, однак наслідки для складської інфраструктури серйозні: у «Будинку Іграшок» центр знищено, а COMFY повідомляє про пошкодження свого розподільчого об’єкта. Обидві мережі заявляють, що продовжують роботу.

    Про атаку на COMFY повідомив генеральний директор компанії Геннадій Вербиленко. За його словами, російський дрон влучив у розподільчий центр мережі в Київській області. При цьому всі співробітники залишилися живими та неушкодженими — під час небезпеки вони перебували у заздалегідь підготовлених укриттях.

    «Ранок важкий, але, здається, цілком передбачуваний для українського бізнесу в останні тижні», — написав Вербиленко, наголосивши, що компанія продовжує роботу в посиленому режимі.

    За його словами, COMFY зараз намагається забезпечити безперебійну роботу магазинів, онлайн-каналів і виконання замовлень. Контакт-центр мережі також залишається на зв’язку з клієнтами.

    Компанія не повідомила точний масштаб матеріальних збитків і не назвала обсяг товарів, які могли бути пошкоджені або знищені. Тому робити висновки про потенційний дефіцит техніки чи масштабні перебої в роботі мережі наразі передчасно.

    На офіційному сайті COMFY станом на 27 серпня магазини продовжують працювати за звичними або скоригованими графіками, а клієнти можуть перевіряти статус своїх замовлень через особистий кабінет. Якщо товар відсутній у конкретному магазині, компанія доставляє його зі складу й повідомляє покупця після надходження.

    Окремо Вербиленко повідомив, що після удару компанія не відмовилася від запланованої допомоги Силам оборони. COMFY переказала 2 млн грн «Спільноті Стерненка» та ще 2,5 млн грн Фонду Сергія Притули на підтримку українських військових і захист неба.

    Ще серйознішими виявилися наслідки для мережі «Будинок Іграшок».

    CEO компанії Марія Назаренко повідомила, що внаслідок російської атаки було повністю знищено розподільчий центр мережі — великий логістичний вузол, через який товари надходили до магазинів по всій Україні. Саме там зберігалася частина асортименту компанії.

    У момент атаки працівники перебували в укритті, тому ніхто з команди не постраждав. Це, як і у випадку з COMFY, ще раз підкреслює критичну роль укриттів для великих логістичних об’єктів під час російських повітряних атак.

    У «Будинку Іграшок» попередили клієнтів, що частина вже оформлених замовлень може приїхати пізніше, ніж планувалося. Якщо виконати попередньо оплачене замовлення буде неможливо, покупцям обіцяють повернути кошти.

    При цьому офлайн-магазини мережі продовжують працювати, а інтернет-магазин приймає нові замовлення. Це видно й із офіційного сайту мережі, де станом на 27 серпня активні акційні пропозиції та онлайн-продажі.

    Таким чином, обидві компанії намагаються уникнути зупинки бізнесу навіть після втрати або пошкодження критичної логістичної інфраструктури.

    І це вже не перший подібний випадок у серпні.

    Наймасштабнішою стала атака 5 серпня, коли російські ракети й дрони вдарили одразу по низці великих логістичних об’єктів у Києві та Київській області. Тоді були повністю або частково знищені склади та розподільчі центри Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, «Сільпо», Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota, Bosch, LIQUI MOLY Ukraine та інших компаній.

    За даними DW, лише внаслідок тієї атаки руйнувань і пожеж зазнали об’єкти щонайменше 14 великих українських та міжнародних компаній. Найбільший розподільчий центр Rozetka у Броварах, який до удару міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу, був знищений. Також постраждали ключові логістичні потужності Fozzy Group, Novus та інших ритейлерів.

    У INTERTOP тоді повідомляли про втрату головного логістичного складу разом із значною частиною товарних запасів та обладнання. Компанії довелося терміново перебудовувати логістику, а клієнтів попереджали про можливе збільшення строків доставки. Аналогічні проблеми виникли й у Puma.

    Саме тому сьогоднішній удар по COMFY та «Будинку Іграшок» уже важко сприймати як окремий епізод.

    За даними українських ЗМІ та самих компаній, упродовж лише кількох тижнів серпня російські атаки охопили значну частину великих ритейлерів, логістичних операторів і дистриб’юторів, які забезпечують український ринок продуктами, технікою, одягом, товарами для дому, дитячою продукцією та іншими категоріями товарів.

    Фактично мова йде про системний тиск на одну з ключових ланок економіки — складську та логістичну інфраструктуру.

    Водночас експерти поки не прогнозують масштабного дефіциту товарів.

    Голова Української ради торгових центрів Максим Гаврюшин раніше пояснював, що український ритейл за роки повномасштабної війни став значно гнучкішим. Великі мережі мають альтернативні склади, можуть швидко перенаправляти потоки та частково перерозподіляти товар між регіонами.

    Тому навіть після руйнування великих логістичних центрів магазини зазвичай продовжують працювати.

    Втім, такі удари все одно мають серйозні наслідки.

    По-перше, компанії втрачають значні товарні запаси та обладнання. По-друге, зростають логістичні витрати, оскільки маршрути доводиться терміново перебудовувати. По-третє, збільшується термін доставки замовлень. А для бізнесів із централізованими складами втрата одного великого розподільчого центру може означати необхідність фактично заново будувати частину логістичної системи.

    Ще один ризик — страхування.

    Через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру страхування великих складів і товарних запасів залишається складним і дорогим, тому частину збитків бізнеси змушені покривати власним коштом.

    РБК-Україна після попередньої хвилі атак зазначало, що для ритейлу найбільш критичною потребою зараз є не стільки фінансова допомога, скільки посилення протиповітряного захисту великих логістичних та виробничих об’єктів.

    І саме на цьому акцентував CEO COMFY після сьогоднішнього удару.

    Компанія не лише повідомила про пошкодження складу, а й відразу переказала кошти організаціям, які займаються закупівлею засобів для українських військових і протиповітряної оборони.

    Станом на другу половину дня 27 серпня COMFY та «Будинок Іграшок» продовжують працювати. Даних про постраждалих співробітників немає. Клієнтів «Будинку Іграшок» попередили про можливі затримки доставки, а COMFY працює над виконанням чинних замовлень.

    Точні масштаби збитків обох компаній наразі не оприлюднені.

    Однак сьогоднішня атака поповнила список великих українських бізнесів, чиї склади та розподільчі центри були уражені Росією лише протягом одного серпня. Після Rozetka, «Нової пошти», Fozzy Group, Novus, «Епіцентру», INTERTOP, Puma, Toyota та Bosch до нього додалися ще дві відомі мережі — COMFY та «Будинок Іграшок».

  • Збитки можуть сягати 3 трлн рублів: Зеленський пояснив, навіщо Україна б’є по складах Wildberries у Росії

    Збитки можуть сягати 3 трлн рублів: Зеленський пояснив, навіщо Україна б’є по складах Wildberries у Росії

    Україна завдає ударів по логістичних центрах російського маркетплейсу Wildberries через їхню роль у постачанні товарів для армії РФ, а також у відповідь на систематичні російські атаки по українській цивільній логістиці. Президент Володимир Зеленський заявив, що економічний ефект лише цієї операції для Росії може сягати трьох трильйонів рублів.

    Про це глава держави розповів 23 серпня під час спілкування з журналістами. За словами Зеленського, удари по російській логістиці є частиною прорахованої української стратегії, яка має не лише військовий та економічний, а й суспільний ефект усередині РФ.

    Президент пов’язав рішення атакувати російські логістичні об’єкти з діями самої Росії. Він нагадав, що російські війська протягом повномасштабної війни систематично атакують українські підприємства, поштову та логістичну інфраструктуру, зокрема об’єкти «Нової пошти» та «Укрпошти».

    За словами Зеленського, Москва продовжує розширювати масштаби таких ударів і не демонструє готовності до реальної деескалації. Саме атаки РФ на українську логістику, як стверджує президент, стали однією з причин, через які Україна почала відповідати ударами по відповідній інфраструктурі на території Росії.

    Окремо Зеленський пояснив, чому серед цілей опинилася саме інфраструктура Wildberries — одного з найбільших російських маркетплейсів. За його словами, йдеться не лише про звичайну комерційну логістику.

    «Чому ми б’ємо, зокрема, по Wildberries? Тому що це і постачання військових товарів, і великі гроші для Росії», — заявив президент.

    Зеленський назвав операцію проти цієї логістичної мережі «дуже прорахованою» та звернув увагу на масштаб фінансових наслідків для РФ.

    За оцінкою президента, прямі збитки Росії від операції проти Wildberries становлять близько одного трильйона рублів. Якщо ж врахувати боргові зобов’язання компанії, втрати пов’язаних із нею підприємств та осіб, необхідність перебудови логістичних процесів і витрати на відновлення зруйнованої інфраструктури, загальний економічний ефект може досягати близько трьох трильйонів рублів.

    Масштаб ударів по логістичній мережі Wildberries справді став значним. Ще 16 серпня Міністерство оборони України заявило, що було виведено з ладу сім із десяти найбільших логістичних центрів маркетплейсу на території Росії.

    Серед них опинився логістичний вузол в індустріальному парку «Коледіно» у Підмосков’ї. Його площа становила близько 250 тисяч квадратних метрів, що робило цей об’єкт найбільшим складом Wildberries за площею. Після ударів припинили роботу й інші великі об’єкти компанії.

    В Інституті вивчення війни також звертали увагу на наслідки серії атак. Аналітики зазначали, що в міру виходу з ладу великих центрів можливості Wildberries переносити навантаження на сусідні склади поступово скорочуються.

    Логістична мережа компанії є масштабною. За оприлюдненими раніше даними, у Росії працювали понад 25 великих фулфілмент-центрів Wildberries, а якщо враховувати склади, сортувальні центри та інші майданчики об’єднаної компанії Wildberries-Russ, мережа налічувала понад 200 логістичних об’єктів загальною площею близько 5,2 млн квадратних метрів.

    Однак удари мають не лише логістичний та фінансовий вимір. Зеленський заявив, що Київ також бачить їхній соціальний вплив на російське суспільство.

    За оцінкою, яку навів президент, понад 60% росіян хотіли б завершення війни та припинення вогню. Зеленський пов’язує зміну суспільних настроїв, зокрема, з тим, що наслідки війни дедалі сильніше відчуваються безпосередньо всередині Росії.

    Президент також заявив про зниження підтримки російської влади. На його думку, саме це може бути однією з причин нинішньої ескалації з боку Кремля. Зеленський вважає, що Володимир Путін намагається утримати радикальну частину російського суспільства, яка виступає за продовження війни.

    Удари по Wildberries водночас є лише частиною ширшої української кампанії проти російської військової, енергетичної та логістичної інфраструктури. Україна продовжує завдавати далекобійних ударів по об’єктах, які, за даними української сторони, забезпечують російську воєнну машину ресурсами, пальним, товарами та доходами.

    Зеленський також наголосив, що Україна не проводить операцій проти російських цивільних літаків. За його словами, українські сили атакують військові аеродроми, а порушення роботи цивільних аеропортів РФ є наслідком необхідності російської сторони закривати повітряний простір через загрозу безпілотників. Президент повідомив, що відповідна операція СБУ під назвою «Килим» триває близько півтора року.

    Паралельно Україна відповідає і на російські атаки проти морської та експортної інфраструктури. Зеленський заявив, що Москва першою почала ескалацію навколо українського зернового коридору, після чого Київ став відповідати ударами по об’єктах, пов’язаних із російським аграрним експортом.

    Таким чином, удари по складах Wildberries у Києві розглядають не як ізольовану кампанію проти великої російської компанії, а як частину системного тиску на логістику та економічну базу РФ. За словами Зеленського, мета полягає у тому, щоб Росія відчувала реальну ціну продовження війни — від втрати логістичних потужностей та фінансових збитків до дедалі помітнішого впливу війни на повсякденне життя російського суспільства.

  • «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» перебудовує всю логістику через удари РФ: великі сортувальні центри більше не будуть єдиною опорою

    «Нова пошта» почала перебудовувати модель сортування та обробки відправлень через різке зростання воєнних ризиків для логістичної інфраструктури. Компанія переходить до децентралізованої системи та створює резервні можливості для обробки посилок, щоб втрата або пошкодження окремого великого об’єкта не паралізували доставку в регіоні. Рішення ухвалене після серії російських ударів по терміналах, відділеннях і сортувальних центрах компанії в різних областях України.

    Детальну архітектуру нової логістичної системи оператор свідомо не розкриває. Йдеться насамперед про розташування резервних об’єктів, маршрути перенаправлення вантажів та принципи роботи дублюючих сортувальних потужностей. У компанії пояснюють це безпекою працівників, клієнтів і самої логістичної мережі в умовах війни.

    Фактично «Нова пошта» намагається знизити залежність від окремих великих вузлів, через які традиційно проходять значні обсяги відправлень. Якщо один із таких центрів тимчасово випадає з мережі внаслідок удару, частину навантаження мають отримати інші точки системи.

    Для клієнтів компанія наразі не анонсує принципових змін у звичному процесі відправлення або отримання посилок. Мережа продовжує працювати по Україні, а статус конкретного відправлення можна перевіряти через застосунок. Сам оператор формулює головне завдання максимально просто — зберегти швидкість доставки навіть тоді, коли окремі логістичні об’єкти пошкоджуються або знищуються.

    Серія ударів прискорила перебудову логістики

    Рішення з’явилося на тлі особливо важкого для української складської та логістичної інфраструктури літа 2026 року.

    Лише від початку липня Росія знищила або пошкодила понад 400 000 кв. м складських та логістичних площ українського бізнесу, підраховував Forbes Ukraine. Серед цілей були об’єкти великих торговельних мереж, дистриб’юторів і логістичних операторів.

    «Нова пошта» опинилася серед компаній, які регулярно зазнають таких атак.

    25 липня російські війська вдарили по сортувальному терміналу компанії в Сумах. Унаслідок атаки загинули троє водіїв компаній-партнерів, які виконували перевезення для оператора. Працівники самого терміналу під час удару перебували в укритті.

    До цього, 24 липня, російські керовані авіабомби влучили у вантажне відділення «Нової пошти» в Ізюмі Харківської області.

    Уже 30 липня чергової атаки зазнав сортувальний термінал компанії в Полтаві. Удар пошкодив логістичну інфраструктуру в момент, коли український бізнес і без того працював в умовах дедалі складніших маршрутів та постійної необхідності створювати резерви.

    31 липня російська атака пошкодила об’єкт «Нової пошти» на Вінниччині. Там постраждали восьмеро людей.

    3 серпня було знищено вантажне відділення компанії у Прилуках Чернігівської області.

    А вже 5 серпня Росія знищила сортувальний центр «Нової пошти» у Києві. Цей удар став одним із найтяжчих за останній час: загинули троє людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Таким чином, менш ніж за два тижні компанія зіткнулася одразу з кількома ударами по різних елементах своєї мережі.

    Збитки вже обчислювалися сотнями мільйонів

    Причому ця серія атак стала продовженням значно довшої тенденції.

    За перші чотири місяці 2026 року «Нова пошта» оцінювала втрати від російських обстрілів у 325 млн грн. І ця оцінка була зроблена ще до липнево-серпневої хвилі ударів по Сумах, Полтаві, Вінниччині, Прилуках і Києву.

    У червні російська атака, зокрема, пошкодила сортувальний хаб компанії на Сумщині. Тоді будівлю було зруйновано і виникла пожежа. За даними Forbes, на момент атаки всередині перебували відправлення клієнтів загальною оголошеною вартістю понад 42 млн грн. Люди в тому випадку не загинули.

    Саме така повторюваність ударів створює для логістичного бізнесу принципово нову проблему. Звичайного ремонту пошкодженого терміналу вже недостатньо, якщо існує ризик, що через кілька тижнів або місяців може бути атакований інший великий вузол.

    Тому бізнес змушений змінювати не лише фізичний захист об’єктів, а й саму логіку роботи мережі.

    Що означає децентралізація для «Нової пошти»

    Точну схему компанія не оприлюднює, тому стверджувати, які саме термінали отримають додаткові потужності або куди будуть перенаправлені конкретні маршрути, наразі неможливо.

    Однак сама ідея децентралізованої моделі полягає в тому, що критично важлива функція не концентрується в одному місці.

    У класичній логістиці великі автоматизовані сортувальні хаби дають суттєвий економічний ефект: величезна кількість посилок швидко надходить до одного центру, автоматично розподіляється за напрямками та їде далі.

    Але під час війни концентрація має й очевидний мінус. Ураження одного великого вузла може одразу вплинути на десятки маршрутів і значний обсяг відправлень.

    У децентралізованій системі частину операцій можна перекинути між кількома резервними центрами. Навіть якщо один об’єкт перестає працювати, інші мають підхопити його функції.

    Саме це і має зробити логістику стійкішою до воєнних ризиків.

    Подібний принцип український бізнес дедалі активніше застосовує й поза поштовою галуззю. Після масових ударів по складах компанії розосереджують товарні запаси, створюють резервні майданчики, змінюють маршрути поставок і намагаються не концентрувати критичні запаси в одному великому комплексі. Forbes зазначав, що російські атаки фактично змушують компанії переглядати саме поняття великого централізованого складу як безпечного активу.

    Чому «Нова пошта» може дозволити собі розосередження

    Однією з переваг оператора є вже дуже розгалужена мережа.

    Станом на серпень «Нова пошта» повідомляє про понад 56 000 точок сервісу, до яких входять відділення та поштомати. Паралельно працює кур’єрська доставка.

    Це означає, що компанія давно не залежить лише від великих класичних відділень у містах. Розвиток поштоматів і компактних форматів дозволив значно розширити географію сервісу.

    У липні Forbes також повідомляв, що компанія продовжує інвестувати у відділення самообслуговування — лише в один із таких напрямів було вкладено 30,5 млн грн, а мережу планували розширювати далі.

    Водночас основна технологічна проблема залишається саме «за лаштунками»: клієнт може віднести посилку в невелике відділення чи покласти її в поштомат, але далі відправлення все одно має пройти через транспортну та сортувальну систему.

    Саме цю непомітну для клієнта частину компанія тепер і намагається зробити менш вразливою.

    Обсяги роботи продовжують зростати навіть під час атак

    Ще один фактор — масштаб самого бізнесу.

    За перше півріччя 2026 року «Нова пошта» збільшила кількість доставлених відправлень на 11,5% — до 254,4 млн посилок. Із них 17,9 млн припало на міжнародні доставки. Виторг компанії за цей самий період зріс на 32%.

    Тобто компанія одночасно має дві протилежні тенденції: потік відправлень зростає, але фізичні об’єкти, які цей потік забезпечують, систематично опиняються під російськими ударами.

    За таких умов резервна логістика стає вже не додатковим страховим механізмом, а частиною базової операційної моделі.

    Росія намагається бити не лише по військовій, а й по економічній логістиці

    Серія атак на склади та сортувальні комплекси стосується далеко не лише «Нової пошти».

    За підрахунками Forbes Ukraine, від початку липня серед пошкоджених або знищених об’єктів були логістичний центр Novus, комплекси «Епіцентру», інфраструктура Fozzy Group та інших великих компаній.

    Для економіки це особливо небезпечно, адже склад або сортувальний хаб — це не просто нерухомість. У ньому одночасно можуть перебувати товари на десятки чи сотні мільйонів гривень, обладнання, автомобілі та продукція тисяч постачальників.

    Втрата такого об’єкта може порушити ланцюги постачання далеко за межами одного підприємства.

    У випадку «Нової пошти» ризик ще ширший: компанія обслуговує величезну кількість малого та середнього бізнесу, інтернет-магазинів і приватних клієнтів. Тому стабільність її логістики безпосередньо впливає на електронну торгівлю та рух товарів усередині країни.

    Що буде з доставкою

    Поки що компанія не попереджає про системне погіршення термінів доставки через перехід на нову модель.

    Навпаки, головне завдання перебудови — створити систему, за якої знищення одного терміналу не повинно призводити до тривалого збою всієї мережі.

    «Нова пошта» наголошує, що продовжує працювати по всій країні, а клієнти можуть у реальному часі стежити за рухом своїх відправлень у застосунку.

    Компанія не повідомляє, скільки резервних сортувальних центрів планує створити, де вони розташовуватимуться та якою буде їхня потужність. І це, з огляду на системні атаки по логістичних об’єктах, виглядає свідомою політикою нерозголошення.

    Але сам перехід до децентралізації показує, як війна змінює одну з найбільших логістичних мереж України. Якщо раніше головною конкурентною перевагою були максимально великі, технологічні й автоматизовані сортувальні центри, то тепер до швидкості додається ще одна вимога — здатність продовжувати роботу після втрати окремої ланки мережі.

    Для «Нової пошти» це вже не теоретичний ризик. Після Сум, Полтави, Вінниччини, Прилук і Києва компанія фактично отримала практичне підтвердження того, що великі логістичні об’єкти можуть один за одним ставати цілями російських атак. Тому нова модель має зробити так, щоб навіть удар по великому терміналу більше не означав удар по всьому маршруту доставки.

  • NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    NovaPay отримала нового керівника: компанію очолив ветеран ЗСУ Ігор Приходько

    Українська фінтех-компанія NovaPay, що входить до групи NOVA, отримала нового генерального директора. З 11 серпня 2026 року компанію офіційно очолив Ігор Приходько — управлінець із понад 23-річним досвідом у банківському та небанківському фінансовому секторі, який працює в NovaPay майже десять років. У 2022 році Приходько добровільно вступив до лав Збройних сил України, брав участь у бойових діях, а після завершення служби повернувся до компанії.

    Призначення фактично завершує перехідний період у керівництві NovaPay, який розпочався навесні. Ще наприкінці березня компанія повідомила про завершення роботи попереднього CEO Ігоря Сироватка. Тоді саме Приходька, який обіймав посаду фінансового директора, призначили виконувачем обов’язків генерального директора. Відтоді він фактично керував компанією, а тепер отримав повноцінний статус CEO.

    Кар’єра нового керівника NovaPay у фінансовому секторі налічує понад 23 роки. Керівні посади він обіймає з 2005 року. У різні періоди Приходько працював у низці українських банків та фінансових установ, серед яких Надра Банк і ТАСкомбанк. За цей час він отримав досвід у фінансовому управлінні, управлінні ризиками, розвитку бізнесу та комерційних напрямах.

    До NovaPay Приходько приєднався в листопаді 2016 року як фінансовий директор. Таким чином, на момент призначення генеральним директором він уже майже десять років працював усередині компанії та безпосередньо брав участь у її трансформації.

    У NovaPay зазначають, що за цей період Приходько став одним із ключових учасників розвитку бізнесу, зокрема був залучений до створення та запуску фінансових продуктів і сервісів, які зараз становлять частину екосистеми компанії.

    Співзасновник групи NOVA Вячеслав Климов, коментуючи кадрове рішення, наголосив саме на досвіді нового CEO всередині компанії. За його словами, Приходько пройшов разом із NovaPay десятирічний період розвитку та був безпосередньо залучений до ключових трансформацій бізнесу. У NOVA розраховують, що його досвід та розуміння внутрішніх процесів допоможуть компанії перейти до наступного етапу розвитку.

    Особливою частиною біографії нового керівника став 2022 рік. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Ігор Приходько добровільно вступив до Збройних сил України. Він брав участь у бойових діях та отримав статус ветерана. Після завершення військової служби Приходько повернувся до NovaPay і продовжив роботу в компанії.

    Що Приходько планує робити з NovaPay

    Новий генеральний директор уже окреслив основні напрями роботи. Серед його пріоритетів — подальший розвиток цифрових продуктів, розширення платіжної інфраструктури в Україні та за кордоном і запуск нових фінансових рішень.

    За словами Приходька, NovaPay зараз перебуває на етапі активного розвитку, а його завданням стане збереження набраного темпу та перетворення стратегії компанії на конкретні щоденні рішення.

    «Моє завдання – зберегти цей темп і зробити так, щоб стратегія компанії не залишалася на папері, а втілювалася в щоденних рішеннях команди», — заявив новий CEO.

    Окремий акцент він зробив на міжнародному напрямі. NovaPay має намір масштабувати свою платіжну інфраструктуру не лише всередині країни, а й за її межами. Компанія також планує продовжувати розробку цифрових фінансових продуктів та працювати над клієнтським досвідом.

    Приходько вже кілька місяців фактично керував компанією

    Хоча офіційне призначення відбулося 11 серпня, для NovaPay це не прихід зовнішнього менеджера. Після відставки Ігоря Сироватка наприкінці березня Приходько став виконувачем обов’язків генерального директора. Офіційні документи компанії за червень також уже містили його ім’я саме в цій ролі.

    Попереднього керівника Ігоря Сироватка NovaPay призначила CEO у вересні 2025 року. У грудні його кандидатуру на посаді генерального директора погодив Національний банк України. Однак уже 23 березня 2026 року NovaPay повідомила, що Сироватко залишає посаду за взаємною згодою сторін після обговорення майбутнього формату управління компанією. До кінця березня він мав передати ключові процеси та зони відповідальності команді.

    Таким чином, Приходько мав кілька місяців для входження в нову роль ще до формального призначення.

    NovaPay активно виходить за межі звичайних грошових переказів

    Призначення нового CEO відбувається на тлі трансформації самого бізнесу NovaPay. Компанія вже давно позиціонує себе не просто як платіжний сервіс, пов’язаний із доставкою «Нової пошти», а як повноцінну фінтех-платформу.

    Серед доступних продуктів компанії — платіжні та карткові сервіси, післяплата, перекази, рахунки для підприємців і бізнесу, інтернет-еквайринг, зарплатні проєкти, кредитні продукти, розстрочка та корпоративні облігації.

    Сам Приходько ще як фінансовий директор був помітно залучений до розвитку інвестиційного напряму. Наприклад, восени 2025 року компанія повідомляла, що понад 6480 інвесторів придбали її облігації, вклавши більш ніж 2,2 млрд грн.

    У 2026 році цей напрям продовжив розвиватися. У квітні рейтингове агентство «Стандарт-Рейтинг» присвоїло облігаціям NovaPay серії М кредитний рейтинг uaAA. Коментував це рішення уже Приходько як виконувач обов’язків генерального директора.

    Компанія також повідомляла про погашення облігацій серії А загальною номінальною вартістю 100 млн грн. Цей випуск був для NovaPay дебютним публічним випуском корпоративних облігацій. За даними компанії, починаючи з 2023 року вона здійснила вже 13 випусків облігацій.

    Тобто Приходько отримує керівництво NovaPay у момент, коли компанія дедалі активніше працює одразу в кількох сегментах фінансового ринку — від повсякденних платежів і обслуговування підприємців до кредитування та інвестиційних продуктів.

    Чому це призначення важливе

    Кадрове рішення NovaPay вирізняється насамперед тим, що компанія не запросила нового керівника ззовні. CEO став менеджер, який майже десять років працював усередині бізнесу, був фінансовим директором, брав участь у створенні продуктів і трансформації компанії, а після відставки попереднього генерального директора вже кілька місяців виконував його обов’язки.

    Саме тому різкої зміни стратегії після призначення наразі не анонсовано. Навпаки, заявлені Приходьком пріоритети передбачають продовження вже розпочатого курсу: цифровізацію сервісів, розширення продуктової лінійки, розвиток платіжної інфраструктури та міжнародне масштабування.

    Для самого Приходька це водночас завершення майже десятирічного кар’єрного шляху всередині NovaPay — від фінансового директора до першої особи компанії. А для NovaPay призначення 11 серпня означає завершення кількамісячного перехідного періоду в керівництві та початок нового етапу під управлінням людини, яка була безпосередньо залучена до попередніх трансформацій фінтех-бізнесу.

  • «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    «Нарешті придбала санкціонку»: українка замовила дітям російські підручники й нарвалася на скандал

    В українському сегменті соцмереж спалахнув скандал після того, як користувачка Instagram оприлюднила відео з російськими шкільними підручниками, які, за її словами, замовила для своїх дітей через посередників. Жінка сама назвала отриману літературу «санкціонкою», розповіла, що хвилювалася через можливі проблеми під час перетину кордону, та пояснила покупку бажанням навчати дітей російської мови.

    На відео, яке згодом почало активно поширюватися в інших соціальних мережах, зокрема Threads, можна побачити підручники «Русский язык» та «Литературное чтение». На обкладинках є позначка російської освітньої програми «Школа России».

    Саме ця деталь разом із формулюваннями авторки про «рідну мову» та «санкціонку» спричинила особливо гостру реакцію користувачів.

    У Мережі почали вимагати перевірити, яким шляхом книжки російського виробництва потрапили в Україну, чи не порушувалося під час їх ввезення українське законодавство та чи не здійснювалася оплата безпосередньо російському видавництву або пов’язаним із РФ структурам.

    Водночас станом на ранок 6 серпня офіційних повідомлень Служби безпеки України, Держкомтелерадіо або поштового оператора щодо конкретно цього випадку у відкритих джерелах знайти не вдалося. Тому твердження користувачів соцмереж про вже встановлене правопорушення наразі залишаються припущеннями.

    Що саме показала українка

    За інформацією ТСН, користувачка Instagram під ніком katia_saygin опублікувала розпакування посилки, отриманої через українського поштового оператора.

    Всередині були навчальні видання з російської мови та літературного читання, розраховані на дітей і створені в межах російської шкільної програми.

    Авторка відео заявила, що замовляла їх через посередників у Туреччині.

    При цьому вона нібито зізналася, що переживала, чи зможе посилка перетнути український кордон, а самі книги назвала «санкціонкою».

    Публікація швидко вийшла за межі сторінки авторки. Скриншоти й уривки відео почали розповсюджувати в Threads та інших соцмережах, після чого історія отримала значний суспільний резонанс.

    Особливо користувачів обурило те, що йдеться не просто про книжки російською мовою, а про навчальні матеріали, виготовлені для російської системи освіти.

    Російськомовна книжка і російська книжка — не одне й те саме

    Юридично в цій історії є принципово важливий нюанс.

    Українське законодавство не встановлює загальної заборони на будь-яку книжку лише тому, що вона надрукована російською мовою.

    Обмеження передусім стосуються походження продукції, видавця, країни виготовлення, способу ввезення та змісту.

    У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №2309-IX, спрямований на обмеження ввезення та розповсюдження видавничої продукції, пов’язаної з державою-агресором, Білоруссю та тимчасово окупованими територіями.

    Законодавство передбачає заборону ввезення і розповсюдження в Україні видавничої продукції, виготовленої або випущеної видавництвами держави-агресора та Білорусі, а для окремої продукції російською мовою з інших країн встановлює спеціальні правила.

    Тому сам факт того, що книга написана російською, ще не дозволяє автоматично стверджувати, що вона ввезена незаконно.

    Ключове питання у цьому конкретному випадку — хто видавець книжок, де вони були виготовлені та яким був юридичний механізм їх ввезення в Україну.

    Ввезення російської видавничої продукції суттєво обмежене

    Ще після початку повномасштабного вторгнення Держкомтелерадіо припинило видачу нових дозволів та зупинило дію дозволів на ввезення видавничої продукції з території держави-агресора.

    Відповідний наказ №94 було ухвалено 6 березня 2022 року.

    У документі прямо зазначалося, що рішення прийняли через російське повномасштабне вторгнення та необхідність протидії культурному й інформаційному впливу держави-агресора.

    Надалі обмеження було посилено законом.

    Станом на 2026 рік Держкомтелерадіо регулярно виявляє російські та білоруські книги, які намагаються продавати через українські маркетплейси.

    Лише у червні 2026 року відомство повідомило про припинення онлайн-продажу понад 150 найменувань книжок, випущених видавництвами Росії та Білорусі. Такі пропозиції знаходили на Prom.ua та ROZETKA.

    Подібна ситуація була і в лютому. Тоді Держкомтелерадіо також виявило понад 150 найменувань забороненої видавничої продукції на українських маркетплейсах та домоглося видалення відповідних товарних позицій.

    Понад 10 тисяч російських книжок уже прибрали з онлайн-продажу

    Масштаб проблеми значно більший за один скандальний допис.

    За даними Держкомтелерадіо, лише від травня 2024 року до початку 2026-го з українських онлайн-майданчиків припинили розповсюдження понад 10,2 тисячі найменувань видавничої продукції Росії та Білорусі, яку продавці розміщували всупереч чинним обмеженням.

    У березні 2026 року відомство також повідомляло, що працює над виявленням таких видань спільно зі Службою безпеки України.

    Йдеться про постійний моніторинг українського сегменту інтернету та пошук ресурсів, через які продається видавнича продукція держави-агресора.

    Саме тому заклики користувачів соцмереж звернути увагу правоохоронців на історію з підручниками не виникли на порожньому місці.

    Проте лише компетентні державні органи можуть встановити, чи було конкретне ввезення незаконним.

    Чи можна обійти заборону через Туреччину

    Особливу увагу в історії привернула заява про те, що книги нібито замовлялися через турецьких посередників.

    Сам по собі транзит через третю країну не змінює країну походження товару.

    Якщо книжка виготовлена російським видавництвом у Росії, її фізичне відправлення з Туреччини саме по собі не перетворює її на турецьку видавничу продукцію.

    Водночас для юридичного висновку потрібно знати видавничі дані конкретних підручників, продавця, митне оформлення, кількість примірників та обставини покупки.

    Саме цих даних у відкритому доступі зараз бракує.

    Тому коректніше говорити про підстави для перевірки, а не про вже доведений факт контрабанди чи іншого злочину.

    Найбільше обурила фраза про «рідну мову»

    Дискусія у соцмережах швидко вийшла далеко за межі юридичного питання.

    Користувачі звернули увагу на те, що авторка публікації нібито пояснювала покупку прагненням навчити дітей грамотно володіти «рідною» російською мовою.

    Одна частина коментаторів наголошувала, що використання російської мови в побуті саме по собі не є предметом кримінальної відповідальності.

    Інша — ставила питання про доцільність придбання саме російських державних шкільних підручників у країни, яка веде проти України повномасштабну війну.

    Ще одна претензія стосувалася грошей.

    Користувачі зауважували, що в разі придбання нових книжок російського виробництва частина коштів зрештою може надходити компаніям, які працюють і сплачують податки в Росії.

    Однак без інформації про продавця та схему придбання стверджувати, кому саме надійшли кошти в цьому випадку, неможливо.

    «Школа России» має власний контекст

    Окремий резонанс спричинила позначка «Школа России» на підручниках.

    Це не просто загальний напис про країну походження. «Школа России» — російський навчально-методичний комплекс для початкової школи.

    Таким чином, користувачка фактично показала матеріали, створені для навчання дітей у російській освітній системі.

    Саме тому реакція в соцмережах виявилася значно гострішою, ніж могла б бути у випадку звичайної художньої книжки російською мовою.

    Під час повномасштабної війни освітня політика Росії сама стала одним із важливих інструментів впливу на окупованих українських територіях, де Москва переводить школи на російські програми та витісняє українські навчальні матеріали.

    На цьому тлі демонстрація російського шкільного комплекту в Україні стала для багатьох користувачів символічно особливо чутливою.

    СБУ вже співпрацює з Держкомтелерадіо щодо російських видань

    Вимоги у соцмережах «звернутися до СБУ» також мають певний контекст.

    У березні Держкомтелерадіо прямо повідомляло, що спільно з СБУ вживає заходів для очищення українського інформаційного простору від заборонених російських видань.

    Проте не кожен випадок придбання книги автоматично стає справою Служби безпеки.

    Можлива правова оцінка залежить від того, чи було порушено правила ввезення або розповсюдження, який зміст мають матеріали та хто організував їх постачання.

    Станом на момент підготовки матеріалу публічної інформації про відкриття провадження або офіційну перевірку саме щодо користувачки katia_saygin немає.

    Так само немає підтвердження того, що «Нова пошта» свідомо перевозила заборонену продукцію. Поштовий оператор виконує доставку відправлень, тоді як законність міжнародного ввезення товару залежить від митних процедур та характеру самого вантажу.

    Скандал показав ширшу проблему

    Історія із російськими підручниками виявила одразу кілька проблем.

    Перша — російська видавнича продукція, попри заборони, все ще потрапляє на український ринок або продається через інтернет. Масштаб регулярних блокувань Держкомтелерадіо показує, що це не поодинокі випадки.

    Друга — глобальна електронна торгівля та посередники у третіх країнах створюють можливості для складніших схем доставки товарів.

    Третя — межа між мовним питанням і питанням фінансування та культурного продукту держави-агресора часто губиться у суспільній дискусії.

    Українське законодавство не забороняє людині розмовляти російською чи навчати її дитину цієї мови. Але походження конкретної видавничої продукції та її легальне ввезення — вже зовсім інше питання.

    Саме його й мають з’ясувати компетентні органи, якщо історія стане предметом офіційної перевірки.

    Поки ж найбільш достовірно можна стверджувати лише те, що відео з російськими підручниками «Школа России» справді спричинило масштабну хвилю обурення в українських соцмережах, а сама авторка, назвавши покупку «санкціонкою» та розповівши про посередників, фактично сама поставила питання про законність шляху, яким ці книги опинилися в Україні.

    Чи було при цьому порушено українське законодавство, має визначатися не коментарями у Threads, а за результатами перевірки походження книжок, документів на їх ввезення та фактичного продавця.

  • Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Росія вдарила по «Новій пошті» на Вінниччині: восьмеро поранених, один постраждалий у тяжкому стані

    Російські війська 31 липня завдали удару по відділенню «Нової пошти» у Вінницькій області. Унаслідок атаки постраждали щонайменше восьмеро людей, троє з яких були госпіталізовані до реанімаційного відділення. Один із поранених перебуває у тяжкому стані.

    Про наслідки атаки повідомила начальниця Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. На місці влучання працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби.

    Інформація щодо обставин удару, типу застосованого російськими військами озброєння та остаточного масштабу руйнувань продовжує уточнюватися. Влада наразі не називає населений пункт, де було розташоване уражене відділення, і не розкриває його номер із міркувань безпеки.

    Кількість постраждалих зросла протягом ранку

    Перші повідомлення про наслідки російської атаки з’явилися вранці 31 липня. Спочатку обласна влада інформувала про влучання в об’єкт цивільної інфраструктури та одну постраждалу людину. Згодом стало відомо, що під ударом опинилося саме відділення «Нової пошти».

    Пізніше кількість поранених збільшилася до п’яти. Серед них був 19-річний хлопець, стан якого медики оцінювали як середньої тяжкості. Ще четверо людей на той момент мали легкі травми.

    Після обстеження людей та завершення першочергових рятувальних заходів начальниця Вінницької ОВА уточнила, що загальна кількість постраждалих зросла до восьми.

    Троє поранених перебувають у реанімації. Один із них отримав тяжкі травми, стан ще двох офіційно детально не уточнювався. П’ятеро інших постраждалих мають легші ушкодження.

    Інформації про загиблих станом на момент підготовки матеріалу не надходило.

    Удар припав на цивільний об’єкт

    Опубліковані обласною владою фотографії свідчать про значні пошкодження поштового відділення. На кадрах видно зруйновану частину будівлі, вибиті вікна, пошкоджені конструкції та розкидані уламки.

    Поблизу місця удару перебували автомобілі та працівники поштового оператора. Точна кількість людей, які в момент атаки були безпосередньо у приміщенні або поруч із ним, поки не повідомляється.

    «Нова пошта» є цивільним логістичним оператором, відділення якого використовуються для приймання, сортування та видачі посилок. Компанія також перевозить документи, гуманітарні вантажі, медикаменти й особисті речі громадян.

    Удар по відділенню став черговою атакою Росії на українську цивільну логістичну інфраструктуру. Від початку повномасштабного вторгнення російські ракети, авіабомби та безпілотники неодноразово влучали у відділення, сортувальні депо й термінали поштового оператора в різних регіонах України.

    Що відомо про атаку на Вінниччину

    Перед повідомленням про влучання Наталя Заболотна попереджала, що Вінницька область перебуває під повітряною атакою. Згодом вона заявила про ураження цивільної інфраструктури та роботу всіх необхідних служб на місці.

    Яким саме озброєнням російські війська атакували поштове відділення, офіційно не повідомлялося. Тому стверджувати, що йшлося саме про ракету або певний тип безпілотника, наразі немає підстав.

    Повітряні сили та місцева влада можуть оприлюднити додаткові подробиці після завершення першочергових заходів і перевірки уламків. Водночас точне місце влучання та характеристики пошкоджень можуть не розголошуватися одразу, щоб не допомагати російським військам оцінювати результати атаки.

    На території поштового відділення триває ліквідація наслідків. Фахівці обстежують пошкоджені конструкції, перевіряють, чи немає під уламками людей, а також усувають потенційні загрози для працівників і місцевих жителів.

    Постраждалим надають медичну допомогу

    Найбільше занепокоєння викликає стан одного з трьох пацієнтів, госпіталізованих до реанімації. Обласна влада повідомила, що він перебуває у тяжкому стані.

    Лікарі проводять необхідні обстеження та надають постраждалим допомогу. Деталі щодо характеру поранень не розголошуються. Також поки не уточнено, скільки серед постраждалих працівників «Нової пошти», клієнтів відділення або випадкових перехожих.

    Відомо лише, що серед поранених є 19-річний хлопець. У перших повідомленнях його стан оцінювали як середньої тяжкості.

    Обласна влада пообіцяла інформувати про зміни у стані поранених та перебіг ліквідації наслідків атаки.

    Росія систематично атакує поштову інфраструктуру

    Відділення та логістичні центри «Нової пошти» неодноразово зазнавали російських ударів у різних областях України. Під час таких атак гинули й отримували поранення працівники компанії та цивільні, які перебували поруч.

    Зокрема, 3 липня 2026 року російський FPV-дрон атакував відділення «Нової пошти» у Запоріжжі. Унаслідок влучання загинув 50-річний працівник компанії, який працював водієм.

    Російські війська також атакували сортувальні депо, вантажні відділення та термінали оператора у прифронтових і тилових регіонах. Після таких ударів компанія зазвичай евакуює персонал, переносить обслуговування клієнтів до найближчих відділень та уточнює інформацію про пошкоджені відправлення.

    У разі знищення або пошкодження посилок «Нова пошта» повідомляє клієнтів про подальші дії окремо. Місце перебування відправлення можна перевірити через офіційний трекінг або мобільний застосунок компанії.

    Водночас на момент публікації офіційної інформації про кількість знищених посилок у відділенні на Вінниччині, можливу компенсацію або перенесення його роботи не було.

    Удар стався далеко від лінії фронту

    Вінницька область розташована в центральній частині України та не межує з територіями, де безпосередньо ведуться бойові дії. Попри це регіон регулярно перебуває під загрозою російських ракетних і дронових атак.

    Росія застосовує далекобійне озброєння для ударів по об’єктах у глибині української території. Під загрозою опиняються енергетичні підприємства, промислові об’єкти, транспортна та логістична інфраструктура, житлові будинки й інші цивільні споруди.

    Атака на поштове відділення вкотре демонструє, що небезпека зберігається не лише у прифронтових громадах. Під час повітряної тривоги влада закликає жителів усіх регіонів прямувати до найближчих укриттів і залишатися там до офіційного відбою.

    Остаточні наслідки ще встановлюють

    Станом на останнє офіційне повідомлення відомо про вісьмох постраждалих. Троє з них перебувають у реанімації, зокрема одна людина — у тяжкому стані. Ще п’ятеро отримали легкі травми.

    Усі екстрені служби продовжують працювати на місці удару. Територію обстежують рятувальники та правоохоронці, медики надають допомогу пораненим, а слідчі документують наслідки російської атаки.

    Остаточний масштаб руйнувань, тип застосованого озброєння та можливі пошкодження сусідніх будівель або автомобілів встановлюються. Вінницька ОВА закликала громадян стежити за офіційними повідомленнями та не публікувати точне місце влучання чи переміщення екстрених служб.