Позначка: Новоросійськ

  • Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Зеленський: Уражено ракетний корабель РФ і танкери в морі

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про нову серію ударів по російських військово-морських і логістичних об’єктах, заявивши про ураження ракетного корабля, сторожового катера та ще одного судна, що входило до так званого «тіньового нафтового флоту» Росії. За його словами, це вже третій підтверджений випадок знищення або серйозного пошкодження російських кораблів у межах останніх операцій українських сил.

    Про це глава держави написав у своєму дописі на Facebook, посилаючись на доповідь виконувача обов’язків голови Служба безпеки України Євгенія Хмари. Зеленський наголосив, що операції мають системний характер і спрямовані на послаблення військового та економічного потенціалу Росії на морському напрямку.

    За словами президента, у межах операції було уражено ракетний корабель типу «Каракурт», сторожовий катер та ще одне судно, яке використовувалося в інтересах російського «тіньового нафтового флоту». Окремо він зазначив, що також зазнала значних пошкоджень інфраструктура нафтоналивного порту, що може вплинути на логістику російського експорту нафти.

    «Уражено ракетний корабель “Каракурт”, також сторожовий катер та ще один танкер тіньового нафтового флоту. Значних ушкоджень досягнуто також і в інфраструктурі нафтоналивного порту. Кожен такий наш результат обмежує російський потенціал війни», — заявив Зеленський.

    Президент підкреслив, що це була спільна операція кількох структур Сил оборони України. До її виконання були залучені підрозділи СБУ, Сили безпілотних систем України, Сили спеціальних операцій ЗСУ, ГУР МО України та Державна прикордонна служба.

    За словами Зеленського, така координація різних структур дозволяє підвищувати ефективність дій у морському просторі та одночасно впливати як на військову, так і на економічну складову російської військової машини.

    Окремо він зазначив, що погодив СБУ «додаткові справедливі відповіді» на російські удари по українських містах і цивільній інфраструктурі, не уточнюючи їх характеру.

    Ракетні кораблі типу «Каракурт» є носіями крилатих ракет «Калібр», які Росія регулярно застосовує для ударів по території України. Тому навіть часткове виведення таких кораблів із ладу може зменшувати інтенсивність ракетних атак і впливати на загальний бойовий потенціал Чорноморського флоту РФ.

    Сторожові катери, у свою чергу, використовуються для патрулювання та охорони акваторій, а також можуть виконувати допоміжні завдання під час військових операцій. Судна так званого «тіньового флоту» зазвичай залучаються до перевезення нафти в обхід санкцій, що робить їх важливою частиною економічної логістики Росії.

    Напередодні Зеленський уже повідомляв про ураження двох російських нафтових танкерів у районі порту Новоросійськ. Тоді йшлося про судна, які використовувалися для транспортування нафти в межах російського «тіньового флоту».

    Українська сторона зазначає, що подібні операції мають на меті системне послаблення логістики противника та ускладнення експорту російських енергоресурсів, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

    Морський театр бойових дій залишається одним із ключових напрямків протистояння між Україною та Росією. Після втрати значної частини можливостей у Чорному морі Росія активно використовує ракетні кораблі та логістичні маршрути через порти для підтримки своїх операцій.

    Україна, своєю чергою, заявляє про поступове нарощування можливостей ураження як військових, так і економічних цілей на морі, зокрема завдяки розвитку безпілотних систем і координації різних силових структур.

    Станом на зараз російська сторона офіційно не деталізувала масштаб пошкоджень уражених кораблів та портової інфраструктури.

  • Зеленський заявив про ураження двох нафтових танкерів РФ біля Новоросійська

    Зеленський заявив про ураження двох нафтових танкерів РФ біля Новоросійська

    Президент України Володимир Зеленський заявив про ураження двох російських нафтових танкерів у районі входу до порту Новоросійськ. За його словами, операцію провели Сили оборони України із залученням підрозділів контррозвідки та Військово-морських сил, завдавши удару по суднах, які використовувалися для транспортування нафти в інтересах Росії.

     

  • Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Російський експорт нафти знизився до мінімуму за кілька місяців

    Експорт російської нафти у період з 16 березня по 12 квітня 2026 року скоротився до 3,22 млн барелів на добу, що є найнижчим рівнем із серпня 2025 року. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на дані моніторингу морських поставок. Порівняно з попереднім періодом обсяги експорту зменшилися приблизно на 200 тис. барелів на добу.

    Однією з ключових причин падіння стали перебої в роботі російської портової інфраструктури. Зокрема, після атак у ніч проти 5 квітня тимчасово зупиняв роботу нафтоналивний термінал “Шесхаріс” у порту Новоросійськ, який є одним із головних експортних вузлів Росії на Чорному морі. Через це завантаження танкерів було ускладнене, а частину відвантажень перенесено або затримано. Водночас на Балтійському напрямку частково відновлював роботу термінал Усть-Луга, однак це не компенсувало втрат чорноморських поставок.

    Попри скорочення фізичних обсягів експорту, доходи Росії від продажу нафти залишаються відносно високими. За даними Bloomberg, тижневі надходження коливалися в межах 2,07–2,29 млрд доларів. Це пояснюється зростанням світових цін на нафту, які компенсують зменшення обсягів постачання.

    Ціни на російську нафту марки Urals також зросли: до близько 95,83 долара за барель із балтійських портів і до 94,18 долара за барель із чорноморських напрямків. Водночас ціна на вже доставлену нафту для індійських покупців значно вища через логістичні витрати та ризикові надбавки.

    Основними покупцями російської нафти залишаються Китай, Індія та Туреччина. Водночас Bloomberg зазначає, що дедалі частіше танкери не вказують реальні кінцеві пункти призначення або використовують альтернативні маршрути, зокрема через “Порт-Судан” чи “Суец”, що ускладнює відстеження реальних потоків постачання.

    Загалом ситуація свідчить про те, що російський нафтовий експорт залишається чутливим до перебоїв інфраструктури, навіть попри здатність частково компенсувати втрати за рахунок високих світових цін.

  • Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари України по нафтовій інфраструктурі РФ позбавили Кремль $1,7 млрд доходів — це називають «кінетичними санкціями»

    Удари Сил оборони України по російській нафтогазовій інфраструктурі вже призвели до втрати Росією щонайменше 1,7 млрд доларів потенційних доходів і фактично виконують роль так званих «кінетичних санкцій». Про це 10 квітня заявив уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк під час спілкування з журналістами.

    За його словами, ці втрати є прямим наслідком пошкодження експортної інфраструктури, що не дозволило Росії скористатися сприятливою кон’юнктурою на світовому нафтовому ринку. «Це незароблені 1,7 мільярда доларів — через неможливість технічно експортувати частину нафти з балтійських портів і Новоросійська», — зазначив Власюк.

    Йдеться про удари по ключових елементах російської експортної логістики — передусім по портах Усть-Луга, Приморськ і Новоросійськ. Саме ці об’єкти є основними «воротами» для постачання російської нафти на зовнішні ринки. Через них проходять значні обсяги сирої нафти та нафтопродуктів, які після 2022 року були переорієнтовані з європейського напрямку на азійський.

    Після ударів 3–4 квітня, за словами Власюка, робота портів Усть-Луга та Новоросійськ фактично зупинилася — жоден танкер не заходив і не виходив. Це означає не лише тимчасову втрату можливості відвантаження, а й порушення контрактних зобов’язань, затримки поставок і додаткові витрати для російських експортерів. Водночас порт Приморськ частково відновив роботу і наразі функціонує в обмеженому режимі — приблизно два танкери на добу, що нижче від звичних показників.

    Морський експорт залишається критично важливим для російської економіки. Після введення ембарго ЄС на морські поставки російської нафти у 2022 році Кремль був змушений швидко перебудувати логістику і переорієнтуватися на нові ринки. Основними покупцями стали Індія та Китай, які значно збільшили імпорт російської сировини, часто зі знижками. У цих умовах стабільна робота портів стала ключовим фактором підтримки доходів російського бюджету.

    Порушення роботи експортних терміналів має комплексний ефект. Окрім безпосередньої втрати обсягів експорту, зростають витрати на транспортування, страхування та обслуговування поставок. Судновласники та трейдери враховують підвищені ризики, що призводить до подорожчання фрахту і ускладнення логістики. Також виникають затори з танкерами, що змушені чекати завантаження або змінювати маршрути.

    Власюк звернув увагу, що частину втрат Росії вдалося компенсувати. Зокрема, мова йде про нафту, яка вже перебувала в морі на момент ударів і була продана пізніше. Крім того, РФ активно використовує так званий «тіньовий флот» — мережу танкерів із непрозорою юрисдикцією та структурою власності, які допомагають обходити санкції, включно з механізмом цінової стелі, запровадженим країнами G7.

    Цінова стеля, яка обмежує вартість російської нафти для перевезення із використанням західних послуг, стала одним із ключових інструментів санкційного тиску. Водночас її ефективність частково знижується саме через використання альтернативних схем перевезення та страхування. У цьому контексті фізичне ураження інфраструктури розглядається як спосіб посилити економічний ефект обмежень.

    Окрім портів, Україна системно атакує й інші елементи паливно-енергетичного комплексу Росії. Йдеться про нафтопереробні заводи, нафтобази, об’єкти зберігання та перевалки пального. У попередні місяці такі удари вже призводили до тимчасового скорочення обсягів переробки нафти в РФ, а також до локальних дефіцитів бензину і дизеля на внутрішньому ринку. У деяких регіонах фіксувалося зростання цін на пальне та обмеження продажу.

    Експерти зазначають, що атаки на НПЗ мають подвійний ефект: з одного боку — зменшують експорт нафтопродуктів, з іншого — створюють тиск усередині країни, змушуючи владу перерозподіляти ресурси для стабілізації внутрішнього ринку. Це може впливати і на соціально-економічну ситуацію в Росії.

    Разом із тим така тактика викликає занепокоєння серед міжнародних партнерів України. 4 квітня керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що союзники закликали Київ утриматися від ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Основна причина — ризик дестабілізації світових ринків нафти, особливо на тлі загострення ситуації на Близькому Сході.

    Президент Володимир Зеленський підтвердив, що подібні сигнали дійсно надходили як на військовому, так і на політичному рівнях. Водночас він не уточнив, які саме країни висловлювали такі побоювання. За інформацією ЗМІ, Україна не припинила удари і продовжує використовувати цей інструмент як частину стратегії тиску на Росію.

    Глобальний контекст залишається напруженим. Будь-які перебої з постачанням нафти з великих експортерів, включно з Росією, можуть впливати на баланс попиту і пропозиції на світовому ринку. Це, у свою чергу, здатне спричиняти коливання цін, що відчутно для економік як імпортерів, так і експортерів енергоресурсів.

    Аналітики наголошують, що поєднання класичних економічних санкцій із військовими ударами по інфраструктурі формує нову реальність економічного протистояння. «Кінетичні санкції» діють швидше, ніж традиційні обмеження, оскільки безпосередньо зменшують фізичну можливість експорту і створюють додаткові ризики для бізнесу.

    Водночас ключовим фактором у найближчій перспективі стане здатність Росії відновлювати пошкоджену інфраструктуру, адаптувати логістику та знаходити нові шляхи експорту. Україна ж, судячи із заяв посадовців, розглядає продовження таких ударів як один із інструментів зменшення фінансових ресурсів Кремля для ведення війни.

  • Військовий потенціал РФ знекровлюється: експерт про російську проблему з засобами ППО

    Військовий потенціал РФ знекровлюється: експерт про російську проблему з засобами ППО

    Це сталося зокрема на тлі регулярного винищення ворожих засобів на фронті.

    РФ стикається з нестачею боєприпасів до засобів ППО на тлі вдалих ударів Сил оборони України. Таку думку в етері на Radio NV висловив військовий оглядач Денис Попович.

    “Чому виснажилася і не вистачає боєприпасів? Перше – ми крім винесення систем ППО, ми били активно по території РФ, по тих заводах, які виробляють ракети. Ми памʼятаємо ці удари”, – сказав Попович.

    Також він зазначив, що у РФ є нестача й самих засобів ППО. За його словами, це сталося через системні удари українських захисників по російських установках на лінії фронту.

    “Ми неодноразово казали про те, що ми бʼємо мідлстрайками, зокрема знищуючи ППО на тимчасово окупованих територіях Криму, в Донецькій області тощо. Коли йдуть удари по ППО – ЗРК, РЛС, то чекай ударів по землі. Ось, будь ласка, системне винищення засобів ППО на тимчасово окупованих територіях, які прикривають лінію фронту, призвели до того, що ми почали активно бити по стратегічному тилу РФ”, – пояснив Попович.

    Експерт зазначив, що РФ вимушена перекидати засоби ППО зі свого тилу на лінію фронту в Україні. І це призводить до того, що віддалені регіони лишаються без захисту від українських атак.

    “Коли ми бʼємо по окупованому Криму, виносимо там ППО, ми відкриваємо шлях на південні території РФ. Ось, будь ласка, Новоросійськ, Краснодарський край. Усе взаємоповʼязано. Все це призводить до того, що російський військовий потенціал знекровлюється. І зокрема це відображається на їхніх можливостях щодо ППО”, – пояснив Попович.

    Нестача ППО у Росії: що відомо

    Раніше аналітики з Інституту вивчення війни відзначали, що на тлі зростання кількості українських атак по нафтовій галузі, РФ почала скаржитися на нестачу засобів ППО. Зокрема заявляється про нестачу ракет до російських установок “Панцир”.

    Зазначимо, що Сили оборони помітно наростили кількість ударів по РФ. За даними ABC News, в березні Україна вперше з початку повномасштабної війни запустила більшу кількість далекобійних БПЛА по РФ, ніж це зробила Москва.

  • Удар по Новоросійську спричинив дипломатичну напругу між Києвом і Вашингтоном

    Удар по Новоросійську спричинив дипломатичну напругу між Києвом і Вашингтоном

    Адміністрація президента США Дональда Трампа офіційно звернулася до України з дипломатичним демаршем після атаки на російський нафтовий об’єкт у районі Новоросійська. Про це повідомила посол України у США Ольга Стефанішина під час брифінгу, коментуючи реакцію американської сторони.

    За словами дипломата, Державний департамент висловив занепокоєння тим, що удари по інфраструктурі в районі Новоросійська вплинули на американські економічні інтереси, пов’язані з транзитом казахстанської нафти. Йдеться не про заборону атак на російські військові об’єкти в цілому, а саме про ризики для бізнес-інтересів США в регіоні.

    Посол уточнила, що українська сторона взяла сигнал до уваги. Водночас вона наголосила: Україна діє в умовах повномасштабної війни, де кожен логістичний та енергетичний вузол противника розглядається як елемент воєнної інфраструктури.

    Наприкінці листопада українські безпілотники завдали удару по портовій інфраструктурі Новоросійська. Внаслідок атаки було пошкоджено об’єкти, зокрема трубопровід, через який транспортується казахстанська нафта до Чорного моря. Після цього експортні обсяги суттєво скоротилися, що зачепило компанії з американським капіталом.

    У Вашингтоні підкреслили, що мають вагомі економічні інтереси в Казахстані, тоді як в Україні подібних масштабів інвестицій наразі немає. Стефанішина зауважила, що за понад три десятиліття незалежності Україна так і не стала настільки ж привабливою для великого американського бізнесу, і це, на її думку, стратегічна проблема.

    Ситуація розгортається на тлі затяжної війни та складних переговорів щодо можливого врегулювання конфлікту. Мирний трек за участі США поки не продемонстрував прориву, а бойові дії тривають.

    Українська сторона також наполягає на посиленні санкційного тиску на Росію. Представники Києва неодноразово заявляли, що недостатня швидкість рішень у Конгресі США може сприйматися Кремлем як сигнал слабкості.

    У свою чергу президент України Володимир Зеленський у коментарях американським медіа наголосив, що розраховує на збереження стратегічної підтримки з боку Сполучених Штатів та більш рішучі кроки щодо стримування Москви.

    Дипломатичний демарш став ще одним маркером того, що війна в Україні дедалі частіше перетинається з глобальними економічними інтересами, створюючи додаткові виклики для партнерських відносин.

  • Біля Новоросійська український морський дрон Magura знищив винищувач Су-30

    Біля Новоросійська український морський дрон Magura знищив винищувач Су-30

    Унікальна операція відбулася вночі 2 травня поблизу російського порту Новоросійськ. Морський дрон Magura, керований бійцями спецпідрозділу Group 13 ГУР МО України, у взаємодії з СБУ та Силами оборони, ліквідував багатоцільовий винищувач Су-30, вартістю близько $50 мільйонів. Це — перше в світі знищення бойового літака морським дроном.

    Про успішну атаку повідомило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними ГУР, удар відбувся в акваторії Чорного моря поблизу Новоросійська, де Росія намагається приховати рештки свого зруйнованого Чорноморського флоту.

    «Багатоцільовий винищувач Росії орієнтовною вартістю близько $50 мільйонів, спалахнув у повітрі та впав у море. На дно володінь безжального “Нептуна”», — йдеться в повідомленні української розвідки.

    Цей удар став новою віхою у розвитку дронової війни на морі, де безпілотні катери дедалі частіше демонструють вражаючу ефективність у боротьбі з ворогом.

    Російські військові джерела вже визнали втрату Су-30, повідомивши, що ЗСУ підігнали до району понад 30 безпілотних морських апаратів. Це може свідчити про масштабну операцію, спрямовану на виснаження сил РФ у стратегічному регіоні.

    Су-30 — це багатоцільовий винищувач 4+ покоління, що використовується для панування в повітрі та нанесення ударів по наземних і морських цілях. Втрата такого літака — серйозний удар не лише фінансово, а й символічно для армії РФ.