Рішення президента Володимира Зеленського оновити Кабінет Міністрів не було реакцією на одну конкретну подію. За інформацією українських медіа, кадрове перезавантаження визрівало поступово, а вирішальним став збіг одразу кількох чинників: погіршення прогнозів щодо наступної зими, загроза нових російських атак на енергетику та паливну інфраструктуру, необхідність швидко визначитися з представництвом України у Вашингтоні, підготовка бюджету на 2027 рік і наближення завершення літнього парламентського циклу.
Головним кандидатом на посаду нового прем’єр-міністра джерела називають голову правління «Нафтогазу» Сергія Корецького. Його багаторічний досвід у нафтогазовій галузі може виявитися особливо важливим у період, коли влада готується до складного опалювального сезону та очікує посилення російських ударів по енергетичних об’єктах. Водночас офіційного подання кандидатури до Верховної Ради на момент публікації немає, тому говорити про остаточно визначеного наступника Юлії Свириденко ще зарано.
Зеленський оголосив про нову політичну стратегію
12 липня Зеленський заявив, що Україні потрібне оновлення уряду для реалізації нової політичної стратегії. Президент повідомив, що обговорив майбутні зміни з прем’єр-міністеркою Юлією Свириденко та запропонував їй очолити новий важливий напрямок у відносинах із ключовим партнером.
Глава держави також анонсував зміни серед керівників правоохоронних органів. За його словами, за кожен важливий міжнародний напрямок має відповідати конкретна досвідчена людина, здатна не лише брати участь у переговорах, а й забезпечувати виконання домовленостей, досягнутих на рівні лідерів. Серед пріоритетів він назвав співпрацю зі США щодо Patriot, європейський антибалістичний проєкт, відносини з Польщею та Угорщиною, Китай, держави Близького Сходу й міжнародні організації.
Офіційно президент не заявляв, що Свириденко вже звільнена, а новий склад Кабміну затверджений. Для відставки прем’єра та формування нового уряду необхідні рішення Верховної Ради. Поки що йдеться про політичний намір і початок кадрових консультацій.
Головна причина — очікування важкої зими
За даними РБК-Україна, найбільше на рішення Банкової вплинув перегляд прогнозів щодо майбутньої зими. Ще кілька тижнів тому у владі могли розраховувати, що успіхи українських далекобійних операцій, зміна риторики Дональда Трампа та зростання економічного тиску на Росію наблизять переговори або принаймні певне припинення вогню.
Однак останні заяви Кремля та оцінки українського політико-військового керівництва свідчать, що Москва не збирається припиняти війну найближчим часом. Співрозмовники видання очікують нової хвилі атак на електростанції, газову інфраструктуру, підстанції, транспортні вузли та інші критичні об’єкти. Один із них припустив, що наступна зима може виявитися складнішою за попередню.
Це робить енергетичну компетентність майбутнього уряду особливо важливою. Від Кабміну залежатимуть закупівлі газу, накопичення запасів, ремонт пошкоджених об’єктів, захист інфраструктури, підтримка теплокомуненерго та координація дій під час можливих аварійних відключень.
«Нафтогаз» уже залучав міжнародне фінансування для закупівлі газу та підтримки енергосистеми в умовах обстрілів. На початку 2026 року група повідомляла про додаткові 50 млн євро від Європейського інвестиційного банку для імпорту газу та забезпечення стабільності постачання взимку.
Російські удари по АЗС могли прискорити рішення
Ще одним фактором джерела називають посилення російських атак на українську паливну інфраструктуру. Останнім часом під удари безпілотників потрапляли АЗС, вантажівки з пальним, склади та інші об’єкти, які забезпечують роботу цивільного транспорту, рятувальників, медиків і військової логістики.
Співрозмовник РБК-Україна у фракції «Слуга народу» припустив, що на Банковій могли вирішити: для проходження такого періоду країні потрібні керівники з глибоким досвідом у нафтовому та газовому секторі. Саме в цьому контексті Сергій Корецький виглядає логічним кандидатом. Він раніше очолював WOG, керував «Укрнафтою» та «Укртатнафтою», а з травня 2025 року очолює групу «Нафтогаз».
За даними кількох джерел РБК-Україна, зокрема в Офісі президента, Корецький є основним кандидатом на посаду прем’єра і вже нібито погодився її обійняти. Проте це не підтверджено офіційним поданням президента чи заявою самого керівника «Нафтогазу».
Вашингтону потрібна сильна фігура
Другий великий блок причин пов’язаний із посольством України у США. За даними «Інтерфакс-Україна», чинна посолка Ольга Стефанішина ще на початку липня попросила завершити дипломатичну службу через особисті обставини. Джерело агентства наголосило, що президент задоволений її роботою.
Водночас РБК-Україна повідомляє, що у владних колах також обговорюють активність антикорупційних органів навколо Стефанішиної. Офіційно НАБУ не оголошувало їй підозру, тому ця частина інформації залишається твердженням анонімних джерел і не може подаватися як установлений факт.
Новою посолкою у США, за версією співрозмовників медіа, може стати Юлія Свириденко. Саме Вашингтон, імовірно, мав на увазі Зеленський, коли говорив про «новий значимий напрямок у відносинах із ключовим партнером». Однак ані президент, ані Свириденко прямо не підтвердили, що йдеться саме про дипломатичну посаду у США.
Для Києва ця позиція має особливу вагу. У Вашингтоні вирішуються питання постачання ракет для Patriot, санкцій проти Росії, фінансування оборони, спільного виробництва зброї та політичних гарантій підтримки. Тому Банкова може прагнути направити туди політика з урядовим досвідом, прямим доступом до президента та здатністю вести складні переговори з Білим домом і Конгресом.
Влада поспішає до завершення парламентського циклу
Є і суто процедурна причина. Поточна, п’ятнадцята сесія Верховної Ради охоплює період із лютого до липня 2026 року. Після завершення активної пленарної роботи депутати можуть не збиратися у звичайному режимі до другої половини серпня, якщо не буде скликано окреме засідання.
Якщо кадрові рішення не провести зараз, вони можуть зависнути щонайменше на кілька тижнів. Це означало б, що новий прем’єр отримає менше часу для формування команди, перегляду урядових пріоритетів і підготовки до осінньо-зимового періоду.
У середині літа новий глава Кабміну також матиме більше часу, щоб увійти у бюджетний процес. Уряд повинен готувати проєкт державного бюджету на наступний рік і надалі подавати його до парламенту відповідно до вимог Бюджетного кодексу. Тому зміна прем’єра наприкінці літа або восени була б значно ризикованішою: новому керівнику довелося б одразу відповідати за документ, який значною мірою формувала попередня команда.
Зеленський міг вирішити зіграти на випередження
Ще одна версія джерел полягає в тому, що президент вирішив не чекати осені, коли можливі проблеми з енергетикою, запасами пального або підготовкою міст до холодів могли б перетворитися на політичну кризу.
У такому разі Зеленський демонструє, що сам ініціює кадрове перезавантаження, а не реагує на вже сформоване суспільне невдоволення. Один зі співрозмовників РБК-Україна описав це як бажання президента знову показати, хто контролює політичний процес.
Для Банкової це також можливість переформатувати відповідальність. Якщо новий прем’єр і частково оновлений Кабмін розпочнуть роботу влітку, саме вони відповідатимуть за проходження зими, бюджет, енергетичну безпеку та виконання домовленостей із партнерами.
Хто може залишитися у новому Кабміні
Повного складу нового уряду поки немає. За даними джерел РБК-Україна, частина чинних міністрів може зберегти посади, тоді як деякі великі міністерства планують знову розділити.
Серед можливих змін видання називає відставку міністра освіти Оксена Лісового. Під питанням також майбутнє міністра оборони Михайла Федорова, а серед можливих кандидатів на цю посаду згадують міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка. Утім, це попередні кадрові конфігурації з посиланням на анонімні джерела, які ще можуть змінитися.
Остаточні рішення залежатимуть від консультацій усередині президентської команди, переговорів із парламентськими фракціями та наявності щонайменше 226 голосів за нового прем’єра.
Що відомо достеменно
Офіційно підтверджено, що Зеленський вважає необхідним оновлення Кабміну, запропонував Свириденко інший стратегічний напрямок і готує зміни серед керівників правоохоронних органів. Також підтверджено, що Стефанішина попросила завершити дипломатичну службу з особистих причин.
Інформація про призначення Свириденко посолкою у США, остаточне висунення Корецького на посаду прем’єра, можливі претензії НАБУ до Стефанішиної та конкретний склад майбутнього уряду поки базується переважно на повідомленнях джерел.
Проте загальна логіка перезавантаження вже проглядається. Українська влада більше не розраховує на швидке завершення війни, готується до нової складної зими, прагне посилити енергетичний блок і одночасно перебудувати роботу з головним міжнародним партнером.
Саме поєднання цих обставин пояснює, чому Зеленський вирішив міняти уряд не восени й не після появи очевидної кризи, а вже зараз — поки є час сформувати нову команду, підготувати бюджет і зустріти найнебезпечніший період року з оновленим центром управління.
