Golosnovinua.com

Позначка: новини Польщі

  • Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Скандал довкола рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла продовжує набирати обертів. Після того, як український президент повернув нагороду до Варшави, про відмову від найвищої державної відзнаки Польщі заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Таким чином кількість українських високопосадовців, які відмовилися від польських нагород на знак протесту проти рішення Варшави, продовжує зростати. Раніше аналогічні кроки зробили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Про рішення українських експрезидентів повідомили їхні офіційні представники та пресслужби.

    Віктор Ющенко заявив про відмову від ордена Білого Орла через незгоду з рішенням польської сторони щодо чинного президента України. Речниця Ющенка Ірина Ванникова наголосила, що нагорода, вручена Зеленському, була знаком пошани не лише до конкретної особи, а й до українського народу, який уже понад чотири роки веде боротьбу проти російської агресії.

    У заяві також згадано спільні зусилля Віктора Ющенка та покійного президента Польщі Леха Качинського щодо історичного примирення між двома народами. Зокрема, йдеться про спільне вшанування пам’яті польських жертв у Гуті Пеняцькій та українських жертв у Павлокомі. За словами представників Ющенка, тоді Київ і Варшава обрали шлях діалогу, взаємоповаги та пошуку порозуміння навіть у найскладніших історичних питаннях.

    Другий президент України Леонід Кучма також оголосив про відмову від нагороди, яку отримав ще у 1997 році. У своїй заяві він нагадав про багаторічну історію українсько-польського партнерства та спільну декларацію про примирення, підписану у 2003 році за участі тодішнього президента Польщі Олександра Кваснєвського.

    Кучма підкреслив, що рішення окремих політиків не може перекреслити десятиліття дружби між українським та польським народами. Водночас він зазначив, що не може залишатися осторонь ситуації після позбавлення нагороди президента держави, яка сьогодні захищає не лише власну свободу, а й безпеку всієї Європи.

    Петро Порошенко також повідомив про своє рішення відмовитися від польського ордена Білого Орла. За словами п’ятого президента України, він намагався переконати польську сторону не ухвалювати рішення щодо Зеленського, однак ці спроби виявилися безрезультатними.

    Порошенко наголосив, що польські нагороди отримували не окремі політики, а вся Україна та її народ. Саме тому, на його переконання, рішення про позбавлення Зеленського ордена виходить далеко за межі особистих політичних оцінок.

    Водночас експрезидент підкреслив, що його крок не спрямований проти Польщі чи польського суспільства. Він подякував польському народу за підтримку України від початку повномасштабної війни та висловив сподівання, що нинішня криза не завадить стратегічному партнерству між державами.

    Скандал розпочався 19 червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький підписав указ про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Цю відзнаку український президент отримав у 2023 році від попереднього польського лідера Анджея Дуди за внесок у розвиток польсько-українських відносин та захист європейських цінностей.

    У Варшаві пояснили своє рішення реакцією на указ Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це стало формальним приводом для політичного конфлікту, який швидко набув міжнародного резонансу.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Польщі. Президент наголосив, що отримував цю нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які борються за свободу своєї держави.

    Політичні оглядачі зазначають, що нинішній конфлікт став одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польських відносин за останні роки. Попри це, більшість українських та польських дипломатів закликають не допустити руйнування стратегічного партнерства між країнами, яке має критичне значення в умовах триваючої російської агресії.

    Водночас хвиля відмов від польських нагород серед українських політиків демонструє, наскільки гостро в Києві сприйняли рішення щодо президента Зеленського. Ситуація продовжує розвиватися, а реакція польської сторони на нові демарші українських експрезидентів поки залишається невідомою.

  • Політична страта чи спецоперація? Нові подробиці вбивства критика Кремля в Польщі

    Політична страта чи спецоперація? Нові подробиці вбивства критика Кремля в Польщі

    У польському місті Біла Підляська триває розслідування резонансного вбивства російського художника, карикатуриста та політичного емігранта Семена Скрепецького. Після смертельної стрілянини правоохоронці затримали двох громадян Білорусі, яких перевіряють на можливу причетність до злочину. Водночас головний підозрюваний, який безпосередньо здійснив напад, офіційно ще не встановлений. Про це повідомляють польські медіа та правоохоронні органи.

    Вбивство сталося вранці 15 червня у Білій Підлясці, місті неподалік кордону з Білоруссю. За даними слідства, нападник підійшов до 44-річного чоловіка на вулиці Королеви Ядвіги поблизу житлового масиву та кілька разів вистрілив у нього з близької відстані. Свідки повідомляли про серію пострілів, а польські ЗМІ зазначають, що один із контрольних пострілів було зроблено вже тоді, коли потерпілий лежав на землі. Медики намагалися врятувати чоловіка, однак отримані поранення виявилися смертельними.

    Загиблим виявився Семен Скрепецький — російський художник, блогер і політичний активіст, який останні роки проживав у Польщі після виїзду з Росії. У своїй творчості він гостро критикував режим Володимира Путіна, висміював російську владу, силові структури та пропаганду. Героями його сатиричних робіт часто ставали Володимир Путін, Дмитро Медведєв, Рамзан Кадиров та інші представники російської політичної еліти.

    Після початку повномасштабної війни проти України художник неодноразово брав участь у публічних акціях протесту в країнах Європи. Лише за кілька днів до загибелі він провів гучний перформанс у Берліні біля посольства Росії. Під час акції Скрепецький демонстрував картини з критикою російського режиму та привертав увагу до злочинів Кремля проти України.

    Особливу увагу слідства привертає той факт, що приблизно за годину до вбивства художник повідомив у своїх соцмережах про погрози з боку проросійськи налаштованих осіб. За його словами, після останньої акції він почав отримувати агресивні повідомлення та погрози фізичною розправою.

    До пошуків нападника польська поліція залучила співробітників кримінального відділу Люблінського воєводства. Через резонанс справи до розслідування також підключили Агентство внутрішньої безпеки Польщі. Вулиці міста були частково перекриті, а на виїздах виставили додаткові поліцейські пости.

    За інформацією польських медіа, після стрілянини правоохоронці затримали двох громадян Білорусі. Їх перевіряють на можливу причетність до організації або виконання злочину. Водночас офіційних обвинувачень наразі не висунуто. Слідчі вивчають маршрути пересування підозрюваних, їхні контакти та можливі зв’язки із зовнішніми структурами.

    Окрему увагу привернув факт, що один із затриманих або ймовірних учасників подій був помічений поблизу консульства Білорусі в Білій Підлясці. Саме цей епізод став підставою для появи версій про можливий політичний мотив злочину. Однак польські правоохоронці наголошують, що наразі розглядають одразу кілька версій — від особистих мотивів до можливої діяльності іноземних спецслужб.

    Розслідування найближчим часом має перейти під контроль Люблінського відділення Національної прокуратури Польщі. Саме ця структура займатиметься подальшою координацією слідчих дій та аналізом можливих міжнародних аспектів справи.

    Смерть Скрепецького вже викликала широкий резонанс серед російської опозиції, правозахисників та представників творчої спільноти. Багато хто нагадує, що художник тривалий час відкрито виступав проти Кремля та регулярно отримував погрози через свою діяльність. Саме тому частина експертів закликає не виключати версію політичного вбивства.

    Наразі польські правоохоронці продовжують збирати докази, аналізувати записи камер спостереження та встановлювати повний маршрут пересування осіб, які можуть бути причетними до злочину. Остаточні висновки слідства поки що не оприлюднені, однак справа вже стала однією з найгучніших у Польщі цього року.

  • «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    «Той, хто бореться з Путіним»: Сікорський став на захист Зеленського у гучній суперечці

    Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно втрутився у гучну дискусію навколо можливого позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Польський дипломат нагадав, що серед кавалерів цієї відзнаки досі залишається колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, якого в Європі давно критикують за багаторічну співпрацю з Кремлем та особисту близькість до російського диктатора Володимира Путіна.

    Свою заяву Сікорський оприлюднив у соціальній мережі X на тлі політичної дискусії, яка триває у Польщі після рішення президента України присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування «імені Героїв УПА». Саме цей крок викликав різку реакцію частини польського політикуму та став причиною нової хвилі суперечок між Києвом і Варшавою.

    Глава польської дипломатії заявив, що сподівається на виважене рішення керівництва Польщі щодо цього питання.

    «Сподіваюся, що після рішень капітули та президента Кароля Навроцького не буде так, що колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере від Путіна гроші, буде й надалі кавалером ордена Білого Орла, а той, хто бореться з Путіним, буде його позбавлений», — наголосив Сікорський.

    Заява міністра стала одним із найгучніших коментарів польської влади щодо конфлікту, який останніми тижнями розгорнувся навколо історичної пам’яті та українсько-польських відносин.

    Причиною суперечки став указ президента Володимира Зеленського від 26 травня 2026 року про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесного найменування «імені Героїв УПА». Рішення викликало критику серед польських консервативних і правих політиків, які традиційно негативно ставляться до діяльності Української повстанської армії через події Волинської трагедії.

    Особливо жорстко відреагував президент Польщі Кароль Навроцький, який заявив про намір ініціювати процедуру позбавлення Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Республіки Польща. Саме ці заяви стали поштовхом до масштабної політичної дискусії як у Польщі, так і в Україні.

    На цьому тлі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зайняв значно стриманішу позицію. Він неодноразово закликав Варшаву та Київ уникати емоційних рішень і наголошував, що конфлікти навколо історичних питань можуть бути використані Росією для послаблення союзницьких відносин між двома країнами.

    8 червня Туск звернувся безпосередньо до Володимира Зеленського та Кароля Навроцького із закликом провести відкритий і чесний діалог. Польський прем’єр підкреслив, що конфронтація між Києвом та Варшавою відповідає насамперед інтересам Кремля.

    Сікорський фактично підтримав цю лінію, нагадавши про постать Герхарда Шредера. Колишній канцлер Німеччини очолював уряд ФРН у 1998–2005 роках, однак після завершення політичної кар’єри став одним із найвідоміших західних політиків, пов’язаних із російськими державними енергетичними компаніями.

    Після відставки Шредер працював у структурах «Газпрому», входив до керівних органів російських енергетичних проєктів, зокрема «Північного потоку», та підтримував особисті дружні стосунки з Володимиром Путіним. Після анексії Криму у 2014 році він продовжив співпрацю з російськими компаніями, а після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну зазнав різкої критики з боку німецьких та європейських політиків.

    На думку багатьох експертів, саме приклад Шредера став для Сікорського аргументом у дискусії про критерії присудження та збереження державних нагород.

    Орден Білого Орла є найвищою державною нагородою Польщі та однією з найстаріших відзнак Європи. Його вручають за видатні заслуги перед польською державою та народом. Серед кавалерів ордена є президенти, монархи, державні діячі та міжнародні лідери. Володимир Зеленський отримав цю нагороду як один із символів польсько-українського партнерства після початку повномасштабної війни Росії проти України.

    Попри нинішню суперечку, значна частина польського політикуму виступає за збереження стратегічного партнерства з Україною. Спікер Сейму Влодзімеж Чажастий раніше заявляв, що інтереси Польщі вимагають підтримки добрих відносин із Києвом навіть за наявності історичних суперечностей.

    Політичні оглядачі зазначають, що питання УПА залишається одним із найчутливіших у польсько-українських відносинах. Водночас нинішня дискусія відбувається на тлі війни Росії проти України, коли Варшава залишається одним із ключових союзників Києва в Європі.

    Саме тому слова Радослава Сікорського про те, що не можна ставити в один ряд людину, яка веде боротьбу проти російської агресії, та політика, якого звинувачують у багаторічній співпраці з Кремлем, уже стали однією з найобговорюваніших політичних заяв дня в Польщі.