Golosnovinua.com

Позначка: новини України

  • Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    Кордон із Польщею паралізований через тривоги

    На українсько-польському кордоні спалахнула нова хвиля обговорень через повідомлення про величезні черги автобусів, які нібито не можуть виїхати з України. Уранці 26 жовтня соціальними мережами почали поширюватися відеозаписи скупчення транспорту поблизу пункту пропуску «Ягодин — Дорогуськ» на Волині. Автори повідомлень стверджували, що автобуси змушені годинами чекати на оформлення через відключення електроенергії та повітряні тривоги. Однак у Державній прикордонній службі України спростували інформацію про автобусні черги безпосередньо на цьому переході та запевнили, що оформлення транспорту продовжується.

    Про ситуацію 26 жовтня повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко. За його словами, станом на момент перевірки черги автобусів перед пунктом пропуску «Ягодин» не було. Прикордонники наголосили, що для автобусів і вантажного транспорту на цьому напрямку використовується система електронної черги, яка дозволяє організовувати прибуття транспортних засобів до пункту пропуску.

    Інформація про нібито транспортний колапс з’явилася після поширення відеозаписів, на яких можна побачити значне скупчення автобусів. У дописах стверджувалося, що транспорт застряг на українсько-польському кордоні через проблеми з електропостачанням та періодичне оголошення повітряної тривоги. Деякі користувачі припускали, що очікування на перетин кордону може тривати багато годин.

    Водночас незалежного підтвердження часу та точного місця знімання всіх поширених кадрів немає. Тому самі відеозаписи не дозволяють встановити, якою була ситуація безпосередньо в момент їхнього поширення.

    У ДПСУ пояснили, що перебої з централізованим електропостачанням не означають автоматичного припинення роботи пункту пропуску. Якщо промислове електроживлення зникає, прикордонники використовують резервні джерела живлення, які дозволяють продовжувати оформлення транспорту та пасажирів.

    За інформацією Західного регіонального управління Держприкордонслужби, станом на 09:00 26 жовтня перед пунктом пропуску «Ягодин» не було жодного автобуса у фізичній черзі. При цьому перетин кордону легковими автомобілями та пішоходами через цей пункт не здійснюється.

    Саме ця особливість роботи «Ягодина» також має значення для розуміння ситуації. Пункт пропуску спеціалізується на обслуговуванні автобусів і вантажного транспорту, тоді як водіям легкових автомобілів потрібно користуватися іншими переходами.

    Окремо прикордонники наголосили, що автобуси та вантажівки оформлюються відповідно до визначеного порядку. Тому відсутність великої фізичної черги перед шлагбаумом не завжди означає, що кожен перевізник може перетнути кордон без очікування.

    Для комерційного транспорту діє електронна система єЧерга. Вона дозволяє перевізникам реєструвати транспортні засоби та отримувати інформацію про порядок прибуття до пункту пропуску.

    Завдяки цьому автобуси та вантажівки не обов’язково мають постійно стояти безпосередньо перед митним переходом, очікуючи своєї черги на оформлення.

    Водночас система електронної черги не гарантує повної відсутності затримок. Тривалість перетину кордону може залежати від інтенсивності руху, роботи контрольних служб, проходження необхідних перевірок та ситуації на польському боці.

    Попри відсутність автобусної черги на «Ягодині», інші пункти пропуску на кордоні з Польщею вранці 26 жовтня працювали з різним рівнем завантаженості.

    Зокрема, за оприлюдненими даними прикордонників, перед пунктом пропуску «Устилуг» перебували 40 легкових автомобілів. На «Краківці» очікували 30 легковиків і три автобуси, а на «Раві-Руській» — 15 автомобілів.

    Перед пунктом пропуску «Угринів» зафіксували 10 легкових автомобілів та один автобус, а біля «Шегинів» — 10 легковиків.

    На переходах «Смільниця» та «Нижанковичі» перебували по чотири автобуси. Натомість перед пунктом пропуску «Грушів» черг на момент оприлюднення статистики не було.

    Ці дані свідчать, що ситуація на українсько-польському кордоні залишалася неоднорідною. Якщо на одному переході транспорт міг проходити контроль без значного скупчення, то на іншому вже виникали черги.

    Тому прикордонники рекомендують перевіряти актуальну завантаженість пунктів пропуску безпосередньо перед поїздкою, а не орієнтуватися лише на повідомлення в соціальних мережах.

    Додатковим чинником, який впливає на роботу українського кордону, залишаються російські повітряні атаки.

    Під час оголошення повітряної тривоги окремі контрольні процедури можуть тимчасово призупинятися відповідно до заходів безпеки. Це необхідно для захисту працівників прикордонних і митних служб, а також водіїв та пасажирів.

    Особливо складною ситуація стає тоді, коли повітряні тривоги повторюються протягом короткого проміжку часу. Навіть нетривалі зупинки оформлення можуть накопичувати затримки, особливо за високої інтенсивності руху.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про серйозні затримки на українсько-польському кордоні через російські атаки.

    У матеріалі йшлося про ситуацію, коли на переході «Дорогуськ — Ягодин» очікування вантажівок сягало приблизно 40 годин. На інших напрямках також виникали значні затримки через необхідність тимчасово зупиняти роботу контрольних служб під час повітряних загроз.

    При цьому важливо розрізняти ситуацію з вантажним транспортом і пасажирськими автобусами. Тривалі черги для фур не означають автоматично, що аналогічний час очікування мають пасажирські перевезення.

    Окремою причиною збільшення навантаження на західний кордон став сезонний попит на поїздки. Наприкінці жовтня в українських школах розпочався період осінніх канікул, через що зросла кількість людей, які виїжджають за кордон.

    За оприлюдненою статистикою Держприкордонслужби, протягом 17–23 жовтня західний кордон України перетнули приблизно 520 тисяч осіб. Із них 265 тисяч вирушили з України, а 255 тисяч в’їхали до країни.

    Порівняно з попереднім тижнем загальний пасажиропотік збільшився приблизно на 2,2%, тоді як кількість перетинів на виїзд зросла на 5,6%.

    Це означає, що збільшення кількості пасажирів у жовтні дійсно створює додаткове навантаження на пункти пропуску, хоча саме по собі не підтверджує інформації про масштабний транспортний колапс на конкретному переході.

    У ДПСУ також звертають увагу, що найбільш завантажені пункти пропуску можуть змінюватися залежно від дня тижня та часу доби.

    Тому водіям і пасажирам міжнародних автобусів варто завчасно уточнювати інформацію в перевізника, перевіряти статус електронної черги та враховувати можливість непередбачених затримок.

    Для перевірки актуальної ситуації можна використовувати офіційний сайт Державної прикордонної служби України та сервіс єЧерга.

    Водночас слід враховувати, що показники черг швидко змінюються. Дані, оприлюднені вранці, можуть уже не відображати ситуацію ввечері, особливо якщо на роботу пунктів пропуску впливають повітряні тривоги або технічні перебої.

    Станом на ранок 26 жовтня офіційна інформація Держприкордонслужби не підтверджувала повідомлень про автобуси, які нібито масово застрягли безпосередньо на пункті пропуску «Ягодин».

    Прикордонники запевнили, що оформлення транспорту продовжується, а в разі відключення централізованого електропостачання використовуються резервні джерела живлення.

    Водночас на інших переходах до Польщі справді фіксували черги легкових автомобілів та автобусів, а загальна інтенсивність перетину західного кордону зросла на тлі осінніх канікул.

    Отже, поширені в соцмережах повідомлення про повне блокування «Ягодина» не отримали офіційного підтвердження. Проте це не означає, що проблем із затримками на українсько-польському кордоні немає взагалі.

    У нинішніх умовах ситуація може змінюватися протягом кількох годин, тому пасажирам міжнародних рейсів рекомендують орієнтуватися насамперед на повідомлення прикордонної служби, перевізників і офіційні дані про завантаженість пунктів пропуску.

  • Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктуру РФ. Джерела

    За інформацією наших джерел, Володимир Путін проведе термінове засідання Ради безпеки через атаки України на інфраструктурні об’єкти на території РФ.

    “Путін проведе термінову нараду Ради безпеки.

    Тема нарази – захист інфраструктури та знищення ударних позицій і складів зброї в Україні.

    Найімовірніше, у суботу-неділю на нас чекає масований удар” – зазначає джерело.

    Довідково: Рада безпеки Російської Федерації – це конституційний дорадчий орган при Президентові РФ, який розробляє стратегію національної безпеки, захищає суверенітет та координує боротьбу із зовнішніми та внутрішніми загрозами. Її очолює Президент РФ Володимир Путін, а до її складу входять найвищі державні посадовці.

  • Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    Програма Національного кешбеку на пальне під загрозою зриву. Джерела

    За інформацією наших джерел, за 6 днів до закінчення терміну дії програми Національного кешбеку, в рамках якої передбачались виплати за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.

    “Піар-акція уряду може виявитися аферою на 20 мільярдів гривень, так як за 6 днів до закінчення терміну дії програми, в рамках якої передбачались виплати кешбеку за бензин та дизель, кошти на рахунки так і не надійшли.” – зазначає джерело.

    Раніше ми писали, що виплати по програмі Національний кешбек затримують, щоб обмежити можливість оплати населенням комунальних послуг.

  • Зеленський дав доручення: у Києві почнуть будувати Меморіал Героїв Небесної Сотні

    Зеленський дав доручення: у Києві почнуть будувати Меморіал Героїв Небесної Сотні

    В Україні зробили важливий крок до вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні. Проєкт Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні офіційно погоджено, а його будівництво має розпочатися найближчим часом. Про це 20 червня повідомив керівник Офісу Президента України Кирило Буданов після проведення громадських слухань за участю родин загиблих майданівців, архітекторів, експертів та представників громадськості.

    За словами Буданова, погодження проєкту стало результатом тривалої роботи та численних консультацій із родинами Героїв Небесної Сотні, фахівцями у сфері меморіалізації та представниками державних інституцій. Під час слухань учасники підтримали концепцію майбутнього меморіального комплексу та експозиції, яка стане його невід’ємною частиною.

    Керівник Офісу Президента наголосив, що реалізація проєкту більше не повинна відкладатися.

    «Ми зобов’язані зробити це швидко і професійно. Це наш обов’язок перед пам’яттю полеглих Героїв. Занадто довго цього чекають родини загиблих майданівців та все українське суспільство», – заявив Буданов.

    Ідея створення Меморіалу Героїв Небесної Сотні виникла одразу після Революції Гідності, під час якої у лютому 2014 року загинули десятки протестувальників. Саме вони увійшли в історію України під назвою Герої Небесної Сотні та стали символом боротьби українців за свободу, демократію та європейський вибір держави.

    Попри проведення міжнародних архітектурних конкурсів та неодноразові спроби реалізації проєкту, будівництво меморіалу багато років залишалося невирішеним питанням. Причинами затримок ставали судові процеси, зміни в проєктній документації, дискусії щодо концепції меморіалізації, а також необхідність збереження місця проведення слідчих дій у справах про розстріли учасників Майдану.

    Сьогодні ж, за словами представників влади, процес перейшов до практичного етапу.

    Буданов зазначив, що майбутній меморіальний комплекс має стати не лише архітектурним об’єктом, а й важливим елементом національної пам’яті.

    «Цей меморіал стане гідним простором пам’яті про подвиг, який кардинально вплинув на формування сучасної української нації та став невід’ємною частиною нашої національної ідентичності», – наголосив він.

    За словами керівника ОП, подвиг Героїв Небесної Сотні сьогодні нерозривно пов’язаний із боротьбою, яку українці ведуть проти російської агресії.

    Він підкреслив, що захист державності, незалежності та права самостійно визначати майбутнє України є продовженням тих цінностей, за які віддали життя учасники Революції Гідності.

    «Ми воюємо за право бути українцями. За право самим визначати своє майбутнє. За право жити у власній державі, де ніхто і ніколи не зможе ставити нам ультиматуми. Саме за це віддали свої життя Герої Небесної Сотні», – сказав Буданов.

    Він також назвав майбутній меморіал символічною подякою українського народу тим, хто загинув під час протестів на Майдані Незалежності.

    Тема збереження пам’яті про Героїв Небесної Сотні залишається однією з ключових для українського суспільства. Події зими 2013–2014 років стали переломним моментом новітньої історії України, визначивши подальший політичний курс держави та її прагнення до європейської інтеграції.

    Саме після Революції Гідності Росія розпочала агресію проти України, окупувавши Крим та частину Донбасу. Тому для багатьох українців пам’ять про Героїв Небесної Сотні є не лише історичним символом, а й нагадуванням про ціну свободи та незалежності.

    Буданов повідомив, що президент Володимир Зеленський доручив реалізувати проєкт у пріоритетному порядку. Це означає, що відповідальні органи мають максимально прискорити всі необхідні процедури для початку будівництва.

    Очікується, що меморіальний комплекс стане місцем, де українці та іноземні гості зможуть дізнаватися про події Революції Гідності, вшановувати пам’ять загиблих та усвідомлювати значення цих подій для сучасної України.

    За задумом авторів, меморіал має поєднати історичну пам’ять, освітню функцію та сучасні музейні рішення. У комплексі планується створення спеціальної експозиції, присвяченої подіям Майдану, боротьбі за демократичні цінності та історіям людей, які загинули під час протестів.

    Керівник Офісу Президента наголосив, що майбутній комплекс повинен стати місцем сили та національної гідності для майбутніх поколінь українців.

    «Меморіал Героїв Небесної Сотні має стати місцем пам’яті, гідності та сили. Місцем, де кожне наступне покоління українців зможе зрозуміти ціну нашої свободи», – підсумував Буданов.

    Після багаторічних дискусій та очікувань Україна наблизилася до реалізації одного з найважливіших меморіальних проєктів новітньої історії. Для родин загиблих майданівців, учасників Революції Гідності та мільйонів українців це рішення має не лише символічне, а й глибоке суспільне значення.

  • Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Фіктивні документи та підставні особи: як ОЗГ захоплювала лісові землі поблизу Буковелю

    Правоохоронці викрили масштабну схему незаконного заволодіння землями лісового фонду поблизу одного з найвідоміших туристичних центрів України – Буковелю. За даними слідства, організована злочинна група намагалася привласнити 17 гектарів лісових земель у Поляницькому лісництві на Івано-Франківщині. Серед фігурантів справи – колишні посадовці, представники бізнесу, фахівці із землеустрою та навіть чинний працівник прокуратури.

    Про викриття схеми повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, правоохоронці встановили діяльність організованої злочинної групи, яка діяла на території Яремчанської громади та була причетна до незаконного оформлення земельних ділянок лісового фонду неподалік туристичного комплексу Буковель.

    Йдеться про 14 земельних ділянок загальною площею близько 17 гектарів, розташованих у межах Поляницького лісництва державного підприємства «Ворохтянський лісгосп». За попередніми оцінками, ринкова вартість цих земель становить майже 38 мільйонів гривень.

    Слідство вважає, що головною метою учасників схеми було виведення земель із державної власності для подальшого використання у комерційних цілях. З огляду на стрімкий розвиток туристичної інфраструктури навколо Буковелю, вартість земельних ділянок у цьому районі постійно зростає, що робить їх особливо привабливими для забудовників та інвесторів.

    За даними прокуратури, до складу організованої групи входили колишній керівник одного з відділів Держгеокадастру в Яремче, колишні правоохоронці, інженери, геологи, геодезисти, місцеві підприємці та представники будівельного бізнесу. Крім того, серед підозрюваних виявився чинний працівник прокуратури.

    За версією слідства, схема працювала за відпрацьованим механізмом. Учасники групи виготовляли підроблену технічну документацію, змінювали інформацію щодо цільового призначення земель, оформлювали фіктивні документи та реєстрували ділянки через підставних осіб.

    Після цього землі отримували кадастрові номери та проходили державну реєстрацію як приватна власність. У перспективі ділянки планували використовувати для забудови або перепродажу за значно вищою ціною.

    Руслан Кравченко зазначив, що наразі семи учасникам злочинної організації вже повідомлено про підозру.

    Водночас це не перший епізод розслідування. За словами генерального прокурора, правоохоронці раніше вже завершили розслідування щодо інших учасників цієї ж схеми.

    «Це не перший епізод діяльності даної групи. Раніше до відповідальності вже було притягнуто шістьох учасників. Їх визнано винними та засуджено», – повідомив Кравченко.

    Загалом у межах цієї справи до суду вже направлено 13 обвинувальних актів.

    Одним із ключових результатів роботи правоохоронців стало повернення незаконно привласнених земель державі. Через суд прокурорам вдалося повернути у власність держави 26 земельних ділянок, які були виведені з державного лісового фонду за допомогою незаконних схем.

    Фахівці зазначають, що проблема незаконного відчуження земель навколо Буковелю залишається актуальною вже багато років. Через стрімке зростання туристичного бізнесу в регіоні попит на землю поблизу курорту постійно збільшується.

    Буковель залишається найбільшим гірськолижним курортом України та одним із головних туристичних центрів країни. Щороку регіон відвідують сотні тисяч туристів, що стимулює активне будівництво готелів, котеджів, ресторанів та іншої інфраструктури.

    Саме через це землі навколо курорту часто стають предметом суперечок, судових процесів та кримінальних розслідувань.

    Екологи неодноразово наголошували, що хаотична забудова Карпат створює додаткові ризики для природних екосистем регіону. Незаконне вилучення лісових земель може призводити до вирубки лісів, порушення природного балансу та збільшення ризику паводків і зсувів.

    У правоохоронних органах наголошують, що розслідування триває. Слідчі перевіряють можливу причетність інших осіб до функціонування схеми та встановлюють усі обставини незаконного оформлення земель.

    Особливу увагу приділяють аналізу документів, на підставі яких земельні ділянки були виведені з державного лісового фонду та отримали новий статус.

    На думку експертів, справа може стати одним із найбільш резонансних земельних розслідувань останнього часу в Карпатському регіоні. Вона демонструє масштаби інтересу до земель поблизу туристичних центрів та ризики корупційних схем у сфері землекористування.

    Правоохоронці запевняють, що робота щодо повернення державі незаконно привласнених земель триватиме й надалі, а всі особи, причетні до організації схеми, нестимуть відповідальність згідно із законом.

  • Смертельний напад у Борисполі: кане-корсо вирвалися з двору та загризли пенсіонерку

    Смертельний напад у Борисполі: кане-корсо вирвалися з двору та загризли пенсіонерку

    У Борисполі Київської області сталася трагедія, яка сколихнула місцеву громаду. Дві собаки породи кане-корсо напали на 79-річну жінку просто на території її домоволодіння. Пенсіонерка отримала тяжкі травми та була госпіталізована до лікарні, однак врятувати її життя медикам не вдалося. Правоохоронці вже затримали власницю тварин і відкрили кримінальне провадження.

    Про інцидент повідомили у Головному управлінні Національної поліції Київської області. За попередніми даними слідства, трагедія сталася на одному з приватних подвір’їв у Борисполі. Саме там проживала 79-річна жінка, яка стала жертвою нападу собак.

    Слідчі встановили, що дві собаки породи кане-корсо вибігли з території сусіднього домоволодіння та опинилися на подвір’ї потерпілої. З яких причин тварини залишили межі двору та як саме змогли потрапити до сусіднього обійстя, наразі встановлюють правоохоронці.

    За словами поліцейських, напад був надзвичайно агресивним. Літня жінка зазнала численних тяжких травм. На місце події викликали медиків, які надали потерпілій екстрену допомогу та госпіталізували її до лікарні.

    Попри зусилля лікарів, врятувати пенсіонерку не вдалося. Отримані внаслідок нападу ушкодження виявилися несумісними з життям. Через деякий час після госпіталізації жінка померла.

    У поліції поки не розголошують детального характеру травм з етичних міркувань та в інтересах слідства. Водночас правоохоронці підтверджують, що саме тілесні ушкодження, завдані тваринами, стали причиною смерті потерпілої.

    Після отримання повідомлення про трагедію на місце події прибули слідчо-оперативна група, криміналісти та працівники Бориспільського районного управління поліції. Правоохоронці провели огляд місця події, зафіксували обставини нападу та розпочали комплекс першочергових слідчих дій.

    У межах розслідування була затримана власниця собак. Наразі жінка перебуває у процесуальному статусі затриманої особи, а слідчі з’ясовують усі обставини утримання тварин, їхній стан та можливі порушення правил безпечного поводження з собаками.

    Слідчі Бориспільського районного управління поліції за процесуального керівництва Київської обласної прокуратури відкрили кримінальне провадження за частиною першою статті 119 Кримінального кодексу України – вбивство через необережність.

    Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі строком від трьох до п’яти років.

    Правоохоронці наголошують, що остаточна правова оцінка діям власниці собак буде надана після завершення всіх необхідних експертиз та слідчих заходів. Також буде встановлено, чи були дотримані вимоги щодо утримання великих собак та чи вживала власниця достатніх заходів для недопущення їх виходу за межі приватної території.

    Порода кане-корсо належить до великих службових та охоронних собак. Дорослі представники цієї породи можуть важити понад 50 кілограмів та мають значну фізичну силу. За умови належного виховання кане-корсо вважаються керованими та відданими власнику тваринами, однак фахівці наголошують, що такі собаки потребують професійної дресури, соціалізації та постійного контролю.

    Трагедія у Борисполі викликала широкий резонанс серед мешканців міста та користувачів соціальних мереж. Люди висловлюють співчуття рідним загиблої жінки та закликають ретельно розслідувати всі обставини події.

    Експерти з безпеки утримання тварин зазначають, що подібні випадки трапляються вкрай рідко, однак майже завжди пов’язані з неналежним контролем за великими собаками або порушенням правил їх утримання. Саме тому результати слідства можуть мати важливе значення для встановлення причин трагедії.

    Наразі правоохоронці продовжують опитування свідків, збір доказів та проведення необхідних експертиз. Остаточні висновки щодо причин смертельного нападу та ступеня відповідальності власниці собак будуть зроблені після завершення досудового розслідування.

    Трагічна загибель 79-річної мешканки Борисполя стала однією з найрезонансніших подій на Київщині останніх днів і вкотре привернула увагу до питання відповідального утримання потенційно небезпечних тварин.

  • «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    «Більше сказати не можу»: Федоров заінтригував прогнозом щодо Криму

    Тимчасово окупований Крим може найближчим часом опинитися фактично в ізоляції через системні удари українських безпілотників по російській логістиці. Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, коментуючи результати нової стратегії Сил оборони щодо блокування транспортних маршрутів окупантів на півдні.

    За словами міністра, Україна вже досягла значного прогресу в реалізації так званого «логістичного локдауну» російських військ, а кількість далекобійних ударів по критично важливих об’єктах окупантів продовжує зростати.

    «Відбувається ізоляція Криму дронами. І в найближчий час, виглядає так, що Крим перетвориться в острів. І це може призвести до дуже несподіваних наслідків для росіян», – заявив Федоров в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING.

    Водночас глава Міноборони відмовився розкривати додаткові деталі майбутніх операцій, зазначивши лише, що українська стратегія вже починає давати результати.

    Одним із ключових факторів зміни ситуації на фронті, за словами Федорова, стало масштабне збільшення закупівель безпілотників класу Middle Strike – ударних дронів середньої дальності, які активно використовуються для атак по військовій логістиці РФ.

    Міністр повідомив, що лише за перші чотири місяці 2026 року Міністерство оборони законтрактувало таких безпілотників на 300% більше, ніж за весь 2025 рік.

    Саме ці системи сьогодні регулярно працюють по об’єктах у Приазов’ї, на окупованих територіях Запорізької області, Херсонщини та в Криму.

    За словами Федорова, ще наприкінці минулого року Україна почала вкладати значні ресурси в розвиток напрямку ударних дронів, і тепер ці рішення починають приносити конкретний результат на полі бою.

    «Те, що ми зробили тоді, зараз починає приносити результат», – наголосив міністр.

    Окремо Федоров пояснив суть стратегії, яку українська сторона називає логістичним локдауном.

    Йдеться про системне знищення транспортних маршрутів, складів боєприпасів, пунктів забезпечення, переправ та інших елементів тилової інфраструктури, від яких залежить постачання російського угруповання на окупованих територіях.

    Для цього держава не лише закуповує великі партії дронів, а й виділяє додаткове фінансування бойовим підрозділам, які мають найбільший досвід використання таких систем.

    «Ми анонсували логістичний локдаун. Це додаткові прямі кошти підрозділам, які використовують дрони Middle Strike. Ми, роблячи закупівлю сотень тисяч Middle Strike, паралельно даємо гроші на підрозділи, які вміють швидко використовувати і закуповувати», – пояснив глава Міноборони.

    На переконання Федорова, саме поєднання масового виробництва безпілотників та ефективного застосування на фронті створює для російської армії дедалі серйозніші проблеми.

    Останніми місяцями Крим залишається однією з головних цілей українських далекобійних ударів.

    Сили оборони регулярно атакують військові аеродроми, склади боєприпасів, системи ППО, радіолокаційні станції, пункти базування Чорноморського флоту та транспортні вузли, через які здійснюється постачання окупаційного угруповання.

    Особливу роль у забезпеченні російських військ відіграють Керченський міст, автомобільні маршрути через окупований південь України та залізничне сполучення між Кримом і материковою частиною РФ.

    Українські військові аналітики неодноразово наголошували, що порушення цих логістичних ланцюгів може суттєво вплинути на можливості російської армії вести активні наступальні дії.

    Саме тому слова Федорова про можливе перетворення Криму на «острів» багато експертів розглядають як сигнал про продовження кампанії зі знищення транспортної інфраструктури окупантів.

    Найгучнішою частиною заяви міністра стали слова про наслідки нової української стратегії для російської армії.

    «Для росіян починається пекло, з яким дуже важко впоратися. І це вікно можливостей у нас є. Логістика перерізається, Крим ізолюється», – заявив Федоров.

    Він також наголосив, що удари по логістиці вже безпосередньо впливають на ситуацію на фронті.

    За його словами, між ефективністю українських атак по тилових маршрутах та активністю російських штурмових дій існує пряма залежність.

    «Є пряма кореляція між тим, скільки ми б’ємо по логістиці, і тим, скільки штурмових дій відбувається на першій лінії», – пояснив міністр.

    На його думку, чим більше проблем виникає у російських військ із доставкою боєприпасів, пального та підкріплень, тим складніше їм підтримувати високий темп наступальних операцій.

    Ізоляція Криму давно вважається одним із ключових елементів української військової стратегії.

    Півострів є головним тиловим хабом російських військ на південному напрямку, через який проходить значна частина забезпечення окупаційних сил у Херсонській та Запорізькій областях.

    У разі суттєвого обмеження транспортного сполучення між Кримом та материковою частиною Росії окупаційне угруповання може зіткнутися з дефіцитом ресурсів, що вплине як на оборонні можливості, так і на наступальний потенціал армії РФ.

    Саме тому українська сторона продовжує нарощувати виробництво безпілотників та розширювати масштаби ударів по військовій логістиці окупантів, розглядаючи цей напрямок як один із найефективніших способів послаблення російської армії.

  • Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Удар по святині сколихнув Ватикан: Папа Лев XIV терміново звернувся до світу

    Папа Римський Лев XIV виступив із емоційною заявою щодо війни в Україні після чергової масштабної атаки Росії, внаслідок якої було пошкоджено одну з головних православних святинь країни – Свято-Успенський собор Києво-Печерської лаври. Понтифік закликав світову спільноту до молитви за припинення війни, висловив співчуття родинам загиблих та наголосив на необхідності досягнення справедливого і тривалого миру.

    Заяву глава Католицької церкви оприлюднив у соціальній мережі X після того, як світ облетіли кадри наслідків російського удару по Києву та пошкодження об’єктів культурної та духовної спадщини України.

    «Надходять тривожні новини про війну в Україні, яка продовжує розширюватися. Є багато невинних жертв, загинули рятувальники, а церкви та об’єкти культурної спадщини зруйновані вогнем. Я солідарний з усіма, хто оплакує своїх близьких, з пораненими та з тими, хто серед насильства продовжує мужньо служити життю», – написав Папа Римський.

    Понтифік окремо закликав вірян усього світу молитися за завершення війни та пошук дипломатичного виходу з конфлікту.

    «Молімося разом, щоб ця війна закінчилася. Просімо Господа відкрити шляхи до діалогу, погасити ненависть і зробити можливим справедливий і тривалий мир», – наголосив Лев XIV.

    Заява Папи пролунала на тлі одного з найрезонансніших російських ударів останніх тижнів. У ніч на 15 червня Росія здійснила масовану комбіновану атаку по Україні. Основний удар припав на Київ, де були пошкоджені житлові будинки, об’єкти інфраструктури та культурні пам’ятки.

    Особливий резонанс викликала атака на територію Києво-Печерської лаври – об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО та однієї з найвизначніших духовних святинь України.

    За інформацією української влади, внаслідок прямого влучання виникла масштабна пожежа на території Успенського собору. Полум’я охопило дах історичної споруди, через що будівля зазнала серйозних пошкоджень.

    На щастя, святині, реліквії та богослужбові предмети вдалося евакуювати до того, як вогонь поширився всередині храму. На місці працювали рятувальники ДСНС, які кілька годин боролися з вогнем та ліквідовували наслідки атаки.

    Пошкодження Успенського собору викликало хвилю обурення як в Україні, так і за її межами. Представники культурної спільноти назвали удар черговим свідченням систематичного знищення Росією української культурної спадщини.

    Особливо гостро ситуацію сприйняли через те, що Києво-Печерська лавра є не лише релігійним центром, а й пам’яткою світового значення, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО.

    На тлі міжнародного резонансу віцепрем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що держава відновить пошкоджений Успенський собор після завершення оцінки збитків та проведення необхідних експертиз.

    Тим часом у суспільстві активно обговорюється реакція різних релігійних структур на удар по святині. Зокрема, увагу привернула офіційна заява Української православної церкви, в якій було повідомлено про пошкодження собору, однак без прямого засудження дій Російської Федерації.

    Це викликало критику з боку частини громадськості, яка очікувала більш чіткої позиції щодо атаки на одну з головних православних святинь країни.

    Попри руйнування, життя у Лаврі поступово повертається до звичного ритму. Уже 17 червня після завершення першочергових робіт із ліквідації наслідків обстрілу для відвідувачів знову відкрили Церкву Спаса на Берестові, яка входить до складу Національного заповідника «Києво-Печерська лавра».

    Заява Папи Римського Лева XIV стала однією з найгучніших міжнародних реакцій на російську атаку по Лаврі. Вона вкотре привернула увагу світової спільноти не лише до гуманітарних наслідків війни, а й до загрози для культурної та духовної спадщини України.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні українських церков, храмів, монастирів, музеїв та історичних пам’яток зазнали пошкоджень або були зруйновані внаслідок бойових дій та обстрілів. Міжнародні організації неодноразово наголошували, що такі дії можуть розцінюватися як порушення норм міжнародного гуманітарного права.

    Слова Папи про необхідність «відкрити шляхи до діалогу» та «зробити можливим справедливий і тривалий мир» пролунали в момент, коли війна в Україні залишається однією з головних тем світової політики, а міжнародні посередники продовжують шукати шляхи до припинення бойових дій.

    Однак поки дипломатичні зусилля тривають, Україна продовжує втрачати людей, а її історичні та духовні пам’ятки залишаються під загрозою нових атак.

  • Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    Після заяв Лукашенка: Кремль розіграв новий сценарій із «ударом по дітях»

    У Брянській області Росії розгорівся новий міжнародний скандал після повідомлень про атаку безпілотника на автобус із білоруськими дітьми. Російська влада одразу звинуватила в інциденті Україну, однак Генеральний штаб ЗСУ категорично заперечив причетність Сил оборони до події. Водночас у Центрі протидії дезінформації при РНБО України заявили, що йдеться про чергову інформаційну провокацію Кремля, спрямовану на втягування Білорусі в антик українську кампанію.

    Інцидент стався 17 червня на трасі А-240 у Брянській області РФ. За інформацією російської сторони, безпілотник атакував двоповерховий автобус, у якому перебувала дитяча футбольна команда з міста Речиця Гомельської області Білорусі. Діти прямували на відпочинок до російського Геленджика.

    За даними російської влади, в автобусі перебували 44 пасажири, серед яких 28 дітей. Повідомляється про загибель жінки, яка супроводжувала команду, а також про шістьох поранених, серед яких четверо дітей.

    Першим про інцидент заявив так званий губернатор Брянської області Єгор Ковальчук. Російські пропагандистські ресурси оперативно поширили інформацію про нібито удар українського безпілотника та опублікували фотографії пошкодженого автобуса.

    Однак майже відразу після появи звинувачень українська сторона виступила із категоричним спростуванням.

    Речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов заявив, що Сили оборони України в зазначений період не застосовували безпілотники по цілях на території Брянської області.

    «У зазначений період Сили оборони України не застосовували безпілотні літальні апарати по цілях на території Брянської області», — наголосив представник Генштабу.

    У Генеральному штабі також підкреслили, що повідомлення російської сторони не відповідають дійсності та мають ознаки чергової інформаційної операції.

    Українські військові нагадали, що саме Росія систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі України, житлових кварталах, лікарнях, школах та інших об’єктах, де перебувають мирні мешканці.

    «Розцінюємо подібні повідомлення як чергову інформаційну провокацію Кремля. Не маючи можливості досягти заявлених цілей на полі бою та зазнаючи значних втрат, Російська Федерація дедалі частіше вдається до інформаційних маніпуляцій і фабрикації звинувачень проти України», — наголосили в Генштабі.

    Особливу увагу в цій історії привернув політичний контекст події.

    Інцидент стався буквально через кілька днів після резонансних заяв самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка щодо війни в Україні та можливих контактів із Києвом. Останнім часом у публічних виступах білоруський лідер демонстрував дещо стриманішу риторику щодо України, що викликало активне обговорення як серед експертів, так і серед російських пропагандистів.

    Саме тому українські аналітики вбачають у події не випадковий збіг обставин.

    Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко прямо заявив, що Кремль міг використати історію з автобусом для впливу на громадську думку в Білорусі.

    За його словами, російська сторона побачила небажання білоруського суспільства підтримувати агресивну антиукраїнську риторику Москви, тому вирішила створити емоційно сильний інформаційний привід.

    «Росіяни побачили, що білоруси не хочуть підтримувати російську агресивну риторику щодо України, і видумали “теракт по автобусу з білоруськими дітьми на Брянщині”, щоб підбурити білоруське населення до підтримки агресивних дій проти України», — пояснив Коваленко.

    Цікавою виявилася і реакція офіційного Мінська.

    Міністерство закордонних справ Білорусі виступило із заявою, в якій засудило атаку на автобус та зажадало пояснень від української сторони. При цьому білоруські дипломати одночасно звернули увагу на той факт, що організатори поїздки вирішили перевозити дітей через регіон, який розташований поблизу зони бойових дій.

    Таке формулювання стало доволі нетиповим для офіційної білоруської дипломатії та викликало окрему дискусію серед експертів.

    Ще жорсткіше відреагувала лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська.

    Вона наголосила, що головну відповідальність за всі трагедії, пов’язані з війною, несе Росія як держава-агресор.

    За словами Тихановської, чиновники режиму Лукашенка проявили безвідповідальність, організувавши перевезення дітей через потенційно небезпечний регіон.

    «Війна почалася через Росію, тому саме вона несе головну відповідальність за кожну смерть і кожне поранення, пов’язані з цією війною», — заявила білоруська опозиціонерка.

    Вона також закликала громадян Білорусі утриматися від поїздок до Росії та не наражати себе і своїх дітей на небезпеку.

    Історія з автобусом стала черговим епізодом інформаційного протистояння навколо війни в Україні. Російська влада регулярно звинувачує Київ у нібито атаках на цивільні об’єкти на території РФ, тоді як українська сторона наголошує, що удари завдаються виключно по законних військових цілях.

    Наразі незалежного підтвердження обставин інциденту немає. Офіційна інформація надходить переважно від російських структур та пов’язаних із ними джерел, тоді як Україна категорично відкидає свою причетність до події.

    Історія з автобусом на Брянщині вже перетворилася не лише на резонансний інцидент, а й на черговий елемент інформаційної війни між Москвою та Києвом, у яку цього разу намагаються втягнути і Білорусь.

  • Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Суддя з «паспортом РФ» знову в центрі уваги: Верховний Суд повернув справу до касації

    Велика палата Верховного Суду повернула до Касаційного адміністративного суду справу про поновлення на посаді колишнього судді Верховного Суду Богдана Львова, якого у 2022 році було позбавлено повноважень після інформації про наявність у нього громадянства Російської Федерації. Таким чином одна з найрезонансніших судових історій останніх років отримала новий розвиток, а остаточна крапка у справі поки що не поставлена.

    Про це повідомили журналісти проєкту «Схеми», які першими оприлюднили інформацію про російський паспорт екссудді.

    Історія навколо Богдана Львова триває вже майже чотири роки і залишається однією з найгучніших справ у судовій системі України. Вона стосується не лише долі конкретного судді, а й питань національної безпеки, довіри до судової влади та механізмів очищення державних інституцій під час війни.

    Згідно з ухвалою Великої палати Верховного Суду від 9 червня 2026 року, підстав для розгляду справи на рівні Великої палати немає. Судді не погодилися з позицією Касаційного адміністративного суду, який раніше заявив про існування так званої «виключної правової проблеми».

    У своєму рішенні Велика палата зазначила, що різні підходи судів до тлумачення одного й того самого питання самі по собі не свідчать про наявність виключної правової проблеми.

    Таким чином справа повертається до касаційного розгляду, де суд має дати остаточну оцінку законності припинення повноважень Богдана Львова.

    Скандал навколо екссудді розгорівся у вересні 2022 року після журналістського розслідування програми «Схеми». Тоді журналісти оприлюднили матеріали, які свідчили про те, що суддя Верховного Суду Богдан Львов міг мати громадянство Російської Федерації.

    У розслідуванні йшлося про російський паспорт, отриманий у Москві, а також про нерухомість родини Львова на території РФ.

    Після публікації журналістів Служба безпеки України провела власну перевірку та повідомила керівництво Верховного Суду про підтвердження факту російського громадянства.

    На підставі листа СБУ тодішній голова Верховного Суду Всеволод Князєв 4 жовтня 2022 року видав наказ про припинення повноважень Богдана Львова як судді.

    Саме цей наказ став предметом судових спорів.

    Богдан Львов категорично заперечує всі звинувачення та наполягає, що не має російського громадянства.

    У січні 2024 року він публічно заявив, що звинувачення базуються на припущеннях та недостовірних даних. За словами екссудді, йому закидають існування двох російських паспортів, виданих у 1999 та 2012 роках, однак він не визнає цих документів своїми.

    Після звільнення Львов звернувся до суду з позовом про поновлення на посаді судді Верховного Суду та виплату заробітної плати за весь період вимушеного прогулу.

    10 січня 2024 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення на його користь.

    Суд першої інстанції визнав наказ про припинення повноважень незаконним, постановив поновити Львова на посаді та виплатити компенсацію за час відсторонення від роботи.

    Це рішення викликало широкий суспільний резонанс, особливо на тлі повномасштабної війни та суспільного запиту на очищення державних органів від осіб, які можуть мати зв’язки з Росією.

    Втім Верховний Суд та Служба безпеки України не погодилися з таким рішенням і подали апеляційні скарги.

    Улітку 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд став на бік Верховного Суду та СБУ, скасувавши рішення першої інстанції.

    Апеляційний суд фактично визнав законним припинення повноважень Львова на підставі інформації про його російське громадянство.

    Після цього справа перейшла до касаційної інстанції.

    Касаційний адміністративний суд Верховного Суду дійшов висновку, що справа має особливе значення для судової практики, та передав її до Великої палати Верховного Суду для розгляду питання про існування виключної правової проблеми.

    Однак Велика палата вирішила інакше та відмовилася брати справу до розгляду.

    Тепер остаточне рішення знову має ухвалити Касаційний адміністративний суд.

    Сама справа Львова вже давно вийшла за межі особистого конфлікту між суддею та керівництвом Верховного Суду.

    Фактично вона стала тестом для всієї української судової системи щодо того, як діяти в ситуаціях, коли виникають питання про громадянство представників найвищих державних інституцій.

    Особливо гостро ця проблема постала після початку повномасштабної російської агресії, коли питання лояльності державних службовців та посадовців набули безпрецедентного значення.

    На сьогодні Богдан Львов продовжує наполягати на своїй невинуватості та домагається повернення до Верховного Суду. Натомість СБУ та керівництво судової системи вважають рішення про припинення його повноважень законним та обґрунтованим.

    Подальший розгляд справи у касаційній інстанції може стати одним із ключових судових процесів 2026 року та створити важливий прецедент для всієї системи правосуддя України.

    Від його результату залежатиме не лише доля самого Богдана Львова, а й підходи держави до оцінки подібних випадків у майбутньому.