Golosnovinua.com

Позначка: НПЗ

  • Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Кінець «енергетичного перемир’я»: Україна поновлює атаки на російські НПЗ на тлі підтримки ЄС та нових поступок Вашингтона російському флоту

    Одразу після офіційної заяви президента Володимира Зеленського про зняття мораторію на ураження російської нафтопереробної інфраструктури, бойові дії у цьому сегменті різко інтенсифікувалися. У ніч проти 15 жовтня масованої атаки зазнав Рязанський НПЗ. За даними Міністерства оборони РФ, для відбиття удару по заводу російським силам довелося перехоплювати 69 безпілотників та чотири крилаті ракети «Фламінго». Рішення Києва про відновлення далекобійних операцій стало відповіддю на зрив непублічних домовленостей: попри триденну паузу з боку України, Росія не припинила енергетичний терор, завдавши нищівних ударів по київських ТЕЦ 14 жовтня та атаковавши газодобувну інфраструктуру «Нафтогазу» на Полтавщині 15 жовтня, що призвело до значних жертв серед цивільного населення. Крім того, Вашингтон у цей час продовжував блокувати розвіддані та обмежувати роботу терміналів Starlink, остаточно нівелювавши доцільність односторонніх поступок.

    У Кремлі спробували інформаційно знецінити українське рішення. Речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що «ніякого мораторію не було», пославшись на слова віцепрем’єра Олександра Новака про нібито здійснені ще 14 жовтня атаки на нафтопереробні заводи в Рязанській та Саратовській областях. Проте українська сторона категорично спростувала ці закиди: радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин назвав заяви російських посадовців фейком. За його словами, до офіційного зняття заборони українські дрони били виключно по центрах обробки даних та інших мілітарних цілях, свідомо оминаючи паливну інфраструктуру.

    На дипломатичному фронті рішення Києва отримало публічне схвалення ключових європейських союзників. Під час дводенного саміту ЄС у Брюсселі прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск запевнив українську делегацію у непохитній підтримці, а Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас концептуально обґрунтувала законність українських дій. Вона наголосила, що нафта є головним джерелом фінансування російської воєнної машини, тому удари по заводах є виправданими, особливо на тлі намагань Москви заморозити українців напередодні зими. Водночас, за даними джерел Financial Times, у кулуарах європейські лідери наполегливо радять Володимиру Зеленському пом’якшити публічну риторику на адресу Дональда Трампа. Європейська прагматика зводиться до того, що відверта критика політики Білого дому, навіть якщо вона є справедливою, може поставити під загрозу подальшу американську допомогу.

    Тим часом адміністрація у Вашингтоні поки що утримується від офіційних коментарів щодо відновлення українських ударів, проте продовжує реалізовувати власний геоекономічний курс. За інформацією агентства, команда Трампа, намагаючись стримати внутрішні ціни на пальне, розглядає можливість подальшого пом’якшення санкційного тиску на російський «тіньовий флот». Цей крок може стати продовженням суперечливої «дизельної угоди», яка раніше вже дозволила Москві відновити експорт нафтопродуктів, що свідчить про дедалі глибше розходження між безпековими інтересами України та передвиборчими пріоритетами чинної влади США.

     

  • Звинувачення без доказів: Київ спростував заяви Кремля про удари по російських НПЗ та зрив енергетичного перемир’я

    Звинувачення без доказів: Київ спростував заяви Кремля про удари по російських НПЗ та зрив енергетичного перемир’я

    Російська влада звинуватила Україну в порушенні домовленостей щодо взаємного припинення ударів по енергетиці, заявивши про нібито атаки безпілотників на нафтопереробні заводи у Саратовській та Рязанській областях. Віцепрем’єр РФ Олександр Новак стверджує, що українські військові цілеспрямовано атакували підприємства паливного сектору, продемонструвавши небажання дотримуватися енергетичного перемир’я. Водночас офіційний Київ категорично спростував ці закиди, назвавши заяви Москви відвертою дезінформацією, а незалежні розслідувачі не виявили жодних підтверджень ураження вказаних заводів.

    Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин назвав риторику російського високопосадовця фейком. За його словами, під удари потрапили інші цілі, зокрема центр обробки даних, однак жоден нафтопереробний завод атакований не був. Спроби Кремля звинуватити Україну в ескалації розбиваються об фактичні дані з місць інцидентів та результати супутникового моніторингу.

    Розслідувальне видання The Insider проаналізувало карту пожеж NASA FIRMS і дані моніторингових каналів за останню добу, не зафіксувавши слідів ударів по НПЗ. У Саратовській області дрони вразили споруджуваний центр обробки даних Сбербанку в місті Балаково, що підтвердив і місцевий губернатор Роман Бусаргін, не згадавши про пошкодження енергетичних об’єктів. Супутникові дані підтвердили осередки займання біля дата-центру та металургійного заводу, тоді як у районі Саратовського НПЗ жодних ознак пожеж виявлено не було. У Рязанській області очільник регіону Павло Малков заявив лише про збиття семи дронів без будь-яких руйнувань чи постраждалих, а місцеві ресурси не зафіксували наслідків прильотів по Рязанському нафтозаводу.

    Маніпуляції з боку Новака щодо масштабів українських атак фіксуються вже не вперше. Раніше посадовець заявляв про ураження чотирьох НПЗ за одну ніч, хоча реальне влучання вдалося підтвердити лише на заводі у Волгограді. Систематичне поширення неправдивих повідомлень про удари по паливних об’єктах свідчить про намагання Москви створити штучний інформаційний привід для виправдання власних атак по українській енергетичній інфраструктурі та покласти відповідальність за зрив переговорних процесів на Україну.

  • Ультиматум Вашингтона: США погрожують заблокувати постачання зброї Україні через удари по російських НПЗ

    Ультиматум Вашингтона: США погрожують заблокувати постачання зброї Україні через удари по російських НПЗ

    Адміністрація президента США Дональда Трампа висунула категоричну вимогу та погрожує повністю заблокувати ключові міжнародні механізми закупівлі американського озброєння для Збройних сил України, намагаючись змусити Київ припинити регулярні удари по російських нафтопереробних заводах. Про це стало відомо від європейських високопосадовців, обізнаних із перебігом термінових телефонних переговорів, які представники Білого дому та Пентагону провели 10 та 11 жовтня з керівництвом союзних європейських держав і представниками військово-політичного керівництва України. Головною метою цього безпрецедентного дипломатичного тиску є негайне та примусове згортання української повітряної кампанії проти критичної енергетичної інфраструктури держави-агресора.

    Під час серії екстрених телефонних переговорів американські чиновники висунули ультимативні умови, шантажуючи українську сторону зупинкою критично важливої оборонної підтримки. Зокрема, Вашингтон погрожує розірвати чинні домовленості щодо обміну розвідувальними даними у реальному часі, які мають вирішальне значення для планування бойових операцій та ефективного відбиття ворожих повітряних ударів. Крім того, під прямою загрозою заморожування опинився ключовий механізм PURL. Ця спеціальна програма дозволяє європейським партнерам за власні кошти закуповувати сучасне американське озброєння та оперативно постачати його для потреб українського фронту, не залучаючи пряме фінансування з державного бюджету США.

    Дипломатичний наступ виявився тотальним і охопив як українську столицю, так і ключові столиці союзників у Європі, які забезпечують значну частину військової допомоги. Серед представників України, з якими зв’язувалися американські чиновники для висунення жорстких вимог, був військовий радник президента України Павло Паліса. Співрозмовники з Вашингтона наполегливо вимагали змінити пріоритети бойових дій та відмовитися від нанесення далекобійних ударів по нафтовій промисловості ворога.

    «Вони телефонують до Києва… Вони телефонують усім у Європі», – зазначив один із європейських посадовців, який безпосередньо приймав дзвінок від представника оборонного відомства США.

    Систематичні та точні удари по нафтопереробних заводах на території Російської Федерації є ключовим елементом стратегії зі стримування воєнного потенціалу противника. Методичне виведення з ладу переробних установок критично скорочує можливості ворожої армії забезпечувати паливом передові підрозділи, а також позбавляє російський бюджет колосальних прибутків від продажу нафтопродуктів. Спроби обмежити суверенне право України на самооборону та шантаж блокуванням оборонних закупівель підривають єдність усередині трансатлантичної коаліції. Заморожування програми PURL може суттєво уповільнити постачання необхідної зброї на фронт, тоді як зупинка ударів по російській нафтовій інфраструктурі дозволить агресору безперешкодно акумулювати фінансові та матеріальні ресурси для продовження війни.

  • Віткофф і Кушнер відклали візит до Москви через розбіжності з Києвом

    Віткофф і Кушнер відклали візит до Москви через розбіжності з Києвом

    Спеціальні представники президента США Стів Віткофф та Джаред Кушнер відклали заплановану поїздку до Москви на тлі кризи у відносинах між Вашингтоном і Києвом, спровокованої нещодавніми заявами Дональда Трампа. За інформацією видання Axios із посиланням на обізнані джерела, емісари Білого дому не вирушать до російської столиці щонайменше доти, доки не з’ясується, чи готові Україна та європейські союзники підтримати оновлений проєкт мирної пропозиції для очільника Кремля Володимира Путіна.

    Призупинення місії безпосередньо пов’язане з провалом ініціативи щодо «енергетичного перемир’я», про набрання чинності якого Трамп раптово оголосив надвечір 11 жовтня. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що ця публічна заява стала для Києва несподіванкою, і хоча Україна принципово готова підтримати взаємне припинення ударів за умови дзеркальних дій противника, Кремль офіційно не підтвердив жодних зобов’язань і майже одразу завдав ракетного удару по ТЕЦ у Харкові. Ситуацію загострили деталі американського бачення: у Білому домі пояснили, що першим кроком мало стати припинення атак виключно на нафтопереробні заводи (НПЗ), і лише згодом — на генерацію та електромережі. Українська сторона назвала такий підхід абсолютно одностороннім, зважаючи на те, що власна нафтопереробка України вже зруйнована війною, тоді як російські НПЗ безпосередньо фінансують та забезпечують воєнну машину агресора.

    Паралельно у медіа з’явилися повідомлення про посилення кулуарного тиску на Київ з боку команди Трампа. Попри спростування посадовців Білого дому інформації про прямі погрози припинити обмін розвідданими у разі продовження ударів по російських НПЗ, американська сторона не приховує роздратування через потенційний вплив цих атак на глобальні ціни на нафту. Крім того, за даними Financial Times, Вашингтон уже попередив європейські столиці про ймовірність блокування продажу озброєнь Україні в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), яка регулює закупівлю американської зброї європейськими партнерами для потреб ЗСУ.

     

  • Провал «енергетичного перемир’я»: у Білому домі пояснили зрив ініціативи Трампа фокусом на НПЗ та висловили роздратування позицією Києва

    Провал «енергетичного перемир’я»: у Білому домі пояснили зрив ініціативи Трампа фокусом на НПЗ та висловили роздратування позицією Києва

    Оголошена Дональдом Трампом 11 жовтня ініціатива щодо так званого «енергетичного перемир’я» між Україною та РФ зазнала краху в перші ж години після проголошення через концептуальну розбіжність умов та чергову російську атаку на Харківську ТЕЦ. Як повідомляє Axios із посиланням на анонімного високопосадовця Білого дому, американська адміністрація спочатку мала на увазі виключно припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах (НПЗ), і лише другим етапом — можливий мораторій на атаки проти генеруючих потужностей та електричних мереж.

    Українська сторона у відповідь вказала на абсолютну однобокість та диспропорційність такої формули. В Україні єдиний великий нафтопереробний завод — Кременчуцький НПЗ — уже тривалий час виведений з ладу регулярними обстрілами РФ, а країна повністю залежить від імпорту бензину та дизелю. Натомість для Москви мережа НПЗ є ключовим фінансовим і логістичним ресурсом, що живить воєнну машину. Відтак Київ наполягає на безумовному захисті саме цивільної енергетичної мережі, тоді як у Трампа зазначають лише, що росіяни поки «думають над цим».

    Водночас у Вашингтоні не приховують відкритого роздратування принциповою позицією українського керівництва. За словами посадовця Білого дому, удари українських дронів по російській нафтопереробці наразі завдають більшої шкоди відносинам Трампа із Зеленським, ніж безпосередньо самій Росії. Джерело наголошує, що американський президент «розлючений» і вважає, що офіційний Київ «сприймає допомогу США як належне». Ескалація риторики дійшла до того, що лідер США публічно закликав українців обрати іншого президента, звинувативши Володимира Зеленського в небажанні «укладати будь-які угоди».

     

  • Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    Палає паливний тил РФ: під ударом опинилися Волгоградський НПЗ і Самара

    У ніч проти 2 жовтня вибухи пролунали одразу у двох російських регіонах — Волгоградській та Самарській областях. За повідомленнями місцевих жителів і OSINT-каналів, однією з імовірних цілей атаки став Волгоградський нафтопереробний завод, а в Самарі повідомляли про пожежу на лінійній виробничо-диспетчерській станції «Самара».

    У Волгограді після серії вибухів у районі великої промислової зони спостерігали сильне задимлення. Російська влада підтвердила сам факт атаки безпілотників на промислову інфраструктуру регіону, однак конкретне підприємство не назвала. Водночас місцеві ресурси пов’язували дим саме з районом НПЗ компанії «ЛУКОЙЛ».

    Волгоградський НПЗ є одним із найбільших у Росії. Його потужність оцінюється приблизно у 14–15 млн тонн нафти на рік, а продукція включає бензин, дизель та інші нафтопродукти. Підприємство вже неодноразово потрапляло під атаки безпілотників і раніше тимчасово зупиняло частину виробничих установок.

    Паралельно вибухи чули у Самарській області. У мережі з’явилися повідомлення про пожежу на ЛПДС «Самара» — об’єкті, який використовується для транспортування нафти. Офіційного підтвердження масштабу пошкоджень на момент публікації не було.

    Самарський регіон має велике значення для російської нафтопереробки: тут розташовані Куйбишевський, Новокуйбишевський та Сизранський НПЗ. Окремі з них уже ставали цілями попередніх атак.

    «Ненька інфо» раніше писала про удари по нафтопереробних підприємствах Самарської області, зокрема по Новокуйбишевському та Куйбишевському НПЗ. Атака дронів у Самарській області РФ: палає Новокуйбишевський НПЗ

    На тлі регулярних атак російська паливна галузь уже стикається з перебоями. Reuters раніше повідомляв, що кілька великих НПЗ були змушені скорочувати або тимчасово зупиняти переробку після ударів безпілотників.

    Станом на ранок 2 жовтня точний масштаб пошкоджень у Волгограді та Самарі ще уточнюється. Так само офіційно не повідомлялося, хто саме стоїть за нічною атакою та які типи безпілотників були застосовані.

    Головне на цей момент: вибухи та пожежі знову зафіксували біля великих об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури одразу у двох регіонах РФ.

  • «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    «Проблема — Росія й Україна»: Трамп знову заговорив про удари по НПЗ

    Президент США Дональд Трамп знову пов’язав різке подорожчання дизельного пального у Сполучених Штатах із українськими ударами по російських нафтопереробних заводах. За його словами, саме скорочення роботи російських НПЗ стало однією з головних причин дефіциту дизеля на світовому ринку.

    Під час спілкування з журналістами Трамп заявив, що ситуація з дизельним пальним, на його думку, постраждала більше через події навколо російських НПЗ, ніж через конфлікт на Близькому Сході.

    «Знаєте, дизельне паливо набагато сильніше постраждало не через Близький Схід, а через те, що відбувається в Росії, оскільки нафтопереробні заводи, що виробляють дизельне паливо, виводяться з ладу з досить тривожною швидкістю», — сказав американський президент.

    Він додав, що без проблем із російською переробкою ситуація на американському ринку дизеля нібито була б значно стабільнішою. Трамп підсумував, що війна між Росією та Україною стала «найбільшою проблемою» для ринку дизельного пального.

    Це вже не перша подібна заява американського президента. 13 вересня Трамп публічно закликав президента України Володимира Зеленського припинити удари по російській дизельній інфраструктурі, стверджуючи, що вони сприяють глобальному дефіциту пального. Reuters тоді підтверджував, що серія українських ударів справді змусила частину великих російських НПЗ скоротити або зупинити виробництво.

    Втім, ситуація на світовому паливному ринку складніша, ніж випливає із заяв Трампа. За даними Reuters, нинішнє подорожчання дизеля пов’язане одразу з кількома факторами: ударами по російській нафтопереробці, війною навколо Ірану, перебоями з постачанням із Близького Сходу, скороченням світових запасів дистилятів та зниженням завантаження нафтопереробних потужностей.

    Ціни тим часом досягли рекордних значень. За даними AAA, які наводить Reuters, дизель у США останніми днями коштував близько $6,53 за галон. Це стало серйозною економічною проблемою для Білого дому, оскільки дизель використовується у вантажних перевезеннях, сільському господарстві, будівництві та інших галузях, а його подорожчання поступово перекладається у вартість товарів і логістики.

    Окремий фактор — Росія сама почала обмежувати продаж дизеля за кордон. Москва продовжила заборону на експорт пального до кінця жовтня після того, як українські удари скоротили роботу частини російських НПЗ. Росія до війни була одним із найбільших постачальників дизеля на світовий ринок, тому скорочення її експорту додатково тисне на міжнародні ціни.

    За підрахунками Reuters, у вересні половина із шести найбільших російських заводів, що виробляють дизель, була змушена істотно скоротити виробництво або повністю зупинити окремі установки після атак безпілотників. Це справді стало одним із факторів дефіциту, але не єдиним.

    На цьому тлі адміністрація Трампа шукає способи стримати ціни всередині США. Один із найрадикальніших варіантів — тимчасове обмеження експорту американського дизеля. 30 вересня Трамп підтвердив, що така можливість залишається на столі. За даними Reuters, Білий дім розглядає як повну заборону, так і добровільне скорочення експорту з боку нафтопереробних компаній.

    Ще раніше американський президент заявляв, що підтримує саму ідею експортних обмежень. Водночас учасники енергетичного ринку попереджають: такий крок може мати побічні наслідки, зокрема вплинути на роботу американських НПЗ та ціни на інші види пального.

    У Вашингтоні також обговорюють можливість ширшого використання так званого «червоного дизеля» — пального, яке не обкладається дорожніми податками та зазвичай використовується в сільському господарстві, будівництві й іншій позашляховій техніці. Однак галузеві експерти сумніваються, що це суттєво змінить загальний баланс пропозиції, оскільки такий захід радше знижує податкове навантаження, ніж збільшує фізичну кількість пального на ринку.

    Крім того, адміністрація США звертається до Європейського Союзу із закликом використати частину стратегічних запасів дизеля. Найбільші резерви в ЄС зосереджені у Франції та Німеччині. Станом на кінець вересня остаточного рішення про нове вивільнення цих запасів не було.

    Трамп паралельно неодноразово закликав Україну зменшити удари по російській енергетичній інфраструктурі. Кілька днів тому президент США заявив журналістам, що Зеленський нібито погодився «пригальмувати» такі атаки. Однак публічного підтвердження такої домовленості з боку українського президента або Офісу президента на момент заяви не було, тому це залишається версією самого Трампа.

    Україна протягом останніх місяців регулярно атакує російські НПЗ і паливну інфраструктуру далекобійними безпілотниками. Київ пояснює ці удари прагненням скоротити можливості Росії фінансувати та забезпечувати війну, оскільки доходи від енергоресурсів залишаються одним із ключових джерел надходжень російського бюджету.

    Попри заяви американського президента, незалежна оцінка ситуації на ринку свідчить, що дорогий дизель має одразу кілька причин. Reuters прямо називає серед них і українські удари по російських НПЗ, і наслідки війни на Близькому Сході, і скорочення запасів пального. Тому твердження про те, що проблема виникла виключно через Україну, не відображає всі фактори, які зараз впливають на світовий ринок.

    На цьому тлі дизель стає для Білого дому не лише енергетичним, а й внутрішньополітичним питанням. Рекордні ціни на пальне безпосередньо відчувають американські перевізники, фермери та споживачі, а адміністрація Трампа шукає швидкі способи збільшити пропозицію й знизити вартість пального напередодні проміжних виборів у США.

  • Самарський НПЗ не перестає горіти: після атаки ЗСУ на заводі пожежа

    Самарський НПЗ не перестає горіти: після атаки ЗСУ на заводі пожежа

    У російській Самарі в ніч проти 23 вересня знову зафіксували пожежу на території Куйбишевського нафтопереробного заводу — одного з великих підприємств «Роснефти», яке лише напередодні стало ціллю Сил оборони України. На оприлюднених у мережі кадрах видно значне займання в промисловій зоні підприємства. При цьому достеменно невідомо, чи йдеться про повторний удар, чи про продовження або повторне займання після попередньої атаки.

    Про нову пожежу повідомили російські моніторингові та OSINT-канали. За їхніми даними, вогонь на території підприємства було помітно ще вночі, а вранці 23 вересня займання тривало. Водночас ані українська сторона, ані російська влада станом на ранок не повідомляли про новий підтверджений удар саме по Куйбишевському НПЗ.

    Тому наразі можна впевнено говорити лише про факт нової пожежі, але не про її причину.

    Напередодні ситуація була значно яснішою. Генеральний штаб ЗСУ офіційно повідомив, що протягом 21 вересня та в ніч проти 22 вересня Сили оборони України уразили два важливі об’єкти російської нафтопереробки — «Башнефть-УНПЗ» в Уфі та Куйбишевський НПЗ у Самарі.

    На території обох підприємств після ударів виникли пожежі. У Генштабі наголосили, що продукція цих НПЗ використовується для забезпечення потреб російської армії.

    Що саме могло бути уражено

    Додаткові деталі 22 вересня повідомила українська оборонна компанія Fire Point.

    За її попередніми даними, на Куйбишевському НПЗ були уражені установки первинної переробки нафти АВТ-4 та АВТ-5. Саме такі установки належать до ключових елементів технологічного ланцюга НПЗ: через них проходить сира нафта на початковому етапі переробки.

    Це означає, що навіть за відсутності повного знищення підприємства пошкодження таких установок потенційно може суттєво впливати на обсяги роботи заводу. Водночас остаточний масштаб пошкоджень офіційно ще не підтверджений.

    OSINT-аналітики ще 22 вересня геолокували пожежу саме на території Куйбишевського НПЗ. На відео й фотографіях очевидців було видно великий стовп диму над промисловою зоною Самари.

    Що відомо про сам завод

    Куйбишевський НПЗ входить до структури «Роснефти» та є частиною великого Самарського нафтопереробного вузла.

    За даними Генштабу України, його номінальна потужність становить приблизно 7 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне пальне, мазут та понад 30 інших видів нафтопродуктів.

    Фактичні показники останніх років були дещо нижчими. За даними Forbes Ukraine, у 2024 році завод переробив близько 4,7 млн тонн нафти, або приблизно 94 тисячі барелів на добу. Тоді підприємство виробило близько 800 тисяч тонн бензину, 1,4 млн тонн дизельного пального та 1,3 млн тонн мазуту.

    Разом із Новокуйбишевським та Сизранським НПЗ підприємство формує один із найбільших нафтопереробних кластерів Поволжя.

    Завод атакують не вперше

    Куйбишевський НПЗ уже неодноразово опинявся під ударами безпілотників.

    У серпні 2025 року підприємство тимчасово припиняло переробку після однієї з атак. У червні 2026 року після чергового удару завод також зупиняв окремі виробничі процеси.

    Нова атака відбулася на тлі значно ширшої кампанії ударів по російській нафтопереробній інфраструктурі.

    За останні місяці повідомлялося про зупинки або пошкодження Сизранського, Саратовського, Ярославського та Московського НПЗ. Зокрема, Reuters повідомляв, що після атак у вересні повністю або частково припиняли роботу підприємства в Сизрані та Саратові, а на Ярославському НПЗ була пошкоджена установка, що забезпечувала близько 40% переробки заводу.

    «Ненька інфо» раніше також писала про системне зростання інтенсивності ударів по російських НПЗ. Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    У квітні 2026 року кількість атак на російську нафтову інфраструктуру досягла найвищого рівня щонайменше з кінця попереднього року. Йшлося не лише про самі заводи, а й про резервуарні парки, насосні станції, термінали та інші об’єкти паливної системи.

    Російська нафтопереробка відчуває дедалі більший тиск

    Регулярні удари вже позначилися на роботі російської паливної системи.

    Наприкінці серпня «Ненька інфо» писала, що серія атак по великих НПЗ призвела до дефіциту виробництва бензину відносно внутрішнього споживання. Росія почала втрачати паливний тил: удари по НПЗ залишили РФ без третини необхідного бензину

    За наведеними у матеріалі оцінками, наприкінці літа російські заводи виробляли близько 80 тисяч тонн бензину на добу при внутрішній потребі приблизно 115 тисяч тонн.

    Ще один показовий випадок стався 17 вересня, коли масований наліт безпілотників охопив понад 20 регіонів Росії. Тоді повідомлялося про нові пожежі на нафтопереробних підприємствах та інших об’єктах. Сотні дронів накрили понад 20 регіонів Росії: палають НПЗ і район військового аеродрому

    Що відомо про жертви атаки 22 вересня

    Російська влада заявляла, що під час масованої атаки на Самарську область 22 вересня загинула одна людина та ще четверо отримали поранення.

    Губернатор В’ячеслав Федорищев стверджував, що частина уламків безпілотників упала на приватні будинки та автомобілі. Він заявляв про «десятки» збитих дронів, однак конкретно Куйбишевський НПЗ у своєму першому повідомленні не називав.

    Російське Міноборони того дня заявило про сотні перехоплених безпілотників у різних регіонах країни. Ці цифри незалежно перевірити неможливо.

    Водночас факт ураження самого НПЗ згодом окремо підтвердив Генштаб України.

    Таким чином, станом на ранок 23 вересня Куйбишевський НПЗ уже другу добу залишається в центрі уваги через великі пожежі.

    Підтверджено, що 21–22 вересня підприємство атакували Сили оборони України, а на його території виникло займання. За попередньою інформацією Fire Point, удар припав на дві установки первинної переробки нафти.

    А ось причина нової пожежі в ніч на 23 вересня поки залишається невідомою. Повідомлень про нове підтверджене ураження заводу немає, тому стверджувати, що підприємство зазнало повторного удару, наразі передчасно.

    Проте сам факт того, що вогонь на одному з важливих підприємств російської нафтопереробки знову було видно через добу після атаки, свідчить про серйозність інциденту та можливі тривалі наслідки для роботи НПЗ.

  • Палаюча бензоколонка Кремля: невідомі безпілотники перетворили на факел Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області

    Палаюча бензоколонка Кремля: невідомі безпілотники перетворили на факел Куйбишевський нафтопереробний завод у Самарській області

    Глибокий тил Російської Федерації вкотре зазнав потужного та руйнівного повітряного удару, який наочно продемонстрував безпорадність ворожої протиповітряної оборони перед далекобійною безпілотною авіацією. У ніч на двадцять друге вересня об’єктом масованої атаки став стратегічно важливий Куйбишевський нафтопереробний завод, розташований у місті Самара на території однойменної області. За свідченнями численних місцевих жителів, опівнічну тишу розірвало характерне гудіння авіаційних двигунів невстановлених ударних дронів, після чого над промисловим комплексом пролунала серія глухих вибухів і спалахнула заграва. Удар виявився настільки результативним, що на території підприємства миттєво розгорілася масштабна пожежа, а над виробничими майданчиками піднявся велетенський стовп густого чорного диму, видимий за десятки кілометрів навколо. Відеозаписи палаючих технологічних установок та відчайдушних спроб заводських служб приборкати стихію швидко заполонили мережу, попри намагання місцевої влади приховати реальні масштаби катастрофи від громадськості.

    Куйбишевський нафтопереробний завод є одним із ключових виробничих активів російського державного гіганта «Роснєфть» та відіграє критичну роль у паливному забезпеченні окупаційних військ. Проєктна потужність підприємства становить близько семи мільйонів тонн нафти на рік, а його виробничі лінії спеціалізуються на випуску високооктанового автомобільного бензину, дизельного пального, мазуту, бітуму та, що особливо важливо в умовах війни, авіаційного гасу для бойових літаків. Будь-яке серйозне пошкодження ректифікаційних колон або технологічних вузлів первинної переробки нафти на подібних гігантських комплексах практично не підлягає швидкому відновленню через жорсткі західні санкції, які заблокували постачання імпортного високотехнологічного обладнання та запчастин. Офіційні представники місцевої влади та екстрені служби агресора традиційно зберігають мовчання, відмовляючись коментувати ступінь руйнувань, проте масштаб займання свідчить про виведення з ладу критичних потужностей.

    Систематичне нищення російської нафтової інфраструктури вже вийшло на найвищий глобальний політичний рівень, ставши важливою картою у міжнародній дипломатичній грі. Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп публічно констатував очевидний факт: через постійні та високоточні українські удари Росія фактично втратила стабільний контроль над власною нафтопереробною промисловістю, зазнаючи колосальних фінансових збитків та відчуваючи гострий внутрішній дефіцит моторного пального. Американський лідер вкотре використав ці вражаючі аргументи, аби наголосити на безальтернативності якнайшвидшого завершення кровопролитного конфлікту та необхідності згортання ескалації.

    Зі свого боку українське керівництво чітко розставляє акценти та висуває справедливі умови взаємності. Президент Володимир Зеленський прямо дав зрозуміти західним партнерам та Москві, що Україна готова продемонструвати гнучкість і призупинити нищівні атаки на ворожі нафтопереробні гіганти, проте виключно в обмін на аналогічні кроки з боку Кремля. Київ вимагає повного та беззастережного припинення російських ракетних ударів по українській генерації, електропідстанціях, об’єктах життєзабезпечення міст та морській портовій інфраструктурі, яка критично необхідна для безперебійного експорту продовольства. Доки агресор не піде на реальну енергетичну деескалацію, полум’я на нафтових об’єктах у глибині Росії залишатиметься дієвим та єдиним зрозумілим для ворога аргументом.

  • «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    «Це шкодить усьому світу»: Трамп закликав Зеленського припинити удари по виробництву дизельного пального в Росії

    Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп публічно звернувся до президента України Володимира Зеленського із закликом припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства, які призводять до виведення з ладу потужностей із виробництва дизельного пального. Відповідну заяву американський лідер зробив під час спілкування з представниками медіа на турнірі з гольфу Amgen Irish Open в Ірландії, заявивши, що спричинений ударами дефіцит дестабілізує світовий паливний ринок.

    Вимога Трампа та пошук «інших цілей»

    За словами очільника Білого дому, він уже провів пряму розмову з українським президентом щодо цього питання та закликав Київ переглянути пріоритети під час планування далекобійних операцій:

    «Зеленському потрібно зробити одну річ. Він має припинити виводити з ладу виробництво дизельного пального в Росії. Він спричиняє дефіцит дизеля. Це не пов’язано з Близьким Сходом. Це відбувається через те, що коїться між Росією та Україною», — наголосив Трамп, додавши, що українські військові мають «безліч інших цілей», тоді як атаки на нафтопереробну галузь РФ б’ють по інтересах усього світу.

    Рекордні ціни на пальне у США

    Заява американського президента пролунала на тлі суттєвого ускладнення ситуації на внутрішньому ринку Сполучених Штатів. Як раніше повідомляло видання The Wall Street Journal, роздрібні ціни на дизельне пальне в США підскочили до нових історичних максимумів. Головними факторами стрибка вартості палива аналітики називають тривалі перебої в енергопостачанні з регіону Близького Сходу в поєднанні з відчутним скороченням постачання продукції з російських НПЗ якраз напередодні періоду пікового сезонного споживання.

    Паливна криза в регіонах РФ як результат українських атак

    Навесні та влітку 2026 року Сили оборони України суттєво наростили інтенсивність і дальність ударів по ключових об’єктах російської нафтової інфраструктури. Під прицілом безпілотних систем опинилися найбільші НПЗ держави-агресора, внаслідок чого в окремі періоди Росія втрачала понад чверть свого загального обсягу переробних потужностей.

    Масштабні пошкодження технологічних установок швидко спровокували гостру кризу на російському роздрібному ринку пального. Вже до середини липня дефіцит і жорсткі обмеження на відпуск палива діяли у понад 50 регіонах РФ. Місцева влада та мережі АЗС були змушені запроваджувати талонну систему, графіки заправки транспорту та ліміти в обсязі 20–30 літрів пального на одне авто.