Golosnovinua.com

Позначка: НСЗУ

  • «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    «Сінево» та CSD Lab судяться з державою: чи зникнуть безкоштовні аналізи для українців

    Найбільші приватні лабораторії України – «Сінево» та CSD Lab – оскаржують у суді нові правила фінансування Програми медичних гарантій. Компанії заявляють, що зміни суттєво скорочують державні виплати приватним лабораторіям і можуть поставити під загрозу їхню участь у програмі, за якою українці отримують безкоштовні лабораторні дослідження за направленням лікаря.

    Про це повідомляє Forbes Ukraine.

    За інформацією видання, Київський окружний адміністративний суд у червні 2026 року відкрив провадження за позовами приватних лабораторій проти Кабінету Міністрів України та Національної служби здоров’я України (НСЗУ).

    Зокрема, позов мережі «Сінево» вже прийнято до розгляду, а підготовче судове засідання призначене на 7 липня 2026 року.

    Що стало причиною конфлікту

    Предметом спору став новий порядок реалізації Програми медичних гарантій, який, на думку приватних лабораторій, створює нерівні умови між державними та приватними медичними закладами.

    У «Сінево» та CSD Lab стверджують, що після змін рівень компенсацій для приватних лабораторій скорочується приблизно до 30% від попереднього рівня фінансування.

    На думку представників бізнесу, такі правила можуть зробити участь приватних лабораторій у державній програмі економічно невигідною.

    Саме тому компанії вирішили оскаржити нові умови в судовому порядку.

    Що таке Програма медичних гарантій

    Програма медичних гарантій – це державний механізм фінансування медичних послуг, який реалізує НСЗУ.

    У межах програми українці можуть безкоштовно отримувати визначений перелік медичних послуг, серед яких консультації лікарів, діагностика, лабораторні дослідження, стаціонарне лікування та інші види медичної допомоги за направленням сімейного або профільного лікаря.

    Приватні медичні заклади можуть брати участь у програмі нарівні з державними та комунальними лікарнями, якщо укладають відповідний договір із НСЗУ.

    Чи вплине це на пацієнтів

    Поки що безпосередніх змін для пацієнтів немає.

    Однак, якщо суд не задовольнить позови, а нові правила залишаться чинними, частина приватних лабораторій може переглянути свою участь у Програмі медичних гарантій.

    У такому випадку пацієнти можуть втратити можливість проходити окремі безкоштовні лабораторні дослідження саме у приватних мережах і будуть змушені звертатися до інших медичних закладів, які залишаться учасниками програми.

    Водночас остаточні наслідки залежатимуть як від результатів судового розгляду, так і від подальших рішень НСЗУ та самих лабораторій.

    Коли чекати перших рішень

    Першим етапом стане підготовче засідання у справі за позовом «Сінево», яке призначене на 7 липня 2026 року.

    Саме після початку судового розгляду стане зрозуміло, чи матимуть приватні лабораторії шанси домогтися перегляду нових правил фінансування та збереження нинішніх умов участі у Програмі медичних гарантій.

  • Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Медикам на передовій додадуть грошей: уряд ухвалив рішення, яке чекали тисячі лікарів

    Уряд України продовжив програму додаткового фінансування медичних закладів, які працюють на територіях активних бойових дій. Відповідне рішення дозволить лікарням і надалі отримувати додаткові кошти для виплати заробітних плат медикам, які щодня рятують життя українців у прифронтових громадах.

    Про це 4 червня повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, дія програми мала завершитися 30 червня 2026 року, однак Кабінет Міністрів ухвалив рішення продовжити її до кінця року.

    Таким чином, у другому півріччі 2026 року заклади охорони здоров’я, які надають спеціалізовану медичну допомогу на територіях активних бойових дій, щомісяця отримуватимуть додаткове державне фінансування для формування фонду оплати праці.

    За словами Свириденко, українські медики залишаються одним із ключових елементів стійкості держави в умовах війни. Саме лікарі та медичний персонал забезпечують надання допомоги цивільному населенню та військовим у регіонах, які постійно перебувають під загрозою російських обстрілів.

    Прем’єр-міністерка наголосила, що держава повинна не лише вимагати від медичних працівників професійності та самовідданості, а й створювати умови для їхньої роботи. Саме тому уряд вирішив продовжити фінансову підтримку медичних установ у прифронтових районах.

    Наразі система підтримки медичних закладів на територіях бойових дій включає одразу кілька механізмів. Один із них стосується первинної медичної допомоги. Такі медичні заклади отримують підвищене фінансування від Національної служби здоров’я України. Зокрема, за кожну декларацію з пацієнтом вони отримують на 20% більше коштів порівняно з медичними установами в безпечніших регіонах країни.

    Окремим напрямом підтримки залишається екстрена медична допомога. Через постійні обстріли, евакуації населення та значне навантаження на бригади швидкої допомоги держава збільшила фінансування цього сектору. Це дозволяє забезпечувати роботу медичних бригад, оновлювати обладнання та підтримувати кадровий потенціал системи охорони здоров’я.

    Питання фінансування медичної галузі залишається одним із найважливіших під час війни. За даними Міністерства охорони здоров’я, найбільше навантаження сьогодні несуть лікарні Донецької, Харківської, Запорізької, Херсонської, Сумської та частини Дніпропетровської областей. Саме ці регіони регулярно зазнають російських атак і водночас змушені забезпечувати безперервне надання медичних послуг.

    Від початку повномасштабного вторгнення Росії сотні медичних закладів були пошкоджені або повністю зруйновані. За даними МОЗ, лише протягом останніх років ворог завдав тисячі ударів по об’єктах медичної інфраструктури. Частину лікарень вдалося відновити, однак багато медиків продовжують працювати в складних умовах, часто під загрозою повторних обстрілів.

    Саме тому уряд регулярно переглядає механізми підтримки медичних установ. У Кабміні наголошують, що головне завдання — не допустити відтоку кваліфікованих кадрів із прифронтових територій та гарантувати доступ людей до якісної медичної допомоги навіть поблизу лінії фронту.

    Рішення про продовження програми також збігається із загальним збільшенням державних видатків. Раніше Міністерство фінансів повідомляло, що у січні-квітні 2026 року видатки загального фонду державного бюджету України зросли на 13,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Водночас суттєво збільшилися витрати на оборону, соціальну сферу та підтримку критичної інфраструктури.

    Попри складну фінансову ситуацію та зростання навантаження на бюджет, уряд продовжує фінансувати пріоритетні напрямки, серед яких медицина залишається одним із ключових. За словами представників Кабміну, стабільна робота лікарень у прифронтових регіонах напряму впливає на безпеку населення та здатність держави витримувати виклики війни.

    Експерти у сфері охорони здоров’я позитивно оцінюють рішення уряду. Вони наголошують, що додаткові виплати допомагають утримувати лікарів у громадах, які перебувають під постійною загрозою обстрілів. Без такої підтримки багато медичних закладів могли б зіткнутися з кадровим дефіцитом та ризиком скорочення обсягів медичної допомоги.

    Рішення Кабінету Міністрів про продовження додаткового фінансування до кінця 2026 року має забезпечити стабільну роботу лікарень у зоні бойових дій та підтримати тисячі медичних працівників, які продовжують виконувати свою роботу в найскладніших умовах війни. Для багатьох прифронтових громад це означає збереження доступу до медичних послуг і впевненість у тому, що лікарі залишаться поруч навіть у найважчі моменти.

  • Черги до сімейних лікарів уже прогнозують: з 20 травня українцям ускладнять отримання направлень

    Черги до сімейних лікарів уже прогнозують: з 20 травня українцям ускладнять отримання направлень

    В Україні від 20 травня зміниться порядок роботи з електронною системою охорони здоров’я, і це може суттєво вплинути на пацієнтів, які звикли швидко отримувати направлення до вузькопрофільних спеціалістів телефоном або через медичну сестру. Формально йдеться не про окрему заборону “направлень телефоном”, а про оновлення технічних вимог до медичних інформаційних систем. Проте на практиці для багатьох українців це може означати одне: щоб отримати направлення до невролога, кардіолога, хірурга чи на планове обстеження, доведеться окремо записуватися до сімейного лікаря й чекати прийому. Про це повідомляє ТСН.ua, а також підтверджують оновлені вимоги ЕСОЗ і НСЗУ.

    З 20 травня всі медичні інформаційні системи мають працювати за принципом “один акаунт — одна людина”. Це означає, що кожен медичний працівник повинен використовувати власний обліковий запис, а практика, коли лікар і медична сестра працюють під одним логіном або паралельно оформлюють документи через спільний доступ, має зникнути. До цієї дати МІС повинні підтвердити відповідність 37-й редакції технічних вимог, затвердженій наказом НСЗУ №138 від 20 березня 2026 року.

    Для пацієнта це може змінити звичний сценарій звернення по медичну допомогу. Якщо раніше людина могла зателефонувати до амбулаторії, пояснити проблему й отримати електронне направлення через сімейного лікаря або медсестру, то після оновлення системи такий “ручний режим” стане значно складнішим або неможливим. Медична сестра більше не зможе оформити направлення від імені лікаря, якщо лікар у цей час приймає іншого пацієнта. Тому для планового направлення доведеться записуватися на прийом заздалегідь. Такі роз’яснення вже публікують окремі центри первинної медико-санітарної допомоги.

    Офіційно зміни пояснюють кібербезпекою, захистом персональних даних і персональною відповідальністю медичного працівника за кожну дію в електронній системі. ЕСОЗ повідомляла про оновлення технічних вимог до МІС, які стосуються всіх медпрацівників, що працюють із персональними даними пацієнтів. Серед змін — жорсткіший контроль доступу, перевірка даних працівників і нові правила роботи із записами в системі.

    Однак саме пацієнти можуть першими відчути негативні наслідки. Сімейні лікарі прогнозують збільшення черг, адже частина дій, які раніше могли виконуватися швидше, тепер вимагатиме окремої участі лікаря. Особливо це може вдарити по літніх людях, пацієнтах із хронічними хворобами, батьках дітей, маломобільних людях і мешканцях громад, де навіть поїздка до амбулаторії є окремою проблемою.

    Найбільше занепокоєння викликає саме доступ до вузьких спеціалістів. Якщо людина має гострий біль у спині, загострення хронічної хвороби або потребує планового обстеження, вона може втратити кілька днів лише на те, щоб потрапити до сімейного лікаря й отримати направлення. А вже після цього доведеться окремо записуватися до профільного спеціаліста.

    У матеріалі ТСН.ua експерти звертають увагу, що нові вимоги можуть створити додаткові адміністративні бар’єри, якщо медичні заклади не підготуються організаційно. Йдеться про необхідність розділити потоки пацієнтів, створити окремі слоти для оформлення направлень, забезпечити лікарів і медсестер окремими робочими місцями та технікою. Якщо в амбулаторії досі один комп’ютер на кількох працівників, нові правила можуть фактично уповільнити роботу.

    Водночас важливо розуміти: зміни не скасовують медичну допомогу і не означають, що пацієнт залишиться без доступу до лікаря. Ургентні стани, невідкладна допомога та госпіталізація мають працювати за окремими правилами. Але саме планові направлення, консультації та обстеження можуть стати довшими за часом.

    Ще один можливий наслідок — частина пацієнтів із фінансовою можливістю може частіше звертатися до приватних клінік, щоб не чекати прийому в сімейного лікаря та направлення до спеціаліста. Це створює ризик нерівності доступу до медичних послуг: ті, хто має гроші, отримуватимуть консультацію швидше, а решта чекатиме в електронній або живій черзі.

    Фактично держава робить логічний крок із погляду цифрової безпеки: кожен працівник має відповідати за власні дії в системі, а персональні дані пацієнтів повинні бути захищені. Але якщо зміни впровадять без належної організації на місцях, українці можуть побачити не “цифрове вдосконалення”, а нову хвилю черг до сімейних лікарів.

    Тож після 20 травня пацієнтам варто заздалегідь планувати планові звернення, не чекати останнього моменту для отримання направлення та уточнювати у своєму медзакладі, як саме працюватиме запис до лікаря за новими правилами.

  • У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    У лікарні на Полтавщині пацієнтів змушували платити за безкоштовні операції

    На Полтавщині правоохоронці викрили масштабну фінансову схему в одному з медичних закладів, яка дозволяла отримувати кошти одночасно від пацієнтів і з державного бюджету. За попередніми оцінками, збитки перевищують 11 мільйонів гривень.

    Розслідування встановило, що співробітники медзакладу штучно створювали умови, за яких пацієнтам повідомляли про нібито відсутність необхідних медичних виробів і витратних матеріалів для проведення операцій.

    У результаті людей змушували самостійно купувати ці матеріали через підконтрольні структури. Йшлося, зокрема, про інтраокулярні лінзи, які використовуються під час офтальмологічних втручань.

    Після проведення операцій до електронної системи охорони здоров’я вносили неправдиві дані про те, що всі послуги були надані пацієнтам безкоштовно в межах державної програми медичних гарантій.

    Таким чином медичний заклад отримував оплату двічі за одну і ту ж послугу — безпосередньо від пацієнтів і додатково з державного бюджету через Національну службу здоров’я України.

    Правоохоронці зазначають, що така схема дозволяла системно завищувати обсяги наданих безоплатних послуг і отримувати бюджетне фінансування на підставі недостовірних даних.

    Наразі тривають слідчі дії. Встановлюється коло осіб, причетних до організації схеми, а також перевіряються інші можливі епізоди незаконної діяльності.

    Цей випадок вкотре піднімає питання контролю за використанням бюджетних коштів у сфері охорони здоров’я та захисту прав пацієнтів, які мають отримувати гарантовані державою послуги без додаткових витрат.

  • У Франківську викрили схему з фіктивними медпослугами на 1,5 мільйона

    У Франківську викрили схему з фіктивними медпослугами на 1,5 мільйона

    Правоохоронці Івано-Франківської області викрили схему безпідставного отримання бюджетних коштів у одному з медичних закладів обласного центру. За даними слідства, йдеться про понад 1,5 мільйона гривень, які були отримані за фіктивно надані медичні послуги.

    Як повідомили у поліції, упродовж 2023–2024 років службові особи Комунального некомерційного підприємства «Міський клінічний перинатальний центр Івано-Франківської міської ради» вносили неправдиві відомості до електронної системи охорони здоров’я. У документах зазначалося, що новонароджені нібито отримували лікування у складних неонатальних випадках, хоча фактично така допомога не надавалася.

    Унаслідок цього Національна служба здоров’я України перерахувала закладу понад 1,5 мільйона гривень за відповідними пакетами медичних гарантій. Загалом слідчі встановили 48 фіктивних випадків, які стали підставою для нарахування коштів.

    За версією правоохоронців, організаторкою схеми була колишня директорка медзакладу. Вона, використовуючи службове становище, забезпечувала формування, погодження та подання до НСЗУ завідомо неправдивих звітів про обсяги наданих послуг.

    На підставі зібраних доказів, зокрема показань свідків, вилучених документів та результатів судово-економічної експертизи, 23 березня їй повідомили про підозру за статтею про зловживання владою або службовим становищем.

    Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 600 тисяч гривень.

    Оперативний супровід у справі здійснюють співробітники Управління стратегічних розслідувань, а процесуальне керівництво забезпечує Окружна прокуратура Івано-Франківська.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють інших осіб, які можуть бути причетними до незаконного отримання бюджетних коштів.

  • Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    Суд арештував лікарку, яка оформила декларації на померлих пацієнтів

    У Кіровоградській області суд обрав запобіжний захід сімейній лікарці, яку підозрюють у масштабному привласненні бюджетних коштів через фіктивні декларації з пацієнтами. За версією слідства, йдеться про понад 3,5 мільйона гривень, отриманих у межах державної програми медичних гарантій.

    Як встановили правоохоронці, у 2020 році жінка зареєструвалася як фізична особа-підприємець для ведення медичної практики. Уже в квітні 2021 року вона уклала договір із Національною службою здоров’я України та задекларувала надання послуг у селі Йосипівка Новомиргородського району.

    Втім, за даними слідства, фактично медична діяльність за вказаною адресою не здійснювалася. Прийом пацієнтів не проводився, медична документація не велася, а громадяни не отримували жодної допомоги.

    Слідчі вважають, що лікарка систематично вносила до електронної системи охорони здоров’я недостовірні відомості про пацієнтів. Зокрема, декларації укладалися без відома людей, із використанням змінених персональних даних — імен, дат народження, місця проживання та навіть статі. Частину декларацій, за матеріалами справи, оформлювали на померлих осіб.

    Загалом правоохоронці нарахували 1731 таку декларацію, які стали підставою для отримання фінансування. За період з 2021 по 2024 рік підозрювана, за версією слідства, отримала понад 3,5 мільйона гривень із державного бюджету.

    У березні жінці повідомили про підозру. Суд дійшов висновку про наявність ризиків, зокрема можливого переховування, впливу на свідків або знищення доказів, і обрав їй запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

    Водночас суд передбачив можливість внесення застави в розмірі 3,5 мільйона гривень. Наразі досудове розслідування триває, правоохоронці встановлюють усі обставини справи.

  • Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    Фарма під час війни: як «Артеріум» заробляє мільйони, ігноруючи судові рішення

    На тлі повномасштабної війни, перевантаженої системи охорони здоров’я та пацієнтів, які дедалі частіше змушені економити на базових препаратах, фармацевтичний ринок України демонструє протилежну тенденцію — зростання прибутків окремих виробників. Водночас питання соціальної відповідальності бізнесу та виконання судових рішень для частини компаній, схоже, відходять на другий план.

    Одним із показових прикладів такої моделі називають групу «Артеріум». Формально це великий український виробник лікарських засобів, який активно працює на внутрішньому ринку. Однак фінансова структура групи, за даними розслідувачів, побудована так, що дозволяє мінімізувати реальні зобов’язання перед кредиторами та уникати виконання судових рішень.

    Зокрема, пов’язане з групою підприємство АТ «Київмедпрепарат» роками не виконує рішення судів про стягнення значних сум. При цьому виробничий процес не зупиняється: продукція виготовляється, постачається в аптеки та лікарні, контракти виконуються у звичайному режимі. На папері компанія декларує відсутність коштів, однак фактично продовжує стабільно працювати.

    Ключовим механізмом такої моделі називають внутрішній перерозподіл фінансових потоків. Основні продажі та прибутки, за наявною інформацією, акумулюються через інші структури групи — зокрема Корпорацію «Артеріум» та ТОВ «Артеріум ЛТД». За деякими оцінками, понад 70% продукції концентрується саме на цих юрособах. У підсумку борги залишаються на одному підприємстві, тоді як реальні гроші — на іншому, що ускладнює роботу виконавчої служби.

    Проблеми виникали й під час спроб примусового виконання рішень суду. Зафіксовано випадки, коли приватних виконавців не допускали до складських приміщень під приводом відсутності майна. Водночас матеріали справ та слідчі дії свідчили, що лікарські засоби фактично перебували на цих складах. Це може вказувати на свідоме приховування активів.

    На тлі кримінальних проваджень та арештів активів відбулися зміни у структурі власності групи. Іноземні компанії зникли з реєстрів, натомість з’явилися фізичні особи, пов’язані з оточенням підсанкційного бізнесмена Костянтина Жеваго. Експерти розцінюють такі кроки як спробу ускладнити встановлення реальних бенефіціарів та доступ до корпоративних прав. Паралельно в публічному просторі поширювалися заяви про «корпоративні конфлікти» та «рейдерство», що часто використовується для відвернення уваги від фінансових і юридичних питань.

    Окремі питання виникають і до державного контролю. Ринок лікарських засобів курує Міністерство охорони здоров’я, однак компанії, які мають невиконані судові рішення, продовжують працювати без помітних обмежень. Через Національну службу здоров’я України, яка адмініструє мільярдні бюджетні виплати медзакладам, також проходять кошти, що зрештою опиняються у фармвиробників, включно зі структурами, навколо яких тривають спори та розслідування.

    У результаті складається ситуація, коли фармацевтичний бізнес швидко адаптується до воєнних умов і зберігає високі доходи, тоді як пацієнти стикаються зі зростанням цін і зниженням доступності лікування. Історія «Артеріума» демонструє системну проблему: за відсутності дієвого контролю та реальної відповідальності навіть критично важлива галузь може працювати за логікою мінімізації зобов’язань, а не суспільної користі.

  • Як змінити сімейного лікаря: що потрібно знати та куди звертатися

    Як змінити сімейного лікаря: що потрібно знати та куди звертатися

    В Україні пацієнти мають право вільно обирати свого сімейного лікаря незалежно від місця проживання чи реєстрації. Якщо лікар не влаштовує або з’явилися інші обставини, можна обрати нового фахівця без розриву декларації з попереднім.

    Щоб змінити сімейного лікаря, достатньо підписати декларацію з новим. Стара декларація анулюється автоматично в системі. Якщо ж пацієнт хоче просто розірвати декларацію, без підписання нової, треба подати заяву у вільній формі до медзакладу. Екстрену допомогу у цьому випадку нададуть без проблем, але для планових послуг декларація з сімейником все одно потрібна.

    Не обов’язково приходити на прийом до попереднього лікаря. У разі підписання нової декларації відвідування попереднього медзакладу не потрібне. Якщо ж пацієнт просто розриває декларацію, заяву можна подати в реєстратурі або до головного лікаря. Повідомляти старого лікаря про зміну теж не обов’язково, але інколи це допомагає отримати корисні рекомендації щодо подальшого лікування.

    Для підписання нової декларації знадобляться паспорт, ідентифікаційний номер та свідоцтво про народження дитини, якщо вибір лікаря стосується малюка. Також потрібен мобільний телефон для контакту. Декларація діє доти, доки пацієнт не вирішить змінити лікаря. Вибирати сімейного лікаря можна необмежену кількість разів, але одночасно обслуговуватися у кількох сімейників не можна.

    Знайти лікаря можна як у комунальних закладах, так і у приватних клініках або серед лікарів-ФОП. Перед вибором варто дізнатися про професійні якості лікаря, його ставлення до вакцинації, вміння консультувати дистанційно та готовність приїжджати на виклики додому. Список усіх медзакладів та лікарів доступний на сайті Національної служби здоров’я України.

    Вільний вибір сімейного лікаря допомагає знайти того фахівця, який розуміє стан пацієнта та ефективно співпрацює для покращення його здоров’я.

  • Фіктивне лікування на мільйони: у лікарнях оформляли неіснуючих пацієнтів

    Фіктивне лікування на мільйони: у лікарнях оформляли неіснуючих пацієнтів

    У кількох українських медичних закладах проведено обшуки через підозру у масштабному привласненні бюджетних коштів. Йдеться про шахрайське використання Програми медичних гарантій, яку координує Міністерство охорони здоров’я. За попередніми оцінками, сума збитків становить мільйони гривень.

    Як встановили слідчі, керівники й окремі працівники медичних установ 2024 року уклали договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та вносили неправдиву інформацію до електронної системи охорони здоров’я. У звітах йшлося про тисячі нібито наданих медичних послуг, яких насправді не було.

    У такий спосіб лікарні “освоювали” державні кошти, отримуючи щомісячне фінансування за фіктивно пролікованих пацієнтів. Йдеться про підозру у злочині за ч. 5 ст. 191 КК України — “Привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах”.

    Слідчі Бюро економічної безпеки спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Нацполіції та під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора провели десятки обшуків — як у медзакладах, так і за місцем проживання їх працівників.

    У ході слідчих дій вилучено первинну документацію, на основі якої проводились нарахування НСЗУ. Саме ці документи стали формальною підставою для виплати бюджетних коштів за “лікування”, яке насправді не проводилось.

    У фокусі слідства — не лише конкретні медзаклади. Правоохоронці також перевіряють можливу причетність посадовців НСЗУ та Міністерства охорони здоров’я, які могли знати або бути залученими до фіксації неправдивих даних та узгодження виплат.

    Йдеться про національну бюджетну програму “Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення”. Саме в межах цієї програми у 2024 році українські лікарні отримували значні кошти з бюджету.

    Розслідування ще триває. У полі зору правоохоронців — десятки інших закладів охорони здоров’я, які могли діяти за схожою схемою. Правоохоронці готують підозри першим фігурантам справи.

    У МОЗ наразі офіційно не коментують ситуацію.

  • Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Програма “Доступні ліки” стала обов’язковою для всіх аптек

    Від 1 липня 2025 року в Україні набули чинності нові правила, згідно з якими усі аптеки зобов’язані брати участь у державній програмі “Доступні ліки”. Відтепер пацієнти можуть отримати необхідні препарати за електронним рецептом безоплатно або з частковою доплатою в будь-якій аптеці — незалежно від її формату чи мережевої приналежності.

    Про це повідомило Міністерство охорони здоров’я України. Згідно з новими вимогами, кожна аптека повинна укласти договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) та забезпечити відпуск препаратів за програмою.

    Якщо ж в аптеці відмовляються видавати “Доступні ліки” або кажуть, що не мають відповідного договору, МОЗ радить звертатися на гарячі лінії:

    • Якщо аптека не має договору з НСЗУ — скаргу слід подати до МОЗ за телефоном 0 800 505 201.

    • Якщо аптека має договір, але відмовляє у відпуску ліків за е-рецептом — звертайтесь до НСЗУ за номером 16-77.

    МОЗ також готує розширення списку ліків. Уже в серпні до переліку додадуться нові діючі речовини — препарати на основі індапаміду, торасеміду, метилдопи, а також засоби для лікування анемії з двовалентним залізом і фолієвою кислотою.

    У жовтні до програми також мають включити ліки для пацієнтів з онкологією — екземестан, летрозол і тамоксифен.

    Для жителів прифронтових регіонів та віддалених сіл створено альтернативні механізми доступу до програми:

    • Мобільні аптечні пункти вже працюють у 17 областях і обслуговують понад тисячу населених пунктів. Графіки їх переміщення можна переглянути на сайті МОЗ.

    • “Укрпошта. Аптека” — проєкт, який дозволяє замовляти препарати телефоном з безкоштовною доставкою. Ініціатива працює по всій країні з жовтня 2024 року.

    МОЗ закликає українців не залишати такі випадки без уваги й захищати своє право на доступне лікування.