Golosnovinua.com

Позначка: NYT

  • Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Трамп сумнівається у Венсі: NYT розкрила боротьбу за роль наступника президента США

    Президент США Дональд Трамп досі не визначився, кого бачить своїм політичним спадкоємцем після завершення другого терміну. Попри те, що віцепрезидент Джей Ді Венс тривалий час вважався головним фаворитом у Республіканській партії, останні публікації американських медіа свідчать: у Білому домі дедалі активніше обговорюють і кандидатуру державного секретаря Марко Рубіо.

    Про це повідомляє The New York Times із посиланням на джерела в оточенні американського президента.

    За даними видання, Трамп під час розмов із радниками неодноразово ставив питання про політичне майбутнє свого віцепрезидента.

    «Чи є у Венса все необхідне, щоб пройти весь шлях?» — запитує Трамп своїх співрозмовників.

    Втім, як зазначають джерела NYT, президент США сам часто відповідає на це запитання доволі неоднозначно, визнаючи, що поки не впевнений у готовності Венса стати наступним лідером республіканців.

    Попри сумніви, Джей Ді Венс залишається однією з найвпливовіших фігур в адміністрації. Він регулярно бере участь у ключових політичних рішеннях, представляє Білий дім на міжнародних заходах та отримує можливість нарощувати власний політичний капітал напередодні президентської кампанії 2028 року.

    Однак, за інформацією NYT, стосунки між Трампом і Венсом не завжди безхмарні. Президент США часто порівнює кар’єрний шлях свого заступника зі своїм власним і наголошує, що без його підтримки Венс не зміг би досягти нинішнього політичного статусу.

    Особливе невдоволення Трампа, за словами співрозмовників видання, викликає стиль роботи віцепрезидента. Американський лідер неодноразово звертав увагу на те, що Венс бере більше відпусток, ніж він сам. Для Трампа, який традиційно демонструє образ політика, що постійно перебуває в роботі, це є одним із критеріїв оцінки потенційного наступника.

    Ще один показовий епізод стався восени 2025 року під час закритої зустрічі президента із сенаторами-республіканцями. Тоді Трамп несподівано навів у приклад чиновників китайського лідера Сі Цзіньпіна.

    «Чому б тобі так не поводитися? Джей Ді не так поводиться! Джей Ді весь у розмовах! Я хочу так само хоча б кілька днів. Гаразд, Джей Ді?» — цитує президента The New York Times.

    Ці слова стали ще одним свідченням того, що Трамп продовжує оцінювати свого потенційного наступника й поки не готовий публічно назвати його фаворитом.

    Тим часом дедалі більше уваги привертає державний секретар Марко Рубіо. Після формування нової адміністрації він став одним із найближчих соратників президента та отримав значний вплив на зовнішньополітичний курс Вашингтона.

    За даними NYT, Рубіо проводить із Трампом значно більше часу, ніж більшість інших членів адміністрації. Він регулярно супроводжує президента під час міжнародних поїздок і часто перебуває поруч із ним на борту президентського літака Air Force One.

    Саме тому в політичних колах США дедалі частіше говорять про можливу конкуренцію між Венсом і Рубіо за право стати кандидатом від Республіканської партії на виборах 2028 року.

    Під час однієї з останніх розмов із журналістами Трампа прямо запитали, хто може продовжити його політичний курс після завершення президентства.

    Відповідь президента була максимально загадковою.

    «Це буде хтось дуже важливий», — сказав він.

    Американські аналітики вважають, що така невизначеність є частиною традиційної політичної тактики Трампа. Він часто підтримує конкуренцію між союзниками, не дозволяючи жодному з них достроково закріпити за собою статус спадкоємця.

    Видання Axios раніше також повідомляло, що головними претендентами на роль кандидата від республіканців у 2028 році Трамп вважає саме Джей Ді Венса та Марко Рубіо. Водночас президент жартома заявляв, що і сам із задоволенням балотувався б знову, хоча Конституція США не дозволяє обіймати посаду президента більше двох термінів.

    Політологи зазначають, що боротьба між Венсом і Рубіо може стати однією з головних внутрішньопартійних інтриг найближчих років. Венс має сильну підтримку серед прихильників руху MAGA та консервативного електорату, тоді як Рубіо володіє значним досвідом у сфері зовнішньої політики й користується авторитетом серед частини традиційного республіканського істеблішменту.

    Водночас остаточне рішення багато в чому залежатиме від самого Трампа, який залишається найвпливовішою фігурою в Республіканській партії. Саме його підтримка може визначити, хто стане головним претендентом на Білий дім після завершення нинішньої президентської каденції.

    Поки ж американський президент не поспішає робити остаточний вибір, залишаючи відкритою інтригу щодо майбутнього лідера республіканців і потенційного президента США після 2028 року.

  • NYT: Україна стає новим центром глобальної безпеки

    NYT: Україна стає новим центром глобальної безпеки

    Україна дедалі більше утверджується як один із ключових центрів формування нової глобальної архітектури безпеки. Про це йдеться в авторській колонці американського ветерана та оглядача Девіда Френча для The New York Times, у якій аналізується трансформація ролі України після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    Автор наголошує, що Україна не лише вистояла в умовах масштабної війни проти значно більшого противника, але й стала фактором, який змінює підходи до ведення сучасних бойових дій. За його словами, український досвід уже впливає на військові доктрини інших держав і змушує переосмислювати традиційні уявлення про силу, технології та організацію армії.

    Одним із ключових аспектів, на які звертає увагу Френч, є стрімка еволюція українських збройних сил у ході війни. Україна, за його оцінкою, стала своєрідною “лабораторією сучасного бою”, де в реальному часі відбувається тестування нових підходів до ведення війни.

    Особливу увагу він приділяє розвитку безпілотних технологій. Українські сили масово інтегрували дрони у розвідку, коригування артилерії, ударні операції та морські місії. Це дозволило компенсувати перевагу противника в техніці та чисельності, а також суттєво підвищити точність і ефективність бойових дій.

    Окремо зазначається, що Україна стала однією з перших країн, яка системно використовує дрони як базовий елемент тактичного планування, а не лише як допоміжний інструмент.

    У колонці підкреслюється, що роль України у світі змінюється: вона поступово переходить від позиції держави, яка отримує допомогу, до країни, що сама формує безпекові рішення та передає досвід іншим.

    Йдеться про поглиблення оборонної співпраці з країнами Європи та іншими партнерами, які дедалі активніше цікавляться українськими практиками ведення війни. Українські інструктори, військові та експерти залучаються до спільних навчань, програм підготовки та обміну досвідом.

    Френч наголошує, що такий процес фактично створює новий тип партнерства, де Україна виступає не лише отримувачем підтримки, а й джерелом знань і практик для союзників.

    Окремий блок матеріалу присвячений ширшому геополітичному контексту. Автор зазначає, що війна в Україні вплинула не лише на Європу, а й на глобальний баланс сил, включно зі США та їх союзниками.

    На його думку, внутрішні політичні процеси у Сполучених Штатах та дискусії щодо зовнішньої політики призводять до того, що частина союзників починає шукати більш автономні підходи до власної безпеки. Це стимулює посилення європейської оборонної політики та збільшення ролі регіональних центрів сили.

    У цьому новому балансі Україна дедалі частіше розглядається як ключовий елемент європейської безпекової системи.

    Френч підкреслює, що унікальність українського досвіду полягає не лише в технологіях, а й у швидкості адаптації до нових загроз. Українські сили постійно змінюють тактику, реагують на нові типи озброєнь противника та впроваджують інновації без тривалих бюрократичних процедур.

    Це, на думку автора, робить Україну прикладом для вивчення у військових академіях і центрах стратегічного планування по всьому світу. Окремо він зазначає, що сучасні конфлікти дедалі більше залежать від технологічної гнучкості, а не лише від класичної військової потужності.

    У підсумку автор колонки стверджує, що Україна вже стала одним із ключових елементів формування нової системи міжнародної безпеки. Йдеться не лише про її роль у протистоянні агресії, а й про вплив на майбутні стандарти ведення війни та оборонної співпраці.

    Френч зазначає, що українська держава дедалі частіше виступає як ініціатор нових підходів у сфері безпеки, а не лише як учасник уже існуючих форматів.

    За оцінкою The New York Times, Україна вже вийшла за межі ролі регіонального учасника конфлікту і перетворилася на державу, яка формує нові правила глобальної безпеки. Її досвід війни, технологічні рішення та міжнародна активність створюють основу для довгострокових змін у світовій оборонній політиці.

    У результаті, як підкреслюється в матеріалі, центр ваги у питаннях захисту демократії та стримування агресії поступово зміщується, і Україна відіграє в цьому процесі дедалі більш визначальну роль.

  • Російський тиск зростає, Україна виснажена і змушена стримувати наступ на кількох напрямках

    Російський тиск зростає, Україна виснажена і змушена стримувати наступ на кількох напрямках

    Ситуація на полі бою останніми тижнями різко погіршилася, і російські війська просуваються одразу на кількох напрямках. Як пише The New York Times, це дає Володимиру Путіну підстави займати жорстку позицію на переговорах і відмовлятися від будь-яких поступок у мирних ініціативах.

    За словами фінського військового аналітика Еміля Кастехельмі з Black Bird Group, Росія має відчутну перевагу. Україна, за його словами, не готова капітулювати, однак виглядає достатньо виснаженою, щоб Москва могла висувати власні вимоги.

    За даними військових карт, свідчень з передової та коментарів аналітиків, російські війська досягли успіхів під Покровськом, практично оточили сусідній Мирноград, просуваються у південних районах Запоріжжя, наближаються до Куп’янська і посилюють тиск у районі Сіверська.

    «Майбутнє виглядає для України дуже, дуже похмурим. Я не бачу чіткого виходу із ситуації», — зазначив Кастехельмі.

    Українські військові визнають, що з осені ситуація почала змінюватися не на користь ЗСУ. Оператор БПЛА Ігор розповів виданню, що оборона «почала руйнуватися від виснаження». Росія активно застосовує дрони «Блискавка» та хвилі міні-камікадзе — аналогів яких Україна поки що не має у серійному виробництві.

    Під загрозою не лише Покровськ

    Російські сили одночасно тиснуть на Костянтинівку, Лиман та інші ключові міста Донеччини.

    Капітан Олег Войцеховський, чий підрозділ розташований біля Лиману, зазначив, що обстріли та атаки тривають постійно: «В останні два місяці відчувається зростання інтенсивності бойових дій».

    Бійці 14-ї оперативної бригади Нацгвардії додають, що Покровськ перетворюється на епіцентр трагедії: на вулицях — перемішані тіла цивільних та військових, і можливості для евакуації фактично немає.

    Наступ у Запоріжжі й ризики для Мирнограда

    Поки Україна перекидає сили для утримання Покровська, Росія намагається скористатися шансом на інших ділянках фронту — зокрема у південно-східній частині Запорізької області. Попри перекидання резервів, темпи просування противника залишаються тривожними, зазначають аналітики.

    Мирноград щоденно перебуває під штурмом. За словами одного з командирів, дрони перетворили дороги на смертельні пастки:
    «Якщо в нас три людини, то в них — 30. Скільки в них живої сили, просто нереально».

    Зима може дещо сповільнити обидві сторони, але РФ продовжує вести війну на виснаження, маючи значний мобілізаційний ресурс.

    «Росія взяла на себе зобов’язання вести війну на виснаження і нині намагається повільно й військовим шляхом зламати Україну», — вважає Кастехельмі.