Golosnovinua.com

Позначка: обмеження

  • В Україні вводять обмеження електроенергії

    В Україні вводять обмеження електроенергії

    З 11 лютого в Україні вводяться графіки обмеження потужності в подачі електроенергії. Вони стосуватимуться лише промислових підприємств та бізнесу, а для побутових споживачів на даний момент відключення не плануються.

    Пошкодження енергетичної інфраструктури через російські ракетно-дронові атаки стали головною причиною введення обмежень. Згідно з повідомленням “Укренерго”, енергетики працюють над тим, щоб оперативно відновити пошкоджене обладнання. Втім, обмеження на енергоспоживання для бізнесу та промисловості триватимуть з 7:00 до 11:00 та з 15:00 до 21:00.

    Такі заходи допоможуть зменшити навантаження на енергетичну систему і дозволять зберегти стабільність у подачі електроенергії до побутових споживачів.

    Поки що відключення світла для побутових споживачів не прогнозуються. Проте енергетики закликають українців економно споживати електроенергію, адже погодні умови (морози до 10 градусів) можуть створити додаткове навантаження на енергосистему.

    Директор енергетичних програм “Центру Разумкова” Володимир Омельченко пояснив, що при сильних морозах і додатковому навантаженні від атак на газові родовища, в разі дефіциту потужності, можуть бути введені планові відключення електроенергії для побутових споживачів. Однак при достатньому імпорті енергоресурсів Україна зможе уникнути таких заходів.

    Для того, щоб уникнути відключень для побутових споживачів, важливо забезпечити стабільний імпорт електроенергії та газу, а також відповідально ставитись до споживання електрики в кожному домогосподарстві.

    Таким чином, Україні потрібно бути готовою до будь-яких ситуацій і поєднувати оптимізацію споживання з активною роботою енергетиків.

  • НБУ підняв штрафи для банків

    НБУ підняв штрафи для банків

    Національний банк України посилив покарання для банків за порушення санкційного законодавства. Постанова №9, яка набула чинності 4 лютого, передбачає зростання максимального штрафу за недотримання обмежень щодо підсанкційних осіб до 1% статутного капіталу банку.

    До 1 лютого штраф становив лише 0,01% статутного капіталу банку, але тепер його збільшено в 100 разів. Для банків із найбільшим капіталом, наприклад, державного ПриватБанку (206 млрд грн), це означає можливий штраф до 2,06 млрд грн. У невеликих банків із капіталом 200 млн грн штрафи можуть сягати 2 млн грн.

    НБУ вимагає від банків відмовляти у послугах та закривати рахунки осіб, які потрапили до санкційних списків. Регулятор неодноразово зазначав, що банки часто затягують виконання вимог або допускають недоліки у перевірках клієнтів.

    Одне з найбільших труднощів для банків — швидке реагування на оновлення санкційних списків. Держфінмоніторинг регулярно оновлює перелік осіб, пов’язаних із тероризмом або підсанкційною діяльністю, і банки повинні перевіряти клієнтів на відповідність цьому списку миттєво, навіть під час операцій, які займають лічені секунди.

    Окрім посилення санкційного моніторингу, постанова №9 передбачає нові штрафи за:

    1. Недотримання правил фінансового моніторингу (максимальний штраф — до 135,15 млн грн).
    2. Відсутність належного обладнання у відділеннях для осіб із інвалідністю та інших маломобільних груп населення (наприклад, пандусів, шрифтів Брайля чи відповідного персоналу).

    НБУ вимагає не лише технічного дотримання норм, але й забезпечення доступності фінансових послуг для всіх категорій населення.

    Фінансисти визнають, що технічні вимоги НБУ часто складно виконати вчасно, особливо враховуючи часті оновлення санкційних списків. Однак регулятор наполягає на тому, що посилення штрафів спрямоване на підвищення дисципліни в банківському секторі та забезпечення виконання законодавства.

    Нове жорстке регулювання стане серйозним викликом для банків, які змушені адаптуватися до посилених вимог та уникати багатомільйонних штрафів.

  • У Раді пропонують обмежити зарплати чиновників

    У Раді пропонують обмежити зарплати чиновників

    У Верховній Раді готуються до реєстрації законопроєкту, що може докорінно змінити систему зарплат посадовців під час воєнного стану. Автори ініціативи, зокрема народні депутати від фракції “Європейська Солідарність”, пропонують обмежити доходи чиновників до суми, яку отримують військові на передовій — 100 тисяч гривень на місяць.

    Як повідомила депутатка Ніна Южаніна, обмеження зарплат мають стосуватися народних депутатів, міністрів, суддів, співробітників Національного банку, Офісу Президента, Рахункової палати, Державного бюро розслідувань (ДБР), Бюро економічної безпеки (БЕБ) та інших структур.

    “На період воєнного стану розмір зарплат цих осіб не повинен перевищувати виплати військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях,” — підкреслила Южаніна.

    Кого це не торкнеться?

    Під дію обмеження не підпадатимуть:

    • військовослужбовці;
    • працівники Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС).

    Таким чином, законопроєкт спрямований на те, щоб підтримати принцип соціальної справедливості в умовах війни.

    Якщо законопроєкт буде ухвалено, він стане сигналом про солідарність урядовців із військовими та громадянами, які переживають економічні труднощі через війну. Водночас виникає питання, як це вплине на ефективність роботи держапарату, адже високі зарплати часто є способом зниження корупційних ризиків.

  • Фінмоніторинг посилюється: з 2025 року українців очікують обмеження на рахунки та перекази

    Фінмоніторинг посилюється: з 2025 року українців очікують обмеження на рахунки та перекази

    З 1 січня 2025 року в Україні вступають у дію нові вимоги до фінансового моніторингу, які суттєво змінять правила роботи банків із фізичними особами та фізичними особами-підприємцями (ФОП). Згідно з Меморандумом, затвердженим Національним банком, вводяться обмеження на кількість рахунків та ліміти на грошові перекази.

    Про це йдеться в проєкті Меморандуму, підготовленого банками, підписання якого може розпочатися цього тижня і розтягнутися на невизначений час. Очікується, що спочатку до нього підключаться великі банки, а потім і менші структури.

    Уривчасті дані про цей документ надходили ще в середині листопада, і «Страна» писала про це кілька тижнів тому. Тоді було відомо про наміри банків встановити посилений контроль над операціями українців від 50 тис. грн, якщо їм передувало внесення готівки.

    А з останньої редакції Меморандуму стало зрозуміло, що під посилений контроль буде взято не тільки грошові проводки після зарахування готівки, а всі без винятку.

    У документі виписано чотири ключові напрямки. Перше – на етапі відкриття рахунку людині або ФОПу, новому клієнту має присвоюватися одна з трьох категорій ризику. Низький і середній ризик – у цьому разі з боку банку застосовуються спрощені заходи перевірки: без обов’язкового підтвердження доходів, тобто банк не просить надати зарплатну довідку або податкову декларацію, якщо йдеться про ФОПа. У цю категорію мають потрапляти клієнти, які під час первинного анкетування заявляють про місячний дохід до 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року і до 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

    Високий ризик може присвоюватися клієнтам із великими сумами доходів, або які є PEP (політично значущими особами), або якщо відомо про їхні підозрілі операції в інших банках тощо. У таких людей запитуватимуть більше підтверджувальних документів, а їхні операції посилено перевірятимуть у рамках фінансового моніторингу.

    Другий напрям Меморандуму – це моніторинг платіжних операцій. Тут для клієнтів вводяться додаткові обмеження залежно від присвоєної категорії ризиковості (низька, середня, висока). За умови відсутності документально підтверджених доходів – тобто без надання банку довідок, декларацій – фінансисти запроваджують свої власні обмеження на будь-які грошові перерахування (виняток зроблять для волонтерів, власників зарплатних карток):

    1. Клієнтам високого рівня ризику встановлюється ліміт у сумі 50 тис. грн на місяць.

    2. Клієнтам середнього і низького ризику два ліміти, що змінюються:

    – до 150 тис. грн – з 1 січня 2025 року;
    – до 100 тис. грн – з 1 червня 2025 року.

    Ці ліміти можуть переглядатися персонально для кожного після надання документів про доходи, залежно від їхнього розміру в кожному випадку.

    Нагадаємо, що з 1 жовтня 2024 року Нацбанк запровадив заборону для всіх фізосіб на грошові p2p-перекази (за номерами банківських карток) понад 150 тис. грн/міс. із кількома винятками. Наприклад, ліміт не поширюється на IBAN-перекази (за номерами рахунків). Але вищевказані обмеження в рамках Меморандуму не мають винятків, і поширюються на всі перекази: і на p2p, і на IBAN.

    Третій напрямок передбачає введення заборони на відкриття клієнтам без офіційно підтверджених доходів понад 3 поточних рахунків в одній валюті. Виняток є для кредитних, депозитних рахунків і рахунків під держпрограми (наприклад, Національний кешбек, єВідновлення).

    Четвертий напрям Меморандуму стосується створення централізованого реєстру сумнівних клієнтів, яких фінансисти називають «фінансовими мулами» – Нацбанк називав їх дропами (люди, які передають свої рахунки в користування третім особам за винагороду). Банки, які підписали цей документ, збираються обмінюватися інформацією про клієнтів. Отже, якщо людині примусово закриватимуть рахунок в одному банку, то в неї будуть проблеми з відкриттям його в інших фінустановах.

  • В Україні вводять графіки відключень електроенергії

    В Україні вводять графіки відключень електроенергії

    Сьогодні «Укренерго» повідомило про запровадження графіків відключень електроенергії для бізнесу та промислових споживачів. Обмеження діятимуть у денний час і будуть скасовані ввечері після стабілізації роботи обладнання. При цьому побутові споживачі не зазнають жодних обмежень, що стало обнадійливим моментом для населення.

    Причина введення таких обмежень криється в короткостроковому зниженні потужності маневрової генерації та зменшенні обсягів імпорту електроенергії, зазначають у «Укренерго». Це тимчасовий захід, який допоможе стабілізувати енергосистему України.

    Чого очікувати бізнесу?

    Обмеження не мають бути тривалими: вони діятимуть лише протягом дня, а вже ввечері енергопостачання буде повністю відновлено. Це дасть можливість промисловим споживачам планувати свою роботу з урахуванням нових графіків і уникати втрат продуктивності в піковий вечірній час.

    В «Укренерго» також закликали бізнес і промисловість розумно використовувати електроенергію, особливо в періоди знижених потужностей, для підтримки стабільності енергосистеми країни.

    Такі заходи дозволяють уникнути більш серйозних перебоїв, зменшити ризики для системи і підтримати її стабільну роботу. Енергетичні обмеження для бізнесу і промисловості стали частиною загальних зусиль для забезпечення стабільності енергетичної системи України, що особливо важливо в умовах зимового періоду та підвищеного навантаження на мережу.

  • Обмеження НБУ не діють на нелегальні казино

    Обмеження НБУ не діють на нелегальні казино

    З 1 жовтня Національний банк України ввів ліміт на перекази з картки на картку — 150 тисяч гривень на місяць, аби обмежити діяльність нелегальних онлайн-казино. Ця ініціатива мала на меті запобігти відтоку коштів до азартних платформ, які не лише не платять податків, але й не регулюються правилами відповідальної гри. Однак проблема нелегальних казино виявилася більш стійкою та гнучкою, ніж очікувалося.

    Небезпека ігроманії в Україні

    Зростання ігрової залежності стало особливо актуальним серед військових, які, отримавши виплати за службу, часом потрапляють у полон азарту. Незважаючи на кроки, вжиті Президентом Володимиром Зеленським, такі як указ від квітня 2024 року, який спрямований на боротьбу з ігровою залежністю, проблема залишається. Державна політика передбачала обмеження фінансових потоків до нелегальних казино, які працюють на основі банківських переказів і активно користуються схемами за допомогою “дропів” — підставних банківських карток.

    Як працює обхід обмежень

    Нелегальні казино швидко навчилися обходити нові обмеження, пропонуючи клієнтам альтернативні способи поповнення рахунків. Сайти казино, як-от stawki.bet чи bet2fun, пропонують клієнтам перекази на картки фізичних осіб у державних банках або навіть на рахунки з IBAN. Такі платежі не потрапляють під контроль встановлених лімітів, оскільки виглядають як звичайні перекази між фізичними особами.

    Наразі в цих нелегальних операціях активно використовуються картки банку “Ощадбанк”, що раніше очолював нинішній голова НБУ Андрій Пишний. І хоча держава намагається боротися з цією проблемою, нелегальні казино залишаються доступними, використовуючи лазівки в банківських системах.

    У пошуках ефективного рішення

    Попри заяви та введення обмежень, реальної користі в боротьбі з нелегальними азартними платформами поки що не досягнуто. Запропоновані заходи радше символічні, оскільки незаконні платформи швидко знаходять нові шляхи для обходу обмежень, використовуючи сервіси державних банків. Це ставить під питання ефективність політики НБУ та підштовхує до розгляду інших методів контролю, можливо, технологічних і правових, для більш жорсткого переслідування нелегальних азартних структур.

  • НБУ вводить ліміт у 150 тис. грн з 1 жовтня

    НБУ вводить ліміт у 150 тис. грн з 1 жовтня

    З 1 жовтня 2024 року Національний банк України (НБУ) вводить тимчасове обмеження на грошові перекази між фізичними особами з картки на картку (P2P та C2C). Протягом шести місяців діятиме ліміт у 150 тис. грн на місяць для вихідних переказів на картки інших фізичних осіб. Це обмеження стосуватиметься всіх рахунків клієнта, відкритих в одному банку.

    Нові правила не торкнуться вхідних переказів, їх кількості, а також переказів між власними рахунками клієнта або операцій за реквізитами IBAN. Ліміт також не застосовуватиметься до волонтерів, які відповідають хоча б двом критеріям, визначеним НБУ для волонтерської діяльності.

    Важливо, що якщо загальна сума переказів клієнта перевищить 150 тис. грн на місяць, але він зможе довести прозорість цих операцій, обмеження не будуть застосовані.

    За даними НБУ, ці зміни не вплинуть на 98% клієнтів, оскільки їхні щомісячні перекази зазвичай не перевищують зазначену суму. Ліміт був запроваджений як тимчасовий захід для боротьби з «дропами» — особами, які надають свої карткові рахунки для використання сторонніми, що призводить до відтоку значних коштів, близько 200 млрд грн щорічно.

    Цей шестимісячний період дозволить НБУ працювати над комплексними рішеннями, щоб у майбутньому зняти запроваджені обмеження за умови успішності заходів боротьби з нелегальними фінансовими операціями.

  • НБУ ввів обмеження на касові операції

    НБУ ввів обмеження на касові операції

    Національний банк України (НБУ) запровадив зміни до порядку ведення касових операцій у гривні, що безпосередньо торкнуться підприємств. Відтепер, згідно з новими правилами, підприємства більше не зможуть отримувати готівкові кошти від громадян без відкриття рахунку. Ця ініціатива спрямована на підвищення прозорості платіжних операцій та боротьбу з ухиленням від оподаткування.

    Нові правила для підприємств

    Як пояснили в пресслужбі НБУ, відтепер усі кошти, що надходять підприємствам через перекази без відкриття рахунку, спочатку мають бути зараховані на поточний або платіжний рахунок підприємства. Лише після цього вони можуть бути видані з цих рахунків готівкою.

    Ця нова норма запроваджена для мінімізації ризиків використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема, для ухилення від оподаткування під час здійснення операцій купівлі-продажу товарів.

    Що це означає для громадян?

    Водночас зміни не торкнуться пересічних громадян. Українці, як і раніше, зможуть розраховуватися за послуги та товари у зручний для них спосіб: готівкою чи безготівковими переказами, зокрема під час переказу коштів без відкриття рахунку.

    Обмеження на перекази з картки на картку

    Окрім цього, з 1 жовтня 2024 року НБУ запроваджує тимчасове обмеження на перекази фізичних осіб “з картки на картку” (P2P, C2C). Протягом пів року діятиме ліміт у 150 000 грн на місяць для вихідних переказів за всіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб. Цей ліміт не поширюється на рахунки волонтерів, офіційні доходи яких перевищують обмеження, а також на перекази між власними рахунками клієнта в одному банку та на операції за реквізитами IBAN.

  • Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Нацбанк України готується до скасування частини валютних заборон

    Національний банк України (НБУ) планує значне пом’якшення валютних обмежень, введених під час війни. Про це йдеться у внутрішньому листі №40-0009/61174, розісланому банкам, в якому зазначено про розгляд можливостей для спрощення діючих валютних обмежень.

    З нього зрозуміло, що НБУ хоче розрахувати суму валюти, яка може піти з України за кордон, якщо влада дозволить бізнесу оплатити старі, довоєнні, поставки імпортних товарів. Очевидно, ці проплати спочатку застрягли, і не були проведені після введення валютних обмежень 24 лютого 2022 року.

    У НБУ хочуть зрозуміти, наскільки істотним буде валютний відтік і скільки долара із золотовалютних резервів України доведеться продати, якщо він піде на поблажки для платежів. Остаточне рішення буде ухвалено після збору всієї інформації та аналізу.

    Як відомо, валютна лібералізація Нацбанку цього року виливається в зростання валютних продажів регулятора, що підтверджується офіційними звітами: з $2,99 млрд у червні 2024 року до $3,3 млрд у липні, наприклад. Загалом від початку цього року НБУ продав уже $18,5 млрд (купити зміг лише $118,6 млн) – це десь половина поточного розміру золотовалютних резервів країни, які, утім, регулярно поповнюються за рахунок міжнародної допомоги. Але не на 100%. За підсумками липня регулятор відзвітував про скорочення цих резервів на 1,8% – до $37,2 млрд.

    Зараз НБУ запросив у банків дані щодо:

    – Неоплаченими імпортними контрактами до 23 лютого 2021 року (зокрема з 1 січня 2020 року до 23 лютого 2021-го, а також із 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року і раніше 31 грудня 2018 року);

    – Боргами за імпортом товарів до 23 лютого 2021 року за умови прямого кредитування, страхування, гарантування, поручительства іноземного експортно-кредитного агентства, а також іншої країни через уповноважену організацію/особу. Із зазначенням резидентства такої особи, банку.

    Схоже, нова валютна лібералізація може торкнутися цих контрактів.

    Видно, що влада поспішає. Усі ці дані Нацбанк зажадав надати до 23 серпня 2024 року, коли, мабуть, планують почати аналіз і ухвалити рішення. Його не виключають наприкінці серпня або у вересні. Можливо, під час чергової заяви щодо перегляду облікової ставки НБУ, яку, згідно з офіційним графіком, має бути оприлюднено 19 вересня.

  • Мін’юст уточнив умови обмеження доступу до державних послуг без військового квитка

    Мін’юст уточнив умови обмеження доступу до державних послуг без військового квитка

    18 травня набув чинності новий закон про мобілізацію. Українці призовного віку повинні оновити свої дані у ТЦК, що можна зробити як у самому військкоматі, так і у ЦНАП або через мобільний застосунок “Резерв+”. Кінцевий термін — 16 липня.

    У зазначеному застосунку з’явився QR-код, який є аналогом паперових військово-облікових документів.

    Міністр юстиції Денис Малюська нещодавно повідомив, що сотні державних послуг стануть недоступними українцям, які не мають військово-облікових документів. Проте він зазначив, що його неправильно зрозуміли, і список конкретних послуг, розповсюджений у засобах масової інформації, не відповідає дійсності. За словами Малюськи, окремі послуги дійсно обмежили для зазначеної категорії чоловіків, а окремі будуть обмежені в майбутньому. Проте “точно не за списками, придуманими Телеграм-каналами”.

    “Це класичний фейк і ІПСО. Не ведіться і слідкуйте за нормативно-правовими актами. Якась ера дезінформації настала, одні спростування/пояснення пишу. Особливо сподобалась теза, що без військового квитка не надаватиметься міжнародна правова допомога. Думаю, усі втікачі від кримінального переслідування оцінять,” — з гумором прокоментував глава Мінюсту.