Позначка: Obolon Plaza

  • «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    «Позика» на $800 тисяч для родини голови АМКУ: депутата Львівщини віддадуть під суд у справі про фіктивні докази

    Депутата однієї з міських рад Львівської області Володимира Ковальчука судитимуть за обвинуваченням у наданні неправдивих показань детективам НАБУ, використанні підробленого документа та декларуванні недостовірної інформації. Слідство вважає, що депутат допомагав створити штучне пояснення походження активів родини голови Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, який сам є фігурантом справи про незаконне збагачення та недостовірне декларування.

    Про завершення слідства та передачу матеріалів до суду повідомило НАБУ. Інформацію також оприлюднили журналісти проєкту «Схеми» та низка українських медіа.

    За версією слідства, Ковальчук заявив детективам, що у 2021 році нібито позичив 800 тисяч доларів тестю Павла Кириленка — Олександру Матієнку. Саме ці гроші, за словами родини Кириленка, начебто стали джерелом коштів для придбання елітної нерухомості у Києві. Йдеться про квартири, офісні приміщення та паркомісця у столичному житловому комплексі бізнес-класу «Оболонь Plaza».

    Історія із «позикою» стала одним із ключових епізодів у справі проти голови АМКУ Павла Кириленка. НАБУ та САП підозрюють, що у 2020–2023 роках Кириленко, перебуваючи на посаді керівника Донецької обласної військової адміністрації, набув активи на понад 72 мільйони гривень, записавши майно на родичів дружини.

    Раніше під час засідання Вищого антикорупційного суду тесть Кириленка Олександр Матієнко пояснював походження коштів саме цією позикою. За його словами, він разом із дружиною нібито планував інвестувати у київську нерухомість разом із Володимиром Ковальчуком як у спільний бізнес-проєкт. Матієнко заявляв, що сторони хотіли придбати нерухомість, зробити ремонт і згодом перепродати її дорожче.

    Втім, у НАБУ переконані, що договір позики був сфальсифікований уже після початку антикорупційного розслідування. Згідно з результатами судової експертизи, документ, датований липнем 2021 року, насправді був підписаний значно пізніше — у 2024 році. Експерти також дійшли висновку, що договір намагалися штучно «зістарити», аби створити враження його давнього походження.

    Слідчі вважають, що Ковальчук не лише надав неправдиві свідчення, а й використав підроблений договір у цивільному процесі. Навесні 2025 року депутат звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із позовом про стягнення з родини Матієнків «боргу» у розмірі 800 тисяч доларів. Попри аргументи прокурорів САП щодо сумнівності документа, у серпні 2025 року суд першої інстанції задовольнив позов Ковальчука. Наразі це рішення оскаржується в апеляції.

    Крім того, за даними НАБУ, депутат відобразив цю позику у своїй декларації за 2024 рік, що слідство також розцінює як внесення недостовірної інформації до електронної декларації.

    Дії Ковальчука кваліфікували за кількома статтями Кримінального кодексу України, серед яких:
    — введення в оману суду або іншого уповноваженого органу;
    — використання завідомо підробленого документа;
    — декларування недостовірної інформації.

    Сам депутат усі звинувачення відкидає. У коментарях журналістам він заявив, що вважає підозру необґрунтованою та назвав кримінальне провадження «тиском» через його статус свідка у справі Кириленка. Також Ковальчук стверджує, що не бачив експертизи, яка встановила нібито пізніше створення договору позики. Окремо депутат заявив, що на момент надання коштів не знав про родинні зв’язки Олександра Матієнка з головою Антимонопольного комітету.

    Сама справа Павла Кириленка залишається однією з найгучніших антикорупційних справ щодо високопосадовців останніх років. У центрі уваги слідства — походження численних об’єктів нерухомості та елітного майна, оформленого на близьких родичів дружини чиновника. ВАКС раніше обрав Кириленку запобіжний захід у вигляді застави понад 30 мільйонів гривень та поклав на нього низку процесуальних обов’язків.

    На тлі активізації антикорупційних розслідувань справа Ковальчука може стати прецедентною не лише через обсяг фігуруючих сум, а й через сам механізм, який, за версією слідства, використовувався для легалізації походження активів через фіктивні боргові зобов’язання та судові процеси.

  • Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Родина голови АМКУ придбала майно на 70 мільйонів гривень

    Протягом періоду з 2020 по 2023 рік, родина Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України (АМКУ),  придбала нерухомості та автомобілів на суму понад 70 мільйонів гривень.

    Це включає великий маєток із двома земельними ділянками під Києвом, офісні приміщення обсягом 200 квадратних метрів у столиці, два кросовери, три квартири з паркомісцями у престижних житлових комплексах Києва та чотири апартаменти в Ужгороді.

    Розслідування, проведене журналістами «Схем», виявило, що більшість цього майна була зареєстрована на родичів дружини Кириленка (батьків та бабусю), і придбана за час, коли він очолював Донецьку обласну адміністрацію, перш ніж був переведений на посаду голови АМКУ у Києві у 2023 році. Проте, ніхто з родичів не має бізнесу, а офіційних доходів, які могли б підтримати такі великі покупки, недостатньо, щоб їх здійснити, зазначається у розслідуванні.

    В коментарі для «Схем» Кириленко заявив, що джерело статків його родини – це стартовий капітал, сформований у 90-ті роки, коли бабуся його майбутньої дружини продала акції заводу “Стирол” у Горлівці, отримані нею як працівницею заводу. Однак офіційного підтвердження цим операціям журналістам не вдалося знайти.

    Родичі Кириленка також не могли підтвердити документально цю версію походження сімейного майна, стверджуючи, що “все залишилося в окупованій Горлівці”.

    У квітні 2020 року, коли Павло Кириленко вже майже 9 місяців очолював Донецьку облдержадміністрацію, його тесть, Олександр Матієнко, придбав у котеджному містечку на Київщині земельну ділянку площею 25 соток та будинок у 228 квадратних метрів. Згідно з отриманим договором купівлі-продажу, вартість цієї нерухомості для Матієнка склала 4 мільйони гривень. Проте, за архівним оголошенням про продаж цього будинку, опублікованим на одному з інтернет-порталів, у 2020 році він коштував більше. Його ціна становила 430 тисяч доларів (еквівалентно 10 мільйонів гривень за той період).

    Олександр Матієнко, коментуючи для журналістів, стверджував, що справді придбав майно значно дешевше, ніж та ціна, що вказана в оголошенні. “Він (продавець – ред.) продавав це майно 4-5 років. Я думаю, якби він не продав, я б не купив, так?”, – зазначив Матієнко.

    У січні 2021 року мати Павла Кириленка опублікувала фотографії з ним та дітьми у цьому маєтку. У квітні 2021 року тесть Кириленка, Олександр Матієнко, додатково придбав 25 соток землі в тому ж котеджному містечку за 1,8 мільйона гривень, згідно з договором купівлі-продажу. Наразі на цій території можна побачити фундамент майбутньої будівлі.

    Журналісти також встановили, що родина Кириленка продовжувала розширювати своє майно навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії. У серпні 2022 року Матієнко придбав майнові права на апартаменти у престижному житловому комплексі “Residents Park” в Ужгороді. На той момент Павло Кириленко вже очолював Донецьку обласну військово-цивільну адміністрацію, переїхавши на схід саме з Ужгорода, де протягом двох років очолював військову прокуратуру.

    Згідно з договорами купівлі-продажу, які маються в розпорядженні «Схем», тесть Кириленка придбав майнові права на квартири у житловому комплексі, з площами 90 та 74 квадратних метри за 800 та 640 тисяч гривень відповідно. За відомостями журналістів, на момент покупки ринкові ціни на цю нерухомість становили суттєво більше – 7 та 6 мільйонів гривень відповідно.

    У квітні 2023 року тесть Кириленка додатково придбав майнові права на ще одну квартиру у ужгородському житловому комплексі, площею 77 квадратних метрів за майже 670 тисяч гривень. За даними інформаційного ресурсу з нерухомості, ринкова вартість цієї квартири становила майже 6 мільйонів гривень на той момент.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, у той же період також придбала майнові права на квартиру у комплексі “Residents Park” площею 80 квадратних метрів, за суму понад 670 тисяч гривень. Ринкова вартість апартаментів на той момент становила приблизно 6 мільйонів гривень. Крім квартир, подружжя Матієнків у період з 2022 по 2023 рік стали власниками чотирьох паркомісць у ужгородському житловому комплексі, сукупна ринкова вартість яких перевищує два з половиною мільйони гривень.

    Отже, загальна ринкова вартість майна, що належить подружжю Матієнків у Ужгороді, становить 27 мільйонів гривень.

    У березні 2023 року теща Кириленка стала власницею двох квартир у Києві, у житловому комплексі “Obolon Plaza”, кожна з яких має площу майже 90 квадратних метрів. Загальна вартість цього майна, за даними договорів купівлі-продажу, становить 9,5 мільйонів гривень. Оплата за ці апартаменти була здійснена у 2021 році.

    У тому ж місяці, тесть Павла Кириленка придбав два паркомісця у комплексі Obolon Plaza за загальну суму, відповідно до ринкових цін, від 80 до 100 тисяч доларів.

    За даними, зібраними журналістами, у цьому ж столичному житловому комплексі у травні 2023 року мати дружини Павла Кириленка, Наталія Матієнко, стала власницею офісного приміщення площею майже 200 квадратних метрів. Вона отримала цю нерухомість у подарунок від своєї матері, Альбіни Віннікової. Віннікова, яка є прабабусею дітей Павла Кириленка, внесла майже 12 мільйонів гривень за це приміщення у 2021 році, що підтверджується договором купівлі-продажу.

    Крім того, тесть Павла Кириленка володіє Volkswagen Tiguan 2020 року випуску, а теща – розкішним кросовером BMW X3, на якому, за встановленими “Схемами”, пересувається сама дружина голови Антимонопольного комітету України, Алла Кириленко.

    У коментарі для “Схем”, Павло Кириленко заявив, що у родини його дружини було достатньо заощаджень, щоб придбати всю цю нерухомість.

    “Вони мали активи, включаючи акції, сертифікати підприємства ‘Стирол’. І вони реалізовувалися залежно від їх ціни. Альбіна Віннікова – це прабабуся моїх дітей, вона працювала і реалізовувала акції”, – зазначив Кириленко.

    Теща Кириленка, Наталія Матієнко, розповіла, що її батьки продали акції заводу в 1997 році і заробили на цьому 40 тисяч доларів.

    “Постійно працювали гроші. Вони у нас ніколи не лежали без діла”, – додала Матієнко.

    Вона також зазначила, що частину грошей вона отримала від родички в Росії, яка померла.

    Тесть Кириленка, Олександр Матієнко, в коментарі для “Схем”, заявив, що протягом усього життя працював, тому міг заощадити на це майно.

    “Хіба за 40 років я не міг заробити? Я будував, купував квартиру, робив ремонт, продав. Переїхав в іншу, зробив ремонт і пожив там. Мені допомагали батьки жінки, у нас велика і дружна сім’я, якщо люди так живуть, то це можна тільки аплодувати”, – сказав Матієнко.

    Проте, відповідно до даних з офіційних реєстрів фізичних та юридичних осіб, Наталія Матієнко ніколи не мала власного бізнесу. За даними “Схем”, доступ до яких було отримано з баз даних про офіційні доходи, вона отримувала лише соціальні виплати та незначну суму від приватного підприємства в 2003 році. Її чоловік, Олександр Матієнко, переважно працював у ДАІ, а за період з 2005 по 2015 рік він отримав зарплату у розмірі 223 тисяч гривень. Наразі обидва є пенсіонерами.

    Дружина Алла Кириленко, за даними її декларацій, офіційно не мала достатніх коштів, щоб допомогти батькам у придбанні численної нерухомості та автомобілів. Це саме стосується і самого голови Антимонопольного комітету, якій, за його заробітною платою та заявленими заощадженнями, не могли забезпечити такі великі придбання.

    Бабуся дружини Кириленка, 77-річна Альбіна Віннікова, за останні двадцять п’ять років отримала лише 16 гривень від «Приватбанку» у 2013-му році. За даними податкової з 2015 по 2017 рік, вона отримувала соціальні виплати на суму трохи більше однієї тисячі гривень як внутрішньо переміщена особа.

    Невдачею завершилася спроба журналістів знайти офіційні підтвердження операцій з акціями. У Фонді держмайна надали лише частину архівних даних, а Національний депозитарій не мав інформації щодо реєстру акціонерів заводу за ті роки.

    Самі родичі Кириленка не мали можливості нагадати деталі стосовно кількості та вартості акцій заводу, які володіли. Вони тільки згадали про суму в 40 тисяч доларів, яку, за їх словами, отримали від продажу акцій. Проте, документальні підтвердження цієї версії не були надані.

    «Вся ця історія залишилася в Горлівці. Якщо б це було інакше, ми показали б вам всі ці документи, які залишилися там. Всі квитанції, розписки та інше», – сказала Наталія Матієнко.

    Юристи вважають, що наявність значного майна у родині голови Антимонопольного комітету України може бути ознакою незаконного збагачення, особливо якщо це майно не відповідає офіційно заявленим доходам.

    “Це може бути актив, що знаходиться на ім’я інших осіб, але було придбане за кошти або за дорученням особи, яка декларує свої доходи. Або це може бути майно, щодо якого він залишає за собою право розпоряджатись, продавати або визначати юридичний статус. Якщо різниця між законними доходами і цими активами перевищує 8,5 мільйонів гривень (на 2022 рік), це може бути ознакою незаконного збагачення, за яке передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років з конфіскацією майна”, – пояснює юрист “Центру протидії корупції” Вадим Валько.

    Павло Кириленко був призначений головою Антимонопольного комітету в вересні 2023 року за пропозицією президента України Володимира Зеленського. З 2019 року до осені 2023 року він очолював Донецький регіон. Кар’єру розпочав як прокурор, працюючи спочатку у Донецькій області, потім в Генеральній прокуратурі у Києві, і пізніше як військовий прокурор на Закарпатті, очолюючи військову прокуратуру Ужгородського гарнізону.