Golosnovinua.com

Позначка: оборонна промисловість

  • Україну можуть відсунути від ринку зброї майбутнього: чому ЄС формує правила без повної участі Києва

    Україну можуть відсунути від ринку зброї майбутнього: чому ЄС формує правила без повної участі Києва

    Україна ризикує опинитися на другорядних ролях у формуванні нової європейської оборонної індустрії, попри те, що саме її досвід війни став основою для багатьох сучасних військових технологій і рішень. Йдеться насамперед про нову програму Європейського Союзу — European Defence Industry Programme, яка визначатиме розвиток оборонної промисловості Європи у найближчі роки.

    Ця програма розглядається як ключовий інструмент зміцнення оборонних спроможностей ЄС у 2026–2027 роках. Вона передбачає фінансування спільних виробництв, підтримку оборонних компаній, розвиток промислових ланцюгів і створення нових технологічних рішень. Окремо в межах ініціативи передбачено компонент підтримки України — так званий Ukraine Support Instrument.

    Формально це виглядає як значний крок назустріч Києву: на участь України закладено близько 300 мільйонів євро, а також передбачені спеціальні умови для залучення українських компаній. Однак експерти та представники оборонного сектору застерігають — проблема не в обсязі фінансування, а в механіці доступу до нього.

    Головне питання полягає в тому, хто саме визначає правила гри. У сучасній оборонній економіці вирішальне значення мають не лише гроші, а й контроль над процесами: хто формує консорціуми, хто управляє заявками, кому належать права інтелектуальної власності, хто отримує доступ до масштабного виробництва і довгострокових контрактів.

    Саме на цих рівнях Україна наразі має обмежений вплив. Існує ризик, що українські компанії будуть залучені до проєктів як постачальники досвіду чи окремих рішень, але не як рівноправні учасники стратегічного планування. У такому випадку країна фактично перетвориться на партнера другого рівня — із обмеженим доступом до ключових ресурсів і рішень.

    Парадокс ситуації полягає в тому, що Європа активно використовує український досвід війни. Саме українські безпілотники, швидкі інновації на полі бою, нові підходи до логістики і управління військами стали основою для переосмислення сучасної війни. Європейські країни вивчають ці рішення, адаптують їх і закладають у свої оборонні програми.

    Водночас українська промисловість не завжди отримує відповідний доступ до фінансування і ринку. Часто її розглядають як джерело практичного досвіду, а не як повноцінного партнера у створенні нової оборонної архітектури.

    Європейська сторона пояснює такі обмеження питаннями безпеки, контролю за технологіями, перевіркою власності компаній і захистом критичної інфраструктури. Однак для українських виробників ці правила можуть стати серйозною перешкодою. Вони працюють в умовах війни, швидко змінюють технології, адаптуються до фронту і не завжди можуть відповідати складним бюрократичним процедурам ЄС.

    Це створює асиметрію: країна, яка фактично формує нові стандарти війни, може не отримати повноцінного місця в системі, що ці стандарти закріплює.

    Аналітики наголошують, що така модель несе ризики не лише для України, а й для самого Європейського Союзу. Система, яка використовує бойовий досвід, але не інтегрує його носіїв у виробничі та фінансові процеси, може виявитися менш ефективною. Вона буде повільнішою, дорожчою і менш адаптованою до реальних викликів.

    У цьому контексті дедалі частіше звучать заклики до створення постійної української платформи у Брюсселі, яка б системно відстоювала інтереси оборонної промисловості. Йдеться не лише про участь у конкретних програмах, а про повноцінне представництво у всіх процесах — від формування правил до розподілу ресурсів.

    Експерти підкреслюють, що Україна має перейти від реактивної до проактивної політики. Це означає не чекати на запрошення до участі, а активно формувати порядок денний, пропонувати рішення і відстоювати свої позиції на рівні ЄС.

    Особливу роль у цьому відіграє питання інтелектуальної власності. Українські компанії створюють інноваційні рішення в умовах війни, але без належного захисту можуть втратити контроль над власними розробками. Це ще один фактор, який визначає їхню роль у майбутній оборонній екосистемі.

    Також важливим є доступ до консорціумів — об’єднань компаній, які реалізують великі оборонні проєкти. Саме через них розподіляються основні кошти і формуються довгострокові партнерства. Якщо українські виробники не отримають рівного доступу до таких структур, їхні можливості будуть обмежені.

    Ситуація ускладнюється тим, що конкуренція за ресурси у Європі зростає. Країни-члени ЄС прагнуть захистити власні компанії і зміцнити національні оборонні індустрії. У таких умовах Україні доводиться боротися за місце в системі, яка вже частково сформована.

    Найближчі роки стануть визначальними для українського оборонного сектору. Саме зараз закладаються правила, за якими працюватиме європейський ринок мілтеху. І від того, наскільки активно Україна зможе вплинути на ці процеси, залежить її роль у майбутній системі безпеки.

    Таким чином, питання участі у програмі EDIP виходить далеко за межі фінансування. Йдеться про стратегічне позиціонування країни у глобальній оборонній індустрії. І якщо Україна не зможе відстояти свої інтереси, вона ризикує опинитися не серед тих, хто визначає правила, а серед тих, хто змушений їх виконувати.

    Оригінал

  • Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Зеленський розкрив, на що піде перший транш кредиту ЄС на 90 млрд євро

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що перший транш у межах кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 млрд євро буде спрямований на посилення обороноздатності держави та захист критичної енергетичної інфраструктури. Про це він повідомив у Telegram, окресливши ключові пріоритети використання міжнародного фінансування.

    За словами глави держави, Україна розглядає цей пакет не лише як фінансову допомогу, а як стратегічний інструмент для довгострокового зміцнення оборонних і енергетичних спроможностей у період війни.

    Основним напрямком першого траншу стане розвиток українського оборонно-промислового комплексу. Йдеться про системне нарощування внутрішнього виробництва озброєння, що дозволить зменшити залежність від зовнішніх поставок і швидше реагувати на потреби фронту.

    Зокрема, фінансування буде спрямоване на:

    • масштабування виробництва безпілотних літальних апаратів;
    • розвиток технологій військового призначення (miltech);
    • розширення виробничих потужностей оборонних підприємств;
    • підтримку інновацій у сфері високоточної зброї та систем спостереження.

    Окремо підкреслюється роль дронів, які стали одним із ключових елементів сучасних бойових дій. Україна планує збільшити виробництво як ударних, так і розвідувальних систем, а також морських безпілотників і засобів радіоелектронної боротьби.

    Президент наголосив, що безпілотні технології є одним із найдинамічніших напрямків українського оборонного сектору. Вони дозволяють компенсувати перевагу противника у важкій техніці та забезпечують гнучкість на полі бою.

    Україна вже активно використовує дрони для розвідки, коригування вогню та ураження цілей, і планує значно масштабувати ці можливості за рахунок державного та міжнародного фінансування.

    Другим ключовим напрямком стане зміцнення енергетичної системи України, яка залишається однією з головних цілей російських атак.

    Зеленський наголосив, що до наступного опалювального сезону держава має максимально посилити захист критичної інфраструктури, зокрема:

    • об’єктів електрогенерації;
    • підстанцій і мереж розподілу;
    • теплових електростанцій та котелень;
    • систем резервного живлення.

    Частину коштів планують спрямувати на фізичний захист об’єктів, модернізацію обладнання та створення резервних потужностей, які дозволять швидше відновлювати енергопостачання у разі атак.

    Президент повідомив, що розподіл коштів узгоджується з європейськими партнерами. Деталі фінансування обговорювалися під час міжнародних консультацій, зокрема на Кіпрі.

    Україна наголошує, що цей пакет є частиною довгострокової європейської підтримки, спрямованої не лише на відновлення, а й на підвищення стійкості держави в умовах затяжної війни.

    23 квітня Європейська Рада погодила безпрецедентний фінансовий пакет для України обсягом 90 млрд євро. Його особливістю є механізм погашення: кредит передбачається повертати за рахунок майбутніх російських репарацій.

    Очікується, що перші транші можуть почати надходити вже у травні, що дозволить Україні оперативно запускати оборонні та енергетичні проєкти.

    В українському уряді зазначають, що підхід до використання міжнародного фінансування змінюється. Якщо раніше основний акцент робився на відновленні зруйнованої інфраструктури, то зараз пріоритетом стає підвищення стійкості держави до нових атак.

    Йдеться про створення системи, яка здатна не лише відновлюватися після ударів, а й ефективно їх витримувати.

    Розподіл першого траншу кредиту ЄС демонструє стратегічний курс України на розвиток власного оборонного виробництва та посилення енергетичної безпеки. У центрі уваги — технологічна незалежність, масове виробництво дронів і підготовка енергосистеми до нових викликів воєнного часу.

  • «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    «Сюрприз уже готують»: Кирило Буданов анонсував новий етап війни з технологічним проривом

    Україна готує новий технологічний крок у війні проти Росії, який може суттєво змінити ситуацію на фронті. Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов під час Київського безпекового форуму, наголосивши на переході до нового рівня застосування сучасних технологій у бойових діях. За його словами, війна вже досягла етапу, коли просте нарощування кількості безпілотників не дає суттєвого ефекту, адже обидві сторони конфлікту фактично вийшли на межу ефективності існуючих систем управління дронами, а це означає, що подальший розвиток можливий лише через якісно нові рішення. Буданов зазначив, що наступним етапом стане повна інтеграція штучного інтелекту в бойові системи, йдеться про створення автономних комплексів, які зможуть самостійно виконувати бойові завдання без прямого управління оператором, самостійно ідентифікувати цілі та маневрувати на полі бою. За словами посадовця, такі технологічні розробки в Україні вже існують і перебувають на стадії впровадження, а їх поява на фронті стане «сюрпризом» для російських військ.

    Заява Кирило Буданов підтверджує загальну тенденцію трансформації війни в Україні у високотехнологічний конфлікт, де вирішальну роль відіграють не лише кількісні показники, а й рівень інновацій. Якщо раніше ключовими були артилерія, техніка та чисельність особового складу, то сьогодні дедалі більше значення мають дрони, системи радіоелектронної боротьби, аналітика даних і штучний інтелект. Україна вже продемонструвала ефективність технологічних рішень у повітрі та на морі, завдавши серйозних втрат російській техніці та інфраструктурі, і тепер подібна трансформація активно відбувається і на суші. Автономні системи можуть стати наступним етапом цієї еволюції, адже вони здатні діяти швидше за людину, зменшувати ризики для військових і підвищувати ефективність операцій навіть у складних умовах сучасного бою.

    Буданов наголосив, що технологічна перевага безпосередньо впливає не лише на ситуацію на фронті, а й на дипломатичні позиції України. За його словами, саме сила на полі бою є ключовим аргументом у переговорах, і без реальних військових результатів будь-яка дипломатія не матиме належного ефекту. Це означає, що інновації у військовій сфері стають не лише інструментом оборони, а й фактором міжнародного впливу. Водночас він підкреслив, що Україна не розглядає можливість територіальних поступок і не погодиться на компроміси, які суперечать національним інтересам. Ця позиція повністю узгоджується із заявами президента Володимир Зеленський, який неодноразово наголошував на неприпустимості будь-яких рішень за рахунок суверенітету держави.

    Окремо посадовець звернув увагу на економічний та енергетичний тиск на Росію, зазначивши, що так звані «нафтові санкції» поступово виснажують ресурси країни-агресора та руйнують її репутацію як надійного постачальника енергоресурсів. Таким чином, стратегія України поєднує військовий, економічний і дипломатичний тиск, що дозволяє впливати на ситуацію комплексно. Хоча конкретні деталі нових технологій не розкриваються з міркувань безпеки, експерти припускають, що йдеться про системи, здатні самостійно визначати цілі, координувати дії між різними видами техніки, працювати в умовах активної радіоелектронної боротьби та виконувати складні бойові завдання з мінімальним залученням людей, що може суттєво змінити баланс сил на окремих ділянках фронту.

    Заява Буданова має важливе значення і для українського оборонно-промислового комплексу, адже розвиток технологій штучного інтелекту може стати одним із ключових напрямків для виходу українських виробників на світовий ринок озброєнь. Раніше він уже закликав українські компанії скористатися «вікном можливостей» і зайняти свою нішу в глобальній індустрії оборонних технологій. У підсумку Україна готується до нового етапу війни, де вирішальними стануть не масштаби ресурсів, а швидкість, точність і технологічна перевага, а інтеграція штучного інтелекту в бойові системи може стати переломним моментом у протистоянні з Росією.

  • Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Буданов пояснив позицію: чому Україна не відкриває вільний експорт зброї

    Україна не відкриватиме режим повністю вільного експорту озброєнь, попри наявність окремих видів зброї, які виробляються в обсягах, що перевищують внутрішні потреби. Причина — повномасштабна війна, яка триває, необхідність забезпечення власних Сил оборони та ризики витоку чутливих технологій. Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на Defense Tech Export Forum.

     

  • Перемога євроскептиків у Болгарії: чи скоротиться військова допомога Україні

    Перемога євроскептиків у Болгарії: чи скоротиться військова допомога Україні

    У Болгарії після парламентських виборів змінилася політична конфігурація, що може вплинути на подальшу підтримку України, зокрема у сфері постачання озброєння. За попередніми результатами, перемогу здобули політичні сили, пов’язані з колишнім президентом країни Румен Радєв, який відомий стриманою позицією щодо військової допомоги Україні та критикою санкцій проти Росії.

    Йдеться про новий політичний проєкт, сформований навколо Радєва після його відставки з посади президента на початку року. Такий крок дозволив йому безпосередньо включитися в парламентську політику та претендувати на формування уряду. За підсумками голосування його політична сила отримала найбільшу підтримку виборців і може сформувати парламентську більшість або стати ядром коаліції.

    Перемога цієї сили означає потенційну зміну зовнішньополітичного курсу Софії, зокрема в питаннях підтримки України. Болгарія є важливим гравцем на ринку озброєнь у Європі, оскільки має розвинений оборонно-промисловий комплекс. Особливість болгарської оборонної індустрії полягає у виробництві боєприпасів і техніки радянського зразка, які сумісні з озброєнням, що використовується українською армією.

    Саме тому постачання з Болгарії відігравали значну роль у забезпеченні України боєприпасами, особливо на початкових етапах повномасштабної війни. Болгарські підприємства виробляють артилерійські снаряди, стрілецьку зброю та модернізовану техніку, яка відповідає потребам ЗСУ.

    Однак позиція Румен Радєв щодо війни в Україні неодноразово викликала занепокоєння серед союзників. Він виступав проти активного військового залучення Болгарії та наголошував на необхідності дипломатичних шляхів врегулювання. Також він критикував санкційну політику ЄС, вважаючи її такою, що шкодить національній економіці.

    На цьому тлі поразки зазнали традиційні прозахідні сили, зокрема партія ГЕРБ та коаліція «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія», які раніше підтримували активну співпрацю з Європейським Союзом і НАТО в питаннях допомоги Україні.

    Аналітики зазначають, що результати виборів можуть означати посилення позицій так званого «скептичного блоку» в Європі — групи країн, які більш обережно ставляться до військової підтримки України. Це створює додаткові виклики для Європейський Союз та НАТО, які намагаються зберегти єдність у питаннях безпеки та протидії російській агресії.

    Водночас експерти підкреслюють, що навіть за зміни політичного курсу повна відмова Болгарії від підтримки України малоймовірна. Країна залишається членом ЄС і НАТО, а отже, змушена враховувати спільні зобов’язання та рішення союзників. Ймовірніше, йдеться про можливе скорочення або перегляд форматів допомоги, а також більш обережну позицію в питаннях нових пакетів озброєння.

    Ключовим питанням стане формування нового уряду та розподіл повноважень. Саме уряд визначатиме бюджетні пріоритети, зокрема фінансування оборонної галузі та експорт озброєння. Від цих рішень залежатиме, чи збережуться нинішні обсяги постачання боєприпасів до України.

    У Брюсселі уважно стежать за ситуацією, адже Болгарія відіграє важливу роль у ланцюгах постачання озброєнь. Зменшення підтримки з її боку може змусити партнерів шукати альтернативні джерела або посилювати власне виробництво.

    Таким чином, результати виборів у Болгарії відкривають новий етап у відносинах країни з ЄС і НАТО та можуть вплинути на підтримку України. Остаточні наслідки залежатимуть від того, яким буде новий уряд і яку політику він обере у сфері безпеки та оборони.

  • Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Україна може отримати новий кредит ЄС із можливим внеском Великої Британії

    Європейський Союз розглядає можливість залучення Великої Британії до масштабного кредитного механізму для України обсягом 90 млрд євро. Про це повідомляє The Times.

    Йдеться про довгострокову фінансову програму ЄС, яка має забезпечити стабільне та передбачуване фінансування України в умовах повномасштабної війни. Частина цього пакета — близько 60 млрд євро — передбачена для закупівлі озброєння та військового обладнання у найближчі роки. Інша частина має бути спрямована на загальну підтримку оборонних і фінансових потреб України.

    Фактично цей механізм розглядається як один із ключових інструментів довгострокової підтримки України, який дозволить планувати витрати на оборону та закупівлі озброєння не лише на короткий період, а на кілька років уперед.

    За чинними правилами ЄС, компанії з Великої Британії можуть брати участь у тендерах лише в тих випадках, коли відповідне обладнання або технології не виробляються в країнах Євросоюзу. Однак зараз у Брюсселі тривають дискусії щодо можливого розширення доступу для британських оборонних компаній, що дозволило б Лондону активніше долучитися до реалізації програми.

    Європейська комісія, зокрема єврокомісар з питань відносин із Великою Британією Марош Шефчович, заявила, що ЄС відкритий до більш глибокої співпраці з Лондоном у сфері безпеки та оборони. Він наголосив, що в умовах зростання глобальної нестабільності Європейський Союз має працювати в тісній координації з найближчими партнерами, серед яких ключове місце посідає Велика Британія.

    За попередніми оцінками, внесок Великої Британії у цей механізм може становити близько 15% щорічної вартості обслуговування кредиту — приблизно 3 млрд євро на рік. Водночас ці цифри є орієнтовними, оскільки остаточні параметри участі Лондона ще не узгоджені та залишаються предметом переговорів.

    Джерела в уряді Великої Британії підтверджують, що консультації з ЄС тривають. Лондон розглядає пропозиції щодо участі у програмі, однак остаточного рішення щодо приєднання поки не ухвалено.

    Кредитна програма вже була погоджена всіма державами ЄС у грудні, однак її запуск наразі заблокований через позицію Угорщини. Прем’єр-міністр Віктор Орбан виступає проти виділення першого траншу та пов’язує свою позицію з вимогами щодо транзиту російської нафти трубопроводом «Дружба». Це створює політичну напругу всередині ЄС і затримує старт програми.

    Водночас у Євросоюзі наголошують, що цей кредитний механізм є частиною довгострокової стратегії підтримки України. Його мета — забезпечити стабільне фінансування оборонних потреб, зокрема закупівлю озброєння, розвиток оборонної промисловості та зміцнення стійкості держави в умовах війни.

    Окремо підкреслюється, що програма також має економічний вимір для самого ЄС, адже значна частина коштів може повертатися в європейську економіку через замовлення у виробників озброєння та оборонних технологій.

    Обговорення участі Великої Британії відбувається на тлі поступового відновлення співпраці між Лондоном і Брюсселем після Brexit, особливо у сфері безпеки. Війна Росії проти України стала одним із факторів, який змусив сторони активніше шукати спільні формати взаємодії.

    Очікується, що подальші переговори щодо формату участі Великої Британії та запуску самого кредитного механізму триватимуть у найближчі місяці. Остаточне рішення залежатиме як від внутрішньополітичних дискусій у ЄС, так і від готовності Лондона долучитися до фінансування програми.

  • Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Україна та Нідерланди запускають спільне виробництво дронів

    Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Нідерландів заявив про старт підготовки до першого спільного виробництва безпілотників між двома країнами. Домовленостей досягли 16 квітня під час переговорів із прем’єр-міністром Нідерландів Роб Єттен, після чого сторони підписали відповідні документи.

    Йдеться про запуск ініціативи Drone Deal — нового формату оборонного партнерства, який передбачає не лише постачання озброєння, а й спільну розробку та виробництво військової техніки.

    За словами Зеленського, підписані документи є рамковими та відкривають шлях до довгострокової співпраці. У межах Drone Deal передбачається спільне виробництво безпілотників, розвиток систем протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, а також інших видів озброєння. Окремо йдеться про інвестиції в оборонні технології, інновації та обмін досвідом між країнами. Також уже підписано ліцензійні документи, які фактично запускають практичну реалізацію проєкту.

    Попередньо виробництво планується як в Україні, так і в Нідерландах. Такий підхід дозволяє швидше запускати виробничі процеси, поєднувати індустріальні можливості двох країн, а також інтегрувати український оборонний сектор у європейський.

    Окремо Нідерланди вже оголосили про виділення близько 248 млн євро на виробництво дронів для України. Ці кошти спрямовуються на запуск виробництва, закупівлю безпілотників і розвиток технологій. У нідерландському уряді наголошують, що така співпраця водночас посилює обороноздатність України та сприяє розвитку власної оборонної промисловості країни.

    Під час візиту також було наголошено, що Нідерланди залишаються одним із ключових партнерів України у сфері безпеки. Україна отримує від них підтримку у вигляді систем протиповітряної оборони, ракетного озброєння та авіаційної техніки. За словами Зеленського, ця допомога щодня рятує життя в українських містах і громадах.

    Значення дронів у сучасній війні залишається критичним. Вони використовуються для розвідки, коригування артилерійського вогню, ударних операцій та протидії ворожим безпілотникам. Україна за час повномасштабної війни накопичила унікальний бойовий досвід у цій сфері, який стає основою для міжнародної співпраці.

    Окремо підкреслюється, що домовленості з Нідерландами є частиною ширшої тенденції переходу від класичної військової допомоги до спільного виробництва озброєнь. Подібні ініціативи Україна розвиває й з іншими європейськими партнерами.

    Раніше також повідомлялося, що Нідерланди планують передати Україні протимінний корабель. Водночас зазначається, що всі військові судна України та РФ наразі не можуть заходити в Чорне море до завершення війни через чинні безпекові обмеження.

    Росія, у свою чергу, негативно реагує на розширення оборонної співпраці України з європейськими країнами та заявляє про “ризики”, пов’язані з виробництвом безпілотників у Європі.

    У підсумку запуск спільного виробництва дронів між Україною та Нідерландами є важливим кроком до поглиблення оборонної інтеграції з ЄС, розвитку технологічного партнерства та посилення обороноздатності України в умовах війни.

  • Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Україна переходить до нової моделі взаємодії з міжнародними партнерами у сфері оборони, яка передбачає не разовий продаж озброєнь, а довгострокове стратегічне партнерство у сфері безпеки. Про це заявив президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня українського зброяра.

    Глава держави наголосив, що сучасна Україна кардинально відрізняється від періоду 1990–2000-х років, коли оборонна промисловість здебільшого працювала на експорт окремих систем озброєння без довгострокової стратегії розвитку. Натомість зараз, за його словами, йдеться про побудову повноцінної екосистеми безпеки, яка включає розробку, виробництво, бойове випробування та інтеграцію сучасних оборонних технологій.

    За словами Зеленського, Україна пропонує партнерам комплексні рішення у сфері оборони, які включають ракети, безпілотні системи різних типів, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони, артилерію, бронетехніку та роботизовані комплекси.

    Окремий акцент зроблено на розвитку дронових технологій, які стали одним із ключових елементів сучасної війни. Українські безпілотники, за словами президента, охоплюють широкий спектр застосування — від розвідки та коригування вогню до ударних і морських місій, а також систем перехоплення повітряних цілей.

    Зеленський підкреслив, що Україна не просто виробляє ці системи, а має унікальний бойовий досвід їх використання у реальних умовах високотехнологічної війни.

    Президент зазначив, що Україна працює над створенням інтегрованих систем захисту неба, які поєднують різні компоненти — радарні системи, засоби радіоелектронної боротьби, засоби зв’язку та перехоплення повітряних цілей.

    За його словами, такі рішення вже викликають інтерес у низки країн, які стикаються з масовим застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракетних загроз. Йдеться про комплексний підхід до протиповітряної оборони, який дозволяє будувати багаторівневі системи захисту.

    Зеленський повідомив, що Україна перебуває у постійній комунікації щодо оборонної співпраці з низкою держав, серед яких країни Близького Сходу, зокрема Кувейт, Оман, Туреччина та Сирія. Також інтерес до українських технологій, за його словами, проявляють держави Азії та Африки.

    Україна вже залучає своїх експертів до міжнародних консультацій у сфері протидії безпілотним загрозам. Такий формат співпраці передбачає передачу практичного досвіду, напрацьованого під час війни, та адаптацію рішень під потреби конкретних регіонів.

    Окрему увагу президент приділив морській безпеці. Він зазначив, що Україна має унікальний досвід ведення бойових дій у Чорному морі, включно з протидією військовому флоту, захистом акваторій, знищенням морських загроз та використанням безпілотних морських систем.

    Цей досвід, за словами Зеленського, є унікальним у світовій практиці сучасних воєн і може бути корисним партнерам, які стикаються з подібними викликами у стратегічно важливих морських регіонах.

    Президент наголосив, що нова модель співпраці передбачає довгострокові контракти, які мають не лише безпековий, а й економічний ефект для України. Такі угоди забезпечують стабільне фінансування оборонної промисловості, розвиток виробничих потужностей та розширення експорту технологій.

    На відміну від класичного експорту озброєнь, ця модель передбачає партнерство, у якому Україна виступає не лише постачальником, а й розробником і інтегратором рішень у сфері безпеки.

    Після початку повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс зазнав масштабної трансформації. Значно зросло виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, артилерійських боєприпасів та інших видів озброєнь.

    Українські технології дедалі частіше проходять бойове випробування, що дозволяє оперативно вдосконалювати їх та адаптувати до сучасних викликів війни високої інтенсивності. Саме цей бойовий досвід, за словами експертів, є ключовою конкурентною перевагою України на міжнародному ринку оборонних технологій.

  • Завод української компанії згорів у Чехії: слідство розглядає теракт

    Завод української компанії згорів у Чехії: слідство розглядає теракт

    У Чехії сталася резонансна атака на підприємство української компанії Archer, яка спеціалізується на виробництві тепловізійної техніки для Збройних сил України. За попередніми даними, об’єкт був навмисно підпалений групою невідомих у масках.

    Про інцидент повідомив генеральний директор компанії Олександр Яременко. За його словами, атака відбулася вночі та мала цілеспрямований характер. Попри серйозні наслідки, керівництво запевнило партнерів, що всі контрактні зобов’язання будуть виконані, а поставки продукції не зірвуться.

    За інформацією чеських медіа, вогонь повністю знищив складський цех підприємства, а також пошкодив адміністративну будівлю поруч. Масштаби пожежі свідчать про ретельно сплановану диверсію.

    Відповідальність за підпал взяло на себе угруповання The Earthquake Faction. У своїй заяві вони стверджують, що атакували об’єкт через нібито зв’язки компанії з виробництвом озброєння для Ізраїлю. Водночас ці твердження наразі не підтверджені офіційно.

    Чеські правоохоронці розглядають інцидент як можливий теракт і вже розпочали відповідне розслідування. Слідство має встановити як обставини підпалу, так і реальні мотиви нападників.

    Інцидент викликав занепокоєння серед партнерів оборонного сектору, адже йдеться про підприємство, яке виробляє критично важливе обладнання для української армії. Водночас у самій компанії наголошують: навіть після атаки виробничі процеси будуть відновлені у найкоротші строки.

  • Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Зеленський заявив про переговори зі США щодо масштабного виробництва дронів

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна зацікавлена у підписанні зі Сполученими Штатами довгострокової угоди щодо виробництва безпілотників орієнтовною вартістю від 35 до 50 мільярдів доларів.

    Про це глава держави сказав під час зустрічі з журналістами, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

    За словами Зеленського, Україна вже має відповідні виробничі потужності для реалізації такого проєкту, а сама домовленість могла б стати великою багаторічною угодою між двома країнами.

    Президент зазначив, що технології у сфері безпілотників швидко змінюються, тому навіть якщо деякі рішення з часом втратять актуальність, їх можуть замінити нові розробки. Зокрема, він згадав можливість розвитку підводних дронів.

    Заява Зеленського прозвучала на тлі дискусії про роль українських технологій у боротьбі з безпілотниками.

    Раніше президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не потребують допомоги України для перехоплення іранських дронів на Близькому Сході.

    Зеленський у відповідь назвав такі заяви «риторикою».