Golosnovinua.com

Позначка: оборонна співпраця

  • Несподіваний сигнал із США: Зеленський розкрив деталі розмови з Трампом

    Несподіваний сигнал із США: Зеленський розкрив деталі розмови з Трампом

    Президент України Володимир Зеленський заявив про, за його словами, «позитивні зрушення» у позиції президента США Дональда Трампа щодо ключових питань підтримки України, зокрема у сферах протиповітряної оборони, військової допомоги та санкцій проти Росії. Про це глава держави розповів під час спілкування з журналістами у Києві, коментуючи результати міжнародних переговорів на рівні саміту G7.

    За словами Зеленського, під час обговорень із лідерами «Великої сімки» Україна отримала чіткі сигнали підтримки щодо посилення систем протиповітряної оборони. Він наголосив, що питання захисту українського неба залишається одним із ключових пріоритетів у співпраці з партнерами, оскільки Росія продовжує масовані ракетні та дронові атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру.

    Окрему увагу президент приділив темі можливого розширення оборонного виробництва, зокрема отримання Україною ліцензій на виготовлення ракет із використанням американських технологій. За його словами, вперше з боку США ця ініціатива була сприйнята позитивно, тоді як раніше Київ неодноразово порушував це питання без конкретного результату. Наразі тривають консультації між американською адміністрацією, оборонними компаніями та військовими структурами щодо можливості реалізації таких рішень.

    Зеленський підкреслив, що потенційна співпраця у сфері ракетного виробництва може мати стратегічне значення не лише для України, а й для ширшого кола партнерів, зокрема країн Європи та Близького Сходу. Йдеться про можливість масштабування оборонного виробництва та зміцнення спільної безпекової архітектури в умовах триваючої війни Росії проти України.

    Ще одним важливим елементом переговорів, за словами президента, стала санкційна політика щодо Російської Федерації. Він заявив, що отримав сигнал про можливе повернення до більш жорсткого санкційного тиску, що, на його думку, є критично важливим інструментом для обмеження фінансових можливостей Кремля вести війну. Зеленський назвав такі сигнали «хорошими» та такими, що можуть вплинути на стратегічні розрахунки російського керівництва.

    Окремо глава держави повідомив про очікуване збільшення обсягів військової допомоги Україні. За його словами, Трамп під час переговорів висловив позицію щодо необхідності посилення підтримки, аби продемонструвати Росії незмінність міжнародної коаліції на підтримку України та зменшити її мотивацію до продовження бойових дій.

    Зустріч Зеленського і Трампа відбулася на полях саміту G7 в Італії та стала першою їхньою особистою розмовою після повернення Дональда Трампа на посаду президента США. Основними темами діалогу були протиповітряна оборона, довгострокова військова підтримка України та можливі механізми розширення оборонної співпраці між країнами.

  • Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Зеленський підписав історичні угоди про дрони, ракети та ППО

    Україна зробила ще один важливий крок до посилення власного оборонного потенціалу та поглиблення військово-технічного партнерства з європейськими союзниками. Під час саміту «Україна – країни Північної Європи та Балтії», який 9 червня відбувся у столиці Естонії Таллінні, президент Володимир Зеленський підписав дві стратегічно важливі угоди – Drone Deal із Латвією та Спільну декларацію про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони з Естонією. Ці домовленості відкривають нові можливості для спільного виробництва безпілотників, розвитку ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та посилення протиповітряної оборони Європи.

    Підписання відбулося в межах саміту за участі лідерів країн Північної Європи та Балтії, які від початку повномасштабного вторгнення Росії залишаються серед найбільш активних союзників України. Центральною подією переговорів між Володимиром Зеленським та прем’єр-міністром Латвії Андрісом Кулбергсом стало укладення Drone Deal – угоди про співпрацю у сфері новітніх оборонних технологій.

    Президент України наголосив, що йдеться не лише про спільне виробництво безпілотників. Угода охоплює ширший спектр напрямків оборонної співпраці, включно з розробкою ракетних технологій, систем радіоелектронної боротьби та інших інноваційних засобів ведення сучасної війни. За словами Зеленського, Україна готова ділитися унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни з Росією, а також допомагати партнерам підвищувати власну безпеку.

    Латвійський прем’єр Андріс Кулбергс підкреслив, що його країна зацікавлена не лише у закупівлі чи використанні українських технологій, а й у створенні спільних виробничих потужностей. Він зазначив, що сучасна війна показала критичну роль безпілотних систем, а Україна сьогодні є світовим лідером у сфері бойового застосування дронів. Саме тому латвійська сторона розглядає співпрацю як можливість отримати технологічний досвід та зміцнити власну обороноздатність.

    Підписана з Латвією угода стала вже шостим міжнародним Drone Deal для України. Раніше аналогічні домовленості були укладені з низкою держав Близького Сходу та Європи. Голова Ради національної безпеки та оборони України Рустем Умєров повідомив, що до української ініціативи вже приєдналися шість країн, а ще близько двадцяти держав виявляють інтерес до аналогічного формату співпраці.

    Не менш важливим результатом саміту стало підписання Спільної декларації про посилення співпраці у сфері безпеки та оборони між Україною та Естонією. Документ передбачає поглиблення взаємодії у військово-технічній сфері, спільний розвиток оборонної промисловості, посилення співпраці у сфері протиповітряної та протиракетної оборони, а також обмін бойовим досвідом. За інформацією Офісу президента України, окремий акцент буде зроблено на розвитку європейської системи протиракетного захисту.

    Під час зустрічі з прем’єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом сторони також обговорили майбутню окрему угоду Drone Deal між Києвом та Таллінном. За словами Зеленського, проєкт документа вже перебуває на розгляді естонської сторони. Таким чином Естонія може стати наступною країною, яка офіційно долучиться до міжнародної програми спільного виробництва українських безпілотників та інших оборонних технологій.

    Візит українського президента до Таллінна відбувся на тлі посилення уваги європейських держав до безпілотних технологій. За останні місяці країни Балтії неодноразово повідомляли про випадки появи безпілотників у своєму повітряному просторі. Україна вважає, що частина таких інцидентів пов’язана із російськими засобами радіоелектронної боротьби, які можуть впливати на навігацію безпілотників. У зв’язку з цим Київ уже направляє своїх спеціалістів для консультацій із партнерами щодо захисту повітряного простору та протидії новим загрозам.

    Сам Зеленський наголосив, що Україна зацікавлена у створенні потужної системи безпеки для всієї Європи. За його словами, досвід війни довів, що безпілотники, засоби радіоелектронної боротьби та сучасна протиповітряна оборона стають ключовими елементами оборони держав. Саме тому Україна готова ділитися своїми напрацюваннями з країнами-партнерами.

    Окремим символічним жестом під час візиту стало вручення прем’єр-міністру Естонії Крістену Міхалу ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня – однієї з найвищих державних нагород України. Президент подякував естонському уряду за послідовну підтримку України, участь у міжнародних програмах допомоги та внесок у зміцнення української обороноздатності.

    На тлі триваючої війни підписані в Таллінні угоди демонструють зміну підходів до міжнародної співпраці у сфері безпеки. Якщо раніше Україна здебільшого виступала отримувачем військової допомоги, то тепер дедалі частіше стає партнером і постачальником унікальних технологічних рішень. Розвиток мережі Drone Deal свідчить про те, що український досвід сучасної війни стає одним із найцінніших активів держави на міжнародній арені.

    Експерти відзначають, що нові домовленості можуть стати важливим етапом формування спільного європейського оборонного простору, в якому Україна поступово перетворюється на одного з ключових технологічних центрів у сфері безпілотних систем та оборонних інновацій.

  • Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Україна та Естонія посилять оборонну співпрацю

    Під час офіційного візиту до Естонії прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко провела низку зустрічей із вищим керівництвом країни, за результатами яких сторони домовилися про подальше поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони. Особливу увагу було приділено розвитку безпілотних технологій, обміну досвідом реагування на сучасні загрози та посиленню міжнародного тиску на Росію.

    Про результати переговорів глава українського уряду повідомила на своїй сторінці у Facebook після зустрічей із президентом Естонії Алар Каріс, головою парламенту Лаурі Хуссар та прем’єр-міністром Крістен Міхал.

    За словами Свириденко, Київ і Таллінн досягли домовленостей щодо посилення оборонної співпраці, зокрема у сфері безпілотних систем. В умовах повномасштабної війни саме дрони стали одним із ключових елементів сучасного поля бою, відіграючи вирішальну роль у розвідці, коригуванні вогню, ураженні військових цілей та захисті критичної інфраструктури. Україна, яка за останні роки накопичила унікальний бойовий досвід застосування безпілотних технологій, зацікавлена у поглибленні партнерства з країнами, що активно інвестують у розвиток оборонних інновацій.

    Окрім співпраці у сфері безпілотників, сторони домовилися підтримувати постійний обмін досвідом щодо реагування на безпекові виклики. Йдеться як про військові загрози, так і про кібербезпеку, захист критичної інфраструктури, протидію гібридним атакам та зміцнення стійкості державних інституцій в умовах війни.

    Під час переговорів значну увагу приділили і питанням енергетичної безпеки. Свириденко наголосила, що Естонія продовжує надавати практичну підтримку українському енергетичному сектору, який залишається однією з головних цілей російських атак. За її словами, внесок Таллінна до Фонду енергетичної підтримки України вже перевищив 2,6 мільйона євро.

    Ці кошти спрямовуються на відновлення та підтримку роботи енергетичної інфраструктури, яка зазнала значних пошкоджень унаслідок масованих ракетних і дронових ударів Росії. Українська влада неодноразово наголошувала, що міжнародна допомога у сфері енергетики є критично важливою для проходження опалювальних сезонів та забезпечення стабільного функціонування економіки країни.

    Окремим блоком переговорів стало питання подальшого посилення санкційного тиску на Кремль. Українська та естонська сторони обговорили підготовку нового, 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії. У центрі уваги також опинилася боротьба з так званим «тіньовим флотом» РФ — мережею суден, які використовуються для обходу міжнародних обмежень на експорт російської нафти та інших товарів.

    Останнім часом країни Заходу дедалі активніше працюють над механізмами виявлення та блокування діяльності таких суден, адже вони дозволяють Москві частково компенсувати економічний ефект санкцій і продовжувати фінансування війни проти України.

    Ще одним важливим питанням стала гуманітарна складова російсько-української війни. За словами Свириденко, під час зустрічей сторони приділили окрему увагу міжнародній ініціативі Bring Kids Back UA, яка займається поверненням українських дітей, незаконно депортованих або примусово переміщених до Росії та на окуповані території.

    Україна продовжує привертати увагу міжнародної спільноти до цієї проблеми, наполягаючи на необхідності посилення дипломатичного та правового тиску на Росію задля повернення всіх викрадених дітей додому. Підтримка європейських партнерів у цьому питанні залишається одним із пріоритетів української зовнішньої політики.

    Естонія від початку повномасштабного російського вторгнення залишається одним із найпослідовніших союзників України в Європі. Таллінн регулярно надає військову, фінансову та гуманітарну допомогу Києву, підтримує санкційну політику ЄС щодо Росії та виступає за посилення європейської безпеки.

    Водночас естонське керівництво активно бере участь у дискусіях щодо майбутньої архітектури безпеки на континенті. Так, у квітні президент Естонії Алар Каріс заявив, що після звільнення Київщини навесні 2022 року існувала можливість для початку переговорного процесу між Україною та Росією, однак, на його думку, цей шанс було втрачено. Крім того, на початку року Каріс разом із прем’єр-міністеркою Латвії Евікою Сілінею виступив із закликом призначити спеціального представника Європейського Союзу для ведення переговорів із Росією.

    Нові домовленості між Києвом і Таллінном свідчать про намір обох держав і надалі розвивати стратегічне партнерство в умовах триваючої війни, зміцнювати обороноздатність України та координувати зусилля для посилення міжнародного тиску на Російську Федерацію.

  • США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    США дали попередню згоду Польщі на виробництво ракет для систем Patriot

    Польща отримала попередню згоду від Сполучених Штатів на запуск виробництва ракет для систем протиповітряної оборони Patriot на власній території, що може стати одним із наймасштабніших оборонно-промислових проєктів у регіоні та суттєво посилити роль Варшави в архітектурі безпеки НАТО.

    Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, зазначивши, що відповідну попередню згоду надало Державний департамент США. За його словами, йдеться про принципове рішення, яке відкриває шлях до розміщення виробництва ракет для систем Patriot на підприємствах польської оборонної промисловості в межах майбутнього консорціуму.

    Томчик підкреслив, що для Польщі це має стратегічне значення, оскільки країна є одним із найбільших у Європі імпортерів сучасного озброєння і водночас прагне максимально локалізувати виробництво критично важливих компонентів оборонних систем. Йдеться не лише про ракети, а й про сервісне обслуговування, ремонт та поступове розширення виробничих компетенцій усередині країни.

    За словами польського посадовця, ідея виробництва ракет для Patriot обговорюється вже багато років, однак раніше Вашингтон обережно ставився до передачі настільки чутливих технологій. Зміна підходу, за його оцінкою, пов’язана з новими глобальними безпековими викликами, необхідністю розширення виробничих потужностей і зростанням навантаження на оборонні запаси США.

    Йдеться насамперед про ракети PAC-3 MSE — найсучаснішу модифікацію перехоплювачів для систем Patriot, які використовуються для боротьби з балістичними та крилатими ракетами. За наявними даними, нинішній обсяг виробництва цих ракет у США становить приблизно 700 одиниць на рік, однак американська сторона заявляє про намір збільшити цей показник до близько 2000 одиниць щороку до кінця 2030 року.

    У Вашингтоні визнають, що запаси високоточних ракетних систем зазнали значного навантаження внаслідок одночасних кризових ситуацій у різних регіонах світу, включно з війною в Україні, конфліктами на Близькому Сході та зобов’язаннями перед союзниками по НАТО. Саме тому, за оцінками експертів, США дедалі активніше розглядають варіанти розширення виробництва за межами власної території через партнерські країни.

    У цьому контексті Польща розглядається як один із ключових союзників у Європі, який має як політичну волю, так і швидко зростаючий оборонно-промисловий потенціал. Варшава вже активно інвестує в модернізацію армії та закупівлю сучасних систем ППО, а також формує довгострокову стратегію розвитку власного військово-промислового комплексу.

    Цезарій Томчик наголосив, що польська сторона розраховує не лише на виробництво ракет для Patriot, але й на ширшу співпрацю зі США у сфері високоточного озброєння. Зокрема, американська сторона, за його словами, демонструє інтерес до можливого розміщення в Польщі виробництва ракет для реактивних систем залпового вогню HIMARS, а також ракет Hellfire, які використовуються на ударних вертольотах Apache.

    Окремо польський уряд наголошує, що розвиток внутрішнього виробництва озброєнь є частиною довгострокової стратегії підвищення оборонної автономності країни та зменшення залежності від зовнішніх поставок у кризових ситуаціях. У Варшаві вважають, що така модель дозволить не лише зміцнити власну безпеку, а й зробити Польщу важливим виробничим центром для союзників у рамках НАТО.

    Польська армія вже експлуатує дві батареї систем Patriot і очікує на постачання ще шести, що суттєво посилить її можливості протиповітряної оборони. У цьому контексті потенційне локальне виробництво ракет PAC-3 MSE розглядається як критично важливий елемент забезпечення боєздатності та оперативної автономності систем ППО.

    Водночас у США наголошують, що реалізація таких проєктів потребує складних багаторівневих погоджень, включно з участю оборонних корпорацій, урядових структур і міжнародних регуляторних механізмів. Тому нинішня згода Державного департаменту має попередній характер і є лише першим етапом на шляху до фактичного запуску виробництва.

    Експерти зазначають, що у разі реалізації проєкту Польщі може перетворитися на один із ключових оборонно-промислових вузлів Центральної та Східної Європи, що матиме довгостроковий вплив як на регіональну безпеку, так і на баланс сил у межах європейської частини НАТО.

  • Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Зеленський і Пісторіус домовляються про новий рівень військової співпраці

    Президент України Володимир Зеленський 11 травня провів переговори з міністром оборони Німеччини Борис Пісторіус, який прибув до Києва з офіційним візитом. Головними темами зустрічі стали подальша військова підтримка України, розвиток спільного оборонного виробництва, посилення систем протиповітряної оборони, а також роль Європи у дипломатичному процесі для досягнення миру.

    Про результати переговорів Зеленський повідомив у своєму Telegram-каналі. За словами президента, від початку повномасштабного вторгнення Росії Німеччина вже надала Україні допомоги на понад 28,6 мільярда євро, ставши одним із найбільших партнерів Києва у сфері безпеки та оборони.

    “Це вагоме посилення нашого захисту”, — наголосив глава держави.

    Під час зустрічі сторони окремо зосередилися на темі спільного виробництва зброї та військових технологій. Зеленський повідомив, що Україна та Німеччина вже працюють над шістьма оборонними проєктами, які мають посилити український військово-промисловий комплекс та розширити виробничі можливості для забезпечення фронту.

    Президент підкреслив, що співпраця у сфері оборонної промисловості є стратегічною для обох країн, оскільки війна показала необхідність швидкого розвитку європейських виробничих потужностей та більшої незалежності у сфері безпеки.

    Окремо українська сторона запропонувала Німеччині формат співпраці Drone Deal — механізм, який передбачає масштабування виробництва безпілотних систем, розвиток технологій дронів та їхню інтеграцію у сучасну оборонну систему.

    “Ми вже можемо розраховувати на шість проєктів. Також на столі пропозиція України працювати з Німеччиною у форматі Drone Deal. Розраховуємо, що вдасться це реалізувати”, — заявив Зеленський.

    Тема безпілотників залишається однією з ключових у сучасній війні, оскільки дрони активно використовуються як для розвідки, так і для ударних операцій, захисту інфраструктури та протидії російським атакам. Україна останніми роками значно наростила власне виробництво безпілотних систем і намагається залучити європейських партнерів до спільного розвитку цієї галузі.

    Важливе місце під час переговорів посіло й питання посилення української протиповітряної оборони. Зеленський нагадав про домовленості, підписані у квітні, які передбачають додаткову підтримку української ППО.

    За словами президента, захист енергетичної інфраструктури залишається одним із головних пріоритетів, оскільки Росія продовжує використовувати ракетні та дронові атаки проти енергетичних об’єктів України.

    “Цінуємо наші домовленості щодо посилення протиповітряної оборони України, які підписали у квітні. Це важливо для захисту нашої енергетичної інфраструктури”, — сказав глава держави.

    Окремо Зеленський наголосив, що питання протиракетної та протиповітряної оборони виходить за межі лише української безпеки. На його думку, Європа має створювати власну систему колективного захисту від сучасних загроз, зокрема балістичних ракет.

    “Європа має бути самодостатньою в захисті від будь-яких загроз, особливо балістичних. Обговорили, як можемо рухатися в цьому напрямку”, — зазначив президент.

    Крім військових питань, сторони обговорили дипломатичний процес і можливі механізми досягнення миру. Зеленський наголосив, що роль Європи у цьому процесі є критично важливою не лише в контексті завершення війни, а й у питаннях післявоєнної відбудови України та формування нової архітектури безпеки на континенті.

    Президент підкреслив, що від позиції європейських держав залежатиме ефективність міжнародного тиску на Росію та майбутня стабільність у регіоні.

    Візит Бориса Пісторіуса до Києва відбувся на тлі подальшого розширення оборонного співробітництва між Україною та Німеччиною. За час повномасштабної війни Берлін став одним із головних постачальників військової допомоги Україні серед країн Європи.

    Німеччина передала Україні системи ППО Patriot та IRIS-T, бронетехніку, артилерію, боєприпаси, танки Leopard, інженерну техніку та інше озброєння. Також Берлін бере активну участь у програмах навчання українських військових.

    Окрім військової допомоги, Німеччина залишається одним із найбільших донорів фінансової та гуманітарної підтримки України. Берлін також активно долучається до підготовки програм повоєнної відбудови та підтримки української економіки.

    Сам Борис Пісторіус раніше неодноразово наголошував, що підтримка України є питанням безпеки всієї Європи. Він заявляв, що Німеччина продовжить допомагати Києву “стільки, скільки буде потрібно”, а розвиток спільного оборонного виробництва має стати одним із ключових напрямків європейської безпекової політики в найближчі роки.

  • Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Пісторіус прибув до Києва: Україна та Німеччина готують нову угоду

    Міністр оборони Федеративної Республіки Німеччина Борис Пісторіус уранці 11 травня прибув із робочим візитом до столиці України Київ. Поїздка не була публічно анонсована заздалегідь із міркувань безпеки і відбулася на тлі активних бойових дій та триваючих переговорів між Україною та західними партнерами щодо довгострокової військової підтримки.

    Про візит повідомило німецьке видання n-tv, а також низка європейських медіа. За їхніми даними, головною метою поїздки є проведення переговорів щодо поглиблення оборонного партнерства між Україною та Німеччиною, зокрема у сфері високотехнологічного озброєння та спільного виробництва сучасних систем ведення війни.

    Одним із ключових питань порядку денного є розширення співпраці у сфері безпілотних систем різного призначення та дальності. Йдеться як про розвідувальні дрони, так і про ударні платформи, а також про інтеграцію технологій радіоелектронної боротьби та систем управління боєм у реальних умовах сучасної війни.

    За словами Пісторіуса, які наводять німецькі ЗМІ, Україна сьогодні стала одним із головних джерел практичного бойового досвіду у сфері використання дронів, а цей досвід має значну цінність для європейських армій. Він підкреслив, що нові оборонні проєкти між Берліном і Києвом мають не лише підтримати Україну у війні, а й стати основою для технологічної модернізації самої Німеччини.

    У ході візиту очікуються переговори з українськими урядовцями та представниками оборонного сектору щодо можливості спільної розробки та виробництва безпілотних систем. Окремо сторони обговорюють механізми швидшого масштабування виробництва дронів, включно з потенційним залученням німецьких оборонних компаній до виробничих ланцюгів в Україні.

    В останні місяці Німеччина суттєво посилила військову підтримку України, передавши системи протиповітряної оборони типу «Патріот» та «Іріс-Т», танки «Леопард», артилерійські системи, боєприпаси та інше озброєння. Берлін також активно бере участь у підготовці українських військових та фінансуванні оборонних програм.

    Візит Пісторіуса відбувається на тлі загострення безпекової ситуації в Європі та дискусій у самій Німеччині щодо довгострокових обсягів військової допомоги Україні. Попри внутрішні політичні дебати, німецький уряд продовжує курс на стратегічну підтримку Києва, розглядаючи це як елемент власної безпеки.

    Окрему увагу під час переговорів приділяють розвитку інновацій у сфері оборони. За даними німецьких урядових джерел, які цитують медіа, Берлін зацікавлений у створенні спільних дослідницьких і виробничих центрів, де українські інженери та німецькі компанії могли б працювати над новими поколіннями дронів, систем навігації та захищених комунікацій.

    Україна, у свою чергу, розглядає таку співпрацю як можливість не лише зміцнити обороноздатність під час війни, а й закласти основу для післявоєнного відновлення оборонної промисловості та інтеграції в європейський військово-технологічний простір.

    Раніше Борис Пісторіус заявляв, що досвід України у веденні сучасної високотехнологічної війни є унікальним і вже зараз впливає на підходи НАТО до планування оборони. Він наголошував, що швидкість адаптації українських військових до нових загроз, особливо у сфері безпілотних систем, стала важливим уроком для всіх країн Альянсу.

    Очікується, що за підсумками візиту можуть бути узгоджені нові практичні механізми співпраці, включно з розширенням спільних оборонних проєктів та фінансуванням українських оборонних виробництв з боку німецьких партнерів.

    Візит міністра оборони Німеччини до Києва розглядається як чергове підтвердження того, що Німеччина залишається одним із ключових європейських партнерів України у сфері безпеки та оборони, а співпраця між двома країнами поступово переходить від моделі постачання озброєння до глибшої технологічної інтеграції.

  • Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів: Джелял пояснив, що Анкара дає Києву у війні

    Туреччина готова знову звести Україну й Росію за столом переговорів: Джелял пояснив, що Анкара дає Києву у війні

    Туреччина залишається одним із найважливіших стратегічних партнерів України у війні проти Росії — одночасно як постачальник оборонних технологій, майданчик для потенційних переговорів і держава, яка впливає на баланс сил у Чорному морі. Про це в інтерв’ю розповів посол України в Туреччині Наріман Джелял, наголосивши, що Анкара послідовно підтримує територіальну цілісність України, допомагає у військово-технічній співпраці та готова приймати нові раунди переговорів між Києвом і Москвою, якщо для цього з’являться реальні передумови. Джелял офіційно очолив українське посольство в Туреччині у 2025 році, після звільнення з російської неволі, і серед своїх головних завдань називає перетворення Туреччини з важливого партнера на фактичного союзника України.

    Одним із ключових напрямів співпраці залишається оборонна промисловість. Джелял зазначає, що Україні є чого повчитися в Туреччини, насамперед у питанні системної державної підтримки власного виробника. За його словами, турецька оборонна галузь за останнє десятиліття пройшла шлях до значно більшої самодостатності через обмежений доступ до західних технологій і політичні розбіжності з партнерами. Саме тому Анкара зробила ставку на власне виробництво безпілотників, систем протиповітряної оборони, кораблів і бронетехніки. Для України цей досвід особливо важливий, адже Київ також прагне нарощувати власне виробництво озброєнь і поступово зменшувати залежність від зовнішніх поставок.

    Важливою частиною українсько-турецької співпраці є авіаційні двигуни. За словами Джеляла, турецькі проєкти Bayraktar Kızılelma, Akıncı та перспективний винищувач Kaan пов’язані з українськими двигунами, які Туреччина оцінює високо. Це відкриває для України великий ринок, адже турецькі оборонні компанії активно працюють не лише на внутрішній ринок, а й на експорт, зокрема з країнами Азії, Африки та Близького Сходу. Посол не розкрив фінансових деталей таких контрактів, назвавши їх чутливою комерційною інформацією, однак підкреслив, що співпраця з Baykar та іншими турецькими виробниками значно ширша, ніж те, про що можна говорити публічно.

    Окремий напрям — будівництво корветів для українських Військово-морських сил. Перший корвет класу Ada “Гетьман Іван Мазепа” був спущений на воду в Туреччині у 2022 році, другий — “Гетьман Іван Виговський” — у 2024 році. Турецька компанія STM раніше повідомляла, що “Гетьман Іван Виговський” має вийти в море у 2026 році, а передача ВМС України очікується у першому кварталі 2027 року. За словами Джеляла, нині кораблі залишаються в турецьких територіальних водах із міркувань безпеки: Україна не хоче наражати їх на ризик російських ракетних ударів, а Туреччина зберігає можливість обґрунтовано не пропускати російські військові кораблі через протоки до Чорного моря.

    Не менш важливим є дипломатичний вимір. Туреччина вже неодноразово пропонувала свій майданчик для переговорів між Україною та Росією. У березні 2026 року глава МЗС Туреччини Хакан Фідан повідомляв російському колезі Сергію Лаврову про готовність Анкари прийняти наступний раунд переговорів, а у квітні президент Реджеп Таїп Ердоган знову підтвердив готовність Туреччини організувати мирні переговори, зокрема на рівні лідерів. Джелял наголошує, що Україна готова до зустрічей майже на будь-якому майданчику, окрім Росії, Білорусі та, ймовірно, Китаю, тоді як Москва постійно висуває нові умови й фактично гальмує процес.

    За словами посла, на початку 2026 року сторони були близькі до нового переговорного формату в Туреччині, але ситуація на Близькому Сході, зокрема конфлікт навколо Ірану, відсунула цей процес на паузу. Джелял вважає, що Анкара залишається найзручнішим майданчиком для переговорів, оскільки підтримує робочі контакти і з Україною, і з Росією, а також може гарантувати безпекові умови для учасників. Водночас він підкреслює, що справедливий мир не може означати визнання окупованих територій російськими або відведення українських військ із територій, які контролює Україна. Київ, за його словами, може обговорювати припинення атак у повітрі та на морі, зупинку на поточній лінії фронту і міжнародний моніторинг, але не капітуляційні умови Кремля.

    У Чорному морі позиція Туреччини складніша, але не ворожа Україні. Джелял визнає, що Анкара занепокоєна ударами по підсанкційних суднах російського тіньового флоту, особливо коли атаки відбуваються поблизу турецьких берегів або торговельних маршрутів. Причина — ризики для судноплавства, страхових тарифів, енергетичної безпеки й торгівлі в Чорному морі. Водночас, за словами посла, турецька сторона розуміє право України на самозахист і не заперечує, що судна, які працюють на російську воєнну економіку, можуть бути законними цілями. Туреччина просить діяти обережно, особливо в її економічній зоні, але не ставить під сумнів сам принцип української оборони.

    Джелял також наголосив, що Туреччина залишається послідовною у питанні територіальної цілісності України. З 2014 року Анкара не визнає окупацію Криму та підтримує принцип непорушності кордонів. Саме тому, на думку посла, Туреччина бачить завершення війни в межах міжнародного права, навіть якщо публічно, як медіатор, намагається зберігати збалансовану риторику. Ця позиція особливо важлива для України, адже Туреччина одночасно має економічні зв’язки з Росією, залежить від російських енергоресурсів, але при цьому продовжує оборонну співпрацю з Києвом і підтримує український суверенітет.

    Окремо посол згадав про завод Baykar у Київській області. За його словами, проєкт фактично стримується безпековою ситуацією, насамперед загрозою російських ракетних ударів. Україна вже має значний досвід захисту від дронів, але досі потребує достатньої кількості систем протиракетної оборони для захисту важливих промислових об’єктів. Щойно безпекові умови дозволять, проєкти такого рівня можна буде повноцінно запускати.

    У підсумку інтерв’ю Джеляла показує, що українсько-турецькі відносини стають дедалі глибшими й практичнішими. Це вже не лише “байрактари” чи дипломатичні жести, а широка система співпраці: двигуни, корвети, оборонні технології, розмінування, навчання військових, переговорні майданчики, Чорне море, енергетика, торгівля і робота з країнами Глобального Півдня. Туреччина не завжди діє так, як хотілося б Україні, бо зберігає власний баланс між Києвом, Москвою і Заходом. Але саме Анкара сьогодні залишається одним із небагатьох гравців, здатних одночасно говорити з усіма сторонами, допомагати Україні військово й дипломатично та підтримувати принцип, без якого справедливий мир неможливий: кордони України не можуть бути предметом торгу.

    Джерело: інтерв’ю посла України в Туреччині Нарімана Джеляла для видання «Апостроф» Читати повністю

  • Німеччина визнає несподівану вигоду від війни в Україні: що отримує Берлін

    Німеччина визнає несподівану вигоду від війни в Україні: що отримує Берлін

    Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова підтримка України у війні проти Росії приносить Берліну не лише політичні та стратегічні результати, а й відчутні практичні вигоди, зокрема у сфері технологій та оборонних інновацій.

    Про це він сказав під час круглого столу за участі представників урядів України та Німеччини, а також німецького оборонного та промислового сектору. Його заяву цитує DW.

    Пісторіус наголосив, що Україна в умовах повномасштабної війни змогла стрімко розвинути власні оборонні технології, особливо у сферах безпілотних систем і кіберзахисту.

    За його словами, цей досвід є унікальним, адже українські розробки створюються і вдосконалюються безпосередньо в умовах бойових дій, що дозволяє швидко адаптувати технології до реальних загроз.

    «Україна – це країна, яка з необхідності розвинула неймовірний потенціал у сфері інновацій та оперативності. Вони розробляють технології не в лабораторних умовах, а – у буквальному сенсі – на полі бою», – зазначив міністр.

    Фактично, за словами Пісторіуса, це робить Україну важливим партнером для європейських країн у сфері розвитку сучасних оборонних рішень.

    Окремо глава німецького оборонного відомства повідомив про плани посилити присутність Німеччини в Україні. Зокрема, Міністерство оборони ФРН має намір направити до німецького посольства в Києві додаткових військових аташе.

    Вони виконуватимуть роль контактних осіб для розширення співпраці між оборонними відомствами двох країн, а також сприятимуть координації спільних проєктів.

    Цей крок розглядається як частина ширшої стратегії поглиблення партнерства у сфері безпеки та оборони, яке активізувалося після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

    Під час зустрічі також обговорювалися економічні та промислові аспекти співпраці. Міністерка економіки Німеччини Катеріна Райхе заявила про намір створити спеціальне координаційне бюро.

    Його завданням стане підтримка німецьких компаній, які планують співпрацювати з українським оборонним та технологічним сектором. Очікується, що це спростить комунікацію між бізнесом двох країн і пришвидшить реалізацію спільних проєктів.

    Таким чином, співпраця виходить за межі виключно державного рівня і поступово залучає приватний сектор, який зацікавлений у використанні українського досвіду в умовах війни.

    Паралельно з оборонними ініціативами, у Німеччині готують довгострокове фінансування допомоги Україні. Міністр фінансів Ларс Клінгбайль повідомив, що проєкт бюджету Німеччини на 2027 рік передбачатиме продовження значної фінансової підтримки Києва.

    За попередніми планами, Німеччина має намір надати Україні 11,6 млрд євро у 2027 році. Надалі передбачається щорічне фінансування на рівні 8,5 млрд євро у період з 2028 по 2030 роки.

    Ці цифри, за словами німецьких урядовців, демонструють довгостроковий характер підтримки України з боку Берліна, яка розглядається як елемент європейської безпеки.

    Пісторіус раніше також підкреслював, що українські оборонні технології вже виходять за межі країни та користуються попитом у світі. Йдеться, зокрема, про інновації у сфері дронів, систем спостереження та кіберзахисту.

    У Німеччині вважають, що цей досвід може бути інтегрований у європейську оборонну промисловість, що посилить її конкурентоспроможність.

    На початку квітня міністр оборони України Михайло Федоров провів телефонну розмову з Пісторіусом, під час якої сторони обговорили запуск нових спільних оборонних проєктів. Очікується, що частина з них буде реалізована вже найближчим часом.

    Таким чином, співпраця між Україною та Німеччиною у сфері оборони поступово переходить у більш структурований та системний формат, що охоплює як державні інституції, так і приватний сектор.

  • Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Візит Чарльза III до США: що насправді стоїть за зустріччю з Трампом і чому це більше, ніж дипломатія

    Король Чарльз III разом із королевою Каміллою 27 квітня розпочав чотириденний державний візит до США, який офіційно має церемоніальний характер, але фактично є частиною складної дипломатичної гри між Лондоном і Вашингтоном, повідомляє Politico. Програма візиту охоплює Вашингтон, Білий дім, Конгрес, Нью-Йорк і Вірджинію, а центральною подією стане зустріч із президентом США Дональдом Трампом.

    Попри офіційні заяви про зміцнення «особливих відносин», сам візит відбувається на тлі напруженості між двома країнами. Останніми місяцями Дональд Трамп неодноразово критикував позицію британського уряду, зокрема щодо війни в Ірані, міграційної політики та енергетичних рішень, пов’язаних із видобутком нафти й газу. Це створило додаткові ризики для традиційного партнерства між США та Великою Британією.

    Саме тому, як зазначають західні медіа, Лондон використовує візит монарха як м’який дипломатичний інструмент для зниження напруги. Розрахунок робиться не лише на політичні переговори, а й на особистий фактор — відомо, що Трамп позитивно ставиться до британської монархії і особисто до Чарльза III. У британській столиці розглядають це як можливість налагодити діалог там, де офіційна дипломатія дає збій.

    Візит також проходить у складному безпековому контексті. Напередодні в США сталася стрілянина під час вечері кореспондентів Білого дому, що додало напруження до політичного порядку денного. Очікується, що Чарльз III торкнеться цієї теми під час свого виступу в Конгресі. Його промова запланована на близько 30 хвилин, що значно довше, ніж виступ королеви Єлизавети II під час її візиту до США у 1991 році.

    Окремий акцент робиться на оборонній співпраці. Велика Британія прагне підтвердити свою відданість спільним безпековим зобов’язанням, зокрема в межах НАТО, на тлі заяв Трампа, які ставлять під сумнів майбутнє альянсу. Серед ключових тем — протидія Росії, зокрема в Арктиці, а також питання збільшення оборонних витрат.

    Очікується, що під час переговорів обговорюватиметься питання фінансування оборони. США наполягають на тому, щоб Велика Британія збільшила витрати до 3,5% ВВП до 2035 року. Це питання вже стало одним із маркерів довіри у відносинах між країнами. Експерти вважають, що подальша співпраця значною мірою залежатиме від того, наскільки швидко Лондон продемонструє готовність рухатися в цьому напрямку.

    Ще одним чутливим питанням є статус Фолклендських островів. У політичних колах США обговорюється можливість перегляду позиції щодо їхнього суверенітету, що може стати додатковим джерелом напруги між країнами.

    Паралельно з офіційною частиною візиту відбуваються і менш публічні переговори. Зокрема, представники британського уряду планують окремі зустрічі з американськими посадовцями для обговорення складних політичних питань, які виходять за межі протокольної програми.

    Не менш важливим є і глобальний контекст. Однією з тем, яка, ймовірно, буде порушена під час зустрічей, є війна в Україні. За даними аналітиків, ця тема частково відійшла на другий план у внутрішній політиці США через інші міжнародні конфлікти та внутрішні політичні процеси. Велика Британія, зі свого боку, зацікавлена в тому, щоб повернути її в центр уваги американського керівництва.

    Водночас візит не позбавлений і репутаційних ризиків для британської монархії. У центрі уваги залишається справа, пов’язана з Джеффрі Епштейном, у якій фігурує брат короля, принц Ендрю. Попри заперечення будь-яких правопорушень, ця тема продовжує викликати суспільний резонанс і може впливати на загальне сприйняття візиту.

    Державний візит Чарльза III до США є значно ширшим за традиційний дипломатичний жест. Це спроба Великої Британії зберегти стратегічний баланс у відносинах із ключовим союзником, використовуючи як політичні, так і символічні інструменти впливу. У центрі цього процесу — не лише протокол і зустрічі, а й спроба відновити довіру, яка останнім часом зазнала випробувань.

  • Естонія виділить 110 млн євро Україні

    Естонія виділить 110 млн євро Україні

    Естонія у 2026 році планує суттєво посилити військову та технологічну підтримку України, виділивши щонайменше 0,25% свого валового внутрішнього продукту — близько 110 млн євро. Основний акцент нового пакета допомоги буде спрямований на закупівлю безпілотних систем та засобів протидії дронам, які нині є одним із ключових елементів сучасної війни. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій та цифрової трансформації України Михайло Федоров.

    За словами українського урядовця, рішення про фінансування було підтверджено міністром оборони Естонії Ганно Певкур, який підкреслив, що підтримка України залишається одним із пріоритетів оборонної політики Таллінна. У центрі уваги — розвиток технологій, що дозволяють ефективно виявляти, блокувати та знищувати ворожі безпілотники, а також підвищення загальної стійкості української армії до нових типів загроз.

    Федоров наголосив, що безпілотні системи сьогодні відіграють критичну роль на полі бою, оскільки значна частина бойових операцій, розвідки та ураження цілей здійснюється саме за допомогою дронів. Водночас засоби протидії БПЛА стають не менш важливими, адже дозволяють захищати як військові об’єкти, так і цивільну інфраструктуру.

    Окрім основного пакета оборонної допомоги, Естонія планує додатково виділити 5,7 млн євро на розвиток цифрової трансформації українських Сил оборони. Йдеться про модернізацію систем управління військами, захищених каналів зв’язку, цифрових платформ координації та інтеграцію сучасних ІТ-рішень у військову сферу.

    Естонія разом із Люксембургом є співлідерами міжнародної ініціативи «ІТ-коаліція», яка об’єднує країни-партнери для фінансування цифрових оборонних проєктів України. За офіційними даними, в межах цієї коаліції вже вдалося залучити близько 1,4 млрд євро, які спрямовуються на розвиток систем зв’язку, кіберзахисту, цифрового управління та технологічної інфраструктури української армії.

    У Міністерстві оборони України зазначили, що під час зустрічі Михайла Федорова та Ганно Певкура також було підписано Лист про наміри щодо поглиблення співпраці у сфері виробництва озброєння. Документ передбачає розширення спільних проєктів, обмін технологіями та можливість створення виробничих потужностей, які працюватимуть насамперед для забезпечення потреб Сил оборони України.

    Окремо підкреслюється, що продукція, створена в межах цієї співпраці, буде спрямована передусім на українську армію, що дозволить пришвидшити постачання сучасного озброєння та зменшити залежність від зовнішніх поставок у довгостроковій перспективі.

    Естонія вже тривалий час залишається одним із найбільш послідовних партнерів України серед країн НАТО. Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Таллінн неодноразово ухвалював пакети військової допомоги, включно з передачею озброєння, боєприпасів та безпілотних систем.

    Загалом з початку війни Естонія надала Україні військової допомоги на сотні мільйонів євро, що становить понад 1% її ВВП — один із найвищих показників серед країн Альянсу. Окремо уряд країни активно підтримує Україну на політичному рівні, просуваючи посилення санкцій проти Росії та збільшення оборонної підтримки в межах ЄС і НАТО.

    Крім того, після засідання Контактної групи з оборони України у форматі «Рамштайн» Естонія приєдналася до додаткових програм посилення української протиповітряної оборони та виділила 13 млн доларів на ініціативу PURL, спрямовану на закупівлю озброєння та підсилення оборонних спроможностей України.

    Раніше Естонія також передавала Україні партії безпілотників і військового обладнання на десятки мільйонів євро, що суттєво підвищило можливості українських сил у сфері розвідки, коригування вогню та ураження ворожих цілей на фронті.

    Аналітики зазначають, що новий пакет допомоги має стратегічний характер, оскільки акцент на дронах і цифрових технологіях відповідає сучасним тенденціям ведення війни. У сучасних конфліктах саме технологічна перевага, автоматизація та швидкість обробки інформації стають визначальними факторами успіху.

    Таким чином, рішення Естонії про виділення понад 110 млн євро у 2026 році підтверджує довгострокову підтримку України та перехід до більш технологічного формату військової співпраці, де ключову роль відіграють дрони, цифрові системи управління та інноваційні оборонні рішення.