Позначка: оборонні підприємства

  • Фотографувала оборонні заводи й звітувала після обстрілів: СБУ затримала ймовірну агентку РФ

    Фотографувала оборонні заводи й звітувала після обстрілів: СБУ затримала ймовірну агентку РФ

    Контррозвідка Служби безпеки України затримала на Дніпропетровщині жінку, яку підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, вона збирала інформацію про оборонні підприємства та волонтерські організації, що забезпечують українських військових спорядженням. Крім того, фігурантка фотографувала наслідки російських атак, щоб передавати звіти своїм кураторам.

    Про це 13 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За даними правоохоронців, у поле зору російських спецслужб потрапила жителька Донецької області, яка у вересні 2025 року переїхала на Дніпропетровщину.

    Слідство встановило, що контакти з представниками РФ вона нібито налагодила через знайомих, які перебувають на тимчасово окупованих територіях сходу України.

    Після ймовірного вербування жінка почала збирати відомості про об’єкти, які могли використовуватися для забезпечення потреб українських захисників.

    Особливу увагу, за інформацією СБУ, вона приділяла оборонним підприємствам та волонтерським організаціям Дніпра й області.

    Для виконання завдань підозрювана пересувалася містом пішки або громадським транспортом.

    Під час таких поїздок вона фотографувала та знімала на відео будівлі й території, які, на її думку, могли мати військове значення.

    Зібрані матеріали, як вважають слідчі, призначалися для представників російських спецслужб.

    Звітувала росіянам про наслідки обстрілів

    Окремим напрямом імовірної діяльності підозрюваної було документування наслідків уже здійснених російських атак.

    За інформацією СБУ, жінка відвідувала місця обстрілів, фотографувала пошкоджені об’єкти та збирала інформацію про масштаби руйнувань.

    Ці відомості могли використовуватися російською стороною для оцінювання результатів попередніх ударів.

    Подібна інформація становить особливу небезпеку, оскільки допомагає противнику отримувати дані про ефективність атак та потенційно планувати подальші удари.

    У повідомленні спецслужби наголошується, що серед можливих цілей росіян були не лише підприємства оборонної галузі, а й громадські організації, які допомагають Збройним силам України.

    СБУ затримала жінку за місцем проживання

    Співробітники української спецслужби задокументували ймовірну протиправну діяльність фігурантки та затримали її за місцем проживання.

    Під час обшуку правоохоронці вилучили смартфон, у якому, за повідомленням СБУ, виявили матеріали, що свідчать про співпрацю з представниками Росії.

    На підставі зібраних доказів жінці повідомили про підозру за частиною 2 статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    Наразі підозрювана перебуває під вартою без права внесення застави.

    У разі доведення вини в суді їй загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Слідчі дії здійснювали співробітники Головного управління СБУ в Дніпропетровській області за процесуального керівництва обласної прокуратури.

    Водночас слід зазначити, що повідомлення про підозру не є обвинувальним вироком. Остаточну правову оцінку діям жінки має надати суд.

    СБУ продовжує протидіяти російській агентурній діяльності, спрямованій на збір інформації про українські оборонні об’єкти та цивільні організації, які підтримують військових.

  • Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    Трагедія у Вишневому: Укроборонпром звільнив двох директорів

    АТ «Українська оборонна промисловість» застосувало кадрові рішення щодо керівників двох державних підприємств після трагедії у Вишневому Київської області. За попередніми результатами внутрішньої перевірки та матеріалами слідства, посадовці допустили порушення вимог щодо безпечного розміщення і зберігання боєприпасів поблизу житлової забудови.

    Крім керівників підприємств, посад могли позбутися й інші працівники, чиї рішення або бездіяльність перевіряють у межах кримінального провадження. Окремо вивчається робота заступників директорів, відповідальних за безпеку.

    В «Українській оборонній промисловості» заявили, що співпрацюють зі Службою безпеки України та іншими правоохоронними органами, передають необхідну документацію і розпочали перевірку правил поводження із засобами ураження на всіх підприємствах товариства.

    Що вирішили в Укроборонпромі

    Після перших висновків щодо причин масштабних наслідків російської атаки керівництво оборонного товариства застосувало дисциплінарні заходи до очільників двох підприємств. У повідомленнях медіа йдеться про їхнє звільнення або відсторонення від виконання обов’язків, однак офіційний повний текст кадрових наказів і прізвища посадовців публічно не оприлюднювалися.

    У компанії наголосили, що дотримуються принципу невідворотності відповідальності та не обмежуватимуться лише кадровими рішеннями. Якщо слідство встановить склад кримінального правопорушення, посадовці відповідатимуть у передбаченому законом порядку.

    «Наш обов’язок — зробити все можливе, щоб подібне більше ніколи не повторилося», — наголосили в оборонному товаристві.

    Водночас сам факт звільнення або відсторонення не означає автоматичного доведення кримінальної вини. Остаточну правову оцінку діям посадовців мають надати слідчі, прокурори та суд.

    Що встановило слідство

    Президент Володимир Зеленський 11 липня повідомив, що керівники двох державних підприємств діяли всупереч законодавству, рішенню Ставки верховного головнокомандувача та власним посадовим обов’язкам.

    За словами глави держави, перший заступник керівника СБУ Олександр Поклад доповів про осіб, які допустили розміщення складів зі зброєю та боєприпасами у Вишневому неподалік житлових будинків.

    Зеленський наголосив, що існувала пряма заборона на таке зберігання, закріплена як нормативними вимогами, так і рішеннями Ставки. Попри це, відповідальні посадовці не забезпечили перенесення небезпечних запасів у визначені для цього місця.

    Президент також повідомив, що слідство перевіряє діяльність заступників керівників, які відповідали за безпеку, та інших посадових осіб. Йдеться не лише про тих, хто безпосередньо підписував документи, а й про працівників, які мали контролювати виконання правил та повідомляти про небезпечні порушення.

    Чому наслідки удару були такими масштабними

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила масовану комбіновану атаку на Україну. Під ударом опинилися Київ і Київська область, а у Вишневому після влучання виникла пожежа та почалася вторинна детонація боєприпасів.

    Пізніше Зеленський підтвердив, що здетонував склад, який належав одному з підприємств «Укроборонпрому». Президент назвав ситуацію жахливою та повідомив про відкриття кримінального провадження.

    Саме вторинні вибухи суттєво збільшили зону руйнувань. Через ризик повторної детонації з небезпечної території евакуювали сотні людей, а рятувальники працювали на десятках локацій.

    За даними Київської обласної влади, унаслідок атаки та подальших вибухів у Вишневому загинули дев’ятеро людей. Також повідомлялося про десятки постраждалих.

    Міністерство розвитку громад і територій повідомляло про пошкодження 280 житлових будинків: 253 приватних і 27 багатоквартирних. Площа зруйнованої або пошкодженої житлової забудови сягнула приблизно 13 гектарів.

    Об’єкт не підпорядковувався ЗСУ

    Одразу після трагедії у соціальних мережах поширювалися припущення, що склад міг належати військовій частині або безпосередньо Збройним силам України.

    У Генеральному штабі ЗСУ це заперечили. Там заявили, що об’єкт, на території якого відбувалася детонація, не належав до сфери управління та не підпорядковувався Збройним силам.

    Згодом президент уточнив, що йдеться про склад одного з підприємств, які входять до структури «Української оборонної промисловості».

    Це стало однією з причин початку окремої перевірки не лише обставин зберігання у Вишневому, а й системи внутрішнього контролю всередині всього оборонного товариства.

    Перевірятимуть усі оборонні підприємства

    Після трагедії АТ «Українська оборонна промисловість» розпочало комплексну перевірку дотримання вимог безпеки під час зберігання зброї, боєприпасів та інших засобів ураження на підприємствах товариства.

    Особливу увагу мають приділити розташуванню складів відносно житлової забудови, технічному стану приміщень, наявності укриттів, протипожежному захисту, обліку небезпечної продукції та виконанню рішень органів військового управління.

    Зеленський наголосив, що в Україні визначені належні місця для зберігання зброї й боєприпасів, які розташовані на безпечній відстані від житлових будинків. Тому нехтування цими вимогами не може пояснюватися відсутністю альтернативних майданчиків.

    Президент також заявив, що контроль за директорами та внутрішніми процесами в «Укроборонпромі» має бути посилений. До структури товариства входять десятки підприємств, тому порушення на одному об’єкті може свідчити про необхідність ширшого аудиту всієї системи безпеки.

    Хто може понести кримінальну відповідальність

    Правоохоронці мають встановити повний ланцюг ухвалення рішень: хто дозволив розміщення складу, хто відповідав за його безпечну експлуатацію, хто контролював дотримання нормативів і хто знав про порушення, але не вжив заходів.

    Окремо перевірятимуть, чи отримували керівники приписи перенести боєприпаси, чи доповідали вони про реальні умови зберігання та чи виконували рішення Ставки.

    Кримінальна кваліфікація справи у відкритих повідомленнях поки повністю не деталізована. Залежно від установлених обставин, слідство може оцінювати дії посадовців як службову недбалість, порушення правил поводження зі зброєю або інші правопорушення, що спричинили тяжкі наслідки.

    Проте навіть якщо порушення правил зберігання підтвердиться, безпосередню відповідальність Росії за атаку це не скасовує. Саме російський удар спричинив пожежу й подальшу детонацію. Водночас українські слідчі з’ясовують, чому небезпечний об’єкт узагалі перебував поруч із житловим масивом і чому встановлені заборони не були виконані.

    На відбудову Вишневого виділять понад 3 млрд грн

    Кабінет Міністрів вирішив спрямувати з резервного фонду державного бюджету близько 3,04 млрд грн на ліквідацію наслідків трагедії у Вишневому.

    Кошти мають використати на компенсації постраждалим, ремонт будинків, відновлення інженерних мереж, соціальної інфраструктури та інших пошкоджених об’єктів.

    Президент наголосив, що відбудова повинна проходити якомога швидше. Водночас держава має не лише компенсувати наслідки, а й усунути причини, які зробили руйнування настільки масштабними.

    Кадрові рішення щодо керівників двох підприємств стали першим кроком. Далі очікуються результати кримінального розслідування, повна перевірка оборонних об’єктів і посилення контролю за зберіганням боєприпасів поблизу населених пунктів.

  • Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Зеленський пообіцяв покарати винних за трагедію у Вишневому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що посадовці державного концерну “Укроборонпром”, які допустили зберігання зброї та боєприпасів на об’єкті у Вишневому Київської області, повинні понести кримінальну та дисциплінарну відповідальність. За його словами, правоохоронні органи вже встановили коло осіб, чиї рішення могли призвести до трагічних наслідків після російського ракетного удару.

    Про це глава держави повідомив під час звернення, коментуючи результати попереднього розслідування інциденту, який стався після масованої атаки Росії на Київщину.

    Президент наголосив, що вже відомо, хто саме з керівництва оборонного підприємства ухвалював рішення щодо розміщення озброєння на цьому об’єкті. За його словами, кожен із цих посадовців має понести справедливу відповідальність відповідно до закону.

    “Відомо, хто і на яких посадах в “Укроборонпромі” допустив розміщення зброї там. Кожен з них має бути притягнутий до справедливої відповідальності”, – заявив Зеленський.

    Водночас президент підкреслив, що трагедія у Вишневому не повинна залишитися лише окремим випадком для розслідування. Він доручив Службі безпеки України, правоохоронним органам та іншим компетентним структурам провести масштабну перевірку всіх аналогічних підприємств оборонно-промислового комплексу країни, щоб виявити можливі порушення та усунути ризики повторення подібних ситуацій.

    За словами Зеленського, кожен керівник оборонного підприємства має особисто відповідати за безпечне зберігання озброєння та боєприпасів, особливо в умовах постійних російських ракетних і дронових атак. Він наголосив, що в Україні існують визначені місця для зберігання військового майна, які повинні відповідати вимогам безпеки та не розташовуватися поблизу житлової забудови.

    Глава держави підкреслив, що порушення цих правил становить пряму загрозу для життя цивільного населення, адже у разі ворожого удару вторинна детонація може призвести до значно масштабніших руйнувань і людських жертв.

    Окремо президент звернув увагу на необхідність прискорити ліквідацію наслідків російських ударів та відновлення постраждалих населених пунктів. За його словами, питання стосується не лише Вишневого, а й усіх громад, які регулярно зазнають обстрілів. Зеленський зазначив, що відповідні рішення щодо підвищення ефективності роботи органів влади будуть ухвалені найближчим часом.

    За словами президента, багато залежить від діяльності місцевої влади та обласних адміністрацій, однак і на рівні центрального уряду існують питання, які необхідно оперативно вирішити для покращення системи реагування на надзвичайні ситуації та відбудови пошкоджених територій.

    Нагадаємо, у ніч проти 6 липня російські війська здійснили масовану комбіновану атаку по Києву та Київській області із застосуванням ракет і ударних безпілотників. Одним із головних напрямків удару стало місто Вишневе Бучанського району.

    Після влучання в один із об’єктів виникла масштабна пожежа, а згодом сталася повторна детонація боєприпасів, що значно посилила руйнування. У результаті були пошкоджені майже п’ять вулиць міста, сотні житлових будинків, об’єкти цивільної інфраструктури та комунікації.

    За останніми даними, внаслідок атаки загинули дев’ять людей, ще десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Пошкоджень зазнали близько 300 житлових будинків, багато мешканців залишилися без житла.

    Після трагедії президент підтвердив, що російська ракета влучила у склад одного з підприємств “Укроборонпрому”. Саме подальша детонація боєприпасів стала однією з причин катастрофічних наслідків для навколишньої забудови.

    Одразу після інциденту Зеленський доручив СБУ, Головному управлінню розвідки та правоохоронним органам провести всебічне розслідування, встановити причини трагедії та визначити посадових осіб, чиї рішення могли призвести до таких наслідків.

    Влада наголошує, що російські атаки по об’єктах оборонної інфраструктури залишаються однією з головних загроз під час війни, однак усі підприємства, які працюють із озброєнням, повинні суворо дотримуватися вимог безпеки. Саме тому перевірки оборонних об’єктів по всій країні мають стати одним із ключових елементів запобігання подібним трагедіям у майбутньому.

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У Ростові уражено об’єкт НТЦ «Радар»

    У російському Ростові-на-Дону, за даними OSINT-аналітиків, було уражено об’єкт, який пов’язують із оборонно-промисловим комплексом РФ, зокрема з розробкою та виробництвом радіоелектронного обладнання. Йдеться про науково-технічний центр «Радар», а саме його виробничу філію, де після інциденту, за повідомленнями відкритих джерел, спалахнула масштабна пожежа.

     

  • СБУ викрила російських агентів у Києві: шпигуни коригували удари по оборонних заводах

    СБУ викрила російських агентів у Києві: шпигуни коригували удари по оборонних заводах

    Служба безпеки України ліквідувала агентурну групу російської військової розвідки, яка діяла в Києві та збирала інформацію для коригування ракетних ударів. У результаті спецоперації затримано трьох осіб, серед яких громадянин РФ.

    За інформацією СБУ, головним завданням агентів було коригування повітряних ударів по столиці. Основними цілями росіян були оборонні підприємства, склади з озброєнням та боєприпасами Сил оборони України.

    Російський шпигун прибув до України задовго до початку повномасштабного вторгнення та перебував у “режимі очікування”. Після активізації його завданням було спостереження за об’єктами стратегічного значення. Для цього він облаштував спостережний пункт на даху багатоповерхівки в Києві.

    Ще двоє затриманих є працівниками оборонних підприємств. Один із них збирав дані про наслідки російських обстрілів, кількість працівників на заводах і ремонтних базах. Інший — через своїх колишніх колег намагався отримати інформацію про локації важливих військових об’єктів.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили:

    • техніку та телефони зі звітами про зібрану інформацію,

    • дрон, який планували використовувати для розвідки.

    Зловмисникам висунуто звинувачення за статтями про державну зраду, шпигунство та виправдування агресії РФ. Двоє агентів уже перебувають під вартою, а щодо третього триває судовий розгляд питання про запобіжний захід.

    СБУ продовжує роботу з виявлення ворожої агентури в Україні та закликає громадян повідомляти про підозрілих осіб, які можуть співпрацювати з окупантами.

  • Мобілізація ТЦК в Україні: навіть працівники оборонних підприємств піддані військовій повинності

    Мобілізація ТЦК в Україні: навіть працівники оборонних підприємств піддані військовій повинності

    Україна стикається з інцидентами мобілізації осіб, які мають право на відстрочку і працюють на значних оборонних підприємствах. У чоловіків конфіскують телефони, направляють на військово-лікарську комісію (ВЛК), і вони зв’язуються лише під час відправлення на навчання. Часто такі особи виявляються непридатними для військової служби.

    Про це нардеп від “Голосу” Роман Костенко розповів у своєму інтерв’ю. Він зазначив, що вже ведеться робота з ТЦК щодо цієї проблеми.

    “Не буду вказувати конкретну область, але я вже обговорив це з керівниками ТЦК, і вони зрозуміли мої доводи. Це серйозна справа. Особа, яка працює на оборонному підприємстві або виробляє продукцію для армії, повинна оновити свої дані, щоб отримати відстрочку, але їй можуть вилучити телефон і провести ВЛК без попередження. Вона дізнається про це лише під час відправлення на навчання. Це неприйнятно”, – заявив Костенко.

    Нардеп підкреслив, що військовим комісарам байдуже, кого вони призовуть, і їхня робота не займається наслідками цих дій для виробництва зброї та оборонно-промислового комплексу.

    “Тому ми звертали увагу: на що ви взагалі спрямовуєте свої зусилля? Наприклад, я обговорював ситуацію, де людина має відмінне зорове здоров’я, але через адміністративні перешкоди не могла пройти офтальмологічний огляд. Це проблема організації. Ми повинні забезпечити, щоб до армії потрапляли не просто ті, кого ми можемо зловити, а якісні, мотивовані та здорові особи. Мотивацію можна розвивати і під час служби, але ми маємо забезпечити, що наші військові отримують міцну підтримку від серйозних підприємств, які постачають їм зброю”, – підкреслив він.

    Костенко також зазначив, що ця проблема вже знаходиться на розгляді і наголосив на важливості збереження потужностей оборонно-промислового комплексу в умовах мобілізації.

    Щодо процедури мобілізації в Україні, тепер вона ґрунтується на оновлених правилах військово-лікарської експертизи, де враховуються не лише захворювання, а й ступінь порушення функцій організму, що призвело до цих захворювань. Поняття “обмежено придатний” зникає, залишаються тільки статуси “придатний” і “непридатний”. Наприклад, якщо особа має лише рубець після виразки, вона вважається придатною. Але якщо було проведено операцію з видаленням частини шлунку через ускладнення виразки, особа визнається непридатною. У випадку погіршення стану здоров’я, військовослужбовці можуть звернутися до свого командира з рапортом для лікування або проходження ВЛК.