Позначка: оборонний бюджет

  • «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    «Вважав, що знає краще за Генштаб»: Сирський розкрив причини конфлікту з Федоровим

    Колишній головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше детально пояснив причини суперечностей із колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим. За словами генерала, ключова проблема полягала в розподілі оборонного бюджету: Міністерство оборони надавало пріоритет закупівлям окремих видів безпілотників, тоді як потреби військових у далекобійних боєприпасах, наземних роботизованих комплексах та транспорті залишалися недостатньо забезпеченими.

    Про це Сирський розповів в інтерв’ю BBC News Україна, оприлюдненому 13 жовтня.

    За словами колишнього головнокомандувача, між ним і Федоровим не було особистої ворожнечі. Однак під час спільної роботи виникали серйозні розбіжності щодо фінансування та забезпечення армії.

    Генерал пояснив, що потреби Збройних сил визначає Генеральний штаб на підставі заявок військових підрозділів. Саме ці дані мають бути основою для планування закупівель озброєння, боєприпасів і техніки.

    Проте, як стверджує Сирський, під час керівництва Федорова Міністерство оборони не завжди дотримувалося погоджених пріоритетів.

    «Він вважав, що він краще знає наші потреби», — заявив Сирський, коментуючи підхід колишнього міністра до оборонних закупівель.

    За словами генерала, Федоров надавав перевагу окремим категоріям безпілотників, не враховуючи повною мірою запити, які надходили від Генштабу.

    У результаті, як стверджує Сирський, виник значний дисбаланс між реальними потребами фронту, запланованими закупівлями та фактичними поставками озброєння.

    Артилерійські боєприпаси забезпечували лише на 5–6%

    Однією з найгучніших заяв Сирського стали наведені ним цифри щодо забезпечення війська.

    За словами генерала, в окремих категоріях озброєння та боєприпасів постачання становило лише 5–6% від потреб.

    Зокрема, він згадав далекобійні артилерійські боєприпаси.

    Водночас ці показники є оцінкою самого Сирського. Незалежної перевірки наведених цифр або офіційної деталізованої статистики закупівель у відкритому доступі наразі немає.

    Колишній головнокомандувач наголосив, що забезпечення армії має бути комплексним, оскільки сучасні бойові дії потребують не лише ударних безпілотників.

    Військовим також необхідні артилерійські боєприпаси, наземні роботизовані комплекси, пікапи, мотоцикли, квадроцикли та інший транспорт.

    На думку Сирського, фінансування цих напрямів повинно відбуватися паралельно, щоб уникнути дефіциту окремих засобів на фронті.

    Дрони фінансували наперед, а іншої техніки бракувало

    Окрему увагу генерал приділив закупівлям безпілотників.

    Він стверджує, що Міністерство оборони могло спрямовувати кошти на фінансування дронів одразу на весь рік, тоді як закупівлі інших необхідних засобів залишалися без фінансування.

    Найбільше, за словами Сирського, це позначалося на наземних роботизованих комплексах.

    Такі системи використовують для виконання різних завдань, зокрема логістики, транспортування вантажів та евакуації поранених.

    Водночас Сирський заперечив, що виступав проти збільшення кількості безпілотників у військах.

    За його словами, проблема полягала не в самих дронах, а в тому, що фінансування одного напряму відбувалося на шкоду іншим.

    Ба більше, генерал стверджує, що навіть заплановані поставки безпілотників не виконувалися повністю.

    За його оцінкою, військові отримували приблизно половину від передбаченої кількості дронів.

    Сирський заперечив інформацію про ультиматуми

    Під час інтерв’ю колишній головнокомандувач також прокоментував повідомлення про нібито ультиматуми, які він міг висувати керівництву держави через суперечки з Федоровим.

    Сирський заперечив такі твердження.

    За його словами, про відповідні звинувачення він дізнався, перебуваючи на командному пункті однієї з бригад на Лиманському напрямку.

    Він також зазначив, що питання забезпечення військ неодноразово порушували на засіданнях Ставки Верховного головнокомандувача.

    Що раніше говорив Федоров

    Водночас Михайло Федоров раніше публічно висловлював іншу позицію щодо причин суперечностей.

    Раніше «Ненька інфо» розповідала про причини відставки Михайла Федорова та суперечки між цивільним і військовим керівництвом щодо пріоритетів оборонних закупівель.

    Також видання писало про першу публічну реакцію Олександра Сирського на звинувачення колишнього міністра оборони.

    Крім того, «Ненька інфо» повідомляла про позицію Володимира Зеленського щодо кадрового протистояння, посилаючись на інформацію співрозмовників у президентській фракції.

    У липні 2026 року колишній міністр оборони заявляв, що був готовий продовжувати співпрацю із Сирським, однак, за його словами, частина ініціатив Міністерства оборони блокувалася.

    Федоров також звинувачував тодішнє військове керівництво в небажанні відкрито обговорювати проблеми та стверджував, що навколо управлінських рішень виникали політичні інтриги.

    Крім того, він повідомляв про економію бюджетних коштів завдяки зміні закупівельних процедур та проведенню тендерів.

    Отже, колишні керівники оборонного відомства та Збройних сил по-різному описують причини суперечностей і результати своєї спільної роботи.

    Що означають ці заяви для оборонних закупівель

    Дискусія між Сирським і Федоровим порушує ширше питання — наскільки ефективно українська система оборонних закупівель узгоджує потреби військових із наявними фінансовими ресурсами.

    У сучасній війні безпілотники стали одним із ключових засобів ураження, розвідки та логістики. Проте вони не можуть повністю замінити артилерію, наземну техніку й транспорт.

    Тому забезпечення військ вимагає постійного перегляду пріоритетів відповідно до ситуації на фронті.

    Головний висновок із заяв Сирського полягає в тому, що суперечності з Федоровим, за його версією, були пов’язані насамперед із розподілом оборонного фінансування та закупівлями.

    Водночас наведені генералом цифри й звинувачення потребують незалежної перевірки. Публічні свідчення обох колишніх посадовців демонструють різні погляди на управління оборонними ресурсами, але самі по собі не встановлюють, хто саме відповідальний за конкретні недоліки забезпечення армії.

  • Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україна закрила більшу частину фінансової «дірки», але залишилися ще $4 млрд — Зеленський

    Україні досі необхідно знайти приблизно 4 млрд доларів для покриття невирішених фінансових потреб, хоча ще кілька тижнів тому масштаб проблеми оцінювали у десятки мільярдів доларів. Президент Володимир Зеленський заявив, що більшу частину необхідного фінансування вже вдалося або домовитися залучити, або компенсувати завдяки внутрішній економії, однак остаточно питання ще не закрите.

    Про ситуацію глава держави розповів журналістам 4 жовтня. За його словами, раніше перед Україною стояло завдання закрити фінансову потребу приблизно у 27 млрд доларів. Частину цієї суми — близько 7 млрд доларів — уряд планував знайти всередині країни завдяки економії, оптимізації та перерозподілу державних видатків.

    Ще близько 20 млрд доларів мали стати предметом переговорів із міжнародними партнерами.

    Тепер Зеленський заявив, що ситуація суттєво змінилася. За його словами, Україні вдалося знайти формат, який передбачає збільшення двосторонньої допомоги окремих держав та домовленості з Європейським Союзом.

    Однак повністю закрити питання поки не вдалося.

    Президент повідомив, що зараз залишається потреба приблизно у 4 млрд доларів. За інформацією глави держави, Міністерство фінансів уже має розуміння, звідки потенційно можна залучити близько 3 млрд доларів із цієї суми. Водночас домовленості ще не означають, що кошти фактично отримані.

    Тобто на цей момент фінансовий розрив формально все ще існує.

    Від $27 млрд до $4 млрд

    Ще наприкінці вересня українська влада говорила про значно більшу проблему.

    Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявляв, що загальна додаткова потреба, пов’язана з фінансуванням оборони, оцінювалася приблизно у 27 млрд доларів.

    Із них близько 7 млрд доларів уряд планував забезпечити самостійно — через оптимізацію, економію та перерозподіл бюджетних ресурсів.

    За словами прем’єра, ці кошти, зокрема, мали забезпечити грошове забезпечення військовослужбовців і підтримку їхніх родин.

    Решта приблизно 20 млрд доларів мала надходити в межах домовленостей із партнерами. Частина цих ресурсів потрібна не лише для поточних потреб армії, але й для контрактування та виробництва озброєнь, необхідних Україні на початку 2027 року.

    Перший заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев також пояснював, що внутрішні 7 млрд доларів мають бути знайдені до кінця року. Йшлося, зокрема, про використання резервів, оптимізацію видатків Міноборони та інші внутрішні механізми.

    Водночас він робив важливе уточнення: решта приблизно 20 млрд доларів переважно стосувалася закупівлі озброєння та супутніх оборонних витрат і мала покриватися за допомогою міжнародних партнерів.

    Тому нинішню заяву Зеленського про залишкові 4 млрд доларів варто розглядати саме в контексті цих переговорів та пошуку додаткового фінансування оборонних потреб держави.

    Ще $12 млрд хочуть отримати раніше

    Окремо президент згадав ще приблизно 12 млрд доларів, які Україна розраховує отримати наступного року.

    За словами Зеленського, на політичному рівні є готовність розглянути можливість прискорення такого фінансування.

    Фактично українська влада зараз працює одразу за двома напрямами: шукає близько 4 млрд доларів, яких не вистачає зараз, та намагається прискорити отримання частини ресурсу, який спочатку був запланований на 2027 рік.

    Це має особливе значення через необхідність уже зараз оплачувати виробництво озброєння, яке буде потрібне Силам оборони протягом перших місяців наступного року.

    Раніше прем’єр Сергій Корецький прямо заявляв, що від покриття відповідних фінансових потреб залежить здатність України продовжувати активні бойові дії, зокрема у першому кварталі 2027 року.

    ЄС уже погодив Україні €90 млрд

    Одним із ключових джерел фінансової підтримки України залишається Європейський Союз.

    Європейська рада ще у грудні 2025 року погодила для України кредитний пакет загальним обсягом 90 млрд євро на 2026–2027 роки.

    У квітні 2026 року Рада ЄС остаточно затвердила необхідну законодавчу основу для цієї програми.

    Із загальної суми приблизно 30 млрд євро передбачено на економічну підтримку, зокрема макрофінансову допомогу та Ukraine Facility, а близько 60 млрд євро — на оборонні потреби та підтримку спроможностей української оборонної промисловості.

    Лише у 2026 році для України планувалося зробити доступними близько 45 млрд євро: 8,35 млрд євро через макрофінансову допомогу, ще 8,35 млрд через Ukraine Facility та 28,3 млрд євро на підтримку оборонно-промислового потенціалу.

    Раніше «Ненька інфо» також писала про цей пакет та пояснювала, що 90 млрд євро розраховані саме на 2026–2027 роки. ЄС дає Україні €90 млрд, але не на зарплати військовим: у Брюсселі пояснили, де шукати гроші на підвищення виплат

    Видання також повідомляло, що у 2026 році частина коштів із цієї програми має йти на бюджетну підтримку, реформи та стійкість української економіки. ЄС виділив Україні ще майже 3 млрд євро: гроші підуть на реформи, бюджет і стійкість економіки

    Чому виникла потреба у десятках мільярдів

    Оборона залишається найбільшою фінансовою статтею України в умовах повномасштабної війни.

    Раніше українська сторона оцінювала потреби для ведення війни у 2026 році приблизно у 155 млрд доларів. Прем’єр Сергій Корецький пояснював, що цифра додаткової потреби у 27 млрд доларів виникла саме в межах цього загального обсягу фінансування.

    Гроші потрібні на грошове забезпечення військових, соціальні виплати, виробництво й закупівлю ракет, безпілотників, боєприпасів, техніки та інших систем.

    Про проблему раніше детально писала і «Ненька інфо». Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Ще один крок українського уряду — скорочення або відтермінування другорядних державних витрат. Наприкінці вересня повідомлялося, що Кабмін почав переносити частину непершочергових видатків, щоб максимально спрямувати внутрішні ресурси на оборону та захищені соціальні статті.

    Проблема стала меншою, але ще не вирішена

    Нова оцінка у 4 млрд доларів свідчить, що за останні тижні українській владі вдалося суттєво скоротити невирішену частину фінансових потреб.

    Але слова Зеленського водночас означають, що цих 4 млрд доларів Україна поки фактично не має.

    Мінфін бачить потенційні джерела приблизно для 3 млрд доларів, однак необхідні рішення та домовленості ще мають бути реалізовані. Крім того, Київ намагається прискорити приблизно 12 млрд доларів фінансування, яке було передбачене на наступний рік.

    Фінансова ситуація стала значно кращою порівняно з моментом, коли незакриті потреби оцінювалися у 27 млрд доларів, але остаточно питання ще не вирішене. Найближчим завданням залишається пошук останніх 4 млрд доларів та оформлення домовленостей із партнерами так, щоб кошти стали доступними Україні в необхідні строки.

  • Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україні бракує $27 млрд на оборону: Хмара розповів, де терміново шукатимуть гроші для ЗСУ

    Україна зіткнулася з одним із найбільших фінансових викликів для оборони від початку 2026 року. Міністерству оборони необхідно закрити дефіцит фінансування приблизно у $27 млрд, і частина цих грошей потрібна не на далеку перспективу, а для забезпечення поточних потреб Сил оборони та підготовки закупівель на початок наступного року.

    Про це 30 серпня під час зустрічі з журналістами заявив міністр оборони Євгеній Хмара. Інформацію одночасно підтвердили кілька українських медіа, кореспонденти яких були присутні на зустрічі.

    При цьому у Міноборони вже визначили щонайменше два основні способи, якими спробують закрити фінансовий розрив.

    Перший — отримати раніше частину європейського фінансування, запланованого на 2027 рік.

    Другий — переконати держави, які поки не долучилися до відповідної фінансової рамки, надати Україні гроші, а партнерів, які вже беруть участь у підтримці, — збільшити свої внески.

    За словами Хмари, Україна збирається говорити з партнерами не просто про абстрактну потребу «дати більше грошей». Київ хоче представляти конкретні оборонні проєкти, їхню мету, необхідні ресурси, очікуваний результат і строки реалізації.

    Тобто модель фінансування поступово має переходити до принципу: ось конкретне завдання Сил оборони — ось проєкт, необхідний для його виконання — ось необхідна сума і результат, який Україна отримає після фінансування.

    Звідки взялася «дірка» у $27 млрд

    Сама цифра з’явилася не сьогодні.

    Про дефіцит фінансування оборони президент Володимир Зеленський говорив ще під час зустрічі «коаліції охочих» напередодні Дня Незалежності.

    І тут є принципово важливе уточнення: йдеться не просто про те, що уряд раптово виявив нестачу $27 млрд.

    Значну частину коштів, які мали витрачатися у другій половині 2026 року, використали раніше, щоб профінансувати нагальні потреби війська, зокрема оборонні закупівлі та виробництво. Тепер цей фінансовий ресурс необхідно компенсувати.

    За інформацією, яку раніше озвучував Зеленський, приблизно $8–10 млрд із загальної потреби пов’язані із забезпеченням початку 2027 року — передусім із закупівлею зброї та іншого необхідного для Сил оборони.

    Ще близько $20 млрд припадає на зарплати військовослужбовців, виплати сім’ям загиблих та інші оборонні видатки.

    Тобто $27 млрд — це не лише гроші на нові ракети, безпілотники чи бронетехніку.

    Йдеться одночасно про утримання армії, соціальні виплати та продовження закупівель озброєння.

    Європу можуть попросити дати гроші 2027 року вже зараз

    Перший сценарій, який сьогодні прямо назвав Хмара, — перенесення частини майбутнього європейського фінансування на більш ранній термін.

    І це може стати одним із головних питань переговорів Києва з Брюсселем найближчим часом.

    Європейський Союз сформував для України кредитну рамку на €90 млрд, розділивши фінансування на дві частини — по €45 млрд на 2026 та 2027 роки. Київ хоче отримати частину коштів, запланованих на наступний рік, достроково, щоб закрити нинішню потребу.

    Таким чином Україна фактично пропонує не створювати нову програму з нуля, а змінити графік уже передбаченого фінансування.

    Це потенційно може бути швидшим шляхом, ніж домовлятися про абсолютно новий багатомільярдний пакет.

    Але проблема очевидна: якщо частину грошей 2027 року витратити вже зараз, постає питання, чим компенсувати відповідну потребу наступного року.

    Саме тому Київ паралельно шукає додаткові джерела.

    Другий варіант — нові країни та більші внески

    Хмара повідомив, що Міноборони вже визначило держави, з якими планує провести окремі переговори.

    Йдеться про дві групи партнерів.

    Перша — країни, які ще не долучилися до чинної фінансової рамки підтримки України.

    Друга — держави, які вже допомагають, але потенційно здатні збільшити свої внески.

    Міністр не назвав публічно конкретний перелік таких держав.

    Однак принцип переговорів він описав досить чітко: Україна має показувати партнерам не загальне прохання про допомогу, а конкретний військовий результат, який можна отримати за ці кошти.

    Це особливо важливо на п’ятому році повномасштабної війни, коли західним урядам дедалі частіше необхідно пояснювати власним парламентам та виборцям, на що саме витрачаються кошти для України.

    Гроші потрібні не лише для «сьогодні», а й для зброї 2027 року

    Одна з причин, чому фінансування необхідно знаходити вже зараз, полягає у специфіці оборонних закупівель.

    Складні системи озброєння неможливо замовити 1 січня і отримати 2 січня.

    Виробникам необхідні авансові платежі, контракти на комплектуючі, виробничі потужності та час.

    Тому частина грошей, які формально стосуються потреб 2027 року, має бути витрачена ще у 2026-му.

    За даними Euronews, приблизно €6 млрд із фінансової потреби стосуються саме авансових платежів за озброєння, яке Україна повинна отримати вже на початку наступного року.

    Якщо такі контракти не профінансувати зараз, проблема проявиться не сьогодні, а через кілька місяців — коли необхідна зброя просто не буде готова.

    Частину європейських грошей Україна вже отримала

    При цьому Європа вже фінансує конкретні оборонні програми.

    30 липня Україна отримала €3,47 млрд від ЄС у межах Ukraine Support Loan.

    Міноборони повідомляло, що ці кошти спрямовуються на кілька ключових напрямів: посилення протиповітряної оборони та авіаційних спроможностей, масштабування виробництва безпілотників, розвиток ракетних програм та загальне зміцнення обороноздатності.

    Це показує, що механізм прямого європейського фінансування вже працює.

    Тепер питання полягає в його масштабі та швидкості.

    Чому $27 млрд критично важливі саме зараз

    Фінансова проблема виникла у момент, коли Україні необхідно одночасно вкладати гроші одразу у кілька надзвичайно дорогих напрямів.

    Один із них — ППО.

    Напередодні Дня Незалежності Зеленський заявляв партнерам про гостру потребу України у ракетах-перехоплювачах для Patriot. Reuters повідомляло, що Київ хотів би отримати щонайменше 300 таких ракет на тлі посилення російських ракетно-дронових атак.

    Другий напрям — безпілотники та перехоплювачі.

    І саме сьогодні Хмара повідомив ще одну важливу деталь: Україна вже провела польові випробування чотирьох потенційних систем для перехоплення реактивних російських дронів.

    Наступне завдання — довести ці рішення до необхідного рівня та масштабувати їхнє виробництво до тисяч одиниць.

    А масштабування будь-якої нової зброї — це знову гроші.

    Третій напрям — далекобійні спроможності України.

    Четвертий — звичайне забезпечення величезної армії: зарплати, виплати, боєприпаси, ремонт техніки, логістика.

    Тому дефіцит у $27 млрд з’явився у дуже незручний момент: Росія не демонструє намірів згортати війну, інтенсивність ударів залишається високою, а Україна одночасно має фінансувати нинішні бойові дії та вже зараз готувати армію до 2027 року.

    Чи означає це, що «грошей на ЗСУ немає»

    Ні — і тут важливо не перебільшувати.

    Цифра $27 млрд не означає, що завтра припиняться виплати військовим або закупівлі зброї.

    Йдеться про фінансову потребу, яку необхідно закрити для виконання запланованих оборонних видатків.

    Більше того, Міноборони заявляє, що вже має сценарії її покриття.

    Але масштаб проблеми применшувати теж не варто.

    $27 млрд — величезна сума навіть для країни, яка отримує значну міжнародну підтримку. А використання частини коштів наступного року наперед фактично означає, що фінансова дискусія просто переноситься далі.

    Саме тому другий напрям — залучення нових партнерів і збільшення внесків чинних союзників — може бути навіть важливішим за дострокове використання європейського кредиту.

    Київ хоче продавати партнерам не «потребу», а результат

    І тут заява Хмари містить, можливо, найцікавіший сигнал.

    Україна змінює аргументацію у переговорах про військову допомогу.

    Замість моделі «нам необхідно $X млрд для продовження оборони» Міноборони хоче пропонувати партнерам конкретні проєкти з вимірюваним результатом.

    Це можуть бути, наприклад, певні обсяги виробництва дронів, систем перехоплення, ракет або інших спроможностей — хоча конкретних проєктів Хмара сьогодні публічно не назвав.

    Сам міністр сформулював принцип так: партнери повинні бачити, які завдання стоять перед Силами оборони, які проєкти необхідні для їх виконання, якого результату вони дадуть і в які строки.

    І це може бути принципово важливим для наступного етапу війни.

    Адже Україна зараз одночасно має дві фінансові проблеми: знайти десятки мільярдів доларів, щоб армія могла продовжувати воювати сьогодні, і не «проїсти» при цьому ресурси, які потрібні їй уже на початку 2027 року.

    Саме тому цифра $27 млрд — не просто черговий показник бюджетного дефіциту.

    Це фактично ціна фінансового мосту, який Україні потрібно побудувати між нинішнім етапом війни та наступним роком.

    І часу для цього небагато.

  • «Україна повільно програє»: у Кремлі вчепилися в резонансні заяви Федорова після його відставки

    «Україна повільно програє»: у Кремлі вчепилися в резонансні заяви Федорова після його відставки

    У Кремлі використали резонансне інтерв’ю колишнього міністра оборони України Михайла Федорова, в якому той розкритикував ситуацію у державному управлінні та заявив про ризик поступового програшу України у війні. У Москві його слова намагаються представити як свідчення внутрішньої кризи в українській владі.

    Приводом стало велике інтерв’ю Федорова агентству Reuters, опубліковане після його звільнення з посади міністра оборони. Експосадовець заявив, що Україна опинилася у критичній точці війни та має лише кілька місяців для ухвалення рішень, здатних змінити ситуацію.

    За його оцінкою, зараз ситуація виглядає так, ніби Україна «поступово, повільно програє». Водночас Федоров наголосив, що країна все ще має шанси переломити хід війни, але для цього необхідні системні зміни та чітке бачення того, як її завершити.

    Що саме заявив Федоров

    В інтерв’ю Reuters колишній очільник Міноборони назвав одразу кілька проблем, які, на його думку, заважають Україні ефективніше протистояти Росії.

    Серед них — відсутність загального бачення перемоги у війні, недостатні темпи впровадження інновацій, корупція, вплив неформальних мереж та недостатня політична незалежність державних інституцій.

    Федоров заявив, що Україна зараз перебуває у своєрідній точці перелому.

    «Я думаю, що зараз настав переломний момент, який визначить нашу майбутню траєкторію».

    Водночас він додав, що, попри складну ситуацію, Україна має «всі шанси» перемогти, якщо терміново сформує дієвий план завершення війни.

    Саме ці слова стали особливо резонансними, оскільки суттєво відрізняються від офіційної публічної риторики української влади.

    У Кремлі використали інтерв’ю для атаки на Київ

    Російська сторона швидко підхопила заяви колишнього міністра. Кремль намагається подати конфлікт навколо Федорова та його публічну критику як доказ серйозного протистояння всередині української влади.

    Такий інформаційний акцент Москви з’явився на тлі дедалі помітнішого політичного конфлікту після відставки Федорова.

    Водночас до тверджень Кремля про нібито «розвал» України варто ставитися саме як до політичної та пропагандистської інтерпретації Москви. Сам Федоров не говорив про «розвал держави». Навпаки, він заявив Reuters, що Україна все ще може змінити ситуацію на свою користь.

    В Офісі президента вже відповіли Федорову

    На резонансне інтерв’ю відреагував і Офіс президента України.

    У коментарі Reuters там звернули увагу, що під час перебування Федорова на посаді міністра оборони його публічна оцінка ситуації була значно позитивнішою.

    В ОП зазначили, що після відставки змінився насамперед особистий статус самого Федорова, натякаючи таким чином на політичний характер його нинішньої критики.

    Це вже не перша публічна суперечка між Федоровим та керівництвом країни після його звільнення.

    Напередодні колишній міністр також вступив у заочну дискусію із Зеленським щодо величезного дефіциту оборонного бюджету.

    Президент раніше говорив про нестачу приблизно 27 млрд доларів, яка, за його словами, виникла, зокрема, через використання частини запланованих на пізніший період коштів уже в першій половині року.

    Федоров категорично не погодився з такими розрахунками.

    За його словами, фінансовий план Міноборони на момент його роботи передбачав дефіцит приблизно у 5 млрд доларів до кінця року, а його команда нібито розуміла, з яких джерел ці кошти можна буде залучити.

    Він також пояснив, що дострокове використання частини фінансування було пов’язане, зокрема, з необхідністю забезпечувати кампанію українських ударів безпілотниками по російській паливній та військовій логістиці.

    Конфлікт вийшов далеко за межі Міноборони

    Ситуація навколо Федорова стала ще гострішою після того, як він порушив питання проведення виборів під час війни.

    Це спричинило публічну реакцію Зеленського.

    23 серпня президент заявив, що проведення виборів за умов активної війни може фактично «зруйнувати» країну через внутрішній розкол.

    «Вибори зараз — це цунамі для держави, яке розколе Україну», — заявив Зеленський. За його словами, його стратегія полягає в тому, щоб спочатку привести країну до завершення війни та зберегти незалежну й суверенну державу.

    Reuters зазначає, що Федоров став одним із найпомітніших українських політичних діячів, які публічно порушили питання виборів під час повномасштабної війни.

    Чому Москва так активно підхопила слова Федорова

    Для Кремля конфлікт між колишнім міністром оборони та українським керівництвом є зручним інформаційним приводом.

    Москва протягом усієї повномасштабної війни намагається просувати тезу про нібито політичну нестабільність України, конфлікти всередині керівництва та втрату підтримки чинною владою.

    Тому різкі заяви людини, яка ще нещодавно очолювала одне з ключових міністерств воюючої країни, дають російській пропаганді можливість використовувати внутрішню українську дискусію у власних цілях.

    Особливо вигідною для Москви стала фраза Федорова про те, що Україна зараз виглядає так, ніби «повільно програє».

    Однак друга частина його позиції в російській інтерпретації значно менш помітна: Федоров одночасно заявив, що Україна має можливості змінити ситуацію і що результат залежатиме від рішень, ухвалених найближчими місяцями.

    Таким чином, інтерв’ю Федорова переросло зі звичайної критики після відставки у значно масштабнішу політичну історію. Його заяви вже спричинили відповідь Офісу президента, публічну суперечку щодо оборонного бюджету та виборів, а тепер активно використовуються Кремлем для просування власних тез про внутрішню ситуацію в Україні.

  • Рекордний розпродаж: золоті резерви Росії впали до найнижчого рівня з початку 2020 року

    Рекордний розпродаж: золоті резерви Росії впали до найнижчого рівня з початку 2020 року

    Центральний банк РФ продовжує активно реалізовувати фізичне золото зі своїх коштів. Станом на початок серпня 2026 року запаси дорогоцінного металу скоротилися до 2 276,8 тонни (73,2 млн тройських унцій), що є найнижчим показником за останні шість років (з січня 2020 року).

    Ключові деталі та економічні чинники

    • Масштаб виснаження: Від початку 2026 року фізичний обсяг золотого запасу РФ зменшився приблизно на 50 тонн (1,6 млн унцій), що стало одним із наймасштабніших розпродажів дорогоцінного металу в історії сучасної Росії.
    • Причина — дефіцит бюджету: Золото реалізують у межах операцій із Фондом національного добробуту для компенсації суттєвого падіння нафтогазових доходів та покриття зростаючого дефіциту державного бюджету.
    • Економія юанів: Регулятор змушений продавати саме дорогоцінний метал внутрішнім комерційним банкам, щоб уникнути вичерпання залишків китайського юаня — останньої доступної Росії резервної іноземної валюти.
    • Останній ліквідний актив: Через замороження близько $300 млрд західних активів РФ золото становить майже половину всіх реальних ліквідних резервів, доступних Кремлю.

    З аналітичних звітів щодо стану російської економіки:

    «Золоті резерви Росії скоротилися до мінімального рівня за останні шість років. Причиною став зокрема розпродаж золота для покриття дефіциту державного бюджету на тлі падіння доходів від енергетики».

     

  • Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Тайвань різко збільшить оборонні витрати: бюджет уперше перевищить 1 трлн тайванських доларів

    Кабінет міністрів Тайваню планує запропонувати збільшення оборонних витрат країни у 2027 році приблизно на 16%. У результаті військовий бюджет острова вперше перевищить позначку в 1 трильйон тайванських доларів.

    Про це повідомляє Reuters.

    За даними Центрального інформаційного агентства Тайваню, загальний запропонований обсяг оборонного бюджету перевищить 1,1 трильйона тайванських доларів. До цієї суми входитимуть не лише безпосередні витрати на збройні сили, а й фінансування берегової охорони, підтримка ветеранів та окремі спеціальні оборонні проєкти.

    Очікується, що оборонні витрати Тайваню у 2027 році, як і цьогоріч, перевищать 3% валового внутрішнього продукту країни. Офіційний документ із пропозицією щодо бюджету уряд має представити 20 серпня. Водночас детальні показники можуть бути оприлюднені під час останнього засідання Кабінету міністрів перед внесенням бюджетного проєкту.

    Збільшення фінансування відбувається на тлі зростання військового тиску з боку Китаю. Пекін вважає Тайвань частиною своєї території та не відмовляється від можливості застосування сили для встановлення контролю над островом. Тайванська влада, зі свого боку, категорично відкидає претензії Китаю та заявляє про необхідність самостійно зміцнювати обороноздатність.

    Тайвань останніми роками регулярно фіксує активність китайських військових літаків і кораблів поблизу острова. Пекін також проводить масштабні військові навчання, які передбачають відпрацювання дій навколо Тайваню.

    На цьому тлі Тайбей поступово збільшує витрати на модернізацію армії, розвиток власного озброєння та створення асиметричних спроможностей, які могли б ускладнити потенційну військову операцію Китаю.

    Важливим фактором для Тайваню є також позиція Сполучених Штатів. Вашингтон протягом останніх років закликає партнерів збільшувати витрати на власну оборону та бути здатними самостійно протистояти потенційним загрозам. Для Тайваню ці заклики мають особливе значення через його залежність від американської військової підтримки та постачання озброєння.

    Президент Тайваню Лай Цзін-де підтримав необхідність збільшення оборонних видатків. Його адміністрація зробила модернізацію збройних сил одним із ключових напрямів своєї політики та неодноразово заявляла про намір посилювати військовий потенціал острова.

    Одним із пріоритетів залишається розвиток власного військово-промислового комплексу. Зокрема, Тайвань працює над створенням підводних човнів власного виробництва, які мають посилити його здатність захищати морські підходи до острова.

    Паралельно Тайбей розширює можливості у сфері безпілотних технологій. Тайванська влада розглядає масове виробництво дронів як один зі способів посилити оборону країни та компенсувати потенційну перевагу Китаю в чисельності військової техніки.

    Особливу увагу Тайвань приділяє досвіду України у війні проти Росії. Українські військові активно використовують безпілотники різних типів, зокрема для розвідки, ураження цілей та протидії російському флоту. Тайбей вивчає цей досвід, оскільки потенційний конфлікт із Китаєм також може значною мірою залежати від застосування безпілотних систем.

    Раніше повідомлялося, що Тайвань планує виробляти мільйони дронів для власної оборони. Острів також зацікавлений у співпраці з компаніями, чиї технології вже використовуються у виробництві та застосуванні українських бойових безпілотників.

    Водночас військові витрати самого Китаю значно перевищують тайванські. У березні Пекін оголосив про збільшення оборонного бюджету на 2026 рік на 7% — до 1,91 трильйона юанів, що становить приблизно 283 млрд доларів.

    Китай при цьому продовжує масштабну модернізацію Народно-визвольної армії. Пекін розвиває військово-морський флот, будує нові авіаносці, розширює авіаційні можливості та вдосконалює ракетні системи. Китайські військові також регулярно здійснюють маневри навколо Тайваню.

    Політичні відносини між Пекіном і Тайбеєм залишаються напруженими. Китайська влада відмовляється вести переговори з президентом Лаєм Цзін-де та називає його “сепаратистом”. Тайванська влада наполягає, що майбутнє острова має визначатися його жителями, а не Пекіном.

    Для Тайваню досвід російсько-української війни став одним із ключових факторів під час планування оборони. Острів уважно вивчає перебіг бойових дій, зокрема ефективність дронів, морських безпілотних систем, протиповітряної оборони та асиметричної тактики.

    Збільшення оборонного бюджету до понад 1 трильйона тайванських доларів свідчить про те, що Тайбей готується до тривалого періоду військового та політичного тиску з боку Китаю. Водночас підвищення витрат понад 3% ВВП демонструє прагнення Тайваню відповідати закликам Вашингтона та посилювати власну спроможність стримувати потенційну агресію.

  • Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Оборонних 4,4 трлн грн уже недостатньо: Корецький анонсував новий перегляд держбюджету

    Українському уряду доведеться ще раз переглянути державний бюджет на 2026 рік через додаткові потреби Сил оборони. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація на фронті та окремі рішення Ставки Верховного головнокомандувача сформували новий запит на фінансування, якого не було в попередніх бюджетних розрахунках. Кабінет Міністрів тепер готується актуалізувати видатки до кінця поточного року та одночасно переглянути фінансові орієнтири на 2027-й.

    Про це Корецький розповів 3 серпня під час наради керівників закордонних дипломатичних установ України. За його словами, базова потреба країни у зовнішньому фінансуванні на 2026 рік уже забезпечена. Водночас після консультацій із виконувачем обов’язків міністра оборони Євгеном Хмарою, керівництвом МВС та представниками Сил оборони уряд отримав оновлені розрахунки.

    Прем’єр прямо пов’язав появу додаткової потреби з реаліями на полі бою та окремими рішеннями Ставки. Конкретну суму він не назвав. Так само поки що не оприлюднено, на які саме програми або види озброєння планують спрямувати нові кошти.

    Це важливе уточнення, адже чинний оборонний бюджет і без того є рекордним.

    Ще 10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до державного бюджету-2026, збільшивши фінансування сектору безпеки й оборони одразу на 1,56 трлн грн. Після цього загальний обсяг оборонних і безпекових видатків зріс приблизно до 4,37 трлн грн.

    Із цієї суми близько 2,3 трлн грн передбачили на закупівлю та ремонт озброєння, військової техніки й боєприпасів. Ще понад 1,45 трлн грн — на грошове забезпечення військовослужбовців. Додатково було сформовано резерв для сектору безпеки та оборони обсягом понад 213 млрд грн.

    Тепер виявляється, що навіть після такого масштабного перегляду фінансові потреби армії знову зросли.

    Причина полягає в тому, що оборонний бюджет під час повномасштабної війни фактично є рухомою конструкцією. Його параметри залежать не лише від макроекономічних прогнозів, а й від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій, темпів мобілізації, втрат і потреб у техніці, боєприпасах, дронах, системах ППО та логістиці.

    Якщо Ставка ухвалює рішення, які передбачають розгортання нових спроможностей, збільшення чисельності окремих підрозділів або масштабування певних програм, це автоматично створює додаткове навантаження на бюджет.

    Сам Корецький не деталізував, яке саме рішення Ставки стало одним із чинників перегляду фінансування. Тому будь-які припущення щодо конкретних військових програм наразі були б спекуляцією.

    Водночас очевидно, що уряд уже почав готуватися до пошуку додаткового ресурсу.

    Окрему роль у цьому процесі Корецький відвів українським дипломатам. Він прямо заявив, що уряд розраховує на дипломатичний корпус у питанні залучення необхідного зовнішнього фінансування. Це означає, що значна частина нової потреби може бути закрита не лише за рахунок внутрішніх доходів, а й через міжнародну допомогу.

    Саме зовнішня підтримка дозволила провести червневе збільшення оборонного бюджету без критичного розбалансування державних фінансів.

    Ключовим джерелом став європейський пакет фінансування України на 2026–2027 роки загальним обсягом €90 млрд. У 2026 році Україна має отримати €45 млрд. За даними Міністерства фінансів, €31,8 млрд із цієї суми спрямовується на обороноздатність і безпеку, ще €13,2 млрд — на бюджетну підтримку соціально-гуманітарних потреб.

    Саме завдяки цим коштам уряд отримав можливість істотно збільшити військові видатки і водночас зменшити прогнозований дефіцит бюджету.

    Проте тепер постає питання, чи вистачить уже погодженого пакета з урахуванням нових потреб армії.

    Одним із можливих додаткових джерел Корецький назвав заморожені російські суверенні активи. Україна вже тривалий час наполягає, що кошти та активи РФ, заблоковані у західних юрисдикціях після початку повномасштабного вторгнення, мають використовуватися не лише для відновлення країни, а й для фінансування її оборони.

    Для Києва це принципова позиція: витрати на війну мають принаймні частково перекладатися на державу-агресора.

    Однак механізм повної конфіскації російських активів залишається юридично й політично складним. Саме тому західні країни поки переважно використовують доходи, які генерують заморожені активи, а не саму основну суму.

    Уряд намагається розширити ці механізми.

    Ситуація з бюджетом-2026 також показує, наскільки швидко змінюються потреби держави під час війни. У червні збільшення видатків на 1,56 трлн грн уже називали одним із найбільших переглядів держбюджету в історії України. Минуло менше двох місяців — і Кабмін знову говорить про необхідність нових змін.

    Це не обов’язково означає, що попередні розрахунки були неправильними. Швидше, йдеться про те, що ситуація на фронті змінюється швидше, ніж стандартний бюджетний цикл.

    До того ж значна частина військових витрат важко прогнозується на рік наперед. Наприклад, масове масштабування безпілотних систем, закупівля ракет до ППО або збільшення виробництва боєприпасів може вимагати десятків і сотень мільярдів гривень додатково.

    Уряд тепер має паралельно вирішити два завдання: знайти ресурс на останні місяці 2026 року і закласти реалістичний фінансовий фундамент на 2027-й.

    Саме друге завдання може виявитися ще складнішим.

    Якщо війна триватиме з нинішньою інтенсивністю, Україні доведеться зберігати оборонні видатки на надзвичайно високому рівні. При цьому власних податкових надходжень недостатньо, щоб одночасно фінансувати армію, соціальні видатки, освіту, медицину, інфраструктуру та обслуговування боргу.

    Тому міжнародна допомога залишається критично важливою не лише для військових закупівель, а й для всієї стабільності державних фінансів.

    Поки уряд не назвав ані суму нового збільшення оборонного бюджету, ані строки внесення відповідного законопроєкту до Верховної Ради. Але заява Корецького фактично підтверджує: чинна конфігурація бюджету вже не повністю відповідає потребам фронту.

    Тож Україна може отримати ще один масштабний перегляд держбюджету до кінця року — вже другий за кілька місяців. А його параметри залежатимуть не лише від внутрішніх ресурсів держави, а й від того, наскільки швидко партнери погодяться збільшити фінансову підтримку та розширити використання заморожених російських активів.

  • Корупційні схеми на закупівлі дронів на 40 мільярдів за участі компаній афілійованих з Конотопським

    Корупційні схеми на закупівлі дронів на 40 мільярдів за участі компаній афілійованих з Конотопським

    Поки по всій країні не вщухає так званий “картонний майдан” основною вимогою якого є повернення Михайла Федорова в крісло міністра оборони, ми вирішили проаналізувати контракти близьких до екс-міністра виробника дронів.

    Зокрема, в даному контексті цікавий кейс близького до Федорова виробника дронів SkyFall Олександра  Конотопського, більша частина яких потрапляє в Україну з Китаю через афілійовану з Конотопським ТОВ «Стрим Техно» та зареєстровану на “фунта” естонську прокладку DMO COMMERCE OÜ.

    За даними митних декларацій упродовж 2025-2026 років ТОВ «Стрим Техно» імпортувало товар від близько 60 постачальників-нерезидентів на суму понад 43,1 млрд грн, в тому числі за січень-червень 2026 року 25,6 млрд грн або 60% від усього імпорту.

    Від нерезидента DMO COMMERCE OÜ (Естонія) за непрямим (через компанію LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) та прямим (власним) контрактами за період листопада 2025р – червня 2026р ТОВ «Стрим Техно», отримано товару на суму 4,1 млрд грн, що підтверджується вантажно митними деклараціями.

    Єдиним покупцем товару у DMO COMMERCE OÜ (Естонія) є ТОВ «Стрим Техно», що підтверджується даними ресурсу 52wmb.

    Щодо непрямого контракту

    У січні-червні 2026 року одним із найбільших постачальників агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів для безпілотних систем на адресу ТОВ «Стрим Техно» є компанія LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) на суму 3,2 млрд грн.

    Постачання відбувається за непрямими контрактами через естонську компанію DMO COMMERCE OÜ (Естонія). Розрахунки за поставлений товар проводяться не безпосередньо на користь гонконзького постачальника, а спочатку на адресу естонської компанії, яка, у свою чергу, здійснює подальше перерахування коштів до Гонконгу.

    Такий механізм розрахунків свідчить про використання проміжної компанії у ланцюгу міжнародних платежів з метою завищення імпортної ціни та виведенню коштів за кордон.

    LINGHANGZHE INTERNATIONAL FREIGHT FORWARDING CO., LTD (Hong Kong) – дані щодо компанії відсутні у відкритому доступі, проте є інформація щодо проведених експортних операцій. Так, за даними ресурсу 52wmb LINGHANGZHE INTERNATIONAL (Гонконг) є продавцем товару лише на адресу української компанії Стрим Техно.

    За прямим контрактом з ТОВ «Стрим Техно» DMO COMMERCE OÜ (Естонія) відповідно до митних декларацій виступає постачальником товарів на загальну вартість таких прямих поставок за листопад 2025 р – червень 2026 р на суму близько 940,7 млн грн.

    DMO COMMERCE OÜ (Естонія) використовується як проміжна ланка для формування завищеної вартості товару й виведення коштів з України.

    Це підтверджується офіційними даними, зокрема DMO COMMERCE OÜ декларує рівень рентабельності близько 50%, що свідчить про значний рівень прибутковості діяльності компанії.

    ФОТО: Річні фінансові звіти естонської прокладки DMO COMMERCE OÜ Конотопського

    Це відбувається за рахунок постачання товарів в Україну, що надає можливість виводити значні бюджетні кошти з України.Що ж стосується DMO COMMERCE OÜ (Естонія, продавець за непрямим контрактом) – компанія зареєстрована 18.06.2024р, статутний капітал 2 500 євро, вид діяльності оптова та роздрібна торгівля. Засновником компаніє є Denys Ovsiannikov (Денис Овсянніков).

    ФОТО: Денис Овсянніков Denys Ovsiannikov фунт на службі Конотопського

    Витрати на оплату праці відповідно до фінансової звітності не здійснюються, тобто компанія не має співробітників.

    ФОТО: В естонській прокладці DMO COMMERCE OÜ Конотопського немає співробітників

    Більш за все компанія використовує режим е-резидентства без фізичного перебування на території Естонії, що дозволено законодавством Естонії.

    На сторінці Linkedin Денис Овсянніков зазначив, що з лютого 2026 року є віце-президент з фінансових питань SKELAR.

    SKELAR — це український venture builder, що спеціалізується на створенні ІТ бізнесів з нуля. Її основна спеціалізація — цифрові продукти, мобільні застосунки, онлайн-платформи та сервіси, орієнтовані переважно на міжнародні ринки.

    Співпрацює з Мінцифрою, Мінветеранів, Українським ветеранським фондом, Veteran Hub, Superhumans та іншими партнерами, про що також було зазначено на офіційному телеграм каналі Мінцифри у липні 2025 року.

    Інший великий імпортер ТОВ «Стрим Техно» відповідно до митних декларацій є New Eurasian Co., Limited – це гонконзька приватна компанія, що спеціалізується на міжнародній оптовій торгівлі електронікою, кабельно-провідниковою продукцією та промисловими компонентами. Зареєстрована в 26 липня 2023 року, базується в районі Квун-Тонг (офіс 101а на 1 поверсі будівлі Genplas).

    ФОТО: іншим великим імпортером ТОВ «Стрим Техно» відповідно до митних декларацій є New Eurasian Co., Limited

    Компанія здійснює експортні операції на користь українських компаній, зокрема, «Скайфолл Індастріс» та «Стрім Техно» з орбіти Конотопського 98,67% поставок товарів. Загальна сума імпорту на користь ТОВ «Стрим Техно» з червня 2025 по червень 2026 роки сягає 5,6 млрд грн.

    ФОТО: Загальна сума імпорту на користь ТОВ «Стрим Техно» з червня 2025 по червень 2026 роки сягає 5,6 млрд грн.

    Компанія New Eurasian Co., Limited імовірно була зареєстрована у Гонконзі невипадково.  Зазначена юрисдикція традиційно є однією з найбільш привабливих для міжнародної торгівлі та ІТ-бізнесу завдяки пільговому податковому режиму, розвиненій фінансовій інфраструктурі, стратегічному розташуванню та можливості здійснення міжнародних розрахунків. І очевидно як і інші вищезазначені компанії входять в структуру компаній Конотопського.

    Отже, аналіз зовнішньоекономічної діяльності ТОВ «Стрим Техно» свідчить, що компанія здійснює імпорт товарів переважно з Гонконгу та Китаю за зовнішньоекономічними контрактами. Одним з посередників у зазначених операціях виступає естонська компанія DMO COMMERCE OÜ, кінцевим бенефіціарним власником якої є особа, діяльність якої пов’язана з ІТ-сферою.

    Концентрація поставок на обмеженому колі нерезидентів, а також використання посередницької компанії при закупівлі товарів безпосередньо у виробників або постачальників з Китаю та Гонконгу не є типовою моделлю для незалежних міжнародних трейдерів та може свідчити про функціонування зазначених нерезидентів як окремої ланки у структурі постачання товарів до України.

    За таких обставин не виключається, що вказані компанії можуть використовуватися для централізації закупівель, формування цінової політики, акумулювання прибутку за межами України, зокрема виведення коштів отриманих від оборонного бюджету, а також ускладнення ідентифікації фактичних вигодонабувачів зовнішньоекономічних операцій.

    Більше інформації у нашому журналістському розслідуванні: Бекграунд Олександра Конотопського – шлях від бізнесу з РФ до надприбутків в українській оборонці

  • США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    США не встигли використати 910 мільйонів доларів допомоги Україні

    Міністерство оборони США не встигло використати 910 мільйонів доларів, які були виділені на військову допомогу Україні в межах програми Ukraine Security Assistance Initiative (USAI), через завершення встановленого бюджетного періоду для взяття нових фінансових зобов’язань. Внаслідок цього частина коштів втратила можливість бути спрямованою на нові контракти з американськими оборонними виробниками у визначені строки, хоча формально ці ресурси залишаються у системі оборонного фінансування та можуть бути використані за іншими механізмами.

    Про це йдеться у звіті аудиторів Operation Atlantic Resolve за підсумками першого кварталу 2026 року.

    У документі зазначається, що 910 мільйонів доларів більше не доступні для укладання нових контрактів у межах чинного бюджетного циклу, оскільки сплив строк, у межах якого Пентагон міг брати нові фінансові зобов’язання за програмою USAI. Це означає, що ці кошти не були перетворені на нові замовлення для оборонної промисловості США у встановлений період, однак не виключає їх подальшого використання у рамках вже чинних контрактів або довгострокових програм.

    Загалом, за даними звіту, з моменту запуску програми у лютому 2022 року Конгрес США схвалив для USAI фінансування у розмірі 33,51 мільярда доларів. Із цієї суми 19,21 мільярда доларів, що становить близько 57%, уже фактично витрачено на закупівлю озброєння, техніки та послуг, які були передані Україні станом на березень 2026 року. Ще 13,49 мільярда доларів залишаються розподіленими у вигляді контрактів з американськими оборонними компаніями, які перебувають на стадії виробництва або виконання і ще не були повністю профінансовані. Окремо зазначається, що 110 мільйонів доларів формально виділені, але поки не мають конкретного контрактного оформлення і залишаються в резерві для подальшого використання.

    Водночас аудитори підкреслюють, що завершення терміну асигнувань не означає повної втрати або «згоряння» коштів. Відповідно до процедур Міністерства оборони США, такі бюджетні ресурси більше не можуть використовуватися для укладення нових контрактів, однак протягом наступних п’яти років вони можуть бути спрямовані на покриття додаткових витрат за вже підписаними угодами, зокрема у випадку подорожчання виробництва, зміни логістики або розширення обсягів постачання озброєння.

    Програма Ukraine Security Assistance Initiative була створена Конгресом США у 2014 році після початку російської агресії проти України та анексії Криму. На відміну від іншого механізму військової підтримки — Presidential Drawdown Authority, який передбачає пряме вилучення озброєння зі складів американської армії, USAI працює через довгострокові контракти з оборонними підприємствами США на виробництво нового озброєння, боєприпасів та техніки спеціально для потреб України.

    На тлі цього у червні 2026 року під час чергового засідання контактної групи у форматі «Рамштайн» союзники України оголосили про нові пакети військової допомоги загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів. Велика Британія заявила про підготовку масштабного пакета, що включатиме системи протиповітряної оборони, ракети та безпілотники власного виробництва, а Бельгія підтвердила плани передати Україні до семи винищувачів F-16 до кінця 2026 року, частину з яких планується використовувати як донори запасних частин.

    Таким чином, попри окремі затримки у фінансовому циклі USAI, загальний рівень міжнародної військової підтримки України залишається стабільним і продовжує формуватися як через американські програми оборонного виробництва, так і через прямі пакети допомоги від союзників у Європі та НАТО.

     

  • Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд перекинув кошти НКРЕКП на армію

    Уряд України ухвалив рішення про додаткове спрямування 220 мільйонів гривень на потреби Сил оборони за рахунок коштів, які були передбачені на фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, наголосивши, що рішення ухвалене в межах перерозподілу невикористаних бюджетних видатків.

    За її словами, йдеться про кошти, які залишилися невитраченими в межах затверджених бюджетних програм і тепер будуть спрямовані на посилення обороноздатності держави. Уряд підкреслює, що в умовах триваючої повномасштабної війни проти Росії пріоритетність фінансування сектору безпеки та оборони є визначальним принципом формування та коригування державного бюджету.

    Згідно з рішенням Кабінету міністрів, 100 мільйонів гривень буде спрямовано на підготовку кадрів Національної гвардії України. Ці кошти мають бути використані для посилення навчальної інфраструктури, організації підготовчих програм та підвищення рівня професійної підготовки особового складу, який залучається до виконання завдань у зоні бойових дій та в тилових операціях із забезпечення безпеки.

    Ще 70 мільйонів гривень уряд виділив Міністерству оборони України. Ці кошти підуть на розвиток, закупівлю, модернізацію та ремонт озброєння і військової техніки, що є одним із ключових напрямів підтримки армії в умовах інтенсивних бойових дій. Урядові посадовці зазначають, що оновлення технічної бази Збройних сил є критично важливим для збереження обороноздатності держави та ефективного протистояння агресії.

    Окремо 50 мільйонів гривень спрямовано на потреби Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Фінансування передбачає забезпечення оперативної діяльності розвідувальних підрозділів, які працюють у складних умовах підвищених безпекових ризиків і відіграють важливу роль у зборі та аналізі інформації про дії противника.

    У Кабінеті міністрів наголошують, що подібні рішення є частиною системної політики держави щодо оперативного перерозподілу фінансових ресурсів на користь сектору оборони. Такий підхід дозволяє швидко реагувати на потреби військових та спрямовувати бюджетні залишки на найпріоритетніші напрями, пов’язані із захистом країни.

    Уряд також підкреслює, що фінансування оборони залишається безумовним пріоритетом державної політики, а всі доступні фінансові інструменти використовуються для посилення безпеки та стійкості держави в умовах війни. За словами посадовців, подібні перерозподіли дозволяють підвищувати ефективність використання бюджетних коштів без збільшення загального навантаження на державний бюджет.

    Нагадаємо, раніше уряд повідомляв про розширення форматів контрактної служби у Збройних силах України, зокрема запровадження нових піхотно-штурмових, бойових і базових контрактів. Водночас у проєкті державного бюджету на 2026 рік не передбачено додаткового фінансування окремих експериментальних програм підвищення виплат військовослужбовцям, що викликає подальші дискусії щодо балансу між поточними витратами та довгостроковими реформами у секторі оборони.