Golosnovinua.com

Позначка: обшуки

  • СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    СБУ викрила розкрадання на захисті Зміївської ТЕС

    Служба безпеки України викрила посадовців енергетичного сектору на привласненні понад 8 мільйонів гривень бюджетних коштів під час реалізації проєкту з будівництва захисних споруд для Зміївської теплової електростанції на Харківщині. Про це повідомили в СБУ, зазначивши, що схему вдалося заблокувати у взаємодії з Національною поліцією в межах системної роботи з протидії корупції в критичній інфраструктурі.

    За даними слідства, йдеться про кошти, які були виділені на посилення інженерного захисту одного з ключових енергетичних об’єктів регіону, що має стратегічне значення для стабільного енергозабезпечення Харківщини. Правоохоронці встановили, що до організації схеми причетні представники комерційних структур, які виконували підрядні роботи на об’єкті.

    Фігурантами справи стали 54-річний начальник дільниці одного з підприємств енергетичного сектору та 60-річний директор приватної компанії-підрядника. Саме цю компанію було залучено до виконання робіт із будівництва системи захисту ТЕС. Слідство встановило, що між теплоелектростанцією та підрядною організацією у грудні 2024 року було укладено договір на виконання робіт загальною вартістю понад 245 мільйонів гривень.

    Правоохоронці з’ясували, що під час реалізації проєкту учасники схеми вносили завідомо недостовірні дані до технічної та виконавчої документації. Крім того, вони організували використання будівельних матеріалів, які не відповідали встановленим проєктним та технічним вимогам. Зокрема, йдеться про бетонну суміш неналежної якості, що дозволило штучно завищити витрати та вивести частину бюджетних коштів у тіньовий обіг.

    Унаслідок таких дій, за висновками судової будівельно-технічної експертизи, державному бюджету було завдано збитків на суму 8,1 мільйона гривень. Експерти підтвердили як факт порушення технологічних і будівельних норм, так і фінансовий розмір завданої шкоди.

    Для документування злочинної діяльності правоохоронці провели 11 санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів, а також у службових приміщеннях підприємств, які були залучені до реалізації проєкту. Під час слідчих дій вилучено значний обсяг фінансово-господарської документації, технічні матеріали, електронні носії інформації та інші докази, які, за версією слідства, підтверджують механізм реалізації схеми.

    На підставі зібраних доказів обом фігурантам повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Санкція відповідної статті Кримінального кодексу України передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

    У СБУ наголошують, що нині тривають подальші слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення всіх осіб, які могли бути причетні до організації та реалізації корупційної схеми. Не виключається розширення кола підозрюваних у межах цього кримінального провадження.

    Правоохоронці підкреслюють, що викриття відбулося в умовах підвищеної уваги до об’єктів енергетичної інфраструктури, які залишаються пріоритетними цілями російських атак. У зв’язку з цим питання ефективного та цільового використання бюджетних коштів, спрямованих на захист критичної інфраструктури, набуває особливого значення для національної безпеки.

    Схожі справи, за словами правоохоронців, демонструють, що сфера відновлення та захисту енергетичних об’єктів залишається вразливою до зловживань, а контроль за використанням державних ресурсів у цій галузі буде посилюватися і надалі.

  • Інсайдерська схема на $2,6 млн: обшуки в Samsung шокували технологічний ринок

    Інсайдерська схема на $2,6 млн: обшуки в Samsung шокували технологічний ринок

    Одна з найбільших технологічних компаній світу опинилася в центрі масштабного розслідування. Прокуратура Південної Кореї провела обшуки в офісах Samsung Electronics у межах справи про можливу інсайдерську торгівлю, пов’язану з придбанням робототехнічної компанії Rainbow Robotics. Слідчі перевіряють інформацію про те, що керівники та співробітники компанії могли заробити мільйони доларів, використовуючи закриті дані про майбутню угоду із Samsung.

    Про це повідомляють південнокорейські ЗМІ та профільні технологічні видання з посиланням на прокуратуру Південного округу Сеула.

    Розслідування стосується подій, які передували повному поглинанню Rainbow Robotics компанією Samsung Electronics. Правоохоронці підозрюють, що окремі посадовці могли заздалегідь знати про майбутню угоду та використати цю інформацію для купівлі акцій або проведення фінансових операцій, які принесли їм значний прибуток після зростання вартості компанії.

    За попередніми даними, під підозрою перебувають 16 осіб. Серед них називають генерального директора Rainbow Robotics та фінансового директора компанії. За версією слідства, у період із 2022 по 2024 рік вони могли отримати незаконний дохід у розмірі від 3 до 4 мільярдів південнокорейських вон, що еквівалентно приблизно 1,9–2,6 мільйона доларів США.

    Слідчі вважають, що посадовці могли скористатися конфіденційною інформацією про плани Samsung щодо розширення присутності на ринку робототехніки та майбутнє придбання Rainbow Robotics. Якщо ці підозри підтвердяться, йтиметься про порушення Закону Південної Кореї про ринок капіталу та фінансові інвестиції.

    Під час обшуків правоохоронці вилучили документи, електронні носії інформації та внутрішню корпоративну переписку. Наразі триває аналіз отриманих матеріалів.

    Історія Rainbow Robotics привертає особливу увагу через її значення для майбутньої стратегії Samsung. Компанію було засновано дослідниками Корейського інституту передових технологій (KAIST), які брали участь у створенні першого корейського людиноподібного робота HUBO. З моменту заснування Rainbow Robotics стала одним із найперспективніших виробників роботизованих систем у країні.

    Компанія спеціалізується на створенні широкого спектра роботів: від колаборативних роботів для промисловості до сервісних систем, які можуть працювати в ресторанах, кафе та готелях. Окремий напрямок діяльності — розробка чотириногих роботів і гуманоїдних платформ для оборонного сектору, патрулювання та роботи в небезпечних умовах.

    Samsung почала активно інвестувати в Rainbow Robotics ще у 2023 році. Тоді технологічний гігант придбав значний пакет акцій компанії, а згодом поступово збільшував свою частку. У 2025 році Samsung остаточно отримала контроль над Rainbow Robotics, зробивши її своєю дочірньою структурою.

    Аналітики називають це придбання одним із найважливіших кроків Samsung на шляху до нової технологічної революції. Якщо протягом останніх десятиліть компанія асоціювалася переважно зі смартфонами, побутовою технікою та напівпровідниками, то тепер вона активно готується до епохи роботизації та штучного інтелекту.

    Особливий інтерес викликає проєкт гуманоїдного робота RB-Y1, який Rainbow Robotics представила останніми роками. Машина здатна пересуватися на колесах, виконувати складні маніпуляції руками та взаємодіяти з навколишнім середовищем за допомогою систем штучного інтелекту.

    Раніше Samsung вже заявляла про намір масштабно інтегрувати роботів і агентний штучний інтелект у власне виробництво до 2030 року. Компанія розраховує створити так звані «розумні фабрики майбутнього», де значна частина виробничих процесів буде автоматизована за допомогою робототехнічних комплексів нового покоління.

    Саме тому нинішній скандал привернув величезну увагу інвесторів. Будь-які розслідування, пов’язані з інсайдерською торгівлею, можуть впливати на довіру ринку та викликати додаткові питання до корпоративного управління компаній.

    Водночас експерти наголошують, що наразі підозри стосуються окремих посадовців Rainbow Robotics, а не самої Samsung Electronics як корпорації. Представники компанії поки не коментували деталі розслідування, заявивши лише про готовність співпрацювати зі слідством.

    Для світового ринку робототехніки ця історія має особливе значення. За прогнозами міжнародних консалтингових агентств, обсяг ринку роботів та автоматизованих систем до кінця десятиліття може перевищити сотні мільярдів доларів. Провідні технологічні компанії — від Tesla та Nvidia до Samsung і Hyundai — вже ведуть боротьбу за лідерство в новій галузі.

    На цьому тлі Rainbow Robotics розглядається як один із найцінніших активів азійського ринку робототехніки. Саме тому будь-які події навколо компанії миттєво привертають увагу інвесторів та світових медіа.

    Наразі розслідування триває. Якщо підозри прокуратури підтвердяться, фігурантам може загрожувати не лише багатомільйонний штраф, а й кримінальна відповідальність. Водночас справа може стати одним із найбільших корпоративних скандалів у технологічній галузі Південної Кореї за останні роки.

    Поки слідчі аналізують вилучені матеріали, ринок уважно стежить за розвитком подій. Адже на кону — не лише репутація окремих менеджерів, а й майбутнє одного з найамбітніших робототехнічних проєктів сучасності.

  • Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    Наступною ціллю розслідування НАБУ може стати глава Нацбанку Андрій Пишний

    За інформацією джерел, після оприлюднення НАБУ так званих “плівок Міндіча” захиталось крісло під людиною Андрія Єрмака главою НАБУ Андрієм Пишним.

    Нагадаємо, 11 червня СБУ провела обшуки у фігуранта “плівок Міндіча” екс-радника наглядової ради націоналізованого “Сенс банку” бізнесмена Василя Веселого.

    За повідомленням Київської міської прокуратури обшуки у Василя Веселого відбувалися в межах розслідування щодо можливої легалізації майна, отриманого злочинним шляхом. Однак підприємця не затримували та не оголошували йому підозру.

    Василь Веселий вважається близьким до Тімура Міндіча та Андрія Єрмака. На “плівках Міндіча” Веселий обговорював з фігурантом “Міндичгейту” Олександром Цукерманом,  кого саме призначити до наглядової ради банку і як отримати контроль над найбільшим українським нафтохімічним підприємством “Карпатинафтохім”.

    Як повідомляють джерела в правоохоронних органах, обшуки СБУ у Василя Веселого можуть бути пов’язані зі спробами “забрати справу під свій контроль та вивести з-під удару главу Нацбанку Андрія Пишного”.

    Нагадаємо, Андрій Пишний являється фігурантом ряду корупційних скандалів, в тому числі про підробку диплома про вищу економічну освіту, до цього часу продовжує займати пост глави Нацбанку.

    Водночас, за інформацією джерела, розвиток подій навкруги персони Василя Веселого може означати, що наступною ціллю НАБУ стане сам Андрій Пишний.

  • Триває зачистка найближчого оточення Кличка: СБУ провела обшуки у Департаменті земельних ресурсів КМДА

    Триває зачистка найближчого оточення Кличка: СБУ провела обшуки у Департаменті земельних ресурсів КМДА

    За інформацією наших джерел, СБУ проводить обшук та вилучення документів у Департаменті земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

    “Деякий час тому СБУ вже проводило обшук у Київраді, і це також було пов’язано із земельними питаннями.

    Ймовірно, йдеться про великі розкрадання столичної землі за туалетними схемами. Але це не в рамках операції «Чисте місто» від НАБУ, там справу вже розділили на частини і тепер будуть нові підозри щодо окремих фігурантів.

    Від СБУ це нова і більш масштабна справа, де фігуруватимуть найближче оточення Кличка та великі бізнесмени-забудовники” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, раніше ми писали про корупційні схеми Київради на закупівлі юридичних послуг.

  • “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    “Працюємо далі, все стабільно” – обшуки у керівників обласних підрозділів Нацполу не призведуть до змін у системі

    Як повідомляють наші джерела в Національній поліції України, сьогоднішні обшуки та затримання керівників обласних підрозділів поліції не призведуть до суттєвих змін у системі.

    “За правоохоронців, як і раніше, відповідає Татаров, і на всіх рівнях від нього надійшов сигнал: “працюємо далі, все стабільно” – зазначає джерело.

    Нагадаємо, Служба безпеки України та Офіс Генерального прокурора за сприяння Міністра внутрішніх справ і Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції викрили посадовців регіональних управлінь поліції на незаконних схемах.

    За матеріалами справи, фігуранти займалися «кришуванням» діяльності моделей на інтернет-платформах із відвертим контентом. Так, за різні суми неправомірної вигоди, посадовці гарантували «підопічним» не притягнення їх до відповідальності за протиправний контент.

  • Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    Обшуки одразу у трьох облуправліннях Нацполіції: що відбувається і чи пов’язано це зі справами НАБУ

    20 травня в Україні одночасно розпочалися слідчі дії у головних управліннях Національної поліції одразу трьох областей — Тернопільської, Житомирської та Івано-Франківської. Інформацію про проведення обшуків офіційно підтвердила речниця Національної поліції України Юлія Гірдвіліс.

    За її словами, правоохоронці наразі сприяють проведенню всіх необхідних процесуальних дій, однак подробиці кримінального провадження офіційно не розголошуються. Саме через брак деталей ситуація вже викликала значний резонанс у медіа та соцмережах, адже обшуки одночасно в кількох регіональних управліннях Нацполу — явище для України доволі рідкісне.

    Відомо, що слідчі дії проходять у Головних управліннях Нацполіції у Тернопільській, Житомирській та Івано-Франківській областях. Наразі не повідомляється, чи йдеться про одну спільну справу, чи про кілька окремих проваджень. Також офіційно не названо орган, який проводить обшуки, однак у публічному просторі активно обговорюється можливий зв’язок із масштабними антикорупційними розслідуваннями, які останніми днями активізували НАБУ та САП.

    Ситуація привернула додаткову увагу через те, що лише напередодні, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП провели масштабні обшуки у Верховному Суді. Слідчі дії тоді відбувалися як за місцем роботи окремих суддів, так і вдома та в транспортних засобах фігурантів справи. Під обшуки потрапили чинні та колишні судді, а також колишній голова Верховного Суду, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Того ж дня стало відомо, що антикорупційні органи розширили коло підозрюваних і оголосили нові підозри трьом чинним суддям та одному судді у відставці.

    На цьому тлі одночасні обшуки в регіональних підрозділах поліції багато хто сприйняв як продовження серії масштабних правоохоронних операцій. Водночас офіційного підтвердження такого зв’язку наразі немає.

    У Нацполіції поки утримуються від коментарів щодо суті справи. Не повідомляється і про можливі підозри, затримання чи конкретних посадовців, яких перевіряють слідчі. Правоохоронці також не уточнюють, чи стосуються обшуки можливих корупційних злочинів, перевищення службових повноважень або інших кримінальних правопорушень.

    В українській правоохоронній системі одночасні обшуки в кількох регіонах зазвичай свідчать або про міжрегіональне провадження, або про координацію дій великої групи осіб. Подібні операції часто проводять у справах щодо незаконного обігу наркотиків, тіньових фінансових схем, «кришування» бізнесу або зловживань у самих правоохоронних органах.

    Зокрема, останніми роками Тернопільська, Івано-Франківська та Житомирська області вже фігурували у масштабних кримінальних провадженнях щодо незаконного обігу наркотичних речовин, діяльності організованих груп та корупційних схем у різних державних структурах. Раніше поліція Тернопільщини повідомляла про викриття міжрегіональної мережі наркоторговців, які діяли через Telegram-канали та реалізовували заборонені речовини по всій Україні.

    Окрему увагу експертів зараз привертає той факт, що обшуки відбуваються саме в обласних управліннях, а не в окремих районних підрозділах поліції. Це може свідчити про інтерес слідства до керівного або організаційного рівня роботи структур.

    Паралельно в українському інформаційному просторі триває хвиля гучних правоохоронних та антикорупційних справ. Окрім розслідувань щодо суддівського корпусу, останніми днями медіа повідомляли про обшуки в окремих університетах, державних структурах та підприємствах. На цьому тлі події в облуправліннях Нацполіції можуть стати частиною ширшої кампанії з перевірки роботи державних інституцій.

    Водночас юристи наголошують: сам факт проведення обшуків не означає автоматичного висунення підозр чи доведення вини. На цьому етапі слідчі лише збирають документи, техніку, можливі докази та перевіряють обставини справи.

    Станом на ранок 20 травня офіційної інформації про результати обшуків немає. Також невідомо, чи були вилучені документи, носії інформації або чи проводяться допити посадовців. Не виключено, що більше деталей правоохоронці повідомлять уже найближчими годинами або після завершення активної фази слідчих дій.

    Суспільний інтерес до ситуації залишається високим ще й через загальний запит на очищення правоохоронної системи та посилення антикорупційної політики в умовах війни. Останніми роками Україна перебуває під пильною увагою міжнародних партнерів щодо реформування судової та правоохоронної систем, а кожне масштабне розслідування проти посадовців автоматично стає предметом широкого обговорення.

    Наразі правоохоронні органи закликають не поширювати неперевірену інформацію та чекати офіційних повідомлень щодо причин і результатів обшуків.

  • НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    НАБУ прийшло до Верховного Суду: у справі про корупцію проводять масштабні обшуки

    У вівторок, 19 травня, детективи НАБУ та прокурори САП проводять масштабні обшуки у Верховному Суді в межах розслідування корупційної справи. Слідчі дії відбуваються за місцями роботи, проживання та у транспортних засобах чинних і колишніх суддів найвищої судової інстанції країни.

    Про це офіційно повідомило НАБУ.

    За даними правоохоронців, обшуки також проводять у колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, справа якого вже слухається у Вищому антикорупційному суді. Деталі нових слідчих дій у НАБУ та САП поки офіційно не розкривають, однак пообіцяли оприлюднити додаткову інформацію пізніше.

    За інформацією правоохоронців, слідчі дії відбуваються одразу за кількома адресами. Йдеться не лише про службові кабінети суддів, а й про приватне майно та автомобілі фігурантів справи. На оприлюднених фото видно співробітників НАБУ у приміщенні суду та під час проведення процесуальних дій.

    Нинішні обшуки фактично стали продовженням однієї з найгучніших антикорупційних справ в українській судовій системі за останні роки — справи ексголови Верховного Суду Всеволода Князєва.

    Нагадаємо, 15 травня 2023 року правоохоронці затримали Князєва за підозрою в отриманні хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів. На той момент він очолював Верховний Суд. Слідство заявляло, що гроші нібито передавалися за ухвалення рішення на користь одного з українських бізнесменів.

    Того ж тижня пленум Верховного Суду достроково припинив повноваження Князєва як голови суду. Скандал став безпрецедентним для української судової системи, адже вперше в історії незалежної України на хабарі затримали керівника Верховного Суду.

    Після арешту справа Князєва неодноразово привертала увагу через зміну розміру застави. Спочатку суд визначив рекордну суму, однак згодом її кілька разів зменшували. У підсумку 31 січня 2024 року Князєв вийшов із СІЗО після внесення застави у понад 18 мільйонів гривень. Це стало сьомим переглядом розміру застави у справі.

    Паралельно Вища рада правосуддя розглядала питання щодо надання згоди на затримання, тримання під вартою та тимчасове усунення судді від здійснення правосуддя.

    Нинішні обшуки можуть свідчити про подальше розширення антикорупційного розслідування. Офіційно НАБУ не уточнює, чи йдеться про нові епізоди у справі Князєва, чи про окреме провадження щодо інших представників судової системи.

    На тлі війни та постійних вимог західних партнерів щодо реформування судової системи подібні розслідування набувають особливого політичного значення. Україна неодноразово декларувала боротьбу з корупцією як одну з ключових умов для інтеграції до Європейського Союзу та подальшого отримання міжнародної фінансової допомоги.

    Останніми тижнями українські правоохоронці активізували масштабні антикорупційні перевірки в різних державних структурах. Кілька днів тому правоохоронці провели серію обшуків у посадовців ТЦК та СП по всій Україні.

    Тоді поліцейські та слідчі здійснили 44 обшуки у 16 регіонах держави. Під час слідчих дій вилучили елітні автомобілі, великі суми готівки та документи, що можуть свідчити про незаконне збагачення окремих посадовців. Загальна сума виявлених коштів сягнула майже 92 мільйонів гривень.

    На цьому тлі нові обшуки у Верховному Суді можуть стати ще одним гучним ударом по репутації української судової системи, яка вже тривалий час перебуває під пильною увагою суспільства та міжнародних партнерів.

  • Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляція залишила в силі підозру Тимошенко у справі про підкуп нардепів

    Апеляційна палата ВАКС залишила без задоволення скаргу лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко та підтвердила законність повідомлення їй про підозру у справі щодо можливого підкупу народних депутатів.

    Рішення ухвалили 12 травня. Колегія суддів дійшла висновку, що надані стороною обвинувачення матеріали є достатніми для підтвердження обґрунтованості підозри на цьому етапі слідства.

    Йдеться про кримінальне провадження, у межах якого НАБУ та САП підозрюють Тимошенко у спробі підкупу народних депутатів для впливу на голосування у Верховній Раді.

    У суді сторона захисту наполягала, що підозру оголосили з порушенням кримінально-процесуального законодавства. Сама Тимошенко заявила про «слабку доказову базу» та політичний характер переслідування.

    За словами лідерки «Батьківщини», справа ґрунтується лише на свідченнях народного депутата Ігоря Копитіна та його помічника, одному аудіозаписі, кількох експертизах і листуванні в месенджері, де, як стверджує захист, немає згадок про передачу грошей.

    Водночас прокурори САП заявили, що аргументи адвокатів є «суб’єктивними оцінками», які не спростовують суті підозри. Представники обвинувачення також наголосили: після подання апеляції сторона захисту продовжувала збирати матеріали для формування власної позиції, що, на думку прокурорів, свідчить про відсутність переконливих доказів на момент оскарження.

    Суд підтримав позицію обвинувачення. В ухвалі зазначається, що показання свідків, вилучені під час обшуків кошти, суми яких збігаються зі свідченнями фігурантів справи, а також переписка в месенджерах у сукупності можуть свідчити про обґрунтованість підозри.

    Рішення апеляційної палати набрало законної сили одразу після оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

    Справу проти Тимошенко антикорупційні органи відкрили ще у січні 2026 року. Тоді детективи НАБУ провели обшуки в офісі «Батьківщини» та вилучили у політикині 40 тисяч доларів.

    За версією слідства, ці кошти нібито мали використовуватися для впливу на трьох народних депутатів з іншої фракції, щоб ті підтримували потрібні політичні рішення та голосування.

    14 січня НАБУ та САП офіційно повідомили Тимошенко про підозру.

    Політикиня категорично заперечила всі звинувачення. Вона заявила, що гроші були її особистими заощадженнями, а кримінальне провадження пов’язала з політичною боротьбою та підготовкою до можливих майбутніх виборів.

    Окрему увагу в цій історії привернув депутат Ігор Копитін, якого Тимошенко назвала своїм співрозмовником на оприлюднених записах. За словами лідерки «Батьківщини», саме Копитін нібито сам запропонував їй співпрацю, оскільки був незадоволений політикою власної фракції та влади.

    У січні ВАКС обрав для Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави розміром 33,3 мільйона гривень. Суд також зобов’язав її здати закордонний паспорт, не залишати Київську область без дозволу слідства та утримуватися від контактів із визначеними народними депутатами.

    Вже через кілька днів за політикиню внесли повну суму застави.

    Згодом апеляційна палата частково пом’якшила обмеження — Тимошенко дозволили пересуватися територією України та контактувати з депутатами.

    У лютому 2026 року суд також скасував арешт частини майна подружжя Тимошенко, а НАБУ повернуло кошти, вилучені під час обшуків. Тоді адвокати політикині заявили, що це стало «черговим кроком до відновлення справедливості».

    Попри це, нинішнє рішення апеляції стало важливим сигналом: суд визнав підозру достатньо обґрунтованою для подальшого розслідування.

    Експерти зазначають, що справа Тимошенко може стати однією з найрезонансніших у практиці українських антикорупційних органів за останні роки. Особливо з огляду на статус політикині, яка є однією з найбільш упізнаваних фігур української політики та неодноразово брала участь у президентських виборах.

    Сама Тимошенко після рішення суду публічно своєї позиції не змінила. У партії «Батьківщина» продовжують заявляти про політичну мотивацію справи та спробу тиску на опозицію.

    Водночас у НАБУ та САП наголошують: справа перебуває на стадії досудового розслідування, а всі процесуальні рішення ухвалюються виключно в межах закону.

  • НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    НАБУ і САП прийшли до Єрмака: що відомо про нові слідчі дії

    Увечері 11 травня в українському інформаційному просторі з’явилися повідомлення про можливі слідчі дії Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Інформацію першим оприлюднив народний депутат Ярослав Железняк.

    За словами депутата, наразі немає офіційного підтвердження вручення підозри, однак співрозмовники повідомляють про ймовірне проведення обшуків або інших процесуальних заходів.

    “Одразу зроблю ремарку, що поки немає підтвердження про підозру. Можливо, це просто обшук. Поки ряд джерел говорять саме про це. Що робить ситуацію звичайно теж цікавою, але залишається відчуття незакінченого процесу”, — написав Железняк.

    Згодом інформацію про слідчі дії підтвердили джерела “Української правди”. За даними видання, НАБУ та САП проводять процесуальні заходи щодо колишнього очільника Офісу президента, однак офіційних деталей справи правоохоронці станом на вечір 11 травня не оприлюднили.

    За інформацією окремих медіа, одним із головних об’єктів інтересу слідства може бути мобільний телефон Андрія Єрмака. Саме доступ до електронних комунікацій та переписок, за даними журналістів, може становити важливу частину слідчих дій.

    Наразі залишається невідомим, у межах якого саме кримінального провадження проводяться можливі обшуки або процесуальні заходи. Також офіційно не повідомлялося про процесуальний статус самого Єрмака — чи йдеться про свідка, фігуранта провадження або потенційного підозрюваного.

    Антикорупційні органи — НАБУ та САП — станом на момент появи інформації публічно не коментували ситуацію. Відсутні й офіційні заяви самого Андрія Єрмака або його представників.

    Ім’я колишнього глави Офісу президента вже не вперше опиняється у центрі гучних політичних та антикорупційних подій. Наприкінці листопада 2025 року українські медіа повідомили про проведення обшуків у тодішнього керівника ОП. Згодом НАБУ офіційно підтвердило факт проведення слідчих дій.

    Тоді Андрій Єрмак заявляв, що не чинить жодних перешкод слідству та готовий співпрацювати з правоохоронними органами.

    У медіа повідомлялося, що можливі претензії правоохоронців могли стосуватися діяльності кооперативу “Династія”, однак деталі можливого провадження офіційно так і не були розкриті. Правоохоронці тоді уникали публічних коментарів щодо суті підозр або кваліфікації можливих правопорушень.

    Політичний резонанс навколо ситуації значно посилився після того, як президент Володимир Зеленський у спеціальному зверненні повідомив, що Андрій Єрмак подав заяву про відставку з посади керівника Офісу президента. Це стало однією з найгучніших кадрових подій в українській владі за останні роки.

    Після звільнення навколо Єрмака продовжували виникати нові інформаційні приводи. Зокрема, українські медіа повідомляли, що 5 грудня 2025 року він відвідував центральний офіс Служби зовнішньої розвідки України. У публікаціях журналісти припускали, що мова могла йти про питання оформлення документів для можливого виїзду за кордон, однак жодних офіційних підтверджень цієї інформації не було.

    Крім того, медіа звертали увагу на те, що навіть після звільнення з посади колишній глава ОП продовжував користуватися державною охороною. Повідомлялося, що йому надалі надавали послуги Управління державної охорони, хоча офіційні причини такого рішення не пояснювалися.

    Пізніше також стало відомо, що Андрій Єрмак очолив один із комітетів при Національній асоціації адвокатів України. Це рішення викликало окремі дискусії у медіа та політичному середовищі з огляду на попередні антикорупційні скандали.

    На цьому тлі нова інформація про можливі слідчі дії НАБУ та САП знову привернула значну увагу політичних кіл і суспільства. Водночас відсутність офіційних коментарів та підтверджених деталей поки не дозволяє однозначно оцінити масштаби або юридичні наслідки ситуації.

    Станом на зараз залишається невідомим, чи завершилися процесуальні дії, чи вручено комусь підозру та чи планують антикорупційні органи робити офіційні заяви найближчим часом.

  • Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    Обшуки у Поплавського: слідчі дії одночасно у двох університетах у Києві

    7 травня у Києві правоохоронці проводять масштабні слідчі дії у двох закладах освіти, пов’язаних із Михайлом Поплавським — у Київському національному університеті культури і мистецтв та приватному “Київському університеті культури”. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора у коментарі “Українській правді”, підтвердивши факт обшуків у межах чинного кримінального провадження.

    За даними прокуратури, слідчі дії охоплюють не лише приміщення самих навчальних закладів, а й офісні будівлі поруч із ними, а також місця проживання окремих службових осіб, які можуть бути пов’язані з управлінськими процесами в університетах. Правоохоронці працюють у рамках комплексного розслідування, однак деталі провадження, включно з його кваліфікацією, наразі не розкриваються.

    Обшуки стали черговим епізодом у серії перевірок, що тривають навколо структур, пов’язаних із Михайлом Поплавським. Наприкінці березня у цих же закладах уже відбувалися слідчі дії, тоді правоохоронні органи заявляли про викриття ймовірної схеми розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах у державному університеті. Ті події також супроводжувалися вилученням документів і техніки та викликали значний суспільний резонанс через масштаби фінансування освітньої установи.

    Окремо варто зазначити, що у 2026 році відбулися суттєві зміни в управлінні Київським національним університетом культури і мистецтв. Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підтвердив, що контракт Михайла Поплавського на посаді ректора державного вишу завершився, і він більше не очолює цей заклад. Після цього Міністерство освіти і науки призначило тимчасового виконувача обов’язків керівника, якому доручено підготувати та провести відкриті вибори нового ректора.

    Попри це, Поплавський продовжує очолювати приватний “Київський університет культури”, який також входить до переліку об’єктів, де 7 травня відбуваються обшуки. Саме цей факт додає новий контекст до нинішніх слідчих дій, адже перевірки одночасно стосуються як державного, так і приватного освітнього сектору, пов’язаного з однією управлінською групою.

    Правоохоронці офіційно не повідомляють, які саме порушення розслідуються у межах справи, а також не коментують можливі підозри конкретним особам. Відомо лише, що слідчі дії проводяться в межах кримінального провадження, яке охоплює фінансову та організаційну діяльність освітніх установ.

    Ситуація навколо університетів викликає значний суспільний інтерес, оскільки Київський національний університет культури і мистецтв є однією з найвідоміших мистецьких освітніх установ України, а сам Михайло Поплавський протягом десятиліть залишався однією з найпомітніших фігур у сфері культурної освіти.

    Станом на зараз слідчі дії тривають, правоохоронці продовжують роботу з документами та іншими матеріалами, вилученими під час обшуків, а офіційних коментарів щодо можливих результатів розслідування поки що не оприлюднено.