Golosnovinua.com

Позначка: обстріл України

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • Росія атакувала Рівненщину, 10-річну дитину госпіталізували у важкому стані

    Росія атакувала Рівненщину, 10-річну дитину госпіталізували у важкому стані

    Російські війська 9 жовтня атакували північ Рівненської області. Внаслідок удару постраждала багатодітна родина, житловий будинок якої зазнав значних пошкоджень. За попередніми даними, поранення отримали п’ятеро людей, серед них — 10-річна дитина. Її госпіталізували у важкому стані. Місцева влада організовує допомогу постраждалим, а медики вирішують питання щодо можливого перевезення дитини до обласного медичного закладу.

    Про наслідки російської атаки ввечері 9 жовтня повідомив начальник Рівненської обласної військової адміністрації Олександр Коваль. Інформацію також оприлюднили 24 Канал та місцеве видання «Радіо Трек».

    Під удар потрапив будинок, де проживає багатодітна сім’я

    За інформацією очільника області, російська атака пошкодила приватний житловий будинок на півночі Рівненщини.

    Унаслідок удару поранення отримали п’ятеро цивільних. Серед постраждалих — дитина віком 10 років, стан якої медики оцінюють як важкий.

    Коваль не уточнив назву населеного пункту, де сталася трагедія. Також у перших повідомленнях не зазначалося, який саме тип російського озброєння спричинив пошкодження будинку.

    Відомо, що після атаки постраждалим почали надавати необхідну медичну допомогу. Особливу увагу приділяють тяжко пораненій дитині.

    Голова ОВА повідомив, що доручив профільному департаменту постійно контролювати ситуацію та за потреби забезпечити транспортування дитини до обласної лікарні.

    Водночас інформації про характер отриманих нею травм, проведені операції або подальший прогноз лікарів у відкритих повідомленнях наразі немає.

    Кількість постраждалих — п’ятеро людей — залишається попередньою. Інформація може уточнюватися після завершення роботи медичних та екстрених служб.

    Влада готує допомогу постраждалій сім’ї

    За словами Олександра Коваля, він перебуває на зв’язку з керівником громади, де сталося влучання.

    Представники місцевої влади працюють на місці та готують необхідну допомогу постраждалим.

    Насамперед ідеться про забезпечення потреб родини, яка внаслідок російського удару отримала поранення та залишилася з пошкодженим житлом.

    У повідомленні ОВА не уточнюється, наскільки будівля придатна для подальшого проживання. Також наразі немає інформації про остаточну суму матеріальних збитків.

    На фотографіях, які оприлюднив очільник області, зафіксовано наслідки пошкодження приватного будинку.

    Для постраждалих родин відновлення житла після обстрілу може стати окремою проблемою, особливо в умовах наближення холодів.

    Адже навіть часткове пошкодження даху, вікон, дверей чи інженерних комунікацій здатне зробити будинок непридатним для проживання без термінового ремонту.

    Наразі місцева влада не повідомляла, чи потребує багатодітна родина тимчасового переселення та які конкретні компенсаційні механізми будуть застосовані.

    Росія атакувала Рівненщину і раніше цього дня

    Зазначимо, що інформація про постраждалу багатодітну родину з’явилася після повідомлень про інші наслідки повітряної атаки на півночі області.

    Ще вдень 9 жовтня місцеві ЗМІ повідомляли про пошкодження приватного житлового будинку на Сарненщині.

    За інформацією «Рівне Медіа», унаслідок російського удару поранення отримала жінка.

    Згодом стало відомо, що потерпілу доправили до лікарні. За даними місцевих журналістів, у неї діагностували осколкові поранення обох кистей та обличчя.

    Також пошкоджень зазнали кілька сусідніх житлових будинків.

    Про ці наслідки повідомляли «Рівне Вечірнє» та БУГ.

    Водночас наразі немає достатньо підтверджених відомостей, щоб установити, чи пов’язані повідомлення про поранену жінку на Сарненщині та п’ятьох постраждалих членів багатодітної родини з одним і тим самим ударом.

    Тому підсумовувати ці повідомлення як шістьох окремих постраждалих без додаткового підтвердження було б передчасно.

    Рівненщина не вперше зазнає російських ударів

    Рівненська область, попри віддаленість від активної лінії фронту, неодноразово зазнавала російських повітряних атак.

    Лише за перші дні жовтня в регіоні вже фіксували поранення цивільних і пошкодження житлових та нежитлових будівель.

    Зокрема, 1 жовтня місцева влада повідомляла про поранену жінку, яка отримала травми обличчя та плечей під час нічної атаки. Її будинок також був пошкоджений.

    2 жовтня російський удар по нежитлових приміщеннях спричинив пожежу та поранення двох людей.

    Як повідомляли «Волинські Новини», у 31-річного чоловіка діагностували сильну контузію, а 62-річна жінка отримала опіки рук.

    Обох постраждалих госпіталізували. На місці працювали рятувальники, поліцейські, вибухотехніки та інші екстрені служби.

    8 жовтня стало відомо про чергове пошкодження приватного будинку внаслідок російської атаки на території області. За попередніми повідомленнями, тоді люди не постраждали.

    Таким чином, за нетривалий період на Рівненщині зафіксували декілька інцидентів, під час яких російські удари завдавали шкоди цивільній забудові.

    Чому навіть віддалені від фронту області залишаються під загрозою

    Російські ударні безпілотники здатні долати значні відстані, тому небезпека не обмежується прифронтовими регіонами.

    Під час масованих атак повітряна тривога може охоплювати одночасно центральні, західні, північні та південні області України.

    Навіть у випадках успішного знищення повітряної цілі її уламки становлять небезпеку для населення, будівель і транспортної інфраструктури.

    Водночас щодо нинішнього пошкодження будинку багатодітної родини поки немає офіційно підтвердженої деталізації, чи йшлося про безпосереднє влучання безпілотника, падіння уламків або інший механізм ураження.

    Для встановлення цих обставин потрібні висновки відповідних служб.

    Тому мешканцям громад, де оголошують повітряну тривогу, необхідно дотримуватися рекомендацій ДСНС та місцевої влади, а не орієнтуватися лише на віддаленість свого населеного пункту від фронту.

    Окрему небезпеку становлять уламки збитих дронів та інші підозрілі предмети після обстрілів. До них не можна наближатися, торкатися або намагатися самостійно переміщувати.

    Що відомо про стан постраждалих

    Головне занепокоєння викликає стан 10-річної дитини, яка перебуває в лікарні після російського удару.

    Медики надають їй необхідну допомогу, а обласна влада контролює можливість переведення до спеціалізованого медичного закладу, якщо виникне така потреба.

    Стан решти чотирьох постраждалих у повідомленні Олександра Коваля детально не описаний.

    Немає також підтверджених відомостей про те, скільки саме дітей проживало в пошкодженому будинку та чи перебували всі члени родини вдома в момент атаки.

    Місцева громада готує допомогу сім’ї, а відповідальні служби продовжують з’ясовувати наслідки обстрілу.

    Отже, станом на вечір 9 жовтня відомо про п’ятьох поранених внаслідок російської атаки на багатодітну родину на півночі Рівненщини. Найважчим залишається стан 10-річної дитини.

    Інформація про точне місце удару, масштаби пошкоджень будинку та подальший стан постраждалих потребує уточнення. Головним завданням місцевої влади та медиків зараз залишається допомога пораненим і підтримка родини, яка постраждала від російського обстрілу.

  • Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    У ніч проти 9 жовтня російська армія здійснила масовану атаку на Україну, застосувавши 136 безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, торговельні та складські приміщення, об’єкти інфраструктури. Відомо про загиблих і поранених, зокрема дитину.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, серед запущених росіянами безпілотників було 93 реактивні дрони. Українська протиповітряна оборона знешкодила 114 повітряних цілей, зокрема 77 реактивних. Влучання зафіксували на восьми локаціях, падіння уламків — ще на семи.

    Запоріжжя. На світанку російські війська завдали шість ударів по місту керованими авіабомбами. Пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, транспортні засоби та заклад позашкільної освіти. Загинув 48-річний чоловік. За уточненими даними прокуратури станом на 07:45, поранення отримали дев’ятеро людей, серед них 14-річна дівчинка. На місцях ударів працювали рятувальники та медики.

    Київська область. Російські війська атакували складські приміщення. За ранковими повідомленнями, постраждали троє людей, ще одну жінку шукали під завалами. Виникла пожежа, до ліквідації наслідків залучили екстрені служби.

    Чернігівщина. Після третьої години ночі російський безпілотник влучив у торговельний центр «Епіцентр», розташований на прилеглій до Чернігова території. За інформацією «Суспільного», у центральній частині будівлі виникла пожежа, зокрема горів дах.

    Івано-Франківськ. Унаслідок падіння уламків збитого безпілотника загинув чоловік 1959 року народження. За словами міського голови Руслана Марцінківа, загиблий працював сторожем господарської будівлі, яку пошкодило під час атаки. На місці спалахнула пожежа.

    Дніпропетровщина. За повідомленнями місцевої влади, російські війська понад 30 разів атакували п’ять районів області. Відомо щонайменше про одного пораненого.

    Одеса. Уночі окупанти атакували інфраструктуру міста. Вибуховою хвилею пошкоджено фасад і вікна багатоповерхового будинку. За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Київ. Наслідки російських ударів позначилися на роботі міського транспорту. Через проблеми з напругою тимчасово зупинявся рух частини електротранспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 атака ще тривала, а в українському небі залишалися ворожі безпілотники.

    Інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів, а правоохоронці документують пошкодження цивільної інфраструктури.

  • Ізраїльський міністр дивом уникнув російського удару на кордоні України

    Ізраїльський міністр дивом уникнув російського удару на кордоні України

    Ізраїльський міністр Зеєв Елькін ледь не опинився під російським ударом під час поїздки до України. За даними ізраїльських ЗМІ, він прямував через пункт пропуску Паланка – Маяки – Удобне на молдовсько-українському кордоні та прибув туди лише за кілька хвилин після небезпечного інциденту. Сам політик не постраждав і продовжив поїздку до Києва.

    Сам факт удару біля пункту пропуску офіційно підтвердила молдовська сторона. Інцидент стався 5 жовтня близько 09:38 на тлі російської атаки по українській інфраструктурі. Снаряд упав неподалік Паланки, відрикошетив від землі та влучив у пасажирський автобус, який стояв біля шлагбаума.

    Унаслідок удару було пошкоджено автобус та контрольну будку. Один працівник Прикордонної поліції Молдови дістав легкі поранення. Інших постраждалих, за попередніми даними, не було. Роботу пункту пропуску тимчасово призупинили, а транспорт перенаправляли через інші переходи. Пізніше рух через Паланку відновили.

    Важливе уточнення: молдовська влада підтвердила сам вибух, пошкодження автобуса та поранення прикордонника. А інформацію про те, що Елькін мав проїхати через цей пункт буквально за кілька хвилин після удару, поширили саме ізраїльські медіа. 

    Після інциденту міністр продовжив свій офіційний візит до України. У Києві він зустрівся з представниками єврейських громад у культурному центрі «Натів». Разом із ним у зустрічі брали участь новий посол Ізраїлю в Україні Рої Розенбліт та керівник «Натів» Алон Шохам.

    Елькін народився у Харкові в 1971 році та у 1990-му переїхав до Ізраїлю. Він тривалий час працює в ізраїльській політиці та нині входить до уряду.

    Інцидент біля Паланки вкотре показав, наскільки близько наслідки російських ударів підходять до кордонів сусідніх держав. Лише за кілька хвилин різниці у часі під ударом міг опинитися кортеж іноземного урядовця.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    Ніч балістики, ракет і дронів: що відомо про масовану атаку РФ 8 вересня

    У ніч проти 8 вересня Росія здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши безпілотники та ракети різних типів. Одним із головних напрямків удару стали Київ та Київська область. У столиці зафіксували руйнування та пожежі щонайменше у п’яти районах, загинули двоє людей, щонайменше десятеро постраждали. На Київщині пошкоджені житлові будинки, підприємства, склади й автомобілі.

    Повітряна тривога у столиці тривала вночі через загрозу безпілотників і ракет. Перші вибухи пролунали ще під час дронової атаки, а пізніше Київ зазнав ударів балістичними ракетами. Reuters також підтвердив застосування Росією балістики по українській столиці.

    За даними моніторингових ресурсів, одним із напрямків нічної атаки була також Одеса, однак на момент підготовки матеріалу детальних офіційних повідомлень про масштабні руйнування там ще не було. Тому дані про конкретні типи ракет, які нібито застосовувалися проти Одеси, потребують офіційного підтвердження.

    Київ: двоє загиблих і щонайменше десятеро постраждалих

    Найважчі підтверджені наслідки нічної атаки станом на ранок зафіксовані у столиці.

    Спочатку Київська міська військова адміністрація повідомляла про сімох постраждалих і двох загиблих. Пізніше Міністерство внутрішніх справ уточнило, що кількість постраждалих зросла до десяти.

    Руйнування та пожежі виникли щонайменше у Голосіївському, Солом’янському, Дарницькому, Подільському та Дніпровському районах.

    У Голосіївському районі сталося влучання у 26-поверхову нежитлову будівлю. На рівні 23-го поверху були зруйновані конструкції. Пожежі безпосередньо на цьому об’єкті не виникло.

    За іншою адресою в Голосіївському районі загорівся гараж. Полум’я перекинулося на сусідню нежитлову будівлю та бізнес-центр. Під час рятувальної операції надзвичайники врятували одного постраждалого.

    Крім того, вибухова хвиля пошкодила 16-поверховий житловий будинок. У квартирі виявилися заблокованими двоє людей — рятувальники змогли вивести їх назовні.

    У п’ятиповерхівці заблокувало людей

    Серйозні наслідки зафіксували й у Солом’янському районі.

    Там пошкоджень зазнав п’ятиповерховий житловий будинок, у якому після удару опинилися заблокованими мешканці. Працівники ДСНС врятували десятьох людей, одну людину госпіталізували.

    Раніше КМВА також повідомляла про пошкодження ще одного триповерхового житлового будинку в цьому районі.

    Загалом під час ліквідації наслідків нічної атаки рятувальники вивели або врятували з пошкоджених будівель щонайменше 13 людей.

    Горіли склади, гаражі та автомобілі

    У Подільському районі після атаки виникла пожежа у складській будівлі. Також загорілися автомобілі та гаражні бокси.

    У Дніпровському районі рятувальники гасили пожежу в гаражах. Окремо там локалізували займання трав’яного настилу.

    У Дарницькому районі загорівся гараж на території приватного домоволодіння. Пожежу вдалося ліквідувати. Також повідомлялося про пошкоджений автомобіль.

    Рятувальники станом на ранок продовжували працювати на кількох локаціях, зокрема гасили нежитлові будівлі у Голосіївському та Подільському районах.

    Постраждав і навчальний заклад

    Серед об’єктів, які зазнали пошкоджень у Києві, є навчальний заклад. Про це повідомляли КМВА та рятувальники у зведенні про наслідки атаки.

    Окремі наслідки зафіксували й поблизу станції метро «Тараса Шевченка» у Подільському районі: через вибух поруч із метро було пошкоджено фасад станції.

    Через наслідки нічної атаки вранці у столиці також виникли зміни в роботі громадського транспорту.

    Київщина: під ударом одразу п’ять районів

    Масштабні руйнування зафіксовані не лише в столиці. З вечора 7 вересня Росія атакувала Київську область реактивними безпілотниками, балістикою та ракетами.

    За даними керівника Київської ОВА Тимура Ткаченка, пошкодження є щонайменше у Білоцерківському, Броварському, Бориспільському, Фастівському та Обухівському районах.

    У Білій Церкві постраждав чоловік. Він отримав осколкові поранення, медики надають йому допомогу.

    У Білоцерківському районі пошкоджені:

    • виробниче приміщення;
    • склад;
    • два багатоквартирні житлові будинки;
    • приватне домоволодіння.

    Сім вантажівок знищені на Бориспільщині

    Значних збитків атака завдала Бориспільському району.

    Там постраждали складське приміщення та підприємство, а також сім вантажних автомобілів.

    ДСНС повідомляла про пожежі на території промислових підприємств. На одному з об’єктів вогонь знищив сім вантажівок. Крім того, російські безпілотники атакували логістичний комплекс.

    Причому один із логістичних об’єктів, за повідомленням рятувальників, опинився під ударом двічі, через що пожежу довелося гасити повторно.

    Будинки пошкоджені ще у трьох районах області

    У Броварському районі внаслідок нічної атаки пошкоджені три приватні домоволодіння та автомобіль.

    На Фастівщині пошкодження отримали три приватні будинки.

    В Обухівському районі постраждало ще одне приватне домоволодіння.

    Таким чином, лише за підтвердженими на ранок даними на Київщині пошкоджені багатоквартирні та приватні будинки, виробничі й складські приміщення, підприємства, логістичні об’єкти та транспорт.

    Основний удар припав на Київ та область

    Приблизна карта руху засобів повітряного нападу вказує, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київ, Київська область та Одеса. Водночас детальний перелік використаних Росією ракет і безпілотників Повітряні сили станом на ранній ранок ще мають уточнити, тому повідомлення моніторингових каналів про конкретні модифікації озброєння не варто подавати як остаточно встановлений факт.

    Через російську ракетну атаку Польща підняла військову авіацію для захисту свого повітряного простору від можливої загрози його порушення.

    Нічний удар відбувся невдовзі після того, як американські представники Стів Віткофф і Джаред Кушнер залишили Київ після переговорів з українською стороною. Reuters звертає увагу на цей часовий збіг на тлі нової спроби США активізувати переговорний процес.

    Дані про наслідки ще можуть змінитися

    Станом на ранок 8 вересня найтяжчі підтверджені наслідки масованої нічної атаки зафіксовані в Києві: двоє людей загинули, щонайменше десятеро постраждали. Руйнування та пожежі виникли щонайменше у п’яти районах столиці.

    На Київщині відомо щонайменше про одного пораненого та пошкодження цивільної й промислової інфраструктури у п’яти районах.

    Рятувальники продовжують ліквідовувати пожежі та обстежувати місця ударів, тому кількість пошкоджених об’єктів і постраждалих може бути уточнена протягом дня.

  • Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія влаштувала нічний наліт на Україну: 121 дрон, ракета Х-59 і влучання на 11 локаціях

    Росія в ніч проти понеділка, 31 серпня, здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши 121 безпілотник різних типів та керовану авіаційну ракету Х-59. Значну частину ударних дронів становили реактивні «Шахеди». Українські сили протиповітряної оборони знешкодили 96 ворожих БпЛА, а запущена з району Чорного моря ракета не досягла своєї цілі. Водночас уникнути наслідків атаки не вдалося — Повітряні сили зафіксували влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях.

    Повітряна атака фактично розпочалася ще ввечері 30 серпня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, відлік ведеться від 18:00 неділі.

    Для удару Росія застосувала одну керовану авіаційну ракету Х-59, яку запустили з повітряного простору над акваторією Чорного моря. Одночасно противник направив на територію України 121 безпілотний літальний апарат.

    Йшлося про ударні БпЛА типу Shahed, причому більшість із них, за даними Повітряних сил, були реактивними, а також безпілотники «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія».

    Для запуску безпілотників Росія використала одразу кілька напрямків. Дрони прямували з районів Курська, Орла, Міллерова та Приморсько-Ахтарська на території РФ. Крім того, запуски здійснювалися з тимчасово окупованого Донецька та району Гвардійського в окупованому Криму.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з різних напрямків, змушуючи систему протиповітряної оборони реагувати на значну кількість повітряних цілей.

    Для відбиття нічного нападу були залучені авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередньою інформацією Повітряних сил станом на 08:00 31 серпня, українські захисники збили або подавили 96 російських безпілотників типів Shahed, «Гербера» та інших типів.

    Ворожі дрони знешкоджували на півночі, півдні, сході та в центральних областях України.

    Керована авіаційна ракета Х-59, яку російські війська запустили над Чорним морем, своєї цілі не досягла.

    Попри роботу протиповітряної оборони, повністю уникнути влучань не вдалося. За даними Повітряних сил, засоби повітряного нападу противника влучили на 11 локаціях. Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння збитих цілей або їхніх уламків.

    На момент оприлюднення ранкового зведення атака ще не була повністю завершена. У повітряному просторі України залишалося близько десяти ворожих безпілотників.

    Наслідки російських ударів фіксували одразу в кількох регіонах країни.

    На Херсонщині російські війська близько 06:40 атакували безпілотником один із закладів охорони здоров’я в Херсоні. За інформацією обласної військової адміністрації, постраждали двоє працівників закладу — 62-річний чоловік та 69-річна жінка. У них діагностували контузії, вибухові та закриті черепно-мозкові травми. Стан постраждалих оцінювали як середньої тяжкості.

    Також близько шостої ранку російський безпілотник атакував жінку в середмісті Херсона. 62-річну постраждалу доправили до лікарні з контузією, вибуховою та закритою черепно-мозковою травмами.

    Неспокійною була ніч і на Харківщині. Ще близько 22:00 30 серпня російські війська завдали ударів по Ізюму, попередньо керованими авіаційними бомбами. Влучання зафіксували в кількох місцях у західній частині міста.

    Один із ударів припав на дорожнє покриття. Унаслідок атаки було пошкоджено понад десять приватних будинків, декілька автомобілів та електромережі. На іншій локації спалахнула господарська споруда. Повідомлялося щонайменше про одного постраждалого.

    Серйозних руйнувань російська атака завдала і на Донеччині. Близько 04:20 ранку 31 серпня російські війська здійснили авіаудар по центральній частині Слов’янська.

    За попередньою інформацією місцевої влади, постраждали четверо людей. У багатоквартирному будинку було зруйновано під’їзд з першого по п’ятий поверхи, також зруйнований приватний будинок.

    Масштаби пошкоджень у місті значні: за даними начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, пошкоджено щонайменше 32 багатоповерхові будинки, готель, дитячий садок та автомобілі.

    Загалом за попередню добу на Донеччині внаслідок російських атак загинули п’ятеро людей: двоє у Билбасівці та по одній людині у Краматорську, Староварварівці й Степанівці. Ще шестеро жителів області були поранені.

    Вкрай інтенсивних ударів зазнала Запорізька область. За даними обласної влади, протягом доби російські війська здійснили 923 удари по 51 населеному пункту регіону. Загинули двоє людей, ще троє дістали поранення.

    Росіяни застосовували авіацію, безпілотники, реактивні системи залпового вогню та артилерію. До місцевої влади надійшли десятки повідомлень про пошкодження житлових будинків, автомобілів та об’єктів інфраструктури.

    Уночі російський безпілотник також влучив у пожежно-рятувальну частину в одному з населених пунктів Запорізької області. Було пошкоджено покрівлю, вікна та двері будівлі, пожежну автоцистерну й легковий автомобіль. Особовий склад на момент удару перебував в укритті, тому серед рятувальників постраждалих не було.

    На Дніпропетровщині російські війська понад десять разів атакували чотири райони області безпілотниками, артилерією та авіабомбами. Внаслідок обстрілів пошкоджено приватні будинки, господарські споруди, автомобіль, зупинку громадського транспорту та сонячну панель. У Павлоградському районі постраждав 38-річний чоловік, якого госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Наслідки зафіксували й на Миколаївщині. За інформацією ОВА, внаслідок російської атаки був поранений чоловік. Також пошкоджено складське приміщення, сім вантажних та два легкові автомобілі. У Куцурубській громаді FPV-дрони пошкодили два приватні будинки.

    Окрему увагу привертає масштаб застосування Росією реактивних ударних безпілотників. Повітряні сили зазначили, що більшість «Шахедів», використаних у нічній атаці 31 серпня, були саме реактивними.

    Раніше українські військові повідомляли, що лише за чотири дні Росія запустила по Україні майже півтори тисячі безпілотників усіх типів, серед яких близько 800 були реактивними.

    Україна паралельно працює над новими засобами протидії таким цілям. Міністр оборони Євгеній Хмара повідомляв про розробку перехоплювачів, здатних боротися з російськими реактивними «Шахедами». За його словами, є чотири потенційні рішення, які вже проходили польові випробування.

    Атака 31 серпня вкотре показала зміну характеру російських повітряних ударів: противник одночасно використовує ударні та реактивні безпілотники, дешевші дрони-імітатори й ракети, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих територій.

    Повітряні сили закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, оскільки ситуація в повітряному просторі може швидко змінюватися.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    Балістика і реактивні дрони пішли хвилями: Росія влаштувала масовану нічну атаку на Україну

    У ніч проти 27 серпня Росія здійснила масовану комбіновану повітряну атаку на Україну, застосувавши ракети та ударні безпілотники, зокрема реактивного типу. Повітряні тривоги охопили значну частину країни, а вибухи протягом ночі лунали у Києві, Кривому Розі, Запоріжжі, Одесі, на Полтавщині та в інших регіонах. Уже відомо про загиблу та поранених серед цивільного населення, пошкодження житлових будинків, підприємства, навчального закладу та іншої цивільної інфраструктури.

    Одним із головних напрямків нічного удару став Київ. Спочатку Повітряні сили ЗСУ попереджали про рух ударних безпілотників, зокрема швидкісних реактивних БпЛА, а згодом оголосили загрозу застосування балістичного озброєння. Близько третьої години ночі у столиці пролунали потужні вибухи. Кореспондент Укрінформу також повідомляв про вибухи на тлі попередження Повітряних сил щодо балістичних ракет, які рухалися у напрямку Києва.

    Факт нічних вибухів у столиці окремо підтвердило міжнародне агентство Reuters. Його кореспондент чув вибухи в Києві в той час, коли Росія атакувала Україну ракетами та безпілотниками. Агентство також звернуло увагу, що українські військові окремо оголосили для столиці попередження про балістичну загрозу.

    Згодом почала надходити інформація про наслідки атаки. У Подільському районі Києва уламки впали у дворі житлового будинку. Київська міська військова адміністрація повідомила, що дані про можливих потерпілих та пошкодження уточнюються.

    Ще одну локацію зафіксували у Шевченківському районі. Там уламки впали на території навчального закладу. Таким чином, станом на ранок офіційно було відомо щонайменше про дві локації падіння уламків у столиці.

    Однак Київ був лише одним із напрямків комбінованої атаки. Майже одночасно повідомлення про ракети, безпілотники та вибухи почали надходити з інших областей.

    Особливо серйозного удару зазнав Кривий Ріг. Керівник Ради оборони міста Олександр Вілкул повідомляв про атаку двома балістичними ракетами. Ціллю стало промислове підприємство міста.

    Унаслідок удару поранено двох людей. За попередньою інформацією, їхній стан не був важким. Reuters також підтвердив інформацію про двох постраждалих після ракетного удару по промисловому об’єкту в Кривому Розі.

    Під ударом уночі опинилося і Запоріжжя. За даними місцевої влади, внаслідок нічної атаки по обласному центру поранення отримали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка. Пошкоджено автомобіль і кілька будівель, також виникла пожежа.

    Загалом ситуація у Запорізькій області протягом попередньої доби була надзвичайно напруженою. За даними керівника ОВА Івана Федорова, російські війська 738 разів атакували область, під вогнем опинилися 56 населених пунктів. Зафіксовано шість ракетних ударів по Запоріжжю, 17 авіаційних ударів, застосування 482 безпілотників різних модифікацій, 228 артилерійських обстрілів та п’ять ударів із реактивних систем залпового вогню. До поліції надійшло 110 повідомлень про пошкодження житла, автомобілів, господарських споруд та інфраструктури. Загалом за добу в області були поранені семеро людей, серед яких троє дітей.

    Трагічні наслідки російського удару зафіксували на Сумщині. Пізно ввечері 26 серпня російські війська здійснили масовану атаку на Роменську громаду. За інформацією голови Сумської ОВА Олега Григорова, противник спрямував туди попередньо дев’ять безпілотників.

    Частину дронів вдалося знищити силам протиповітряної оборони, однак були влучання по цивільній інфраструктурі. Один із безпілотників уразив житловий будинок.

    Унаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей звернулися по медичну допомогу. Масштаби руйнувань продовжували уточнювати.

    Неспокійною ніч була й на Одещині. Повітряні сили попереджали про рух реактивних безпілотників, а близько 02:10 вибух пролунав в Одесі. Згодом стало відомо про пошкодження внаслідок нічних атак інфраструктури, навчального закладу та багатоповерхового житлового будинку. Станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих не надходило.

    Про вибухи повідомляли також на Полтавщині. За даними українських медіа, вночі Росія застосовувала проти України не лише ударні БпЛА, а й балістичні та швидкісні ракети різних типів. Повітряні сили протягом атаки попереджали про балістичну загрозу та перебування у повітряному просторі реактивних безпілотників.

    Крім того, наслідки зафіксували у Харкові. Російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес, йому надали медичну допомогу.

    Таким чином, нічна атака 27 серпня мала комбінований і географічно широкий характер. Одночасно під загрозою перебували столиця, центральні, південні, східні та північно-східні області країни. Російські війська поєднували застосування ударних безпілотників із швидкісними засобами ураження та балістичними ракетами, змушуючи українську систему ППО реагувати одразу на різні типи цілей.

    На масштаб атаки звернули увагу і міжнародні медіа. Reuters повідомив, що Росія в ранні години четверга атакувала Україну дронами та ракетами, підтвердивши вибухи у Києві, поранення двох людей у Кривому Розі та ще трьох у Запоріжжі.

    Станом на ранок 27 серпня остаточні масштаби нічного удару ще встановлюються. Повна кількість запущених Росією ракет і безпілотників, а також підсумкові результати роботи української протиповітряної оборони мають бути уточнені Повітряними силами. Тому називати остаточну кількість повітряних цілей або збитих ракет і дронів до офіційного зведення було б передчасно.

    Уже підтверджено, що внаслідок російських атак є загибла та поранені мирні жителі, а пошкодження зафіксовані у житловому секторі, на промисловому підприємстві, території навчального закладу та інших об’єктах цивільної інфраструктури.

    Ніч проти 27 серпня вкотре стала для багатьох регіонів України ніччю повітряних тривог і вибухів — цього разу Росія одночасно застосувала балістичні ракети та різні типи безпілотників, розтягнувши атаку на значну частину території країни.

  • «Обов’язково відповімо»: Зеленський зробив жорстку заяву після кривавого удару РФ по Печенігах

    «Обов’язково відповімо»: Зеленський зробив жорстку заяву після кривавого удару РФ по Печенігах

    Президент України Володимир Зеленський відреагував на російський ракетний удар по селищу Печеніги Харківської області, внаслідок якого загинули щонайменше 10 людей. Російські війська вдарили по людному перехрестю, поруч із яким розташовані пошта, магазини та житлові будинки. Глава держави заявив, що Україна обов’язково відповість Росії, а партнерів закликав посилити тиск на державу-агресора.

    Атака сталася вранці у вівторок, 18 серпня. Перші повідомлення місцевої влади свідчили про десятьох загиблих і вісьмох поранених. Однак згодом кількість постраждалих зросла до 17 людей.

    На місці удару працюють рятувальники, медики, правоохоронці та інші екстрені служби. Пожежу, яка виникла після атаки, вдалося ліквідувати.

    Росія вдарила по людному перехрестю

    За словами Зеленського, ціллю російського удару стало людне перехрестя у Печенігах.

    Поруч розташовані поштове відділення та магазини, а навколо — житлові будинки. Президент наголосив саме на цивільному характері місцевості, яка опинилася під російським ударом.

    Першим про масштабні жертви повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов. За попередніми даними, внаслідок ракетної атаки загинули десять людей, ще восьмеро отримали поранення.

    Пізніше Синєгубов повідомив про збільшення кількості постраждалих до 17 осіб. На місці продовжили працювати бригади медиків та екстрені служби, пораненим надають необхідну допомогу.

    Місцеві медіа з посиланням на очільника ОВА повідомили, що російські війська могли застосувати під час атаки дві ракети типу «Бандероль».

    Остаточні дані про тип застосованого озброєння та повні обставини удару мають встановити відповідні служби.

    Внаслідок атаки також пошкоджено будинки та автомобілі.

    Зеленський: «Обов’язково відповімо»

    Президент України опублікував кадри наслідків атаки та висловив співчуття родинам загиблих.

    За словами глави держави, рятувальники вже ліквідували пожежу, однак на місці продовжують працювати всі необхідні екстрені та оперативні служби.

    «Станом на зараз відомо про десятьох загиблих. Мої співчуття рідним і близьким», — заявив Зеленський.

    Президент окремо наголосив, що російська атака не залишиться без відповіді.

    «Обов’язково відповімо на цей російський удар», — заявив глава держави.

    Водночас Зеленський наголосив, що дій самої України недостатньо. За його словами, українські партнери мають доповнювати відповідь Києва власними кроками, спрямованими на посилення тиску на Росію та підтримку України.

    Таким чином президент фактично закликав союзників не обмежуватися політичним засудженням чергового удару по цивільному населенню.

    Зеленський закликав партнерів тиснути на Росію

    У своїй реакції президент використав формулювання про «справедливі кінетичні відповіді» України та закликав міжнародних партнерів доповнювати їх власними заходами.

    Йдеться передусім про посилення тиску на Росію та подальшу підтримку України.

    Заклик пролунaв на тлі продовження російських атак на українські міста та населені пункти й дискусій із західними союзниками щодо подальших санкцій проти Москви та військової допомоги Києву.

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга також засудив російський удар і вкотре порушив питання міжнародної відповідальності Росії за воєнні злочини. На тлі атаки українська сторона наголошує, зокрема, на необхідності подальших санкцій та юридичних механізмів покарання держави-агресора.

    Зеленський не уточнив, якою саме може бути українська відповідь на удар по Печенігах.

    Кількість поранених зросла

    Однією з важливих деталей стало швидке оновлення інформації про кількість постраждалих.

    Перші повідомлення Харківської ОВА містили інформацію про вісьмох поранених. Саме такі цифри поширили українські та міжнародні медіа одразу після атаки. Reuters також повідомляв про щонайменше десятьох загиблих та вісьмох поранених із посиланням на керівництво Харківської області.

    Проте згодом Синєгубов уточнив, що кількість постраждалих зросла до 17.

    Це означає, що дані про наслідки атаки залишаються оперативними та можуть надалі змінюватися.

    Медики продовжують надавати допомогу потерпілим.

    Що відомо про Печеніги

    Печеніги розташовані в Чугуївському районі Харківської області.

    Через близькість Харківщини до російського кордону населені пункти області регулярно зазнають ракетних, авіаційних та безпілотних атак РФ.

    Печенізька громада також неодноразово потрапляла під російські обстріли від початку повномасштабного вторгнення.

    Удар 18 серпня вирізняється кількістю загиблих та тим, що, за інформацією української влади, російські ракети влучили у місце, де вранці перебували цивільні люди.

    Президент особливо наголосив, що біля місця атаки немає військових об’єктів — навколо розташована цивільна забудова, магазини та пошта.

    Саме ця обставина стала центральною у його публічній реакції.

    Один із найсмертоносніших ударів по Харківщині останнього часу

    За підтвердженими на цей момент даними про десятьох загиблих, атака на Печеніги стала одним із найбільш смертоносних російських ударів по цивільному населенню Харківської області останнього часу.

    Інформація про трагедію швидко потрапила й до міжнародних медіа. Reuters повідомив про десятьох загиблих унаслідок російської ракетної атаки на населений пункт у Харківській області з посиланням на регіональну владу.

    The Guardian також повідомив про удар та заяву Зеленського щодо майбутньої відповіді України. Видання звернуло увагу і на заклик українського президента до партнерів посилювати власний тиск на Москву.

    На момент публікації аварійно-рятувальні та оперативні роботи у Печенігах тривали.

    Правоохоронні органи мають задокументувати наслідки атаки, встановити остаточну кількість постраждалих та всі обставини російського удару.

    Зеленський тим часом дав зрозуміти, що Київ розглядає відповідь не лише як військове питання. Президент очікує паралельних дій від партнерів України — посилення тиску на Росію та подальшої підтримки української держави.