Golosnovinua.com

Позначка: обстріли

  • Провал «енергетичного перемир’я»: у Білому домі пояснили зрив ініціативи Трампа фокусом на НПЗ та висловили роздратування позицією Києва

    Провал «енергетичного перемир’я»: у Білому домі пояснили зрив ініціативи Трампа фокусом на НПЗ та висловили роздратування позицією Києва

    Оголошена Дональдом Трампом 11 жовтня ініціатива щодо так званого «енергетичного перемир’я» між Україною та РФ зазнала краху в перші ж години після проголошення через концептуальну розбіжність умов та чергову російську атаку на Харківську ТЕЦ. Як повідомляє Axios із посиланням на анонімного високопосадовця Білого дому, американська адміністрація спочатку мала на увазі виключно припинення взаємних ударів по нафтопереробних заводах (НПЗ), і лише другим етапом — можливий мораторій на атаки проти генеруючих потужностей та електричних мереж.

    Українська сторона у відповідь вказала на абсолютну однобокість та диспропорційність такої формули. В Україні єдиний великий нафтопереробний завод — Кременчуцький НПЗ — уже тривалий час виведений з ладу регулярними обстрілами РФ, а країна повністю залежить від імпорту бензину та дизелю. Натомість для Москви мережа НПЗ є ключовим фінансовим і логістичним ресурсом, що живить воєнну машину. Відтак Київ наполягає на безумовному захисті саме цивільної енергетичної мережі, тоді як у Трампа зазначають лише, що росіяни поки «думають над цим».

    Водночас у Вашингтоні не приховують відкритого роздратування принциповою позицією українського керівництва. За словами посадовця Білого дому, удари українських дронів по російській нафтопереробці наразі завдають більшої шкоди відносинам Трампа із Зеленським, ніж безпосередньо самій Росії. Джерело наголошує, що американський президент «розлючений» і вважає, що офіційний Київ «сприймає допомогу США як належне». Ескалація риторики дійшла до того, що лідер США публічно закликав українців обрати іншого президента, звинувативши Володимира Зеленського в небажанні «укладати будь-які угоди».

     

  • У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    У Києві готують закрите засідання щодо будівництва дамб через Дніпро

    Сьогодні ввечері у Києві відбудеться закрите засідання щодо будівництва насипних дамб через Дніпро. За словами джерела, знайомого з підготовкою зустрічі, інформація за підсумками засідання буде закритою, водночас після нього може з’явитися можливість дізнатися більше про результати. Деталі очікуються завтра.

    Напередодні міністр відновлення, інфраструктури та транспорту Микола Калашник заявив, що для Києва вже опрацьовується варіант резервного сполучення через Дніпро — насипні дамби з понтонними переправами. За його словами, підготовчі роботи вже розпочалися, визначені локації для будівництва, а до реалізації залучають міністерство, Агентство відновлення, військових та столичну владу. Калашник також повідомив, що будівництво планують розпочати найближчим часом.

    Калашник зазначив, що будівництво окремих таких переправ може тривати до трьох місяців, а їхня пропускна спроможність має становити щонайменше половину пропускної здатності наявних мостів. За його оцінкою, щодоби між лівим і правим берегами Києва переміщується близько 600 тисяч автомобілів. Саме тому, за словами міністра, вже визначаються локації, де розпочнеться будівництво.

    Водночас конкретні місця розташування майбутніх переправ публічно не називають. У Мінвідновлення також розглядають інші варіанти резервного сполучення, зокрема швидкоспоруджувані бетонні конструкції та в перспективі тунель під Дніпром. Калашник оцінював потенційну вартість масштабних інфраструктурних проєктів у десятки мільярдів гривень і зазначав, що для їхньої реалізації можуть знадобитися міжнародні партнери.

    Саме тому сьогоднішнє закрите засідання важливе насамперед у контексті подальших практичних кроків. Після нього може стати зрозуміліше, як саме план резервних переправ переходить від публічної заяви до конкретної підготовки та реалізації.

     

  • FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    Російські війська вранці 2 жовтня атакували рейсовий автобус у Краматорську за допомогою FPV-дрона. На момент удару транспорт уже перебував на маршруті та перевозив пасажирів. Унаслідок атаки двоє людей отримали поранення, повідомила міська влада.

    Удар стався приблизно о 07:08, коли у місті вже розпочався звичайний ранковий рух. За даними Краматорської міської влади, жодного стосунку до військових завдань автобус та люди всередині не мали.

    «Автобус уже перебував на маршруті та перевозив пасажирів, коли стався удар», — повідомили у місті.

    FPV-дрон наздогнав автобус у Краматорську: двоє пасажирів постраждали

    На оприлюднених після атаки фотографіях видно пошкоджений транспорт. Детальні дані про стан двох постраждалих та характер їхніх травм на момент перших повідомлень не оприлюднювалися.

    Цей епізод не є поодиноким для Краматорська. Місто останніми місяцями регулярно зазнає атак FPV-дронів, причому серед цілей неодноразово опинялися цивільні автомобілі, пасажирські автобуси, житлові будинки та медичні заклади.

    Наприкінці серпня Краматорська міська рада повідомляла, що лише за дві доби громада пережила 34 російські удари. Серед них було одразу два епізоди атак FPV-дронами по пасажирських автобусах — 29 серпня о 17:20 та 30 серпня приблизно о 07:15. Крім того, дрони били по автомобілях, лікарнях, житлових будинках та критичній інфраструктурі.

    Особливо показовим став інший удар — 24 вересня. Тоді FPV-дрон також атакував автобус у Краматорську. Водій, чоловік 1979 року народження, зазнав поранень і був госпіталізований. 1 жовтня стало відомо, що він помер у лікарні від отриманих травм.

    Тобто нинішня ранкова атака сталася фактично наступного дня після повідомлення про смерть водія іншого автобуса.

    FPV-дрони дедалі частіше становлять безпосередню загрозу для пересування цивільних у прифронтових районах Донеччини. Вони керуються оператором у реальному часі та можуть використовуватися для атаки рухомих цілей. Через це автомобіль або автобус може бути уражений безпосередньо під час руху.

    Ще в липні 2025 року влада Донецької області була змушена обмежити рух цивільного транспорту на ділянці Краматорськ – Сергіївка – Андріївка – Добропілля саме через зростання кількості атак FPV-дронів. В обласній адміністрації тоді прямо пояснювали рішення посиленням дронової небезпеки на дорозі.

    У серпні цього року російський FPV-дрон на оптоволокні влучив у автомобіль, який рухався трасою в Краматорській громаді. Внаслідок того удару загинули двоє чоловіків, ще одна жінка отримала поранення.

    А в липні в Краматорську після влучання FPV-дрона в цивільний автомобіль загинула 28-річна жінка. Начальник міської військової адміністрації Олександр Гончаренко тоді наголошував, що поруч не було військових об’єктів.

    Складною залишається ситуація і в самому місті. За даними Національної поліції, лише 30 вересня російські війська завдали по Краматорську 15 ударів — десятьма керованими авіабомбами та п’ятьма FPV-дронами. Троє людей отримали поранення. Було пошкоджено 14 багатоповерхівок, чотири заклади освіти, лікарню, банк, адміністративну будівлю, комунальне підприємство та транспорт.

    Таким чином, удар 2 жовтня став продовженням серії атак, у яких FPV-дрони застосовуються не лише поблизу лінії бойових дій, а й безпосередньо в міській забудові та проти транспорту.

    У Краматорській міській владі нинішню атаку назвали черговим ударом по цивільному транспорту. В автобусі на момент влучання перебували звичайні пасажири, які вирушили ранковим рейсом.

    Станом на перші повідомлення підтверджено двох постраждалих. Інформації про загиблих немає. Обставини удару та остаточні наслідки ще можуть уточнюватися.

    На сайті «Ненька інфо» я не знайшла достатньо надійного актуального матеріалу саме про попередні удари FPV-дронів по автобусах у Краматорську, тому не додаю неперевірених внутрішніх посилань.

  • «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Колись Святогірськ називали «донецькою Швейцарією»: ліси, крейдяні пагорби над Сіверським Дінцем, санаторії, туристи та Свято-Успенська лавра. Восени 2026 року картина зовсім інша. У прифронтовій громаді залишаються трохи більше тисячі людей, логістичні дороги контролюють російські безпілотники, частина населених пунктів живе без електрики та нормального мобільного зв’язку, а евакуація родин із дітьми триває буквально по кілька людей за раз.

    Одним із найяскравіших символів цього життя став начальник Святогірської міської військової адміністрації Володимир Рибалкін. У розмові з «Коротко про» він розповів, що кілька разів на день обходить територію громади, а на вулицю бере із собою рушницю через постійну загрозу FPV-дронів. У найбільш небезпечні райони він їздить уже в бронежилеті та касці. Сам Рибалкін описує ситуацію просто: дронів у небі настільки багато, що на окремих ділянках вони стали постійною частиною пейзажу.

    Станом на 27 вересня у Святогірській громаді залишалися 1050 людей, серед них 42 дитини. За попередні десять днів вдалося евакуювати 18 мешканців, у тому числі п’ятьох дітей. Найважчою місцева влада називала ситуацію в Маяківському старостаті, де російські війська застосовують авіацію, реактивні системи залпового вогню та безпілотники. Дрони, за словами Рибалкіна, становлять загрозу не лише населеним пунктам, а й дорогам, якими рухаються цивільні, гуманітарні вантажі та евакуаційні автомобілі.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Цифри показують, наскільки повільно відбувається евакуація. Ще 15 вересня в громаді перебували 1065 людей, зокрема 47 дітей. Від початку місяця тоді вдалося вивезти 44 мешканців. До 27 вересня кількість жителів скоротилася лише до 1050, а дітей — до 42.

    Рибалкін пояснює це психологією людей, які роками живуть поруч із війною. Спочатку люди чують вибухи, але переконують себе, що небезпека ще далеко. Потім звикають до пошкоджених будинків, відсутності світла та зв’язку. Частина мешканців погоджується виїжджати лише тоді, коли бойові дії наближаються настільки, що залишатися вже фізично небезпечно. Проблема в тому, що на цьому етапі сама евакуація може бути значно складнішою.

    Особливо влада намагається переконати виїхати сім’ї з дітьми. Наприкінці вересня діти залишалися переважно у віддаленішому Хрестищенському старостаті. Зону примусової евакуації дітей у Донецькій області вже розширили, включивши окремі населені пункти Святогірської громади.

    Побут у самому Святогірську нагадує життя в ізольованому острові. Газопостачання було порушене після руйнувань 2022 року. За словами Рибалкіна, з 10 травня 2026-го Святогірськ і Маяківський старостат фактично залишаються без стабільного електропостачання та зв’язку: лінії пошкоджені, трансформатори зруйновані, а ремонтні бригади не можуть нормально працювати через обстріли. Щоб зателефонувати рідним, мешканці йдуть на височини, де ще можна «зловити» мобільний сигнал.

    «Дронів більше, ніж мух»: як Святогірськ виживає за 10 км від фронту

    Водночас місто не повністю відрізане від базових товарів. Працюють два магазини, підприємці використовують Starlink, завдяки чому іноді можна розрахуватися карткою. Гуманітарні організації кілька разів на місяць привозять продуктові та гігієнічні набори. Поліція, комунальні служби, військова адміністрація та старости продовжують роботу попри загрозу.

    На початку вересня Святогірськ опинився ще й у центрі інформаційної війни. 1 вересня Володимир Путін заявив, що російські війська нібито захопили місто. Уже 7 вересня командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький записав відео безпосередньо з центру Святогірська на тлі лаври. Він заявив, що місто повністю контролює 60-та механізована бригада Третього корпусу і що Святогірськ є тиловою зоною українських сил. На той момент карти DeepState також не підтверджували російський контроль над містом.

    «Ненька інфо» раніше окремо розбирала цю історію та писала про розрив між заявами російського керівництва і ситуацією на місці. «Своя реальність»: що відбувалося навколо заяв РФ про Святогірськ

    Саме тут з’являється ще одна деталь — «Вівальді». Рибалкін закінчує свої відеозвернення словами, що громада «дивиться DeepState і слухає музику Вівальді, яку виконують Збройні сили». Йдеться не лише про композитора: «Вівальді» — назва наступальної операції Третього армійського корпусу на Лиманському напрямку.

    За даними самого Третього корпусу, під час першого етапу українські підрозділи звільнили Середнє та зачистили від російських груп близько 75 км² території. «Ненька інфо» детально писала про перший етап операції, окремо наголошуючи, що 75 км² зачистки не слід автоматично трактувати як 75 км² новозвільненої території. «Вівальді» на Донеччині: Білецький заявив про звільнення Середнього та зачистку 75 км²

    На другому етапі Третій корпус повідомив про звільнення Шандриголового та Дерилового і встановлення повного контролю над Дробишевим. За даними командування, тоді під український контроль повернули ще близько 40 км².  «Вівальді» набирає обертів: ЗСУ звільнили два села й повернули під контроль ще 40 км² Донеччини

    28 вересня Білецький оголосив про завершення третього етапу. За повідомленням Третього корпусу, українські сили звільнили Нове, Рідкодуб і Катеринівку, а також відновили контроль над Карпівкою та Новомихайлівкою. Корпус заявив, що за весь час «Вівальді» повернув під контроль 176 км². Заявлені українським командуванням дані щодо втрат російських сил — 2000 військових на третьому етапі та понад 250 полонених — незалежно в повному обсязі не підтверджені, тому їх коректно подавати саме як дані Третього корпусу.

    Операція стала ще й полігоном для нових технологій. Під час «Вівальді» Третій корпус повідомляв про застосування наземних роботизованих комплексів із гранатометами Bullspike, якими оператори керували з віддалених позицій. «Ненька інфо» писала, що такі системи використовували для атак на російські позиції без відправлення людей безпосередньо під вогонь. Третій корпус відправив роботів із гранатометами штурмувати позиції РФ

    Для Святогірська всі ці фронтові зміни — не абстрактні позначки на карті. Від ситуації на Лиманському напрямку залежить, чи зможуть у місто й надалі доставляти гуманітарну допомогу, евакуйовувати людей і хоча б частково підтримувати роботу інфраструктури.

    Тому фраза Рибалкіна про «музику Вівальді» звучить для місцевих зовсім інакше, ніж для решти країни. Тут стежать за картою фронту, виходять на гору, щоб зателефонувати близьким, ховаються від FPV-дронів і рахують не туристів, як колись, а тих, кого вдалося переконати евакуюватися. Святогірськ залишається під українським контролем, але його нинішнє життя дедалі більше визначає одна проста величина — відстань до лінії бойових дій.

  • «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    «Дихати нічим»: Київ накрив токсичний смог від російських ударів

    Ранок у столиці розпочався з густого та їдкого туману, який щільною завісою огорнув міські квартали та спричинив різке падіння видимості на дорогах. У Державній службі з надзвичайних ситуацій оперативно роз’яснили природу цього явища, пов’язавши його з наслідками нещодавніх ворожих атак на критичну та цивільну інфраструктуру. За висновками профільних фахівців, сіра імла над мегаполісом є прямою сумішшю природного конденсату, залишків диму та дрібнодисперсної сажі, які піднялися у повітря після масштабних пожеж, спричинених ракетно-дроновими ударами російських окупантів.

    Виникнення метеорологічної пастки зумовлене специфічними кліматичними умовами, які заблокували вихід шкідливих речовин у вищі шари атмосфери. За інформацією надзвичайників, над столичним регіоном наразі панує антициклон із високим тиском, який діє за принципом купола та буквально притискає накопичені продукти горіння до самої поверхні землі. Ситуацію помітно ускладнює практично повний штиль у місті: через відсутність руху вітрових мас повітряний басейн столиці не продувається, змушуючи небезпечні домішки зависати над житловими масивами. Фахівці заспокоюють, що природне очищення простору розпочнеться відразу, як тільки свіжий вітер підхопить цю завісу та вийде сонце.

    У Київській міській державній адміністрації також констатували тимчасове погіршення стану повітря через наслідки займань після обстрілів. Найбільша концентрація шкідливих компонентів та виразний запах гару наразі відчуваються в Подільському та Святошинському районах, де ліквідовували масштабні осередки пожеж. Медики попереджають, що тривале вдихання такого повітря здатне спровокувати погіршення самопочуття, становлячи особливу загрозу для людей із хронічними недугами органів дихання та серцево-судинної системи, пацієнтів з астмою, маленьких дітей, осіб похилого віку та вагітних жінок.

    З огляду на підвищену небезпеку рятувальники та муніципальні служби закликають киян максимально убезпечити себе у побуті. Жителям столиці наполегливо радять щільно зачинити всі вікна та кватирки й повністю утриматися від провітрювання приміщень до нормалізації показників. Найбільшу обачність варто проявити мешканцям Подолу, Лук’янівки, Шевченківського району та Борщагівки. У квартирах рекомендують увімкнути системи очищення повітря або провести вологе прибирання, щоб осіли дрібні частки кіптяви. Водіїв закликають бути гранично пильними на автошляхах, обов’язково вмикати протитуманні фари та суворо дотримуватися безпечної дистанції під час руху.

  • Конвеєр реактивного терору: у Татарстані розширюють завод «Алабуга-Волокно» для збільшення випуску дронів на 78%

    Конвеєр реактивного терору: у Татарстані розширюють завод «Алабуга-Волокно» для збільшення випуску дронів на 78%

    Російське військово-політичне керівництво форсованими темпами масштабує виробництво далекобійних засобів повітряного терору, готуючись до ще більш масованих ударів по українських містах та об’єктах критичної інфраструктури. Державне підприємство «Алабуга-Волокно», розташоване у спеціальній економічній зоні в Татарстані, розпочало масштабне розширення своїх промислових площ та потужностей. Цей крок дозволить державі-агресору наростити обсяги виробництва новітніх ударних реактивних безпілотників на колосальні сімдесят вісім відсотків. Згідно з внутрішніми документами та стратегічними бізнес-планами російської державної корпорації «Росатом», які вдалося отримати аналітикам Українського центру безпеки та співпраці, до 2029 року завод планує щороку додатково виготовляти до п’ятисот тонн високотехнологічного аерокосмічного вуглецевого волокна суто військового призначення.

    Аналіз проєктної документації свідчить, що нова промислова лінія орієнтована на масовий випуск спеціалізованого вуглеволокна марки UMT42S-3K, яке є критично необхідним компонентом для аерокосмічної галузі та ракетобудування. Підприємство «Алабуга-Волокно» виступає ключовою та фактично незамінною ланкою у військово-промисловому ланцюгу агресора, залишаючись єдиним у Російській Федерації виробником легких композитних матеріалів надвисокої міцності. Ця сировина використовується для швидкого формування корпусів та фюзеляжів далекобійних ударних безпілотників, забезпечуючи їм мінімальну вагу, збільшену дальність польоту та стійкість до перевантажень на високих швидкостях. Наразі військовий сектор Росії вже здатний продукувати понад тридцять шість тисяч дронів-камікадзе типу «Шахед» та «Герань» на рік. За оцінками міжнародних фахівців, введення в експлуатацію додаткових корпусів підприємства дозволить Кремлю щороку випускати ще двадцять вісім тисяч реактивних дронів нового покоління, здатних значно швидше долати рубежі протиповітряної оборони.

    Реалізація цього небезпечного оборонного проєкту вже перейшла в практичну площину та підтверджується об’єктивними даними супутникової розвідки. Фотознімки високої роздільної здатності, зроблені в період з травня по липень, чітко фіксують масштабну розчистку територій та підготовку будівельних майданчиків безпосередньо поруч із діючими виробничими цехами. Профільні міжнародні інституції, зокрема Спеціальний комітет Палати представників Сполучених Штатів Америки у справах Китаю, а також уряд України детально вивчили витік внутрішніх корпоративних матеріалів та повністю підтвердили їхню автентичність. Попри те, що саме підприємство «Алабуга-Волокно» та його материнська структура – підрозділ перспективних матеріалів корпорації «Росатом» холдинг «Юматекс» – вже тривалий час перебувають під прямими блокуючими санкціями Сполучених Штатів, Великої Британії та інших західних держав, Москва продовжує акумулювати внутрішні ресурси для нарощування мілітарних потужностей. Розбудова заводу вкотре доводить довгостроковий курс російського режиму на тотальну мілітаризацію економіки та створення безперервного конвеєра технологічної смертоносної зброї.

  • Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Економія перед зимою: РФ масово запускає по Україні дешеві навчальні ракети RM48U, виснажуючи залишки ракет Patriot

    Російські окупаційні війська кардинально змінили тактику повітряних обстрілів, почавши масовано застосовувати проти України переобладнані навчальні ракети RM48U. Головна мета використання цих сурогатних боєприпасів полягає у навмисній економії значно потужніших і дорожчих балістичних комплексів для наступних хвиль атак, а також у форсованому виснаженні українських систем протиповітряної оборони. Лише протягом липня та перших днів серпня на частку навчальних ракет припало понад половину з усіх зафіксованих 228 запусків балістичного та гіперзвукового озброєння по українських містах.

    Ракети типу RM48U спочатку розроблялися військово-промисловим комплексом держави-агресора виключно для внутрішніх навчальних цілей та тренувань розрахунків власної протиповітряної оборони. Хоча ця ракета здійснює політ за повноцінною балістичною траєкторією, змушуючи системи оповіщення та радари реагувати на неї як на серйозну небезпеку, вона суттєво поступається тим же комплексам «Іскандер» за параметрами руйнівної сили та бойової точності. За оцінками вітчизняних фахівців, середня кругова похибка відхилення RM48U від заданої цілі становить близько трьохсот метрів. Подібна низька точність перетворює кожен такий пуск на знаряддя хаотичного терору, що створює колосальну загрозу для житлової та цивільної інфраструктури, де влучання стаються практично навмання.

    Масштаби використання тренувальних боєприпасів сягнули пікових значень саме у середині літа. У липні ворог встановив абсолютний рекорд за всю історію повномасштабного вторгнення, здійснивши 158 ударів балістичними та гіперзвуковими ракетами за один календарний місяць. При цьому 87 із них виявилися саме модифікованими ракетами RM48U. Тенденція до заміщення бойових комплексів навчальними збереглася і надалі: за перші вісім діб серпня окупанти завдали ще сімдесяти аналогічних ударів, серед яких тридцять шість припало саме на навчальні вироби.

    Така системна підміна дорогого високоточного озброєння дешевшими сурогатами має цілком прагматичне воєнне пояснення. Перехід на використання RM48U дає змогу російському командуванню консервувати та накопичувати значні запаси балістичних ракет комплексу «Іскандер», північнокорейських балістичних ракет KN-23, а також гіперзвукових ракет «Циркон». Агресор навмисно зберігає свій основний ударний арсенал для проведення масштабних масованих атак, які очікуються з настанням зимового періоду, коли під ударом знову можуть опинитися ключові об’єкти енергетичної генерації та теплопостачання.

    Водночас ця тактика становить критичну небезпеку для українського неба через гострий дефіцит засобів перехоплення. Наразі вітчизняні запаси протиракет для зенітних ракетних комплексів Patriot практично вичерпані, тоді як саме ці американські системи залишаються єдиним ефективним щитом на озброєнні сил оборони, здатним гарантовано збивати балістичні цілі. Змушуючи українських захисників неба реагувати на дешеві навчальні мішені, ворог цілеспрямовано спустошує дефіцитний боєкомплект союзницьких протиракетних комплексів напередодні вирішальних зимових випробувань.

  • Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Полювання на сталеві магістралі: РФ реактивними дронами нищить до 40 локомотивів щомісяця, намагаючись відрізати Україну від світу

    Російські окупаційні війська розгорнули масштабне та цілеспрямоване полювання на українські пасажирські поїзди, застосовуючи швидкісні реактивні безпілотники для методичного руйнування залізничної системи України. Ця транспортна мережа має критичне значення для виживання національної економіки, функціонування оборонної логістики та безпечної евакуації мільйонів цивільних громадян. Від початку повномасштабного вторгнення ворог пошкодив або безповоротно знищив понад п’ятсот локомотивів, причому понад шістдесят відсотків усіх влучань припало на останні вісім місяців. Наразі темпи втрат сягнули загрозливих масштабів, адже залізничники щомісяця втрачають від тридцяти семи до сорока тягових одиниць техніки. Міністерство оборони Росії публічно визнає нанесення ударів по потягах, цинічно виправдовуючи свої дії спробами зірвати транспортування іноземного озброєння, проте українське керівництво наголошує на значно підступніших намірах ворога. Як заявив голова правління акціонерного товариства «Укрзалізниця» Олександр Перцовський, справжня мета агресора полягає в ізоляції прифронтових громад, поширенні паніки серед виснаженого населення та тотальному паралічі економічного життя держави.

    Технологічний стрибок у тактиці повітряного терору відбувся восени дві тисячі двадцять п’ятого року, коли окупаційні війська отримали антени для побудови mesh-мереж. Ця інноваційна технологія дає змогу апаратам ретранслювати керуючий сигнал один через одного або підключатися до наземних комплексів у Білорусі чи на тимчасово окупованих територіях України. Завдяки цьому оператори дронів здатні спрямовувати удари на рухомі об’єкти в режимі реального часу, ефективно обходячи системи радіоелектронної боротьби. Після трагічного удару по пасажирському потягу поблизу міста Лозова на Харківщині, де загинуло шестеро людей, залізнична компанія терміново впровадила жорсткі протоколи евакуації, що рятує більшість пасажирів, проте втрати самих локомотивів продовжують зростати.

    Останнім часом Москва суттєво розширила географію повітряних атак, вийшовши далеко за межі традиційної двохсоткілометрової прифронтової смуги. Використовуючи мережу ретрансляторів із білоруської території, противник почав системно бити по західних областях України. Нещодавно поблизу польського кордону російський дрон поцілив у потяг невдовзі після того, як із цієї ж станції вирушив інший рейс із європейськими радниками з безпеки та колишнім прем’єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном. В «Укрзалізниці» підкреслили, що наміченою ціллю ворога, найімовірніше, був саме дипломатичний рейс, який вирушив раніше запланованого графіка. Цей терор спрямований на залякування іноземних партнерів, дипломатів і журналістів, аби змусити їх відмовитися від поїздок до Києва.

    Постійне відновлення рухомого складу впирається у колосальний дефіцит фінансів та суворі технічні обмеження. Ціна одного нового тягача становить близько п’яти мільйонів євро, і попри допомогу Європейського банку реконструкції та розвитку і Світового банку, наявних коштів критично бракує через високу швидкість руйнувань. Ситуацію суттєво ускладнює ширина залізничної колії у 1520 міліметрів, відмінна від європейського стандарту в 1435 міліметрів, через що партнери не можуть швидко надати вагони зі своїх парків. Подібну техніку мають лише Фінляндія та держави Балтії, зокрема Литва, яка вже пообіцяла передати локомотиви у межах нового пакету підтримки. Проте навіть за таких критичних умов українська залізниця не розглядає зупинку руху, продовжуючи адаптувати протоколи безпеки та тримати сталеву оборону на всіх напрямках.

  • Залізниця стала: через атаки балістики та реактивних шахедів потяги затримуються на 13,5 годин

    Залізниця стала: через атаки балістики та реактивних шахедів потяги затримуються на 13,5 годин

    Акціонерне товариство «Укрзалізниця» ухвалило рішення відкрити безплатний доступ до всіх платних залів очікування на залізничних вокзалах країни для пасажирів, які очікують на свій транспорт. Як повідомили у пресслужбі компанії, такі заходи діятимуть до ранку п’ятниці, 28 серпня 2026 року, через масштабні затримки руху поїздів у четвер.

    Зміни в графіках руху та серйозні запізнення рейсів стали наслідком масованих ворожих атак із використанням балістичних ракет та модернізованих реактивних ударних безпілотників типу «шахед», які спричинили повітряні тривоги та змусили обмежувати рух на ключових залізничних напрямках.

    «Всі платні зали очікування на вокзалах доступні безплатно для всіх пасажирів, у тому числі для сімей з дітьми, людей старшого віку і кожного, хто змушений чекати свій поїзд», – зазначили в Укрзалізниці.

    Для громадян на вокзалах організували базові умови перебування: пасажири можуть скористатися питною водою, гарячим чаєм, а також працюють облаштовані пункти незламності, де є можливість підзарядити мобільні пристрої та перечекати небезпеку в безпечних умовах.

    За даними офіційного сервісу моніторингу затримок, станом на вечір четверга відхилення від графіка на окремих маршрутах досягло рекордних показників. Зокрема, потяг №21/22 сполученням Харків – Львів затримується на 13 годин 30 хвилин. Рейс №93/94 Харків – Хелм відстає від розкладу на 12 годин 23 хвилини, а в зворотному напрямку – на 9 годин 14 хвилин. Поїзд №7/8 Харків – Одеса спізнюється на 10 годин 50 хвилин, №43/44 Івано-Франковськ – Дніпр – на 9 годин 25 хвилин, а №83/84 Дніпр – Мукачево – на 9 годин 5 хвилин.

    Загалом через триваючі бойові дії та безпекові обмеження з різним часом затримки рухаються кілька десятків пасажирських поїздів по всій країні. Представники компанії закликають пасажирів стежити за офіційними оновленнями та обіцяють робити все можливе для безпечного доставлення людей до пунктів призначення.

     

  • Російські удари знову залишили українців без світла: де зафіксували нові знеструмлення

    Російські удари знову залишили українців без світла: де зафіксували нові знеструмлення

    Уранці 25 серпня через наслідки російських обстрілів нові знеструмлення зафіксували одразу у п’яти областях України. Пошкодження енергетичної інфраструктури є у Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Про це повідомило НЕК «Укренерго».

    Енергетики вже розпочали аварійно-відновлювальні роботи там, де це дозволяє безпекова ситуація. Фахівці намагаються якомога швидше відновити роботу пошкодженого обладнання та повернути електропостачання споживачам.

    «Внаслідок російських атак – на ранок є нові знеструмлення у Донецькій, Дніпропетровській, Херсонській, Чернігівській і Сумській областях…. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання», – зазначили в «Укренерго».

    Ситуація ускладнюється і зростанням навантаження на енергосистему. За даними компанії, у вівторок ранкове споживання електроенергії в Україні виявилося на 4,7% вищим, ніж у понеділок.

    Чому зросло споживання

    В «Укренерго» пояснили, що одним із чинників стало традиційне збільшення використання електроенергії на початку робочого тижня. Водночас на рівень навантаження вплинула і погода.

    У частині західних областей встановилася хмарна погода. Через це побутові сонячні електростанції виробляють менше електроенергії, ніж днем раніше. Відповідно, більшу кількість електроенергії споживачам доводиться отримувати із загальної мережі.

    «Причина змін – традиційне зростання рівня енергоспоживання на початку робочого тижня. А також – хмарна погода у частині західних областей, що зумовлює нижчу, ніж попереднього дня, ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі», – пояснили енергетики.

    Коли краще користуватися електроенергією

    На тлі зростання навантаження українців закликають раціонально розподіляти використання потужних електроприладів протягом дня. Зокрема, «Укренерго» рекомендує за можливості переносити активне енергоспоживання на період із 10:00 до 17:00.

    Саме в цей час промислові сонячні електростанції працюють найефективніше та можуть забезпечувати енергосистему додатковою генерацією.

    Наразі аварійно-відновлювальні роботи тривають у постраждалих регіонах. Водночас через безпекові ризики доступ енергетиків до окремих пошкоджених об’єктів може бути обмежений.