Golosnovinua.com

Позначка: ОБСЄ

  • Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Скандал перед виборами у США: Трамп порушив традицію, яку Вашингтон підтримував понад 20 років

    Адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася запрошувати міжнародних спостерігачів ОБСЄ на проміжні вибори до Конгресу, які відбудуться 3 листопада 2026 року. Це перший такий випадок за останні 24 роки. Рішення Вашингтона викликало критику з боку європейських інституцій, американських законодавців і правозахисників, які попереджають про ризики для прозорості виборчого процесу.

    Про це повідомляє американське видання The Hill. Інформацію також підтверджує офіційна заява Бюро з демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ, оприлюднена 23 вересня.

    Уперше з 2002 року Сполучені Штати не надіслали запрошення міжнародній місії, яка традиційно здійснювала незалежне спостереження за американськими федеральними виборами.

    За інформацією ОБСЄ, протягом цього періоду її представники спостерігали за 12 федеральними виборчими кампаніями у США, включно із шістьма проміжними виборами до Конгресу.

    Рішення адміністрації Трампа стало суттєвим відступом від багаторічної практики міжнародного виборчого спостереження.

    Представники ОБСЄ нагадали, що Сполучені Штати є однією з 57 держав-учасниць організації та взяли на себе відповідні зобов’язання згідно з Копенгагенським документом 1990 року.

    Цей документ передбачає запрошення міжнародних спостерігачів для підвищення прозорості та довіри до виборчого процесу.

    Президент Парламентської асамблеї ОБСЄ Пере Жоан Понс висловив жаль через рішення Вашингтона, наголосивши, що воно порушує усталену практику співпраці США з міжнародними демократичними інституціями.

    Директорка БДІПЛ Марія Телалян також пояснила, що міжнародне спостереження не означає втручання у внутрішні справи держави. Його завдання — надати незалежну оцінку виборчих процедур, законодавства та умов проведення голосування.

    Особливо гостро рішення Білого дому розкритикували представники Демократичної партії США.

    Сенаторка Джин Шахін, яка входить до керівництва комітету Сенату із закордонних справ, оприлюднила заяву, у якій назвала відмову від спостереження ОБСЄ несумісною з принципами прозорості американських виборів.

    За її словами, незалежні міжнародні місії сприяють зміцненню довіри виборців до демократичних процедур.

    Конгресмен Стів Коен висловив занепокоєння, що адміністрація Трампа може прагнути уникнути додаткового міжнародного контролю. Водночас такі побоювання залишаються політичною оцінкою законодавця, а не доведеним фактом підготовки виборчих порушень.

    До критики долучилася і міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch, яка заявила, що відмова від зовнішнього спостереження посилює занепокоєння щодо захисту демократичних стандартів.

    Ситуація привернула увагу і через порівняння з Росією та Білоруссю, влада яких раніше також обмежувала можливості незалежного міжнародного спостереження.

    Зокрема, «Ненька інфо» раніше повідомляла про відмову Росії запросити спостерігачів ОБСЄ на парламентські вибори. Тоді міжнародні організації заявляли про порушення Москвою зобов’язань у сфері виборчої прозорості.

    Водночас відсутність спостерігачів ОБСЄ сама собою не доводить фальсифікації виборів або порушення виборчого законодавства США.

    На тлі скандалу увага прикута до проміжних виборів 3 листопада, за результатами яких американці визначатимуть склад Палати представників і частини Сенату.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про підготовку демократами масштабних розслідувань щодо адміністрації Трампа у випадку отримання більшості в Палаті представників.

    Таким чином, майбутні вибори матимуть велике значення для подальших відносин між президентом і Конгресом.

    Попри відмову Вашингтона запросити місію ОБСЄ, американські виборчі процедури залишаються під контролем відповідних федеральних і місцевих органів, а також інших передбачених законодавством механізмів спостереження.

    Проте міжнародні організації наголошують, що відмова від незалежного зовнішнього моніторингу позбавляє суспільство додаткового інструменту оцінювання виборчого процесу саме тоді, коли питання довіри до голосування перебуває в центрі політичної дискусії у США.

  • Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Понад тисяча зруйнованих об’єктів і сотні атакованих суден: Україна озвучила в ОБСЄ масштаби ударів РФ по портах

    Російські війська за чотири з половиною роки повномасштабної війни знищили 1054 об’єкти української портової інфраструктури та завдали ударів по 232 цивільних суднах. Такі дані українська делегація оприлюднила під час засідання Форуму ОБСЄ зі співробітництва у галузі безпеки, наголосивши, що систематичні атаки Росії становлять загрозу не лише для України, а й для глобальної продовольчої безпеки.

    За озвученими даними, лише протягом літа 2026 року російські війська атакували понад 30 цивільних суден. Унаслідок цих обстрілів загинули або отримали поранення 307 громадян України та інших держав. У Києві наголошують, що йдеться про цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі та торговельному флоту, який забезпечує міжнародні перевезення продовольства.

    Українська делегація заявила, що Росія продовжує систематично атакувати цивільні вантажні судна в акваторії Чорного моря, морські порти України, зерносховища та інші об’єкти, які є критично важливими для функціонування української економіки та забезпечення світового ринку продовольством. Такі дії, за словами представників України, свідчать про спроби Кремля паралізувати морську логістику країни та зірвати експорт сільськогосподарської продукції.

    Особливу увагу українська сторона звернула на події, що сталися напередодні екстреного засідання Ради Безпеки ООН. Тоді російські війська завдали удару по цивільному судну під прапором Палау, яке перевозило кукурудзу. Уже в день проведення засідання під обстріл також потрапили судна, які залишалися заблокованими в портах Миколаївської області ще з 2022 року.

    У делегації наголосили, що такі атаки відбуваються саме в період активного збирання врожаю, коли український аграрний сектор найбільше залежить від стабільної роботи морських портів. На думку української сторони, Кремль намагається максимально ускладнити експорт українського зерна та заблокувати функціонування портів у найважливіший для аграріїв сезон.

    Україна попередила міжнародних партнерів, що подальші російські удари можуть мати далекосяжні наслідки для світової продовольчої безпеки. У заяві зазначається, що зрив поставок українського зерна може спричинити дефіцит продовольства для мільйонів людей у країнах Африки, Латинської Америки, Азії та Близького Сходу. Саме ці регіони значною мірою залежать від українського експорту зернових культур.

    У Києві підкреслили, що Україна не відмовиться від захисту своїх морських шляхів і продовжить забезпечувати свободу судноплавства. Представники делегації заявили, що держава використовуватиме всі доступні засоби для захисту портової інфраструктури, цивільного населення, торговельних суден і національної безпеки відповідно до статті 51 Статуту ООН, яка гарантує право держави на самооборону у разі збройної агресії.

    Українська сторона також наголосила, що безперервні атаки Росії на цивільне судноплавство виходять далеко за межі двостороннього конфлікту, адже створюють додаткові ризики для міжнародної торгівлі, судноплавства у Чорному морі та глобальних ланцюгів постачання продовольства.

    На цьому тлі президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка вже отримала інформацію про підготовку Росією нових ударів по території України, зокрема по цивільних суднах. За його словами, українські сили безпеки та оборони вже працюють над заходами протидії цим загрозам.

    Наприкінці липня російські війська двічі атакували цивільне судно під прапором Палау, яке перевозило майже 2,8 тисячі тонн кукурудзи з портів Одеської області. Цей випадок став ще одним підтвердженням того, що цивільні морські перевезення та українська портова інфраструктура залишаються одними з ключових цілей російських ударів.

  • Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр Нідерландів закликав надіслати Путіну «сильний сигнал» з Гааги

    Прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен закликав європейські країни не послаблювати підтримку України та максимально посилити міжнародний тиск на Росію, щоб змусити президента РФ Володимира Путіна припинити війну. За його словами, лише єдина позиція всіх європейських держав, міжнародних організацій та партнерів України здатна переконати Кремль у тому, що продовження агресії не має перспектив. Він наголосив, що Росія повинна зрозуміти: єдиним шляхом є негайне припинення вогню та початок змістовних переговорів про справедливий і тривалий мир.

    Про це Роб Єттен заявив, повідомляє “Укрінформ”.

    Глава уряду Нідерландів наголосив, що війна Росії проти України вже давно перестала бути лише регіональним конфліктом. На його переконання, сьогодні Україна фактично стоїть на захисті всієї Європи, її безпеки та міжнародного правопорядку, який сформувався після Другої світової війни.

    За словами прем’єра, українські військові захищають не тільки власну державу, а й принципи міжнародного права, суверенітету та територіальної цілісності держав, які лежать в основі сучасної системи безпеки. Саме тому підтримка України є питанням не лише солідарності, а й стратегічного інтересу всіх демократичних країн.

    Єттен зазначив, що Україна сьогодні стримує агресора, який відкрито порушує міжнародне право, нехтує нормами Статуту ООН, систематично завдає ударів по цивільній інфраструктурі та продовжує ескалацію війни. Саме тому, наголосив він, європейські держави повинні демонструвати незмінну єдність та не дозволяти Росії розраховувати на втому союзників від війни.

    “Україна також захищає міжнародний правопорядок, заснований на правилах, включно з ОБСЄ та зобов’язаннями, які всі ми на себе взяли. Саме тому Нідерланди твердо підтримують Україну і продовжуватимуть це робити. Надзвичайно важливо, щоб ми всі зберігали єдність і не втрачали темпу у підтримці України та посиленні тиску на Росію, адже це вже довело свою ефективність”, — заявив Роб Єттен.

    Прем’єр підкреслив, що санкційна політика Заходу вже суттєво вплинула на російську економіку, оборонно-промисловий комплекс та фінансову систему. Водночас, на його думку, цього поки недостатньо для того, щоб Кремль остаточно відмовився від продовження війни. Саме тому міжнародний тиск необхідно не лише зберігати, а й постійно посилювати.

    Особливу увагу глава уряду Нідерландів приділив ролі Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він наголосив, що ОБСЄ залишається важливим майданчиком для координації міжнародних зусиль із підтримки України та захисту основоположних принципів європейської безпеки.

    За словами Єттена, лише повна єдність усіх країн-членів організації здатна сформувати достатній політичний тиск на Москву. Він закликав держави Європи виступити єдиним фронтом та надіслати Кремлю недвозначний сигнал про те, що агресія не принесе Росії бажаного результату.

    “Нам потрібна європейська єдність на всіх рівнях, у тому числі в рамках ОБСЄ, щоб максимально посилити тиск на Путіна і змусити Росію припинити цю війну. Ми повинні показати Путіну, що єдиний шлях — це негайне припинення вогню та участь у змістовних переговорах щодо справедливого і тривалого миру. Я закликаю вас надіслати цей сильний сигнал з Гааги до Москви”, — наголосив прем’єр.

    Єттен зазначив, що будь-які спроби послабити санкційний режим або зменшити підтримку України лише створять у Кремлі хибне враження, що Захід готовий поступово відмовитися від допомоги Києву. На його думку, саме послідовність та єдність союзників є одним із головних чинників, які стримують подальшу російську агресію.

    Окремо глава нідерландського уряду звернув увагу на питання незаконного утримання Росією співробітників Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Він закликав Москву негайно звільнити трьох представників ОБСЄ, наголосивши, що їхнє затримання є грубим порушенням міжнародного права та міжнародних зобов’язань Російської Федерації.

    Виступ Роба Єттена відбувся на тлі нової хвилі російських атак на українські міста. Останніми днями російська армія здійснила масовані удари по Сумах, Харкову, Запоріжжю та інших регіонах України, застосувавши ракети, ударні безпілотники та керовані авіаційні бомби. Унаслідок цих атак були пошкоджені житлові будинки, лікарні, підприємства, об’єкти критичної інфраструктури, а також загинули й постраждали мирні жителі.

    Після чергових російських обстрілів президент України Володимир Зеленський також закликав міжнародних партнерів значно посилити тиск на Кремль. За його словами, лише рішучі економічні, дипломатичні та політичні заходи здатні змусити Росію відмовитися від продовження війни та припинити щоденний терор проти українських міст.

    Президент України наголосив, що Росія не зможе ігнорувати консолідовану позицію Сполучених Штатів, країн “Великої сімки”, “Великої двадцятки” та європейських держав. Він підкреслив, що партнери мають достатньо механізмів для посилення санкційного тиску, зокрема шляхом запровадження нових обмежень проти енергетичного сектору Росії, її фінансової системи, оборонної промисловості та так званого “тіньового флоту”, який використовується для обходу міжнародних санкцій.

    Останніми місяцями країни Європейського Союзу та інші партнери України продовжують працювати над новими пакетами санкцій, спрямованими на скорочення доходів Росії від експорту енергоносіїв, ускладнення виробництва сучасного озброєння та обмеження доступу російської економіки до критично важливих технологій.

    У Нідерландах наголошують, що лише збереження єдності між союзниками, подальше посилення санкційного режиму, стабільна військова та фінансова допомога Україні, а також чітка й послідовна позиція міжнародної спільноти можуть змусити Кремль переглянути свої плани. На думку Роба Єттена, Путін має отримати однозначний сигнал про те, що війна не принесе Росії бажаного результату, а єдиним виходом із ситуації залишається припинення бойових дій і початок реальних переговорів про справедливий та довготривалий мир.

  • США в ООН застерегли Росію від ударів по Києву

    США в ООН застерегли Росію від ударів по Києву

    Сполучені Штати Америки під час засідання Ради Безпеки ООН виступили із жорсткою критикою останніх масованих російських ударів по Києву та інших українських містах, назвавши дії Москви “варварською ескалацією”, яка загрожує не лише подальшими жертвами серед цивільного населення, а й остаточним руйнуванням перспектив дипломатичного врегулювання війни.

    Із відповідною заявою виступила заступниця постійного представника США при ООН Теммі Брюс. У своєму виступі вона наголосила, що останні атаки Росії стали одним із найнебезпечніших проявів ескалації за останній час і вкотре продемонстрували нехтування Кремлем міжнародним правом та людським життям.

    За словами американської дипломатки, удари по Києву, зокрема із застосуванням балістичних ракет “Орєшник”, спричинили численні жертви серед цивільного населення, масштабні руйнування та серйозні пошкодження цивільної інфраструктури. Внаслідок атак загинули мирні жителі, а понад сотня людей отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    “Останні масовані удари по Києву з боку Росії, включно з розгортанням гіперзвукових балістичних ракет “Орєшник”, є непояснюваною, небезпечною та варварською ескалацією”, – заявила Теммі Брюс під час засідання Радбезу ООН.

    Вона наголосила, що під російський обстріл потрапили не військові об’єкти, а цивільна інфраструктура столиці України. За її словами, пошкоджень зазнали житлові будинки, музеї, транспортні об’єкти та інші цивільні споруди, які не мають жодного відношення до ведення бойових дій.

    Представниця США окремо підкреслила, що цілеспрямовані удари по цивільному населенню є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права та не можуть бути виправдані жодними військовими аргументами.

    “Цілеспрямовані атаки проти цивільного населення є неприпустимими та огидними”, – наголосила Брюс, висловивши співчуття родинам загиблих та всім постраждалим від російських атак.

    У Вашингтоні також заявили про серйозне занепокоєння через систематичний характер ударів по Києву та інших українських містах. За словами дипломатки, продовження таких атак лише поглиблює гуманітарну кризу та створює ризики подальшої масштабної ескалації війни.

    Теммі Брюс застерегла Росію від продовження масованих обстрілів української столиці, зазначивши, що це може призвести до ще більшої кількості жертв серед мирного населення та остаточно ускладнити будь-які перспективи мирного врегулювання.

    Окрему увагу американська сторона приділила питанню безпеки дипломатичних установ та персоналу. Представниця США заявила, що Вашингтон має “серйозне занепокоєння” через недотримання Росією міжнародних зобов’язань щодо захисту дипломатичних об’єктів відповідно до міжнародного права.

    “Ми нагадуємо Росії в чітких термінах про її юридичні зобов’язання”, – підкреслила заступниця постпреда США при ООН.

    У своєму виступі Брюс неодноразово наголошувала, що дипломатія та переговори залишаються єдиним можливим шляхом до досягнення стійкого та тривалого миру. Водночас вона підкреслила, що продовження масованих атак лише віддаляє можливість політичного врегулювання.

    “Сполучені Штати знову закликають до негайного та всеосяжного припинення вогню як кроку до стійкого переговорного завершення війни”, – заявила вона.

    За словами дипломатки, альтернативою мирним переговорам є подальше неконтрольоване зростання насильства, що може мати серйозні наслідки не лише для України, а й для міжнародної безпеки загалом.

    “Альтернативою є подальша ескалація насильства, яка вийде з-під контролю, – і це неприйнятно”, – наголосила представниця США.

    Теммі Брюс також заявила, що Сполучені Штати готові й надалі відігравати конструктивну роль у пошуку шляхів завершення війни, якщо сторони демонструватимуть реальну готовність до мирного врегулювання.

    Засідання Ради Безпеки ООН було скликане після чергової масштабної атаки Росії по Україні у ніч на 24 травня. Після ударів українська сторона звернулася із вимогою провести термінове засідання Радбезу ООН, а також ініціювала проведення спільного засідання Форуму ОБСЄ з питань безпекового співробітництва та Постійної ради ОБСЄ.

    Останні російські атаки викликали широку міжнародну реакцію. Лідери Франції та Німеччини виступили із засудженням ударів по Україні та закликали Росію припинити атаки на цивільну інфраструктуру. Очільниця європейської дипломатії Кая Каллас також різко розкритикувала застосування Росією балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік” та заявила про необхідність посилення тиску на Москву.

    Крім того, міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан висловила солідарність з українським народом після чергових масованих ударів, наголосивши на необхідності захисту цивільного населення.

    На тлі нових атак Росії міжнародна спільнота дедалі активніше закликає Москву припинити удари по українських містах та повернутися до дипломатичного врегулювання війни. Водночас Україна наполягає, що будь-які переговори можливі лише за умови припинення обстрілів та дотримання Росією норм міжнародного права.

  • Дмитро Забавський претендує на посаду голови ДМСУ попри корупційні скандали в Одесі

    Дмитро Забавський претендує на посаду голови ДМСУ попри корупційні скандали в Одесі

    Питання призначення нового голови Державної митної служби України знову актуалізувалося на тлі затяжної реформи митної системи. Одним із претендентів називають нинішнього заступника директора департаменту ДМСУ та начальника оперативного управління з боротьби з контрабандою Дмитра Забавського. Водночас його попередній досвід роботи в Одесі у 2022 році залишається предметом гострих дискусій.

    У період повномасштабної війни, коли експорт став критично важливим для наповнення бюджету та підтримки армії, Одеська митниця опинилася в центрі масштабних зловживань. За оцінками, лише через недекларування доходів від експортних операцій державний бюджет недоотримав близько 5,2 млрд грн. Саме тоді Забавський обіймав посаду виконувача обов’язків заступника начальника Одеської митниці.

    Схеми, які діяли в регіоні, виходили за межі традиційного “прискорення” оформлення товарів. Ключовим механізмом стала процедура “переробки за межами митної території”. Формально продукція вивозилася для обробки з подальшим поверненням, фактично ж товари реалізовувалися на міжнародному ринку без сплати належних митних платежів. Такий підхід дозволяв мінімізувати податкове навантаження, створюючи суттєві втрати для бюджету.

    Паралельно правоохоронці фіксували ще один резонансний напрям — продаж підроблених посвідчень ОБСЄ вартістю близько 6,8 тис. доларів. Документи нібито гарантували “бронювання” від мобілізації. Усе це відбувалося на тлі впровадження режиму експортного забезпечення, який мав гарантувати стабільні надходження валютної виручки та податків до бюджету в умовах воєнного стану.

    У 2022 році Комітет Верховної Ради з питань фінансів і митної політики рекомендував переглянути кадрові рішення щодо керівництва Одеської, Закарпатської та Волинської митниць. Однак публічних наслідків для керівників цих підрозділів не відбулося. Забавський продовжив кар’єру в центральному апараті.

    Додаткові запитання викликають деклараційні дані посадовця. У попередніх деклараціях син Владислав був зазначений як громадянин України, хоча отримав російський паспорт у Ростовській області 3 січня 2023 року. У новій декларації він узагалі не вказаний серед членів сім’ї. Водночас 7 червня 2024 року Владислав Забавський отримав новий російський паспорт у так званій “лнр”.

    Майновий стан родини також привертає увагу. У власності перебувають кілька квартир, житловий будинок та автомобілі MG 350 і Mitsubishi Outlander Sport. При цьому офіційні доходи Забавського за 2022–2024 роки становили приблизно 439 937 грн від Одеської митниці, 93 090 грн від Полтавської митниці, а також додаткові незначні виплати.

    На тлі мільярдних бюджетних втрат, які фіксувалися під час роботи Одеської митниці у 2022 році, питання кадрових рішень набуває системного значення. Призначення керівника Державної митної служби — це не лише управлінський крок, а сигнал міжнародним партнерам про реальні наміри України реформувати митну сферу.

    Чи зможе людина, яка працювала в період найбільш резонансних митних схем воєнного часу, стати символом перезапуску служби — питання, яке нині активно обговорюється як у політичних, так і в експертних колах.