Golosnovinua.com

Позначка: Одеса

  • Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

    За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

    Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

    Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

    Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

    Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

    У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

    Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

    Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

    Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

    Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

    Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

    Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

    У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

    Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

    У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

    Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

    Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

    Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

    Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

    При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

    СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

    Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

    У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

    Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

  • Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

    Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

    Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

    Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

    Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

    Рятувальники ліквідовують наслідки удару

    Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

    Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

    Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

    Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

    Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

    Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

    Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

    Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

    Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

    За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

    Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

    Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

    Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

    Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

    За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

    Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

    Під ударами опиняються цивільні об’єкти

    Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

    Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

    Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

    Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

    Що відомо про атаку 18 жовтня

    Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

    Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

    На місці продовжують працювати екстрені служби.

    Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

    Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

    У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

  • Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.

    Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».

    За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.

    Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.

    Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.

    Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.

    Американські інвестори телефонують по кілька разів на день

    Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.

    Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.

    Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.

    Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.

    За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.

    Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.

    Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.

    Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.

    Політика Трампа додала нових ризиків

    Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.

    За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.

    На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.

    Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.

    За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.

    Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.

    Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.

    Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.

    Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.

    З’явився несподіваний український претендент

    Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.

    За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.

    Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.

    Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.

    Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.

    Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.

    Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.

    До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.

    Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.

    За скільки держава продає Одеський припортовий завод

    На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.

    Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.

    Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

    Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.

    Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».

    Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.

    Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.

    Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.

    Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.

    Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.

    Чому завод вважають стратегічним активом

    Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.

    Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.

    Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.

    Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.

    ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.

    Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.

    Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.

    Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.

    За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.

    Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.

    Борги перевищують стартову ціну в кілька разів

    Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.

    За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.

    Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.

    Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.

    Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.

    Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.

    Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.

    Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.

    Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.

    Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство

    Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.

    У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.

    Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.

    За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.

    Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.

    Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.

    Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.

    Чому приватизація може не відбутися

    Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.

    Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.

    Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.

    Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

    Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.

    Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.

    Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».

    Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.

    Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.

    Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.

    Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.

    Що буде з підприємством після аукціону

    Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.

    Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.

    Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.

    У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.

    Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.

    Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.

    Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.

    Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.

    Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.

    Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    Одеса готується до великого блекауту: супермаркети перетворять на «пункти незламності» — список мереж

    В Одесі готуються до можливих масштабних відключень електроенергії взимку. Міська влада домовляється з найбільшими торговельними мережами про організацію «пунктів незламності» безпосередньо в супермаркетах. У разі проблем з електропостачанням містяни зможуть приходити до магазинів, щоб зарядити телефони та інші гаджети. Водночас бізнесу планують суттєво збільшити компенсації на придбання генераторів і пальне.

    Про підготовку до зимового періоду повідомила Одеська міська влада за результатами робочої наради першого заступника міського голови Олександра Філатова з представниками торговельних мереж.

    Головною темою зустрічі стала координація дій міста та бізнесу на випадок нових енергетичних криз.

    До створення «пунктів незламності» планують залучити відомі мережі супермаркетів. Зокрема, йдеться про «Таврію-В», «Обжору», «Копійку», «Точку», «Сільпо», АТБ, «Варус», «Ідеал» та інші магазини.

    У міськраді пояснюють, що за потреби на базі торговельних закладів облаштовуватимуть місця, де відвідувачі зможуть підзарядити свої електронні пристрої. Це має допомогти людям залишатися на зв’язку з близькими під час тривалих перебоїв з електропостачанням.

    Водночас не всі магазини автоматично отримають статус «пунктів незламності». Їхня робота залежатиме від технічної готовності конкретного закладу та можливостей резервного живлення.

    Окрему увагу приділили фінансовій підтримці бізнесу. Міська влада працює над збільшенням компенсацій за придбані генератори з нинішніх 10 тисяч до 100 тисяч гривень. Додатково розглядається можливість відшкодування до 50 тисяч гривень витрат на пальне.

    Таким чином, загальна потенційна підтримка одного учасника програми за відповідними напрямками може сягнути 150 тисяч гривень. Однак запропоноване збільшення компенсацій ще потребує відповідних рішень, тому ці суми не слід вважати вже гарантованими виплатами.

    Представникам малого та середнього бізнесу, які бажають долучитися до програми, рекомендують звертатися до районних адміністрацій Одеси.

    Ще одне важливе питання — запаси продуктів і питної води. Представники супермаркетів опрацьовують механізми підтримання достатньої кількості товарів першої необхідності на складах і торговельних полицях.

    Передусім ідеться про питну воду та продукти тривалого зберігання, які можуть знадобитися мешканцям під час надзвичайних ситуацій.

    Підготовка до можливих блекаутів розпочалася не з нуля. За даними Одеської обласної адміністрації, станом на 21 вересня 2026 року на території області функціонували 458 «пунктів незламності».

    Безпосередньо в Одесі налічувалося 278 таких пунктів, із яких 161 належав до комунальної інфраструктури, а ще 117 забезпечували представники відповідального бізнесу.

    Нові домовленості з торговельними мережами мають допомогти розширити можливості підтримки населення та підготувати місто до потенційно складних зимових місяців.

    Знайти найближчий «пункт незламності» одесити можуть на офіційній інтерактивній мапі міської ради або через застосунок «Дія». У застосунку також доступне завантаження мапи для перегляду без інтернету.

    Влада рекомендує містянам не чекати аварійних відключень, а заздалегідь перевірити домашні запаси питної й технічної води, продуктів тривалого зберігання та зарядити резервні джерела живлення.

    Наразі йдеться саме про превентивну підготовку до можливих енергетичних проблем. Достовірних прогнозів щодо тривалості чи масштабу майбутніх відключень міська влада не оприлюднювала.

  • Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    Палає «Епіцентр», зруйновані будинки, є загиблі: наслідки масованої атаки РФ на Україну

    У ніч проти 9 жовтня російська армія здійснила масовану атаку на Україну, застосувавши 136 безпілотників. Під ударами опинилися житлові будинки, торговельні та складські приміщення, об’єкти інфраструктури. Відомо про загиблих і поранених, зокрема дитину.

    За даними Повітряних сил ЗСУ, серед запущених росіянами безпілотників було 93 реактивні дрони. Українська протиповітряна оборона знешкодила 114 повітряних цілей, зокрема 77 реактивних. Влучання зафіксували на восьми локаціях, падіння уламків — ще на семи.

    Запоріжжя. На світанку російські війська завдали шість ударів по місту керованими авіабомбами. Пошкоджено багатоповерхові житлові будинки, транспортні засоби та заклад позашкільної освіти. Загинув 48-річний чоловік. За уточненими даними прокуратури станом на 07:45, поранення отримали дев’ятеро людей, серед них 14-річна дівчинка. На місцях ударів працювали рятувальники та медики.

    Київська область. Російські війська атакували складські приміщення. За ранковими повідомленнями, постраждали троє людей, ще одну жінку шукали під завалами. Виникла пожежа, до ліквідації наслідків залучили екстрені служби.

    Чернігівщина. Після третьої години ночі російський безпілотник влучив у торговельний центр «Епіцентр», розташований на прилеглій до Чернігова території. За інформацією «Суспільного», у центральній частині будівлі виникла пожежа, зокрема горів дах.

    Івано-Франківськ. Унаслідок падіння уламків збитого безпілотника загинув чоловік 1959 року народження. За словами міського голови Руслана Марцінківа, загиблий працював сторожем господарської будівлі, яку пошкодило під час атаки. На місці спалахнула пожежа.

    Дніпропетровщина. За повідомленнями місцевої влади, російські війська понад 30 разів атакували п’ять районів області. Відомо щонайменше про одного пораненого.

    Одеса. Уночі окупанти атакували інфраструктуру міста. Вибуховою хвилею пошкоджено фасад і вікна багатоповерхового будинку. За попередньою інформацією, обійшлося без загиблих і постраждалих.

    Київ. Наслідки російських ударів позначилися на роботі міського транспорту. Через проблеми з напругою тимчасово зупинявся рух частини електротранспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах столиці.

    У Повітряних силах наголосили, що станом на 08:00 атака ще тривала, а в українському небі залишалися ворожі безпілотники.

    Інформація про кількість постраждалих та масштаби руйнувань уточнюється. Рятувальники продовжують ліквідовувати наслідки російських ударів, а правоохоронці документують пошкодження цивільної інфраструктури.

  • 137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    137 дронів за ніч і десятки «прильотів»: РФ атакувала Україну одразу з восьми напрямків

    Росія у ніч проти 6 жовтня здійснила нову масштабну повітряну атаку на Україну, застосувавши одразу 137 безпілотників різних типів, серед яких 49 реактивних дронів. Повітряні цілі заходили на територію України одразу з восьми напрямків, а до відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби, безпілотних систем та мобільні вогневі групи. Станом на 08:00 Сили оборони повідомляли про 114 збитих або подавлених БпЛА, однак уникнути влучань повністю не вдалося.

    Атака розпочалася ще близько 18:00 5 жовтня і тривала протягом усієї ночі та ранку. За даними Повітряних сил, російські війська використовували ударні БпЛА типу Shahed, апарати «Гербера», «Бандероль»/«Дань-Т», дрони-імітатори «Пародія», а також реактивні безпілотники. Запуски здійснювалися з районів Орла, Курська, Шаталового, Міллерового та Приморсько-Ахтарська у Росії, з тимчасово окупованого Донецька, району Гвардійського в окупованому Криму та з акваторії Азовського моря.

    Таким чином, російські війська намагалися атакувати Україну одночасно з півночі, сходу та півдня. Саме велика кількість напрямків ускладнює роботу протиповітряної оборони, адже цілі можуть одночасно рухатися різними маршрутами та змінювати курс уже під час польоту.

    Окремою особливістю цієї атаки стала велика кількість реактивних безпілотників — 49 одиниць, тобто понад третина від загальної кількості запущених апаратів. Для порівняння, «Ненька інфо» вже писала про дедалі активніше застосування Росією швидкісних дронів. У матеріалі «Реактивний терор»: РФ випустила зграї швидкісних дронів по містах України йшлося про те, що такі засоби повітряного нападу стають помітнішою частиною російської тактики.

    ППО знешкодила 114 дронів, але є численні влучання

    За попередніми даними Повітряних сил, станом на 08:00 українська протиповітряна оборона збила або подавила 114 із 137 запущених БпЛА. При цьому влучання засобів повітряного нападу зафіксували на 17 локаціях, а ще на чотирьох місцях упали уламки збитих цілей. На момент публікації ранкового зведення атака ще не була повністю завершена — у повітряному просторі залишалося кілька російських дронів.

    Це вже не перша масштабна атака останніх днів із використанням значної кількості реактивних БпЛА. Раніше «Ненька інфо» повідомляла про нічну атаку 108 дронами, серед яких було 47 реактивних. Тоді ППО збила або подавила 88 повітряних цілей, однак влучання також фіксували в різних регіонах.

    У Запоріжжі удар припав на міст через Дніпро

    Одним із найсерйозніших епізодів ранку став удар по транспортній інфраструктурі Запоріжжя.

    Російські війська атакували один із мостів через Дніпро, після чого рух переправою тимчасово перекрили. За уточненою інформацією місцевої влади, внаслідок атаки постраждали п’ятеро людей. Серед них — жінки віком 24 і 59 років, 36-річний чоловік, а також двоє чоловіків 43 і 54 років. Останні є працівниками Червоного Хреста і їхали на роботу, коли стався удар.

    Початкові повідомлення містили інформацію лише про двох постраждалих чоловіків, однак згодом кількість поранених зросла до п’яти.

    Цей удар вкотре показав, що транспортні переправи залишаються серед об’єктів, які потрапляють під російські атаки.

    Лише кількома днями раніше схожа ситуація сталася у Києві. «Ненька інфо» повідомляла про удар реактивним дроном по Північному мосту, а також про нове влучання у дорожнє полотно Південного мосту.

    Через проблеми з переправами між берегами столиці міська електричка фактично стала одним із резервних способів перетину Дніпра. Детальніше про це «Ненька інфо» писала у матеріалі «Мости перекриті, але електричка їде: Kyiv City Express з’єднує два береги Києва».

    У Києві горіли автомобілі та дах навчального закладу

    Наслідки нічної атаки фіксували і в столиці.

    Ще ввечері 5 жовтня у Печерському районі уламки російського безпілотника впали у дворі біля житлового будинку. Через це загорілися два припарковані легкові автомобілі, ще одна машина була пошкоджена. За даними рятувальників, загиблих і постраждалих не було.

    Уже вранці 6 жовтня уламки повітряної цілі спричинили пожежу на даху навчального закладу в Оболонському районі Києва. Рятувальники загоряння ліквідували. За офіційною інформацією, люди не постраждали.

    Столиця останніми днями перебуває під регулярними дроновими атаками, під час яких під удар потрапляють не лише житлові та промислові об’єкти, а й транспортна інфраструктура.

    В Одесі після атаки загорілося приватне підприємство

    Ще одним напрямком нічної атаки стала Одещина.

    В Одесі російський удар пошкодив будівлю приватного підприємства. На об’єкті виникла пожежа, яку оперативно ліквідували рятувальники. За даними Одеської ОВА, постраждалих немає. Житловий сектор унаслідок цієї атаки також не зазнав руйнувань.

    При цьому атака відбулася буквально наступної ночі після масованого удару по Одеській області, коли під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура.

    Майже 20 атак дронами на Дніпропетровщині

    На Дніпропетровщині російські війська протягом вечора та ночі майже 20 разів застосовували безпілотники проти трьох районів області.

    За даними обласної влади, на Нікопольщині під атаками були Нікополь, Марганецька, Покровська, Томаківська та Червоногригорівська громади. Пошкоджено приватний будинок та автомобіль, двоє людей дістали поранення.

    У Зеленодольській громаді Криворізького району після удару виникла пожежа. У Синельниковому російські війська атакували підприємство, де також спалахнула пожежа.

    Таким чином, географія наслідків нічної атаки охопила одразу кілька регіонів — від Києва та Запоріжжя до Одеси й Дніпропетровщини.

    Реактивні дрони стають дедалі помітнішою частиною атак

    Особливу увагу у статистиці останньої ночі привертає саме кількість реактивних БпЛА.

    Якщо раніше основу великих атак становили переважно Shahed та дрони-імітатори, то тепер у повітряних зведеннях дедалі частіше окремо фігурують десятки швидкісних апаратів. 49 реактивних дронів лише за одну ніч — це один із головних показників атаки 6 жовтня.

    Для української ППО це означає необхідність одночасно працювати проти різних типів цілей — від повільніших безпілотників та імітаторів до швидкісних апаратів, які мають менше часу перебувати в зоні роботи конкретного засобу перехоплення.

     

  • Частина Одеси залишилася без світла: аварія накрила одразу три райони

    Частина Одеси залишилася без світла: аварія накрила одразу три райони

    В Одесі вранці 5 жовтня сталася аварія на енергетичному обладнанні, через яку без електропостачання тимчасово залишилися мешканці частини Київського, Приморського та Хаджибейського районів. Про це повідомили у ДТЕК «Одеські електромережі». 

    За даними компанії, фахівці почали огляд обладнання, щоб визначити обсяг необхідного ремонту та якнайшвидше повернути світло споживачам. Спочатку роботи були прив’язані до безпекової ситуації та завершення повітряної тривоги. 

    Через знеструмлення в місті виникли проблеми й з роботою електротранспорту. Тимчасово не курсували тролейбус №12 та трамваї №13, 17 і 18, а низка інших маршрутів працювала за зміненими схемами. 

    Зокрема, тролейбус №7 курсував від вулиці Новосельського до стадіону СКА, №9 — від Рішельєвської до залізничного вокзалу, а №10 — від Приморської до вокзалу. Трамвай №10 ходив від Старосінної площі до Тираспольської, а №5 — від Автовокзалу до парку Шевченка. 

    У ДТЕК наголошують, що йдеться саме про аварійну ситуацію на обладнанні, а не про планові чи стабілізаційні графіки відключень. Станом на ранок 5 жовтня загальноукраїнських планових обмежень електропостачання на цей день не анонсували.

    Водночас аварія сталася на тлі складної безпекової ситуації в регіоні. Тієї ж ночі Росія масовано атакувала Одеську область, під ударом опинилися промислова та портова інфраструктура, виникли масштабні пожежі. Офіційно ДТЕК не пов’язував ранкову аварію на обладнанні безпосередньо з цією атакою. 

    Енергетики продовжують ремонтні роботи. Точний час повного відновлення електропостачання у всіх знеструмлених районах поки не названий.

  • Квиток російською і вистава без української: на одеські «Маски» склали новий протокол

    Квиток російською і вистава без української: на одеські «Маски» склали новий протокол

    Одеська комік-трупа «Маски» знову стала фігурантом справи про можливе порушення мовного законодавства. Цього разу приводом став документ для входу на виставу, надрукований російською мовою. Про це повідомило видання «Одеське життя».

    Скаргу подавав один із відвідувачів театру. Він сфотографував документ і передав матеріали представниці Уповноваженого із захисту державної мови в Одеській області Анні Неруш.

    У театрі заявили, що йдеться нібито не про квиток, а про запрошення для пільгових категорій глядачів. Представники «Масок» також звернули увагу, що на ньому не вказано рік друку, а такі запрошення могли зберігатися тривалий час.

    Однак ці аргументи не переконали представницю мовного омбудсмена. За її словами, реквізити документа відповідають визначенню вхідного квитка. Крім того, стаття 23 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» поширюється не лише на квитки, а й на інші інформаційні матеріали про культурні заходи. Закон прямо передбачає, що оголошення, афіші, інформаційні матеріали та вхідні квитки мають виготовлятися державною мовою.

    Рік використання документа, за даними видання, допоміг встановити сам скаржник. Він повідомив, що придбав його саме у 2026 році. Також чоловік заявив, що вистава нібито проходила переважно російською мовою, через що він залишив зал до її завершення. Це наразі є його свідченням у межах розгляду скарги.

    Мовне законодавство передбачає, що культурно-мистецькі та розважальні заходи в Україні проводяться державною мовою, хоча використання інших мов допускається у визначених законом випадках, зокрема коли це виправдано художнім задумом. Для державних і комунальних театрів вистави іншою мовою мають супроводжуватися перекладом українською.

    Для «Масок» це вже не перший подібний випадок. За даними «Одеського життя», раніше щодо театру вже складали протоколи через порушення мовного законодавства, а у березні повідомлялося про штрафи на загальну суму 17 тисяч гривень.

    Тепер новий епізод з квитком має отримати окрему правову оцінку.

  • Масштабні пожежі й сильне задимлення: Росія вночі накрила ударами Одещину

    Масштабні пожежі й сильне задимлення: Росія вночі накрила ударами Одещину

    Одеська область у ніч на 5 жовтня зазнала масованої російської повітряної атаки. Під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі та сильне задимлення, через що до обстеження територій залучили спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС. За попередньою інформацією влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Про наслідки нічної атаки вранці повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. За його даними, Росія здійснила масований удар по регіону, а цілями стали одразу кілька типів цивільної інфраструктури.

    Після ударів у різних місцях почалися пожежі. На оприлюднених владою та рятувальниками кадрах видно значні осередки займання і густий дим над територіями, де працювали підрозділи ДСНС.

    Станом на ранок усі пожежі вдалося ліквідувати.

    Через задимлення перевіряли повітря

    Особливу увагу рятувальники приділили сильному задимленню після удару по промислових об’єктах.

    Спеціалісти радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС провели заміри на місцях пожеж. За результатами обстеження небезпечних речовин у повітрі не виявили.

    Така перевірка проводиться у випадках, коли після великих пожеж або пошкодження промислових об’єктів існує ризик потрапляння небезпечних продуктів горіння у повітря.

    За інформацією Одеської ОВА, ситуація після ліквідації вогню була контрольованою, а відповідні служби продовжували працювати на місцях влучань і усувати наслідки атаки.

    Пошкоджено дачний будинок у Вилковому

    Окремі подробиці з’явилися і щодо Ізмаїльського району області.

    Ізмаїльська районна державна адміністрація повідомила, що під час нічної повітряної атаки у Вилковому було пошкоджено дачний будинок.

    За даними районної влади, удар припав по цивільній інфраструктурі. Інформації про постраждалих не надходило.

    Таким чином, географія нічної атаки охопила не лише об’єкти промисловості й портового господарства, а й житловий та дачний сектор.

    На момент публікації повного переліку пошкоджених об’єктів влада ще не оприлюднювала.

    Одеські порти залишаються однією з регулярних цілей атак

    Одеська область упродовж повномасштабної війни систематично зазнає російських ударів по портовій та логістичній інфраструктурі.

    Порти регіону відіграють ключову роль в українському експорті, зокрема в транспортуванні зернових та іншої продукції морським коридором.

    Одеська ОВА раніше повідомляла, що навіть на тлі регулярних атак морські порти області продовжують працювати та залишаються важливою частиною української економіки і глобальної продовольчої логістики.

    Це далеко не перша масштабна атака на портову інфраструктуру регіону.

    У березні Росія масовано атакувала південь Одещини ударними безпілотниками. Тоді пошкоджень зазнали об’єкти енергетичної, промислової та портової інфраструктури, а також баржа і приватне житло.

    Про той удар раніше писала «Ненька інфо». Росія масовано атакувала південь Одещини дронами, пошкоджено портову інфраструктуру — Ненька інфо

    Ще один удар стався 20 березня. Тоді, за даними влади, російські безпілотники пошкодили два цивільні судна, які перебували біля причалів, а також портову інфраструктуру. Судна були завантажені зерном. Уночі РФ атакувала Одещину: пошкоджено порт і зернові об’єкти — Ненька інфо

    У вересні Одещина також пережила важкий удар

    Масованих атак область зазнавала і зовсім недавно.

    У ніч на 1 вересня російські війська застосували проти регіону реактивні безпілотники, баражуючі боєприпаси та крилаті ракети. Пошкоджень тоді зазнали об’єкти житлової, енергетичної та портової інфраструктури в кількох районах.

    «Ненька інфо» повідомляла, що серед цілей була також поромна переправа, яка забезпечує сполучення в напрямку Румунії. Пекельна ніч на півдні: РФ атакувала поромну переправу та житлові квартали Одещини — Ненька інфо

    Наприкінці вересня внаслідок чергових ударів по Одещині було пошкоджено цивільне підприємство, портову інфраструктуру, ліцей, притулок для тварин, приватний будинок та транспорт. Тоді повідомлялося і про постраждалих.

    Росія продовжує атакувати цивільну інфраструктуру регіону

    Нічний удар 5 жовтня вкотре став частиною серії атак на об’єкти Одеської області.

    Цього разу влада повідомляє про пошкодження промислової й портової інфраструктури та дачного сектору, але, за попередніми даними, людських жертв вдалося уникнути.

    Особливо масштабними стали пожежі. Через їхній характер і значне задимлення рятувальникам довелося додатково перевіряти територію на наявність небезпечних речовин, однак результати замірів загрози не показали.

    До ранку вогонь повністю ліквідували. На місцях ударів залишилися працювати рятувальники, комунальні та інші профільні служби, які продовжують розбирати наслідки атаки.