Golosnovinua.com

Позначка: Одеська митниця

  • Звинувачення у поборах і торгівлі рішеннями: що відомо про ситуацію на Одеський митниці

    Звинувачення у поборах і торгівлі рішеннями: що відомо про ситуацію на Одеський митниці

    Олександр Володимирович Бойко, керівник підрозділу внутрішньої безпеки Одеська митниця, став фігурантом публічних звинувачень у можливій корупційній діяльності. За масовими свідченнями представників зовнішньоекономічної діяльності та працівників митниці, у період його керівництва, за їхніми словами, могла діяти система неправомірних поборів під час митного оформлення вантажів.

    За озвученою інформацією, йдеться про фіксовані суми залежно від типу імпорту: від 200 до 500 доларів за так званий «сірий» і «чорний» імпорт, близько 50 доларів за «білий» однотоварний вантаж, близько 100 доларів за змішаний вантаж, а також окремі платежі за безперешкодний транзит через пункти пропуску до інших митниць. Окремо згадується можливість продажу службових рішень — візування наказів, запуску або зупинки перевірок та погодження кадрових переміщень — за суми від 500 до 2000 доларів.

    Також повідомляється про використання дисциплінарних проваджень як інструменту впливу на працівників. За твердженнями окремих інспекторів, подібні провадження могли відкриватися вибірково, що створювало атмосферу тиску всередині структури.

    Окремий блок звинувачень стосується митного оформлення автомобіля Audi A6, ввезеного через пост «Чорноморськ». За наявною інформацією, транспортний засіб міг бути оформлений із суттєвим заниженням митної вартості. Також зазначається, що раніше за подібною схемою був оформлений автомобіль цієї ж марки для родини посадовця. Вказаний у публікаціях номер кузова може бути предметом перевірки у межах офіційного розслідування.

    Додатково згадується можливий епізод щодо оформлення інвалідності, який, за повідомленнями, міг бути пов’язаний із уникненням мобілізаційних зобов’язань. Також зазначається, що посадовець неодноразово виїжджав за кордон.

    У деклараційних даних, які наводяться у відкритих джерелах, фігурує відсутність нерухомого майна та наявність двох автомобілів: Volkswagen Golf Alltrack (в оренді) та Audi A6 у власності. Окремо звертається увага на збіг комбінації номерних знаків орендованого та власного авто, що стало предметом публічного обговорення.

    Наразі офіційні коментарі від згаданих осіб у матеріалі не наводяться. Інформація ґрунтується на свідченнях та публікаціях у медіа. За наявності підстав ситуація може стати предметом перевірок з боку уповноважених органів.

  • На кордоні з Молдовою митник наживався на «спрощеному оформленні» пасажирів

    На кордоні з Молдовою митник наживався на «спрощеному оформленні» пасажирів

    Білгород-Дністровський міськрайонний суд затвердив угоду про визнання винуватості колишнього головного державного інспектора оперативного відділу №4 управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Одеської митниці Віталія Чмеля.

    Чоловіка визнано винним у отриманні неправомірної вигоди (ч. 1 ст. 368 ККУ) та отриманні вигоди за вплив на посадових осіб (ч. 2 ст. 369-2 ККУ).

    За версією слідства, Чмель пропонував водіям мікроавтобусів Mercedes Sprinter, які перевозили пасажирів з Молдови до України, «спрощене» оформлення:

    • за 100–300 доларів — безперешкодне митне оформлення ручної поклажі та багажу, прискорення процедури, уникнення «штучних перешкод»;

    • додатково 50–150 доларів — вплив на прикордонників для прискорення прикордонного контролю та уникнення затримок.

    Зафіксовані епізоди:

    • грудень 2022 року — Чмель надав свій номер телефону для координації;

    • 11 січня 2023 року — обіцяв оформлення на ранок 12 січня за 200 доларів + 50 доларів за вплив на прикордонників;

    • 12 січня 2023 року — отримав 250 доларів (200 — за митницю, 50 — за прикордонників);

    • 19 січня 2023 року — отримав 450 доларів (300 — за митницю, 150 — за прикордонників) під час оформлення трьох мікроавтобусів.

    Загальна сума неправомірної вигоди склала 700 доларів. 22 червня 2023 року між Чмелем, прокурором Одеської обласної прокуратури та захисником було укладено угоду про визнання винуватості за ст. 468–476 КПК України. Обвинувачений повністю визнав свою вину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочинів, підтвердивши обставини на допиті.

    Інших учасників схеми не встановлено. На момент злочину Чмель був інвалідом 2 групи, одружений, мав двох неповнолітніх дітей та раніше не притягувався до кримінальної відповідальності.

  • Дмитро Забавський претендує на посаду голови ДМСУ попри корупційні скандали в Одесі

    Дмитро Забавський претендує на посаду голови ДМСУ попри корупційні скандали в Одесі

    Питання призначення нового голови Державної митної служби України знову актуалізувалося на тлі затяжної реформи митної системи. Одним із претендентів називають нинішнього заступника директора департаменту ДМСУ та начальника оперативного управління з боротьби з контрабандою Дмитра Забавського. Водночас його попередній досвід роботи в Одесі у 2022 році залишається предметом гострих дискусій.

    У період повномасштабної війни, коли експорт став критично важливим для наповнення бюджету та підтримки армії, Одеська митниця опинилася в центрі масштабних зловживань. За оцінками, лише через недекларування доходів від експортних операцій державний бюджет недоотримав близько 5,2 млрд грн. Саме тоді Забавський обіймав посаду виконувача обов’язків заступника начальника Одеської митниці.

    Схеми, які діяли в регіоні, виходили за межі традиційного “прискорення” оформлення товарів. Ключовим механізмом стала процедура “переробки за межами митної території”. Формально продукція вивозилася для обробки з подальшим поверненням, фактично ж товари реалізовувалися на міжнародному ринку без сплати належних митних платежів. Такий підхід дозволяв мінімізувати податкове навантаження, створюючи суттєві втрати для бюджету.

    Паралельно правоохоронці фіксували ще один резонансний напрям — продаж підроблених посвідчень ОБСЄ вартістю близько 6,8 тис. доларів. Документи нібито гарантували “бронювання” від мобілізації. Усе це відбувалося на тлі впровадження режиму експортного забезпечення, який мав гарантувати стабільні надходження валютної виручки та податків до бюджету в умовах воєнного стану.

    У 2022 році Комітет Верховної Ради з питань фінансів і митної політики рекомендував переглянути кадрові рішення щодо керівництва Одеської, Закарпатської та Волинської митниць. Однак публічних наслідків для керівників цих підрозділів не відбулося. Забавський продовжив кар’єру в центральному апараті.

    Додаткові запитання викликають деклараційні дані посадовця. У попередніх деклараціях син Владислав був зазначений як громадянин України, хоча отримав російський паспорт у Ростовській області 3 січня 2023 року. У новій декларації він узагалі не вказаний серед членів сім’ї. Водночас 7 червня 2024 року Владислав Забавський отримав новий російський паспорт у так званій “лнр”.

    Майновий стан родини також привертає увагу. У власності перебувають кілька квартир, житловий будинок та автомобілі MG 350 і Mitsubishi Outlander Sport. При цьому офіційні доходи Забавського за 2022–2024 роки становили приблизно 439 937 грн від Одеської митниці, 93 090 грн від Полтавської митниці, а також додаткові незначні виплати.

    На тлі мільярдних бюджетних втрат, які фіксувалися під час роботи Одеської митниці у 2022 році, питання кадрових рішень набуває системного значення. Призначення керівника Державної митної служби — це не лише управлінський крок, а сигнал міжнародним партнерам про реальні наміри України реформувати митну сферу.

    Чи зможе людина, яка працювала в період найбільш резонансних митних схем воєнного часу, стати символом перезапуску служби — питання, яке нині активно обговорюється як у політичних, так і в експертних колах.

  • Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат до Держмитниці Бойко під час зернових схем відповідав за внутрішню безпеку

    Кандидат на посаду голови Держмитниці Олександр Бойко наразі очолює відділ правової роботи Львівської митниці. Раніше він очолював відділ внутрішньої безпеки Одеської митниці саме у період, коли там відбувалися скандальні «зернові» схеми під керівництвом Михайла Мірошніченка.

    З серпня 2022 до січня 2023 року Бойко відповідав за виявлення порушень законодавства посадовцями митниці та співпрацю з правоохоронними органами. Саме тоді ДБР зафіксувало схему приховування товарів від розмитнення, завдані збитки бюджету сягнули 47 млн грн.

    За даними СБУ та БЕБ, через одеські порти у 2022 році вивезли понад 1 млн тонн зернових сумнівного походження, що завдало державі збитків приблизно на 5,2 млрд грн. ТСК підкреслила недбале виконання обов’язків керівництвом ДМС та Одеської митниці, що дозволило схемам функціонувати.

    Нині Бойко подався на конкурс керівника Держмитниці і у своєму мотиваційному листі заявляє про готовність забезпечити прозорість та доброчесність у роботі відомства. Водночас експерти Антикорупційного центру «МЕЖА» зазначають, що питання щодо ролі внутрішньої безпеки у період масштабних зернових схем залишаються відкритими.

    Антикорупційний центр «МЕЖА» продовжує моніторинг усіх кандидатів на посаду голови Держмитниці та надсилає результати конкурсній комісії.

  • Заступника начальника Одеської митниці звинувачують у схемі з соєю на десятки мільйонів доларів

    Заступника начальника Одеської митниці звинувачують у схемі з соєю на десятки мільйонів доларів

    В Одеській митниці викрили масштабну корупційну схему, яка лише за липень 2025 року завдала бюджету України збитків на понад 215 мільйонів гривень. За попередніми даними, організатором оборудки став заступник начальника митниці з питань митних платежів Віталій Зварич, який нібито розробив механізм обходу експортного забезпечення.

    Цю систему уряд запровадив восени 2024 року для наповнення бюджету та підтримки армії. Проте посадовець використав її у власних інтересах.

    Схема працювала через митний режим «переробка за межами митної території». За документами товари оформлювалися як такі, що начебто відправляються на переробку в інші країни, завдяки чому з них не стягувалися податки та збори. Насправді ж продукція ніколи не поверталася до України, а реалізовувалася на світовому ринку.

    Лише за один місяць через цей механізм було оформлено дві великі партії сої від компанії ТОВ «АЛТЕКС ГРУПП» на адресу підприємства з ОАЕ. Перша становила 60 тисяч тонн вартістю $22 мільйони, друга — 40 тисяч тонн на $15 мільйонів.

    Додатковий резонанс викликала участь судна ALAA M, яке неодноразово перевозило сою сумнівного походження. З’ясувалося, що воно заходило в Одеський порт без належних перевірок і навіть прибувало з тимчасово окупованого Криму. Така бездіяльність митних органів викликала обурення, адже у розпал війни Україна фактично допускала можливість незаконних поставок із територій, контрольованих ворогом.

    Попри гучний скандал, керівництво Одеської митниці намагається дистанціюватися від відповідальності. Для «перевірки фактів» створюються внутрішні комісії, що більше нагадує спробу відбілювання, ніж реальне розслідування.

  • Ексчиновниця Одеської митниці програла апеляцію у справі про недостовірне декларування

    Ексчиновниця Одеської митниці програла апеляцію у справі про недостовірне декларування

    Ексзаступниця начальника управління боротьби з митними правопорушеннями Одеської митниці Оксана Чернявська стала фігуранткою одразу кількох справ. Окрім резонансного розслідування щодо незаконного збагачення, вона намагалася оскаржити перевірку про недостовірне декларування, але програла апеляцію.

    Про це стало відомо з рішення Одеського апеляційного адміністративного суду у справі №815/5299/17, повідомляє 368.media.

    Ще у жовтні 2017 року Чернявська подала до суду на департамент захисту економіки Нацполіції та його обласне управління, вимагаючи визнати незаконною перевірку її електронної декларації. Мовилося про несвоєчасне повідомлення НАЗК щодо продажу автомобіля Mercedes-Benz ML-350: машину було переоформлено 5 жовтня 2016 року, але декларацію оновлено лише у червні 2017-го.

    Чернявській інкримінували порушення ст. 366-1 КК України, а сама вона у першій інстанції змогла добитися позитивного для себе рішення — суд визнав дії поліції протиправними. Однак апеляційний суд скасував це рішення та відмовив у задоволенні позову.

    Судді встановили, що правоохоронці діяли в межах закону, а повторна перевірка була ініційована через виявлені недоліки у попередньому висновку. Також зауважено, що Чернявська не конкретизувала, які саме дії оскаржує, що ускладнило розгляд справи.

    Водночас у матеріалах справи зазначається, що двоє посадовців, які допустили помилки при первинній перевірці, були притягнуті до дисциплінарної відповідальності.

    Раніше повідомлялося, що Чернявська також фігурує у справі щодо незаконного збагачення. За даними слідства, вона володіє статками, які не відповідають її офіційним доходам.

  • Митник з Одеси задекларував Audi Q7 за 390 тисяч гривень: чи реальна ця ціна?

    Митник з Одеси задекларував Audi Q7 за 390 тисяч гривень: чи реальна ця ціна?

    Посадовець поста «Одеса-порт» Одеської митниці Сергій Астанкевич придбав елітний кросовер Audi Q7 2019 року випуску за вкрай заниженою ціною — всього 390 000 гривень. Для порівняння, на українських автосайтах вартість такої моделі коливається від 1,5 до 2 мільйонів гривень залежно від пробігу та комплектації.

    У цій ситуації виникає питання щодо можливого заниження в ціні договору купівлі-продажу, що є розширеною схемою утримання від податків або отримання реальних доходів. Особливо це стосується митників, які можуть мати доступ до “сірих” схем імпорту автомобілів через Одеський порт.

    У декларації не вказані члени сім’ї – дружина, діти чи інші родичі. Чоловік вказав зарплату в 404 тис. гривень та ще 96,5 тис. гривень пенсії. Також в чоловіка є 190 тис. гривень й 8 тис. доларів готівкою.

    Квартира в Одесі (63 кв.м) набута 30 травня 2005 року. Вартість не вказана. Ринкова ціна подібних квартир у 2024 році в Одесі – від 1,5 до 2 млн грн залежно від району (наприклад, Приморський чи Київський).

    Житловий будинок в 120,7 кв.м у Овідіопольській громаді Одеської області, набутий 19 квітня 2021 року за 892 тис. грн, та земельна ділянка кооператива “Румб”.

    Також в чоловіка є катер UMS 450 (2016), набутий 10 жовтня 2016 року за 75 тис. гривень.

    У декларації Сергій Астанкевич вказав, що 10 липня 2024 року придбав Audi Q7 за 390 000 грн (приблизно 9,5 тис. доларів). Але чи реальна ця ціна? На популярних майданчиках із продажу авто в Україні (наприклад, Auto.Ria чи RST) середня ціна такої моделі коливається від 1,5 до 2 млн грн (37-750 тис. доларів) залежно від комплектації, пробігу та стану. Навіть у базовій версії з пробігом понад 100 тис. км такі авто рідко коштують дешевше 1,2 млн грн.

    Заниження ціни в договорі купівлі-продажу – поширена практика для уникнення податків чи приховування реальних доходів. У митників, які мають доступ до “сірих” схем імпорту авто через Одеський порт, це може бути частиною корупційного механізму.

  • Антикорупційні органи вимагають конфіскації майна родини Гринчишиних на 8,5 млн грн

    Антикорупційні органи вимагають конфіскації майна родини Гринчишиних на 8,5 млн грн

    Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) подала до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) два позови щодо конфіскації активів на загальну суму понад 8,5 мільйона гривень. Йдеться про посадовців Одеської митниці Сергія та Галину Гринчишиних, а також їхнього сина Сергія Гринчишина, який обіймає посаду заступника голови Обухівської райради. За висновками слідства, ці активи були набуті незаконним шляхом.

    Про це повідомляє Центр протидії корупції.

    Розслідування Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та САП встановило, що у 2021 році родина Гринчишиних стала власниками:

    • квартири в Одесі площею 103,8 кв. м;
    • квартири в Києві площею 105,5 кв. м, яку оформили на сина чиновників;
    • автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid 2018 року випуску.

    Право власності на ці активи було зареєстроване на їхню близьку родичку – 87-річну Клавдію Власову, що, на думку слідства, є схемою для приховування реальних власників.

    Аналіз фінансового стану родини митників вказує, що їхніх офіційних доходів було недостатньо для придбання такої нерухомості та автомобіля.

    Щойно антикорупційні органи розпочали моніторинг способу життя Гринчишиних, вони терміново продали ці активи, що лише підсилило підозри слідчих.

    Зважаючи на виявлені порушення, прокурор САП звернувся до ВАКС з позовами про конфіскацію активів на користь держави. Вартість цих активів та доходів від їхнього продажу оцінюється у 8,5 млн грн.

    Нагадаємо, топчиновники Одеської митниці не декларують автівки, житло та майно за кордоном, придбані за гроші від контрабандних схем.

  • Керівник поста Одеської митниці затриманий за вимагання хабарів

    Керівник поста Одеської митниці затриманий за вимагання хабарів

    Правоохоронці затримали в.о. заступника начальника — начальника відділу митного оформлення одного з постів Одеської митниці, який систематично вимагав хабарі від юридичних та фізичних осіб за прискорення процедури митного оформлення товарів. Цей випадок став черговим підтвердженням наявності корупційних схем у державних органах, що займаються контролем та регулюванням міжнародної торгівлі.

    За різні суми хабарів він «гарантував» якнайшвидше митне оформлення вантажів без проведення обов’язкових форм митного контролю. У разі відмови платити – оформлення затягували або взагалі відмовляли в ньому. Загалом правоохоронці зафіксували фактів незаконного збагачення на $2500. Під час передачі другої частини траншу його затримали правоохоронці.

    На підставі зібраних доказів фігуранту повідомили підозру за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України (вимагання та одержання неправомірної вигоди службовою особою).

    Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років із конфіскацією майна. Фігуранта відправлено під варту та відсторонено від займаної посади.

  • Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

    Скандал в Одеській міграційній службі: начальника звинувачують у приховуванні майна

    Начальник міграційної служби Одеської області Андрій Морару опинився у центрі скандалу через недекларування цінного майна. За даними розслідувачів, посадовець не вказав у своїй декларації особняк, комерційну нерухомість та елітний автомобіль, що викликало обурення громадськості та підозри в корупції.

    За даними Національного агентства із запобігання корупції, начальник регіонального управління міграційного контролю в Одеській області Андрій Морару не задекларував будинок в Одесі площею 200 м² із земельною ділянкою 637 м², в якій фактично проживав та оплачував комунальні платежі.

    Також у декларації не знайшли квартиру на 48,6 м², офіс, магазин, земельну ділянку Білгород-Дністровський та гараж у Затоці. Частину з цього він оформив на матір, частину – на дружину. А ще Морару не вказав у декларації Audi RS Q 8 (2021), який придбав у квітні 2023 року.

    Чиновнику загрожує від 51 до 85 тис. грн. штрафу, або від 150 до 240 годин громадських робіт, або до двох років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років.

    Це також до того, що він може отримати за отримання хабара $20 000 за уникнення депортації, на якій Морару спіймали ще влітку цього року. У вересні справу вже направили до суду.