Golosnovinua.com

Позначка: Одеська область

  • Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    Шукав легкі гроші — опинився в СБУ: одесит допомагав РФ полювати на українські нафтобази

    В Одесі військова контррозвідка Служби безпеки України викрила ймовірного агента російських спецслужб, який, за даними слідства, допомагав готувати масштабні ракетно-дронові удари по паливній інфраструктурі півдня України. Для пошуку потенційних цілей 20-річний чоловік встановлював GPS-трекери на автомобілі, що перевозили пальне. Таким чином росіяни розраховували відстежувати пересування автоцистерн і встановити розташування нафтобаз, які могли стати цілями для подальших атак. Співробітники СБУ виявили шпигунські пристрої, демонтували їх і затримали підозрюваного. Тепер йому загрожує довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Про викриття схеми 26 жовтня повідомила Служба безпеки України.

    За матеріалами слідства, затриманий раніше навчався в одному з одеських університетів, однак його відрахували через академічну неуспішність. Після цього молодий чоловік підробляв вантажником у поштовому відділенні та шукав додаткові джерела заробітку. Саме пошуки так званих легких грошей у Telegram-каналах, як стверджують правоохоронці, привернули до нього увагу представників російських спецслужб.

    За інформацією СБУ, після встановлення контакту з російським куратором чоловік погодився виконувати завдання на користь противника. Спочатку вони були пов’язані зі збиранням інформації про наслідки російських ракетних і дронових атак по Одесі. Підозрюваний мав оглядати відповідні території та фіксувати результати обстрілів, які цікавили представників РФ.

    Щоб не привертати зайвої уваги, він, за версією слідства, постійно змінював спосіб пересування містом. Для поїздок використовував маршрутні автобуси або ходив пішки. Такі дії, як вважають правоохоронці, були частиною спроб приховати його діяльність.

    Згодом завдання стали серйознішими. Російські спецслужби нібито доручили чоловікові встановити розташування нафтобаз і сховищ пально-мастильних матеріалів на півдні України. Ця інформація могла бути використана для планування нових ракетних і дронових ударів.

    Для виконання завдання підозрюваний придбав GPS-трекери. За даними СБУ, він встановив щонайменше два такі пристрої на транспортні засоби, що перевозили пальне. Один із них був військовим паливозаправником, інший — цивільним бензовозом.

    Правоохоронці встановили, що пристрої передбачали можливість віддаленого доступу. Російська сторона, за версією слідства, розраховувала використати інформацію про переміщення транспорту для виявлення об’єктів паливної інфраструктури.

    У СБУ зазначають, що отримані координати могли стати основою для підготовки масованих ударів по паливних сховищах. Такі атаки становили б небезпеку не лише для самих підприємств, а й для системи логістичного забезпечення українських військових.

    Паливна інфраструктура має важливе значення для роботи транспорту, промислових підприємств та забезпечення потреб Сил оборони. Пошкодження відповідних об’єктів може спричиняти перебої з постачанням пального, ускладнювати перевезення та створювати додаткове навантаження на логістичну систему.

    Особливо небезпечними можуть бути удари по місцях зберігання великих обсягів пального, оскільки вони здатні спричиняти пожежі та значні матеріальні руйнування.

    Саме тому, як пояснюють у СБУ, російські спецслужби приділяли увагу пошуку таких об’єктів. При цьому їхньою потенційною ціллю були не лише військові, а й цивільні елементи паливної інфраструктури.

    Однак реалізувати задум, за твердженням української спецслужби, противнику не вдалося. Контррозвідники завчасно виявили діяльність підозрюваного, знайшли встановлені пристрої та демонтували їх.

    Після цього чоловіка затримали. Під час обшуку правоохоронці вилучили його смартфон, у якому, за даними СБУ, містилися матеріали, що підтверджують контакти з представниками російських спецслужб.

    Які саме відомості були виявлені в телефоні, у відкритому повідомленні не деталізують. Остаточну доказову оцінку цим матеріалам мають надати в межах кримінального провадження.

    Слідчі повідомили затриманому про підозру за частиною другою статті 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану.

    За цією статтею передбачене покарання у вигляді 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.

    Наразі підозрюваний перебуває під вартою без права внесення застави. Водночас його провину ще має встановити суд.

    У СБУ повідомили, що операцію проводили співробітники військової контррозвідки спільно зі слідчими управління СБУ в Одеській області. Процесуальне керівництво здійснює обласна прокуратура.

    Ця справа стала черговим прикладом використання російськими спецслужбами дистанційного вербування через месенджери та соціальні мережі.

    У повідомленнях українських правоохоронців регулярно фігурують випадки, коли потенційних виконавців знаходять серед користувачів Telegram, які шукають додатковий заробіток або погоджуються на виконання сумнівних доручень.

    Іноді співпраця, за даними слідства, починається із завдань, які можуть здаватися незначними: збирання фотографій, спостереження за певними об’єктами чи передавання повідомлень. Надалі характер доручень може змінюватися, а зібрані матеріали — використовуватися для підготовки диверсій або ударів.

    Подібні епізоди вже фіксували в різних регіонах України. Зокрема, раніше «Ненька інфо» повідомляла про викриття підозрюваного у підготовці замовного вбивства на Київщині. У тій справі, за версією правоохоронців, 19-річний житель Миколаєва отримував завдання від представників російських спецслужб через Telegram, а згодом мав підготувати напад на визначену людину.

    Ще один випадок стосувався безпосередньо Одеси. У квітні 2026 року «Ненька інфо» розповідала про затримання місцевого таксиста, якого підозрювали у передаванні координат для російських ракетно-дронових атак. За повідомленнями правоохоронців, чоловік використовував свою роботу як прикриття для збирання розвідувальної інформації.

    Нинішня справа відрізняється тим, що, за твердженням СБУ, російські спецслужби намагалися отримувати необхідні дані не лише шляхом безпосереднього спостереження, а й за допомогою встановлених на транспорті електронних пристроїв.

    При цьому точну кількість об’єктів, які могли опинитися під загрозою, правоохоронці не називають. Також немає публічного підтвердження, що завдяки встановленим GPS-трекерам російська сторона встигла отримати координати конкретних нафтобаз.

    СБУ наголошує, що втручання контррозвідників дозволило запобігти використанню цієї схеми для підготовки атак.

    Затримання 20-річного одесита демонструє, як пропозиції швидкого заробітку в інтернеті, за версією слідства, можуть ставати початковим етапом вербування для роботи на іноземні спецслужби.

    У цій справі підозрюваний пройшов шлях від пошуку підробітку в Telegram до виконання завдань, які, за оцінкою українських правоохоронців, могли створити пряму загрозу стратегічно важливим об’єктам і забезпеченню Сил оборони.

    Наразі слідство триває, а остаточне рішення щодо винуватості затриманого має ухвалити суд.

  • Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Вогняна ніч на Одещині: Росія зруйнувала підприємство та двічі вдарила по рятувальниках

    Російські війська в ніч проти 26 жовтня завдали серії ударів по Одеській області, атакувавши приватне промислове підприємство та гаражний кооператив. Унаслідок влучань виникли масштабні пожежі, зазнали руйнувань виробничі приміщення, гаражі й автомобіль. Однак на цьому атака не завершилася: коли на місце прибули рятувальники, росіяни двічі повторно вдарили по території, де тривали роботи з ліквідації наслідків обстрілу. Працівники ДСНС встигли сховатися в укритті, але пошкоджень зазнала спеціальна рятувальна техніка.

    Про наслідки нічної атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами посадовця, російські військові кілька разів атакували цивільні об’єкти регіону, спричинивши масштабні займання.

    Першою відомою ціллю стало приватне промислове підприємство. Унаслідок атаки його будівлі зазнали значних руйнувань, після чого на території виникла пожежа.

    Поки рятувальники намагалися ліквідувати вогонь, російські війська завдали ще двох ударів безпосередньо по місцю проведення аварійно-рятувальних робіт.

    Як повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій, на момент повторних ударів вогнеборці перебували в укритті.

    Завдяки цьому серед особового складу вдалося уникнути постраждалих.

    Водночас російська атака пошкодила спеціальну пожежно-рятувальну техніку, яку використовували для ліквідації наслідків попередніх влучань.

    Інформацію про повторні удари підтвердили місцеві журналісти з посиланням на ДСНС.

    Пошкоджень зазнала й інша цивільна інфраструктура.

    За окремою адресою російські удари спричинили руйнування гаражного кооперативу.

    За даними рятувальників, пошкоджено чотири гаражі, після чого виникла пожежа. Один легковий автомобіль був повністю знищений.

    Загалом до ліквідації наслідків нічних атак залучили понад 50 працівників ДСНС.

    Вони працювали на кількох локаціях, де необхідно було загасити займання та запобігти подальшому поширенню вогню.

    За попередньою інформацією обласної влади та рятувальників, загиблих і постраждалих немає.

    Водночас остаточні масштаби пошкоджень підприємства, обсяг матеріальних збитків та вартість знищеного майна ще встановлюють.

    У перших офіційних повідомленнях не називали підприємство, яке опинилося під ударом, а також населений пункт, де розташовані пошкоджені об’єкти.

    Увечері 25 жовтня повітряну тривогу оголошували в Одеському районі через загрозу російських безпілотників, а згодом — і ракет.

    За інформацією Повітряних сил, о 22:34 велика група ударних БпЛА рухалася в напрямку Чорноморська.

    Про ці повідомлення та перебіг повітряної тривоги інформувало «Суспільне Одеса».

    Однак офіційно не підтверджено, що пошкоджене підприємство розташоване саме в Чорноморську. Тому пов’язувати конкретні влучання з цим містом наразі передчасно.

    Масштаб атаки був значним і на загальноукраїнському рівні.

    За інформацією Повітряних сил, у ніч проти 26 жовтня Росія застосувала проти України чотири ракети різних типів та 140 ударних безпілотників.

    Сили протиповітряної оборони знешкодили 115 повітряних цілей. Влучання зафіксували на 15 локаціях, ще в чотирьох місцях упали уламки збитих об’єктів.

    Одещина залишається одним із регіонів, які регулярно потерпають від ударів по промисловій, енергетичній та транспортній інфраструктурі.

    Зокрема, 23 жовтня російські війська атакували цивільні та промислові об’єкти області. Тоді пошкоджень зазнали території баз відпочинку, виробничі приміщення й об’єкти енергетики.

    Під час тих ударів також виникали пожежі, а місцеві служби були змушені працювати в умовах повторних повітряних тривог.

    Ще раніше, 20 жовтня, російська армія атакувала кілька енергетичних об’єктів Одеської області, що призвело до перебоїв з електропостачанням.

    Від початку жовтня російські війська неодноразово завдавали ударів по промисловій і портовій інфраструктурі регіону.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про масштабні пожежі та сильне задимлення після нічної атаки на Одещину 5 жовтня.

    Тоді під ударами опинилися об’єкти промислової та портової інфраструктури, а також дачний сектор. Через значне задимлення до обстеження територій залучали спеціалістів радіаційного, хімічного та біологічного захисту ДСНС.

    Нинішній обстріл привертає особливу увагу через повторні удари по місцю роботи екстрених служб.

    Після атак на цивільні об’єкти рятувальники змушені не лише ліквідовувати пожежі, а й постійно враховувати небезпеку нових влучань.

    Повторні удари ускладнюють гасіння та створюють додаткові загрози для людей, які намагаються врятувати майно й запобігти поширенню вогню.

    У ніч проти 26 жовтня саме перебування в укритті дозволило рятувальникам уникнути травмування під час повторної атаки.

    Наразі відповідні служби продовжують встановлювати остаточні наслідки обстрілу Одеської області.

    За підтвердженими даними, пошкоджені промислове підприємство, чотири гаражі та пожежно-рятувальна техніка, один легковий автомобіль знищено. Інформації про загиблих і поранених немає.

    При цьому точне місце атаки, типи застосованих засобів ураження та розмір збитків на момент перших повідомлень не уточнювалися.

  • Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російська атака по Одесі: пошкоджено дах багатоповерхівки, постраждала дитина

    Російські війська 18 жовтня знову атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджено дах багатоповерхового житлового будинку, після чого виникла пожежа. За попередніми даними, постраждали двоє людей, серед яких дитина віком до 14 років. На місці працюють рятувальники, медики та інші екстрені служби. Інформація про масштаби руйнувань і стан потерпілих уточнюється.

    Про наслідки російської атаки повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер у своєму офіційному Telegram-каналі.

    За словами очільника області, російські військові завдали чергового удару по цивільній інфраструктурі міста.

    Цього разу пошкоджень зазнав дах багатоповерхового житлового будинку. Після влучання виникло загоряння, яке почали ліквідовувати рятувальники.

    Станом на 13:34 було відомо про двох постраждалих, зокрема дитину молодшу за 14 років.

    Відомостей про характер травм, необхідність госпіталізації та точний вік дитини в першому повідомленні не було.

    Рятувальники ліквідовують наслідки удару

    Після російської атаки до пошкодженого будинку прибули всі необхідні екстрені служби.

    Основні завдання рятувальників — ліквідувати пожежу, обстежити пошкоджені конструкції та перевірити, чи немає людей, які потребують допомоги.

    Пошкодження покрівлі житлового будинку можуть становити небезпеку для мешканців, особливо якщо внаслідок вибуху постраждали несучі елементи або інженерні комунікації.

    Проте наразі офіційної інформації про руйнування несучих конструкцій, кількість пошкоджених квартир чи необхідність евакуації всього будинку немає.

    Також поки не повідомляється, скільки людей перебували в будівлі під час атаки.

    Місцева влада продовжує уточнювати обставини та наслідки російського удару.

    Росія не вперше атакує житлові багатоповерхівки Одеси

    Нинішній удар став продовженням серії атак на житлові квартали Одеси протягом останніх тижнів.

    Зокрема, 14 жовтня російські війська завдали удару по багатоповерховому будинку в місті.

    За повідомленням «Суспільне Одеса», тоді постраждав фасад будівлі, частково зруйнувалася квартира, вибило вікна та двері.

    Найбільших пошкоджень зазнало житло на 17-му поверсі. На момент влучання у квартирі нікого не було, тому обійшлося без постраждалих.

    Раніше, 28 вересня, Одеса також пережила удар по багатоповерховому житловому будинку.

    Тоді один із російських безпілотників пошкодив багатоповерхівку, зруйнувавши квартиру на 12-му поверсі.

    Вибуховою хвилею було пошкоджено фасад, балкони та вікна з першого до одинадцятого поверху.

    За уточненими даними місцевої влади, постраждали четверо людей.

    Про ту атаку «Ненька інфо» повідомляла в матеріалі «В Одесі після удару дрона загорілася багатоповерхівка: є постраждалі».

    Під ударами опиняються цивільні об’єкти

    Російські атаки по Одещині продовжують створювати небезпеку для мешканців обласного центру та навколишніх населених пунктів.

    Внаслідок обстрілів пошкоджень зазнають житлові будинки, підприємства, транспортна та інша цивільна інфраструктура.

    Після таких ударів рятувальникам доводиться одночасно гасити пожежі, розбирати пошкоджені конструкції та допомагати людям, чиї помешкання стали непридатними для проживання.

    Окремої уваги потребують родини з дітьми, люди похилого віку та мешканці, які не можуть самостійно залишити небезпечні приміщення.

    Міжнародне гуманітарне право забороняє умисні напади на цивільне населення та цивільні об’єкти. Конкретні обставини кожного удару встановлюються під час відповідного розслідування.

    Що відомо про атаку 18 жовтня

    Станом на перші повідомлення Одеської ОВА підтверджено пошкодження даху багатоповерхового житлового будинку та пожежу.

    Попередньо постраждали двоє людей, серед яких дитина до 14 років.

    На місці продовжують працювати екстрені служби.

    Остаточна кількість постраждалих, характер руйнувань і терміни завершення аварійно-рятувальних робіт ще уточнюються.

    Мешканців Одеси закликають не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та під час загрози нових атак перебувати в укриттях.

    У разі оновлення інформації від обласної військової адміністрації дані щодо наслідків удару можуть змінитися.

  • Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Американці хочуть купити Одеський припортовий, але злякалися ударів РФ

    Одна з найбільших приватизаційних угод 2026 року опинилася під загрозою через російські обстріли та політичну невизначеність. Одеський припортовий завод, який держава виставила на продаж за стартовою ціною 4,31 мільярда гривень, зацікавив інвесторів зі США та несподіваного українського претендента. Однак потенційні покупці не поспішають подавати заявки й перераховувати гарантійні внески. Американські компанії дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна з питаннями про безпеку Одеси, ризики нових російських атак та перспективи українсько-американських відносин. Уже 19 жовтня має відбутися аукціон, який покаже, чи готовий великий капітал інвестувати в українську промисловість під час війни.

    Про ситуацію навколо продажу підприємства розповів голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв’ю «Главкому».

    За його словами, інтерес до Одеського припортового заводу проявляють кілька американських компаній.

    Їх приваблює промисловий потенціал підприємства, його розташування поблизу морського порту та запропонована державою ціна.

    Однак ситуація різко ускладнилася після останньої хвилі російських обстрілів.

    Потенційні покупці почали сумніватися не стільки в комерційній привабливості підприємства, скільки в можливості безпечно володіти та управляти ним.

    Американські інвестори телефонують по кілька разів на день

    Дмитро Наталуха розповів, що представники американських компаній уважно стежать за розвитком воєнної ситуації в Україні.

    Після масованих російських атак вони дедалі частіше звертаються до Фонду державного майна за додатковими роз’ясненнями.

    Насамперед інвесторів цікавить, чи поширюється загострення безпекової ситуації на Одеську область.

    Особливе занепокоєння викликає можливість ударів по промисловій та портовій інфраструктурі.

    За словами Наталухи, представники американських компаній протягом останнього тижня телефонували по кілька разів на день, намагаючись з’ясувати, наскільки змінилися ризики.

    Інвестори також запитують, чи має українська влада інформацію про можливі подальші російські атаки.

    Однак наявність таких запитань ще не означає, що американські компанії остаточно відмовилися від участі в аукціоні.

    Станом на момент інтерв’ю потенційні покупці продовжували вивчати актив, але не ухвалили остаточних рішень щодо участі в торгах.

    Політика Трампа додала нових ризиків

    Окремою проблемою стала політична невизначеність у відносинах між Україною та Сполученими Штатами.

    За словами голови Фонду держмайна, американських інвесторів занепокоїли останні рішення адміністрації Дональда Трампа.

    Зокрема, йдеться про домовленості щодо російського дизельного пального та призупинення застосування нових санкцій проти Росії.

    На цьому тлі потенційні покупці почали цікавитися, чи не змінилося ставлення української держави до американського капіталу.

    Наталуха запевнив, що Україна залишається відкритою для інвесторів зі США.

    За його словами, правила приватизації не змінювалися, а участь у торгах відбувається на конкурентних засадах.

    Голова Фонду наголосив, що американські компанії можуть реєструватися на аукціон, сплачувати гарантійний внесок і змагатися за право придбати підприємство.

    Водночас останні політичні події стали ще одним чинником, який впливає на рішення інвесторів.

    Це важливо, оскільки придбання такого підприємства, як Одеський припортовий завод, передбачає довгострокові фінансові зобов’язання.

    Майбутньому власнику доведеться не лише сплатити вартість державного пакета акцій, а й вирішувати питання боргів, відновлення виробництва та подальшого розвитку підприємства.

    З’явився несподіваний український претендент

    Попри сумніви іноземних інвесторів, Фонд державного майна повідомив про нового потенційного учасника приватизації.

    За словами Наталухи, український інвестор, який раніше не демонстрував активної участі в процесі, несподівано почав цікавитися підприємством.

    Представники цього претендента запросили додаткову інформацію про актив і матеріали, необхідні для оцінювання його фінансового та виробничого стану.

    Голова Фонду вважає, що такий учасник потенційно може суттєво вплинути на перебіг приватизації.

    Проте назву компанії або ім’я кінцевого бенефіціара не оприлюднили.

    Також не повідомлялося, яку суму український інвестор готовий запропонувати за завод.

    Тому стверджувати, що підприємство вже має визначеного українського покупця, немає підстав.

    До того ж, за словами Наталухи, станом на 15 жовтня жоден із потенційних претендентів ще не сплатив гарантійного внеску.

    Саме від фактичної реєстрації учасників залежатиме, чи відбудуться конкурентні торги.

    За скільки держава продає Одеський припортовий завод

    На продаж виставлено державний пакет акцій розміром 99,5667% статутного капіталу Одеського припортового заводу.

    Відповідно до офіційного повідомлення Фонду держмайна, аукціон запланований на 19 жовтня 2026 року.

    Стартова вартість пакета акцій становить 4 308 275 796 гривень без ПДВ.

    Цю ціну затвердив Кабінет Міністрів України розпорядженням від 15 липня 2026 року №698-р.

    Продаж відбуватиметься через державну електронну систему «Прозорро.Продажі».

    Для участі потенційні покупці повинні сплатити гарантійний внесок у розмірі 215 413 789,80 гривні.

    Крок підвищення ціни становить приблизно 43,08 мільйона гривень.

    Відповідно до офіційного оголошення аукціону, приймання заявок завершується 18 жовтня о 20:00.

    Початок торгів призначено на 19 жовтня о 12:10.

    Таким чином, вирішальний етап приватизації має відбутися вже найближчого понеділка.

    Чому завод вважають стратегічним активом

    Одеський припортовий завод розташований у місті Південне Одеської області.

    Підприємство спеціалізується на виробництві аміаку та карбаміду, які використовуються, зокрема, у виробництві мінеральних добрив.

    Його важливою перевагою є розташування поблизу морської транспортної інфраструктури.

    Це дозволяє поєднувати виробництво хімічної продукції з її перевалкою та експортом.

    ОПЗ тривалий час залишався одним із найбільших хімічних підприємств України.

    Проте останніми роками він зіткнувся зі значними фінансовими та виробничими проблемами.

    Промислове виробництво на підприємстві фактично простоює з 2021 року.

    Водночас завод зберігає виробничі потужності, які за відповідних умов можуть бути використані для відновлення роботи.

    За інформацією Фонду державного майна, площа земельної ділянки підприємства становить 252,41 гектара.

    Детальні характеристики об’єкта оприлюднені на державному порталі приватизації.

    Борги перевищують стартову ціну в кілька разів

    Одним із головних чинників, які впливають на інвестиційну привабливість підприємства, залишається його фінансовий стан.

    За даними, оприлюдненими в матеріалах про приватизацію, станом на кінець березня 2026 року активи ОПЗ оцінювалися приблизно в 4,33 мільярда гривень.

    Водночас прострочена кредиторська заборгованість підприємства становила близько 17,57 мільярда гривень.

    Окремо повідомлялося про заборгованість перед працівниками та бюджетом.

    Таким чином, сума прострочених боргових зобов’язань значно перевищує стартову ціну пакета акцій.

    Однак необхідно враховувати, що структура боргів, правові спори та порядок їхнього врегулювання можуть мати суттєве значення для майбутнього покупця.

    Стартова ціна 4,31 мільярда гривень не означає, що саме такою сумою обмежаться всі майбутні витрати інвестора.

    Потенційному власнику також доведеться оцінювати потреби підприємства в модернізації, забезпеченні сировиною, відновленні виробництва та виконанні умов приватизації.

    Саме тому навіть зацікавлені компанії можуть витрачати багато часу на фінансову та юридичну перевірку активу.

    Чотири іноземні компанії вже вивчали підприємство

    Ще влітку 2026 року Фонд державного майна повідомляв про значний інтерес до Одеського припортового заводу.

    У липні Дмитро Наталуха заявляв, що чотири іноземні компанії уклали угоди про нерозголошення інформації та отримали доступ до додаткових матеріалів про підприємство.

    Представники потенційних покупців також відвідували виробничі потужності.

    За словами голови Фонду, зацікавленість проявляли інвестори зі Сполучених Штатів, Близького Сходу та Азії.

    Проте підписання угоди про нерозголошення інформації не є заявкою на участь в аукціоні.

    Це лише етап попереднього вивчення об’єкта.

    Наявність кількох компаній, які ознайомилися з документацією, не гарантує, що вони надалі внесуть гроші та братимуть участь у торгах.

    Чому приватизація може не відбутися

    Одеський припортовий завод уже неодноразово намагалися приватизувати.

    Попередні спроби ускладнювалися боргами, юридичними питаннями, коливаннями на світовому ринку добрив та недостатньою кількістю покупців.

    Нинішня ситуація має додатковий ризик — повномасштабну війну.

    Одеська область регулярно зазнає російських ракетних і дронових атак.

    Для інвесторів це означає необхідність враховувати можливі пошкодження промислового обладнання, обмеження логістики та витрати на відновлення.

    Крім того, покупець має оцінити можливості страхування воєнних ризиків і перспективи експорту готової продукції.

    Показовою стала ситуація з іншим великим державним підприємством — «Сумихімпромом».

    Його приватизаційний аукціон, призначений на 13 жовтня, не відбувся через відсутність учасників.

    Це демонструє, що інтерес до промислових активів не завжди перетворюється на реальні інвестиційні рішення.

    Водночас повторення такого сценарію для ОПЗ не є неминучим.

    Підсумок залежатиме від того, чи подадуть потенційні покупці заявки у встановлений строк.

    Що буде з підприємством після аукціону

    Якщо для участі зареєструється достатня кількість претендентів, продаж відбуватиметься на конкурентних засадах із підвищенням ціни.

    Потенційна конкуренція між українськими та іноземними компаніями може збільшити суму, яку держава отримає від приватизації.

    Однак якщо бажаючих придбати підприємство не буде, заплановані торги можуть визнати такими, що не відбулися.

    У такому разі організатор матиме визначати подальші кроки відповідно до законодавства про приватизацію.

    Можливим варіантом є повторне виставлення активу на продаж за новими умовами.

    Проте конкретного рішення щодо повторного аукціону Одеського припортового заводу наразі немає.

    Станом на 18 жовтня 2026 року Одеський припортовий завод залишається у процесі приватизації, а остаточний склад учасників аукціону ще не оголошений.

    Американські інвестори продовжують цікавитися підприємством, але побоюються російських обстрілів і політичної невизначеності.

    Одночасно з’явився український претендент, який може вплинути на результат торгів.

    Чи перетвориться цей інтерес на реальні заявки та фінансові пропозиції, стане відомо після завершення реєстрації та проведення аукціону.

    Для держави продаж Одеського припортового заводу стане перевіркою того, наскільки великий бізнес готовий вкладати мільярди гривень у стратегічні українські підприємства навіть під час повномасштабної війни.

  • Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    Викрадали просто з вулиць, били й катували: в Одесі дев’ятьом учасникам груп ТЦК винесли вироки

    В Одесі засудили дев’ятьох учасників груп оповіщення районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які незаконно затримували чоловіків, застосовували насильство й силоміць доставляли людей до ТЦК. Шестеро отримали реальні строки ув’язнення, а найсуворіше покарання становить сім років і один місяць позбавлення волі.

    Про це повідомляє Офіс генерального прокурора. Вироки суд ухвалив у вересні–жовтні 2026 року.

    За даними слідства, у квітні–травні 2026 року учасники груп оповіщення одного з районних ТЦК Одеси незаконно затримували чоловіків просто на вулицях міста. Потерпілих силоміць саджали в автомобілі та перевозили до територіального центру комплектування.

    Затримання супроводжувалися побиттям, погрозами та приниженнями. За матеріалами прокуратури, засуджені застосовували сльозогінний газ, фізичну силу й психологічний тиск. Чоловіків змушували називати персональні дані та повідомляти інформацію про інших осіб призовного віку.

    В окремих випадках насильство набувало особливо жорстоких форм. Одному потерпілому погрожували сексуальним насильством, а інший знепритомнів після застосування сльозогінного газу.

    Крім того, один із засуджених під час примусового перевезення чоловіка викрав із його гаманця 5200 гривень.

    Усі дев’ятеро обвинувачених визнали свою провину та уклали угоди з прокурорами. Суд затвердив ці домовленості й призначив покарання відповідно до встановленої ролі кожного учасника.

    Шестеро засуджених отримали реальні строки позбавлення волі. Найсуворіший вирок — сім років і один місяць ув’язнення. Двом іншим призначили по два роки службового обмеження з відрахуванням 10% грошового забезпечення в дохід держави.

    Ще один фігурант отримав п’ять років позбавлення волі з випробувальним строком два роки.

    Чотирьом засудженим також заборонили протягом трьох років обіймати посади в районних ТЦК та СП і брати участь у мобілізаційних заходах.

    Водночас судовий розгляд щодо ще двох обвинувачених у цій справі триває.

    Проблема порушень під час мобілізаційних заходів уже неодноразово привертала увагу громадськості. Раніше видання «Ненька інфо» повідомляло про позицію Міністерства оборони щодо незаконного перекриття доріг представниками ТЦК, а також про необхідність дотримання встановленого законодавством порядку оповіщення військовозобов’язаних.

    Крім того, «Ненька інфо» висвітлювала зміни в роботі ТЦК та скорочення кількості мобільних блокпостів, які впроваджувалися для впорядкування мобілізаційних процедур.

    Незаконне позбавлення волі, катування та застосування насильства не можуть виправдовуватися необхідністю проведення мобілізації.

    Вироки у справі одеських груп оповіщення підтверджують, що порушення прав громадян під час мобілізаційних заходів можуть призвести до реального позбавлення волі незалежно від військового статусу чи службових повноважень винних.

  • Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Український МіГ-29 міг упасти через нештатне спрацювання ракети: ДБР перевіряє версію Повітряних сил

    Державне бюро розслідувань перевіряє нову інформацію про причини катастрофи українського винищувача МіГ-29, який розбився 10 серпня 2026 року в Одеській області. Згідно з висновками службового розслідування командування Повітряних сил ЗСУ, однією з можливих причин аварії стало нештатне спрацювання керованої авіаційної ракети. Водночас остаточні обставини втрати бойового літака ще не встановлені.

    Про це 13 жовтня повідомило Державне бюро розслідувань.

    За інформацією правоохоронців, командування Повітряних сил завершило власне службове розслідування авіаційної події та передало його результати слідчим ДБР.

    Однією з версій, викладених у матеріалах, названо нештатне спрацювання керованої ракети.

    Однак слідчі наголошують, що ця версія потребує перевірки в межах кримінального провадження. Самого службового висновку недостатньо для остаточного встановлення причин катастрофи.

    Що сталося з МіГ-29 на Одещині

    Увечері 10 серпня український винищувач МіГ-29 виконував бойове завдання у Березівському районі Одеської області.

    За попередньою інформацією, літак був залучений до знищення російських ударних безпілотників.

    Під час виконання завдання виникла позаштатна ситуація, після якої винищувач загорівся.

    Пілот намагався врятувати бойову машину, однак через розвиток аварійної ситуації втратив керування.

    Льотчикові вдалося катапультуватися. Після цього його евакуювали до медичного закладу.

    У ДБР раніше повідомляли, що життю військовослужбовця нічого не загрожує.

    Сам винищувач було втрачено.

    Одразу після падіння літака на місце події прибули слідчі Державного бюро розслідувань.

    Вони оглянули територію, почали збирати уламки бойової машини, документувати обставини катастрофи та опитувати свідків.

    Головна версія — несправність під час запуску ракети

    У перші дні після катастрофи слідчі повідомляли, що розглядають кілька можливих причин аварії.

    Серед них були технічний стан авіаційної ракети, її придатність до застосування, а також дотримання правил підготовки й експлуатації літака.

    За наявною інформацією, позаштатна ситуація виникла під час бойового застосування озброєння проти ворожого безпілотника.

    Тепер у переданих Повітряними силами матеріалах окремо згадується можливе нештатне спрацювання керованої ракети.

    Водночас ДБР не повідомляло, що саме ракета остаточно визнана причиною пожежі та падіння винищувача.

    Також не оприлюднено технічних подробиць можливого збою або результатів дослідження авіаційного озброєння.

    Отже, робити висновки про несправність конкретного типу ракети чи відповідальність певних осіб наразі передчасно.

    Що показала «чорна скринька»

    Одним із ключових доказів у кримінальному провадженні є бортовий реєстратор літака.

    13 серпня ДБР повідомило, що його вдалося знайти серед уламків винищувача.

    Однак через пожежу пристрій отримав значні термічні пошкодження.

    Фахівцям необхідно було відновити реєстратор і зчитати інформацію, яка могла зберегтися після катастрофи.

    Саме ці дані можуть допомогти відтворити останні хвилини польоту, визначити послідовність подій та встановити, що відбувалося з літаком перед падінням.

    Станом на 13 жовтня ДБР повідомило про призначення комплексу експертиз, зокрема дослідження бортового реєстратора.

    Результатів експертних досліджень, які б остаточно пояснювали причину аварії, слідство поки не оприлюднило.

    За фактом катастрофи відкрили кримінальне провадження

    Розслідування проводять за частиною 2 статті 416 Кримінального кодексу України.

    Ця стаття стосується порушення правил польотів, підготовки до них або експлуатації літальних апаратів, якщо такі дії спричинили катастрофу чи інші тяжкі наслідки.

    Водночас відкриття провадження за цією статтею не означає, що вже встановлено конкретне порушення або визначено винну особу.

    Правоохоронці повинні дослідити всі можливі чинники, які могли призвести до втрати винищувача.

    Процесуальне керівництво здійснює Одеська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону.

    Раніше директор ДБР Олексій Сухачов повідомляв, що взяв розслідування на особистий контроль.

    Він наголошував на необхідності повної та об’єктивної перевірки всіх версій, без передчасного відкидання будь-якої з них.

    Коли стануть відомі остаточні причини

    У Державному бюро розслідувань пояснили, що остаточні висновки щодо катастрофи зроблять лише після отримання та оцінки результатів усіх призначених експертиз.

    Вони мають допомогти встановити, чи справді аварія була пов’язана з нештатним спрацюванням ракети, чи на розвиток подій вплинули інші обставини.

    Точної дати завершення розслідування поки не назвали.

    Таким чином, через два місяці після втрати українського МіГ-29 слідство отримало висновки Повітряних сил, але причину катастрофи остаточно ще не підтверджено.

    Наразі достеменно відомо, що винищувач загорівся під час бойового завдання 10 серпня, пілот успішно катапультувався, а слідчі досліджують пошкоджену «чорну скриньку» та інші матеріали для встановлення всіх обставин події.

  • Турецька база під Одесою та китайський капітал в українських портах, який неофіційний план обговорюють для Чорного моря

    Турецька база під Одесою та китайський капітал в українських портах, який неофіційний план обговорюють для Чорного моря

    Після дострокового завершення 9 жовтня консультацій у Маямі між українською делегацією та американськими посланцями Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером увага змістилася на паралельний переговорний трек, який Анкара розвиває вже кілька місяців. Ідеться не про всеосяжне перемир’я, а про обмежену домовленість щодо Чорного моря — захист комерційного судноплавства, зернових терміналів і, у перспективі, енергетичної інфраструктури.

    За інформацією джерела, обізнаного з перебігом контактів, після переговорів у Маямі Рустем Умєров зв’язався зі своїм турецьким співрозмовником. Зять Реджепа Таїпа Ердогана запропонував використати власні зв’язки в Москві та Пекіні для опрацювання домовленості про перемир’я в Чорному морі. Умова, за словами джерела, доволі жорстка: після завершення війни Туреччина залишається гарантом безпеки в регіоні. Крім того, в певних колах уже обговорюють ідею турецької військово-морської бази в Одеському регіоні, яку неофіційно називають «Севастополь-2». Китай у цій конструкції має стати основним інвестором українських портів на узбережжі.

    У відкритих джерелах немає офіційного підтвердження ані дзвінка Умєрова, ані конкретної пропозиції зятя Ердогана, ані проєкту бази під такою назвою. Сам Умєров, нині голова Служби зовнішньої розвідки, неодноразово зустрічався в Анкарі з міністром закордонних справ Хаканом Фіданом і керівником Національної розвідувальної організації Туреччини Ібрагімом Калином. Публічно ці контакти стосувалися обміну полоненими, координації переговорів і гуманітарних питань. Заяв про «Севастополь-2» або безпосередній зв’язок між китайськими інвестиціями та доступом до вільних українських портів не було.

    Водночас офіційна лінія Анкари щодо Чорного моря вже давно вийшла за межі загальних закликів. У вересні турецька сторона передала Москві та Києву проєкт меморандуму, побудований за логікою зернового коридору 2022 року: безпечний маршрут уздовж узбережжя Румунії та Болгарії, а також коридор для російського судноплавства через турецькі й, можливо, грузинські територіальні води. Bloomberg повідомляв про підготовку за участю ООН окремих переговорів щодо перемир’я в Чорному морі на початок жовтня. 7 жовтня Ердоган під час телефонної розмови з Володимиром Путіним окремо наголосив на важливості безпеки судноплавства.

    Фідан публічно говорив про мораторій на удари по цивільних суднах і, ширше, про готовність Туреччини взяти на себе морський компонент майбутніх гарантій безпеки України. Цю позицію підтримували також французькі й українські представники в межах «коаліції охочих». Економічний контекст робить ці обговорення конкретнішими. Українські порти Одеси, Чорноморська та Південного залишаються критично важливими для експорту зерна, попри почастішання ударів по суднах, зокрема тих, що належать турецьким компаніям.

    Концесійний конкурс на термінали в Чорноморську вже привернув увагу APM Terminals, турецької Yilport, консорціуму Abu Dhabi Ports та інших операторів. MSC посилила свої позиції в TIS у Південному. Китайські компанії активно цікавляться інфраструктурою в окупованому Криму, зокрема Керчю та об’єктами поблизу Донузлава. Однак у відкритих даних щодо вільних українських портів переважають західні, турецькі та близькосхідні оператори, а не китайські. Тож пропозиція зробити Китай «основним інвестором» українського узбережжя виходить за межі нинішніх публічних процесів і потребує окремого політичного рішення Києва та гарантій, які наразі не сформульовані.

    Для Туреччини ставки зрозумілі: контроль над протоками відповідно до Конвенції Монтре, захист власних судноплавних інтересів — із літа постраждали десятки турецьких суден і суден, пов’язаних із Туреччиною, — та закріплення ролі ключового морського гравця після будь-якого перемир’я. Ідея бази в Одеському регіоні, якщо її справді обговорюють неофіційними каналами, означала б якісно інший рівень присутності: не патрулювання й розмінування, а постійну військово-морську інфраструктуру на території України. Для Києва такий варіант водночас зменшує залежність від західних гарантій, проти яких Москва заперечує в частині розміщення сухопутних контингентів, і створює нові вразливості. Йдеться про питання суверенітету над портами, можливе подвійне призначення китайських інвестицій і довгострокову залежність від двох гравців, у відносинах із якими позиції Києва залишаються нерівними.

    Консультації в Маямі завершилися раніше, ніж планувалося, і не усунули ключових розбіжностей щодо територій. На цьому тлі турецький канал залишається одним із небагатьох, де Москва й Київ іще готові обговорювати обмежену деескалацію. Чи перетвориться ідея, передана через зятя Ердогана, на офіційний документ, чи залишиться неформальним зондуванням позицій, наразі невідомо. Однак будь-який формат безпеки в Чорному морі, який закріпить за Анкарою роль гаранта, а за Пекіном — економічний вплив на українські порти, змінить не лише логістику експорту зерна, а й баланс сил у регіоні на роки після завершення бойових дій.

  • Під обстріл потрапили легковики й вантажівки: на Одещині п’ятеро постраждалих

    Під обстріл потрапили легковики й вантажівки: на Одещині п’ятеро постраждалих

    Російські війська 6 жовтня завдали серії ударів по автомобільній дорозі в Одеській області. Під обстріл потрапили цивільні легкові та вантажні автомобілі, які рухалися трасою.

    За попередніми даними, постраждали п’ятеро людей. Двох із них із травмами різного ступеня тяжкості терміново доправили до лікарні. Стан одного з госпіталізованих медики оцінюють як вкрай важкий.

    Про наслідки атаки повідомив керівник Одеської ОВА Олег Кіпер. За його словами, лікарі надають постраждалим усю необхідну допомогу, а на місці працюють екстрені та профільні служби.

    Внаслідок ударів пошкоджено цивільний транспорт. Детальні дані щодо кількості понівечених автомобілів та характеру руйнувань наразі уточнюються.

    Одеська область останніми днями перебуває під інтенсивними російськими атаками. 5 жовтня в регіоні під ударами опинилися промислова, портова та житлова інфраструктура. Внаслідок однієї з атак виникли масштабні пожежі, які рятувальникам вдалося ліквідувати.

    У ніч проти 6 жовтня Росія знову атакувала Одесу: було пошкоджено будівлю приватного підприємства та виникла пожежа, однак тоді обійшлося без постраждалих.

    Того ж дня російський безпілотник атакував цивільне судно під прапором Маршаллових островів у Чорному морі. Одна людина загинула, ще семеро постраждали.

    Таким чином, лише за кілька діб Одещина зазнала серії атак по транспортній, портовій, цивільній та житловій інфраструктурі. Інформація щодо наслідків удару по автодорозі ще може уточнюватися.

     

  • Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    На пункті пропуску «Паланка – Маяки – Удобне» на українсько-молдовському кордоні стався небезпечний інцидент під час російської атаки на українську інфраструктуру. Снаряд упав поблизу КПП, після удару об землю рикошетом влучив у рейсовий автобус, який стояв біля шлагбаума, та пошкодив контрольну будку.

    За даними Прикордонної поліції Молдови, інцидент стався 5 жовтня приблизно о 09:38. Один співробітник прикордонної поліції зазнав легких травм. Інших постраждалих, за попередньою інформацією, немає.

    Вибух біля КПП “Паланка”: снаряд рикошетом влучив в автобус і будку прикордонників

    Після інциденту роботу пункту пропуску Паланка – Маяки – Удобне тимчасово призупинили. Рух автомобілів від перехрестя трас R-30 та R-31 у районі Штефан-Воде в напрямку Паланки також зупинили до завершення слідчих дій на місці.

    Патрульні перенаправляють транспорт до пункту пропуску «Тудора», а водіїв закликають поки уникати цього району.

    Прикордонна поліція та Митна служба Молдови заявили, що продовжують стежити за ситуацією й підтримують зв’язок із компетентними органами України.

    Влада Молдови також закликала громадян бути особливо обережними. У разі звуків дронів або вибухів поблизу кордону людям рекомендують сховатися в безпечному приміщенні та стежити лише за офіційними повідомленнями.

    Крім того, громадян просять не наближатися до уламків безпілотників, боєприпасів або інших підозрілих предметів і негайно телефонувати до служби 112.

    Інцидент стався на тлі нової хвилі російських атак по півдню України. За даними молдовської сторони, лише 3 жовтня система моніторингу повітряного простору країни фіксувала кілька несанкціонованих польотів повітряних цілей поблизу та над територією Молдови.

     

  • Мер під вартою: одеському чиновнику знову продовжили арешт та відсторонення від посади

    Мер під вартою: одеському чиновнику знову продовжили арешт та відсторонення від посади

    Судові органи продовжують обирати запобіжні заходи та процесуальні обмеження щодо міського голови Кілії В’ячеслава Чернявського, якого підозрюють у корупційному злочині. Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про чергове продовження терміну його відсторонення від посади — цього разу на місяць, до 2 листопада.

    Слідство наполягає, що повернення посадовця до виконання обов’язків може призвести до тиску на свідків у справі про хабар, яка розслідується ще з травня.

    Головні деталі справи та рішення суду:

    • Продовження арешту: Для запобігання перешкоджанню слідству Чернявського залишили під вартою у СИЗО до 31 жовтня.
    • Зменшення застави: Суд дещо знизив розмір застави — з 38,27 млн до 36,6 million грн (36,608 млн грн). Проте охочих внести таку суму й випустити мера під заставу досі не знайшлося.
    • Суть звинувачень: Чернявського затримали під час одержання хабаря у розмірі 35 тис. доларів (що стало першим траншем із вимаганих 60 тис. доларів). За ці кошти він обіцяв посприяти у видачі дозволів на будівництво вітроелектростанції та заплющити очі на вирубування зелених насаждень, проте «натрапив» на міжнародну компанію з високим рівнем підтримки.